Шановні батьки !



Сторінка4/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Алфавіт

Алфавіт - грецьке слово, утворене від назв двох перших букв грецького алфавіту – «альфа» і «віта».греки свою абетку запозичили у фінікійців.



Чи існують інші назви? Абетка, азбука.

Абетка – українське слово, яке утворене від двох перших букв – «а» і «бе».

Азбука – походить від назв двох перших кириличного алфавіту – «аз» і «буки».

У сполученні з іншими словами. Розміщені за алфавітом, букви алфавіту

Казка про букви.

Жили собі букви дружно та злагоджено. Всі постійно працювали. Записували то слова, то речення, то, навіть, цілі тексти. Слідкував за дисципліною і порядком учений Лінгвіст. (Люди, які вивчають і досліджують мову, звуться лінгвістами).

Але якось захворів учений. І букви між собою засперечались – хто з них найкраща і хто завжди буде стояти на першому місці. Сперечаються, штовхаються, лізуть одна поперед одної. І тільки буква А тихенько працювала. Зірве АБРИКОС, полагодить АВТОМОБІЛЬ, пограється з маленькою АЛЛОЧКОЮ.

Побачив це учений Лінгвіст. Вирішив він привести букви до порядку: розставив їх у ряд одна за одною, дав назву кожній букві. А першою поставив букву А.

Відтоді жодна буква не порушувала цей порядок.

Вірш

Веселе місто Алфавіт. Запам’ятали? Зрозуміли?

В нім кожне слово – цілий світ. Тоді до зустрічі в книжках -

В нім кожна літера жива – У букварях і читанках.

Із них складаються слова Бажає вам щасливих літ

Ви розпізнати їх зуміли? Веселе місто Алфавіт!



Загадка

Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати,

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш.

(Алфавіт).

З однієї ми родини

Від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі, ми буваємо німі,

Хоч і маєм різні назви

Й добре знаєте всіх нас ви.

Певним станемо рядком –

Заговоримо ладком.

Ми писемності основа.

Не напишеш без нас слова!

(Д.Білоус)



Для чого потрібно знати алфавіт?

Алфавіт треба знати з абсолютною точністю, бо всі словники, довідники укладені в алфавітному порядку. Строго за алфавітом розставлені книги в бібліотеці. В алфавітному порядку написаний список учнів у класному журналі, а також складаються інші списки людей.



Веселика

  • Скільки букв в абетці? – запитала вчителька.

  • Шість, - відповідає Сашко.

  • Хіба? Назви їх.

  • Будь ласка: а, б, е, т, к, а.

(І. Січовик)

Бабуся

  1. Мати мами або батька.

  2. Взагалі про стару жінку.

На зимові канікули ми поїхали до бабусі у Карпати.

З сусідньої квартири вийшла бабуся Христина.



Як сказати ласкаво?

Бабуня, бабця, бабонька, бабусечка, бабусенька.



У сполученні з іншими словами

Рідненька, старенька, люба, ласкава, моя.



Прислів’я

Бабине слівце – плідне зеренце.

Там бабусині руки, де онуки.

Поки є бабуся, я нікого не боюся.

Хто бабі не внук!

Смішинка

Не чужа


  • Не брудни скатертину, Івасю!

  • - Чому?

  • Бабуся прала її, прасувала.

  • Ну і що?

  • Треба поважати чужу працю.

  • Але ж бабуся не чужа…

Вірші

Бабуся глянула на маму

Веселий ранок з підвіконня Мені морозиво купила,

Пускає зайчики на стелю. А ще дивлюся – диво-риби,

Протерла Оля очі сонні, Ходили потім до фонтану,

Бабусю кличе до постелі. Спасибі, дякую, спасибі!

На шию кинулась, шепоче: Весь день казать не перестану!


  • Ти найдорожча, бабцю, в світі! Бабуся глянула на маму

Взяла мене цієї ночі І посміхається, моргає:

З собою в ліс, де повно квітів. - Хитреньку виснила програму!

В траві цукерки ми збирали, вставай, онучко, ліс чекає.

Які ж солодкі, бабцю мила! (В.Ладижець)


Верба

Верба – дерево або кущ із гнучким гіллям, вузенькими листочками. Найчастіше росте по берегах річок, понад ставками, поблизу копанок тощо.



Приказки

Без верби й калини немає України.



Це цікаво знати!

Слово верба виникло дуже давно. Так спочатку називали зелені гілочки, гнучкі прутики. Українці так називають дерево із зеленими гнучкими гілочками.



Вірш
Верба шумує на непогоду,

І перегукує сову,

І губить листя жовте в воду

На свій відбиток та траву.

(Тодось Осьмачка)

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки

Одягла верба сережки.

Головою хилитала,

Потихесеньку питала:



  • Де ота біленька хатка,

Де гарнесенькі дівчатка?

Хай би вибігли до стежки,

Подарую їм сережки.

(Л.Костенко)



Примовлянки

Так примовляють на день народження другові чи подружці.

Будь великий, як верба, а здоровий, як вода!

Будь високим, як верба, а багатим, як земля.

Де росте верба, там життя і вода.

Годинник

Прилад для вимірювання часу.

Оленка поглянула на годинник.

Будильник – годинник зі спеціальним механізмом, що дзвонить у визначений час.



У поєднанні з іншими словами. Кишеньковий, настінний, ручний, механічний, електронний, старий, новий, іменний.

Загадки

Ніг не маю, а ходжу. Іде років двісті,

Рота не маю, а скажу,. Стоїть на місці,

Коли тобі спати, Лічить людський вік,

А коли вставати. А не чоловік.
Хто весь час говорить так:


  • Втік? – Так!

  • Втік? – Так!

Ґава

Ґава – те саме, що й ворона.



Вірш

- Що за шум, що за гам?- Метушлива й говірка:

Запитала я у гав. - Ми гуляєм, ми справляєм .

Обізвалась чорна ґава, новосілля у шпака.

(Л.Компанієць)

Завітав Пилип на став Що за ґвалт зчинився

І раптово в воду впав. На подвір’ї зранку?

- Ти ловить зібрався гави? - Загубила гудзик

Запитали у роззяви. Ґава біля ганку.

Здивувався сам роззява: З дерева за нею



  • Де в ставу взялися гави? Ґедзь спостерігав.

(А.Свашенко) І порадив гаві

Не ловити гав.

(І.Січовик)

Речення.

Високо на дубі сиділа велика чорна ґава.



Фразеологізми

Гав ловити – бездіяльно проводити час, нічого не робити або упустити слушну нагоду.



Текст

Дівчатка святково прикрасили класну кімнату. Тут і квіточки, і зелені гілочки, і яскраві стрічки. Яскраво, красиво весело. Але хлопці теж не ловили гав. Підрівняли столи, порозставляли парти, почепили святкову об’яву. Тепер можна зустрічати гостей.



Дуб

Дуб – могутнє листяне дерево з міцним стовбуром, великою кроною та плодами – жолудями.

Дуб являється символом здоров’я. коли народжувався син – тато садив дубок.

Мама промовляла до сина:

Дуб, дубочок,

Ось росте мій синочок.



Вірші
Ростуть дуби, купають в небі віти,

А навкруги, немов веселі діти,

Дубки та липки зводяться рясні...

(М.Рильський)

Жолудець

Ой дуб – дуба, ой дуб – дуба,

Жолудець під дубом тупа.

В нього шапочка новенька,

Кожушиночка жовтенька.

Ніжкою ТУП, ТУП:



  • З мене буде ДУБ, ДУБ, ДУБ!

(А.Камінчук)

Загадка

Батько тисячі синів має,

Кожному мисочку справляє.

(Дуб і жолуді)

Гарне дерево, міцне,

Листя різьблене, рясне,

А на гілочках крилатих

Буде жолудів багато.

(Дуб)

Прислів’я

Де дуби, там і гриби.

Дуб ламається, а лозина нагинається.

Жарти – пере плутанки

Зачесав гарненько дуба, Тож, напевно, це не так?

Розпиляв на дошки чуба. Зачесати треба ...(чуба)

Лагідно погладив діжку Розпилять на дошки...(дуба)

І налив водою кішку. І погладить треба ...(кішку)

Ось який Вітько –дивак, А води налити в ...(діжку)



Оповідання

Дуб – пастух

На узліссі стоїть самотній дуб. Міцний, кремезний. Старий, мов дід – пастух. Мабуть, і виріс він на узліссі, щоб бачити, як ростуть його побратими в лісі.

Та ось налетіла гроза. Вдарила вогняна стріла в стовбур дуба. Затремтіли гілки. Загорілось верховіття. Лив дощ, а дуб горів – аж палахкотів... Обгоріла його вершина. Засумував ліс – хто ж тепер буде нашим пастухом?

Але дуб не загинув. Через рік зазеленіли молоді пагони, ДУ обгоріли гілки. Вкрився старий дуб кучерявим листям. А вершина була суха. Летіли з теплого краю лелеки. Бачать – сухе верховіття. Сіли на нього й змостили там гніздо. Зрадів старий дуб. Тепер він не самотній. Коли заходить сонце, лелека стоїть у гнізді на одній нозі й дивиться кудись далеко – далеко. Туди, де сховалось сонечко. Це він видивляється, чи не буде часом грози. Спокійно стоїть лелека. І дуб зітхає спокійно. Зашумить зеленим листом і засинає.

Ескалатор

Ескалатор –механічні рухомі сходи для переміщення людей з одного рівня на інший. Найбільш розповсюджені у метро, універмагах та деяких інших великих спорудах.



Загадка

Знизу вгору,

Потім вниз

Чудо – віз мене привіз:

Без керма і без коліс

Тягне вгору – потім вниз.

(Ескалатор)

(Л.Куліш – Зіньків)



Євшан

Євшан – кущова трав’яниста рослина, дуже запашна, гірка на смак; степовий полин.



Вірш

Євшан – зілля упізнаєш?

Є в степу такий полин:

Запах чудодійний має

Наших гір, горбів, долин.

Раз дихнеш – здоровий будеш,

Рідний край свій не забудеш.

(Г.Храпач)

Є Євшан. Та в казці він,

А в житті – трава – полин.

Євшан – зілля (полин-трава) – росте у степах України і має гіркуватий запах, використовується у народній медицині.

З народного

Колись пучки цілющих квітів і зілля клали на покутті біля ікон. У травах купали немовлят. Від чебрецю, м’яти, материнки, євшан – зілля, ромашки, покладених у подушечки, приємного запаху набували речі у бабусиній скрині.



Журавель

Журавель –великий перелітний птах з довгими ногами, довгою шиєю і прямим гострим дзьобом, живе на лісових і степових болотах. Самка – журавка, журавлиця.

Журавель – улюблений птах українців, оспіваний у піснях і легендах. Але так ще називали пристрій для колодязя у селі.

Вірші

Линуть в небі журавлі,

А курличуть до землі...

Линуть сірими ключами,

Відмикають білі брами.

(О.Олесь)

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали в журавля:


  • Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

  • Краще рідної – немає!

(П.Воронько)

Прикмети

Журавель прилетів – і тепло прилине.



Загадки

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають ... (журавлі)

Я і воду набираю

І в безхмарну вись літаю.

(Журавель як птах та як пристрій для набирання води із криниці)



Завірюха

Завірюха – сильний перемінного напрямку вітер зі снігом; метелиця, хурделиця, заметіль, хуртовина, сніговій, віхола, російською мовою вьюга.



Вірші

Завірюха – заметіль!...

Сірі зайці звідусіль

Назбігались, налетіли-

Й стали білі в заметілі.

(Є.Гуцало)

Завірюха-вередуха

Сумно виє.

А на сонці у віконці

Літо зеленіє.

(Л.Леанська)

Ой, яка чудова українська мова!...

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

(О.Підсуха)

Загадки

Шумить, гуде і все горою йде.

(Завірюха)

Іній

Іній- дрібні кристалики льоду, що вкривають пухнастим шаром поверхню предметів при різкому охолодженні; паморозь.



Вірші

Бачили ви срібний іній,

А сьогодні іній

Синій, -


То від неба, що вже синє!

(О.Ющенко)



Загадки

Бігли білі їжаки, В нас зимою білим цвітом

Погубились в них голки. Сад зацвів, неначе літом.

А тепер усі голки (іній)

Почіплялись на гілки Не сніг і не лід, а сріблом дерева

(Іній) прикрасить. (іній)



Прикмети

Багато інею на деревах – багато меду.


Лелека

Лелека – великий перелітний птах з довгими ногами.



Це цікаво знати!

Слово лелека в українську мову прийшло із татарської мови. Птахи видавали подібні звуки і люди відтворили ці звуки в назві птаха.

Назви бусол, боцян, бузько прийшли із польської і словацької мов. В перекладі ці слова означали «тупати, дибати».

Чорногузом птаха прозвали українці. Білі шия й уся передня частина тулуба, але чорний хвіст.

Лелеки летять до вирію зі швидкістю 150 км/год, а додому – з швидкістю вдвічі більшою. Молоді лелеки стоять в гнізді і видають тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.
Легенда про лелеку

У давнину Бог грому Перун відправив людину на землю, дав їй лантух , наказавши, щоб винесла далеко в ліс.

При цьому ставилась одна найважливіша умова – не розв’язувати і не заглядати в мішок. Та не була б людина людиною, якби не поцікавилася, що ж у тому лантухові є. На півдорозі чоловік зупинився, розшморгнув зав’язку, і з мішка навсібіч повистрибували жаби, вужі, миші, змії й розповзлися довкола. Кинувся бідолаха ловити їх, та де там! І тоді розгніваний Перун сказав: «Я перетворю тебе на птаха, і будеш ним доти, доки не повизбируєш все гаддя, яке випустив на волю»

Отак начебто людина в подобі бусла й досі ходить по наших полях і болотах – виловлюючи зміїне кодло.



Вірші

Трипудовий гарбуз Каже він до діток:

На городі загруз. - Сіли ми на горбок.

А на цей гарбуз І не зна чорногуз,

Сів з дітьми чорногуз. Що він сів на гарбуз.

(М.Стельмах)



Лічилка

Летіла лелека, Всю ніч рахувала.

Летіла здалека А вдосвіта збилась -

Та й сіла на хаті Зоря покотилась,

Зірки рахувати. Упала додолу

Не їла, не спала, Та піжмурці в полу.

(Д.Чередниченко)

Загадка

Які ноги заввишки, Летів птах

Такий ніс завдовжки, Через дах,

Хату на хаті має, Сів на воротах

Жабам рахунок знає. У червоних чоботях.

Фразеологізми (8-10 років)

Вчасно сказане влучне слівце може відіграти важливу роль у житті людини. А якщо це не одне слово, а цілий вислів? Уже з першого класу це можуть бути приказки, прислів’я та стійкі вирази, зокрема, фразеологізми. «Дитина не дуже відчуває потребу в словах, але часто – у виразах», - так зазначив відомий мовознавець і педагог І.І.Срезневський. Знайомлячи дитину з фразеологізмами, потрібно враховувати доступність фразеологізмів даному віку дитини, їх значення в етичному вихованні і вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях.

Найефективніший прийом ознайомлення з фразеологізмами – це усвідомлення їх значення у контексті.

В українській мові є поєднання слів, які не можна розривати, вони мають цілісне значення. Таке стійке поєднання слів називається фразеологізмами. Ці словосполучення використовуються в переносному значенні.

Прочитай

Стрілись давніх друзів двоє,

Зупинилися обоє.


  • Як живеш? – спитав один.

І почув від друга він:

-Маю дачу і машину,

Збудував котедж для сина,

Ходжу в сауну охоче,

Все купую, що захочу.

Часто гості в нас бувають

І про нас не забувають.

Другий каже: - Слава Богу.

НА ШИРОКУ ЖИАЕШ НОГУ.

(А.Свашенко)



Про що розповів один з друзів, відповівши на питання : «Як живеш?»

Чи означає вираз «На широку ногу» теж саме, про що говорив перший друг?

Це цікаво знати!

Жити на широку ногу означає жити розкішно, у великому достатку, не думаючи про витратити. Колись давно багаті люди, щоб показати свої достатки, носили дуже великі черевики – або довгі, або широкі.

Щоб зручно було ходити в таких черевиках, у них закладали сіно чи солому. Тому в українців кажуть: жити на широку ногу, в німців – жити на велику ногу, а у французів – сіно мати в черевиках.

П’ятками накивати – швидко тікати, бігти.

Закинути вудку – з’ясувати щось наперед.

Мілко плавати – не мати достатньо знань чи досвіду для якої-небудь справи.

Тягнути лямку- працювати на когось.

Твердий горішок – дуже складна справа.

Байдики бити – ледарювати.

Мурчику так сподобалися фразеологізми, що він запропонував Настусі погратися з ним.



  • Ти мені будеш називати речення, а я буду доповнювати його фразеологізмами по змісту.

Мені дуже подобається ця каблучка, не по кишені

але вона нам…

Ходімо додому, бо там мама … місця собі не знаходить

Не встиг Дмитрик отямитись, як

Сергійка, мов… вітром здуло

Поки дівчатка перелякано озиралися,

а зайця й… слід пропав

Діти так боялися цю вежу, що

обходили її … десятою дорогою
Замініть кожен вислів одним словом:

не по кишені – дорогий, місця собі не знаходить – хвилюється, слід пропав, вітром здуло – втекти, десятою дорогою – дуже далеко.

Мудра Сова дала завдання для Мурчика і Настусі:

1.Замініть вислови правого стовпчика словосполученнями з лівого.

Приховувати таємничі вчинки замітати сліди

Дуже мало як сніг на голову

Несподівано з’явитися кіт наплакав

Щось не помічати обоє рябоє

Однакові у чомусь дивитись крізь пальці

Дуже уважно слухати комар носа не підточить

Зробити дуже якісно нагострити вуха

Уважно запам’ятовувати мотати на вус

Посваритися розбити глека

Фразеологізми дуже часто використовуються поетами, письменниками у своїх творах.

Посварилися ми з братом, Подружки - говорушки

Брат мовчав і я мовчав, Говорушки Клава й Мила

А дідусь обох повчав: На уроках говорили,

- Що це ви розбили глека? А на зборах навпаки:

Так до бійки недалеко! Червоніли і мовчали,

Братик плачучи, сказав: Наче в рот води набрали ,-

- Глека я не розбивав!... Проковтнули язики!

Ну й дідусь мій Веремій! (Грицько Бойко)

Що він каже? Зрозумій! В рот води набрати, проковтнути

(Грицько Бойко) язик – мовчати.

Розбити глека – розірвати дружні

стосунки, посваритися.

2.Відгадайте фразеологічні загадки


  • Що можна ловити все життя, але не зловити ніколи? (Вітер. Лови вітра в полі, шукати вітра в полі.)

  • Коли беруть ноги на плечі? (Коли тікають).

  • Що можна ламати без рук і без будь-якого знаряддя? (Голову).

  • Де треба тримати язик?(За зубами)

  • Що треба зробити на носі, щоб добре запам’ятати? (Зарубати на носі).

3.Дайте відповіді на запитання, використовуючи фразеологізми.

  • Де живе твій товариш? (За два кроки від мого будинку).

  • Як поводився маленький Данилко? (Вертівся дзиґою під ногами дорослих).

  • Як слухали розповідь дідуся діти? (Набравши води в рот).

  • Про що просила мама дітей? (Не плутатися під ногами).

  • Ти давно відвідуєш цей гурток? (Без року тиждень).

  • Ти зараз дуже зайнятий? (Ніколи й угору глянути).

4.Поясніть як ви розумієте подані вислови і завершіть діалог одним із цих висловів

Як дві краплі води, був на сьомому небі, догори ногами?



  • Що ти подарував сестричці на день народження?

  • Ляльку.

  • Чи сподобався їй подарунок?

  • Так, вона …




  • Катрусю, заходь до мене в гості. Наша Мурка народтла маленьких кошеняток.

  • Ой, дивись які вони чудові.

  • Правда, вони схожі на свою маму?

  • Звичайно, як …

Грамотій

Ти в нас грамотний такий – Книгу я кручу – дива,

Хвалить мене мама. - Не збагну нічого -

Тільки хто ж чита Де у книжки голова?

Книжки догори ногами? Де у книжки ноги?

(Олег Орач)



5.Прочитайте текст.

Сашко та Андрійко вирішили грибів назбирати. Ліс вони знали дуже добре. Ось уже і повні кошики маслюків та лисичок. Несподівано на галявину вискочив старий лось. Дуже швидко він промайнув перед очима хлопчиків. Вони стояли перелякані. Кинувши кошики, Сашко та Андрійко швиденько побігли додому.



Замініть підкреслені слова близькими за змістом словосполученнями: як свої п’ять пальців, як сніг на голову, в одну хвилину, ні живий, ні мертвий, взяти ноги на плечі.

6.Коли так кажуть? З’єднайте вислови.

Дивитись ведмедем не мати музичного слуху

Ведмежа послуга віддалене, глухе місце

Ведмежий куток бути злим

Ведмідь на вухо наступив призводить до неприємностей

Як допомогти дітям збагатити словниковий запас?

Розширення активного словника молодшого школяра – є одним із основних завдань розвитку мовлення. Потрібно виробити уміння добирати слова, які найбільшою мірою відповідають змісту висловлювання і роблять його не лише правильним і точним, а й виразним. Варто розпочинати з понять «пряме і переносне значення слова». Ознайомлення з терміном «пряме і переносне значення слова» передбачається в 3 класі. При цьому теоретичних відомостей учні не одержують Усвідомивши його, дитина успішно засвоює багатозначність слова, синонімію, антонімію, омонімію рідної мови..

8-9 років

Пряме і переносне значення слів

Прочитай текст. Пригадай, з якого твору цей уривок. Значення яких слів не зрозумілі Бобику?

-А що це у вас за штука така на стіні висить? Все тік-так та тік-так, а внизу хитається.

- Це годинник, - відповів Барбос. - Хіба ти ніколи годинника не бачив?

-Ні. А для чого він?

Барбос і сам не знав, для чого годинник, а все-таке взявся пояснювати:

-Ну, це така штука, розумієш... годинник... вона ходить...

-Як – ходить? Здивувався Бобик. – У нього ж ніг немає!

-Ну, розумієш, це тільки так говориться, що ходить, а насправді він просто стукає, а потім починає бити.

-Ого, так він ще й б’ється! – злякався Бобик.

Чому ми говоримо, що годинник йде, б’є?

Прочитайте вірші. Знайдіть у них ужиті в переносному значенні прикметники разом з іменниками.

У великій книзі на столі Шумлять, хвилюються жита.

Прочитала по складах Марина: Поглянь лише навколо -

«Найдорожча всюди на землі ПШЕНИЦЯ стигла, ЗОЛОТА

ЗОЛОТА ХВИЛИНА». Додолу хилить колос.

Ось Марина в матері пита: (Н.Забіла)



  • Що таке хвилина золота?

(М.Чепурна)

Буду я навчатись МОВИ ЗОЛОТОЇ

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця веселого, що зросте смерічкою.

(А.Малишко)


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка