Ще не вмерла України ні слава, ні воля…



Скачати 128.44 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір128.44 Kb.
Упорядник

Олена Олександрівна ПРИЧТА,

класний керівник 8 класу

Новопетрівського НВК “ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ”

Миколаївського району


Перший урок

(для учнів 8-го класу)

Тема «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

Мета: формувати національну свідомість школярів, систему моральних цінностей, повагу до прав і свободи інших людей; навички спільної діяльності; розвивати почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину, бажання стати її захисником, справжнім громадянином України; виховувати свідомого, компетентного і відповідального громадянина, який є соціально і політично активною особистістю, здатного до саморозвитку та самореалізації в демократичному суспільстві, повагу до історичної спадщини українського народу.

Обладнання. Карта України, прапор, герб; хліб і сіль на рушнику; музичний запис «Гімн України»

Тип уроку. Усний журнал.
Слава тобі, Україно,

Невмируща слава!

Да святиться воля

І твоя держава!

Хід уроку

Вчитель. Ось і промайнуло веселе тепле літечко, закінчилися канікули. Ви, діти, добре відпочили, підросли, подорослішали.

За давнім українським звичаєм вітаю вас хлібом на вишитому рушнику. Хліб – це символ життя; вічного оновлення природи. Рушник завжди супроводжував людину: був оберегом для домівки, новонародженої дитини, молодої пари, що починала дорогу в сімейне життя.


Сторінка 1. “Україна — наша Батьківщина”

Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим не схожа на сотні інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна – це не тільки шмат землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім'ю, - це почуття, які виникають до цієї території, це бажання працювати на її благо, поважати її. Я можу впевнено сказати, що моя Україна – найкраща країна у світі. Та чи маю я підстави говорити це так категорично? Що ж таке моя країна? І чому вона найкраща для мене? Україна – славетна історія: мудрі літописці, священний Київ, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність.

Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці, на замріяній річці, джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку, під шатами крислатих дерев, яскравіє килим різнотрав’я і квітів? Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь, - Україна особливо дорога нам.

Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком вітерця ? Це – голос моєї землі. Чи торкалися ваших вій лагідні сонячні промені, ваших скронь – гілочки беріз, ваших рук – трепетні й тендітні польові квіти? Це – ніжність моєї Батьківщини.

Стискає серце і перехоплює подих від такої краси, від того, що ти – її часточка, бо живеш на цій землі. І вона – твоя єдина, твоя рідна, своя! Хіба можна нею не пишатися, бути байдужим до її краси й мальовничості? Я люблю рідну землю, вона прекрасна у будь-яку пору року.

Звучить Державний Гімн України.

Вчитель. Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти…

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То прекрасна Україна –

Нашого народу дім.

Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й водночас прекрасні слова. Для нас усіх Батьківщина — це наша мальовнича Україна. Саме на цій прекрасній землі жили наші пращури, живуть наші батьки, живемо й ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, услухаємося в чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе звуки нашої рідної мови.

Україна має славну історію, адже існує дуже давно. Українці будували свої міста і села, золотоверхі храми, створювали пісні, казки, в різні часи боронили свою землю від загарбників.

Усупереч усьому український народ здобув вистраждану, омріяну свободу. Закріплена вона Актом про незалежність України 24 серпня 1991 року, а згодом — 1 грудня 1991 року було проведено всенародний референдум, на якому українці сказали своє “так” незалежності. Ця подія мала величезне значення, адже вона виявила споконвічне прагнення нашого народу бути господарем на своїй землі.

Учень. Розправила плечі свої Україна,

Бо вільна тепер, незалежна країна.

Прямує упевнено кроком широким

Між рівними рівна — в майбутнє,

в Європу,

Моя суверенна держава — Вкраїна,

Єдина, прекрасна моя Батьківщина!

Україна — одна з найбільших європейських держав з площею 604 000 тис. кв. км. Населення України становить близько 45 тис. чол. На території України зосереджено 1/4 усіх запасів чорнозему на планеті.



Учень. В матерів не одна дитина.

У дитини — мати одна.

Так і в мене моя Україна,

Рідна серцю навік сторона.

Я учився по ній ходити,

Воду пив із джерела,

Я не можу її не любити

За життя, що мені дала.



Учениця. Моя Україна — безмежні простори,

Моя Україна — степи неозорі.

Це теплий Азов і квітучі Карпати,

Зеленії луки й побілені хати,

Заводи і шахти, міста гомінкі,

Де люди живуть працьовиті такі.

А труд хлібороба — це подвиг щоденний,

І славиться працею край наш пісенний.


Сторінка 2. “Чи знаєте ви свою Батьківщину?”

1. Вікторина

  • Основний закон України (Конституція)

  • День Незалежності України (24 серпня).

  • Якою є форма державного правління в Україні? (Республіка)

  • Законодавчий орган нашої держави (Верховна Рада)

  • Єдиним джерелом влади в правовій державі є ... (народ)

  • Автор першої української Конституції (Пилип Орлик)

  • Грошова одиниця України (гривня)

  • Козацький човен (чайка)

  • Кольори Державного прапора ( блакитний і жовтий)

  • Герб України (Тризуб)

  • Гімн нашої держави (“Ще не вмерла України ні слава, ні воля)

  • Князь, за правління якого відбулося хрещення Київської Русі (Володимир Великий)

  • Головна вулиця Києва (Хрещатик)

  • Найбільша річка України (Дніпро)

  • Опитування населення з найважливіших питань державного життя (референдум)

  • Основна адміністративно-територіальна одиниця України (область)


2. “Асоціативна сітка”

  • Які слова-асоціації можна підібрати до слова “Україна” ?

(учні на листочках пишуть слова і прикріплюють до карти України)
Сторінка 3. ”Державні символи України”

Вчитель. Кожна держава, маючи свою історію, має і свої історичні святині: герб, прапор, гімн. Вони не робляться на замовлення, а приходить до людських сердець тернистими шляхами буття рідного народу.

У статті 20 Конституції зазначено: “Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України”.

Державний прапор — одна з офіційних емблем держави, що символізує суверенітет. Наш жовто-блакитний стяг — це чисте, мирне небо над пшеничним полем. Це символ мирної праці і достатку, це велика гармонія космосу, сонця, землі і всього сущого в ній. Прапор України — символ міцності і незалежності, що пробуджує національну гордість і патріотичні почуття за свій народ, свою державу.

Учень. Прапор — державний символ,

Він є в кожної держави:

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито;

Прапор свій оберігаємо,

Він — святковий, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки вже — народом

Українським, в Україні.



Вчитель. Державний Герб України має вигляд тризуба. Державний Герб України — це офіційна емблема держави, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках тощо. У тризубі відображено триєдність життя: це Батько, Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість і Любов. Герб держави Україна — тризуб — символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь.

Учень. Тризуб — символ волі, слави,

Корінь гідності народу.

З ним боролись за свободу

Лицарів звитяжні лави.

Небо, землю, нашу святість

Символ поєднав крилатий,

З ним духовно ми багаті,

Йдемо у безсмертя гідно.

Тризуб — оберіг України,

Душу нації підносить

З ним благословення — досить,

Для країни, для людини!



Вчитель. Національний Гімн України — це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Слова національного гімну “Ще не вмерла України ні слава, ні воля” в 1863 році написав відомий український поет Павло Платонович Чубинський. Вони є відображенням ідей боротьби за національну незалежність і виховують нас в дусі гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії; готовності до самопожертви в ім'я України. Поезія розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, стала улюбленою в колах патріотів. Музика написана видатним композитором Михайлом Вербицьким.

Учень. Коли Вкраїни гімн велично

На честь держави пролунає,

То відчуваєш, як заклично

У серці гордість виростає.

Так, ще не вмерла Україна,

Хоча кати того й бажали.

Державна воля наша сильна -

Про це світові сказали!

Складаєм обітницю

Сестрам, братам,

І найвірнішому щирому другу -

Ми не дозволим ніколи катам

Чинити безкарно над краєм наругу.

Не будем рабами, до волі байдужими,

А будем опорою нашій країні.

Ми виростим чесними, добрими, дужими -

І станем на захист країни-краси.

Складаєм обітницю нені-Вкраїні,

Що будемо щиро її ми любити,

Що силу всю, розум і вміння -

Ми завжди готові для неї віддать.

Гра “Знайди слово”


  • Урочиста пісня, прийнята як символ державної єдності. (гімн)

  • Офіційна емблема держави. (герб)

  • Полотнище певного кольору чи кількох кольорів; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. (прапор)

  • Документ, який засвідчує особу. (паспорт, свідоцтво про народження)

  • Край, де людина народилася, живе і зростає. (Батьківщина)


Сторінка 4. “Вишиванка”

Вчитель. Людина і праця, людина і пісня, людина і витвір мистецтва — це все вічне, безсмертне, щось своєрідне і глибоко вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здібний, обдарований. Якщо працювати — то до сьомого поту, якщо співати — то дзвінко, розлого, якщо творити щось — то неповторно, захопливо.

Вишивання як вид мистецтва існує з незапам'ятних часів. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власноруч. Говорячи про Україну, ми не уявляємо її без прекрасних вишивок. Українців пізнають за їхніми барвистими костюмами, за вишивками на сорочках і блузках.



Учень. Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні , весняні.

- На, вдягай, синочку.

У нитці сонце золоте,

Пелюстки червоні.

Ласка мамина цвіте

У тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся.

Підійду і обніму

Я свою матусю.


Сторінка 5. “Український рушник — оберег дому”

Вчитель. Ми не уявляємо української хати без вишитого рушника. Від сивої давнини й до сьогодні в радості й горі рушник — невід'ємна частина нашого побуту. Без рушника, як і без пісні, не обходилося народження, одруження, смерть людини. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.

Учениця. З дитинства пам'ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мама.

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.


Сторінка 6. “Пісня — скарб з давнини”

Вчитель. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення.

Вона серце мого народу, його душа, його крила.

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави у лугах.

В піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і успіх, і любов,

І гніт великого народу,

І за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.


Гра. “Назви пісню!”

“Ой, у вишневому садочку...”, “Розпрягайте, хлопці коні...”, “Цвіте терен, цвіте терен...”, “Ой під вишнею..”, “Ніч яка місячна..”, “Ой на горі два дубки”, “Несе Галя воду...”, “Ти ж мене підманула”, “Черемшина”, “Маруся раз, два, три ..”.


Сторінка 7. “Родина — святиня людського духу”

Вчитель. Святинею людського духу, скарбницею людських почуттів є сім'я. Це невсипуща хранителька пам'яті предків. Людина сама по собі смертна, а рід, родина — безсмертні. Як безцінний скарб передають з покоління в покоління пам'ять роду. Зберегти її від байдужості, передати у спадок онукам — ось наші завдання. А почати можна із найпростішого — з пошани до своїх батьків своїх, до дідусів і бабусь.

Учень. Сім'я, родина- це велике диво,

Там є любов і ласка, і тепло.

Там дітям затишно і радісно, й щасливо,

Тепер у нас і завжди так було.

Сім'я, родина в кожного хай буде,

В ній стільки щастя, мудрості й тепла!

Живіть щасливо на землі цій, люди,

Й щоб доля ваша світлою була!


Гра “Мудрість віків”

  • Все купиш, лише тата й мама... - (ні).

  • Які мамка й татко, таке й... (дитятко).

  • Яке коріння, таке й... (насіння).

  • Обідала — не обідала, але рід... (одвідала).

  • Українському роду нема.. (переводу).

  • До свого роду — хоч через... (воду).

  • Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь... (гладенько).


Сторінка 8. “Національні страви”

Вчитель. Україна здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі та пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів. Деякі страви мають багатовікову історію.

Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не проводить вас. Жодне свято в Україні не обходиться без вареників.



Учень. Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі — щасливі та багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!


Гра “Відгадай загадку”

  • Червоні чоботи в землі закопані. (буряк)

  • Був у воді, був і в маслі. У нірку впав, хоп — і пропав. (вареник)

  • Не кінь, не віл, а прив'язаний. (гарбуз)

  • Сидить у ложці, звісивши ніжки. (локшина)

  • Що з торбинки тягнуть, а з чашечки п'ють. (молоко)

  • Хвалить його кожен, любить його кожен, і дня ми прожити без нього не можем. (хліб)

  • Схоже на бочку, а потурбуєшся — і матимеш квочку. (яйце)

  • У воді росте, кохається, вкинь у воду — злякається. (сіль)

  • Ні молоко, ні м’ясо, ні сметана, а смакуємо зрання. (чай)

  • Увесь вік їси — не проси, і завжди добре. (борщ, каша)


Гра “Правда-неправда”

1. Чи правда, що в Україні розташований географічний центр Європи? (так)

(Центр Європи в Закарпатті, у с. Ділове, у Рахівському районі, поблизу відомого Карпатського біосферного заповідника, на березі річки Тиса біля кордону з Румунією. Тут стоїть стела з написом, яка установлена в 1887 році)

2. Чи правда, що трипільська культура одна з найдавніших, знайдених на Україні? (так)

3. Чи правда, що площа України більша, ніж сумарна площа Англії, Австрії, Бельгії, Данії, Португалії та Швейцарії? (так)

4. Чи правда, що в Україні проживає стільки ж людей, скільки у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині разом узятих? (ні, більше)

5. Чи правда, що Львів — це місто в Україні, де виробляють автобуси? (так)

6. Чи правда, що Дунай — це найдовша річка в межах України? (ні, Дніпро)

7. Чи правда, що в м. Коломия стоїть поряд з музеєм писанок велике яйце-писанка заввишки з триповерховий будинок? (так)

8. Чи правда, що на монеті часів Володимира Великого було зображено тризуб, який сьогодні є національним гербом України? (так)

9. Чи правда, що клен — це дерево, з яким у народі символізують Україну? (ні, верба)

10. Чи правд, що на нашому гербі можна прочитати слово “доля”? (ні, “воля”)


Сторінка 9. “Мова — душа народу”

Вчитель. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. У народу немає скарбу більшого, як його мова... Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти! Тож маємо зробити все для того , щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні. Наша мова прекрасна, чудова, багата. І ми, український народ, повинні любити і знати свою рідну мову.

На конкурсі краси мов у Парижі 1934-го року українська мова посіла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова отримала друге місце — після італійської.



Учениця. Мова наша українська,

Дзвінкоголоса, ніжна, чарівна,

Прекрасна, поетична і чудова,

Як мами пісня колискова

Із тебе, мово, починається мій рід,

Моя родина, Україна, Батьківщина,

Моя ласкава, мово, ти — єдина

Співаєш соловейком кожну днину,

Хвилину кожну і годину,

До тебе серцем і душею, рідна, лину.


Вправа “Ми єдині і непереможні”

(Всі присутні встають, беруться за руки і хором відповідають на запитання вчителя)

Живемо ми в Україні?

І пісні в нас солов'їні?

А лісів у нас багато?

А народ у нас завзятий?

В Україні завжди літо?

В нас найкращі в світі діти?

Чорноземів у нас багато?

В Україні люблять сало?

В Україні хлопці сильні?

В Україні люди вільні?

А дівчата у нас гарні?

А якщо сказать шикарні?

У нас люблять танцювати?

Оберіг у нас калина?

Всі ви любите Вкраїну?



Слава Україні! — Героям слава!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка