Шевчук А. В. Робота з обдарованими учнями на уроках української мови



Сторінка1/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3   4


Шевчук А.В.

Робота з обдарованими учнями на уроках української мови

Шевчук А.В.

Робота з обдарованими учнями на уроках української мови

Млинів 2014

Упорядник Шевчук Алла Володимирівна – вчитель української мови та літератури Млинівської загальноосвітньої школи № 3 І-ІІІ ступенів

Робота з обдарованими учнями на уроках української мови
Методичний посібник укладений на основі досвіду роботи з обдарованими школярами.

У посібнику розкриваються питання актуальності роботи з обдарованою молоддю. Подано зразки завдань для проведення уроків української мови в 10-11 класах загальноосвітньої школи .


Посібник призначений для вчителів української мови, які цікавляться питанням організації роботи з обдарованою молоддю під час уроків української мови.

Схвалено методичною радою Млинівської загальноосвітньої школи № 3 І-ІІІ ступенів протокол від 29.01.2014 року № 3



ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………..5

1. Обдарованість у контексті шкільної філологічної освіти

1.1 Алгоритм визначення обдарованого учня в навчальному закладі ……8

1.2 Модель підготовки вчителя до роботи з обдарованими дітьми ………9

1.3 Творча і пошукова діяльність на уроках української мови …………..10

2.Творчі завдання з української мови як засіб розвитку креативної особистості

2.1Тема.Алфавіт. Принципи українського правопису. Співвідношення між буквами і звуками …………………………………………………………….12

2.2 Тема. Значущі частини слова …………………………………………..17

2.3 Тема. Вживання великої букви ………………………………………..20

2.4Тема. Правила переносу частин слова ……………………………….25



2.5 Тема. Правопис глухих і дзвінких приголосних ……………………...27

2.6 Тема. Чергування приголосних ………………………………………...29

2.7 Тема. Зміни приголосних при додаванні суфіксів –ськ(ий), -ств(о) ...31

2.8 Тема. Уподібнення приголосних ………………………………………33

2.9 Тема. Спрощення у групах приголосних ……………………………...34

2.10 Тема: Вживання знака м’якшення ……………………………………36

2.11 Тема. Вживання апострофа …………………………………………...40

2.12 Тема. Подвоєння приголосних………………………………………..44

3. Висновок…………………………………………………………………

4. Список використаних джерел ………………………………………………… 48
Генії падають з неба.

І на один раз, коли геній

натрапляє на браму палацу,

припадає 100 тисяч випадків

коли він її минає.

Дідро

Існує думка, що кожна дитина від природи наділена певним обдарованням. Завдання педагога - якнайраніше виявити, розпізнати природні нахили учня, розвинути їх і дати поштовх до самореалізації творчої особистості.

Вислів "обдаровані діти" - дуже умовний. Так називають дітей із надзвичайно раннім розвитком, із яскраво вираженими окремими розумовими якостями. Проте ці характеристики мають пропедевтичне значення: здібності можуть залишитися нереалізованими або перебувати ніби в зародковому стані й проявитися значно пізніше.

Важливо зазначити, що, хоч обдарованість якнайтісніше пов'язана з рівнем розвитку здібностей, її не можна ототожнювати зі ступенем розвитку їх. Не можна розглядати інтелектуальну обдарованість окремо від пізнавальних потреб, емоційного стану, здатності до саморегуляції. Крім того, вияви і розвиток обдарованості пов'язані з особливостями психофізіологічної, вольової та інших сфер психіки.

Отже, обдарованість учня - це системна якість його психіки, що розвивається протягом життя і визначає можливість досягнення вищих результатів у якомусь одному чи в кількох видах діяльності порівняно з іншими дітьми.

Найчастіше говорять про обдарованість, коли учень випереджає у своєму розвитку однолітків, дуже легко запам'ятовує інформацію. Це справді здібні діти. Однак є й інша обдарованість: нестандартне бачення, нешаблонне мислення. У цьому разі здібності до засвоєння у таких учнів можуть бути менш помітні, що заважає вчителям і батькам вчасно виявити природні нахили.

Терміни "дитяча обдарованість" і "обдаровані діти" нетотожні. Поняття "обдаровані діти" підкреслює можливість існування якоїсь особливої категорії дітей. У словосполученні "дитяча обдарованість" поняття "обдарованість" означає не винятковість, а потенціал, який є майже в кожного, але виявляється й розвивається по-різному.

У педагогіці з поняттям "обдарованість" пов'язані дві практичні проблеми:

• спеціальне навчання і виховання обдарованих дітей;

• робота з розвитку інтелектуально-творчого потенціалу кожної дитини.

У сучасній психології сформувалася думка: обдарована дитина не просто випереджає ровесників за деякими параметрами розвитку, це дитина, що якісно відрізняється від ровесників. Вона не краща і не гірша від них, вона інша.

За результатами психологічних досліджень, лише один відсоток дітей — генії. Обдарованих дітей набагато більше 15-20 відсотків. Психологи характеризують обдарованість як поняття умовне і тимчасове. Умовне тому, що багато, якщо не все, залежить від того, як буде розвивати свої здібності обдарована дитина, хто стане нею опікуватися, чи готова родина підтримувати її інтереси. Тимчасовим це поняття вважається тому, що обдарованість може виявлятися в різні моменти життя людини — як у ранньому дитинстві, так і в зрілому віці.



Головним критерієм обдарованості є стійка потреба дитини в складній розумовій та креативній діяльності.

За визначенням американського психолога Фромма, креативність — «це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду».

Мета методичного посібника «Робота з обдарованими учнями на уроках української мови» полягає в узагальненні та систематизації науково-методичного, педагогічного та психологічного досвіду процесу навчання і розвитку творчого потенціалу особистості відповідно до типу її обдарованості, здатної до розв'язання нестандартних завдань і самореалізації в сучасному полікультурному суспільстві засобами української мови та літератури.

Актуальність роботи з обдарованими учнями є одним із основних напрямків сучасної школи. Наведені в підручнику зразки завдань з української мови мають практичну цінність. Вони можуть бути використані у процесі викладання сучасної української мови, підготовці до олімпіад, конкурсів.



Обдарованість у контексті шкільної філологічної освіти

Вважаю, що основним принципом роботи вчителя загальноосвітньої школи є розкриття в процесі навчання учнівської обдарованості. Зміст роботи з обдарованими дітьми містить низку завдань, а саме: сприяння розвитку кожної особистості; виявлення обдарування дітей і максимальне сприяння їхньому розвитку.


Важливо використовувати різноманітні методики для виявлення уподобань та здібностей дітей, спостерігати за їхніми подальшими успіхами.
На першому етапі виявлення обдарованих дітей враховуються відомості про досягнення дитини в певній сфері діяльності, надані батьками й педагогами. Можуть бути використані також результати групових тестувань, соціологічних опитувань. Це дозволить визначити коло дітей, з якими слід проводити поглиблені індивідуальні дослідження.
Другий етап можна назвати діагностичним. На цьому етапі проводиться індивідуальне оцінювання творчого потенціалу й особливостей нервово-психічного статусу дитини психологом та вчителями. З огляду на результати першого етапу, обстеження дітей проводяться за допомогою набору психологічних тестів, залежно від того, який варіант потенційних можливостей переважає.
Алгоритм визначення обдарованого учня в навчальному закладі.
c:\users\гость\desktop\vjjjjj.jpg Робота з обдарованими учнями здійснюється за такими напрямами:
- виявлення та відбір обдарованих дітей;

- науково- методичне забезпечення роботи з обдарованими учнями;


- навчання , виховання та розвиток обдарованих дітей;
- стимулювання та заохочення навчальної й позакласної діяльності учнів.

Модель підготовки вчителя до роботи з обдарованими дітьми.

c:\users\гость\desktop\dfgsgg.jpg

Творча і пошукова діяльність на уроках української мови
Творче натхнення зрідні божественому вогню — воно запалює душу й почуття. Воно прагне на волю, втілившись у творіннях, осяяних вищою силою. Тим то й різниться справжній митець від решти — захоплений творчим поривом, він не працює розумом, лише серцем. Розум же, втілившись в уміннях, допомагає шліфувати витвір.

Квінт Горацій Флакк

Українська мова як базова дисципліна дає благодатний матеріал для організації пошуково-дослідницької, творчої діяльності учнівської молоді.

Творчі, проблемні, пошукові завдання дають дітям «їжу» для розуму, розвитку уяви, спостережливості, що завжди сприяло розширенню кругозору.

Під час підготовки та виконання проблемно-пошукових завдань діти не тільки отримують необхідні знання та вміння, а й дістають імпульс для вияву своїх творчих здібностей.



Успіху в навчанні сприяє:

• застосування вчителем нестандартних, оригінальних рішень;

• прагнення розвивати в учнів уміння: .

- самостійно мислити;

- аналізувати ситуацію;

- робити узагальнення.

Розвитку творчих й аналітичних здібностей учнів неодмінно сприяє стиль уроків:


  • доброзичливий клімат;

  • атмосфера поваги й співробітництва вчителя та учнів;

  • увага до кожної дитини;

  • заохочення навіть маленького успіху;

  • активізація комунікативних умінь та навичок.

Складниками творчої активності учнівської особистості е:

  • допитливість, зацікавленість, стійка потреба в нових знаннях, прояв ініціативи;

  • почуття захопленості, емоційне піднесення, радість відкриття; прагнення лідерства, досягнення успіху; почуття обов'язку, відповідальності;

  • прагнення самоосвіти, саморозвитку, інтерес до власне процесу освіти;

  • уміння застосовувати на практиці засвоєні знання для вирішення поставленого завдання й отримання нових знань;

  • бажання ділитися своїми знаннями й досвідом з іншими; активна участь у позаурочній творчій діяльності.

Творчі компетенції:

  • аналізувати проблемні ситуації;

  • бачити й формулювати проблему;

  • самостійно узагальнювати, робити висновки, визначати головне;

  • визначати способи вирішення завдань;

  • знаходити нестандартні розв'язання проблем;

  • оцінювати конкретні умови;

  • формулювати завдання та мету, швидко знаходити потрібну інформацію;

  • приймати рішення;

  • прогнозувати та передбачати.

Вимоги до творчих завдань:

• базуватися на наявних знаннях;

• максимально реалізувати творчий потенціал кожного учня;

• передбачати опрацювання різних інформаційних джерел;

• реалізовувати міжпредметні і внутрішньо-предметні зв'язки.

Творчі завдання з української мови як засіб розвитку креативної особистості.
Тема.Алфавіт. Принципи українського правопису. Співвідношення між буквами і звуками
Вибірково-розподільний диктант. Подані слова записати за абеткою, розподіливши їх за частинами мови: а) іменники; б) прикметники; в) дієслова. Підкреслити слова, у яких кількість звуків дорівнює кількості букв.

Променистий, промова, промисловість, промінь, промивати, проморгати, проміння, промріяти, проміняти, проміжок, промисловий, промивання, промиготіти, промовистий, промах, промазати, промайнути, промбанк, променевий, проміжний, промисел, промінчик, промовець, промовчати, промовити, промтоварний.



Вибірковий диктант. Прочитати текст. Навести приклади слів, що відповідали б поданим схемам. Записати ці слова фонетичною транскрипцією.

Іменники

Прикметники

Дієслова

5 б., 4 зв.

6 б., 6 зв.

8 б., 8 зв.

6 б., 5 зв.

6 б., 7 зв.

9 6., 10 зв.

6 б., 6 зв.

7 б., 7 зв.

10 6., 9 зв.

7 б„ 7 зв.

7 б., 8 зв.

10 6., 11 зв.

8 б., 7 зв.

8 б., 8 зв.

116., 12 зв.

10б.,9зв.

10 6., 10 зв.

14 б., 13 зв.

116., 11 зв.

11 б., 11 зв.

14 б., 14 зв.

Наше життя неможливе без знання мовного етикету. Ця істина відома кожному з дитинства. Людина послуговується ним щодня. Ми кілька разів упродовж дня можемо звертатись один до одного, вітатися, прощатися, комусь дякувати. давати пораду, прохати щось у когось, перед кимось доводиться вибачатися, когось комусь рекомендувати. А ще - ми співчуваємо, робимо компліменти, відмовляємо, запрошуємо і приймаємо гостей, самі гостюємо, присягаємось у відданості, освідчуємось у коханні... (Без цього важко уявити будь-яку етикетну ситуацію в побуті чи на роботі, в товаристві). І при цьому ми неминуче користуємось усталеними виразами (чи окремими словами), які для носіїв мови не потребують зусиль свідомості (ми діємо шаблонно, автоматично, керуючись стійкою мовною звичкою, сформованою змалечку батьками, вчителями). Це і є наш мовний етикет у дії, що відображає правила мовної поведінки, властиві мовцям на певному історичному зрізі (За С.Богдан).

Лінгвістична гра "Хто швидше". Записати по 10 слів з поданими початковими частинами за алфавітом. Назвати слова, у яких кількість букв і звуків не збігається.

  1. Біо-: біограф,...

  2. Електро-: електробатарея,...

  3. Фото-: фотографія,...

  4. Само-: самовдосконалення,...

  5. Між-: міжгір'я,...

Творче спостереження з елементами аналізу.

Записати вислови. Визначити співвідношення між буквами і звуками у виділених словах. З'ясувати, користуючись таблицею, за яким принципом вони пишуться.

Це не коштує нічого, але дає багато.

Це збагачує тих, хто отримує, без збіднення того, хто дає.

Це - наче блискавка, але пам'ять про це залишається назавжди.

Ніхто не є таким багатим, щоб обходитися без цього, а бідні стають від цього багатшими.

Це відтворює атмосферу щастя в домі, пестить добру волю в бізнесі, зміцнює дружбу.

Це - спокій для стомленого, сонячне світло для знедоленого й сумного і найкращий природний лікувальний засіб від хвилювання.

Це не можна купити, випросити, позичити або вкрасти, бо це таке, що не буде нікому потрібне, якщо воно не дароване (Д.Карнегі).


  • Про що йдеться у висловах? Яким іменником можна замінити вказівний займенник це?

  • Назвати слово, що складається з однієї букви, але з двох звуків.


Принципи українського правопису

Фонетичний

Морфологічний

Історичний, або традиційний

Смисловий

1. Спрощення: тижневий,
масний.


2. Чергування г, к, х +
-ськ(ий), -ств(о):
козак – козацький, козацтво.

3. О, е після шиплячих:



чорний, чепурний.

4. А перед постійно наголошеним складом з а: качан, хазяїн.

5. У на місці давніх о, е, ь: яблуко, парубок, мачуха.

6. І в новоутвореному закритому складі: віз, кінь, сіно, ліс.

7. Префікс с перед к, п, т, ф, х: скувати, стиснути.


1. Букви на позначення нена-
голошених голосних [е], [и],[о] ,(и], [ие]), (]у): весна,

дивак, горщатко.

2. Подвоєння приголосних при збігу їх: горобинний, віддавати.

3. -ться, -шся, -жся в дієслівних формах: навчаться,


замислишся, намажся.

4. Розрізнення префіксів при- і пре-: присвітити, прекумедний.

5. стк, ськ [шч] (невістчин,Онисьчин), тч- [ч:] (тітчин).

6.жц [з'ц'] (книжці);



[шц] 'ц'] (мушці); чц [ц:'](качці).

7. Букви на позначення дзвінких перед глухими і глухих перед дзвінкими: просьба, легкість.



1.Щ та позначення звуків [ш] і [ч]: щеміти.

2. Я [йа], ю [йу],



е [йе], ї [йі]: маяк, юність,феєрія, приїхати.

3. Я [а], ю [у],



є [е]:брязкіт, мюзикл, Беликов.

4. Уживання африкат дж, дз:джаз, дзьоб.

5. И, е у словах, що не перевіряються наголосом: кишеня,
левада.

6. Подвоєння у словах іншомовного походження: булла,


мадонна.


7. Ри, ли в коренях українських слів: бридливий, блискавиця.

1. Уживання великої й малої літери залежно від значення слова: Місяць - місяць,

Корж - корж.

2. Велика буква на початку речення.

3. Написання слів разом, окремо і через дефіс: уперше – у перше вікно, йти назустріч - йти на зустріч з письменником.



Розподільна робота. Розподілити слова за принципами правопису. Свій вибір обґрунтувати.

Тижневий, Коваль, джаз, віддалений, козацтво, дзвякати, ніч, сфотографувати, навчаєшся, ірраціональний, ненависний, робиться, багатство, по українському (звичаю), тонна, Швець, молотьба, блиск, прийом, яблуко, скопіювати, щирість, беззахисний, міццю, приблизитися, чумацький.



  • Які слова пишуться за кількома принципами?

Дубль-диктант. До поданих слів дібрати два-три власні приклади з такою самою кількістю букв і звуків.

Доля -...

Верес - ...

Якість -...

Щерба - ...

Іммігрант -...

Відділ -...

Диктант-тест з усним обґрунтуванням.

1. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться за морфологічним принципом.

A. Чорний, проїзний, яблуко, схитрити.


Б. Віддзвеніти, моє, вимощений, крихта.

B. По-моєму, Корж, парубок, вілла.


Г. Балонний, прикрасити, просьба, робиться.

2. Знайти рядок, у якому слова записано за абеткою.

A. Бібліографія, бібліографувати, бібліограф, бібліографічний, бібліоман.

Б. Громадський, громадськість, громадянин, громадянство, громадянський.

B. Сусідство, сусідка, сусідський, сусідній, сусід.


Г. Шаржувати, шаржист, шарж, шаржування, шаржовий.

3. Вказати рядок, у якому в усіх словах кількість букв і звуків однакова.

A. Підвіконня, підголов'я, плодючість.


Б. Пір'ястий, піщаний, площа.

B. Підйом, плюс, повоєнний.


Г. Плащ, побоїще, повість.

4. Установити відповідність між словами правої й лівої колонок за кількістю букв і звуків.

A. Джерело. 1. Маячити.


Б. Вільха. 2. Любчик.

B. Буденщина. 3. В'язкість.


Г. Агресія. 4. Дзвінок.
Ґ. Щабель. 5. Обманщиця.
Д. Портьєра. 6. Бульба.

5. З'ясувати відповідність між словами і принципами правопису їх.

A. Скликати. 1. Фонетичний.


Б. Дзеркало. 2. Морфологічний.

B. Просьба. 3. Історичний.


Г. Птаство. 4. Смисловий.
Ґ. Мороз.
Д. Надвечір'я.

6. Записати слова в такій послідовності:

а) кількість букв і звуків однакова;

б) букв більше, ніж звуків;

в) букв менше, ніж звуків.

Багатство, дощаний, вояцький, пауза, очікування, ненависть, сім'я, сміятися, старанність, становище, стоп'ятдесятиріччя, сюжет, феєрверк, фюзеляж.

Тема. Значущі частини слова

Творче спостереження з елементами аналізу.
Виразно прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Виписати спільнокореневі слова. З'ясувати, з яких значущих частин (морфем) вони складаються.

Переваги нашої мови

Найкраще переваги нашої мови видно з наведених нижче українських слів: мова, розмова, мовчки, мовити, мовлення, мовний, мовчати, мовчання, мовчазний, домовленість, замовкати, змовлятися,примовка,мовляв, скоромовка, умовляти, промовець, промовистий, замовляти, змова, безумовно, передумова, мовознавець, безмовний, невгамовний, обмова, обмовка, умовний, обмовлятися, зумовлювати, відмовлятися, перемовини, замовляння... Таких довгих рядів спільнокореневих слів не має жодна мова світу.

Наведені українські слова творилися давніми українцями впродовж багатьох тисячоліть з одного кореня мов за допомогою широкої й багатої системи префіксів і суфіксів. Це свідчить про давність походження, природність і велику мудрість нашої мови (За В.Кожевниковим).

Кодовий диктант. Визначити будову слів за допомогою цифр: 1 - корінь; 2 - префікс; 3 - суфікс; 4 - закінчення. Згрупувати слова за їхньою будовою.

Відділ, віддалений, гасіння, герой, скупченість, вгорі, суцвіття, замріяність, наглухо, розробляють, левада, страшний, злагодженість, слов'янин, непокірний, запис, свисток, рясний, придніпровський, квітник, змужнілий, забуття.



  • Дослідити, які слова належать до незмінних. У чому особливість їхньої будови?

Вибіркова робота. Прочитати висловлювання. Виписати з нього слова в такій послідовності: а) префіксальні; б) суфіксальні; в) префіксально-суфіксальні.

Витоки української культури І.Огієнко вбачає в мелодійності, звучності української мови. її чистота, свіжість, незаплямованість лягали в підґрунтя культурного розвою в Україні. Багатство лексики й синтаксису, розгорнута синоніміка української мови, яка попри всі перешкоди зберегла себе, донесла до нас своє неповторне єство, засвідчують високий рівень самосвідомості, самовизначеності української нації, її культурного доробку (В.Кононенко).



Дослідження-моделювання.

♦ Змоделювати антонімічні пари спільнокореневих слів, додаючи інші префікси.


Від"їхати - (доїхати).

Довоєнний - (післявоєнний).

Прибувати - (убувати).

Закарпаття - (Прикарпаття).

Роз'єднувати - (об'єднувати).

Наземний - (підземний).

Надводний - (підводний).

Загорнути - (розгорнути).

Імпорт - (експорт).

♦ Утворити за зразком від поданих пари антонімічних слів, додаючи до них суфікси з довідки. Визначити, якого відтінку значення надають суфікси цим словам.



вітерець
Зразок. Вітер

вітрище


Козак, великий, старий, мороз, хвіст, борода, дуб.

Довідка: 1) -еньк- // -елезн-; 2) -ок // -ищ-; 3) -еньк- // -ищ-; 4) -есеньк- // -езн-; 5) -ик- // -ищ-; 6) -ець // -ищ-; 7) –к //-ищ-.

Дослідження-зіставлення. Зіставити пари слів. Дослідити, якого значення надає словам постфікс -ся.

Загубити - загубитися, заколихати - заколихатися, закріпити - закріпитися, закрутити - закрутитися, звеселити - звеселитися, залишати - залишатися, заморити - заморитися, записати - записатися, засмутити - засмутитися, захистити - захиститися.



Творче конструювання. Скласти ланцюжки спільнокореневих слів, утворених за допомогою різних префіксів і суфіксів.

Звук -...

Блиск -...

Берегти - ...

Писати -...

Бігти -...

Закон -...

Кросвордний диктант. Заповнити кросворд. У виділеному вертикальному рядку прочитати ключове слово. Визначити спосіб творення записаних слів.




1.



























2.



























3.
























4.





















55.
























1. Початок вечора. 2. Їсти ввечері. 3. У вечірній час. 4. Вечірнє зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі. 5. Традиційні вечірні зібрання молоді в українському селі.

Відповіді: 1. Надвечір'я. 2. Вечеряти. 3. Увечері. 4. Вечірка. 5. Вечорниці. Ключове слово - вечір.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка