Сценарій випускного вечора «Відлітають птахи з рідного гнізда…» Класний керівник 11 класу



Скачати 125.18 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір125.18 Kb.
Анотація

Дана робота вміщує сценарій випускного вечора одинадцятикласників. День прощання зі школою це завжди святковий, радісний і сумний водночас. Радісно розправляти крила, але так боляче лишати рідні місця, де пролетіло сімнадцять трепетних, неповторних літ. Ми, вчителі, передали свої знання випускникам, вклали в кожного з них часточку свого серця, намагалися допомогти їм знайти своє місце в житті. І метою нашою було проведення свята, яке лишить приємні спогади про останній шкільний бал, ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.



Сценарій випускного вечора « Відлітають птахи з рідного гнізда…»

Класний керівник 11 класу

Ткач Юлія Іванівна,

вчитель вищої кваліфікаційної категорії

Козацької загальноосвітньої школи I-III ступенів

Звенигородської районної ради Черкаської області
Ведучий: Сьогодні музика у Козацькому лунає,

І тане в квітах урочистий зал,

Зібрались тут усі хто забажає,

Бо зараз розпочнеться випускний, останній бал.



Ведучий: Вітаємо всіх вас на нашім святі, -

Воно і смутком, й радістю дзвенить –

Це свято зрілості і свято розставання,

Майбутнього прекрасна світла мить



Ведучий: Всі ми із хвилюванням чекали сьогоднішнього дня, в очах у вас відбиваються сотні відтінків людських почуттів. У них і турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія, і лише байдужості в них нема, бо зібралися тут ті, кому небайдужа доля наших випускників.

Ведучий: Моя земля, мій отчий край, батьківська сторона. Родинне гніздо, моє рідне село, яке все сьогодні тут. Подивіться, які красиві наші землі, наші люди. Тому і народжуються тут такі гарні діти Зараз вони пройдуть перед вами – бентежні й зашарілі. Горді й схвильовані, сором’язливі і впевнені.

Ведучий: Отже, до нашого залу ми запрошуємо тих випускників, які:

- Захоплюються спортом



Ведучий: Люблять читати художню літературу

Ведучий: Жодного разу не скористалися шпорами

Ведучий: Були на всіх шкільних суботниках

Ведучий: Знають, де знаходиться кабінет директора

Ведучий: Хоч раз списували контрольну чи тематичну

Разом: А головне, люблять свою школу!!

Ведучий: Ми запрошуємо до залу випускників 2012 року.

Дружні, веселі, ініціативні, відповідальні .Активні учасники всіх шкільних справ. З ними навіть похмурий дощовий день перетворюється в світлий і сонячний. Привітаймо їх гучними оплесками!

( під звуки вальсу до присутніх виходять по одному випускники)

Ямковий Роман Анатолійович — надзвичайно товариський, має багато друзів, впевнений у собі, з почуттям гумору, працьовитий, як справжній господар, любитель пригод та сучасної музики. Улюбленець дівчат. Роман неодноразовий призер районних та обласних спортивних змагань.

Дзюба Лілія В’ячеславівна - серйозна і наполеглива, вимоглива до себе і до оточуючих. Принципова, чесна дівчина красуня. Має тонке почуття прекрасного, тактовна, ввічлива, добре навчається.

Пиляй Альона Миколаївна - розумниця, вродлива, з тонким почуттям прекрасного, тактовна, відмінниця в навчанні, добра подруга. Добре співає, танцює. Неодноразова учасниця районних олімпіад. Альона незмінна ведуча шкільних вечорів.

Король Інна Миколаївна - хороша, симпатична дівчина-білявка з чарівними очима. Відмінниця в навчанні, активна учасниця художньої самодіяльності школи, принципова, небайдужа, завжди готова прийти на допомогу. Добре малює. Є обласним призером у МАН в секції біологія. Має багато друзів.

Ткач Ірина Сергіївна - відмінниця, має чарівну усмішку, артистична, граційна, ініціатор багатьох починань у класі. Активна учасниця художньої самодіяльності, учасниця багатьох районних та шкільних конкурсів. Любить іноземну мову. Користується авторитетом серед друзів.

Вікол Діана Артемівна – спокійна, ввічлива й привітна, завжди зберігає оптимізм. Свій вільний час проводить у колі друзів. Любить доглядати і вирощувати квіти. Приймала активну участь у всіх позакласних заходах. Захоплюється музикою.

Ведучий: Проміння сонця ллється,

Дитячий сміх бринить

Хай в небо він несеться

І гордо України гімн звучить!



Слово директора: Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 20….. року, оголошую відкритим!

(звучить гімн України)



Ведучий: Ну ось, здається, і все. Школу закінчено. Уроків більше ніколи не буде...

Ведучий: Дивне все-таки слово “ніколи”. Все буде: інститут, сім'я, діти, робота, а ось школи... вже не буде - і дитинства також не буде.

Ведучий: У кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові.

Ведучий: І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства.

(з’являються хлопчик і дівчинка)



Дівчинка. Я - з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.

Хлопчик. І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового. Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.

Дівчинка. І навіть не вітатися з учителями.

Хлопчик. Маєте право вчитися далі, працювати.

Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.

Xлопчик. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.

Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини.

Xлопчик. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс.

Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:

-гордо нести звання учня рідної школи;

-бути такими ж старанними, як Ліля;

-любити спорт, як Рома;

-коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах, як Іра, Інна, Альона;

-не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як Діна



Разом. Ми вас не підведемо.

Ведучий. Дитинство, ти минуло. Але в серці випускників ти залишилось яскравою зіркою, що світити­ме їм все життя. Ми повернемося у спогад, згадаємо тебе, рідний дім, рідну стежку до школи, рідний край і танець дитинства.

(Пісня « Дитинство прощавай»)



Учень. День яскравий.

Мама й батько

Так везуть візок з дитятком,

Що навкруг усі радіють —

В житті матимуть надію.

Час минає. Осінь вже

До них в гості завітала:

«В школу нам пора!» — сказала.



Учень. Ось і школа, ось і клас,

Радо він стрічає вас.

Ось буквар. А ось п'ятірка,

Ось контрольна, ось і двійка.

Танці, музика, гітара,

Поцілунок — все, екзамен.

Бал прощальний. Квіти у руці.

Виступ класного керівник(діалог з випускниками)

Кл. керівник Та хто у таке повірить?

Ви що, уже виросли, діти?

Куди ви зібралися рідні

Куди ви йдете від нас?



Випускник Ми виросли, так, повірте,

Погляньте на нас – нівроку,

І ми ось такі вродливі,

І парубок Рома уже.



Випускник Ми виросли - й це чудово,

Нам час вирушати в дорогу,

Куди ми йдемо? Хто знає?

У мрії свої стежки.



Кл. керівник Вже час вам? Чому так швидко?

Ми стільки не встигли з вами.

А як же бути з словами,

Отими найголовнішими?

Я їх так довго збирала,

Та так і не встигла сказать…

Побудьте, із нами, діти!

Навіщо вам поспішать?

Він весь у колючих тернах –

Так званий дорослий шлях.

Зостаньтесь хоч ненадовго

І я вас навчу, як жить…



Випускник О ні, Ви знаєте добре, що час не минає і миті

І кожен із нас встигнути мусить дорогу свою знайти,

Ніхто нікого не може навчити у світі жити,

Без Вашої допомоги нам доведеться йти.



Випускник Та Ви не сумуйте дуже що слів отих не сказали.

Здається, ми вже зрозуміли – і як, і для чого жить.



Кл. керівник Дорогі діти! З дитинством розлучатись завжди дуже важко.

Дитинства кораблик поплив, не вернеш.

Та згадаєш дитинство і школу завжди,

Коли цей кораблик у руки візьмеш.

Я дарую вам ці кораблики, щоб ви частіше згадували своє дитинство, школу, батьків та рідне село (вручає сувенірні кораблики дитинства).

Випускник Шановна Юліє Іванівно!

У день такий урочистий святковий

Дозвольте Вашу працю вшанувать

Побажати Вам добра, любові.

І на прощання стрічку пов’язать.

(випускник в’яже стрічку класному керівнику)



Ведучий . Ось і настав день прощання зі школою. Попереду незвідана даль. Позаду рідні дороги — сте­жка до школи, мамине тепло, батьківське слово.

Ведучий . Настає урочиста мить — вручення атестатів про закінчення школи.

Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник ще в очах не згас,

Тож зараз директорові слово надається.



Ведучий. До слова запрошується директор школи Сергій Олексійович.

(слово директора, вручення атестатів)



Ведучий. Шкільне дитинство дзвоником злетіло,
Доросле починається життя.
Їм щойно атестат вручили –
Путівку в невідоме майбуття.

Ведучий. Слово для привітання надається…(для гостей)

Ведучий: Шановні батьки, гості, рідні, друзі привітайте випускників із сьогоднішнім святом.( виходять на сцену рідні, вітають випускників )

Ведучий. Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо й непомітно, з першими літерами на дошці, з коротеньким платтячком, з пронизуючими дзвінками, які дорожчі за всі теореми на світі, зі знайомим, звичним голосом вчительки початкових класів.

Ведучий. Слово для привітання надається Ользі Василівні.

Випускник Дорога наша, Ольго Василівно,

З Вами нам було цікаво жити

Наш уклін Вам, люба, до землі

І оцю прекрасну золотисту стрічку

Ви від нас усіх прийміть.

(Випускники пов’язують пам’ятну стрічку)



Випускник: Щаслива та людина, яка зустріла у житті справжнього вчителя. Щасливі і ми, бо наша шкільна дорога почалась із зустрічі з чудовими педагогами.

Випускник Останні дні у школі. Вже дорога,
Нас кличе у чужий незнаний світ.
А ваші очі - радість і тривога,
І в наших душах незнищенний слід.
Випускник Випускники ми в цьому році,
Але, коли ми знань жадали,
В слова на кожному уроці
Частинку серця Ви вкладали!

Випускник Учителю, ти нас ведеш за руку в ту країну

Де слово наче квітка розцвіта,

Ми добрі зерна й вірність журавлину

Збережемо на довгії літа.



Випускник Один з вчителів нам дарує

Талант, працьовитість, наснагу.

А другий — любов до природи,

А третій — до ближніх увагу.



Випускник Ми всім їм бажаємо щастя

І кажемо вдячно «Спасибі».

За те, що нас ви навчали,

За те, що всіх нас любили.

(випускники дарують квіти вчителям під фонограму)

Випускник В серці радість і сум, і щемкі почуття
У політ вирушаємо ми
Нова пісня злітає у синю даль
Кличе нас у доросле життя

(пісня)


Ведучий. Життя кожної людини – це історія, яка має минуле, теперішнє, майбутнє. Час змінює все. Довга життєва дорога людини нелегка й мінлива. Та всім неодмінно світитиме далеким вогнем, стискаючи серце спогадом дитинства, та земля, де ти народився, де живуть твої батьки, де твій отчий дім, де лунала ніжна мамина колискова.

Ведучий. Традиції і звичаї народу…

У них життя, характер і душа.

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.



Ведучий. У нім – духмянім, сонячнім, рум’янім-

Турбота батька й мамина сльоза.

Це – захист від знедолень і обманів,

Щоб обминула нас життя гроза.



Ведучий. Сьогодні від батьків прийміть це диво

Наш український, пишний коровай.

І батько, й мамо, батьківська родина,

Своїх дітей зі святом привітай.

(Виходять батько й мама з короваєм в руках)

Мати: Дорогі діти!

Нехай радіють ниви колоскові,

В житті хай будуть злагода і мир

На чистому, як сонце, рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

Батько: Прийміть, діти, від нас цей хліб святий як символ життя і достатку. Пронесіть

його з гідністю через життя, щоб вами пишалися і мати і батько.

(вручають коровай випускникам і вони його цілують)

Випускник Дякуємо вам, дорогі батьки, за хліб – сіль, за добрі побажання. Обіцяємо не забути їх і користуватися ними, щоб прожити гідно своє життя.

(кладе коровай на стіл)



Випускник: Промайне, як мить наше свято, і всі ми розлетимося з рідних гніздечок, де мов ті невтомні пташки, нас доглядали, ростили, навчали наші рідні матусі й татусі. Ми безмежно вдячні вам, дорогі батьки, за турботу, за працю, за ласку. Без вас ми не змогли б досягти успіхів.

Діалог сина й матері

Син.

Матусю рідна, я лише ступаю

На цей важкий, тернистий шлях життя,

В усьому тільки добре помічаю,

А кажуть, вистачає в світі зла?

Мати.

А світ розпочинається з любові,

Як день зі світанкової зорі.

Коли пречисті, рідні колискові

Співають невсипущі матері.

І долю вам хрещато вишивають

Піснями, що тепліших не знайти.

І денно й ночно в Господа благають

Вас від страждань і горя берегти.

Син.

А світ мережаний то цвітом, то снігами.

А в світонька такі шляхи круті

Мати.

І між його вітрами й міражами

Ви осягнете істини святі.

Не нарікай на труднощі даремно,

Не підкоряйся млявості імли...

Син.

Коли ж навколо стане раптом темно?



Мати.

У грудях сонечко любові засвіти.

Для себе, для родини й України

Пильнуй вогонь добра від зла і марноти.

Бо ти на світі білому - Людина,

Бо в світі трудному світильник Божий - ти.

У цій шаленій чорно-білій січі

Крізь болісні і радісні літа

Несім любові промені одвічні -

Хай торжествують світло й доброта!


Випускник: Залишають роки пам'ять на чолі,

Час нестримний в очі загляда.

А для тебе, мамо, вічно ми малі,

Як для нас ти, мамо, вічно молода.

Знають найщиріші золоті слова

Найніжніші в світі мамині вуста.



Випускник: Моя матуся... Боже милий!

Лиш з нею я така щаслива.

Вона мене так розуміє,

Завжди пораду дати вміє.

Розрадить мама, як сумна,

Коли в очах моїх сльоза

І коли серце мовчки плаче...

Моя матуся все те бачить.

Мене втішає її ласка,

І вся вона, немовби казка...

За неї я молюсь щодня.

Бо що без неї в світі я?



Випускник: Матусю рідненька! Дивлюсь тобі в очі

І бачу тебе ще таку молоду...

Маленькою була — не спала ти ночі,

Для мене молила ти долю ясну.

О, скільки вже весен відтоді минуло!

І скільки усього було наяву!..

Я казки твоєї зовсім не забула,

І нею я досі, матусю, живу.



Випускник: Материнське серце горе закрива,

Материнське серце щастя приверта.

Спасибі батькам за щирість і ласку,

За доброту і щедрість, за зоряну казку,

За витримку вашу, за батьківське слово.

До вас ми звертаємось знову і знову.

(пісня «Мамо, мамочко»)

(випускники вручають квіти батькам під фонограму)



Випускник: Літній вечір в небі пропливає,

Стихло все в вечірній тишині.

Я до школи радо поспішаю,

Стежка усміхається мені.

Ну скоріше б все це відбулося!

Я закінчив школу. Може, ні?

Може, це мені лише здалося,

Що на вальс я стрімко поспішав,

Що сьогодні в мене просто гості,

На яких я десять літ чекав.

Але ні, це справді відбулося —

Школа, стежка, батьківський поріг.

І тепер на бал мій перший літній

Я прийшов, запрошую усіх.



Випускник: То ж на вальс ми вас тата запрошуєм,

Хай помчить він усіх до зірок.

Закружляє хмільною порошею.

Наші руки сплете у вінок.

(Вальс доньок з батьками)

Ведучий: Минає дитинство... І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дощу, і аромат квітів учителям на прощання. Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по своїх життєвих стежинах….

Ведучий: Шановні випускники, батьки!

Попереду ще іспитів багато

Ви їх складете, буде все гаразд!

Чого ви зажурились, мами й татка?

Це ж зрілість до дітей прийшла в цей час!
Ведучий: І ви, матусі не журіться,

На славу й честь благословіть синів.

І будьте певні, весело всміхніться,

І доньок ви своїх благословіть.



Директор: Урочистий вечір з нагоди випуску учнів 20… року оголошується закритим.

(звучить гімн)



Ведучий: (благословіння отця Володимира)

Ведучий: Дорогі наші випускники 20… року! Палають в небі зірочки, як ліхтарики людської долі. Перед далекою дорогою життя ви загадали свої бажання. Нехай всі вони здійсняться.

Ведучий: Не зупиняйтеся!

Не згубіться на грішній землі!

Ви злітайте у вись всім на диво,

Залишайте позаду пізні жалі,

Вмійте жити й творити красиво!

( Випускники виходять зі сцени, мами посипають пелюстками троянд)






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка