Шевцова Р. В. Здолбунівська гімназія 2014



Сторінка2/5
Дата конвертації18.02.2016
Розмір0.82 Mb.
1   2   3   4   5
Тема. Повторення й узагальнення знань з теми «Морфологія».

Мета: узагальнити та систематизувати вивчене про частини мови; активізувати мислення учнів; розвивати мовлення.

Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.

Обладнання: плакати з висловленнями видатних людей про мову.

Хід уроку



І. Вступне слово вчителя.

Дорогі семикласники! Ми з вами закінчили довгу, але цікаву мандрівку по країні «Морфологія рідної мови». Ми зустрічалися з усіма частинами мови, пізнавали їхнє значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль, стилістичні засоби; училися культури мовлення, збагатили свій словниковий запас, удосконалили грамотність. Сьогодні ми закінчуємо цю мандрівку своєрідним фестивалем.



(На сцену виходять ведучі фестивалю).

ІІ. Ведучий. Шановні гості фестивалю! Незабаром у цьому залі розпочнеться фестиваль «Морфологія». На свято прибули гості з різни областей Рідної Мови: Фонетики і Морфології, Словотвору і Лексикології, Синтаксису і Стилістики.

Ведуча. Дозвольте мені запросити на сцену господиню свята – її величність Рідну Мову.

( На сцену піднімається Рідна Мова, а за нею всі частини мови).



Рідна Мова. Пані і панове! Найбільще і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування. Вона велична і проста, стара і вічно нова, вона могутня. Мова – пісня колискова, мова – матері уста.

Лунає пісня «Рідна мова»

Дозвольте мені свято розпочати і представити гостей – учасників від кожної частини мови.



Іменник. Ми сини і дочки Придніпров’я і Причорномор’я, Карпат і Волині. Кияни і полтавці, поліщуки і гуцули, буковинці і подоляни. Назви власні і загальні, міста і села, ріки і моря, зорі і планети, люди і тварини, предмети і явища. Ми чотири відміни і три групи: м’які тверді і мішані. Сміливістю славиться чоловічий рід, вабить красою жіночий і середній, вражають влучністю слова спільного роду. нам є чим пишатися. У всіх стилях, у кожному виді мовлення ми – основа. Сумлінно і професійно виконуємо роль усіх членів речення.

Прикметник. Які? Чиї? Споконвічні українські. Славні, горді і величні. Красиві, натхненні і мудрі, добрі й милосердні, роботящі і талановиті, яскраві й мальовничі, хоробрі і мужні, терплячі і витривалі. Ми якісні , відносні і присвійні. Повні і короткі, стягнені й нестягнені. Вірні іменникам, узгоджені з ними в роді, числі і відмінку. Багаті синонімікою, свідомі своєї функції – давати ознаку всьому сущому.

Числівник. Один, два, три, чотири. Нехай вам добро додається, горе віднімається. Щастя множиться, радість розділяється. Ми кількісні і порядкові, збірні і дробові. Прості, складні і складені. Одиниці, десятки, сотні, тисячі, мільйони, мільярди.

Займенник. Я! Ти! Він! Вона! Разом дружна ми сім’я. Небагато нас, але ми згуртовані: особові і зворотний, питальні і відносні, присвійні, означальні й вказівні, заперечні й неозначені. Завжди дисципліновані, готові прийти на допомогу, зайняти місце старшого брата – іменника, прикметника або числівника. Якщо треба – стати в тому ж роді, відмінку й числі; виконати роль члена речення чи зв’язати міцними узами два речення – головне і підрядне.

Дієслово. Борімось, працюймо, відпочиваймо. Кожен з нас – це рух, динаміка, праця, змагання, активна діяльність. Що робити? Що зробити? – у цих питаннях вічна готовність орати, сіяти, будувати, учитись, любити, дружити, веселитись. Форми особові й особливі. Час минулий, теперішній, майбутній; дійсного, умовного і наказового способу. Першої та другої дієвідміни. Скільки в нас енергії, завзяття, сили й оптимізму. Свідомі своєї синтаксичної функції в реченні. Живи! Цвіти! Мужай! – це побажання Рідній Мові від її вірних синів.

Прислівник. Тихо, спокійно. Ми усвідомлюємо, що молодші віком, що походимо здебільшого від інших частин мови. Залежні від дієслів у словосполученнях, повсякчас готові стати їм у пригоді, указати як (учитися), де (стояти), коли (прийти), з якою метою (трудитися). Завжди незмінні, в якій би мовній ситуації не перебували.

Прийменник і сполучник.( Говорять навипередки). Багато спільного у нас: і розміром невеликі, і лексичного значення не маємо, і членами речення не буваємо, і засобами зв’язку виступаємо. Але кожен з нас знає свою роль: (говорить прийменник) прийменники є посередниками між словами, зв’язуючи їх у словосполучення, де головне слово керує залежним; сполучники (говорить сполучник) єднають рівноправних, однорідних або зв’язують прості речення у складні синтаксичні конструкції. (Говорять навипередки) Честь і слава нам, вірним помічникам і скромним трудівникам Рідної Мови.

Частка. Тримаємося з гідністю. Цієї самоповаги нам надає, незважаючи на маленький розмір, здатність впливати на зміст речення, надавати йому бажаного відтінку. Ми можемо змусити дієслово перейти в інший спосіб, заперечити сказане або, навпаки, ствердити, підсилити, уточнити, виділити. Недарма ж бо ми називаємось: формотворчі, заперечні, модальні.

Вигук. Ми галасливі, емоційні. Більшість з нас складається з одного-двох звуків. Але скільки емоцій! Тут і радісне збудження, і захоплення, і жаль, і гнів, і обурення, тут спонукання і жах, біль поразки і торжество перемоги. Хоч маленькі і галасливі, проте чи не найдавніші слова в мові! Ми не самостійні і не службові. Ми особливі. Ми – це сплески почуттів, ми – це слова речення. Тут Ох! і Ах! Ой! і Йой! Соб! і Цабе! Ку-ку-рі-ку! і Мяу!

Ведучі. Просимо наших гостей зайняти місця у залі. А зараз у нас будуть ігри, конкурси й вікторини, пісні і розваги. У чесному змаганні ви здобудете лаври переможців. Суддями будуть на нашому фестивалі Рідна Мова та Частини Мови.

ІІІ. Вікторина.(Кожна правильна відповідь – 1 бал)

- Коли НЕ є частиною мови, а коли – частиною слова?

- Назвіть 5 частин мови, в назвах яких є однаковий суфікс і закінчення.

- У яких частин мови нема закінчень?

- Які частини мови належать до іменних?

- Назвіть слово, що означає половину фрукта і пишеться з апострофом.

- Назвіть форми, що поєднують у собі ознаки двох частин мови.

- Який зворот завжди виділяється в реченні?

- За чим розрізняють дієвідміни дієслів?

- Як називається небуквенна орфограма у складних словах?

- У суфіксах яких прикметників ніколи немає подвоєного Н?

- Які іменники не мають роду?

- Чи може одне і те ж слово належати до різних частин мови?

- Які іменники і в якій формі можуть виступати вигуками?

- Яка різниця між словами СИНЬ, СИНІЙ, СИНІТИ?

ІV. Гра «Хто протримається найдовше?»

У поданому тексті називайте за чергою всі частини мови. Хто помилився, вибуває з гри. Хто протримається найдовше, той найкраще знає частини мови, отже, одержить найвищий бал.



V. Гра «Ланцюжок»

Перший учень називає – іменник, другий – прикметник, що починається на букву, якою закінчується перше слово, а третій називає дієслово, що починається на букву, якою закінчується друге слово (рід, число, відмінок, особа, час можуть бути різні).



Наприклад: мама, акуратна, афішував, відром, маленьких, хропіла і т.д.)

VІ. Гра «Добери риму»

Ведучий називає слово, а учень, до якого він підійшов, повинен швидко підібрати до нього слово, що римується з ним, далі другий учень і т.д.



Наприклад: сонце – віконце; робота – турбота; ходити – водити.

Вибуває з гри той, хто довго не може підібрати слово.



Подані ігри можна проводити і між командами, а не окремими учнями.

VІ. Підсумок уроку.

Визначення переможців та виставлення балів за роботу на уроці.



VІІ. Домашнє завдання.

Повторити схеми розбору частин мови.


Урок-бліцтурнір
Тема. Узагальнення й систематизація знань з теми «Займенник».

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про займенник, розвивати уміння і навички розпізнавати займенники а тексті, правильно вживати у всіх відмінкових формах з прийменниками і без них, доцільно використовувати як засіб зв’язку речень і частин тексту, виховувати правописну пильність.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.

Обладнання: тексти на кожну парту.

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Слово вчителя.

- Ми вивчили важливу тему – «Займенник». На сьогоднішньому уроці нам треба повторити і систематизувати свої знання і підготуватися до контрольної роботи. Урок проведемо у формі гри. Бліцтурнір з теми «Займенник». Турнір – це змагання, бліц – означає «швидко».

Об’єднаймося у 3 команди і розпочнемо змагання. За кожне завдання, правильно і вчасно виконане, нараховується п’ять балів. Виграє та команда, яка набере максимальну кількість балів. Робота кожного члена команди оцінюється за коефіцієнтом корисної дії, відповідно до внеску у здобуток команди.
ІІ. Виконання завдань бліцтурніру.

1. Підготувати коротку, але вичерпну рекламу займенникові.

2. Визначити у тексті займенники та їх розряд (завдання кожній команді).

Я одвічний сіяч. Рід мій житом пропах.

Його доля цвіте в українських степах.

У достиглім зерні його крівця і піт,

І висока любов, що дивує весь світ.
Як небо зорями, той мамин хліб

Осипаний був зернятками кмину.

Він кликав і манив мене здаля

На свято пахощів у нашій хаті.


Я не збагну ніколи, як вмістилось

Моє життя в маленькім слові «хліб».

Той хліб колоском мені в душу проріс,

В нім кожна зернина – то часточка долі.


3. Записати якнайбільше прислів’їв та приказок про хліб, у яких є займенники (робота в команді).

4. Визначити відмінок та синтаксичну роль займенників (завдання капітанам).

Який же смачний був той хліб по війні,

Який дорогий, ми молились на нього.

Як їхала вчитись, бабуся завжди

Хлібець той давала в далеку дорогу.

5. Гра «Поєднайся у парі» (кожний учасник команди має по три листки, на яких написано по одному займеннику різних розрядів й у різних відмінках. Гра полягає у тому, щоб якнайшвидше зібрати займенники одного розряду).

6. Відредагувати речення, щоб не було двозначності (кожна команда отримує по два речення. Якщо команда за одну хвилину дає неправильну відповідь, то члени іншої команди мають можливість заробити додаткові бали).

- Ми знайшли зошит Петренка. Він був під столом.

- Ми сіли в човен па правому березі. Він помчав нас до Дніпра.

- Директор викликав секретаря. Він дав йому доручення.

- На коня скочив молодий козак. Його грива розвівалася на вітрі.

- Юнак звернувся до продавця. Він пояснив йому причину.

- Бабуся попросила внучку налити їй води.

7. Лінгвістичні загадки. (Відповідає той учасник, котрий перший підняв руку. Якщо він відповідає неправильно, то команда втрачає право відповіді і передає це право наступній команді).

Який займенник складається з однієї букви, але з двох звуків?(Я)

Який займенник став спортивним терміном? ( Нічия)

Які два займенники заважають їздити по дорозі? ( Я + Ми )

Що треба робити двом займенникам, аби вийшов вінок?(Ви+Ти )

Які займенники допомагають підлозі стати чистою?(Ви+Ми+Ти)


8. Фінальна гра «Відшукай загублені букви і запиши займенники».

- о - - - е - - - и –

- о - - - е - - - и –

- о - - - е - - - и –

- о - - - е - - - и –

- о - - - е - - - и –



ІІІ. Підсумки уроку.

Що вам сподобалося на уроці? Визначення переможців.

Як ви оцінюєте свої знання та вміння?

Над чим вам треба попрацювати?



ІV. Домашнє завдання.

Повторити тему «Займенник».

Виписати 2 речення з літератури із займенниками, зробити їх морфологічний розбір.

Урок-подорож
Тема. Узагальнення й систематизація знань з теми «Числівник».

Мета: повторити , узагальнити й систематизувати знання з теми «Числівник», розвивати навички й уміння правильно вживати й писати числівники, виховувати толерантність, уважне ставлення до членів команди, уміння співпрацювати.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Обладнання: карта країни Числівника.

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Слово вчителя.

Сьогодні ми здійснимо подорож аеробусом по країні Числівника. Перед вами карта цієї країни, на якій позначені зупинки нашого аеробуса. Максимальна кількість балів, яку можна набрати на зупинці, - три.



ІІ. Повторення, узагальнення й систематизація знань.

Учитель оголошує зупинки й формулює завдання. (Діти діляться на групи по 4 чол., обираючи собі різні зупинки. У раз, якщо діти не можуть самостійно поділитися на групи, це може зробити учитель методом жеребкування, наприклад: діти обирають собі квитки з числами – десятки, сотні, дробові і т.д., а тоді відповідно до вибраних чисел об’єднуються в групи).



1.Зупинка «Термінознавча». (Учні по черзі купують квитки з термінами, що стосуються теми і повинні пояснити їх.)

2.Зупинка «Мислителів». Дати відповіді на запитання, що вказані на проїзних квитках, які вручає учитель дітям.

- Чому числівники поділяються на кількісні та порядкові?

- Чому кількісні числівники поділяються на групи?

- Чому числівники пов’язуються з іменниками, а не з дієсловами?



- Скільки числівників в українській мові?

3. Зупинка «Розумників». Дати відповіді, навівши приклади.

- У чому особливість відмінювання числівників від п’яти і далі?

- Як відмінюються складні кількісні числівники (п’ятдесят, сімдесят тощо) ?

- У чому особливість відмінювання порядкових числівників?

- Чому при визначенні часу вживається порядковий числівник?

4. Зупинка «Бізнесова». Записати словами числа у поданих задачах.

- Фірма отримала кредит на 4 місяці у розмірі 100000 гривень на умовах 20%річних. Скільки гривень фірма виплачуватиме банку щомісяця?

- За 3дні кондитер виготовив 126 тістечок. Після цього він використав новий пристрій і збільшив виробництво до 149. Яку кількість виробів кондитер виготовив за 10 днів?

- Знайти частину від ділення 240 на 8 і різницю чисел 760 і 590.



5. Зупинка «Головоломка». Запишіть і відгадайте загадки. Числа записати словами. Пояснити особливості вживання числівників з іменниками.

- Що за птах на 8 ногах? / Комар /

- Під 1 ковпаком 700 козаків. / Мак /

- Виходило 12 молодців, випускало 52 соколи та 365 лебедів. /Місяці, тижні, дні /.

- Коли сьогодні о 24 годині йде дощ, то чи можна сподіватися, що через 72 години буде сонячно? /Ні, бо буде ніч /

6. Зупинка «Допитливих». Пояснити чим різняться слова.

- Стотисячний і стокілометровий.

- Чотири, чверть, четвірка, учетверо, четвертий, четвертина, чотиризначний, учетверити, чотири четвертих.

- Тисяча підручників і тисячі підручників.



7. Зупинка «Редакторська». Знайти помилки й, усунувши їх, записати речення.

- Цього року фермер посіяв дев’яносто два гектари соняшника і 43 гектарів кукурудзи.

- Виставковий зал відвідали триста дев’ять глядачі.

- Магазин закупив триста вісімдесят чотири кілограмів цукру.

- На Херсонщині вирощено біля мільйона семисот шести десяти тонн кавунів.

8. Побудуйте діалог «У гастрономі» за такою ситуацією. Мама виділила вам певну суму грошей і дала список, що необхідно купити. Побудуйте діалог з продавцем. Пам’ятайте, що вам треба купити все за списком і вкластися у суму грошей.

9. Зупинка «Дослідницька». Виконайте морфологічний розбір виділених числівників.

У неволі тривалість життя птахів різна: гірські стрижі живуть сім років, золоті фазани – до двадцяти, а папуги до ста вісімнадцяти.



10. Зупинка «Творча». Напишіть твір-мініатюру на тему: «Мій режим дня на канікулах».

ІІІ. Підсумки уроку. Слово вчителя

Ось і закінчилася наша подорож до чудесної країни Числівник. На усіх зупинках ви гарно попрацювали, заробляли бали. А тепер настав час отримати оцінки за роботу на уроці.

Оцінювання знань і вмінь учасників подорожі.

ІV. Домашнє завдання

Підготуватися до тестування з теми «Числівник».



Урок-телестудія
Тема. Відмінювання та написання порядкових числівників.

Мета: навчити школярів відмінювати та записувати порядкові числівники; розвивати навички правильного вживання відмінкових форм порядкових числівників на позначення дат і часу; виховувати уважність, спостережливість, правописну пильність.

Обладнання: таблиці, підручник, листівки, годинник, картки питання – відповідь.

Тип уроку: засвоєння знань, формування умінь і навичок.

Епіграф уроку. Мудрим ніхто не родився, а навчився.

Хід уроку



І. Організаційна частина.

Дидактичне завдання: емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.

- Діти, зверніть увагу на дошку. Тут записані різноманітні вислови. На І місці епіграф. Як ви вважаєте, чому саме ці слова займають найперше місце?

- Правильно. Це головне завдання учня в школі.

- А тепер зверніть увагу на малюнки. Про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці?

( Правильне використання порядкових числівників на позначення дат і часу).

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку та мотивація навчальної діяльності.

Знати: особливості відмінювання порядкових числівників; правила написання порядкових числівників на –сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний.

Уміти: правильно вживати числівники для позначення часу і дат.

Цінувати: кожну хвилину уроку; багатство та красу української мови.



ІІІ. Аналіз завдань уроку, розкриття способів розв’язання його творчих елементів.

  • Сьогодні у нас урок незвичайний. Він дуже відрізняється від попередніх, я знаю, що ви всі любите дивитися телевізор. А щоб створити телепередачу, потрібна праця багатьох людей: редакторів, операторів, журналістів, дикторів. Давайте уявимо, що ми зараз працюємо на телестудії над створенням власного проекту. Студія наша буде називатися «Памолодь».

- Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, що означає це слово.

(1 збірне – молоді пагони; поросль молодих дерев;

2 переносне – молодь; молоде покоління) .

- Діти, зверніть увагу на емблему нашої студії. Це книга, яка оточена молодими, сильними паростками, що символізують вас, дітей, тобто нове покоління, яке тягнеться до глибоких знань.

- Ну ось і настав час вашої нелегкої праці: створення телепередачі. Сьогодні телестудія повинна вийти в ефір із такими програмами ( назви програм вивішуються на дошку):

- Ти – мені, я – тобі.

- Скарби народу.

- Хочу запитати.

- Павутиння слів.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Передача «Ти – мені, я – тобі»

Дві команди за три хвилини повинні підготувати команді суперників по 5 запитань за темою «Числівник». За кожну правильну відповідь команда отримує листочок.



Передача «Скарби народу»

Згадати якомога більше творів, у назвах яких ужито числівики. Переможе та група, котра останньою дасть відповідь (називають по черзі).



V. Сприймання та первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення учнями знань.

Передача «Хочу запитати».

  1. Робота з підручником (стор.200).

  2. Бесіда за запитаннями:

  • Які форми мають порівняльні числівники? За чим змінюються?

  • Як змінюються?

  • Що можна сказати про відмінювання порядкових числівників чоловічого та середнього роду?

  • Як відмінюються складені порядкові числівники?

  1. Записати речення, замінивши числа словами. Визначити відмінок числівників.

Космічний корабель «Восток» з людиною на борту знявся в небо з космодрому Байконур 12 квітня 1961 року о 9 год. 7 хв.

  1. Пояснення вчителя.

  • Порядкові числівники , що закінчуються на –сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться разом.

  • Скласти словосполучення 3000 автобус; 25млн. відвідувач;

  1. Провідміняти усно 8 квітня.

  • Які особливості ви помітили?

Висновок: для позначення дат використовуються порядкові числівники в сполученні з іменниками, причому числівники в словосполученнях відмінюються, а іменники в Р.в. однини.

  1. 8 Березня, Восьме березня.

Висновок: при позначені знаменних дат порядковий числівник пишеться з великої літери. Якщо числівник записаний цифрою, то назва місяця з великої.

Передача «Павутиння слів».

Подивіться на годинник. Котра зараз година? Використайте різні способи називати час.

Хвилини від 1 до 30 – використовуємо прийменники НА, ПО:

11.24 - 24 хвилини по одинадцятій або 24 хвилини на дванадцяту.

Хвилини від зі до 59 - використовуємо прийменники ДО, ЗА:

11. 40 - 20 хвилин до дванадцятої або за 20 хвилин дванадцята.



VІ. Підбиття підсумків уроку.

Ігровий прийом «Знайди свою половину».(Вільне переміщення дітей по класу: один зачитує запитання, а інший з правильною відповіддю повинен швидко підійти до нього).



  1. Що спільного у відмінюванні порядкових числівників і прикметників?

  • Змінюється за родами, числами та відмінками як прикметники.

2.Який числівник відмінюється як прикметник м’якої групи?

- Третій.

3. Як пишуться числівники на –сотий, -тисячний, -мільйонний?



- Пишуться разом.

4. Як відмінюються складені порядкові числівники?

- Тільки останнє слово.

5.Як відмінюються словосполучення порядкових числівників з іменниками на позначення дат?



- Числівник змінюється, а іменник стоїть незмінно в Р.в..

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Виписати із вправ 472, 473 порядкові числівники і зробити їх морфологічний розбір (за схемою с. 204).



Мовознавча гра «Ерудит».

  1. Чи є різниця в значенні словосполучень:

  • відпустка тривала 24 дні – відпустка тривала днів 24;

  • років 250 тому – 250 років тому.

  1. Відгадайте, котра година ( демонструються циферблати з показом часу у дзеркальному відображенні).



Урок-поема
Тема. Прислівник як частина мови, загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників.

Мета: поглибити знання учнів про прислівник як частину мови; формувати вміння вирізняти прислівники серед інших частин мови, визначати їх загальне значення та граматичні ознаки; навчити розрізняти різні за значенням прислівники; виховувати щирість, порядність у стосунках з оточуючими; розвивати творче та логічне мислення, увагу, пам'ять.

Обладнання: підручник, таблиця «Розряди прислівників», живі квіти, сигнальні картки зеленого та червоного кольорів, плакати з ребусом та власна оцінка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань .

Хід уроку



І. Організаційний момент.

- Так… Дошку вимито чисто, до уроку все готово. У класі, здається тепло, затишно, а на вулиці морозно. Холодно, але як прекрасно: біло-біло, безвітряно та ще й сонячно. Просто прекрасно…

- Ой! Та що це я так замріялась, пора урок уже починати.

Доброго дня вам, любі друзі!

Вітаю вас у зимовий час.

Зима, морози й заметілі

Уже третій місяць на дворі

Й небесні простирадла білі

Легенько стелить по землі.

Та хай оці чудові квіти

Зігріють ніжністю серця.

Послухайте уважно, семикласники,

Урок з початку й до кінця.
ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

- Запишіть у зошит дату,

А також «класна робота».

Візьміть у руки жовтенькі папірці (вони приклеєні на парті перед кожним учнем)

І напишіть на них свої думки:

Чого я чекаю від сьогоднішнього уроку? (Діти роблять свої записи).


На дошці вивішується плакат з ребусом. Розшифровка ребуса – це девіз уроку. ЗАВЖДИ УЧИСЬ (Додаток 1).

Будьте пильні ви в навчанні,

Подивіться на завдання.
Запишемо речення у зошити, вкажіть у них слова, які ви вважаєте прислівниками.

Що із землі піднімеш легко, але далеко не кинеш.(Пірїна) Узимку біле, навесні чорне, влітку зелене, восени стрижене.(Поле)


ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку та мотивація навчальної діяльності.

Прислівник як частин мови,

Цю тему будемо вивчати.

Вслухайтесь в кожне моє слово,

Щоб досконало все пізнати.

Ми навчимося вирізняти

Прислівник з-поміж інших слів,

Та правильно користуватись,

Цим словом кожен щоб умів.

У зошит тему запишіте

І будьте всі уважні діти…
ІV. Опрацювання навчального матеріалу. Робота з підручником.

Тепер читаємо підручник,

Який нас мудрості навчає.

Сторінка в нім сто десята

Прислівника нам представляє.


  1. Аналітичне читання.

  • Прочитайте та осмисліть матеріал підручника, роблячи під час читання позначки + або – (знаю – нове).

Що нового ви пізнали,

Коли підручник читали.



  1. Бесіда на основі роботи з підручником.

  • Яке лексичне значення прислівника?

  • Якою ознакою прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?

  • На які питання відповідає прислівник?

  • Яку синтаксичну роль виконує в реченні?

Правильно, діти , молодці.

Тим від інших він відмінний,

Що є сам незмінний.


  1. Виконання вправи 197. Із поданих слів вибрати прислівники і поставити до них питання (усно).

  2. Робота з таблицею «Розряди прислівників за значенням»

(практично).

Перед нами ось таблиця

То ж вивчаємо розряди прислівників, як годиться.


  1. Бесіда за таблицею.

  • На які дві групи поділяються прислівники за значенням?

  • Назвіть розряди прислівників.

  • За якими ознаками їх потрібно розрізняти?

V. Практичне виконання вправ на закріплення вивченого.

Тепер знання свої покажемо

І прислівники у тексті відшукаємо.

Питання до них поставимо

Й розряди визначимо.


  1. Робота з текстом.

2.Розігрування діалогу учнями «Краса зимового ранку» (за опорними словами : гарно, навкруги, тепло, біло-біло, морозяно, добре).

Запишемо речення старанно.

Нехай виходить чисто гарно…


  1. Запис речень на дошці.

  2. Праворуч стоять засніжені ялини. Шлях праворуч був найкоротший. На вулиці сонячно, але холодно.

Прислівники в рядках підкресліть

І запитання підберіть.

То що ж вони тут виражають?

Будь ласка, діти, ви скажіть.

4. Творча робота учнів.

Тепер вас прошу: залюбки

Складіть віршовані рядки.

Римовані ось вам слова… (взимку – ялинку; гарненько – чепурненько)

Хай ваша творчість ожива.

VI. Підбиття підсумків уроку.

Отже, прислівник ми вивчали,

Загальне значення пізнали,

Його ознаки граматичні

Та його ролі синтаксичні.

А бесіда нам допоможе

Зробити підсумок уроку.

Питання слухайте уважно,

Активно піднімайте руку.

Підняттям зеленого(так) і червоного(ні) кольорів діти дають відповіді на бліц-запитання.

-Прислівник – самостійна частина мови.

-Прислівник – змінна частина мови.

-Прислівник означає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки.

-Найчастіше у реченні виступає присудком і означенням.

-Відповідає на запитання як? де? коли? навіщо?

-Прислівники поділяються на дві групи: означальні та додаткові.



VII. Оцінювання роботи учнів.

Багато з вами віршували,

Та прози більше є в житті.

Ті учні, що відповідали,

Оцінки маєте такі.

VIII. Домашнє завдання.

Перед тим, як ви запишете домашнє завдання, я хочу прочитати вам вірш Л.Лужицької і ще раз нагадати про таку чудову частину мови як прислівник. Виділені у тексті вірша прислівники виписані на окремі аркуші паперу, і під час читання поезії учитель показує їх учням, а ті всі разом читають їх).




Ознаку дії називає,

А також місце, час, причину

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає.

Бо це прислівник - всім відомий.

Незмінна ця частина мови,

На запитання: «Як?», «Коли?»

Готова всім відповісти.

Сміється сонце як? – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

А небо голубіє дивно,

Пливуть хмаринки тихо, мрійно.

Дзвенить кохана мова чисто,

А кожне слово – урочисто;

Земля стрічає нас святково,

Сміються зорі загадково.

Сади цвітуть коли? – весною,

Улітку трав моря шовкові,

А восени врожай збирають,



Узимку снігу всі чекають,

Прислівників багато в мові.

Усі яскраві, усі чудові!

Щоб здобути знань основи,

Вивчи цю частину мови!



Урок-мандрівка

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка