«Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів»



Скачати 254.49 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір254.49 Kb.




Департамент освіти і науки
Дніпропетровської облдержадміністрації
Дніпропетровський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради
Методичний кабінет



Посібник
«Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів»




Автор: Діденко Тетяна Миколаївна, вчитель початкових класів

КЗ «НСШ І-ІІІ ступенів №5»

В посібнику «Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів» розкривається проблема формування навички швидкого читання, основним критерієм якої є розуміння прочитаного; розроблені методичні підходи та шляхи успішного формування навички читання; подано комплекс цікавих вправ для формування ефективної навички швидкого читання молодших школярів.

Зміст
І Вступ ………………………………………………………………………….. 4

ІІ Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів ……………………………………………………………………………………..5

ІІІ Висновки …………………………………………………………………...... 12

IV Література …………………………………………………………………… 13

V Додатки ……………………………………………………………………….. 14

Додаток 1 …………………………………………………………………14

Додаток 2 …………………………………………………………………15

Додаток 3 …………………………………………………………………16

Додаток 4 …………………………………………………………………23

Вступ
У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, виховується потреба у систематичному читанні.

Розв'язання цих завдань вимагає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості, пошуку шляхів удосконалення змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання.

Проблема формування навички читання завжди була і є актуальною, детально дослідженою як в психолого-педагогічному так і в методичному плані. Однак процес формування навички швидкочитання залишався поза увагою методистів. Це обумовлює актуальність проблеми, тема якої "Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів". Завдання цієї роботи: з"ясувати методологічну основу процесу формування навички швидкого читання; обґрунтувати та відібрати вправи, що сприяють успішному виробленню даної навички.

Провідною ідеєю цього комплексу вправ з читання є створення бази для подальшого навчання всім іншим шкільним предметам, основного джерела отримання інформації, тобто повноцінного навику читання.

В роботі реалізовано принцип єдиного підходу до формування у молодших школярів першооснов читацької культури, емоційного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості засобами художнього слова. Швидке читання активізує процеси мислення і є одним із засобів вдосконалення учбового процесу для самих різних рівнів навчання.

Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів
За вікном ХХІ століття і наше суспільство потребує серйозної перебудови в сфері освіти та виховання. Сучасна школа прагне випускати зі своїх стін конкуренто здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

У Національній доктрині розвитку освіти України головною метою визначеного створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися, створювати і розвивати цінності. Навчити дітей правильному, збіглому, усвідомленому, виразному читанню – одне із завдань початкової освіти. І це завдання надзвичайно актуальне, оскільки читання грає величезну роль в освіті, вихованні і розвитку людини. Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають мир і самого себе. Читання – це і те, чому навчають молодших школярів, яким засобом їх виховують і розвивають. Уміння і навики читання формуються не тільки як найважливіший вид мовної і розумової діяльності, але і як складний комплекс умінь і навиків, що має повчальний характер, використовуваний учнями при вивченні всіх учбових предметів, у всіх випадках позакласного і позашкільного життя

Давно відомо, що знання, фантазія, логіка думки і міркувань, любов до рідної мови, уміння зв’язно, образно розповідати виховуються читанням. Під час читання формуються морально етичні ідеали дитини, її ставлення до навколишньої дійсності, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра.

Дуже важливо, щоб читання стало особливим світом, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Читання не замінимо у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні моральності , душевності.

Сьогодні діти тягнуться до комп’ютерних технологій, як свого часу старше покоління до книги, а середнє – до кінематографа та телебачення. Це наслідок сьогодення: кожна доба має свої засоби самовираження. Проте не слід забувати, що ігнорування здобутків минулого, що до книжкової культури та історичних коренів є небезпечним.

Дитині, яка навчена умінню читати – легше вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Зрозуміло, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане; немислимо навчитись розв’язувати задачі в цій ситуації, бо губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів.

І в той час, коли наші вихованці переходять в середні класи, об’єм навчального мінімуму, яким має оволодіти учень з історії, літератури, біології та інших предметів на день складає приблизно 8 сторінок підручника, або650 слів. Учень, який не оволодів цією навичкою добре – потенційний невстигаючий, бо він просто фізично не зможе справитися із завданням.

Соціальне дослідження проведене серед учнів 7-8 класів показало, що відмінники – це ті учні, які закінчили початкову школу з темпом читання 150 слів за хв., учні з достатнім рівнем навчання – 120 слів за хв.., а з середнім рівнем – 90 слів. Цими закономірностями нехтувати не можна.

В.О.Сухомлинський вважав уміння учнів читати найважливішим інструментом навчання. Швидко і свідомо читати – це значить сприймати очима і в думці частину речення чи невелике речення цілком, відірвати свій погляд від книги, вимовити те, що запам’яталося, і водночас думати – не тільки про те, що читається, а й про якісь картини, образи, уявлення, факти,явища, пов’язані з матеріалом, що читається.

Настанови великого педагога В.О.Сухомлинського, які є стрижнем моєї педагогічної діяльності.



  • «Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе»

  • «Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньоїрозумової праці»

  • «Погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно»

Як важливо, щоб роки навчання вшколі були роками радощів, незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості має дитина. Джерелом такої радості може й повинна стати книга. Працюючи з книгою, дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках.

У змісті початкової школи освіти читанню належить особлива роль. Цей предмет є багатофункціональним. Метою початкового курсу «Читання» є формування у молодших школярів першооснов читацької культури, емоційно – оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості засобами художнього слова. Читання рідною мовою – це потужний засіб виховного та розвивального впливу на особистість дитини. Воно прилучає молодших школярів до скарбниці духовності і культури, літературних надбань

українського народу і народів світу, сприяє моральному, етичному та естетичному розвитку. Поряд із цим на всіх уроках читання відбувається систематична, комплексна робота з формування у учнів усіх складових повноцінної читацької навички, уміння працювати з текстом, з розвитком зв’язного мовлення.

Повноцінна навичка читання є основою успішної реалізації усіх змістових ліній програми, важливим засобом розвитку і саморозвитку особистості учня. Ця навичка має універсальний характер, оскільки без неї неможливими є навчання і розвиток взагалі, соціалізація людини в інформаційному суспільстві. Протягом навчання в початковій школі молодші школярі поступово оволодівають технічною та смисловою сторонами навчання. Технічна сторона передбачає оволодіння уміннями навичками правильного, виразного та швидкого читання. Читання стає якісним тільки за умов досягнення учнями розуміння прочитаного тексту.

Повноцінний навик читання - це база для подальшого навчання всім іншим

шкільним предметам, основне джерело отримання інформації і навіть спосіб спілкування.

З наукової точки зору значущість процесу читання не менш велика. Успішне

оволодіння навиком читання - один з показників загального рівня розвитку пізнавальної діяльності дитини, так само як труднощі в процесі навчання читанню говорять про окремі проблеми розвитку того або іншого психічного процесу (уваги, пам'яті, мислення, мови)

Сьогоднішній урок має ввібрати передову методику, найновіші методичні

підходи до його проведення. Впедагогічній періодиці час від часу з’являються цікаві знахідки технологій навчання дітей читання.

Методика Б.В.Динги,зорові диктанти за методикою професора І.Т.Федоренка,

методика динамічного читання Л.М.Юшкової, система вправ кандидата

педагогічних наук В.Б.Едигея.

Інтерес до читання виникає у тому випадку, коли читач вільно володіє усвідомленим читанням і у нього розвинені учбовий-пізнавальні мотиви читання. Умовою оволодіння читацькою діяльністю є також знання способів читання, способів смислової обробки тексту, володіння певними уміннями і навиками, які не повинні розвиватися спонтанно. Вважаю, що одним з варіантів підвищення якості читання в початковій школі є цілеспрямоване управління навчанням читанню.

Вивчивши і спробував вище перелічені методики, системи і спираючись на свій власний досвід, пропоную модель формування читацьких навичок учнів (додаток 1).

Формуючи якості читання, не можна надавати перевагу якійсь одній із них.

Тут необхідні тісний взаємозв’язок, взаємовплив, взаємопроникнення.

Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність –

від темпу його усвідомленості; виразність – від усвідомленості,правильності,

темпу. В учнів сформуються правильні якості читання, якщо систематично планувати при підготовці до уроку такі складові ( табл. 2)

Зорові і слухові диктанти

Зорові і слухові диктанти

Зорові і слухові диктанти

Зорові і слухові диктанти

Зорові і слухові диктанти

Зорові і слухові диктанти

1.Для формування правильностічитання є особливо важливою цілеспрямована робота над дикцією. Дикція(від лат. Diction – «вимова») – характеризує ступінь чіткості вимови слів, складів,звуків під час розмови,співів,художнього читання. Правильна дикція у житті людини має важливе значення. Як правильне чітке письмо полегшує читання, так і гарна дикція робить успішним наше усне спілкування. І навпаки нерозбірливе, гаркаве,занадто швидке мовлення порушує комунікацію, отже - і взаєморозуміння.

Особливістю мовного розвитку молодших школярів є наявність у їхньому мовленні різних відхилень від правильної вимови. Усунення дефектів повною мірою є справою логопедів, бо цей процес вимагає тривалої індивідуальної роботи.

На уроках я проводжу:


  • Артикуляційну гімнастику для мовного апарату;

  • Відпрацьовування вимови слів зі звуками, які діти часто не правильно вимовляють ([ р], [л], [ х], [ ф], [ г], [ ж] );

  • Робота за таблицею голосних ( у різних позиціях, перед або після додається один, два приголосних ).

Постійне удосконалення дикції учнів упереджує помилки при читанні складних для вимови слів.

Також правильності читання сприяє попереднє відпрацьовування важких для читання слів. На дошці записую такі слова обов’язково з позначенням наголосу, промовляємо чітко, спочатку уповільнено , а потім у розмовному темпі.

Особливу увагу звертаю на правильність вимови і наголосу у власних назвах, прізвищах авторів творів, художників. У більшості випадків записую на дошці, промовляємо хором.

Уміннявиразночитати – процес складний і поступовий. Від маленької дитини процес читання вимагає не тільки інтелектуальних, але і фізичних зусиль,тому причиною інтонаційних помилок у маленького читця може стати не тринованість дихання і мовного апарату.

Щоб учніоволоділи цією навичкою я використовую такі напрямки роботи:

- оволодіння правильним диханням;

- зразок мовлення і читання вчителя;

- зіставлення різних варіантів звучання твору;

- вміння користуватися паузою.

Знайомлю з рекомендацією щодо оволодіння правильним диханням:



  • Дихати непомітно, безшумно, глибоко вдихати носом і ротом;

  • Вдих робити під час мотивованої паузи;

  • Не переповнювати легені повітрям;

  • Непомітно поповнювати повітряний запас до останку ( воно зігріває, зволожує голосові зв’язки);

  • Спокійно плавно , повільно видихати повітря;

  • Враховувати довжину фрази, використовувати запас повітря економно;

  • Під час пауз робити добір.

На уроках читання виконуємо такі нескладні тренувальні вправи:
▪ вдих на рахунок «1-3»(про себе),затримка повітря на «1-3»(про себе),рахунок на «1-3» вголос;
▪ повільно на видиху вимовляти голосні,ніби «вистрілюючи» в повітря,кілька разів промовляти приголосні;
▪ вдих,пауза,видих з вимовою слів по складах:по-ди-вив-ся;
▪ читання речень на одному видиху (поступово збільшується кількість слів);
▪ читання віршів:з вдихом перед кожним рядком; два рядки на одному вдиху; із збільшенням рядків.
Важливою умовою також вважаю зразок мовлення і читання вчителя. Готуючись до кожного уроку ніколи про це не забуваю.
Прийом зі ставлення різних варіантів звучання твору використовую так: учні передають різне ставлення до описуваної події,показують різне місце логічного наголосу.
Уміння визначити логічний наголос охоплює:
- розпізнавання учнями на слух логічних наголосів у читанні вчителя,читця;
- самостійне знаходження слів,які слід прочитати з логічним наголосом;
- читання речення так,щоб слово з логічним наголосом було яскраво виділено інтонацією;
- зіставлення мети висловлювання з місцем логічного наголосу у реченні.
Наприклад,у процесі перечитування тексту В.О.Сухомлинського «Чорні руки» пропоную дітям прочитати,щоразу змінюючи місце логічного наголосу. На дошці роблю відповідний запис:

Бабусині руки почали ліпити голуба.

Бабусині руки почали ліпити голуба.

Бабусині руки почалиліпити голуба.

Бабусині руки почали ліпити голуба.

Бабусині руки почали ліпити голуба.

Уміння молодших школярів користуватися паузою є найважливішою ознакою виразності читання. Для оволодіння цим умінням використовую такі види завдань:

- спостереження за роллю паузи в кінці і в середині речення(з опорою на розділові знаки);
- зіставлення варіантів читання речення,коли неправильне додержання пауз порушує розуміння змісту;

- знаходження речення,після якого має бути найдовша пауза;

- знаходження речення,перед яким треба зупинитися;

- визначення тривалості паузи в кінці віршованого рядка;


- зазначення пауз передачу настроїв героїв,описі подій (з допомогоювчителя);
- читання твору ланцюжком,коли читець закінчує читати на довгих паузах.

Швидкостічитання учнів досягаю такими шляхами.
*ВПРАВИ НА РОЗВИТОК АРТИКУЛЯЦІЇ
- Читання групи слів,речень або частини вірша на одному диханні. Цей вид роботи проводжу у вигляді гри «Хто більше?»

Забути смішити горошина паляниця

Забити спішити горобина полуниця

Завити служити горобчиха попелиця

Зарити смітити голубиця печериця
- Вимова складів із чергуванням звуків [р-л],[с-ш],[з-с] спочатку пошепки, а потім голосно,повільно,швидко.
- Проказування скоромовок(вони багаті на звукові повтори,незвичні і складні для вимови).
Викликає інтерес таке завдання :прочитати скоромовку
ЇХАВ ВІЗ,СІНО ВІЗ,А ВІЗНИК З ВОЗА ЗНИК.
Скільки букв З вжито у скоромовці?

Дбаю і про виховання орфографічної грамотності учнів. Для роботи відібрані морфеми, які найчастіше зустрічаються в дитячій літературі. Картки з нимивикористовую на орфоепічній розминці під час уроків читання.

Атятит що амно он ні те юнюч ах

Яв ивувов ав ви іввч об вч еВ юв

Ниин по еницеюоїхиих ти ся ей

Ом на илокем їв ач аєєш не сьиш

Яр ущ ді ул до зн за ар учунімат

Киий ій нищ іш ар іхимикячюч ям

БАТЬК СВІТЛ СОЛОД СЕРЕД ПЕРЕД ЕЛЕЗН АЛЬНЯ

УВАЛЬН ЮВАЛЬН ЮСІНЬК ЕСЕНЬК

Ці картки не є роздатковимматеріалом.Використовую їх у збільшеному форматі для короткочасної демонстрації та читання хором (вправа «фотоапарат»).Залежно від ситуації вибираю прості чи складні варіанти за кількістю літер.

Крім цього, використовую складені таблиці з парами приголосних, відібраних за частотною ознакою,діти відразу закріплюють уміння їх швидко вирізняти тачитати правильно.



ВПРАВИ НА ПОДОЛАННЯ РЕГРЕСІЙ
- Лінійкою або аркушем цупкого паперу учні закривають прочитані рядки.Це усуває можливість мимовільної регресії,прискорить читання.
- Прийом «Віконце»:в аркуші паперу на сторінку підручника вирізуютьвіконце в 3-4 рядки. Верхній зріз віконця орієнтує на початок сторінки.
- Ритмічне постукування олівцем під час читання (це дає можливість,підпорядковуючись ритму,підвищити темп).

Читання строчок навпаки по буквах . Написане прочитується справа наліво так, що кожне слово, починаючи з останнього, озвучується по буквах в зворотному порядку. Ця вправа розвиває здатність строгого аналізу кожного слова (прогнозування при цьому повністю виключається), створює установку на незвичні, несподівані поєднання звуків і гальмує «спливання» звичних штампів, формує довільність регуляції рухів очей, а також створює передумови для усунення достатньо поширених помилок «дзеркального» читання (коли, наприклад, слово куля читається як і раніше, дитина не помічає помилки. Оскільки при дослідженні було виявлено багато помилок читання, пов'язаних з ігноруванням закінчення, то пропоную наступну вправу.

Читання тільки другої половини слів . При читанні ігнорується перша половина кожного слова і озвучується тільки остання; уявна лінія розділу проходить приблизно посередині слова, абсолютна точність необов'язкова. Ця вправа акцентує для дитини кінець слова як істотну його частину, що потребує такого ж точного сприйняття, як і початок, і формує навик по літерного його аналізу. Вона приводить до різкого зменшення виключно поширених помилок, коли правильно прочитується лише почало слова, а кінець його або домислюється, або читається із спотвореннями.

Читання пунктирно написаних слів. Пропонуються картки із словами, букви в яких написані не повністю, а з відсутністю деяких їх частин, проте так, щоб зберігалася однозначність їх прочитання. Дитині мовиться, що на стародавньому папірусі були написані важливі для всіх відомості, проте з часом папірус занепав і написані слова частково руйнувалися; необхідно наперекір цьому порушенню все-таки витягнути з них сенс. Ступінь руйнування букв з кожним разом поступово збільшується. Ця вправа закріплює в пам'яті дитини цілісні зорові образи букв і їх поєднань, розвиває і удосконалює вторинну зону потиличної кори лівої півкулі (18 і 19-і поля Бродмана), нормальне функціонування якої є нейрон-психологічною основою сприйняття вербального матеріалу.

Читання строчок з прикритою верхньою половиною . Чистий лист накладається на текст так, щоб верхня частина строчки була прикрита, а нижня відкрита. Читати треба тільки по нижніх частинах букв. Після того, як перша строчка прочитана, чистий лист зрушується вниз, прикриваючи верхню половину другої строчки, і т.д. Ця вправа формує сильну ігрову мотивацію, що вимагає швидкого прочитання, збіглого схоплювання відразу декількох слів (встигнути прочитати нижній рядок у що б те не стало, поки вона відкрита), а також читання не вголос, а про себе (оскільки це треба приховати), а у разі невдачі задає зовнішні опори (видимі нижні частини букв), по яких можна уточнити не повністю побачене або виправити невірно прочитане слово. Це вправа також надзвичайно важлива для формування словесно-логічної пам'яті (її об'єму, оскільки необхідно утримувати відразу декілька слів, її міцності, оскільки утримане треба зберігати декілька секунд, і її стійкості до інтерференції - таке утримання треба суміщати з читанням іншої строчки).

Пошук в тексті заданих слів . Задаються кілька слів, які дитина повинна щонайшвидше знайти в тексті. Спочатку ці слова пред'являються зорово, надалі - на слух. Бажано, щоб ці слова зустрічалися в тексті по декілька разів. Відшукавши їх, дитина може їх підкреслити або обвести кружечком.

Висновки
Працюючи над проблемою формування і вдосконалення читацьких навичок у молодших школярів, прийшла до таких висновків: уміння і навички читання формуються не тільки як найважливіший вид мовної і розумової діяльності, але і як складний комплекс умінь і навиків, що має повчальний характер. Під час читання формуються морально етичні ідеали дитини, її ставлення до навколишньої дійсності, збагачуються почуття, розвивається творча уява. Повноцінна навичка читання є важливим засобом розвитку і саморозвитку особистості учня. Формувати якості читання (правильність, виразність, усвідомленість, темп) необхідно в тісному взаємозв’язку, взаємопроникненню.

Описані вище вправи дають результат у формуванні повноцінної читацької навички молодших школярів лише за умови комплексного і систематичного застосування. Досконале оволодіння навиком читання – основа для подальшого навчання іншим шкільним предметам, основне джерело отримання інформації.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони стали освідченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати і допомагати.

Від сучасного творчого учителя початкових класів значною мірою залежить, чи полюблять діти читання або залишаться байдужими до літератури, чи стануть вони друзями книги і постійними її читачами, таким чином здобуваючи широту кругозору, міцні знання, чи "знайдуть" самих себе, чи стануть Людиною у сьогоднішньому складному і багатогранному житті.



Література


  1. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителеві . – Рад. школа, 1982 .

  2. Збірник «Цікаві вправи на уроках читання» - К.: Освіта, 2006.

  3. Купріна Н.В. Ігрова діяльність школярів. Монографія. К.: КМПУ, 2003.

  4. Нісімчук А. Сучасні педагогічні технології. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000.

  5. Бутрім В. Грамоти навчатися – все одно що гратися. – К.: 2005.

  6. Коваль Г.П., Іванова Л.І. Методика читання. – Т.: Видавничий центр «Богдан», 2009.

  7. Левин В.А. Виховання творчості. – М.: Просвещение,1997.

  8. Лапіна Н. Ігрові завдання для повторень знань з теорії літератури . // Дивослово, 1995.

  9. Іванова Л.І. Літературні ігри на уроках читання . – Рівне: ІМЦ, 1995.

  10. Жуковська Р.І. Гра та її педагогічне значення. – М.: Педагогіка, 1975.

  11. Захарук Д.В. пізнавальні ігри з літератури в 4 і 5 класах. – К.: Рад.школа, 1985.

  12. Дусавицький А.К., Левин В.А. Про використання засобів гри для формування мотивації учбової діяльності // вісник Харьківськогоун-та: психологія діяльності і пізнавальних процесів. – 1984.

  13. Федоренко І.Г. Шляхи удосконалення техніки читання// Поч.шк. – 1982. - №1.


Додаток 1

Читацькі навички



правильність

швидкість

виразність

Переказ

Словесне малювання

Усвідомлення прочитаного

Удосконалення читання

Розвиток зв’язного

мовлення

Словникова робота

Відповіді на запитання

Додаток 2

Удосконалення техніки читання

дикція

Словесний наголос

Опрацювання партитури

Володіння голосом

Логічний наголос

швидкість

правильність

виразність

Розвиток артикуляції,

антиципації
Подолання регресій

Розширення площини зору

Зорові і слухові диктанти

Додаток 3

Підсумковий урок-подорож

«Зі скарбнички народної мудрості»

Мета: формувати знання про усну народну творчість;

збагачувати активний і пасивний словник учнів;

розвивати читацькі навички (виразність, темп, правильність, усвідомленість);

поглиблювати уявлення дітей про влучність, точність, красу рідного

слова;

виховувати почуття дружби та взаємодопомоги.



Обладнання: казкові предмети, скринька, листи казкових героїв, назви казок,

6 перлина – вислови , кросворд, краплі за словами прислів’я,

2 хмарки зі складами, чистомовка , 7 перлина – набрані всі слова.

Хід уроку

І Організаційначастина


  • Робота з чистомовкою (за таблицею)

Ка-ка-ка – цікава … (казка)

Ку-ку-ку - прочитаю … (казку)

Ко-ко-ко – зачаруй нас … (казко)

Ки-ки-ки – новігерої … (казки)

Ці-ці-ці – кого зустріли в … (казці)


  • Розчитування

А) вправа для розширення кута зору.

Вчитель: Хочхмаринкирозлітаються,

Та слова легко читаються.

Каз


Каз

Каз


Каз

Каз


Каз

ка

ати



кар

ковий


очка

итися


-Яке слово зайве?

Б) вправи для розвитку навички читання.

Казковий дощик накрапав,

Він слова порозкидав.

Тож і ми часу не гаймо,

Швидше приказку читаймо?

3 7 1 4

та повчальнеказка В



6 2 5 8

щосьвигадканійврозумій



ІІ Мотиваціянавчальноїдіяльності

Вступне слово вчителя

Затишнодітям в пазусіказок,

Отакби й слухав про царя Салтана.

Або про те, як весело козак

Обманювавткрецького султана,

Про карих коней з полуменев грив,

Про чаклуна, що все на світіможе.

І хто б там що не говорив,

А згинезло і правда переможе!

Так сказала про казкуукраїнськапоетесаЛіна Костенко. Ви перегорнуличималоказковихсторінок, яківідкрили вам світфантазії та мудрості, навчилирозрізняти добро і зло, правду і кривду.

Сьогодні, підсумовуючививчене, ми з вами здійснимонезвичайнуподорож до Країниказок. А допоможе нам у цьому ось така бабусина скринька.

Відкриваємоскарбничку.

Скриньказовні невеличка.

Але в нійскарбибезмежні.

Будьте дужеобережні.

Їхніколди той не згубить,

Хтонароднумудрістьлюбить,

І багатствацібезцінні,

Їхзбирали по краплині.

Не втрачаєм часу марно,

Дістаємперлинугарну.



ІІІ Робота з теми урока

  • Перша перлинка – зупинка «Казкові загадки»

- Я бичок-третячок,

Смошляний в мене бочок.

Ізсоломидідзробив,

Бік смолою засмолив. (Солом’янийбичок)

-Що за звірвплітає сало

І кричить все: «Мало, мало!»?

Ужупаніпарубоцькім – упізнали – це… (пан Коцький)

-Хтоце в човникупливе,

Й рибкуматінцівезе?

І кого зміястрашнюча

З’їсти хоче більш за все. (Івасик-Телесик)

-Він зі змієм став до бою –

Сміло бився булавою.

Поміркуєш з нами трошки

Хто це, хто? (Котигорошко)

-Що дідусь наш посадив,

Поливав, полов, ростив?

А як виросла велика,

Всю сім’ю на поміч кликав:

І бабусю, й внучку, й Жучку

Рвати що допомогли,

Та без мишки-шкряботушки

І не вирвали б вони. (Ріпка)

Хто під кущиком в гніздечку

З ніжкою скаліченою жив,

Хто дідусеві й бабусі

Вірою і правдою служив,

Поки пір’ячко рябеньке

В піч не вкинули старенькі?

Геть дівчина полетіла,

З ними жити не схотіла. (Кривенька качечка)

Друга перлина «Закодоване слово»

,1,20, 14, 1, ,14,

Народні казки

Третя перлина «Листи-розповіді героїв»

1.Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої бабусі і дідусь. Але виявилося, щго у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі. (Колобок)

2.Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком дідусі, ані бабусі. І треба ж було цій мишці вибігти у найслушніший момент. (Яйце з казки «Курочка Ряба»»)

3.Я знав що все так закінчиться. Дуже я старий, стільки років стою. Мріяв, звичайно, щоб хто-небудь у мені оселився… Але їх оселилося так багато, що я просто не витримав і завалився. (Теремок)

4.Ну що ж, куме, вибачай, я не маю більше чим тебе пригостити. (Лисиця та журавель)

Четверта перлина «Збери назву казки»

Завдання. Скласти назви казок з окремих частин

Казка про липку та зажерливу бабу

Правда та кривда

Котик і Півник

Лисичка та Журавель

Цап та Баран

Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат

Івасик-Телесик



П’ята перлина «Бюро знахідок»

Борошно – Колобок

глечик з вузькою шийкою – Лисичка і Журавель

зв’язан солома – Солом’яний бичок

яйце – Курочка ряба

солом’яна шляпа – Івасик-Телесик

пір’їна – Кривенька качечка

колосок – Колосок



Шоста перлина «Здогадайся сам»

Вчитель:


Досить часто у казках використовуються образні засоби. Давайте спробуємо здогадатися, про що йде мова.

Ріс, як із води. – Дуже швидко.

Зарубав собі на носі. – Запам’ятав.

Мовчав, як риба. –Не проронив ні слова.

Скипіти лютим гнівом. – Дуже розгніватися.

Сьома перлина

Ця перлина вимагає від вас кмітливості. Визначте, що у казках схвалюється, а що засуджується.

Скромність, хитрість, дотепність, працелюбність, легковажність, доброта, справедливість, уважність, нав’язливість, образливість, безтактовність, самовпевненість, підглядання.

Восьма перлина. Розгадування кросворда

1.Які казки вивчалися у розділі «Усна народна творчість»?

2.Хто ходив по городу?

3.У казках перемагає… .

4.Чия голова дала щастя дідовій дочці?

5.Цікава задача.

6.Книга вчить, як на світі … .

7.Українська народна пісня «Три …»

8.Штучні вислови, складені з важких для швидкої вимови слів.

9.Ім’я Кожум’яки

10.»Дівчинка убралася в пір’ячко, зробилася … і полетіла».

11.Слово – не … , вилетить – не спіймаєш.

12. «…Як ізійду я, як ізійду з вечора рано, то ізрадіє риба у морі, люди в дорозі, звірі в полі.

- Що означають ключові слова кросворду?



ІV Підсумок уроку

Закриваємо ми скриньку,

Але тільки на хвилинку.

Бо завжди на кожнім кроці,

На перерві, на уроці,

В повсякденному житті,

Старші люди й молоді, всі багатими стаєм,

Бо у мовлення своє

Ми вплітаєм із скарбнички

Діаманти невеличкі –

Перлини мудрості народу,

Що йдуть від роду і до роду.



Додаток 4
Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу

(проводиться в усній формі на початку вересня)


1.Чи вмієш ти читати?

2.Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку?

3.Чи читають тобі книжки вдома?

4.Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?

5.Де можна брати книжки для читання?

6.Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?


Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах

(форма опитування - письмова)

1.Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва?

2.Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

3.Чи памятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.

4.Про що ти найбільше любиш читати?

5.Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх.

6.Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки?

7.На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку?



8. Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка