Ведучий 1
|
Сьогодні ми зібралися в затишній вітальні, щоб тепло, щиро, приязно поговорити про найдорожчу для кожного з нас людину.
|
|
|
Ведучий 2
|
Мама — це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама — це те слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини страждання.
Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов. У мами — найвірніше й найчутливіше серце, у ньому не гасне любов, воно ніколи не буває байдужим.
|
|
|
Учень 1
|
Чуєте, хто там? — з дороги!
Мати іде молода,
Очі від щастя вологі,
Горда і рівна хода.
|
Учень 2
|
Гляньте, яка величава,
Скільки надії в очах!
Сина, як щастя, як славу,
В люди несе на руках.
Ні, їй немає зупину.
Їй поступається все.
|
Учень 1
|
Гляньте: майбутню людину
Радісна мати несе.
Скільки у серці любові!
Квітне для неї земля!
|
Учень 2
|
Чуєте — тихше розмови —
Спить на руках немовля.
Хай ще не знають тривоги.
Хай обмина їх біда!
Кидайте квіти під ноги —
Мати іде молода!
|
|
|
Ведучий 1
|
На небо нашої вічності випливає одне-однісіньке слово, як сонце, — Мати! Любов матері — найбільша коштовність у нашому житті. Любов до матері — найсвітліше щастя. Повноцінним, спокійним і радісним є життя людини, якщо ці два почуття керують її вчинками, адже мати — сонце нашого життя.
|
|
|
Ведучий 2
|
І не тільки в це свято — кожного дня вклоняйтеся своїм матерям за їхні безсонні ночі, за їхнє велике терпіння, ніжні руки й гаряче серце.
|
Учень 1
|
Є у кожної дитини
Матінка єдина.
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає.
|
Учень 2
|
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша мати солов'їна,
Рідна Україна.
|
Учень 3
|
Чи є в світі щось світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
|
Учень 4
|
Чи є в світі щось миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини,
Щиро, без принуки?
|
Учень 5
|
Чи є в світі щось щиріше,
Як серденько мами,
Яке б'ється для дитини
Днями і ночами?
|
Учень 6
|
Є немало мам у світі.
Мами добрі, мами світлі!
Та одна з них наймиліша —
Хто така? Скажу вам я
Рідна матінка моя!
|
Ведучий 1
|
Сьогодні ми вітаємо мам. Усі слова вдячності й веселі жарти даруємо вам, матусі! А символічний віночок із найкращих квітів ми подаруємо найкращий мамі — кожен своїй.
|
|
|
Ведучий 2
|
Шановні наші мами! Всі учні нашого класу щиро вітають Вас зі святом весни, святом Матері. Бажаємо щастя, здоров'я, достатку, сонячної долі. Хай ваші діти завжди приносять Вам тільки радість.
|
Учень 1
|
У моєї мами — руки золоті,
Очі карі, вії довгі і густі.
|
Учень 2
|
А моя матуся схожа на веселку!
Бо така чудова і така весела!
|
Учень 3
|
А моя — як ніжний лісовий дзвіночок.
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок.
|
Учень 4
|
А моя матуся гарна, як калина.
В ні ї чорні брови, губки — як малина!
|
Учень 5
|
Моя матінка привітна,
Гарна, ніжна, як весна,
І ласкава, і тендітна,
Ніби пролісок вона!
|
Учень 6
|
Ваші мами — гарні,
З вами згоден я.
Та найкраща в світі
Все ж таки моя!
|
Учень 7
|
І моя — красуня!
Ніде правди діти!
Мабуть, тут зібрались
Всі красуні світу!
|
Учень 8
|
І тому ми вам бажаєм,
Щоб, як квіти, ви цвіли.
Щоб завжди здорові, гарні
І щасливі всі були!
|
|
|
Ведучий 1
|
Поняття про щастя, добро, ласку нерозривно пов'язане з маминою піснею. Мамина колискова звучить ніжною мелодією й тоді, коли ми стаємо дорослими.
|
|
|
|
Звучить колискова пісня
|
|
|
Ведучий 2
|
Краще й мудріше за народ про матінку, мабуть, ніхто не скаже. Тому звертаємося до скриньки народної мудрості. Наші гуморески для вас.
|
|
|
Учень 1
|
Гумореска «Новий закон»
Коли б начальником я став
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказав
Закон ввести єдиний:
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас: у парк, на стадіон,
До цирку й до театру.
Ще й всюди б входи спорядив
Словами охоронними:
«Вхід без дітей
Для всіх батьків
Суворо заборонено».
|
Учень 2
|
Гумореска «батьки-чомучки»
Ну і мама, ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають –
Смішно і сказати комусь!
Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому» й «Чому»?
- Ти чому образив Віту?
- А чому отримав двійку?
- Ти чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
|
|
Лунає пісня «Мама і тато»
|
|
|
Учень 1
|
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
|
Учень 2
|
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї матері святої,
Що в мир наш бога принесла…
|
Ведучий
|
Ці слова промовляв Т. Шевченко з особливим трепетом, з особливою святістю, бо добре знав долю жінки-матері. З болем у серці писав він про рідну матір, своїх сестер та всіх матерів України, які повинні давати життя, плекати й підтримувати, а не страждати.
|
Ведучий
|
Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка й гладить дитину по голівці ніжна рука. Слово «мама» приходить на вуста промінцем маминої усмішки й ласкавістю її очей, листочком вишні та пелюсткою квітки.
|
Учень 1
|
В хаті сонячний промінь косо
На голівку лягає з вікна.
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
|
Учень 2
|
Легкі зморшки обличчя вкрили
Це життя трудового плід,
Але в кожному русі — сила,
В очах юності видно слід.
|
Учень 1
|
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
|
Учень 2
|
Я хотів би, як ти, прожити.
Щоб не тліти, а завжди горіть.
Щоб уміти, як ти, любити.
Ненавидіть, як ти, уміть.
|
Учень 3
|
Я знаю, що навіки і віднині
Мені очей старечих не забуть,
Подвір'я тихе і дідівську хату,
Казок дніпрових золоті мости,
Тебе, маленьку, рідну, сивувату,
Дано навіки в серці пронести.
|
Ведучий 1
|
Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. 3 образом матері пов'язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, старе батьківське подвір'я, усе те, що зветься Батьківщиною.
|
Ведучий 2
|
Поезія А. Малишка пройнята теплом і синівською вдячністю. Ліричному герою затишно, коли він воскрешає у своїй пам'яті образ рідної неньки, яка в довгу життєву дорогу разом зі своїм теплом, любов'ю дала вишиту своїми руками життєву долю-рушник.
|
Син.
Мама.
Син.
Мама
Син
Мама
Син
Мама
Син
|
Розкажіть мені, мамо, про вишні.
Їх було так багато в саду.
Були, синку, морози невтішні,
А вони кого хочеш зведуть.
Розкажіть мені, мамо, про зорі,
Чи такими були і колись?
А той, синку, хто виріс у горі -
Не часто на зорі дививсь.
Розкажіть мені, мамо, про долю,
Чи людині підвладна вона?
Наша доля, мій сину, як море, -
Той пливе лиш, хто має човна.
Розкажіть мені, мамо, про роки, •
Чи спливають помітно вони?
Роки, сину, помітні допоки
Матерів пам'ятають сини.
Багато в світі різних слів
І різних виразів чимало,
Та ласкавіше серед них
І найрідніше слово — мама.
Хоча б яку ти вибрав із доріг,
Хоча б якими ти пішов шляхами.
Та через терни горя і зневір
Ти повертаєшся до мами.
|
Ведучий 1
|
Матері... Усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Стоять і дивляться, і бажають нам добра й щастя.
|
Ведучий 2
|
Ніколи не завдавайте болю матері своєю байдужістю та неувагою. Адже правду кажуть: до неньки прийдеш, коли заболить. А вони хочуть розділити з вами і радість.
|
Учень 1
|
Матері, мов комети,
І живуть, і згорають.
Матері і в поетів
Все одно помирають.
Матері стають полем.
З їх сердець росте жито.
Матерям би ніколи
Не вмирати, а жити.
|
Учень 2
|
Доки ще не перейшов
У згадку образ рідний, щирий.
Свою і ласку, і любов
Даруй, не відаючи міри.
Важливі справи залиши,
Вони ще можуть почекати.
Спіши до матері, спіши,
Допоки є на світі мати!
|
Ведучий 1
|
У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи для них щастя.
|
Ведучий 2
|
День матері — це злука сердець дітей із серцями матерів. Тому, передаючи вогник свічечки, ми даруємо мамам наше тепло.
|
|
Лунає пісня «Молитва за маму»
|
|
|
Ведучий 1
|
Ми часто забуваємо, що мати кожну хвилину думає про нас, хвилюється. Згадаймо, чи не завинив хто з нас перед своєю матір'ю, чи не буваємо ми іноді черствими, егоїстичними, а то й жорстокими зі своїми мамами?
|
Учень 1
|
Матусю солодка, матусю рідненька,
Щиро горнуся до твого серденька,
Щиро, матусю, тебе обіймаю,
Доброї долі для тебе бажаю.
Ти, моя ненько,— моя лебідонька,
Ти — моя пташко, ти — моя квітка.
Ти передала мені всі науки,
Тому я цілую твої добрі руки.
|
Учень 2
|
Руки, що гріли в холод і стужу,
Руки, котрі нас плекали, мов ружу,
Руки, які відвертали біду
І відганяли від дому нудьгу.
Я низько вклоняюсь тобі, ненько, до ніг,
Хай доля зазнає твоя тільки втіх,
Хай сонце промінням тебе осява,
Хай буде та Мати навіки жива.
(І. Досяк)
|
Учень 3
|
Вертаючи з віддалених країв,
після тривожних мандрів і розлуки,
цілуймо руки наших матерів,
натруджені й ласкаві рідні руки!
Ніщо не вічне — вічні матері!
Уже й тоді, як нікому стрічати,
допоки сонце сяє нам вгорі —
у кожного живе у серці мати.
|
Учень 4
|
В безмежному світі, у кожнім куточку,
Всі люди — це діти: синочки і дочки.
Є в кожного мати любима і мила,
Бо кожне малятко матуся зростила.
Вона є богиня сучасного роду,
Душа й берегиня усього народу.
(Н. Куфко)
|
Учень 5
|
Забіліли квіти при долині,
Пишний травень на землю прийшов.
Мати Божа у намітці синій
Білу кужіль пряде на покров.
Задивились малі янголята,
Як біжить срібний човник раз в раз,
Як то тче полотно Божа Мати
У весняний і радісний час.
|
Учень 6
|
Край престола стоять янголята,
Подають із веселки нитки.
І руками лілейними Мати
На покрові гаптує квітки.
Шиє квітку: то жовту, то синю,
То червону, як лицарів кров,
Щоб прийняти усю Україну
Під свій Материн, чистий покров.
|
Учень 1
|
Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає.
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов'їна —
Рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати — наша Ненька,
Мати всього світу.
|
Учень 2
|
День травневий, день весняний,
Трави й квіти весняні.
Навкруги — куди не глянеш:
Все всміхається весні.
І в таку чудову днину,
Між пташок дзвінких пісень,
В серце кожної людини
Йшов з любов'ю Мамин День.
В день такий приносять діти
До мамів любов свою —
В подаруночках і квітах
Кажуть: я тебе люблю.
|
Учень 1
|
Я на свято мамине,
хоч іще мала,
мамі вишивати
хустку почала.
На зеленім полі
вишию квітки.
Заясніють ніжні
з шовку пелюстки.
Усміхнуться рідні
мамині вуста:
— Справжньою майстриньою
доня вироста!
|
Ведучий 1
|
Мама… Матуся… Ненька…
Лагідно, ніжно ми звертаємось до наших мам.
|
Ведучий 2
|
Мама – найрідніша людина для кожного з нас. Мама підтримає, допоможе, зігріє лагідним словом.
|
Учень 3
|
Бажаєм вам сто років жити
Без сліз, без горя, без журби!
Дай Бог вам щастя і здоров'я
На многі літа, назавжди!
|
Учень 1
|
Ви нас, рідні, зростили,
Нам життя дарували.
Нас безмежно любили.
Від біди захищали.
|
Учень 2
|
Вас сьогодні, рідненькі,
Ми вітаєм зі святом.
Вам, бабусі і неньки.
Хочем всім побажати:
|
Учень 1
|
Хай щастя нещастя
У дім не пускає.
Хай скаже йому.
Що вас вдома немає,
|
Учень 2
|
Хай радість із любов'ю
Вас кличуть у політ.
Бажаємо здоров'я
І довгих, довгих літ!
|
Учень 3
|
Хай роки Ідуть, а лице молодіє!
Хай діти ростуть, голова не сивіє,
Хай жайвір вам пісню на щастя співає,
А радість весною в душі процвітає!
|
Учень 4
|
Шановні наші гості — мами і бабусі! Я Вас вітаю зі святом весни, жінки, матері. Бажаю вам здоров'я, щастя, достатку, сонячної долі.
Хай рікою щастя ллється!
Хай в сім'ї добро ведеться!
Хай живуть у серці почуття високі!
Хай дарує доля сто щасливих років!
|
Учень 1
|
Раз на рік до нас приходить свято,
Нам його не можна не згадати.
Свято наймиліше, свято наймудріше,
Матінки моєї ніжне свято.
|
Учень 3
|
Часом ми буваєм пустотливі,
Неслухняні, навіть вередливі.
Мама зауважить, але не образить,
Бо вона найкраща в світі мама.
|
Учень 2
|
Я їй подарую свою ласку.
Розповім тихенько добру казку.
Притулюсь ніжненько, прошепчу тихенько:
«Я люблю тебе, моя матусю!»
|
Ведучий 1
|
Любі наші мами!
З весняним святом вас!
|
Ведучий 2
|
Нехай сонячні промінці зігрівають Ваші серця, добрі вчинки Ваших дітей радують Ваші душі.
|
Учень 1
|
Матінко-голубонько,
Люба моя квіточко!
Руки твої лагідні,
Тепленькі, як літечко!
|
Учень 2
|
Матінко-голубонько,
Зіронько яснесенька!
Ти моя красунечка!
Ти така гарнесенька!
|
|
Учні виконують частівки.
|
Учень 3
|
Вас зі святом ми вітаєм
Неповторним весняним
І частівки проспіваєм
Мамам рідним, дорогим.
|
Учень 4
|
Ми недавно дітлахами
Невеличкими були.
Нині стали школярами
І відчутно підросли.
|
Учень 5
|
Я для мами так старався,
«Молодців» сім заробив.
Як мій ґудзик відірвався,
То я сам його пришив.
|
Учень 6
|
Ми салат святковий з братом
Готували мамі в свято.
Коли котик скуштував,
Цілий день і ніч нявчав.
|
Учень 4
|
Раз за рік на свято мами
Я у руки віник взяв.
Залишилося від нього
Три соломинки усього.
|
Учень 5
|
Шили разом ми із татом
Подарунок сестрі в свято.
Мало бути у нас плаття,
Вийшла стрічечка у Каті.
|
Учень 3
|
Наймиліші, найдобріші,
Дуже любимо ми вас.
А тепер ловіть скоріше
Поцілуночки від нас
|
|
Казка-п'єса «Чия матуся найкраща?»
|
|
Одного разу Старий Пес, який куняв на сонечку, почув страшенний галас. На подвір'ї ледве не билися Курча та Каченя.
|
Курча.
|
Пі-пі-пі! Зараз як дзьобну!
|
Каченя.
|
Кря-кря-кря! Зараз_як скубну!
|
Курча.
|
Дзьобну! Пі-пі-пі!
|
Каченя.
|
Скубну! Кря-кря-кря!
|
Старий Пес
|
Гав-гав! Що за ґвалт?!
|
Курча.
|
Моя матуся краща за всіх!
|
Каченя.
|
Ні! Моя матуся краща за всіх!
|
Курча.
|
Моя матуся краще за всіх шукає зернятка, пі-пі-пі, і мене навчить!
|
Каченя.
|
А моя матуся, кря-кря-кря, краще за всіх плаває і мене навчить!
|
Старий Пес.
|
Гав-гав! Я знаю, чия матуся найкраща! По-перше, це Курка, бо вона добре шукає зернятка…
|
Курча.
|
Ось так! Пі-пі-пі!
|
Старий Пес.
|
По-друге, гав-гав, це Качка, бо вона добре плаває...
|
Каченя.
|
Ось так! Кря-кря-кря!
|
Старий Пес.
|
Уже побігли… Я ж не доказав! Гав-гав-тав… Найкращою була моя матуся, бо вона любила мене! Ось так! Гав!
|
|
|
|
Звучать пісні із мультфільмів, дитячі пісеньки.
|
|
|
Ведучий 1
|
Бабуся! Чи є на світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат! Подивіться у бабусині очі, діти. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів.
|
Ведучий 2
|
Це погляд добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, особливим блиском світилися очі бабусі тоді, коли приїжджали до неї онучата. У кожної бабусі — своє життя, своя доля. Її доля! А яка вона?
|
Учень 1
|
Бабусина доля — як ота тополя,
Що посеред степу порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі,
Так біліє в бабці сивина.
Наткали їй горя, як два чорних моря,
То роки голодні, то шляхи війни...
|
Учень 2
|
Тільки і світало, як пшеницю жала,
Та як повертались доньки і сини.
А іще світало, як защебетали
У дворі онуки, наче ластівки.
Бабусина доля — як в степу тополя,
А над нею небо — як віки.
|
Учень 3
|
Моя бабуся люба, гарна й мила, Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас, дітей.
Бажаєм вам 100 років жити
Без сліз, без горя, без журби!
|
Учень 4
|
Хай з вами буде щастя і здоров'я
На многі літа, назавжди.
Хай в житті вам радість буде.
Процвітайте, як той цвіт.
Дай же, Боже, любим бабцям
Многих, добрих, щасних літ.
|
Учень 1
|
Сміється сонце — я сміюсь,
Всміхається бабуся,
Я в добрі очі їй дивлюсь —
Ніяк не надивлюся.
|
Учень 2
|
Хай вам сонце сміється,
Хай добро вам ведеться,
Хай годинник вам повільно лічить вік,
А Бог дарує многих, благих літ.
|
|
Лунає пісня "Моя бабусенька"
|
|
|
Ведучий 1
|
Із пошани до матері починається Людина. Пам'ятаймо про це, якщо хочемо, щоб наш від не перевівся, щоб діти виростали милосердними, чуйними людьми.
|
Ведучий 2
|
Свічка палкого материнського серця повсякчас освітлює їхню життєву дорогу, тож нехай і вдячність дітей матерям ніколи не буває запізною.
|
Учень 1
|
Маєш маму — шануй їі свято!..
Богу-Сину на вічнім путі
Бог-Отець на землі вибрав матір —
Як же, сину, без мами в житті?
|
Учень 2
|
Маєш маму — тепло її хати
Перейме щемні болі твої,
Будь щасливим, щоб горя не знати,
Бо те горе на долю її.
|
Учень 3
|
Вік матусі продовжити хочеш,
Ощасливити далеч життя,—
Так живи, щоб не мусили очі
Слізно в мами просить каяття.
|
|
|