Сценарій випускного вечора 2012



Скачати 303.85 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір303.85 Kb.
Сценарій випускного вечора 2012

Ведучий

До неба музика сягає, наче мрія,

І тане в квітах урочистий зал.

В очах у кожного і радість, і надія…

У школі випускний прощальний бал.
Ведуча Дитинство наше, мов вчорашній день,

Ось-ось майне крильми у темінь ночі,

Аби світанок від дзвінких пісень

Прокинувся і нам заглянув в очі.

Ведуча

Вітаємо всіх вас на нашім святі,



Воно і смутком й радістю дзвенить.

Це свято зрілості і свято розставання,

І майбуття прекрасна світла мить.

Ведуча


Білокрилими птахами пролітають роки,
За світанками нові стають небокраї,
Відлітають у вирій малі дітлахи,
Вільним птахом у небо високе злітають.
Чи високо злетять? Тільки час їм суддя.
На світанку чекають їх нові дороги.
Зустрічай, Україно, нових громадян
їм іти у життя на твої перелоги!

Ведуча


Мелодіє, птахом злітай,

Серця молоді окриляй,

Ми юність нашу завзяту

Запрошуємо на останній шкільний бал.


Заступник директора з виховної роботи: Ось і настав цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день розставання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які стільки душі, серця й знань вклали в кожного з своїх випускників. Зовсім недавно останнім акордом симфонії відлунав останній дзвінок, залишилися позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя, Радісно розправляти крила, але так боляче лишати рідні місця, де пролетіло 17 трепетних неповторних літ.

http://www.uroki.net/bp/adlog.php?bannerid=1&clientid=2&zoneid=20&source=&block=0&capping=0&cb=4caa4da076cb315a75a4fbaf3566cfcd

У цей урочистий день прощається із рідною старенькою, але такою до болю знайомою, школою випуск-2009 року. Ми , вчителі, передали свої знання випускникам, вклали в кожного з них часточку свого серця, намагалися допомогти їм знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, творчою працею, щастям. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме їм життя. І щоб старт був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібралися ми тут, в нашій школі. Ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.

2 ведучий

Україно!


Під небом твоїм калинові пливуть острови,

У зелених вітрилах – вишневі гудуть заметілі.

Україно!

Я – промінь живий

В твоїм сонячнім тілі!

 

1 ведучий

Нероздільні земля і небо,

Нероздільна моя сім’я,

Нероздільна любов до тебе,

Дорога Вкраїно моя.

 

2 ведучий

Нероздільна шкільна родина,

Наша дружба і наша кров,

У єдиній моїй Україні –

Нероздільна моя любов.

Ведуча: Отже, до нашого гурту ми запрошуємо випускників 2012 року:

( під звуки вальсу до присутніх виходять по одному випускники, яких ведуть учні початкових класів)

Ведуча: У родині Тетяни Михайлівни та Миколи _______________ сьогодні свято. Їхній син Дмитро сьогодні отримає свідоцтво про неповну середню освіту.

1. З усмішкою згадаєм той далекий час

Не забути нам його ніколи

Як тебе, Дмитро, у перший клас

Батьки привели до нас у школу.

Працювати любить дуже,

До дівчаток не байдужий.

Він товариш благородний

Добрий, чесний, гарний, модний,

Щира посмішка оця

Завойовує серця.

Має здатність до навчання. Ох, якби ж іще й старання!

Ведуча: Сім’я Сергія Петровича та Алли Володимирівни радіють і хвилюються за свою доньку Тетянку.

2. Із лиця її хоч водиці напийся, ну а очі - безодня одна

І куди вже тій Скарлетт рівнятись з нашою Танею - ось і вона:

Струнка і граціозна, мов тополинка,

Жити не може без роботи й хвилинки,

І прийде той час, та жадана хвилина,

Коли в сузір’ї гарно засяє

Ця зіронька ясна й нова.

Ведуча: Захарченко Галина Іванівна та Олег __________ привели сьогодні на випускний бал свою чарівну доньку Інну.

3. Вона характер має просто бойовий.

Не ображай – вона дасть здачу!

Життєвий шлях, він, звісно, не легкий,

Та Інну жде в житті лише удача.

Ведуча: Випускницею стала донька Григорія ____ та Світлани Григорівни Перчуків – Катерина.

4 . Старостою зветься оця активістка,

Є у ній чарівність, і кокетство є

Правила всі учить, моду й Онлайн любить

Від фотомоделі шарм у неї є.

Гарна ця дівчина - розум, щирість й простота,

Гармонує врода, ще і доброта…

Здогадались, хто вона?

Наша Катя дорога.

Ведуча: Здається зовсім недавно закінчували школу Віталій Іванович та Тетяна __________ Перчуки, а сьогодні поряд з ними крокує їхній молодший син – Микола. Зустрічайте!

7. Перчук Микола. Він артист і футболіст, він до спорту має хист

Загадковий, проворненький,гарний хлопець, хоч куди

Він стрункий і симпатичний

До роботи й спорту звичний

Хоч писати й не любив, та свідоцтво він заробив!

Ведуча: Вітаємо сьогодні і Наталію ________ _. Школу закінчує її донька Яна.

3.Вона хорооюм господинею дуже хоче стати,

Щоб до школи не ходити, а швидше б працювати,

Бо від Бога дар такий до праці в неї

У Яни, учениці всім нам дорогої.

Гімн

Вчитель: Вітаємо вас на нашому вокзалі прощання. Та не поспішайте сідати у вагони — у вас іще є час до світанку. Вечір такий теплий, зоряний, і музика



Чуються звуки вальсу

Вальсу музика ллється чудова,


І наповнився щастям зал —
Перший раз, як Наташа Ростова,
Ви сьогодні прийшли на бал.

Хай спаковані вже чемодани,


Хай вчувається поїзда стук:
Лунає вальс на вокзалі прощання —
Вальс надії і вальс розлук.

Вальс _________________________________________

Ведучий:


А час летить від вечора до рання —
В минуле вже немає вороття.
Наш поїзд мчить з республіки «Навчання»
В республіку «Дорослого життя».

Ведуча:
А щоб випускникам на шляху не червоніти,


І мати для проїзду документ,
Ми просимо свідоцтва їм вручити —
Найголовніший проїзний білет!

Ведучий: Слово для привітання і вручення атестатів про середню освіту надається директору школи ...


Ведуча: Та заступнику директора _______________________

Ведуча:

Так. Нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому сімнадцять літ.

І слова, любов’ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід.

Вручення атестатів. Привітання директора школи

Випускники:


Директор — батько й мати в рідній школі.
І завуч — ніби старша всім сестра.
Якщо порядок, тиша в коридорі —
То там вона роботу провела.

Нехай уже серця наші на волі,


Нехай свободу бачимо у сні,
Та ваші настанови — добрі й строгі
Мабуть, ніколи не забуть мені.

Летять роки, ми прийдемо до школи


І вам своє «спасибі» скажем знов.
Тож не старійте у душі ніколи,
Бо вам — і наша шана, і любов!

Випускники дарують квіти директору школи і завучу

На наше свято завітали гості______________________________________________

Шановні гості ми до слова радо вас просим.

Виступи гостей та вручення квітів

Ведучий: Ну от, атестати ми отримали, здається, можна вирушати в дорогу. Та й поїзд чекає.


Ведуча: Почекай! У нас іще є час, та й не можна нам просто так зникнути і все.
Ведучий: Чому?
Ведуча: Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.

Ведучий: Легко сказати. А що ж ми можемо залишити? Квіти?


Ведуча: Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

Ведучий: Хороші слова подяки?


Ведуча: Вже краще, але вони забудуться.
Ведучий: Фотографії!
Ведуча: Але ж вони мовчать!

Ведучий: Придумав! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про нас, наші шкільні роки, а в ньому...


Ведуча: А в ньому будуть і квіти..
Ведучий: і найтепліші слова..
Ведуча: І наші обличчя..
Ведучий: І пісні...

Ведуча: Прекрасно! А назвемо ми його: «Ніч на вокзалі прощання».


Ведучий: Ні, нічого не вийде!
Ведуча: Чому? Давай спробуємо!
Ведучий: А сценарій? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде!
Ведуча: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років у школі?

Підходять учні

Сценарист (з довгою шпаргалкою): Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо!


Режисер (з рупором): До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо.
Художник (з великим олівцем): Малювати вчилися? От і декорації намалюємо.

Ведуча: А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом!


Ведучий: А актори?

Всі: Всі ми!


Ведуча: Всі ви! Адже, якщо ми — від'їжджаючі з вокзалу прощання,
Ведучий: Це вам ми усміхаємося, обіцяєм повернутися,дзвонити, писати
Ведуча: І неодмінно сумувати за вами!

Режисер: Добре! Досить балачок! Час не стоїть! Приготувались! Пішли титри!



Пісня «Первый погожий сентябрьский денек»

Режисер: Знято! А що далі?


Сценарист: Пригадаємо, з чого все починалось?
Помішниця режисера: Дубль 1, серія 1: «Всіх найважчий перший клас».

Фотографії під музику.

Ведучий: Що відрізняє першокласника від усіх школярів?
Ведуча: Маленький зріст і великий портфель.
Режисер: Один учень і родичів куча.
Сценарист: Радісна посмішка і беззубий рот.

Ведучий та Ведуча:


Зуби сиплються дощем,
Значить, в школу ми ідем!

Музика «2x2 = 4»


Ведучий
Давайте разом пригадаєм
Як вперше тут ви всі стояли:
Розгублені, малі, кумедні.
З-за квітів ледве виглядали.
Вас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас.
Терпляче вас всьому навчала,
Як швидко пролітає час.
Ведуча: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голови нашої першої вчительки!
Ведучий: І для всіх у неї була щира посмішка, добре слово.

Слово першій вчительці. Квіти вчительці

Ведуча: А далі? Що було далі?
Сценарист: А далі — знову школа. І йшли роки...
Режисер: Хвилиночку! Знімаємо наступний дубль!
Помішниця режисера: Дубль 2, серія 2: «Промчали роки...»

Фотографії під музику.

Ось і скінчилось дитинство –

Прекрасна щаслива пора.

Ще полумям б’є променисто,

Та ніч випускна дорога.

Сьогодні останній день разом.

Кружляє зажурливий вальс.

Майбутнє блакитним топазом

Стріча одинадцятий клас.

Так хочеться крикнуть в минуле,

Затримать дитинство на мить.

Воно ж іще тут, не забулось,

Та час так невпинно летить.

Ми підем стрічати світанок,

Призначимо зустрічі час.

І вийде учитель на ганок,

Залишивши в пам’яті нас.

Добрі, сердечні, хороші,

Милі мої вчителі,

Юність стоїть на порозі –

З вами прощатися слід.

Прощайте, дитинство і школо,

Прощайте, мої вчителі.

Ми вас не забудем ніколи,

Полинувши в далі нові.

Нам простяглися дороги

Килимом у майбуття,

Вернутись не маємо змоги,

Дитинству нема вороття

Квіти вчителям, музика

Ведуча:
Вже час? О, ні! Скажіть, щоб почекали,


Це ж наш останній вечір школярів!
Ми ще не всі пісні вам проспівали!
В нас навіть страх не до кінця згорів!

Ведучий:


Давайте хоч за звичаєм народним
Присядем на доріжку хоч на мить,
А потім за сигналом паровозним —
У добру путь! І хай нам всім щастить.

Ведуча:
Ну от і все. І ще два-три акорди,


І — прощавай, республіко «Дитинство»!
Ми — на кордоні! Радісні і горді!
І перед нами — шлях і небо чисте!

Крик: Почекайте! А я?!



Вибігає домовий — лохматий, конопатий, бородатий

Режисер: А це що за поява?


Сценарист: Такого у сценарії не передбачено!

Нафаня: Ніяка не поява! Я — Нафаня! Ваш шкільний домовий. Ледве встиг. Як же це ви так? Про всіх згадали — а я? Хіба я не допомагав вам учитися у школі? Мені пощастило, коли будинки на Раді ділили — мені ваша школа дісталася. Спочатку я засмутився, ледве топитись не пішов: біготня, малишня, пакості всякі дитячі, безладдя. А вчителів як боявся — жуть! А потім звик, освоївся. Перше-ліпше, навчився дружить, потім читать, потім уже і всякі фізики-хімії засвоїв. Та ось, у травні на уроці хлопці димову шашку зривали. Так і я там трошки почаклував! А то в них би нічого не вийшло! От!

Ведуча: А ми і не знали! Не бачили!

Нафаня: (Спогад) Та ви мені всі як родичі: скільки я ваших огризків з-за батарей витяг, скільки дзвінків вислухав, скільки разів на контрольних хвилювався, і журнал від класної ховав, світло раніше строку виключав. Все разом з вами спробував: і на мопеді катався, і курити починав, і кинув — правда! Чесне Нафанінське! І говорити по-вашому можу, і танцювати. А от тепер ви вже виросли. Радієте! Ви що ж думаєте — виросли і все? А я, а ваші дитячі іграшки! Ми ж усі живі! Ми так вас любимо! А ви?.. Ех! (Схлипує).

Нафаня: От така історія. Ви виростаєте, ідете далі. А ми — залишаємося.
Ведучий: Нафаня! А ти поїдь з нами!
Ведуча: Ти ж учився разом з нами! Поїхали! І не треба буде розлучатись!

Нафаня: Ні! Не можу!



Показує в зал
Як же вони в школі без мене? Пропадуть! Я — залишаюсь.

Нафаня іде в зал

Ведучи: От і Нафаня пішов з нашого життя.

Ведучий:
Скільки світлого, хорошого
Залишається в дитинстві!
І «Принцеса на горошині»,
Перші казки — друзі близькі.

Ведуча:
Перші квіти і побачення,


Перша дружба і кохання.
Мої любі однокласники!
Разом з вами ми — востаннє! Пісня «Почему мы не вместе»

Режисер: Друзі, ми ж зовсім забули про наш фільм!


Сценарист: Дійсно, забули!
Ведуча: А що там далі у сценарії?
Сценарист: А далі серія — батькам присвячена.
Режисер: Приготувались? Камера! Світло! Поїхали!

Помішниця режисера: Дубль 3, серія 3: «Завжди з нами тато й мама».

Фотографії під музику.

В житті ще буде іспитів багато —


Ми їх складемо, буде все гаразд!
Чого ж ви зажурились, мамо й тату?
Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

Це ми сьогодні розправляєм крила,


Щоб полетіти у майбутній день.
Ми стрінем там «червонії вітрила»
І заспіваєм ще своїх пісень.

І ти за нас, татусю, не журися,


На славу й честь благослови синів.
Будь певний, батьку, весело всміхнися,
Ми ще повернем славу козаків.

Можна у світі чимало зробити,


Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі...


Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами —
«В світі усе починається з мами!»

«Мама, стена каменная»

Ведуча:
Рідна матусю! В далеку дорогу


Діти твої вирушають сьогодні.
Дай нам на щастя свою настанову,
Усмішки сяйво і теплі долоні! Слово батькам, вручення оберегів.

Хай квітами вам стеляться дороги,

Для вас співають щедро солов’ї,

Хай щезнуть всі напасті і тривоги,

Бо ви – святе творіння на землі.

Принесу тобі, мамо, я квіти,

В очі гляну, твої ясні ,

Сльози радості ніде діти,

Ніби каплі дощу навесні.

Вручення квітів батькам, музика

Сценарист: Пам'ятаєте, у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму? І не могло знайти. А нам так пощастило в житті! У нас мам — три!
Режисер: Одна — рідна, любляча, та, що дала нам життя. А дві інших — теж рідні, люблячі, ті, що вели нас з 5-го по 11 -ий клас шкільним марафоном.
Ведуча: Ви вже зрозуміли, про кого мова? Про наших класних керівників!
Ведучий: Пропоную занотувати до тлумачного словника: словосполучення класний керівник утворилось від вияву найвищої якості — клас! І означає найвищий ступінь вчительської душевності і майстерності.
Режисер: Це ж геніально! Наступну серію так і назвемо: «Класний керівник від слова клас!»

Помішниця режисера: Дубль 4, серія 4.

Слово для привітання надається класним керівникам.

Ведучий:
Хороших слів сказали ви немало.
Ще більше добрих справ зробили ви,
Ви нам свою любов подарували,
Ми стали вам мов рідними дітьми.

Ведуча:
А ми... Ми вам нелегко діставались,
Тікали із уроків, пустували,
Тож сили, що потратили на нас,
Дозвольте зараз вам компенсувать.

Виходять 2 учні з горщиками

Щоб себе ви з кожним днем


Почували краще,
В подарунок вам даєм
У горщиках кашу.

З нами вам було не мед, —


Хто з дітей не ледар?
Тож до каші додаєм
Цілу ложку меду.

А щоб ви усе ж за нами


Сумували трохи,
То в кашу ми поклали
Ще й півложки дьогтю.

Щирим серцем в знак любові


Ще додати мушу:
Оці пряники медові
Засолодять душу.

Вручають горщики з пряниками та квіти.

Випускники беруть іграшки.

Режисер: Все! Знято останню серію фільму! Кошти вичерпані! І час теж.


Ведучий і Ведуча: Як останню?!?!
Ведучий: А наш від'їзд?
Ведуча: А наш перехід через кордон в країну «Дорослості»?

Сценарист: Доведеться дозняти ще одну серійку.


Режисер: Ой, не витримають батьківські кишені такої перевитрати коштів. А скільки ще попереду!

Ведуча: А ми компенсуємо ці витрати нашою любов'ю, турботою і нашими успіхами в житті.


Сценарист: Тоді — приготуватись усім до посадки у вагони.

Ведуча:
Прощай, дитинства золота країно!


Прощай, красива лялько — назавжди!

Ведучий:


Прощай, старенька легкова машино,
І тракторці, і міні-поїзди.

Прощай, м'який медведику вухатий,


Прощай, малий собачка волохатий,

Прощай, прекрасний світ казкових див,


Прощай, солодкий сон дитячих днів.

Прощай, чарівний океан уроків,


Дзвінків, контрольних і шкільних порогів,

Ведуча:
Прекрасний, неповторний, світлий рай,


Ми від'їжджаєм.
Юність, зустрічай!

Режисер: А далі ідуть титри, імена акторів і назва кіностудії.


Сценарист: Але нам уже не до них. Дорога відкрита...
Ведучий:
Ми переходимо кордон
З дитинства в світ новий.
Чекайте пошту, телефон,
І зустрічей, листів.

Ми ще повернемось не раз —


І радості й печалі —
А нині — всім у добрий час
Прощання на вокзалі!

Ведуча Дорогі випускники ! Запам’ятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій і сподівань. І, якщо у дорослому житті у вас траплятимуться хвилини відчаю і розлуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо зустрінуться на вашому шляху лихі люди, згадайте оце свято, своїх друзів дитинства і вам стане легше, ви відчуєте себе не такими самотніми.

Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.

Палають в небі зірочки ліхтарями людської долі, перед далекою дорогою в життя загадайте кожний своє бажання. Сьогодні ці зірки Ваші. Бажаємо, щоб ваш вогонь розгорівся з новою силою і н згасав, щоб завтра в країні самостійного життя, куди Ви відбуваєте, він осявав Ваш шлях і зігрівав Ваші душі.

Ведучий Все далі в небі зірка осяйна

І вам завжди світитиме вона.

Від лиха берегтиме у житті,

Освятить всі дороги і путі.



Ведуча Зібралися родиною сьогодні всі ми

І світять вам яскравих ліхтарів вогні.

Даруєм вам прощальний цей салют

А нам хотілось, щоб ви залишились ще тут.



Ведуча:

Очікуванням кожне серце б’ється

Надії вогник ще в очах не згас.

Гостям почесним слово надається

Вони сьогодні з радістю вітають вас

( виступи гостей свята)

Виступ малюків:

1.Кажуть, ніби ви були теж колись маленькими

І до школи вас водили

Татусі із неньками

Та не вірю я цьому! Ви хіба не бачите?

Це ж не хлопці – козаки! Богатирі – красені!!

2. Поряд з ними випускниці

Дуже милі, знаєте,

Обійдіть село й столицю –

Кращих не зшукаєте !

3.Почекайте, почекайте

Ви ж і мені слово надайте.

Хоч ми ще зовсім малюки,

Вас привітаєм залюбки!

4.Скажіть, невже це правда,

Що кілька років тому

Оці ось дяді й тьоті

У перший клас пішли із дому?

5.Хотілось би дізнатись,

Чи й досі тьоті Лєні

Не хочеться у ліжечко,

Як з клубу йде додому?

6.Чи й досі плаче тьотя,

Як невеличка пташечка,

Коли якийсь там дядя

Її назве Наташечка?

7.Чи й досі дядя Саша

Не слухає дорослих,

Усе кричить та шкодить,

Чи став слухняний хлопчик?

8.І ще скажіть нам, прошу,

Такі вже ми цікаві,

Чи правда, що ми виростем

І будем рівні з вами?

9.Сьогодні ми прийшли,

Щоб щиро вас вітати

І успіхів і щастя,

Удачі побажати

( звучить пісня « Школьная страна»)

Випускники:

Шкільне дитинство дзвоником злетіло

Доросле починається життя.

Нам щойно атестати всім вручили

Путівку в невідоме майбуття

2 Тепер уже прийшла пора прощання

І ми сьогодні трошечки сумні

За наше виховання і навчання

Спасибі. Дорогі учителі

3 Бувало, біля дошки ми німіли,

Забувши теорему чи вірші.

Спасибі, що ви лагідно сварили,

Шановні, дорогі учителі

4 Та кожним роком впевненішим кроком

Ми переходили із вами з класу в клас

За ваші ласку і за нас тривогу

Ми полюбили щиро й ніжно вас

За те. що ви були за батька й матір,

Учили жити чесно на землі,

Що нам не поспішали двійки ставить,

Спасибі, дорогі учителі

6 Вже позаду залишились уроки

Екзамени нам більше не складати

Минуло одинадцять років

І нам сьогодні хочеться сказати

(усі випускники разом)

Що будемо ми чесно в світі жити

Творити, мислити, як ви учили нас,

Свій край безмежно й віддано любити,

Як робить це щодня будь-хто із вас

Випускник. Скільки різноманітних наказів директора школи чули ми за 11 років навчання у школі. Отож, користуючись нагодою, оголошуємо свій наказ!

Наказ випускників

1.      Директору школи і заступникам:

Пункт 1. Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків малювання, фізкультури, праці та інформатики і відповідно зменшити  кількість уроків математики, фізики, хімії, української, російської та іноземних мої, всіх видів літератури і історії.

Пункт 2. Ввести уроки перукарства та косметології,  щоб уникнути підпільного створення зачісок та оригінального макіяжу.

Пункт 3. З метою плідного проведення дозвілля учнів організувати факультатив азартних ігор.

2.      Класним керівникам: пам’ятайте: не шукайте зустрічі з учнями. Коли ви будете йому потрібні -  він  вас сам знайде.

3.      Всьому педагогічному колективу:

Пункт 1. Під час заліку чи іспиту не дивитися пильно на учня. Він може подумати, що ви підозрюєте його в списуванні, й образитися.

Пункт 2. Не запитуйте, який іспит він прийшов складати, він же не запитує, який іспит ви прийшли приймати.

Пункт 3. Будьте тактовні. Якщо учень не зрозумів запитання, тактовно переведіть розмову в інше русло.

Пункт 4. Знайте: якщо учень відповідає неправильно, дуже може бути, що він сам вас перевіряє.

Пункт 5. Ніколи не запитуйте, чому ви вперше бачите учня у класі. Можливо, ви самі були неуважні.

Пункт 6. Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю.

Пункт 7. Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.

Пункт 8. Поспівчувайте, заради оцінок у табелі учень іде на все, навіть на уроки.

7 І в день такий – урочистий., святковий,

Дозвольте вашу працю вшанувати

І квіти ці, принесені сьогодні,

Від всього серця вам подарувати

( вручають квіти учителям школи, міні-концерт)

Директору- Це правда, що директору все видно,

Від нього не сховається нічого,

А ще команда в нього є солідна –

Двоє аж завучів є у нього

Має він таку натуру – раз., два, три!

Дуже любим фізкультуру – раз, два, три!

Крос здавати ,і стрибати. І уроки пропускати.

Форму часто забувати – раз, два, раз, два, раз, два, три!!!

Завучу - Є в школі свій гідрометцентр,

Куди із класів зведення ідуть.

І головний цей епіцентр

Учительською учні всі зовуть.

Хоч нам туди заходити не можна,

Та зазирнути чомусь хоче кожний.

Туди зайти не кожен зважитися може –

Заступники сидять там головні.

І хоч на Писанку із них ніхто не схожий,

Погоду в школі створюють вони ( на мелодію « Погода в домі»)

Їм головне – погода в домі

А все, що інше – суєта.

Були б у класах й коридорі

І дисципліна, Й чистота)

Учителям початкових класів

Вчителі найперші, рідні,

Ну як же вам не дякувать в цей час

За те , що розум, щедрість, вміння

Все віддавали ви для нас

Зустрінете інших -

Як ми вже не буде ніколи

Ви душі відкрили , даруючи дітям знання.

Якими смішними й малими колись ми з’явились у школі

Якими розумними йдемо сьогодні в життя ( пісня « Вчителько моя»)

Учителям української мови:

Шановні вчителі української мови та літератури

Ви відкривали нам ворота золоті,

Де кожне слово – чарівна перлина

Без мови не співатимем пісні,

Без вас не називатимемсь людина

Ви завжди нас розуміли і помилки вибачали

І весь час від нас хотіли, щоб ми грамотно писали (« Взяв би я бандуру»)

Взяв би я бандуру та й на ній заграв

Що знав про ту мову, як її вивчав.

Твори всі Шевченка дуже добре вчив,

Леся Українка сниться уночі.

І за ту науку дуже вдячні вам,

Щирим українцям – нашим вчителям

Учителю математики:

Математика – складна наука,

Хтось із учнів її любить, а для інших вона – мука.

Та в житті як не крутися, а без неї нам не обійтися.

Математику вчимо ми всі вдома ,Теорема Піфагора всім знайома( мелодія « Вместе весело шагать»)

На урок прийшли – ураз усе забулося,

В голові у нас усе перевернулося.

Біля дошки стоїмо, а серце труситься ,

сподіваємось, що все у нас получиться

Географія та німецька

Ніна Володимирівна – чуйна дуже,

І до балачок, ох, і не байдужа!

По парті сусіда ще тебе не почує,

А вона тебе вже й запеленгує.

І ми зуміли від неї навчитись

Навіть думки на льоту ловити

І розуміти, але з умовою,

Якщо ті думки і підказки – німецькою мовою

Фізика:

Про уроки фізики теж ми пам’ятаємо -

В школі коло електричне кожен день складаємо.

Особливо пам’ятаємо про закони Ома,

Як не вивчимо нічого – то сидимо вдома.

А інформатика – річ класна, чудова й прекрасна ( мелодія «Огонек»)

Ой ранесенько в школу я геть без настрою йшла,

Бо учора по фізиці в нас практична була.

Довго-довго писали ми, що аж ручки болять,

Ми всі дуже старалися, щоб було хоча б п’ять

Хімія

Ось хімії величні далі – одна з основ,

Одна з вершин. Тут таємничий світ молекул,

Взаємодія речовин. Хімія – наука віку,

Пам’ятаєм кожну мить.

Так вже травлять чоловіка,

Що не знаєш, що й робить.

Екологію спасати вже сьогодні треба вкрай,

Тож і треба хімію вивчати, щоб рятувати рідний край.

А ще вчителька хімії нас учила, як виробляти можна каучук і мило,

І хоч урок завжди нове несе – перерва нам миліша над усе. ( мелодія « Сиреневый туман»)

Такий їдкий туман над класом пропливає,

А я стою й ніяк не можу зрозуміть:

Що зроблено не так, чого не вистачає,

А може зайве щось, бо школа вже димить

Зарубіжна література

Російську мову й зарубіжну літературу у школі всі вивчали

Наталя Володимирівна світ чудовий нам старанно відкривала

Єсенін. Блок. Висоцький – все для нас,

Книжок нема – то не біда

Вона учила нас читати і тоді, коли потрібних текстів не знайти

А десь там в світі дощ – то що мені з того,

Не поможе мені він у класі нічого,

Зарубіжну однак доведеться здавати

Ох, якби можна було цей екзамен прогуляти!

Історія ( мелодія « Улыбка»)

Ви учіть історію на « 5»,

Бо вона не раз в житті іще згодиться,

А якщо не будеш її знать,

Тоді людям в очі соромно дивиться.

І тоді все пам’ятай, про урок не раз згадай.

Ми ж історію самі іще напишем.

Та батьків не забувай, це ж історія – ти знай,

Вчителів теж без уваги не залишим

Біологія

Учителі по-різному заходять в клас,

Хто дивиться, чи чиста дошка, хто на нас,

А вчитель біології, ви нам повірте,

У першу чергу дивиться на квіти.

Розказує всерйоз, що квіти шуму винести не в змозі,

Що буцімто тюльпан поопускав гілки

З-за нашої такої поведінки.( мелодія « Черемшина»)

Хай вам буйно квітне черемшина,

І цвіте під школою калина,

На ділянках квіти.

А у класі діти люблять вас і ждуть!

Класному керівникові

Завжди поруч бути звик

Строгий класний керівник,

В теплих долонях плекав пташенят,

Не сподіваючись щирих подяк.

Виросли діти на радість їй і батькам,

Щиро сьогодні дякують вам ( слово надається класному керівникові)

Ведуча

Десь років двадцять тому зустрілися він та вона, поєднали свої долі, а сьогодні їх діти стали випускниками. Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку, з батькового теплого погляду. Як же добре. , що зустрілися вони у житейському морі. ,знайшовши за темними туманами берег своєї любові із хвилями тривог . Тож давайте послухаємо їх сьогодні:

( під тиху мелодію « Пісні про рушник»)

Ведуча

Мати йде…

Тихо йде

У болючій своїй сивині,

Сонцем палить

Слово ніжності та доброти – МАТИ.

Світлом її усміхається поле весни,

Руки її, щоб добро голубіло в зеніті,

Губи її – щоб не згасли розрада і сміх,

Всі ми, усі материнським теплом обігріті,

Тож шануймо й возвеличуємо її

Ведуча

Усі мовчать – щось мати каже,

Цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

З любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до школи,

Де хліб, як доля, на столі…

Усі мовчіть – говорить мати

Вустами неба і землі!

( виступають матері, усі вони вийшли вперед, директор вручає їм подяки за виховання дітей; потім діти запрошують батьків на танець)

МатерІ:

1.СИПЕМО НА ВАС ЖИТО, ЩОБ ДОБРЕ БУЛО ВАМ ЖИТИ

2.СИПЕМО ЩЕ Й ОВЕС, ЩОБ ВАМИ ПИШАВСЯ РІД НАШ УВЕСЬ

3.ЩЕ Й ХМІЛЬ І КВІТИ, Щоб БУЛИ ВИ ЩАСЛИВІ,НАШІ ДІТИ

4.БУДЬТЕ Ж БАГАТІ. ЯК ЗЕМЛЯ. А ЩАСЛИВІ. ЯК ВЕСНА

5.ЧАСТІШЕ ПРИЛІТАЙТЕ ДО ШКІЛЬНОГ ТА БАТЬКІВСЬКОГО ГНІЗДА

6.З УСЬОГО ВАМ ЩАСТИ: ІЗ РОСИ. ІЗ ВОДИ

7.ЩОБ З ТОЛКОМ ТА ДО ПУТТЯ ВИ ПРОЖИЛИ УСЕ СВОЄ ЖИТТЯ

Ведуча

О мить прекрасна, зупинись!

Годиннику, не йди так швидко!

Уже ж вручили аттестат

І що ж тепер – Прощай, Дитинство? ( а давайте згадаємо його хоча б на мить)

( ДІАЛОГИ)

Мати й син

-Який жахливий табель, самі 3, 4 бали! Я дуже невдоволена

-Ну що ж робити. Я ж казав Ніні Єгорівні, що ти будеш сердитися. а вона не послухалася мене і ось передала тобі такий табель

Математика

--Наталю, скільки буде, якщо розрізати пополам кусень мяса, а потім кожну частинку знову пополам?

-Чверті

-Добре, а далі?

-Восьмі

-А потім?

-16

-А далі?

-Тридцять другі

-Ну а потім?

-А потім, Людмило Миколаївно, буде ФАРШ!!

Географія

-Сашко, покажи на карті Червоне море

-Ніно Володимирівно, щось я тут такого не бачу, бо на карті є тільки блакитні моря

Фізика

-Від тепла тіла розширюються, а від холоду звужуються. Не скажеш, Максиме, якийсь приклад?

-Взимку дні коротші, бо вони звужуються від холоду, а влітку теплі. Бо розширюються від гарячого сонечка

-Тоді назви мені рідину, яка не замерзає

-Гаряча вода!.

Хімія

-Що означає H 2SO4 ?

-Ой Наталю Миколаївно, у мене це крутиться на язиці…

-Виплюнь негайно, Олено, бо це ж сірчана кислота!

-Дівчата, ви чого тут лаєтесь?

-Так Оленка неправильно виконала домашнє завдання

-Ну і що?

-А ми ж у неї списали, ось і маємо через неї погані бали!

Два Сашка,Максим і Віталій запізнилися на урок:

- Сашко, ти чого спізнився?

-У нас годинник поламався

-А ти, Віталій?

-У мене дуже голова боліла

-А ти, Сашко?

-У мене мати захворіла і я викликав лікаря

-А ти чому плачеш, Максиме?

-Вони вже все сказали, а я не знаю, що б іще придумати-и-и…

Ведуча: Ось ми і згадали наші дитячі пустощі, поринувши в світ таких недавніх днів.

Та й ніби всі, що виступить хотіли,

Напутнє слово промовляти,

Випускники, тепер ви вже дорослі стали,

Тож гідну відповідь умійте дати!

Випускники:

1 Учителю, вклоняюся доземно

Перед великим іменем твоїм,

Вже проросли оті маленькі зерна,

Що ти посіяв в серденьку моїм

Прощальний бал. Пора цвітіння

І ми – як лебеді на нім.

Це зрілість наша. Це змужніння,

Це нам вирішувать самим

Були ми в школі всі малята

Та пролетів нечутно час.

Ми лебеді – не лебедята,

Земля і небо – все для нас!

Ось час проб’є і школу ми покинемо

Уже назавжди. Тут не буде нас.

Розійдемось, у світ ясний полинемо,

І засумує школа.,рідний клас

5 Заспівали гаї солов’їні,

А земля – веселковий розмай!

Рідна, вільна моя Україно,

Зовсім юних ще,нас зустрічай !

6 Дай нам, земле, з джерел твоїх сили,

І відваги, Й наснаги нам дай.

Перший крок ми сьогодні зробили,

На дорогах життєвих стрічай

7 Наша мрія нам зіркою світить,

Кличуть вдаль нас дороги твої.

Україно, ми всі твої діти!

Тож прийми нас в обійми свої

Ведуча: Разом із вами сумуємо й ми,

З вами здружились, зріднилися ми.

Якось незвично, що вже на урок

Клас одинадцятий не покличе дзвінок …

що ж ,відлітайте ключем журавлиним,

В вирій життя ми вас всі проводжаємо

Нехай вам зірниця палає щаслива -

Від чистого серця добра вам бажаємо

http://www.uroki.net/bp/adlog.php?bannerid=1&clientid=2&zoneid=20&source=&block=0&capping=0&cb=67393f27c3a32ae807bd103183c60d75

Гімн



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка