Селидівський гірничий технікум Циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін



Скачати 199.42 Kb.
Дата конвертації22.03.2016
Розмір199.42 Kb.
Селидівський гірничий технікум

Циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін




ОЦІНКА

якості засвоєння навчальної дисципліни політологія





Розглянуто на засіданні циклової комісії

соціально-гуманітарних дисциплін та рекомендовано до затвердження

Протокол № ____ від «____» ______ 2013 р.

Голова циклової комісії __________О.І.Мітєва



Склала викладач

Н.І.Молчанова



2013

ВСТУП

Органічною складовою навчального процесу та одним з найважливіших елементів навчального процесу є контроль знань студентів. Правильно поставлений контроль з навчальної діяльності студентів дозволяє викладачу оцінити отримані ними знання, вміння, навички та вчасно надати їм необхідну допомогу. Однією з кардинальних проблем у сучасній методиці є проблема інноваційних технологій підготовки фахівців у навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації вищій. Активне навчання – одне з сучасних педагогічних пошуків. Активізація пізнавальної діяльності передбачає застосування різних методів, засобів, форм, напрямів навчання, що спонукають особистість до виявлення активності. Контроль пізнавальної діяльності сприяє виявленню навчальних досягнень студентів; розкриттю причин слабкого засвоєння студентами змісту визначеної дисципліни і вживанню раціональних заходів для ліквідації виявлених у результаті перевірки знань, вмінь, навичок недоліків. Контроль за засвоєнням знань з політології здійснюється декількома способами: застосовуються різні форми опитування і написання на семінарських заняттях, а також систематичне проведення поточного, проміжного контролю, складання заліку. При виставленні оцінок враховуються, насамперед, знання, розуміння й уміння аналізувати конкретні навчальні завдання визначеної теми політології. Оцінювання рівня та якості знань студентів з дисципліни політологія здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і передбачає диференційований підхід у його організації. Оцінюватися може виконання студентами відповідних навчальних завдань, під час роботи над якими вони демонструють власне логічно побудоване мислення: розгорнені та стислі, але конкретні усні відповіді, письмові роботи, доповіді, виступи у дискусіях, доповнення тощо.


Критерії якості засвоєння навчальної дисципліни політологія складені з урахуванням Положення про систему оцінювання якості знань студентів у Селидівському гірничому технікумі. Перевірка засвоєних знань, набутих навичок і вмінь студентів з дисципліни політологія відбувається у формі поточного, проміжного та підсумкового контролю

Поточний контроль проводиться викладачем під час проведення лекційного, семінарського занять, виконання завдань самостійної роботи. Поточний контроль за засвоєнням політологічних знань здійснюється через оцінювання усних відповідей щодо проблем для обговорення, передбачених планом семінарських занять, а також шляхом проведення експрес-опитувань, тестування, підготовку доповідей і рефератів, написання індивідуальної контрольної роботи студентами заочної форми навчання. При оцінюванні враховується глибина теоретичних знань студентів і вміння застосовувати їх для аналізу сучасних політичних подій, що відбуваються у політичному житті українського суспільства.

Проміжний контроль — щомісячна атестація студентів є календарним рубіжним контролем. Метою проведення атестації є підвищення мотивації та відповідальності студента за своє навчання.

Підсумковий контроль проводиться у формі семестрового письмового диференційного заліку для студентів заочної форми навчання.

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни політології. Семестровий диференційований залік проводиться на останньому занятті з дисципліни політологія. Залік з дисципліни виставляється лише студентам, у яких немає заборгованостей з тем навчальної дисципліни політологія. При виведенні загальної оцінки студента денної форми навчання викладач бере до уваги результати проміжного контролю знань. Студенти заочної форми навчання складають диференційний залік письмово при умові зарахування індивідуальної контрольної роботи та в час визначений графіком заліково-екзаменаційної сесії, на якому визначається рівень теоретичних знань з політології, а також уміння застосовувати ці знання з метою аналізу політичних подій, що відбуваються в Україні та світі.
1.Критерії оцінки знань, вмінь студентів з дисципліни політологія.

Оцінювання рівня та якості знань студентів з дисципліни політологія здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і передбачає диференційований підхід у його організації. Для оцінки якості засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і в процесі самостійної роботи, передбачено поточний та підсумковий контроль успішності, який здійснюється шляхом опитування на лекціях, семінарських заняттях, виконання реферативних завдань, контрольних робіт і складання заліку. Оцінюватися може виконання студентами відповідних навчальних завдань з політології, під час роботи над якими вони демонструють власне логічно побудоване мислення: розгорнені та стислі, але конкретні усні відповіді, письмові роботи, доповіді, виступи у дискусіях, доповнення тощо. Критерії оцінювання знань забезпечують об’єктивність оцінки, виконують функцію контролю і мотивації студентів у вивченні дисципліни політологія. Успішність засвоєння дисципліни визначається за допомогою шкали оцінювання


Критерії оцінки знань


Бали

Критерії оцінювання студентів

2 Оцінка “незадовільно“ -“2”

з можливістю повторного складання виставляється студентам, які • не відвідували частину лекційних і семінарських занять; • не опрацювали рекомендованої літератури, у зв’язку з цим фрагментарно орієнтуються в політичних процесах; • недостатньо опанували навчальний матеріал дисципліни політологія, не знають головних наукових фактів, термінів, майже не орієнтуються в і рекомендованій літературі, відсутні практичні навички; • пасивно поводилися на семінарських заняттях, не виявили належних навичок і бажання до самостійної роботи.; відсутні наукове мислення та сформованість практичних навичок; • не бажали відповідати на поставлені запитання відповідної теми; • фактично не засвоїли програму дисципліни політологія.

Оцінка “задовільно”- “3”

виставляється студентам, які • частково опанували матеріал, передбачений навчальною робочою програмою дисципліни політологія , мають досить поверхневі знання щодо проблем, які вивчалися; • показали фрагментарну обізнаність зі змістом питань, які розглядалися під час лекційних і семінарських занять, виносилися на самостійне опрацювання; • обмежилися опосередкованим вивченням і мінімальним опрацюванням рекомендованої літератури; • пасивно поводили себе, не виявили належних навичок і бажання до самостійної роботи; • плутають поняття та зміст політологічних термінів; • мають ускладнення при використанні та демонстрації визначених програмою знань і вмінь, при доборі аргументів на відповідь припускаються помилок; • відповідь недостатньо самостійна, аргументація слабка, є помилки в знанні фактичного матеріалу та висновках, мова бідна.

Оцінка “добре” -“4”

виставляється студентам, які • добре засвоїли теоретичний матеріал політології, всебічно знають зміст навчальної дисципліни; • виявили обізнаність і в основному засвоїли рекомендовану до кожної теми політології спеціальну літературу, вміють її використовувати для аргументації при розкритті змісту відповідної проблеми; • в основному засвоїли матеріал, який дає можливість розуміти політичні процеси; • продемонстрували знання фактичного матеріалу з теми політологія, орієнтуються в проблемах, але припускаються певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного матеріалу ; • не цілком володіють відповідним глосарієм теми ; • брали досить активну участь у обговоренні проблемних питань визначених темою дисципліни політологія; • логічно мислять і будують відповідь, правильно і в достатній кількості добирають необхідні для відповіді аргументи ; • висловлюють власне ставлення до навчального матеріалу; • відповідь чітка і завершена, мова літературна.

Оцінка “відмінно” -“5”

виставляється студентам які міцно засвоїли теоретичний та практичний матеріал політології, глибоко і всебічно знають зміст навчальної дисципліни; • ґрунтовно засвоїли рекомендовану до кожної теми рекомендовану літературу, вміють її використовувати для аргументації при розкритті змісту відповідної проблеми; • виявили поглиблене розуміння політичних процесів, пов’язують програмовий матеріал із профілем спеціальності; • вільно оволоділи відповідним глосарієм що передбачений при засвоєнні відповідної теми дисципліни політології, ; • брали активну участь у обговоренні проблемних питань; • логічно мислять і будують відповідь, правильно і в достатній кількості добирають необхідні для відповіді факти, висловлюють власне ставлення до навчального матеріалу; • відповідь чітка і завершена, мова літературна.


2. Студенти денної форми навчання можуть отримати рейтингову оцінку семестрового диференційованого заліку з політології:

  • якщо середній бал студента за результатами його проміжної успішності з даної дисципліни складає від 4,75 до 5,0, він отримує оцінку«5 (відмінно)»;

  • при середньому балі проміжної успішності від 3,75 до 4,74 – студент отримує оцінку «4 (добре)».

  • студенти, які отримали середній бал проміжної успішності 3,74 і нижче – повинні складати диференційований залік.


3. Критерії оцінювання відповідей студентів на семінарському занятті з дисципліни політологія: чіткість, логічність, лаконічність, послідовність, аргументованість та переконливість відповіді студента; вільне володіння матеріалом; повнота і правильність відповіді; правильність використання таблиць, схем, цитат; вміння робити загальний висновок.

3.1.При виступі на семінарському занятті. Навчальною робочою програмою з дисципліни політологія передбачено 2 семінарських занять Робота кожного студента на семінарських заняттях може бути оцінена від 4 до 5 балів.

5 балів студент отримає, якщо демонструє глибоке розуміння матеріалу, вільно і правильно використав понятійно-категоріальний апарат у межах поставлених питань, послідовно, зв’язано і логічно викладає матеріал, аргументовано доводить свої думки, вилучає до підготовки як основну, так і додаткову літературу Вміє творчо підходити до вирішення питання.

4 бали студент отримує, якщо він:-загалом орієнтується у межах поставлених питань, але відповіді не повні і не досить конкретні;- відчуває труднощі у використанні і поясненні змісту наукових питань та категорій у межах поставлених питань;-допускає незначні помилки та неточності, але зв’язно і логічно викладає, залучає основну і додаткову літературу.

3 бали студент отримує, коли демонструє недостатнє володіння основним матеріалом; допускає помилки при визначенні політичних процесів, не вміє їх аналізувати послідовно, глибоко, з допомогою необхідної літератури.

2 бали студент отримує, коли: погано орієнтується в матеріалі, допускає неточності, поверхневі знання при відповіді на поставлені питання; плутається у термінах та поняттях; відсутні власні судження, висновки; дає помилкові відповіді на поставлені питання; не володіє понятійно-категоріальним апаратом; відсутня логіка викладу матеріалу.

3.2.Поточний контроль засвоєння політологічних знань здійснюється через написання індивідуальної контрольної роботи студентами заочної форми навчання. Підсумковим контролем з дисципліни політологія студентів заочної форми навчання є письмовий диференційний залік  за умови зарахування індивідуальної контрольної роботи та в час визначений графіком заліково-екзаменаційної сесії, на якому визначається рівень теоретичних знань з політології, а також уміння застосовувати ці знання з метою аналізу політичних подій, що відбуваються в Україні та світі, удосконалення загальної культури мовлення студента.

Результати диференційного письмового заліку студентів заочної форми навчання оцінюються за 5 бальною системою. Заліковий білет з дисципліни політологія включає два завдання: теоретичне питання та глосарій-словникова робота.



Теоретичне питання: 5 балів за кожне теоретичне питання ставиться тоді, коли студент:

- грамотно і повно розкриває сутність поставлених питань;

- дає правильне визначення понять;

- демонструє глибоке розуміння матеріалу;

- точно формулює свої думки і обґрунтовує їх;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

- володіє необхідною термінологією, грамотно оформляє свою відповідь;

- володіє культурою мовлення.

4 бали ставиться тоді, коли відповіді на теоретичні питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «5», але студент допускає незначні помилки, невеликі неточності.

3 бали за кожне теоретичне питання ставиться, коли студент

- знає і розуміє основні положення теми, але: допускає певну кількість помилок при викладі змісту питання;

- не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;



- студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;- відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.

2 бали за кожне теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок при викладі змісту питання;

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.



Словникова робота.

5 балів ставиться тоді, коли студент:

- знає наукові поняття та вірно їх тлумачить;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.



4 бали ставиться тоді, коли студент:

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- у відповіді відчутна певна непослідовність.

3 бали ставиться тоді, коли студент:

- не глибоко володіє матеріалом, допускає численні помилки при визначенні понять;

- у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти;

2 бали ставиться, коли студент:

- виявляє повне нерозуміння політичних категорій теми;

- виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

- студент відчуває значні труднощі у висловленні;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

4. Критерії оцінювання проектів.

До оцінювання проектів застосовуються наступні вимоги:

- аргументованість вибору теми, практична спрямованість проекту й значимість виконаної роботи;

- обсяг і повнота розробок, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, закінченість, підготовленість до сприйняття проекту іншими студентами, матеріальне втілення проекту;

- аргументованість пропонованих рішень, підходів висновків;

- рівень творчості, оригінальність теми, підходів, знайдених рішень;

- рівень самостійності студентів при виконанні роботи;

- оформлення, відповідність стандартним вимогам.



4.1. Критерії оцінювання реферату.

1.Визначення актуальності теми, мети;

2.Логічність викладу,

3.Наявність самостійних обґрунтованих висновків ;  

4.Дотримання графіку  здачі ІРС;

5.Якість оформлення роботи;

6.Уміння чітко розповісти про реферат.

7. Здатність зрозуміти суть запитань, що ставляться за темою реферату і формулювати точні відповіді на них.



4.2. Критерії оцінювання есе:

- обґрунтування актуальності та чітка постановка проблеми;

- аналіз та узагальнення різних точок зору на проблему (короткий історіографічний аналіз обраної проблеми;

- послідовна аргументація викладеної позиції;

- більш менш повно розкриті всі аспекти обраної проблеми;

- переконливі висновки, що логічно зумовлюються викладеним матеріалом;

- стиль написання.

4.3.Робота зі схемами, таблицями відбувається у відповідності до завдань. студент повинен звернути увагу на форму і зміст завдання: скласти / доповнити / заповнити. Критеріі оцінки складання таблиць, опорно-логічних схем: точність і лаконічність формулювань, відповідей, необхідних для занесення в таблиці, опорно-логічні схеми.

4.4. Студенти виконують завдання інформаційно-пошукового змісту : складання глосарія до визначеної теми дисципліни політологія. При підготовці завдання студент повинен знайти у навчальній або науково-довідковій літературі провідні поняття та категорії теми в кількості 10-12. Виписати зміст. Завершена робота повинна мати глосарій-текст, який розкриває сутність політологічних термінів. Список використаних джерел.

Критерії оцінювання виконання індивідуального завдання інформаційно-пошукового змісту  студентами :  коректне використання політологічного категоріального апарату, дотримання вимог до оформлення роботи. Вимоги до оформлення індивідуальної роботи:  віддруковано на папері формату А-4, , міжрядковий інтервал – полуторний;  відсутність граматичних помилок.  

4.5. Складання кросворду. Кросворд (англ. Crossword – перетин слів) – одна з найпоширеніших у світі ігор зі словами. Застосування кросвордів, їх створення, розв’язування, сприяє розвитку мислення, навчає чітко, логічно і лаконічно виражати свої думки. Це дуже корисний вид самостійної роботи студенті: він вимагає хорошого знання вибраної теми, вміння чітко формувати визначення понять політології. Можна запропонувати такі завдання на створення тематичних кросвордів:

- повідомляється тільки перелік термінів і слів по темі. Необхідно сконструювати сітку, пронумерувати її, розставити слова, сформулювати питання.

- називається лише тема дисципліни політологія

Ефективність і результативність розгадування кросвордів, що пропонуються студентам, аналіз складених студентами кросвордів проводиться за такими критеріями: кількість питань, їх якість, часу, що необхідний студентам для його складання або розгадування; кількості помилок, які допускаються ними в процесі вирішення.

4.6. Складання сенкану . Поетичне вираження студента – це вираження творчого потягу особистості. Такий прийом використовується на заняттях з дисципліни політологія з метою узагальнення теми, або вираження ціннісного ставлення студента до політичних подій та явищ, що вивчаються. Серед елементів поетики використовуються сенкан. Критерії оцінювання виконання сенкаку: розвитку студентських компетенцій, дозволяє сформувати в них дослідницькі вміння і навички та проявити креативність та творчість.

4.7. Написання індивідуальної контрольної роботи є одною з важливих форм самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни політологія. Контрольна робота є не лише важливою формою поточного контролю успішності студентів заочної форми навчання, але й ефективним засобом вивчення матеріалу дисципліни, систематизації набутих знань. Підготовка контрольної роботи дає змогу отримати важливий досвід самостійної роботи з навчальною, методичною та спеціальною, науковою літературою, апробувати важливість теоретичних знань та практичних навичок в ході вирішення конкретних теоретичних і практичних завдань. Завдання індивідуальної контрольних робіт розроблені на основі навчальної програми дисципліни та затверджених на засіданні циклової комісії соціально гуманітарних дисциплін. Контрольна робота складається із слідующих завдань:1-теоретичне завдання ; 2-глоссарій-короткий словник політологічних термінів на визначену тему дисципліна політологія; 3-робота зі схемами: заповнити/прокоментувати/ доповнити схему; 4-робота з таблицями: скласти/доповнити/ заповнити таблицю.

Навчальним планом передбачена одна контрольна робота з дисципліни політологія у 1-му або у 2-му семестрі навчального року. Вона повинна бути виконана і здана протягом семестру не пізніше ніж за десять днів до початку екзаменаційної сесії. Це дає можливість викладачеві вчасно прорецензувати роботу і в разі необхідності студент зможе доробити її чи виконати заново. Індивідуальна контрольна робота оцінюється за двобальною системою: «зараховано» або «не зараховано». Не зарахована робота повертається студенту з відповідними зауваженнями.



4.8. Підсумковим контролем з дисципліни політологія студентів заочної форми навчання є письмовий диференційний залік, який має на меті перевірку розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими темами дисципліни , здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни, удосконалення загальної культури мовлення студента. Результати диференційного письмового заліку студентів заочної форми навчання оцінюються за 5 бальною системою. Заліковий білет з дисципліни політологія включає два завдання: теоретичне питання та словникова робота.

Теоретичне питання. 5 балів за кожне теоретичне питання ставиться тоді, коли студент:

- грамотно і повно розкриває сутність поставлених питань;- дає правильне визначення понять;

- демонструє глибоке розуміння матеріалу;

- точно формулює свої думки і обґрунтовує їх;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

- володіє необхідною термінологією, грамотно оформляє свою відповідь;

- володіє культурою мовлення.



4 бали ставиться тоді, коли відповіді на теоретичні питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «5», але студент допускає незначні помилки, невеликі неточності.

3 бали за кожне теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок при викладі змісту питання;

- не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;

- відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.



2 бали за кожне теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок при викладі змісту питання;

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.



Словникова робота.

5 балів ставиться тоді, коли студент:

- знає наукові поняття та вірно їх тлумачить;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує; 

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.



4 бали ставиться тоді, коли студент:

- досить глибоко володіє матеріалом, але допускає помилки при визначенні понять;

- у відповіді відчутна певна непослідовність.

3 бали ставиться тоді, коли студент:

- не глибоко володіє матеріалом, допускає численні помилки при визначенні понять;



- у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти;

2 бали ставиться, коли студент:

- виявляє повне нерозуміння політичних категорій теми, виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

- студент відчуває значні труднощі у висловленні ;слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка