Шановні батьки !



Сторінка3/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Речення бувають поширені й непоширені. Речення, у яких є слова назви виконавця й дії є непоширеними. Речення, до складу яких входять слова, що вказують яку саме дію хтось чи щось виконує та інші слова, називають поширеними.

Назви, які речення вжив у своєму вірші поет? Чому?

Сповзає сніг. Синіють ниви.

Прийшла весна. Прийшла весна!

(Б.Чалий)

Мурчик вирішив, що поет ужив непоширені речення тому, що це вірш. А Настуся вирішила тому, що Б.Чалий вирішив показати швидкий і бурхливий прихід весни. Хто, на твій погляд, обрав правильну відповідь?

Пошир речення

Настала осінь. ( Пізня, холодна, сумна)

Під ногами шарудять листки. (Жовті, багряні, золоті)

Біліє сніг.

Спить озимина.

Струмок побіг.

Прийшла весна.

А ось як поширила речення М.Познанська.

Повсюди ще біліє сніг.

Ще спить озимина.

Та вже з гори струмок побіг.

До нас прийшла весна!



Слова, які означають назву предмета (іменники).

Мудра Сова запропонувала гру «Здогадайся, хто це або що це».

  • Сходить, світить, пече, гріє, заховалося, заходить…(сонце);

  • Росте, зеленіє, розквітає …(квітка);

  • Тече, виблискує, хлюпоче …(річка);

  • Граються, купаються, співають, стрибають, бігають, сміються, бігають …(діти).

Гра «Хто як голос подає».

  • Кукуріку-у-у, - заспівав …. .(півник)

  • Ко – ко – ко, - сокотали … .(курочки)

  • Га – га – га, - подав голос ….(гусак)

  • Кря – кря – кря, - закрякали … .(качечки)

Настуся дуже любила відгадувати загадки.

В темнім лісі проживає, У зеленому лісочку

Довгий хвіст має. Під мережаним листочком

Їй на місці не сидиться, Червоніє невеличка

А зовуть її … . Спіла ягідка … .
Я на сонці сонцем сяю, Гострі кігті має -

Родичів багато маю. В подушку ховає,

Гарбузову господиню Лазить все на плотик.

Усі знають. Хто я? … Зветься звір цей … .


Вогонь на горизонті сходить, В синім небі путь моя,

Цілий день по небу ходить, Швидше всіх літаю я,

Світить у моє віконце. Крила маю, хоч не птах,

Зрозуміло, що це … . Люди звуть мене… .

Мудра Сова запропонувала свою загадку.

Заглядає у віконечко

Зрощене з зернятка сонечко. (Соняшник)

Як ви думаєте, чому соняшник має таку назву? Чим подібні сонце і соняшник?



Це цікаво знати!

Цю рослину привезли до нас з Америки майже 500 років тому. Індійці називали її «квіткою сонця». А чому? Ось такі рядки із загадки можна вважати відповіддю на це питання:

На сонечко я схожий До сонця повертаю

І сонечко люблю, Голівоньку свою.

Мурчик так захопився загадками, що не помітив як весело стрибаючи , зачепив хвостом речення і воно розсипалося. Допоможи котику і Настусі зібрати із слів речення.


  • Дід, баба, та , собі, жили.

  • Ряба, курочка , в, них, була.

  • Яєчко, курочка, знесла.

Здогадався, яка казка так починається? Продовж її до кінця.

Слова, які виражають ознаки предметів (прикметники)

Настуся запропонувала Мурчику відгадати за ознаками, що за предмет вона задумала.

Риженька, хитренька, пухнаста -… .

Бурий, клишоногий, вайлуватий -… .

Біла, пухнаста, легенька -… .

Старий, цегляний, двоповерховий -… .

Чисте, блакитне, безхмарне - … .

Кругле, червоне, кислувате, смачне – …

Високий, могутній, гіллястий, широкий - …

Червоні, жовті, осінні - …

Сірий, зубастий, голодний - …

Джерельна, кришталева, холодна -…

Рідна, мила, дорога, ніжна, найкраща - …

- Ой, я знаю, про кого остання загадка, - прокричав Мурчик. Ось послухай вірш В.Гринько.

Ще в колисці немовля Мати, матінка, матуся.

Слово «мама» вимовля. Мама, мамонька, мамуся! -

Найдорожче в світі слово Називаю тебе я,

Так звучить у рідній мові: Рідна ненечко моя!

Про кого цей вірш? Як у рідній мові називають маму? Розкажіть про свою маму. Яка вона? Якого кольору у неї очі, волосся? Яка у мами посмішка? Коли мама найчастіше посміхається? Як ви любите свою маму?

Виберіть слова за допомогою яких можна описати мамину усмішку, мамині очі, мамині руки.

Ніжна, ласкава, добра, чуйна, щира, печальна, лагідна, працьовита, невтомна, дбайлива, турботлива.

Порадуйте тих, хто завжди радіє разом з тобою й за тебе!

Щоб сонечко світило!

-Мамо! –


Кличе донечка. –

Подзвони до сонечка,

Попроси світити,

Щоб раділи діти!

Яку радість приносиш ти для своїх рідних?


  • Читай, відповідай: який? яка? яке?

Весна – (лагідна, тепла, рання)

Берізонька –( зелена, струнка, білокора, сумна)

Кошеня – (сіреньке, маленьке)

Матуся – (мила, рідна)

Собака – (чорненький, кудлатий, довірливий)

Друг – (вірний, справжній, відданий, постійний, незрадливий)

Поїзд – ( швидкий, скорий, пасажирський)

Квіти – ( запашні, червоні, жовті, духмяні, ароматні, ніжні, тендітні)

Небо – ( чиста, безхмарне, сіре, високе, синє, дивовижне, бездонне, погоже)

ДЕНЬ – ( довший, світлий, сонячний)



Кого описав Мурчик в тексті?

У ... мордочка тоненька, зубоньки гострі. Хвостик у неї довгенький, кожушок тепленький. Гарне в ... вбрання: шерсть пухнаста, золотиста, а на шиї – білий комірець.

Настуся описала котика Мурчика. Для цього вона склала план, тобто послідовність опису свого котика.

1.Як звати мого котика?

2.Які у нього вушка, хутро, лапки?

3.Що вміє робити Мурчик?

Мій Мурчик

У мене є чудовий котик. Його звати Мурчик. У нього гострі вушка, білі зубки. А яке чудове біле хутро. Мурчик розумний і слухняний. Він уміє високо стрибати. Спритними лапками відбиває м’ячик, вміє тримати повітряну кульку.

Я люблю свого Мурчика.

Склади короткий опис котика, собачки чи іншої улюбленої тваринки.

Слова, які означають дії предметів (дієслова)

Котик Мурчик дуже любить слухати розповіді про себе. Ось послухай одну з них і знайди речення, в якому говориться про котика. Що робить руденький котик?

Що за диво?

Просто клопіт!

Налякав Іванка чобіт.

Він взуватися почав –

Раптом чобіт занявчав.

От дива! Рудий коток

Спати ліг у чобіток.

(Л.Куліш – Зіньків)

Склади свої речення про котика й мишок, про свою улюблену тваринку.

Це цікаво знати!

Котів приручили давні єгиптяни. Відтоді коти вважалися в Єгипті священними тваринами. На їх честь зводили навіть храми! Для давніх греків та давніх римлян коти були дуже дорогі, тому замість них удома тримали маленьких тигрів або вужів. Звичайними хатніми тваринами в Європі коти стали в часи середньовіччя, набагато пізніше за собак.

Читай, відповідай: що робить? що зробить?

Собака – (бігає, гавкає, кусається, лащиться, лає, спить)

Друг – (допомагає, підтримує, дорожить, веселить)

Поїзд – (мчить, повертається, прибуває)

Квіти – (зацвіли, проглянулися, вигулькнули, зів’яли)

Небо – (прояснюється, сяє, усміхається, кличе)

ДЕНЬ – (прокинувся, прийшов)

Настуся запропонувала прослухати уважно вірш і подумати, чи все було правильно в цьому вірші.

Котик з хати вибіг: гав! А ягнятко: ге, ге, ге!

За ним песик: няв, няв, няв! За ним гуска: ме, ме, ме!

Курка з плота: ква, ква, ква! Соловейко: рох, рох, рох!

А качатко: куд – ку – да! А пацятко: тьох, тьох, тьох!

Автор вірша помилився чи спеціально хотів вас перевірити?

Знайдіть та виправте, що переплутав поет.

Хто розплутає слова?

За струмком Кукурікнув

Дзюрчить село, Сірий кіт,

Небо Сіла квітка

В сонечку зійшло, На бджолу,

У ставку сплеснувся шпак, Дуб старий

У садку Спиляв пилу

Співа щупак, Хто ж

Вистрибнув Розплутає слова?!

На півня пліт, Ви не зможете, бува?

(В.Н. Шаройко)

Що було наплутано в вірші? Спробуйте виправити помилки.

Що спільно між двома віршами? ( Переплутані назви предметів, дій, ознак).



Відгадай загадки.

Ходить, блудить, мандрує, мости з льоду будує. (Мороз)

Мене молотять, б’ють, ріжуть, але люблять.(Хліб)

Я іду, іду, іду, лік годинам я веду.(Годинник)



Читай запитання – відповідай!

ХТО? Пташки

ЩО РОБЛЯТЬ? Виспівують, щебечуть, цвірінькають, тьохкають, прокидаються, будять.

ЯКІ? Співучі, дзвінкі, веселі, гамірливі.



Гра «Так чи не так!»

Кожен з вас, звичай, знає,

Хто під хмарами літає.

Тож швиденько говоріть:

Хто летить, хто не летить.

Летить – летить літак? Так.

Летить – летить їжак? Не так.

Летить – летить шпак? …

Летить – летить мак? …

Летить – летить ґава? …

Летить – летить кава? …

Летить – летить лисиця? …

Летить – летить синиця? …

Летить – летить суниця? …

Летить – летить спідниця? …

Летить – летить сова? …

Летить – летить трава? …

(З посібника О.М.Коваленко, О.В.Джежелей)



Для чого людині потрібне слово?

Сова запропонувала Настусі та Мурчику послухати вірш, вставляючи слова за смислом.

Що для чого треба

Щоб город перекопати, А без чого жодне діло

Треба взяти нам … (лопати). Не кипіло, не горіло?

Щоб забить в стіну гвіздок, Без кмітливих і робочих,

Треба мати…(молоток). До усяких справ охочих,

Щоби дрова нарубати, Здібних до усіх наук,

Треба нам …(сокиру) мати. Двох твоїх умілих …(рук).

(Г.М. Малик)

Доповни речення

Ростуть над ставом дві …(берези)

На парті лежала …(ручка)

На старому дубі сидів …(ворон)

У вишневому садочку весело цвірінькали …(горобці)

На небі з’явились білі …(хмаринки)

День став довгий і …(світлий), а ніч тепла і …(коротка).

Хто сказав?

Хто це? Хто?!

Хто сказав,

Що в калюжу Боря впав?

Горобці, то ви сказали?

Ми в сусідній двір літали!

Котик Мурчик, ти сказав?

Я з горища не злізав.

Песик, може, ти сказав?

Маслачок я догризав.

Котик мамі не сказав, песик мамі не сказав, не казали горобці –

Розказали все … штанці!

Висновок

Слово людині потрібне, щоб називати все, що людину оточує і також саму себе. Адже, щоб про щось розповідати, писати, думати, треба якось це називати.

- Чи подобається вам спостерігати за тваринами? рослинами?, - запитала Сова. Мені теж подобається. Одного разу, коли я летіла до вас, бачила як метелики летіли у вирій. Жучок повз по шорсткій корі дуба. Вдень на небі яскраво світили зірки. Пухнастий песик каркав на котика.

- Чого ви смієтесь? Тоді я ще раз повторю ці речення, а ви виправите помилки.

Прочитай.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Ласкаве слово – що весняний день. Від теплого слова і лід розмерзає.



Поясни, як ти зрозумів ці прислів’я.

Слово – це знаряддя мислення й мовлення людини. Як і зі всяким знаряддям, зі словом треба поводитися обережно і вдумливо.

Лихим словом можна зіпсувати настрій людині, можна образити її. Іноді недобрим словом можна навіть убити людину.

А що можна зробити добрим словом?

Ось яке оповідання В.О.Сухомлинського прочитала Мудра Сова.

Лісовою доріжкою ідуть батько і маленький син. Навколо тиша, тільки чутно, як десь далеко вистукує дятел і струмок жебонить у лісовій гущавині.

Раптом хлопчина побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.


  • Здрастуйте, - привітались батько й син.

  • Здрастуйте, - одказала бабуся і всміхнулася.

І син здивовано побачив, що все навкруги змінилося. Сонце засяяло яскравіше. У верхів’ях дерев зашумів легенький вітерець. Листя заграло, затріпотіло. У кущах заспівали пташечки. На душі у хлоп’яти стало легко.

- Чому це так? – спитав син.

- Тому, що ми сказали людині «здрастуйте» і вона усміхнулася.

Які ще ввічливі слова ти знаєш? Коли і як ти вживаєш їх у мовленні?

Як створити самому нове слово?

Головний творець слова – народ. Звичайно, не можна уявити собі справу так, що люди спеціально збиралися, аби утворити слово. Усе відбувається інакше. Завжди є перший, хто щось назвав словом. Підхоплене іншими людьми, повторене десятками, сотнями й тисячами людей, слово стає потрібним у спілкуванні. Так від покоління до покоління передається відповідне слово й, нарешті, приходить до нас.

(За І.Вихованцем.)

Прочитай вірш Миколи Вінгаровського.

Як ішли Неквапи зиму зимувати



У Неквапи білі лапи,

А в Неквапоньок – свої.

Йшли Неквапи - непоквапи

Зимувати у гаї.

А гаї весна любила,

А гаї були при ній,

І весна їм ноги мила,

І метеличок бринів.

Йшли Неквапи – непоквапи,

Мабуть, і недовго йшли,



Але ж бачать: жовті шати

Вже гаї собі вдягли.

Що робити, як не мати –

Літа й осені нема!

Бігли – бігли Непоквапи

На гаях уже зима.

І Неквапна білолапа

І Неквапоньки у сни ...

Нащо квапитись Неквапам

Через зиму до весни?



Якими ти уявляєш Неквап і Неквапоньок? Намалюй їх.

Настуся з Мурчиком любили змагатися, хто більше утворить слів – родичів від поданого слова.



  • Білка, білочка, білченя, білченятко…

  • Заєць –

  • Риба –

  • Горобець –

- Хто швидше побудує речення, дібравши необхідні слова із дужок, пояснивши свій вибір.

Лагідне (сонце, сонечко) засвітило у моє (вікно, віконце) з самого ранку. Маленький підсніжник схилив свою ніжну ( голову, голівку) аж до самої землі. На моє подвір’я забігло чиєсь маленьке (кошеня, кіт, кошенятко).



Всі діти – геніальні лінгвісти. Вони творять нові слова, змінюють їх. Пограйте з ними в гру «Утвори нове слово».

Із задертими носами

По снігу помчали САНИ.

А як зміниш А на И,

По снігу помчать ...(СИНИ).

(В.Гринько)



- Зрозумів як змінюються слова? Будь уважним, утвори нові слова.

Гірка – (дірка, зірка, мірка, нірка, дірка) Ранок – (ганок)

Лавка – (лапка, ласка, латка, ланка) Зуб –(дуб)

Білка – (балка, булка) Мир – (сир)

Голос – (колос) Ніч – (піч)

Сало – (жало) Мак – (рак)

Нора – (гора) Коза – (коса)

«Чарівні перетворення слів»

Ця даль сховала назву нагороди (даль – медаль)

Ця мідь має назву тварини, яка обожнює мед.(мідь - ведмідь)

Цей сон сховав назву яскравої зірки, яка зігріває нашу планету(сон – сонце)

Ця баба з часом перетворюється на яскраву весняну квітку (баба – кульбаба)

Ця дача перетворюється на складну …(задачу).



Кора дерева перетворюється на морське судно.(кора – корабель)

«Утвори нові слова»

Прочитай швидко виділені слова і вслухайся у їх звучання. Що ти почув?

Кошеня навкруг дивана Ми побігли по росі

Ходить РАНО-РАНО-РАНО. ВСІ-ВСІ-ВСІ

Сонні очки протира: Я на землю (СІВ-СІВ-СІВ)



  • Де (НОРА-НОРА-НОРА)? Як почув пташиний спів.

(І.Січовик)

Перестав літери в тому порядку, який вказано. Які нові слова утворилися?

в

і

н

и

к

1

2

3

5

4


в

і

к

н

о

1

2

5

3

4

к

у

р

ч

а

4

2

1

3

5

Чи зумієш ти сам утворити таким чином нові слова?


Впишіть букви так, щоб отримати відгадки.

«Раки»

1.Засвистіла, полетіла, 2.Кінь сталевий, вівса не просить,

Хвіст вогненний залишила. Але оре і косить.

Р

А

К














Р

А

К









(РАКЕТА) (ТРАКТОР)


3.Я на сонце дуже схожа –

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю.

Відгадати вам не важко,

Що за квітка я?

Р







А




К




(РОМАШКА)
Будь-яка дитина – фантазер. Вона завжди щось вигадує, уявляє, фантазує. А. Ейнштейн зазначав, що уява важливіша за знання. Використовуючи уяву , дитина зображує маму й тата, улюблених героїв казок, мультфільмів, кінофільмів. Завдання дорослого підняти малюка до творчої уяви, що дає можливість створити нові образи, конструкції. Розвиток уяви допомагає розвивати мовлення дитини, розвивати її мислення.

Якось Настуся прочитала вірш Валерія Бойченка «Перекинутий світ».

Якби здружились назавжди Якби знайомі хлопчаки

Сова і дикобраз, Дівчиськами зросли,-

Якби палаци із води Тоді б і люди, і жуки

Були довкола нас, Навиворіт були!

А трави їли кіз гуртом Якби усі ці чудеса

Й коня возив їздець, Та трапились зі мною,

Ганялись миші за котом То й я ходив би бокаса

Й коту ввірвавсь терпець, Й до низу головою!

Дівчинка замислилася, чи однакові «якби» у цьому вірші. А чи можна вигадати й намалювати різні свої «якби»?



Шпаргалка для батьків!

Прочитайте разом казку Джанні Родарі «Палац із морозива».Спробуйте знайти «якби» у цій казці. Яке воно?



Мурчик теж не сидів склавши руки. Ось що за «якби» він знайшов у вірші Грицька Бойка.

Якби

От якби ми під вербою Не було пенька на дні,

Не зустрілися з тобою, І якби про те ми знали,

І якби не роздяглись, І якби ми не пірнали,

І якби ми не купались, І якби не всі якби, -

І якби у глибині Не набили б ми лоби!



А які «якби» існували в твоєму житті?

Закінчувався уже перший клас. Настуся і Мурчик підросли, набралися розуму. І настав час прощання. Але все, що вони взнали, все, що вони відкрили, запам’ятали, все залишиться завжди з ними.

І гулі, і кривулі

Перший раз прийшли до школи дітки,

Одірвались від ляльок і втіх.

Пуп’яночки, дітки – шестилітки,

Як же можна любити їх?

Ще учора ладики - ладусі,

А сьогодні – у навчанні й грі.

Вчителі їх – водночас бабусі,

Дідусі, і сестри, й матері...

Дівчинка, таке створіння миле,

Аж забулося, що не в сім’ї –

Раптом каже «Мамо!» до Людмили

Йванівни (це – вчителька її).

Ой, Настусю, наша щебетушко,

Іменинниця ж сьогодні ти.

Дай потягнемо тебе за вушка –

Отако! –великою рости!


А Васько – мізинчик-масюпосик,

Оповідач рідних казочок!

Так би й цьомкнути тебе у носик,

У в оцей кирпатий п’ятачок.

Ну а що сказати нам Явдошці?

Ба й на ручки взять її не гріх.

В її ранці – лялька, а на дошці

Лускає задачу як горіх.

А Славко! Хоч гулі набиває

Й плям у зшитку наробить мастак,

А за будь-якого птаха так співає,

Що й сам птах не заспіває так.

То нічого, що на лобі гулі,

В зошиті – кривулі. Все мине.

Формулами стануть завиту лі

Розкривать космічне і земне.




Розділ 3. Cловниковий запас або власна енциклопедія

1. Як створити власну скриню словникового запасу

Збагачення словникового запасу учнів починається з першого уроку і продовжується протягом усього навчання у школі. У першому класі дитина повинна сприймати на слух невеличке усне висловлювання (час звучання до 1 хвилини), фіксувати початок і кінець тексту, розповідати, про що йдеться у тексті, який прослуховується та висловлювати співпереживання діючим особам. Отже, дитина оволодіває рідною мовою через мовленнєву діяльність. Ця діяльність має бути подана в цікавій і зрозумілій для дитини формі – в загадках, прислів’ях та приказках, жартах, колискових, скоромовках, віршах для дітей.

Пропонуємо невеличкий тлумачний словничок для учнів 6-7 років.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка