Сценарій «Зиму проводжаємо Весну зустрічаємо»



Скачати 126.93 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір126.93 Kb.
Сценарій

«Зиму проводжаємо – Весну зустрічаємо»

Вед. Діти як невпинно біжить час, ще зовсім недавно ми раділи новорічним святам, а вже почався останній місяць зими.

- Діти, а чи любите ви зиму? ( так)

- А за що ви її любите? ( бо на вулиці сніг, багато свят)

- Так! У кожного місяця є свої найбільші свята.

- Назвіть, які свята має січень? ( Новий рік, Різдво, Водохрестя)

- Місяць лютий може похвалитися лише одним такий великим святом! А яким? ( Стрітенням)

- А якого числа це свято? ( 15, сьогодні)

- Отже, діти, темою сьогоднішнього засідання клубу «Всезнайки – буде Стрітення Господнє».



Ведуча. Лютий називали по різному: криводоріг, зимобор, межень.

Ведучий. Стрітення, це в Україні шанувалось. Селяни в цей день, як правило, не працювали і уважно придивлялися до погоди, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них у цей день переможе, такою й буде погода до початку березня.

Ведуча. За церковним календарем, Стрітення Господнє — зустріч Господа. На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли Дитину до храму Єрусалимського, щоб за звичаєм іудейським поставити її перед Господом.

Ведучий. День, коли згадуємо Стрітення Господнє, належить до великих свят. У Тропарі на це свято знов прославляється Божа Матір.

Ведучий. Треба сказати, що Новий рік у давніх слов'ян розпочинався не взимку, як тепер, а навесні. Коли починали танути сніги, виконувався обряд проводів зими. З соломи робили опудало зими, яке з піснями несли селом на якусь гірку і спалювали там або топили в річці чи в озері.

Ведуча. Взагалі опудало повинно було бути великим, схожим на людину. Ми зробили маленьке

(Вноситься опудало.)

Ведучий. Обряд знищення опудала повинен був допомогти весні перемогти її суперницю — холодну зиму. (Спалюється опудало зими.) - Ведучим.

Ведуча. У народній уяві Зима — це стара баба в полатаному кожушку, проношених шкарбанах і хустині, поточеній мишами, через дірки якої випинаються сиві пасма волосся. За плечима в неї теліпається зморшкувата напівпорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом.

Ведучий. Саме такою Зима на Стрітення виходить назустріч Літу (у деяких варіантах — Весні) — привабливій дівчині, на ній нова, помережана різнокольоровими узорами сорочка та зелена плахта, у руках — серп і жмуток збіжжя. Перед тим як почати двобій, між ними відбувається така розмова.

(Виходять Зима і Весна.)

Зима: Війте голубчики мої вітри, крутіть хурделиці, війте метелиці, сильніше сковуйте землю морози…

Та тут їй назустріч іде дівчина.



Дівчина . Добридень, бабусю!

Зима. Та який же він добрий, коли сьогодні сонце так гарно сіяє. А ти чому тут ходиш сама, ще й до мене вітаєшся. Не боїшся, що я тебе замету, заморожу?

Дівчина . А сьогодні мені вас вже нічого боятися.

Зима. Як це? Ти не боїшся мене зими?

Весна. А чого їй боятися коли я вже прийшла!

Дівчина . Ой весна, весна. Ми так тебе чекали, кожний день рахували. Побіжу я додому сестрам розкажу, що незабаром заквітчаємося у перші, весняні квіти. Бо вже прийшла весна із зимою змагатись за панування над землею!!!

Зима. Щось ти швидко прийшла сестрице!

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! (знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Дівчина. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші добрі даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь. Змагання:

  1. Перетягування канату.

  2. Відгадування загадок.

1. Тане сніжок,

квітне лужок,

день прибуває,

коли це буває?

2. Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викида.

Буяє травка молода,

Все мертве оживає.

Коли, діти, це буває?

3. Прояснилось наверху,

і земля стоїть в пуху.

1.Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила -

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте - хто вона

Бабуся чепурна? (Зима)

2.Стало біло навкруги -

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я.... (Зима)

3.Холодна, біла,

Ліс оголила,

Скувала річку,

Струмок спинила. (Зима)



4. Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна...

Відгадали? Я...

5. Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна?

4.Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна?

І сміється,

Задається:

— Ось така ширина. (Зима) П. Воронько

5.Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає,

Сріблом все вкриває. (Зима)



Чути звуки свистульок

Дівчина. Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

Жайворонок.

Не сам я вийшов-

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Літо відмикати

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Дівчина. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

Весна. ( бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Ведуча. Пролісок ніжний пробився між трав,

Чистий, як мрія.



  • Як тебе звати?- струмочок спитав.

  • Звати –надія!

Ведучий. Гей ти, струмочку, куди ти несеш

Води дзвінкії?

Що тебе кличе у далеч без меж?

- Кличе надія!



Ведуча. Пташки прилинуть і знов зазвучать

Співи дзвінкії.

-Що то за крила додому вас мчать? -Крила надії.

Ведучий. Весно! Веснянко! До нас ти прийшла,

Кожен радіє.

Квіти кохання ти нам принесла,

Квіти надії!



(Виконується пісня «Прийди, весно».)

Ведуча. За давнім повір'ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити приліт птахів, діти носили по селу зроблених із тіста жайворонків.

(Виходять діти, що несуть на палиці жайворонків.)

Ведучий. Ой весна, весна, днем красна.

Що ти нам, весно, принесла?



Весна (співає). Принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко,

Щей червонії квіточки.

Щоб квітчалися дівочки.

Прийшла я не сама ,а з синочками-місяцями.

(Місяці вклоняютъся)

БЕРЕЗЕНЬ

Звуть всі Березнем мене.

Лише зимонька мине,

Тепле сонце викликаю,

Хай земельку зігрівае.

А берізкам білокорим

Навіваю сни чудові,

Щоб діточкам сік давали,

Справно їх оздоровляли.

КВІТЕНЬ

Я зовусь в народі Квітнем,

Бо в мій час найперші квіти

Бачать люди на землі.

Це і проліски малі,

I пахуча сон-трава,

І фіалочка мала

Ряст, що килимом зацвів.

I «ліхтарик»-горицвіт.

ТРАВЕНЬ

Я – ясний і теплий Травень,

Одягаю землю в трави,

А сади в рожевий цвіг,

Щоб казковим був наш світ.

Я дарую вам тюльпани,

Що розквітли полум'яно,

Ніжність їхніх пелюсток,

I півонію, й бузок.

Весна. А ще я вам принесла коровай запашний з весняними жайворонками, з надією і сподіваннями на гарний урожай. (Діти вносять хліб.)

Ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за щедрий дарунок. Хліб приймаємо, а тебе просимо повеселитися на нашому святі.

Ведучий. Настання теплих днів після довгої холодної зими, сподівання на щедрий урожай викликали у людей піднесений настрій. Ось чому веснянки завжди веселі, бадьорі, сповнені світлих надій. Визначальна риса веснянок—їх закличність.

(Звучить магнітофонний запис веснянки у виконанні Ніни Матвієн-ко, Валентини Короті-Ковальської, Марічки Миколайчук.

Ведуча. У деяких місцевостях це свято мало й інші назви — Зимобор та Громниці. Перша назва цілком зрозуміла — боротьба зими за свої права, а ось друга — трохи дивна. Вона пов'язана з обрядом освячення свічок літніми громами. У цей день у храмах відбувалась урочиста служба, після якої святили воду і свічки. Кожен господар обов'язково готував власну громничну свічку і ніс на посвяту. Після повернення із церкви він запалював її, «щоб весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив».

Цей обрядовий атрибут мав постійно стояти на покуті перед образами. Улітку, коли часто-густо гуркотіли грози, а блискавка могла влучити в господарські та житлові будівлі, у хатах запалювали громничну свічку, що слугувала надійним оберегом від лиха.



(Звучить народна пісня.)

Ведучий. Окрім того, за давнім християнським обрядом, цю свічку давали в руки тим, хто помирав. Це, на думку віруючих, значно полегшувало передсмертні муки і очищало людину від гріхотворних учинків. У церковному Требнику з цього приводу записано, що такі свічки будуть «во здравіє душ і телес».

Ведуча. Не меншу роль у повсякденному житті відігравала і стрітенська вода. Вона мала ті самі властивості, що і йорданська. Селяни, йдучи до церкви, брали з собою нову посудину, яка ще не використовувалася, наповнювали її свяченою водою і зберігали протягом року. Вона вважалася дуже корисною і цілющою від багатьох недуг. Стрітенсь-кою джерелицею натирали хворі місця, давали пити від «пристріту» або «дання» — хвороб, викликаних «поганим оком».

Крім того, напровесні, виганяючи худобу в поле, скроплювали її стрітеницею. Пасічники скроплювали бджіл і вулики, «щоб не заїдали чужі комахи та не напав гнилець» — небезпечна інфекційна хвороба. Це повторювали протягом року щопершого тижня на молодику. Чимало спогадів про використання стрітенської води знаходимо в історичній літературі. Нею батьки благословляли синів, проводжаючи на війну:

— Боже тебе бережи!

Перед далекою мандрівкою скроплювали нею волів, віз й чумаків, благословляючи словами:

— Боже тобі помагай!

До вашої уваги

(Звучить пісня «Їхав козак за Дунай».)4 клас

Ведучий. Весну закликали піснями. Веснянки умовно можна поділити на дві групи: старовинні й новітні. Найдавніші з цих — це пісні, що супроводжувалися хороводами, танцями.

Для усіх хоровод подоляночка у виконанні учнів 1 класу

(Виконується «Подоляночка».1 клас)

Ведуча. Після таких чарівних хороводів, та ігор хлібороби сподівалися на гарний урожай. Збереглася ще одна давня українська гра. Жартівливі куплети співали хлопчики як відповідь на дівчачі пісні.

Ведучий. У хорових весняних піснях яскраво імітувалися господарські процеси: оранка, сівба, косовиця.

Гру «Просо»: виконують учні 3 класу

А ми просо сіяли, сіяли,

Ой Дід, Ладо, сіяли, сіяли,

А ми просо витопчем, витопчем (2 рази).

А чим же вам витоптать, витоптать?

А ми коней випустим, випустим!

А ми коней займемо, займемо!

А ми коней викупим, викупим.

А чим же вам викупить, викупить?

А ми дамо сто рублів, сто рублів.

Нам не треба й тисячі, тисячі!

А ми дамо дівчину, дівчину!

Ми дівчину заберем, заберем!

Ведуча. Веснянки — це переважно жіночі пісні, хлопці були лише слухачами та втручалися в спів жартівливими репліками. А зараз запрошуємо козачат 2 класу до танцю.

Ведучий. А зараз пропонуємо гру: “Зима – весна”. Якщо я буду називати зимове слово, ви повинні голосно плеснути в долоні, а якщо весняне – то промовчати. Увага!


1. сніг

2. бурулька

3. квіти

4. ковзани

5. кульбабка

6. хуртовина

7. травичка

8. сонечко

9. грудень

10. квітень

11. веснянка

12. новий рік

Ой, які молодці. Дуже уважні діти.


Ведуча. Я запрошую знавців народних прикмет щоб вони розповіли нам прикмети

  1. Тиха погода – радість пасічникові несе.

  2. Вітер – погана ознака для садівників.

  3. Відлига – жди пізньої весни.

  4. Бурульки відпадають – бережи картоплю, бо в поле не скоро трактор вийде..

  5. Якщо Дівчинка Теплинка всміхнеться – земля проснеться

  6. Яка погода 15 лютого, такою виявиться і весна

  7. Якщо ввечері бурульки короткі – до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі – будуть часті заметілі.

  8. Коли на Стрітення іній на деревах – то вродить добра гречка і картопля.

  9. Якщо лютий холодний і сухий – серпень буде спекотний.

  10. Якщо на Стрітення мороз, то скоро весні бувати.

  11. Якщо іде сніг, то буде урожай багатий.

  12. Якщо в цей день відлига – то довго ще зимі панувати!

  13. Якщо на стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

  14. Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.

  15. Якщо метіль дорогу перемітає, то корм для худоби відмітає.

  16. Ясна погода під час змагання Тепла з – Зимою віщує добрий урожай у полі.

Ведуча. Ми щасливі, що сьогодні поновлюються старі обряди і створюються нові. Особливо урочисто відзначається свято Весни. Ось і наше свято — яскраве цьому свідчення.

Ведучий. Дорогі наші діти! Сьогодні ви своїми пісенними хороводами, танцями, піснями звеселили наші серця! І ми можемо сказати словами Тараса Шевченка: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине! От де, люди, наша слава, слава України!»

Ведуча. Запрошую до слова Анжелу Володимирівну.

Мама. Від імені всіх батьків вітаємо вас зі святом Весни. Ми напекли вам весняних жайворонків, щоб ви завжди пам'ятали: якщо добре попрацюєш, то жайворонки будуть і на столі, і в небі співати свою чарівну пісню.

Тож бажаємо нашим дітям вирости міцними й добрими, любити працю й батьків своїх, які навчили шанувати святу землю й нелегку хліборобську працю.



Пам'ятайте, наші дорогі діти, що «весняний день рік годує!». Зі святом Весни всіх вас, любі!

(Батьки пригощають дітей обрядовими жайворонками.)



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка