Шлях богомола



Сторінка31/32
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.99 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

4


Послання Св. ап. Якова 2:13.

5


М і з і я — візантійська провінція, яка у IX столітті знаходилась на півдні сучасної Болгарії. Ф е м и — прикордонні області Візантійської імперії, керовані військово-феодальною адміністрацією.

6


Феодор неточно цитує Старий Заповіт (2 Сам. 22.30–31) — «Завдяки Тобі пробиваю я вал, завдяки своєму Богові перескакую мур. Шлях Господа непорочний…».

7


К и ш к о в а   г н о я ч к а — одна з численних середньовічних назв апендициту.

8


Див. Об'явл. 20:6.

9


Мефодій Патарський. Про воскресіння, проти Орігена, 22.

10


Г у м о р и — згідно з уявленнями середньовічної медицини і згідно з ученням давньогрецького лікаря Галена у тілі людини перемішувалися у різних пропорціях чотири гумори: флегма, кров, чорна жовч і жовта жовч.

11


Т р а в а   є п и с к о п а — буковиця.

12


В грецькій мові слово «евне» має багато значень: лігво, гніздо, шлюбне ложе, якір, могила.

13


В і з а н т і й с ь к и й   к е н т и н а р ій — приблизно 32,7 кілограма. Дорівнював 100 літрам (імперським ваговим одиницям).

14


Ц а р с ь к а   з е м л я — піденно-східна частина сучасного Керченського півострова.

15


Вогні авестійського бога Атри.

16


К ш а й я — у ведичній та авестійській традиціях означає одночасно «мирську насолоду» і «кармічно забруднене задоволення».

17


К о ш а ч и й   к о р і н ь — valeriana officinalis.

18


К о р о м о л а (древньослов'янське) — крамола, заколот, змова.

19


Ч о р н і   к л о б у к и — тюркське плем'я, що мешкало у степах на схід від Дністра. Д е р ж а в а   А ш и н і в — імперія кочовиків, яка виникла у 552 році, розпросторилась на весь Великий Степ й остаточно розпалась у VIII столітті.

20


П а л и к о п а — слов'янське язичницьке свято, присвячене громовій аватарі Стрибога, пізніше ототожнене з днем Святого Пантелеймона (27 липня/9 серпня).

21


Фарнак обіймав трон Боспорського царства у 63—47 роках до нашої ери.

22


В авестійській мові «капаутака» — лазурит, а «сінкаштра» — сердолік.

23


Н а в ' я (Нав, Навій) — Нижній світ, де перебувають душі предків.

24


В даному випадку «Храм» означає символічний священний простір. Якщо непосвячені язичники (профани) приносили жертви на вівтарі (требищі) без творення Храму, то жерці завжди обумовлювали свої офіри будуванням особливого ритуального простору.

25


І с т р — історична назва Дунаю в нижній течії.

26


Р а г л (можливо, тотожний Симарглу) — божество, яке захищало від демонів, переможець хтонічних страховиськ.

27


Р е м е з — різновид синиці; вважався священним птахом, освячене гніздо якого оберігало оселі від пропасниці і правило за сховок для відьомських трав.

28


Е л е к т р у м — сплав золота і срібла.

29


Е д і л — тут: виборний розпорядник, чиновник міського самоврядування.

30


За сучасними уявленнями, причиною Великої зими стало падіння на Землю фрагментів комети у 7640 році до н. е. та спровокована ним вулканічна активність.

31


Тобто від Уральських гір до Гібралтару.

32


К р о м — індоєвропейське божество війни. У ведичній традиції — Крурама (Жорстокий). Назва його святилищ — кромлехи, кремлі.

33


Н е б е с н и й   М и с л и в е ц ь — сузір’я Оріона.

34


Єремія 44:15—19.

35


Тобто кабалісти. У Кабалі «Йєсод» — містичне Сяйво, Дев’ята Сфіра, найближча до нашого світу Малхуду.

36


Велик ти, Господь, й дивні звершення Твої! (Грецьк.)

37


Верба була рослинним атрибутом слов'янської богині скорботи Желі.

38


В и р н и к и — збирачі дані.

39


Верховний небесний бог Хорс у давніх слов’ян виступав у різних подобах-аватарах (Дажбог, Стрибог, Сварог, Громовик і т. п.). Одною з таких аватар вважається Ярило (Яро, Юра) — божество життєдайного й грізного літнього Сонця.

40


З д и ж е н н я — язичницьке свято осіннього рівнодення (третя декада вересня).

41


Ж и в а — одне із балто-слов’янських аватарних імен Великої Богині. Березовий горб тепер називається Чортовою горою і знаходиться біля села Чесники в Рогатинському районі на Івано-Франківщині. На фундаменті капища Лобаса Пекича тепер церква Св. Миколая (Вознесіння) у Чесниках та старий християнський цвинтар.

42


Л я л я (іноді — ляляка) — туго оповита вишиваними рушниками «дитяча» подоба богині.

43


Л і т н і й   С в а р о г (Високий Сварог, Ясна Сварга) — свято ковалів, що наставало на третій день по літньому сонцестоянню. У цей день ковалі розплачувались з жінками і дівчатами за кохання мечами для їхніх чоловіків і наречених.

44


Н и ж н і й (Малий) Я з и ж с ь к и й   п е р е в а л — тепер Тухольські ворота поряд з м. Сколе у Львівській області.

45


Сини старших волхвів від присяжних наложниць висвячувались у жерці нарівні з синами від законних дружин.

46


В у ж (Уж) — річка в Закарпатті.

47


Рослина гадючник (Filipendula vulgaris) і корінь тирлича (джинджури, Gentiana lutea) — афродизіаки, складові традиційного карпатського любовного зілля.

48


Хитрець — майстер (давньослов’янське).
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка