Сценарій випускного свята



Скачати 94.63 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір94.63 Kb.
СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО СВЯТА

Звучать фанфари.

Ведуча: Промінчик сонця зазирнув

У вікна нашого садочка.

Сьогодні новий день зустрів

Маленьких доньок і синочків.

Та наших любих й дорогих

Назвати важко малюками,

Й сьогодні їх ми назвемо

Поважно так — випускниками!

(до батьків): А пам'ятаєте, маленькі Вас рученятка обіймали,

Коли в садочок кожен ранок своїх ви діток відпускали?

А нині вони — юні леді й такі поважні джентльмени —

На бал святковий завітали... Стрічайте — принци й королеви!

ВАЛЬС

Ведуча : Травень, весняне світання,



Погляди ваші дитячі,

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Випускники:

1 .Ми всі доросліші стали, І за чотири роки

Дуже багато пізнали, Стали міцні і високі.

2. Немов пташина пісня, було життя в садочку.

Дитяча радість, ніжність сплелись в однім віночку.

3. Тут перші наші кроки і перше «Добрий день!»,

Тут друзі ясноокі і хор дзвінких пісень.

4. Та непомітно сплинув час, прийшов урок на зміну грі.

Тепер життя нове у нас, тепер ми учні, школярі.

5. І від дзвінка і до дзвінка робота буде нелегка.

Та цим не налякати нас, готові йти ми в перший клас!

6. Сьогодні ми востаннє зібрались в цьому залі

Прощатися з садочком настав для всіх нас час.

7. Але хоч трішки сумно, Не слід нам забувати,

Що вже чудова школа Чекатиме на нас.

8. Наш любий, милий дитсадок! В нім завжди затишно й красиво.

Спасибі всім за те, що тут Були дитинства дні щасливі!

ПІСНЯ

Ведуча: Наші хлопчики й дівчатка вміють всі фантазувати



Й часом мріють хоч на мить феями чи королями стати,

Їм дамо таку можливість І відправимо у казку.



До музичної зали заходить Принцеса.

Принцеса: Нудно мені й нецікаво, Як мені усе набридло!

Хочу гратись, веселитись, чому іграшок не видно?

Ну ж бо, в піжмурки пограймо! А як ні — всіх покараю.

Один, два, три, ну, я чекаю!

Ведуча: Принцесо наша, капризуля,

Сьогодні трішки не те свято.

Поглянь, це вже дорослі діти —

їм час до школи вирушати.

Принцеса: До школи?! Фе, як нецікаво! І що робити мені з вами?

Випускник: Час і тобі за розум взятись —

Дивись, яка ти вже доросла.

Вже треба за науку братись,

І це, між іншим, досить просто.

Принцеса: Тоді у мене є умова: Піду я лиш тоді до школи,

Коли ви стежку прокладете й по ній до школи поведете.

І стежка, що вестиме в школу, повинна бути веселкова!

Завдання справді нелегке, проте цікавеньке яке!

Тож вирушайте на пошуки веселкової стежинки!

Принцеса всміхається, радіючи власній винахідливості, потирає ручки і йде із зали.

Ведуча: Діти, оце й вигадала Принцеса. І де нам узяти ту веселкову стежинку? Утім, спочатку треба пригадати, які саме кольори має веселка. А допоможе нам у цьому наша музичний керівник!

ПІСНЯ «Кольори веселки»

Муз. Керівник: Наші діти легко впоралися із завданням і згадали всі веселкові кольори. За це вони отримають подарунок — перший колір веселки. А саме — червоний. (дарує випускникам відріз червоної тканини) .

Муз.керівник : Удачі вам у пошуку наступних кольорів!

Звучить музика. До музичної зали заходить Тигр

Тигр: Добрий день усім вам, діти! Ви мене впізнали?

Хочу я на цьому святі бути разом з вами.

Час нам трішки всім пограти І гостей порозважати.

Загадки:


♦ Якщо хочеш ти читати, Нас усіх повинен знати.

Ну а той, хто нас не знає, Ні слівця не прочитає. (Букви).

♦ Всім про все вона розкаже І малюночки покаже.

Розуму усіх навчить, Хоч сама завжди мовчить. (Книжка).

♦ — Що ти, донечко, шепочеш? І чому це ти не спиш?

— Я, матусю, вивчить хочу Дуже-дуже гарний... (вірш).



  • Дві зелені милі жабки гріли на пісочку лапки. '

Скільки разом буде лапок у зелених милих жабок? (Вісім).

І маркіз теж не сидить: гостя зустрічать спішить.

Запитання тут ось де: Скільки пар чобіт іде? (Дві)

Тигр: О, та ви всі готові йти до школи! І за це я подарую вам чарівний колір веселки, а саме — оранжевий. Тримайте!

Тигр дарує випускникам відріз тканини оранжевого кольору.

Випускник: Дякуємо тобі, любий Тигре, ти нам дуже допоміг.

Та де ще кольори шукати... Підказати б ти не міг?

Тигр: Що ж, тоді часу не гаймо — у подорож всі вирушаймо!

Сідаймо в потяг наш чарівний й берімо курс всі до країни

Сонця жовтого, осяйного — До Африки незвичайної!



Звучить «Чунга-чанга»

Випускник: Справді, скрізь тут жовтий колір, звірі дивні, чарівні.

Але що це, подивіться, Хто це йде на голові?

Звучить запис з м/ф «Петрик П яточкін» До музичної зали забігає Петрик П'яточкін і безупинно бігає по колу.

Ведуча: Петрику, Петрику, ти постривай, стій хвилинку, не тікай!

Розкажи, звідкіль тут взявся І куди за мить зібрався?

Петрик П'яточкін: Слоників я рахував! Це так, щоб всім не заважав.

Бо трішки побешкетував: зламав лопатку другу,

Вазона скинув вдруге, не хтів їсти котлетку,

Встромив кілок в розетку... Гадав, засну хоч трішки —

Дарма, гойдався в ліжку! Куди б іще податись?

І чим б таким зайнятись?..

Ведуча: Ой, Петрику, до нас ти потрапив недарма.

Адже у нас бешкетників В садочку більш нема.

Всі чемні і такі слухняні, й невдовзі стануть школярами.

Петрик П'яточкін: 0, я теж хочу до школи!

Ведуча: Ну що, діти, візьмемо Петрика із собою?

Випускники (разом): Так!

Петрик П'яточкін: Дякую вам, друзі, і за це я вам дещо подарую.



Петрик П'яточкін дає випускникам відріз тканини жовтого кольору.

ПІСНЯ


По закінченні пісні до музичної зали заходить Пірат.

Пірат: Полундра!!! Що за гамір! Ви хто? Кажіть-но швидко!

І як це на мій острів потрапили ви, дітки?

Що, Петрика забрати до школи захотіли?!

Е ні, цього не вийде! Не вистачить вам сили!

Мені він тут потрібен, цей горе-помічник,

Та й до науки братись цей хлопець геть не звик.

Не відпущу, нізащо! (до Петрика П'яточкіна) Іди сюди, ледащо!



Похнюпившись, Петрик П'яточкін підходить до Пірата.

Петрик П'яточкін (невпевнено): А може, хтось зі мною залишитися хоче? Навіщо вам та школа? Тут весело довкола!

випускник: У школі цікавіше, ми це напевно знаємо,

Там стільки буде друзів! На них ми вже чекаємо.

А ще у школі будемо науки ми вивчати,

Співати, малювати й нове все пізнавати!

Пірат: Тоді доведіть, що ви готові йти до школи! А як ні — то всіх залишу тут, в Африці!

Гра «Майбутні школярі»

У центрі музичної зали ведучі розміщують лаву, на яку ставлять два портфелі і два кошики із різними речами. Серед речей є шкільне приладдя, фрукти, іграшки тощо. Учасники від команди випускників і Пірат мають перекласти із кошика в портфель лише ті речі, які необхідні школяреві. Виграє той, хто зробить це найшвидше.

Пірат: А й справді, розумні діти, і навіть Петрик П'яточкін до науки здатен.

Не маю права затримувати вас тут усіх в Африці. Вам треба поспішати. А я маю для вас подарунок — ось цей відріз тканини зеленого кольору для вашої веселкової стежинки.

Ведуча: Дякуємо, Пірате, І даруємо тобі чарівний Буквар.

Ця перша книга знань у школі є цікавою доволі!

Випускники дарують Піратові Буквар, «сідають» разом із Петриком П'яточкіним у потяг і повертаються до дитсадка.

Пірат (услід дітям): Я залюбки вчитимуся по цій чарівній книзі. Що ж, прощавай¬те, мої любі друзі! Успіхів вам у навчанні!



Пірат бере Буквар і йде з музичної зали.

Ведуча: Час спливає досить швидко, вихованці підросли.

А такі були маленькі, І старались, як могли.

А згадайте, як ці дітки танцювали залюбки...

Всім сюрприз від наймолодших! Ну ж бо, де ви, дітлахи?

Під музику до зали заходять малюки.

Перший малюк: Наші старші дітки йдуть уже до школи.

Та не забувайте про садок ніколи!

Другий малюк: Як тільки підростемо — ми прийдемо до вас.

Щасливого навчання! І не підводьте нас!

Третій малюк: А це — вам дарунок на прощання,

Від малюків у привітання!

Маленька дівчинка підходить до випускників і простягає їм відріз тканини блакитного кольору.

Виходить бабуся: Ми знаємо, що кожен з ваших діток —

Найкращий, наймиліший є для вас,

Повірте, що і ми їх любим щиро,

І кожен унікальним є для нас.

Вони — маленькі сонечка для мами,

Для тата — гордість, втіха кожну мить,

А для бабусі й дідуся — весь всесвіт,

За них їх серденько хвилюється, щемить.

Тож цей дарунок — для усіх присутніх

Це — ваше все, малесеньке дитя.

Ми зичимо щасливої їм долі І довгого безхмарного життя...

Дарую вам я для стежини цей колір ночі і тепла,

Щоб колискова від матусі У кожнім серденьку жила.



Бабуся дарує випускникам відріз тканини синього кольору. У цю мить до зали заходить Принцеса.

Принцеса (до випускників): Ну як тут ваші справи?

Всі кольори веселки для стежки ви зібрали?

Випускники викладають з відрізів тканин різних кольорів веселкову стежинку, не вистачає останнього — фіолетового кольору.

Принцеса: Я так поміркувала — дорослішати час,

Тому останню барву приберегла для вас.

Віднині не буду я вередувати,

А ліпше із вами я буду навчатись.

Принцеса кладе в ряд до інших кольорів веселки відріз тканини фіолетового кольору.

Принцеса: Нехай стежинка веселкова

Нас приведе усіх до школи!

Хореографічна композиція «Веселка»

Випускники: . 1. Прикрашений наш світлий зал красивими квітками,

Зібрались ми усі разом Із друзями, батьками.

У залі зараз стоїмо, хвилюючись, говоримо:

«Як шкода нам іти з садка, але до школи вже пора».

2. Нам без садочка незвичайно буде трішки,

Але ж до всього треба нам звикати.

Ми в цьому році дуже гарні книжки

Вже самостійно будемо читати.

3. Ми в школі будемо все-все вивчати,

На пустощі не витратимо час.

Сюди, звичайно, встигнем завітати,

Бо нам не вистачати буде вас.

4. Тонесенькі косички, сумні тривожні личка —

Такими в дитсадочок прийшли ми перший раз

Маленькі, мов курчатка лякливі, мов зайчатка

Колись давно були ми та вже до школи час.

5. . Улюблений майданчик ховається у вітах,

Прийдуть до нього скоро вже інші малюки.

Сміється наш садочок, купається у квітах.

Залишимо його ми у серці залюбки.

6. Щодня в садочку ми зростали, Та вже шкільна пора настала

І нас чекає 1-й клас, тож прощавай, садочок наш.

ПІСНЯ

В цей день дівчата йдуть на поля, в левади чи в ліс і там «завивають вінки на всі святки», сплетеними вінками прикрашають березу. Давайте й ми сплетемо віночки та підемо до лісу завивати вінки на берізках.



Ой, зів'ю вінки та на всі святки,

Ой на всі святки, усі празнички,

Бо в саду весна розвивається,

Дочка батька дожидається:

"Ой, мій батечку, мій голубчику,

Ти прийди сюди хоч на хвилечку,

В мене в тинові під ворітоньки

Синє море все розливається,

Пани-гетьмани із'їзджаються".

Вінки в українських народних обрядах є символом великої пошани, а також символом молодості й чистоти, незаплямованої краси. Дівчина, що втратила невинність, не може вдягнути на голову вінок.

Крім того, вінок з живих квітів, за народною уявою — це оборона від злої напасти.

Вінки на березі завивали у четвер, а в неділю оглядали їх. Якщо віночок мав свіжий вигляд, то це віщувало добру ознаку, а коли зів'яв - на лиху долю.

ДІВЧАТКА:Наша клечання з листу липи,

щоб солодко було їсти-пити!

Наше клечання з білих берез,

Щоб зійшовся на Куст рід увесь!

Наше клечання - кленовий лист,

Щоб був худобі добрий захист!

Наше клечання кленовеє –

Будьте всі в домі здоровії!.

1 ДІВЧИНА: Сонце ясне, сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів! Зустрічаємо вас.вітаємо з Літом !

2 ДІВЧИНА: Зорі красні, місяце ясний, вітре буйний, дощу рясний! Шануємо Вас!

3 Дівчина: Біля завитої берізки співали пісні , жартували, грали, водили танки

Ой, на небі два місяці красних,

А в хаті та й господарі красні,

Ми підемо до лісу великого

Да зрубаєм явора високого!

Ой, зацвіла в городі рожа,

В цьому домі господиня хороша.

Просимо, пані, нашу березу подарити,

А свій дім звеселити!

Ой, дай, Боже, за рік Троїці діждати,

Підемо до лісу берізку вбирати.

Ой, у тому лісі та всілякії квіти –

Убирають березу і дівчата, і діти.

Тройця, Тройця, пресвята Богородиця!

Посіємо жито - нехай зародиться.

Посіємо жито, посієм пшеницю,

Зароди, Боже, всяку пашницю!

Ой там у полі Береза стояла,

На тій березі Зозуля кувала.

Чого березо, Суха, не зелена?

Чого, Ганнусю, Смутна, не весела?

Ой, як же мені Веселою бути

Я люблю це свято Й не зможу забути...

В понеділок,після обіду на заході сонця люди збиралися на березі річки чи ставу, лісу чи гаю і святкували «проводи русалі».Жінки несли букети з різних трав, дівчата віночки з любистку і полину і осипали їх пелюстками та листочками воду чи траву коло лісу.Це закривало русалкам дорогу до села, і вони засинали до наступного року. У цей вечір вперше дозволялося купатися усім. Притому співали пісню, давайте заспіваємо русальної пісні і проведем наших гостей русалочок.

Проводили русалочок, проводили,

Щоб вони до нас не ходили,

Та нашого житечка не ломили,

Та наших дівочок не ловили.

Перед ворітьми долина,

А в тій долині калина.



Ой, там Гапиночка гуляла

Жемчуг-намисто обірвала.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка