Шляхи формування і вдосконалення читацьких умінь у школярів



Скачати 424.54 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір424.54 Kb.
1   2   3

Завдання уроків читання


  1. Пізнавальні:

  • збагачення знань про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечуються навчальною інформацією з тексту).

  1. Виховні:

  • сприяти громадянському, етичному, моральному, естетичному, трудовому та фізичному вихованню молодших школярів;

  • формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність; викликати інтерес до традицій свого народу, його минулого, сьогодення та май­бутнього;

  • розвивати навички мовної етики.

  1. Розвивальні:

  • формувати мовленнєві вміння;

  • розвивати увагу, пам’ять, спостережливість;

  • розвивати аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію, встановлювати причиново - наслідкові зв’язки;

  • розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю.

  1. Навчальні

  • удосконалення техніки читання;

  • робота з текстом;

  • розвиток зв'язного мовлення.

Навчити дітей добре читати одне з найважливіших завдань школи. В. О. Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

Залучення до читання - це процес, у якому немає і не може бути дрібниць, важливого і другорядного. Цей процес можна уявити у вигляді цегляного будинку, де кожна цеглинка - це умова або засіб формування дитини-читача. I якщо «пропустите цеглинку» під час будови, то будинок не буде міцним і може через деякий час під впливом обставин розвалитися.

Питання про техніку читання є одним з головних у початкових класах. Від уміння читати залежать успіхи в навчанні і вихованні учнів, розвиток їх грамотності. У початкових класах учень має навчитись читати свідомо, швидко у відповідності з програмними вимогами, правильно.

Механізм читання складається з наступних компонентів:



  • оптичне сприйняття надрукованого чи написаного (впізнавання зорових сигналів - букв, що позначають відповідні звуки слів);

  • озвучення слова (вимова слова залежно від рівня оволодіння навичкою читання слова - за складами чи цілими словами);

  • усвідомлення змісту тексту (розуміння).

Перші два компоненти - переведення графічної форми слова в звукову - техніка читання.

Практика свідчить, що формування техніки читання - процес складний. У ньому важливі мислення й мовлення, сприйняття й пам'ять, слуховий і зоровий аналізатори.

У розвиткові навичок читання виділяють три етапи:


  1. аналітичний;

  2. синтетичний;

  3. етап автоматизації.




  1. Етап аналітичного навчального читання

  • Формуються зорово-слухові зв`язки (буква — звук).

  • Розвивається смислова здогадка.

  • Формуються способи читання та правильність.

  1. Етап синтетичного читання

  • Скорочення кількості регресії.

  • Ліквідація бар`єру промовляння.

  • Розвиток позитивних якостей читання .

  1. Етап автоматизації навички читання.

  • Удосконалення якості читання.

  • Розвиток навичок текстотворення.

  • Емоційно-образний аналіз тексту.

Уміння і навички, що формуються на уроках читання, мають загально-навчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, сприять саморозвитку і самовираженню особистості дитини.

  Треба звернути увагу, що основою структурування програми є змістові лінії Державного стандарту з читання, серед яких формування й розвиток навички читання. Протягом навчання школярі в початковій школі оволодівають повноцінною   навичкою   читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований найголовнішій стороні читання, тобто розумінню тексту.

Треба пам'ятати, що якості читання взаємопов'язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до поліпшення іншої. Недоліки якоїсь з ознак читання впливають на якісну характеристику іншої риси уміння читати.

Проблема формування повноцінних якостей читання учнів початкової школи привертає увагу багатьох дослідників.

І. Т. Федоренко розробив систему вправ для вдосконалення навички читання школярів, використовуючи яку вчитель зможе навчити дітей швидко читати. Слід зазначити, що при цьому швидкість читання вголос і мовчки молодших школярів значно перевищують програмові норми.

В. О. Науменко зауважує про необхідність застосування спеціальних
вправ на матеріалі творів, що вивчаються у початковій школі. Дослідник пропонує тексти записувати на картках, читати з дошки, промовляти. Вправи, що повинні займати на уроці 5-6 хв., потрібно проводити індивідуально, колективно, групами. За рахунок цілеспрямованої роботи досягається такий рівень сформованості навичок, що помилки в ході читання трапляються
рідко, діти розуміють зміст, читають в міру швидко, передають
настрій твору, стан героїв, дотримуються інтонаційних засобів.

Питання вдосконалення техніки читання в полі зору Л. К. Лухтай. Вона пропонує такі шляхи вдосконалення техніки читання школярів:

1) розвиток аналізаторів: зорового, слухового;

2) розширення кута зору;

3) подолання регресій;

4) усунення негативних факторів;

5) слухові та зорові диктанти;

6)розвиток антиципації;

7) облік та коригування швидкості читання.

Саме ці фактори і впливають на швидкість читання. Дослідник зазначає, що на кожному уроці, де застосовуються відповідні прийоми, не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного, свідомого, виразного читання. А саме: уміння читати правильно, виразно, відповідати на запитання, складати план тексту, коротко переказувати прочитане, відтворювати прочитане, працювати з науково-пізнавальним текстом.

Питання ефективних способів досягнення оптимальної швидкості читання розглядає Г. Пінчук. Нею виділені 8 резервів навчання читання, а саме:

1) Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ.

2) Напівголосне читання в класі.

3) Кожен урок починати з п'ятихвилинного напівголосного читання. 4) Помітні результати дає читання перед сном.

5) Режим оберігаючого читання.              

6) Робота над оперативною пам'яттю (зорові диктанти).

7) За системою І. Федоренка та І. Кальченка використовувати 3 типи вправ:

а) багаторазове читання;

б) читання в темпі скоромовки;

в) виразне читання з переходом на незнайому частину тексту.

8) Стимулювання учнів. Один раз на тиждень у кінці уроку роблять самозамірювання швидкості читання .

Отже, пропоную завдання складової частини всієї системи, яка дає змогу вдосконалити швидкість читання молодших школярів і зробити навчання читання живим і цікавим процесом для маленьких дітей, викликати в них бажання вивчати курс «Читання».




Система вправ для розвитку рухливості мовленнєвого апарату
Відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання, частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, скажімо [л], [р], [к], [ш], [ч], та їх сполучень. Тут знадобляться скоромовки, такі, як

Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

Два дровосека, два дроворуба, два дровокола говорили про Ларю. Лариона, Ларину маму.

Возде горки на пригорке встали 33 Егорки.

Раз Егорка (глибокий вдих через ніс і спокійний видих через рот),

два Егорка і т. д. (лічба до 33).

Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше – однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без «проковтування» звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання. Крім того, правильній постанові дихання й розвитку артикуляції допомагають:



  • вправи на тривалість видиху при звукові, наприклад, [ф], [ш], [с], [р];

  • повторення складів (ма, мо, му, та, то, ту), читання смислового блоку (два-три речення), вірша (один-чотири рядки) на одному диханні;

  • вимова окремих звуків [л], [р], [к], [ш], [ч] та складів (ла, ру, ко, шу, чі) спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;

  • вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді та м`які): ліс-лось, тонь-тінь, кіл-кіль, віт-віть.

Скоромовки

  • Ой, весела Василинка,
    Василинка - Веселинка.
    А Маша, мов кваша:
    Кисне й кисне Маша!

  • Борщик у горщику,

щавель у борщику.

А до борщу –

ще й по лящу.


  • Смаженю смажив,
    смажив Саша -
    Замість смажені в Саші -
    Сажа!

Чистомовки

  • Ас-ас-ас - всіх вітають малюки.
    Ють-ють- ють -привітання гарні шлють.
    Си-си-си -щастя, радості й краси.
    Ого-ого-ого - і здоров'я всім міцного.

  • Ла-ла-ла -молоко пила,
    Ли-ли-ли -липку полили,
    Ло-ло-ло -їдемо в село,
    Лі-лі-лі -рученьки малі.

  • За-за-за -в ліс пішла коза.
    Оз-оз-оз -їде паровоз.
    Зе-зе-зе -зебра віз везе.
    Уз-уз-уз -у болоті загруз.

  • Ки-ки-ки -їдуть саночки.
    Ок-ок-ок -падає сніжок.
    Кі-кі-кі -ковзани прудкі.

  • Ли-ли-ли - дружно пісню почали.
    Ло-ло-ло - діло весело пішло.
    Ем-ем-ем - ноту правильно беремо.
    Ем-ем-ем - радість людям ми несемо.
    Ли-ли-ли - дуже раді всі були.

  • Яч-яч-яч - я ловив м'яч.
    Юч-юч-юч - загубив від хати ключ.
    Іж-іж-іж -на столі лежить ніж.

  • Усь-усь-усь — робить сопілку дідусь.
    Ась-ась-ась - біля ставка Івась.
    Кар-кар-кар — підстригає Гриця перукар.

Пропоную ряд iгор, якi сприяють мовленнєвому розвитку школярiв:

Доберіть слово.

Мета. Визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.

Пропонуємо дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова-ознаки або дії. Скажімо: весна - рання, затяжна, стрімка; книга-цікава, товста, старовинна, художня; ялинка - гарна, струнка, зелена; питання - складне, просте, риторичне.



Яке слово довше.

Мета. Розвивати фонематичний слух; членувати слова на склади, звуки; визначати послідовність звуків. Рекомендуємо пари слів, наприклад: година чи хвилина, змія або черв 'як, день чи ніч, зима або весна.



Створіть нове слово..

Мета. Відпрацювати техніку читання (проговорювання) одно-, дво-, трискладових слів, наголос; збагатити словник; закріпити вимову голосних та приголосних (твердих і м'яких) звуків.

Пропонуємо дітям слова з підручника, а до них завдання:


  1. Прочитати слова о дно-двоскладові, з наголосом на І або на II складі;
    поясніть багатозначність або значення наведених слів: бак, рак, мак, лак,так, гак; дуб, зуб, чуб, куб; жук, сук, лук, бук; лити, пити, шити, жити,бити; сила, пила, шила, лила; чайка, майка, гайка, лайка, байка;

  2. Замініть букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук, бик, бек;
    дім, дам, дим; лук, лик, лак; нас, ніс; булка, білка, балка.

3. Прочитайте слова, що різняться буквеним складом: обберуть - обдеруть; влетить - злетить; поповз - заповз.

Слова зі слова

Мета. Розвивати зоровий, слуховий та мовний аналізатори, відпрацьовувати звуко-буквенний аналіз.

Пропонуємо до слів з підручника (кіт, гастроном, тканини} завдання:

а) із букв поданих слів скласти нові: кіт - тік; гастроном - астроном,


гном, трон, мат, том та ін.;

б) запишіть квазі-письмом слова, вказавши уже вивчені букви, що


позначають голосні або приголосні (тверді, м'які) звуки.

Наприклад:



кит - к.т, _ит астроном — а_ _ _ом, а _ т _ оном

в) прочитайте слова, де є збіг приголосних ППГ, ПППГ; з наголосом на III складі.


Система вправ для розширення кута зору

В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко - потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку - 1-2, у кращому - 5-6 слів. Завдання вчителя - розширити зону ясного бачення, особливо периферичний (бічний) зір.



Для цього рекомендуємо вправи з числовими таблицями Шульте і Лезера із складовими пірамідами. Таблиця Шульте становить квадрат 20X20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25 (див. табл 1). Таблиця Лезера- це прямокутник 20X40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50 (табл.2):

Таблиця1 Таблиця 2

21

5

20

2

8




1

28

12

29

9

13

23

9

14

12

11

24

33

25

32

24

10

1

19

17

30

41

6

47

18

16

7

18

25

6

19

35

43

3

39

3

15

4

11

22

36

5

38

13

48




26

4

44

31

8

42

37

14

22

49

17

20

7

2

34

23

45

40

15

50

10

21

46

27

16
Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем або якось інакше позначати про себе розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Час опанування таблиць відповідно 25 сек (перша) і 50 сек (друга).

Цими вправами виробляються навички використання периферичного поля зору, а також концентрується увага школяра, формується випереджувальний логічний пошук, системність сприйняття.

Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна забезпечити використанням складових пірамідок (таблиць) на кожному занятті з навчання грамоти. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, розпізнавати (читати) склади, прямі і зворотні, розміщені по краях кожної сходинки, розширюючи таким чином кут зору, необхідний для швидкого читання.

Для роботи з класом учитель пропонує демонстраційні таблиці-піраміди, а кожному вихованцеві індивідуально - подібні схеми значно менших розмірів. Біля підніжжя першої —45 мм, II — 50 мм, III — 55 мм.






















М

1

А


































М




2




О




























М







3







У






















М










4










И
















М













5













I










М
















6
















Е

























45 мм










































А

1

М


































О




2




М




























У







3







М






















И










4










М
















I













5













М










Е
















6
















М

























50 мм







































МО




1




РЕ




























МА







2







МА






















МА










3










ША
















СА













4













ША










КАР
















5
















ТА




ПАР



















6



















ТА






















55 мм





















Зосередивши погляд на вертикальній лінії, діти прочитують склади, слова згори до низу. На таблицях-пірамідках 1 і 2 можна зробити надрізи або кишеньки для заміни приголосних.

Для того, щоб учні краще усвідомлювали процес звуко - буквеного аналізу, структуру складів ПГ, ГШГ, ПІШГ, знаходили їх на перехресті горизонталі та вертикалі, пропонуємо такі таблиці:

1. А О У І Е И

М ____


Н ____

Р ____


К ___ .

2.


А О У І Е И

БЛ


ТР

ГР


СК
3. А О У І Е И

СТР


СКЛ

СПР


СКР

Як і ці вправи, розширенню кута зору сприяє також читання:

- згори до низу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії, посередині колонки, наприклад:


У

М

М

АК

КР

АН

АРМ

ІЯ

АКРО

БАТ

АТМОО

СФЕРА

(Слова добираємо з текстів підручника з наростаючою кількістю букв - знаків: 2, 3, 4, 5... або 3, 5, 7, 9 і записуємо їх пірамідкою);

- гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові

ЛІС


ЛІСИ

ЛІСОК


ЛІСНИК

ЛІСОЧОК


  • слів за допомогою поділу на склади жестами - рі-ка, ма-ши-на, зи-монь-ка;

  • слів, різних за структурою:

ЗМІНА

ПЕРЕМІНА


МАНДРІВКА

ДРУГОКЛАСНИК



Подолання регресій

В ході читання очі рухаються не зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно. Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій? Аркушем цупкого паперу закриваємо прочитані рядки, це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання, але, ясна річ, не розуміння тексту. Щоб, позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння, треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова - як для усвідомлення, так і для прочитання (скажімо слова з багатьма приголосними). Перед читанням вчитель записує їх на дошці, розбирає разом з учнями, особливо приділивши увагу слабшим школярам. Чим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її погляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше зупинок. Про це доцільно пам'ятати: перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається прочитати (іноді кілька разів) . Внаслідок цього знижується темп, втрачається час, логічний зв'язок слів.

Після першого разу класовод може запропонувати прочитати цей текст або окремий смисловий блок вдруге з обліком часу. Розуміння змісту перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 2-3 рази за урок. Після кожного підходу й фіксування часу варто робити паузу, щоб діти розслабились.

Розвиток антиципації

У ході читання чітко сприймається текст, що перебуває у зоні ясного бачення. Завдяки периферичному зору частково помічається і текст навколо цієї зони. У процесі читання периферичний зір забігає наперед, нібито готуючи сприйняття для ясного бачення. Помітивши, спіймавши поглядом контури слова, на основі смислу вже сприйнятої частини тексту, читець може здогадуватися, яке слово буде далі і передбачати його. Оце передбачення і називається антиципацією. Розвивати її можна і слід вже з 1 класу. Бажано практикувати читання тексту, де спочатку даються слова з пропущеними окремими буквами, потім - речення з пропущеними словами.

Наприклад, Ма...а, Па...а, пар...а, ст...л, сні..г; Діти читають..., мороз скував..., Зозуля лунко ... . Учні зіставляють записаний на дошці текст з друкованим у підручнику. Самі складають твори - мініатюри за малюнком з подальшим написанням і прочитанням його.

Встав букву – прочитай скоромовку

К . отив .ото. у .уто. .лубо.

Х .уртовина, .урделиця й ві.ола на .марині ї.али

Ї У .дальні .жаки до .дають з сиро.жками галушки

Б На ду.і .ілка .улку їла, .улка .ула .іла-.іла

Е Ч.р.з брід боб.р бр.д. - н.п.п.р.бр.д.

П .лив .аро.лав - .ра.ори .о.іднімав

Я .к н.вчало кошен.? Кошен. н.вчало: «Н.в!»

Прочитай речення (без голосних)

З.м.в.й с.н.чн.й д.нь. З.мл. вкр.л.сь р.зк.шн.м ср.бл.ст.м к.л.м.м.



Плутанки

вiдтiнок влiтку,

Зеленкуватий

провіщає погоду

морозну - неба

взимку . жарку

(Зеленкуватий відтінок неба провіщає жарку погоду влітку, морозну – взимку.)

час туман

Парує іти

лісом -


грибами

(Парує туман над лісом – час іти за грибами)



Вправи для розвитку мовної догадки


О Е

I Е

Е Е

М.Р.

В.Т.Р

М.Л.

П.Л.

Л.Д.Р

Т.Ч.

Г.Р.

С.Р.

Т.П.Р

С.П.

Н.ЖН.

С.М.Н

Р.СТ.

Р.ЖТ.

Т.Р.Н

Д.БР.

Р.ЗН.

П.Р.ЦЬ

С.НЦ.

С.Ч.НЬ

Б.Р.Г

Ш.Ф.Р

КВ.Т.НЬ

Б.Р.Т

Ч.В.Н

ЦВ.Т.

З.Л.НЬ

С.Н.Т

П.В.НЬ

Т.Р.М

Б.Р.ЦЬ

Р.ВН.

Ч.Р.П

Ф.Р.ЛЬ

.Д.

Ц.М.НТ

Ж.ВТ.НЬ

КВ.ТН.

В.Р.СК

П.РТФ.ЛЬ

БЛ.Д.

Т.ПЛ.

.Л.НЬ

Л.В.Р

С.РП.НЬ

.Л.СЬ

СТ.Л.ЦЬ

Ч.ТВ.Р

.В.С

Р.З.ЦЬ

Ч.РВ.НЬ

.Р.Л

 П.С.НЬ

СТ.Л.

ХЛ.П.ЦЬ

 .Д.Я

ПР.ДМ.Т

П.РТР.Т

 

ГР.Б.

Т.Н.

 

ВП.Р.Д

СТ.ГН.

 

ПЛ.Ч.

Г.Р.ЦЬ

 

П.Р.Д

 

 

Н.С.



Висновки
Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь ─ якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення. Можна використовувати ігри, в основі яких лежить впізнавання творів за окремими малюнками чи уривками, постановка і розгадування "хитрих" питань по прочитаних книгах, відгадування імен літературних героїв, прізвищ письменників, складання літературних ігор за принципом "чого не вистачає". В процесі літературних ігор розвиваються інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності.

Не менш значимі і показові для загального і літературного розвитку молодших школярів художні конкурси на кращий малюнок за прочитаними творами, на знання віршів і прози, на вміння декламувати, читати по книзі.

Дуже важливим засобом розвитку активності , самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам’ятками мистецтва, з літературно ─ меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячений художній твір.

Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження у школярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів:



  • вечори, присвячені ювілеям письменників;

  • актуальним літературним темам;

  • вечори байки, казки;

  • вечори обговорення книг.

Різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв’язок з життям сприяють розвитку в учнів інтересу до творів мистецтва, до літературної і усної народної творчості.

З метою раціонального проведення уроків роботи з дитячою книжкою крім класних занять вчитель має передбачати бібліотечні заняття у шкільній та міській дитячій бібліотеці. Обізнаність в доступному колі читання розширює сферу пізнавальних інтересів школярів. Бажання прочитати книгу, яку вибрав сам, вміння користуватися нею розширює творчу уяву дитини, привчає думати про книги і їх героїв, про тих, хто пише книги, про людей, про своє місце серед них.

Тому незаперечним є той факт, що виховання в учнів любові до книги, вироблення в них глибоких читацьких інтересів ─ одне з головних завдань, яке необхідно розв’язати на сучасному етапі реформи загальноосвітньої школи. Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Ми маємо допомогти дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних мас ─ медіа, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси. Звичайно, діти мають зрозуміти, що читання ─ це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати у дитини інтерес до читання, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.

Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.




Додаток 1

Урок читання в 2 класi






1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка