Седеревічене А. О. 100 завдань з лексики



Сторінка1/4
Дата конвертації26.02.2016
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3   4


Седеревічене А.О.

100 завдань з лексики
Методичний посібник

Біла Церква

2012
ББК 74.56

Се 28
Рекомендовано науково-методичною радою

Київського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних кадрів

(протокол №4 від 26 травня 2011 р. )

Седеревічене А.О. 100 завдань з лексики : методичний посібник. – Біла Церква: КОІПОПК, 2012. – 60 с.
Рецензенти:

Мірошник С.І., завідувач кафедри педагогіки і психології Київського обласного педагогічного інституту педагогічних кадрів, кандидат педагогічних наук;

Ткаченко Л. П., методист навчально-методичного кабінету початкової освіти Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
Посібник укладено відповідно до вимог освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.) та чинної програми з української мови. У посібнику запропоновано методичні рекомендації щодо вивчення лексичного матеріалу на заняттях з української мови, представлено систему вправ із ознайомлення учнів молодшого шкільного віку з синонімією, антонімією, прямим і переносним значенням слів, багатозначністю, омонімією та стійкими сполученнями слів.

Для вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня, студентів педагогічних вузів.


© Седеревічене А.О., 2012

© КОІПОПК, 2012
Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Розділ І. Робота над синонімами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

Розділ ІІ. Вивчення антонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19

Розділ ІІІ. Робота над переносним значенням слів . . .

26

Розділ ІV. Робота з багатозначними словами . . . . . . . . .

31

Розділ V. Елементи фразеології у навчанні рідної мови . .

40

Розділ VІ. Порівняння як засіб увиразнення мовлення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

44


Розділ VІІ. Словниково-логічні вправи . . . . . . . . . . . . . . .

50

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

58


Вступ
Проблема реалізації визначеної в Державному стандарті загальної початкової освіти (2011) мовленнєвої лінії вивчення мови на одне з чільних місць висуває роботу над словом з огляду на ту важливу роль, яку відіграє лексика в комунікативно спрямованому оволодінні мовою.

Робота над вивченням лексичного матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення його розширює знання учнів про мову, ознайомлює з одиницею мови – словом, є головним джерелом збагачення словника учнів. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення й уживання слів у власному мовленні, виховує потребу в доборі необхідного слова для точного висловлювання думки, розвиває чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому.

Завдання кожного вчителя, як зазначав видатний педагог і методист К. Д. Ушинський, – "виправляти і поповнювати словниковий запас дитини відповідно до вимог її рідної мови, і при тому вводити ці поправки й доповнення не тільки у знання дитини, а й у число її звичок".

Саме в початкових класах потрібно, на думку В.О. Су­хом­линського, ввести дітей у сад, назва якому – рідне слово, домогтися, щоб кожна дитина пережила відчуття здивування, відкриваючи красу рідного слова.

Важливою умовою мовленнєвого розвитку молодших школярів є робота над збагаченням й увиразненням їхнього словника, формування вмінь правильно, точ­но й образно використовувати лексику рідної мови під час продукування власних висловлювань. Саме тому змістом початкового навчання мови, як зазначається в Державному стандарті, є "слово, його лексичне значення, багато­значні слова, найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми". Учні повинні "вміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми".

Щоб успішно розв'язати ці завдання, учитель повинен сам добре знати словникову систему мови і ті процеси, які в ній відбуваються. Лінгводидактичною основою організації роботи над формуванням уявлення про слово, словниковий запас молодших школярів є лексикологія (розділ науки про мову, який вивчає її словникову систему).

У початкових класах лексикологія як самостійний розділ науки про мову не вивчається. Учні засвоюють лише деякі відомості про лексику, зокрема практично ознайомлюються з прямим і переносним значенням слів, багатозначністю, омонімією, синонімією й антонімією в розділі "Слово".

Знання, яких набувають учні, мають стати основою для подальшого вдосконалення засобів вираження думок в усному й писемному мовленні.



Розділ І.

Робота над синонімами
Лексичне багатство мови значною мірою забезпечується її синонімікою. Чим більше в словнику людини синонімів, які позначають різні предмети, дії, ознаки, тим багатші виражальні можливості як мови, так і мовлення.

Синоніми – однакові або близькі за значенням слова, але різні за звучанням. Вони можуть означати ті самі поняття, але з різним найменуванням (бегемот – гіпопотам, плаття – сукня, айстри – царигрядки – зірочки та ін.). Синоніми можуть відрізнятися відтінками лексичного значення (сказати, мовити), емоційно-експресивним забарвленням (мама, матінка, матуся, матусенька), стилістичною належністю (дім, хата, будинок, палац), ступенем уживаності і поєднанням з ін­шими словами (карі очі, але коричневі черевики).

Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки, а отже, бути точнішими у слововживанні.

Слід зазначити, що засвоєння синонімів не завжди легко дається молодшим школярам. Діти, як правило, легко сприймають і засвоюють твердження, що сино­німи – це слова, різні за своїм звуковим складом, але близькі за своїм лексичним (смисловим) значенням. Значно важче учні сприймають твердження, що синоніми не завжди тотожні між собою за значенням, розрізняються значеннєвими від­тінками. Багато школярів часом не можуть упоратись із завданням вибрати в синонімічному ряду той синонім, який за відтінком свого значення є найвлучнішим для певного контексту.

Школярі часом не вміють практично користуватися у власному мовленні навіть тими синонімами, які їм відомі. Це пов'язано не лише з бідністю словни­ка, а й із невмінням уживати синоніми. Останнє пояснюється тим, що учні най­частіше засвоюють тільки одну властивість поняття про синоніми – подібність у значенні, хоча вчителі у процесі вивчення цієї теми не повинні обходити іншу властивість – відмінність між синонімами, обумовлену додатковими відтінками у їх значеннях.

У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати в дітей уміння:



    • розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;

    • самостійно добирати синоніми;

    • замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;

    • самостійно вживати в готовому тексті дібране синонімічне слово;

    • самостійно вибирати зі свого лексичного запасу най­влуч­ніші і найдо­речніші для висловлення власної думки синоніми і використовувати їх у процесі власного мовлення.

У початкових класах учням не повідомляються теоретичні відомості про си­ноніми, хоча загальне визначення поняття синоніми, закріплене в терміні, дається. Вивчення цієї групи слів здійснюється у практичній роботі. Уміння користуватися синонімами формується в учнів поступово протягом тривалого часу, під час ви­вчення не тільки відповідних параграфів у підручниках, але й у процесі засвоєння відомостей про лексичне значення слів, що належать до різних частин мови.

У процесі цієї роботи вчитель добирає різні типи вправ:

І. Вправи на виявлення близьких за значенням слів у пропонованих учителем (чи у підручнику) текстах, пояснення значень і відтінків у значеннях цих слів.

До цієї групи вправ належать і вправи:

а) на вибір і групування слів, близьких за значенням;

б) на виявлення стилістичної доцільності використання синонімів у тексті;

в) на розташування синонімів за ступенем зростання чи зменшення вияву ознаки (складання синонімічних рядів).



II. Вправи на добір синонімів, які можуть слугувати заміною поданому, і з'ясування відповідних відтінків значень, виявлення різниці в їхньому вживан­ні.

Виконуючи з дітьми такі вправи, учитель повинен домагатися, щоб школярі осмислено обирали слово, яке є найвлучнішим, найдоречнішим для конкретного випадку.



До цього типу вправ належать:

а) вправи на самостійний добір синонімів до поданого слова;

б) вправи на заміну синонімів у словосполученнях і реченнях;

в) вправи на вибір одного з поданих синонімів для точного поєднання їх з іншими словами в реченні.



III. Вправи на використання синонімів у власному мовленні.

Такі вправи є головною метою вивчення синонімічних слів. Вони мають на меті формування навичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використання їх у власному мовленні.



До таких вправ належить:

а) використання синонімів під час доповнення речень чи текстів (у разі утруд­нень можна подати для довідки синоніми, з яких учні мають вибрати потрібні);

б) самостійне складання текстів із використанням синонімів (за малюнком, опорними словами тощо);

в) редагування речень із метою усунення повторів того самого слова або вживання спільнокореневих слів;

г) стилістичне редагування текстів за допомогою вико­ри­стан­ня синонімів.
Зразки вправ на вживання синонімів у мовленні


  1. Прочитайте вірш. Випишіть слова, якими автор називає снігопад. Як називаються такі слова?

Ну й зима – хуртеча та вітрюга,

ні проїхати, ані пройти;

третій тиждень небо в завірюсі

падає на землю степову.

Налітає раз у десять років

отака скажена крутія… Леонід Первомайський




  1. Прочитайте речення. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть слово, яке має значення маленька.

За с…лом у нас криничка, негл…бока, нев….личка.

Микола Сингаївський


  1. Прочитайте вірш. Із тексту вірша виберіть і запишіть слова-синоніми.

Лелека

Красивий довгоногий птах.

Їсть ящірок, мишей, комах.

Із людьми лелеки давні друзі,

Та й люди люблять чорногузів.

Складіть речення з одним із слів (на вибір).

Лелека, чорногуз.

Люди люблять і шанують лелек.


  1. Прочитайте вірш. Дослідіть, як по-іншому називають цього птаха.

Бусол

Глянь, до нас, хоч дальня путь,

Бусол з Африки прибув.

Йде бузько – чалап, чалап:

Спритно ловить дзьобом жаб.

Чорногуз летить на став –

Може, рибний день настав?

Буцень діточкам обід

Носить у гніздо, як слід.

Наш лелека у блакить

В теплий вирій відлетить.

М.Навко

Випишіть із тексту вірша слова-синоніми до слова бусол.

Бусол… (чорногуз, бузько, буцень, лелека).


  1. Прочитайте текст. Зробіть висновок, чи однакове значення мають слова Батьківщи́на і ба́тьківщина?

Батьківщина… Як ви, діти, вимовили це слово? Батьківщи́на чи ба́тьківщина?

Так, ці слова мають різне значення. Батьківщи́на – це рідний край, наша країна. Ми її громадяни. Батьківщина – наша вітчизна, край батьків. Батьківщи́ну називають матір’ю. Справді, як матір, Батьківщину не обирають. Вона рідна і єдина. Найтяжчий гріх – зрадити матір і Батьківщину. Наша Батьківщина – Україна.

А ба́тьківщина – це місце народження кого-небудь, це той рідний дім, подвір’я, вулиця, місто, село, де ми побачили світ. Там жили наші батьки, діди. Тому ба́тьківщину називають ще діди́зною. Ба́тьківщина – це той спадок, який дістався нам від батьків. Ви помітили, що слово Батьківщи́на ми пишемо з великої літери, а ба́тьківщина – з малої?

Обидві ж назви – і Батьківщина, і ба́тьківщина походять від слова батько.



Випишіть із тексту слова-синоніми до слів Батьківщи́на і ба́тьківщина.

Батьківщи́на – … (рідний край, країна, вітчизна, край батьків, Україна).

Ба́тьківщина – …(місце народження, рідний дім, діди́зна, батьківський спадок).


  1. Відгадайте загадку-добавлянку.

У всьому світі кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна єдина –

Це наша славна … (Україна).



До слова відгадки доберіть якомога більше синонімів.

Україна – Батьківщина Вітчизна, рідна країна, рідна держава, рідний край.


  1. Знайдіть слова, близькі за значенням, з'єднайте їх у пари.

мугикав йде

суперечка шум

дріботить співав

гамір сварка



  1. Доберіть синоніми до слова милосердя.

(Милосердя – гуманність, людяність, доброзичливість, доброта, співчуття)


  1. До поданих слів доберіть синоніми.

Діброва – … (ліс, перелісок, пуща, хаща, праліс, лісопарк).

Тихо – … (беззвучно, нечутно, безшелесно, потиху).

Шелестіло (листя) – … (шурхотіло, шуміло, шепотіло).


  1. Продовжте синонімічний ряд.

Абетка, …(алфавіт, азбука,…).

Іде, …(плентається, шкутильгає, шкандибає,…).

Говорить, …(базікає, розказує, розмовляє,… ).

Думає …(метикує, розмірковує, гадає, …).


  1. Складіть сенкан на тему "Україна".

Україна

Велика, багата, рідна, чудова.

Чарує, квітне, розвивається.

Батьківщина, держава, рідний край.

Немає кращої ніде землі.


  1. Прочитайте текст. Випишіть синонімічну групу слів.

Якщо записати всі букви (літери) в певній послідовності, про яку домовились люди, вийде алфавіт, або азбука, чи абетка.

Слово "алфавіт" утворилося від назв двох перших літер грецької абетки – альфа і бета. "Азбука" – від назв перших двох букв давньоруського алфавіту – аз і буки.



Здогадайтеся, як утворилася українська назва "абетка"?


  1. Прочитайте вірш.

Вітер-пустунець

Вітер, вітерець, вітрище

Завиває, скиглить, свище,

Розкидає скрізь листочки:

По гаях, лісах, садочках.

"Він розбійник", – каже дехто,

Та сказать це дуже легко.

Він же просто пустунець,

Світлий осені гонець.

Сповіщає вітер всім:

"Прийде осінь у наш дім".

Яринка Кобрин

Випишіть спочатку групу спільнокореневих слів, потім групи синонімів.

Вітер, вітерець, вітрище.

Завиває, скиглить, свище.

Вітер, розбійник, пустунець, гонець.


  1. Відгадайте загадку.

Сонце вкрилось хмарками.

Хтось невидимий в імлі

Небо срібними нитками

Пришиває до землі. (Дощ)



До слова-відгадки доберіть слова, близькі за значенням.

Дощ, злива, мжичка.


  1. До слова веселка доберіть спочатку близькі за значенням слова, а потім порівняння.

Веселка – … (райдуга) .

Веселка, ніби … (барвисте коромисло, диво-брама, дивовижний міст, …)


  1. Спишіть речення, замініть виділене слово близьким за значенням.

Швидка (весела, прудка, працьовита) білочка стрибала з дерева на дерево.


  1. Відгадайте загадку. Випишіть близькі за значенням слова.

Хто дід?

З’їжджалися дочки в гості до діда.

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде,

А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртеча й Завія,

Нарешті удвох з Заметіллю приїхала

Найменша – улюблена донечка Віхола.

(Дід Мороз)

Завірюха, … (метелиця, хурделиця, хуга, хуртеча, завія, заметіль, віхола).


  1. Прочитайте. Випишіть із тексту вірша спочатку спільнокореневі слова, а потім синоніми.

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна " звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.



(О.Підсуха)

Ліс, лісок, лісочок.

Ліс, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс, байрак.

Звідкіля, звідки, звідкіль.

Хурделиця, віхола, завія, завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.


  1. У вигляді зв'язного висловлювання напишіть мір­ку­вання про те, чому скоромовку називають спотиканкою та чистомовкою.




  1. Прочитайте текст. Доберіть і запишіть до виділеного слова синоніми, а до слова дзвеніло – групу споріднених слів.

Над річкою жовтіли верби, кленове листя горіло зорями по землі. Стояла осінь. На обрії білими баранцями застиг серпанок. Повітря мало не дзвеніло кришталевим дзвоном. За Є.Гуцалом

Горіло – палало, палахкотіло, золотилося, … .

Дзвеніло – дзвін, дзвінок, дзвіночок, задзвеніло, … .


  1. До поданого слова доберіть якомога більше слів, близьких за значенням.

Чорногуз – ... ( лелека, буцень, бузько, бусол, …)


  1. У вигляді зв'язного висловлювання напишіть міркування про те, чому журавлів веселиками звуть.




  1. У вигляді зв'язного висловлювання напишіть міркування про те, чому веселку веселкою називають.




  1. Відредагуйте текст, використовуючи синоніми.

Мишко любить ходити до дідуся в гості. Дідусь завжди з радістю зустрічає Мишка. Дідусь пригощає Мишка смачними яблуками, грушками, цілющим медом.

Мишко із задоволенням працює у дідусевому саду. Мишко може і води бджілкам-трудівницям налити, і суху гілочку на яблуньці зрізати.

Радіє дідусь – славний помічник росте!




  1. До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням (синоніми).

Сміливий – ... (хоробрий, відважний, безстрашний …) .

Шлях – ... (дорога, путь, шосе, …).

Говорити – ...(мовити, казати, розмовляти, …) .

З одним із слів складіть і запишіть речення.


  1. До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням.

Ввічливий – …(привітний, вихований, культурний, толерантний…).

Мудрий – … (розумний, кмітливий, завбачливий, …).

Хитрий – … (лукавий, нещирий…).

З одним словом першої групи складіть і запишіть речення.

  1. Прочитайте текст.

Надходив вечір. Сонце готувало собі вогняну постіль. А вітер заснув ще раніше. Жоден листочок не ворушився.

У ліс заповзали сутінки, огортали дерева, кущі, затуляли оченята птахам і звірятам. За Юрієм Старостенком



Випишіть з тексту вислови, які мають таке значення: заходило сонце, було тихо, смеркало.


  1. Прочитайте вірш. Спишіть перше речення, вставляючи пропущені букви. Доберіть близьке за значенням слово до виділеного слова.

Пов…ла ж…тами стежка неш…рока

В поле, де тополя мріє од…нока.

А над нею плинуть хмари, ніби думи,

повні весняного трепетного шуму. Василь Симоненко



Поле – лан, нива, степ.


  1. Прочитайте вірш. Випишіть з тексту близькі за значенням слова. Спробуйте продовжити цей ряд. До дієслів доберіть синоніми.

Нагомонівся гай з громами,

Скупавсь під зливами, дощами,

Напився теплого проміння,

Розсипав по землі насіння. Лідія Шевело



Злива, дощ, мжичка, …

Нагомонівся – … (наговорився, …).

Скупавсь – …(помився, …).

Напився – … (втамував спрагу, ….).

Розсипав – … (розвіяв, розтрусив, …).


  1. Доберіть близькі за значенням слова до слова спритний.

Спритний – … (швидкий, прудкий, жвавий, рухливий, меткий).


  1. Відгадайте загадку. Випишіть близькі за значенням слова-ознаки. Спробуйте продовжити цей синонімічний ряд слів.

Я червоний щовесни

І багряний восени.

Ціле ж літо я зелений,

Називають мене… (кленом).



Червоний, багряний, … вогняний, пломенистий, полум'яний, червлений, червіньковий, кумачевий, жаркий.


  1. Відгадайте загадку. Випишіть із тексту виділені слова. Як вони називаються? Спробуйте продовжити цей ряд.

Ну хто співця весни не знає?

Закривши очі, він співає.

Та пісня радісна, дзвінка,

Скажи, як звати співака? Шпак



Радісна, дзвінка, … весела, чудова, голосна, милозвучна, втішна, захоплююча.


  1. Прочитайте вірш. Випишіть слова, близькі за значенням. З одним із слів складіть речення (на вибір).

Балакуни

Будував Базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

- Скоро будуть стіни й стеля.

Говорун клав на словах

з жерсті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

- Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав,

нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі

пиріжки та калачі

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей. О. Сенатович

Базіка, торохтій, пустомеля, говорун, патякало, балакун, лепетун.

Мій друг Іван – невгамовний говорун.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка