Шкільний курс історії україни у світлі теорії фронтиру (кордону) Ключові слова: фронтір, кордон, шкільний курс, Великий кордон Європи, простір,



Скачати 151.79 Kb.
Дата конвертації19.03.2016
Розмір151.79 Kb.
ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ ФРОНТИРУ (КОРДОНУ)
Ключові слова: фронтір, кордон, шкільний курс, Великий кордон Європи, простір, «Дике поле», «Дикий Захід», самоврядна громада, козак, взаємодія, протистояння, цивілізація, варварство, регіональна спільнота, соціокультурний компонент.
Короткий зміст
Мета і завдання. Висвітлити сутність теорії фронтиту і довести принципову важливість та доцільність застосування цієї теорії до шкільного курсу Історії України. Проаналізувати ґенезу та еволюцію розвитку теорії фронтиту, її висвітлення в працях зарубіжних і вітчизняних істориків. Розкрити доцільність застосування теорії кордону в контексті викладання середньовічної та ранньомодерної Історії України. Розкрити особливості і переваги висвітлення історії надніпрянського козацтва XVI – XVIII ес. Через призму «Великого кордону Європи». Проаналізувати значення фронтиру у формуванні регіональних і соціокультурних особливостей розвитку України в ХІХ – есу. ХХІ ес.

Етимологія походження поняття «фронтир», особливості розуміння і використання. Концепція «фронтиру» Фредеріка Тернера і її еволюція в працях Овена Латімора. Теорія фронтиру в працях зарубіжних і вітчизняних істориків: Андреас Капеллер, Альфред Рібер, Вільям Макніл, Ігор Черновол, Сергій Леп’явко.

Теорія кордону в контексті викладання середньовічної та ранньомодерної Історії України. «Дике поле» («Великий степовий кордон») як один із ключових чинників формування, розквіту та занепаду давньоруської держави. Класифікація форм проявів фронтиру Андреаса Капеллера: географічний, соціальний, військовий, культурний (релійний). Степовий фронтір як простір найінтенсивнішої українізації. Особливості суспільно-політичного устрою самоврядних громад фронтиру (стихійна демократія).

Висвітлення історії надніпрянського козацтва через призму «Великого кордону» християнсько-мусульманського протистояння у XVI-XVIII ес. Спільні та відмінні риси українських козаків та інших військово-корпоративних спільнот Великого Європейського кордону (граничари, секеї, гайдуки, донськи козаки). Міжнародні аспекти діяльності наддніпрянського козацтва.

Значення фронтиру для нової та новітньої історії України: регіональний і соціокультурний компоненти. Особливості колонізації, соціокультурного і економічного розвитку Новоросії наприкінці XVIII-ХІХ ес. Збереження цивілізаційного значення фронтиру у соціокультурному і регіональному вимірах. Проблема консолідації регіональних спільнот України у світлі теорії фронтиру.

Питання для самоконтролю


  1. Розкрийте сутність та основні характерні риси теорії фронтиру.

  2. Проаналізуйте місце і роль фронтиру у становленні та розвитку українського козацтва.

  3. Оцініть значення і пізнавальний потенціал теорії фронтиру в шкільному курсі Історії України.


Тестові завдання

  1. На відміну від лінійних, політичних кордонів фронтир являє собою…

а) непроникну, але рухому зону, що розмежовує цивілізацію і дикунство;

б) кордон, що розмежовує різні релігійні культури;

в) перехідну зону нестійкої рівноваги, кордон-простір, що володіє якостями рухомості, невизначеності, проникності;

г) неперехідну зону, що володіє якостями стабільності, нерухомості і замкненості.





  1. Ф. Тернер розумів під фронтиром…

а) зону зіткнення і протистояння «цивілізації» з «варварством»;

б) зону інтенсивної взаємодії різних культур;

в) систему взаємодії сусідніх держав;

г) зону зіткнення імперії з кочовими народами.


3. В історії давньоруської держави степовий фронтир постає як…

а) зона культурної взаємодії між есурс населенням і кочовими родо-племінними союзами;

б) зона військового протистояння, що породжує песимізм перманентного страждання;

в) джерело формування державних інституцій;

г) зона засвоєння вільних земель, що породжує оптимізм перманентного відродження.


  1. Великий європейський кордон християнсько-мусульманського протистояння XVI-XVIII ст. являв собою…

а) типовий фронтир, зону постійної конфронтації і активної взаємодії культур і взаємозапозичень;

б) непроникний бар’єр як в етнічному так і в культурному плані;

в) зону постійно триваючого військового протистояння;

г) зону зіткнення і протистояння «цивілізації» з «варварством».


5. Наддніпрянське козацтво відрізнялось від інших європейських військово-корпоративних прикордонних спільнот…

а) потягом до зламу традиційних устоїв, самоуправління і рівносправності;

б) стихійністю організації і конфліктними стосунками з владою;

в) найважчим шляхом становлення і найбільшою самостійністю в стосунках з владою;



г) найменшою свободою від класових чи станових устоїв.
Основні напрямки для самоосвіти


  1. Теорія компаративних фронтирів.

  2. Історія християнсько-мусульманського протистояння в Європі.

  3. Концепція фронтиру в американській і російській історії.


Основна література


  1. Леп’явко С. Великий кордон Європи як фактор становлення українського козацтва [Електронний ресурс] / С. Леп’явко // Запорозька спадщина. – Випуск 12. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2001. – Режим доступу: http://www.cossackdom.com/book/bookkordon.html

  2. Леп’явко С. Великий Кордон і доля європейської цивілізації в концепції Вальтера Прескота Веба / С. Леп’явко // Український гуманітарний огляд. – 2005. - №. 11. – С. 46-65.

  3. Чорновол І. «Дике поле» і «Дикий Захід»: Україна у світлі тези Тернера / І. Чорновол // Критика. – 2006. - № 6. – С. 26-28.

  4. Чорновол І. Середньовічні фронтири та модерні кордони / І.Чорновол // Критика. – 2006. - № 10. – С. 9-12.

  5. Чорновол І. Фронтири Росії / І. Чорновол // Критика. – 2007. - № 6. – С. 17-20.

  6. Чорновол І. Фредерік Джексон Тернер і концепція фронтиру [Електронний ресурс] / І. Чорновол // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. – 2011. – Випуск 5. – С. 77 – 100. – Режим доступу: http://www.timeandspace.lviv.ua/files/library/Chornovol_105.pdf

  7. Тернер Ф. Дж. Значення фронтиру в американській історії [Електронний ресурс] / Дж. Ф. Тернер // Сайт: Україна Модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис. 04.11.2011. – Режим доступу: http://www.uamoderna.com/md/18-turner; Тернер Ф. Дж. Фронтир в американской истории / Дж. Ф. Тернер. – М.: Весь Мир, 2009. – 303 с.

  8. Lattimore O. Studies in Frontier History. Collected Papers. 1928-1958 / О. Lattimore. - Paris: Mouton and Co La Haye, 1962 (Ecole Practique des hautes Etudes – Sorbonne, Sixiem Section: Sciences Economiques et Sociales, Vol. 6).


Додаткова література


  1. Агеев А. Сибирь и американский Запад: движение фронтиров [Електронний ресурс] / А.Агеев. –Иркутск, 2002. – Режим доступу: http://www.ino-center.ru/press-center/publication/ageev.html

  2. Каппелер А. Южный и восточный фронтир России в XVI-XVIII веках / А.Каппелер // Ab-Imperio. – 2003. - №.1 – Р. 47-49.

  3. Чорновол І. Географія фронтиру та її піонери / І. Чорновол // Критика. – 2008. - № 7-8. – С. 27-30.

  4. Чорновол І. Теорія компатаривних фронтирів / І. Чорновол // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. – 2009. – Випуск 3. – С. 41 – 66.


БАГАТОПЕРСПЕКТИВНІСТЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ
Ключові слова: багатоперспективність, багаторакурсність, шкільна історична освіта, принцип, перспектива, західна історична дидактика, мультикультуралізм, цінність, взаємодія, точка зору, джерело, історичний аналіз.
Короткий зміст
Мета і завдання. Аналіз місця і ролі багатоперспективності в розвитку сучасної шкільної історичної освіти. Генеза та основні характерні риси багатоперспективного підходу у західній історичній освіті. Актуальні питання інтеграції багатоперспективності у шкільний курс історії. Дидактичні можливості використання багаторакурсності в українській шкільній історичній освіті.

Багатоперспективність як одна з ціннісних засад сучасної історичної освіти школярів. Генеза і сутність багатоперспективного підходу у західній історичній дидактиці. Новітньо-історичний підхід і поширення мультикутуралізму. Основні підходи до розуміння поняття «багатоперспективності» (Клаус Бергман, Енн Лоу-Біер, Гіта Штайнер-Хамсі, Хаберт Кріїнс, Ван дер Леу-Рорд, Крюїнс, Роберт Страдлінг).

Ключові функції багатоперспективності. Розгляд події з різних точок зору та дослідження їх взаємозв’язку. Розширення і поглиблення історичного аналізу конкретної теми чи явища. Історична емпатія як засіб кращого розуміння динаміки історичних подій.

Багатоперспективність як складова ціннісної освіти школярів в контексті європейської ідеї історії. Реалізація педагогічного принципу виховання в дусі толерантності і становлення позитивного досвіду міжкультурної взаємодії. Багаторакурсність як засіб формування життєвих компетентностей учнів.

Проблеми реалізації принципу багатоперспективності в шкільній історичній дидактиці. Використання багаторакурсності у вітчизняному шкільному курсі історії: актуальний стан і перспективи. Можливості розвитку історичного і критичного мислення учнів. Методична складова багатоперспективності.
Питання для самоконтролю


  1. Розкрийте сутність та основні характерні риси багатоперспективності.

  2. Проаналізуйте місце і роль принципу багатоперспективності у формуванні ціннісних засад учнівської молоді.

  3. Розкрийте основні переваги і недоліки реалізації багатоперспективного підходу в шкільному курсі історії.


Тестові завдання

  1. Пітер Фріцше під багатоперспективністю розуміє не просто процес або стратегію, а…

а) можливість викладання соціальної і антропологічної історії;

б) спроможність і бажання бачити ситуацію в іншому ракурсі;

в) шлях реалізації гендерного підходу в шкільній історичній освіті;

г) нову модель тлумачення національної історії.

2. Однією з основ багатоперспективності є …

а) визнання того, що можливе існування кількох форм «правди»;

б) викладання історії з націоналістичної і етноцентричної точок зору;

в) перелік національних подій, да і героїв;

г) погляд на минуле обмежений позицією людини, що його висловлює.
3. Багатоперспективний підхід займає чільне місце в…

а) історичній дидактиці країн Європейського Союзу;

б) шкільному курсі історії Росії;

в) шкільному курсі історії України;

г) підручниках з історії Радянського Союзу.


  1. На сьогоднішній день багатоперспективніть лежить в основі…

а) другого покоління українських підручників з історії;

б) шкільного курсу Всесвітньої історії в Україні;

в) більшості учбових програм з історії країн Європейського Союзу;

г) викладання історії в країнах СНД.


5. Багатоперспективний підхід дає можливість зрозуміти…

а) важливість вивчення історії в старшій школі;

б) що історичний процес розвивається лінійно і безальтернативно;

в) помилковість марксистсько-ленінської теорії формацій;

г) що історичний процес розвивається нелінійно і завжди має кілька альтернатив.
Основні напрямки для самоосвіти


    1. Європейська ідея історії.

2. Мультикультуралізм та міжкультурна взаємодія в країнах Європейського Союзу.

3. Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії.


Основна література

  1. Власов В.С. Історичне джерело в арсеналі дидактичних засобів: чи здатна методика подолати «втому від історії» / В.С.Власов // Історія в школах України. - 2009. - № 4. - С. 3-8.

  2. Бергман К. Урок истории Текст друкується за виданням: Taschenbuch der Paedagogik. Hrsg. von H.Hierdeis und T.Hug. Bd.3. Gerontagogik - Organisation. 4., vollst. ueberarb. und erw. Aufl. Baltmannsweiler, 1996. [Електронний ресурс] / К.Бергман [Перевод c нем. А.М.Ермакова]. –- Режим доступу: www.gcro.ru/ftp/met_cab/history/didakt_ist.doc.

  3. Страдлінг Роберт. Багаторакурсність у викладанні історії [Електронний ресурс] / Роберт Страдлінг / [Посібник для вчителя]. - Страсбург: Видавництво Ради Європи, 2004. – 65 с. – Режим доступу: http://www.coe.int/t/dg4/education/historyteaching/Source/Notions/Multiperspectivity/MultiperspectivityUkrainian.pdf

  4. Леу-Рорд ван дер Йоке. Преподавание спорных воспросов/тем истории как вызов для европейских учителей истории / Йоке ван дер Леу-Рорд // История – это не только прошлое. Прошлое – это еще не история. Книга для учителей истории. – Eesti Ajalooopetajate Selts, 2004. – С. 8-16.

  5. Кріїнс Хаберт, Леу-Рорд ван дер Йоке. Європейські обрії історичної освіти [Електронний ресурс] / Хаберт Кріїнс, Йоке ван дер Леу-Рорд // Матеріали проекту «Нові шляхи у минуле: Дослідження, версії, ідеї». - Рига: EUROCLIO/Matra, 2000. – Режим доступу: http://www.novadoba. org.ua/node/69.

  6. Штайер-Хамси Гита. Отчет семинара «Преподавание истории в поликультурном обществе и пограничних регионах, Хабаровск, Российская Федерация, 21 – 23 сентября 1998 г. [Електронний ресурс] / Гита Штайнер-Хамси. - Страсбург: Видавництво Ради Європи, 2000. – 36 с. – Режим доступу: http://www.coe.int/t/dg4/education/historyteaching/ Source/Coopera tion /RussianFederation/ Khabarvsk1998_ru.pdf

  7. Линдхольм Стуре. Мультиперспективность в преподавании истории в Финляндии / Струре Линдхольм // История – это не только прошлое. Прошлое – это еще не история. Книга для учителей истории. – Eesti Ajalooopetajate Selts, 2004. – С. 21-24.

  8. Мисан В.О. Багатоперспективність як засіб та метод у навчанні шкільного курсу історії України / В.О.Мисан // Історія в школах України. – 2009. - № 9. – С. 3-7

  9. Комаров Ю., Мисан В., Осмоловський А., Білоножко С, Зайцев О. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939 роках: [навч. посіб. для 10 кл. загальноосвіт. шк.]. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський, С. Білоножко, О. Зайцев. - К.: Ґенеза, 2004. - 256 с.


Додаткова література

  1. Дейвіс Н. Європа: Історія / Н. Дейвіс / Пер. з англ. П.Таращук, О.Коваленко – К., 2001.

  2. Історична освіта: європейський та український досвід (викладання національної історії в школах Центральної і Східної Європи). – К., 2010.

  3. Страдлінг Роберт. Викладання історії Європи XX століття. Видавництво Ради Європи. - 277 с. / http://eu.prostir.ua/ library/8081.html.

  4. Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти. – Запоріжжя: Просвіта. – 268 с.

  5. Терно С. Чому важливо розвивати критичне мислення учнів? // Історія в школах України. – 2011. - №10. – С.30-34.


ІСТОРІЯ ПОВСЯКДЕННОСТІ ЯК ВТІЛЕННЯ «АНТРОПОЛОГІЧНОГО ПОВОРОТУ» В СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ І ОСВІТІ

Ключові слова: історія повсякденності, історична антропологія, ментальність, антропологічний поворот, мікроісторія, життєвий мікросвіт, щоденні практики, стереотип мислення, шкільна освіта, стратегія пізнання, поле спостереження.

Короткий зміст

Мета і завдання. Висвітлення історії повсякденності як довгострокової методологічної перспективи в контексті «антропологічного повороту» в історичній науці і освіті. Генеза і сутність історії повсякденності як нової методологічного підходу. Історична антропологія в шкільній історичній освіті країн Європейського Союзу. Історія повсякденності в Україні і Росії: становлення і перспективи розвитку.

Історія повсякденності як втілення «антропологічного повороту» в сучасній західній гуманітарній традиції. «Повсякденність» як філософська категорія та її зв'язок з антропологією. Становлення історії повсякденності як самостійного дослідницького напряму в теорії і методології історії. Реалізація її основного змісту через вивчення і всебічний аналіз повсякденного існування, життєвого мікросвіту, стереотипів мислення і поведінки простих звичайних людей («мовчазної більшості»). Основні напрями історії повсякденності. Школа «Анналів» та вичення ментальностей.

Мікроісторія («історія знизу») як напрям історичних досліджень у західній історіографії (Німеччина, Італія, США). Якісне розширення можливостей історичного пізнання в мікроісторії. Здатність до звуження поля спостереження і вивчення його за допомою «мікроскопу» як нова стратегія пізнання.

Становлення і особливості розвитку історії повсякденності в Росії та Україні. Спільні і відмінні риси розуміння історичної антропології в країнах пострадянського простору та Заходу. Аналіз представлення історії повсякденності у змісті вищої і шкільної історичної освіти Росії та України. «Нова локальна історія» як напрям переорієнтації місцевої історії на вивчення внутрішнього світу, приватної і соціальної поведінки, світогляду, повсякденного буття людини. Актуальні проблеми представлення та інтеграціх історії повсякденності в шкільному курсі Історії України.


Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте сутність та основні характерні риси історії повсякденності.

  2. Проаналізуйте пізнавальні можливості історичного пізнання в мікроісторії.

  3. Розкрийте спільні та відмінні риси розуміння історії повсякденності в Україні та карїнах Заходу.



Тестові завдання

  1. Основним змістом історії повсякденності стали…

а) питання етнографічних досліджень і деталей побуту в суспільствах минулих епох;

б) всебічний аналіз щоденного буття, життєвого мікросвіту, стереотипів мислення простих звичайних людей;

в) всебічний аналіз і висвітлення діянь та стереотипів мислення визначних особистостей;

г) питання вивчення деталей побуту і звичаїв людей минулих часів.

2. Перспективність історії повсякденності як самостійного напряму в методології історії першими означили…

а) німецькі дослідники позитивісти;

б) американські історики структуралісти;

в) французькі дослідники школи «Анналів»;

г) радянські історики-марксисти.
3. Друга назва історії повсякденності в Німеччині…

а) «нетрадиційна історія»;

б) «друга історія»;

в) «історія зверху»;

г) «історія знизу».
4. Основною метою класичної німецько-італійській концепції історії повсякденності є…

а) опис матеріального боку повсякденного життя людей і розгляд його в подробицях;

б) краєзнавчі і етнографічні дослідження, що роблять внесок в загальну картину повсякденності певного прошарку, класу, соціальної групи;

в) вивчення «духу часу», розкриття життєвих проблем і їх осмислення тими хто жив у той час;

г) висвітлення того у що різні люди різних епох і країн одягалися, чим вони прикрашали себе, що їли і пили, де, в яких будівлях і приміщеннях мешкали.
5. За визначенням Д.Леві мікроісторія означає не вивчення дрібниць, а …

а) розгляд етнографічних особливостей;

б) розгляд деталей побуту;

в) розгляд у подробицях;



г) рогляд стереотипів мислення.
Основні напрямки самоосвіти


  1. Концепція тотальної історії. Історія ментальностей.

  2. Соціальна історія.

  3. Німецько-італійська школа вивчення мікроісторії.

Основна література

  1. Берк Питер. Историческая антропология и новая культурная история [Електронний ресурс] / Питер Берк [пер. з англ. Марии Неклюдовой] // Новое литературное обозрение. – 2005. - № 75. - Режим доступу: http://magazines. russ.ru/ nlo/2005/75/ne5.html

  2. Бродель Ф. Структуры повседневности: Возможное и невозможное / Ф. Бродель // Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV - XVIII вв. в 3-х т. - М.: Прогресс, 1986. - Т.1. - 621 с.

  3. Вамбольдт Н. В., Шубина М.П. Повседневность в истории [Електронний ресурс] / Н. В. Вамбольдт, М. П. Шубина // Вестник Омского гос. пед. ун-та. – 2006. – Режим доступу: http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-27.pdf.

  4. Девис Натали Земон. Возвращение Мартена Герра / Натали Земон Девис [Пер. с англ. А. Величанского]. – М.: Прогресс, 1990. – 208 с.

  5. Дубина В.С. «История повседневности» в плюрализме культурных поворотов: российский и немецкий опыт / В.С. Дубина // Диалог со временем: Альманах интеллектуальной истории. – 2010. – Вып. 32. – С. 203 – 211.

  6. Кром М.М. Историческая антропология (пособие к лекционному курсу) [Електронний ресурс] / М.М. Кром. - Изд. 3-е.  - СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге 2010.  - 216 с. – Режим доступу: http://www.countries.ru/library/ antropology/krom/index.htm

  7. Коляструк О.А. Історія повсякденності в сучасній українській історіографії / О.А. Коляструк // Україна ХХ ст..: культура, ідеологія, політика. – К.: Інститут історії України, 2012. - № 17. – С. 5-10.

  8. Коляструк О.А. Історія повсякденності в сучасній західній науковій традиції [Електронний ресурс] / О.А. Коляструк // Історія (збірка наукових праць). - Київ, 2009. - 500 c. – Режим доступу: http://chitalka.net.ua/ textbooks/1/p_5073.html24

  9. Пушкарева Н. Л. «История повседневности» как направление исторических исследований [Електронний ресурс] / Н. Л. Пушкарева // Сайт: Перспективы. 16.03.2010. - Режим доступу: http://www.perspektivy.info/history/istorija_ povsednevnosti_kak_napravlenije _istoricheskih_issledovanij_20100316.htm.

  10. Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Советской России в 30-е годы: город / пер. с англ. Л.Ю.Пантина. - 2-е изд. М.: РОССПЭН, 2008. - 336 с.



Додаткова література


  1. История ментальностей, историческая антропология: зарубежные исследования в обзорах и рефератах / Институт всеобщей истории РАН; Российский Государственный Гуманитарный университет: [сб.науч.трудов / отв. ред. Е.М. Михина] - М. : РГГУ : Институт всеобщей истории РАН, 1996. - 255 с.

  2. Живов В. Об исторической науке у Карла Гинзбурга [Електронний ресурс] / В. Живов // Новое литературное обозрение. – 2004. - № 65. - Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nlo/2004/65/zh1.html

  3. Людтке А. Что такое история повседневности? Ее достижения и перспективы в Германии / А. Людке // Социальная история. Ежегодник, 1998/99. - М., 1999. - С. 77-100; Людтке А. «История повседневности» в Германии после 1989 года / А. Людке // Казус. - 1999. - № 2. - С. 117-131.

  4. Медик Xанс. Микроистория / Ханс Медик [Пер. с нем. Т.И. Дудниковой] // THESIS: Теория и история экономических и социальных институтов и систем. - Т. II. - Вып. 4. - М., 1994. - С. 193 - 202.

  5. Прошлое - крупным планом. Современные исследования по микроистории: [сб.науч.трудов / отв. ред. М.М. Кром]. - СПб.: Европейский университет в Санкт-Петербурге; Алетейя, 2003 - 268 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка