Сценарії виховних заходів з історії та правознавства



Сторінка6/12
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.21 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
( Історико-літературний вечір)


Учитель: Сьогодні ми подумки подорожуватимемо по острову Хортиця, ознайомлюючись з його історичними місцями, реліквіями. Сподіваюсь, ця своєрідна подорож допоможе вам по-справжньому зацікавитися минулим і побувати в цих овіяних легендами місцях.

Наприкінці відбудеться вікторина. Найуважніший стане її переможцем.



1-й ведучий: Серед островів на Дніпрі перше місце по праву належить Хортиці.

Географ: Хортиця тягнеться 12 кілометрів у довжину, 2,5 кілометри у ширину. Її загальна площа 3 тисячі гектарів. Висота скель в окремих місцях досягає 50 метрів. Це найбільший, найяскравіший, найбагатший острів на Дніпрі.

2-й ведучий: Походження слова Хортиця пояснюють по-різному.

1-й філолог: Від імені давньослов’янського бога Хорса.

2-й філолог: Від слова "хорт" – "борзий собака".

3-й філолог: Від тюрсько-половецького слова "орт", "орта", що означає "середній", "розташований посередині, між протоками".

1-й ведучий: Острів завжди вражав своєю величчю, розкішною природою, особливою казковістю, (...прекрасний, гористий, веселий острів) (австрійський посланець Еріх Лясота, який відвідав острів у 1594 р.)

2-й ведучий: На Хортиці немає горбика, ямки, які б не зберігали пам’ять віків!

1-й історик: Десятки тисяч років тому вперше ступила на цей острів людина. Сліди свого перебування вона залишила у рештках стоянок кам’яної доби, у похованнях епохи бронзи.

2-й історик: Первісні племена, проживаючи на території сучасного Запоріжжя, залишали по собі пам’ять – насипали над похованням померлих великі земляні могили. Цими пам’ятками-курганами усіяна вся Хортиця. До 1880 р. на могилах у середній частині острова і південніше від неї стояли кам’яні баби – мумаї.

1-й історик: З давніх часів острів був важливим торговельним пунктом. З Русі сюди возили хліб, мед, а з Константинополя і грецьких колоній – різні цінні товари. Руські купці, спускаючись по Дніпру в навантажених лодіях, відбивали від порогів печенігів, а потім зупинялися на острові. І там, під гіллястим старим дубом, приносили своїм богам жертву подяки за здобуту перемогу.

2-й історик: Хортицю не раз відвідували князі Київської Русі Олег, Ігор, Ольга. Як розповідає "Повість минулих літ", весною 972 р., повертаючись із далекого болгарського походу, сюди ("к порогам") прибув ("знаний всіма ратями") відважний Святослав. За однією з легенд, тут, на високій Чорній скелі, він і склав свою буйну голову.
СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА

(за книгою Семена Скляренка)
1-й артист: Скеля, на якій вони стояли (князь і п’ять воїнів), круто обривалась над Дніпровими водами. Там, унизу – прірва. Крок кинутись униз – і тільки бризки полетять по каменю.

Та чи личить воїну, а тим більше князю Русі, бодай у найстрашнішу годину накласти на себе руки?

Смерть у бою – почесна смерть; самогубець – боягуз, по закону руських людей, і після смерті його жде вічне закляття.

З мечем у руці князь Святослав ступив наперед. За ним ішли ще п’ятеро. Вони йшли проти сотні ворогів. Упав воєвода Божар, упали три отроки, упав Микула. Лишився Святослав...

Але й один він пішов уперед – з мечем у правій руці, зі щитом у лівій. Якийсь печеніг підскочив збоку до нього і перебив ліву руку – князь Святослав випустив щит, але мав ще меч. Кілька стріл разом упилися в його груди, але князь ішов далі..., і раптом, як зламаний спис, упав на землю...

1-й історик: Наприкінці ХV ст. на берегах Дніпра за порогами сформувалося чубате лицарство – запорізьке козацтво. Воно вийшло з низів українського народу – селянства і незаможного міщанства.

2-й історик: Запорізькому козацтву випала велика історична місія – захищати Україну від турецько-татарської агресії, очолити боротьбу проти польсько-шляхетського панування. Відвойовуючи степові простори, так зване Дике поле, у ханських орд, козаки відроджували там життя. Поступово козацтво сформувалось у збройні сили українського народу.

1-й історик: За час свого існування січ кілька разів міняла місцерозташування.

2-історик: Запорізьке козацтво – явище незвичайне, одне з найцікавіших і найвизначніших в історії України.

Хто ж вони, і звідки взялися запорізькі козаки? Чому Хортиця стала колискою козацтва?



1-й історик: Після тривалого татаро-монгольського гніту Україну з усіх кінців шматували вороги. На землях України вводилася панщина, кріпацтво. Бідність доводила людей до невимовного відчаю.

2-й історик: Частина міської і сільської бідноти тікала на південь. Втікачі займалися хліборобством, тваринництвом, рибальством і називали себе козаками, що в перекладі з тюркської мови означає "вільна людина". По-справжньому вільними вони тут не могли бути. Набіги татар, польські князі, українські старости, воєводи приносили велике горе. Далі миритися з такою долею було неможливо. Багато з них, шукаючи волі, вирушили на Дніпрові пороги.

1-й історик: Усього на водяному шляху треба було пройти дванадцять порогів – кам’яних гряд, що перетинали русло від берега до берега. Кожний поріг мав своє ім’я. Проходження цього шляху потребувало великої напруги, уміння. Пекло не було таке страшне, як Ненаситець. Пройти його – означало побувати в пазурах смерті. Але водночас – скільки після цього було радості і краси.

2-й артист: Ще було чути, як стогнали вищі пороги, а тут уже заревів Дід (Ненаситець). Все дужче та дужче, неначе десь ревла череда волів, неначе десь стріляли з гармат або дзвонили у великі дзвони.

Цілі гори білої ревучої піни билися об каміння, скакали вгору, закручувались гребіннями і знов падали... Од берега до берега лютувала біла водяна буря, крутились вихори, вертілись чорториї, неначе все це викидав підземний вогонь або заховані на дні вітри.



2-й історик: Запорізька січ... Скільки подвигів, скільки прекрасних могутніх велетнів народила вона! Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Тарас Трясило, Максим Кривоніс, Іван Богун... А скільки безіменних героїв, які, відстоюючи південні рубежі Батьківщини, визволяючи полонених з рабства, примушували здригатися татарських ханів, спопеляти фортеці яничар, громили відбірні полки польсько-шляхетських загарбників. Стамбул і Кафа, Синоп і Трапезунд – усі вони огорталися пороховим димом від козацьких мушкетів, були свідками народження безсмертної козацької слави.

1-й ведучий: Дуб з вітрами, як лицар, бореться,

Розтина їх шаблюками віт.

Він у серці старої Хортиці стоїть.

До землі назавжди прикутий

Міцно в’язим корінням віків.

2-й ведучий: Можна й довідку дати:

Тридцять шість – висота,

Сорок три метри – шати,

Йдуть за сімсот літа.

Тільки хіба ж у цьому,

Дубе, вічність твоя?



1-й ведучий: Скільки цікавого пов'язано зі знаменитим дубом!

Старий Никифор Антонович Дейкун, охоронець дуба, розповідає: “Оце тут стояв стіл. Оце тут Сірко диктував листа турецькому султанові.

Реготали – листя на дубі ходором ходило. Славний був отаман”.

1-й ведучий: 14 жовтня 1997 р. у дуб влучила блискавка. Він загорівся – пожежники погасили. А нещодавно дуб ізсох.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка