«Що таке музика?»



Сторінка1/5
Дата конвертації21.03.2016
Розмір1.24 Mb.
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ



Тернопіль 2011 р.

Перелік матеріалів:

1. Характеристика

2. Анотація

3. Відгук про педагогічну діяльність

4. Доповідь з власного досвіду

5. Додаток№1 Казку розповідають… «Музичні інструменти»

6. Додаток №2 Мовленеві ігри за системою Карла Орфа Юрій Островський «Кулачки й долоньки»

7. Додаток №3 Рухливі ігри за системою Карла Орфа «Каруселі»

8. Додаток №4 Музичне заняття на тему: «Що таке музика?»

9. Музично-хореографічний гурток

10. Робота з батьками

11. Тематика заняття «Мелодії осені» старша група

12. Музичне заняття в молодшій групі «Кошеня в гостях у малят»

13. Комплексне музичне заняття: «Допоможіть друзям» середня група

14. Музичне заняття: «Музична мандрівка» старша група

15. Заняття-розвага «Ой ти, Зимонька-Зима!» старша група

16. Заняття «Дарунки музичної скриньки» середня група

17. «Шануймо родину» (Родинне свято) старша група.

18. Розвага в старшій групі «Українські народні ігри»

19. Святковий ранок на тему «Гарбузова родина»

20. «Новорічні вечорниці» старша група

21.Сценарій новорічного ранку, старша група

22. Святковий ранок на тему «Ой там, на веселім на базарі»

23. Музична казка «Колосок»

24. Розвага «Родинне свято» старша група

25. Список опрацьованої літератури.


ХАРАКТЕРИСТИКА

Бурин Лариси Петрівни, музичного керівника ДНЗ №30 , м.Тернополя, 1961 року народження, освіта середньо-спеціальна, закінчила Львівське музично-педагогічне училище в 1982 році, спеціальність: музичний керівник у дошкільному закладі і вчитель музики в загальноосвітній школі.

Бурин Л.П. працює на посаді музичного керівника в ДНЗ №30 з 1982 р. За період роботи виявила себе, як фахівець, що має високий рівень компетентності, творчо працює з дітьми, розвиває особистість кожної дитини впроваджує інноваційні технології в освітньо-виховний процес.

Вона старається сформувати у дітей життєву мистецьку активність, закласти основи музичної культури, прищепити дітям емоційно-ціннісне ставлення до оточуючого світу, сформувати основи музичного сприймання, розвивати музичні здібності, спеціальні здібності музичного і музично-рухового виконавства, збагачувати музичні враження дітей, знайомлячи із творами різних композиторів та кращими зразками української народної музики, розвивати виконавські та танцювальні здібності обдарованих дітей.

Маючи прекрасну музично-теоретичну підготовку, обізнаність у вікових особливостях росту та розвитку дітей, особистісних проявах, високопрофесійне володіння методикою музичного виховання, уміння розробляти зміст музичних занять, розваг та свят згідно з віковими особливостями, музкерівника Бурин Л.П. завжди досягає високої виконавської, музично-рухової активності дітей, їх самостійності, створення оптимальної емоційної атмосфери.

Щоденна спільна співтворчість з вихователями, співробітництво з батьками дають можливість кожній дитині розвиватися, закохуватися в музику, пісню. Формує дитячу творчість, вміння створювати власні задуми, підтримує прагнення дітей до активності, дає можливість прилучати їх до системи цінностей, культури і традицій українського народу, ознайомлює з культурою народів світу.

Бурин Л.П. постійно працює над підвищенням своєї фахової майстерності, вдосконаленням традиційних технологій.

Вона має високу працездатність та відповідальність, виконує свої посадові обов’язки, щиро ділиться своїм багаторічним досвідом, створює навколо себе атмосферу психологічного комфорту, оптимальні умови для довірливих приємних стосунків з дітьми, вихователями, батьками.

За особистий внесок у розвиток дошкільної освіти міста неодноразово нагороджена грамотами міського, обласного управління освіти.

Вона доброзичлива, комунікабельна, інтелігентна, викликає симпатію до себе з боку колег, батьків та найбільше її люблять діти, бо у роботі з ними вона ставить до себе дуже високі вимоги і щиро любить своїх вихованців.
Завідуюча: Дереш Г.П.

АНОТАЦІЯ
Тема досвіду: «Художньо-естетичний, креативний розвиток особистості через музичне виховання».

Об’єкт досвіду: Бурин Лариса Петрівна, музичний керівник, стаж роботи 28 років, спеціаліст.

Адреса досвіду: Тернопільський дошкільний навчальний заклад №30

Вивчення та оформлення досвіду: 2011р.

Бурин Лариса Петрівна впроваджує елементи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку, «Я у Світі», здійснює роботу за такими основними напрямками:


  • виховання інтересу до різних видів музичної діяльності;

  • розвиток естетичних почуттів та творчої уяви кожної дитини;

  • формування досвіду музичних вражень, розвиток мислення, бажання слухати найкращі зразки світової класичної музики;

  • розвиток інтересу до активної гри на музичних інструментах;

  • виховання любові до пісні, бажання співати.

Музкерівник веде пошукову роботу щодо втілення в життя нових форм і методів музичного виховання, які забезпечують розвиток не окремих сторін музичної діяльності, а формування особистості дошкільника загалом. Вона впродовж багатьох років працює з дітьми над художньо-естетичним, креативним розвитком особистості через музичне виховання. Для цього муз керівник розробила конспекти музичних занять, «родинних свят», розваг, драматизації казок, спланувала роботу з батьками, роботу музично-хореографічного гуртка.

Навчаючи своїх вихованців, Лариса Петрівна завжди ставить обов’язковою умовою, щоб був інтерес до навчання, щоб діти самостійно мислили, усвідомлено сприймали матеріал, який забезпечує творче включення у пізнавальний процес кожної дитини. Вона продумано використовує різноманітні методи та прийоми подання знань, музично-дидактичний матеріал, вправи з елементами пошукової діяльності Бурин Л.П. зрозуміло і переконливо доводить дітям, що музика є наш навколишній світ, наша природа. Завжди досягає високої виконавської майстерності, музично-рухової активності дітей, їх самостійності, створення оптимальної емоціональної атмосфери.

Бурин Лариса Петрівна веде тісну співпрацю з вихователями закладу, проводить з ними попередню роботу з підготовки до занять, розваг.

Високий професіоналізм музкерівника найкраще проявляється під час проведення святкових ранків, родинних свят. Це насправді видовищні спектаклі, в яких реалізується творча думка музкерівника, її новаторський талант вміння навчити, зацікавити кожну дитину, добитись майстерності виконання.

У своїй педагогічній діяльності музкерівник прагне відійти від шаблону, зразка, допомагає дітям ініціювати самостійні рішення, розвиває творчу активність дітей, оригінальність, гнучкість, самостійність, налаштованість на успіх.

Вона допомагає кожній дитині знайти, відчути прекрасне у цьому світі та прилучитися до нього, полюбити музику, яка дарує незабутні естетичні враження на все життя.


Завідуюча ДНЗ №30 Дереш Г.П.

ВІДГУК

про педагогічну діяльність музичного керівника

ДНЗ №30 Бурин Л.П.
Бурин Лариса Петрівна прийнята на посаду музичного керівника в ДНЗ №30 у 1982р. та продовжує тут свою трудову діяльність. Вона є фахівцем з музичного виховання закінчила Львівське музично-педагогічне училище у 1982 р.

Проявила себе, як висококваліфікований спеціаліст, який досконало володіє методикою музичного виховання, добре знає психологію дітей дошкільного віку, враховує індивідуальні та вікові особливості кожної дитини, втілює в практику роботи нові ідеї, технології.

Постійно проводить семінари, колективні перегляди, дні відкритих дверей для батьків, вистави та концерти. Має високий рівень професійної компетентності та особистісного потенціалу.

Чітко виконує посадову інструкцію, правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з техніки безпеки.

Розпорядження адміністрації виконує вчасно і точно.

Має високу працездатність, вимоглива до себе, комунікабельна, доброзичлива.

Завідуюча: Дереш Г.П.





Музичного керівника ДНЗ №30

Бурин Лариси Петрівни

Тернопіль 2011

Сучасний світ - це світ креативних особистостей, адже вершин у ньому досягають лише ті, хто мислить неординарно, творчо, хто нестандартно підходить до розв’язання будь-яких проблем. Не випадково у Державній Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Креативність вперше визначено однією із семи основних ліній розвитку. І хоча на формування креативної особистості впливає чимало чинників, відчутний успіхів у цій справі можна досягти, використовуючи засоби музичного виховання.

Умови для розвитку у дошкільників креативності можна забезпечити, зокрема, на музичних заняттях. Ще Василь Сухомлинський стверджував, що музика пробуджує енергію мислення навіть у найінертніших дітей. Музика формує художній смак, активізує потребу в самостійному та неординарному мислені, збагачує внутрішній світ, розвиває творчу уяву. А для людини творча уява – це ключик, який відкриває двері у нове, досі незнане життя, це одна з неодмінних умов формування креативності.

Найкращим періодом для розвитку творчої уяви є дошкільне дитинство. Від того, наскільки повно були використані його можливості, багато у чому залежатиме креативних потенціал дорослої людини. Тому педагогам необхідно приймати прояви дитячої креативності, якомога частіше створюю ситуації для вільного спілкування, обміну думками.

Пройшовши необхідний етап наслідування, накопичивши враження, набувши відповідних навичок, дитина має перейти етап творчості.

Працюючи з дошкільнятами багато років, я знаю, що потрібно відшукати ключик до розв’язання кожної особистості, підштовхнути дитину до проявів ініціативи, винахідливості, вигадки, фантазії. Я своє кредо у роботі з дітьми визначила так: «Бачу-чую-творю».

Творчі здібності в поєднанні з моральними якостями є фундаментом, на якому вибудовується особистість.

У дошкільному віці дитини формується і естетичне ставлення до світу природи, культурних надбань людства. Я працюю над формуванням внутрішньої культури кожної дитини, виховую поняття «естетичне», «моральне». У своїй роботі я стараюсь відійти від жорстокої регламентації, зразка, шаблону, а підтримати дитячі самостійні рішення, вміння знайти, помітити нове, розвинути допитливість, кмітливість, заохочувати дітей до здійснення самостійного вибору, виховувати потребу в нових враженнях, створювати сприятливі умови для становлення креативності, як базової якості особистості дитини.

На заняттях з молодшими дошкільниками постійно підтримую у них почуття нового.

Досягаю цього, збагачуючи зорові, слухові, чуттєві враження вихованців з допомогою фрагментів з лялькових вистав, репродукцій картин, нових предметів, іграшок, музичних інструментів, тощо. Це дає змогу зацікавити малюків, пожвавити заняття. Можливість самому спробувати заграти на сопілці чи іншому музичному інструменті, підібрати зображення, що відповідає настрою музики, або ж «намалювати» мелодію викликає у дітей щирий інтерес до музики. Вони активніше залучаються до творчого діалогу, залюбки виконують мистецькі завдання.

Дітям молодшого дошкільного віку пропоную музичну розвагу «Спостереження за ходою лисички» (перед малюнками її зображує старша дівчинка). Вона йде, крадучись-тихо ставить ногу, озирається. Потім передаємо враження від побаченого і почутого за допомогою графічного зображення, наприклад малюємо на папері кружечки, що позначають рух мелодії вгору та вниз («сліди Лисички»). Діти показують руками напрям мелодії, під яку рухалась Лисичка. Використовуючи свої знання, вони можуть самі відтворити на металофоні обережні кроки Лисички та ритмічний малюнок запропонованого педагогом твору.

Лисичка-сестричка

Тихенька хода

М’якесенькими лапками

Зайчат не шкода.

Послідовна робота дає змогу щоразу підвищувати вимоги. На наступному занятті я застосовую прийом складання казки дітьми:

«Гралися Зайчики, підкралася до них Лисичка і стала слухати. Тут затупотів Ведмідь, усі злякалися і втекли». До цієї казки діти можуть самостійно створити музичний супровід (приклад складання музичного супроводу до казки див. у Додатку №1)



З накопичення у дітей досвіду і знань їхня творчість урізноманітнюється. Вихованці середньої групи залюбки створюють музичні образи. Їм можна запропонувати вправу «Відгадай настрій звірят». Діти по черзі, за допомогою інструменту, придають настрій обраного персонажу, а всі інші його відгадують, визначаючи характер музичної «замальовки»: «Зайчики в Оксани, веселі, легко танцюють. А в Андрійка зайчики сердито стрибають і сильно тупотять ніжками».

У ході занять часто використовую так звані «словесні навігації» - прості, короткі загадки та вірші, на які треба реагувати мімікою, вухами, жестами. Багатий матеріал для інсценізації дають народні пісні, потішки, приспівки, забавлянки, заклички. Так, дівчина бере ляльку, «вмиває» її та приспівує:

Водичко, водичко, умий Галі личко,

Щоб очки ясніли, щоб щічки рум’яніли,

Щоб сміявся ротик, щоб кусався зубок.

Залучаючи дітей до музичної діяльності, я прагну, щоб діти активно імпровізували, виявляли власну творчість у різних видах музичної діяльності, збагачували власний досвід, отримували позитивні враження від взаємодії з музичним мистецтвом. Тому у практику роботи з дітьми впроваджую всесвітню відому концепцію музичного виховання, створену німецьким композитором Карлом Орфом.

Карл Орф вважав, що головне чого мають домогтися педагоги, це навчити дитину любити музику. Тому залучаючи дітей до активної діяльності, спонукаю їх до розкриття своїх мовленєвих, музичних та танцювальних здібностей.

Музичні заняття починаю з мовленнєвих ігор, поспівок, пісеньок-потішок, які діти супроводжують елементарними рухами (див. Додаток №2). Виконання під музику нескладних рухів, за допомогою яких діти обігрують спів, сприяє розвитку у них рухової та зорової пам’яті, уваги. Такі прийоми дають змогу малюкам запам’ятати поспіви набагато швидше, ніж під час звичайного співу.

У музичні заняття включаю пальчикову гімнастику. Адже пальчикову гімнастику можна використовувати протягом усього музичного заняття. Вона попереджає стомлюваність, дає змогу дітям швидко переключатися на інший вид діяльності, а головне – діти виконують її із задоволенням.

Для пальчикової гімнастики використовую цикл музичних вправ-ігор для дітей трьох – шести років: «Грайливі пальчики», «Пори року», «Що побачила Даринка у бабусі у селі», «Велика родина», «Лісові пригоди Світланки». Кожен цикл містить кілька музичних мініатюр-ігор. Що об’єднанні єдиною сюжетною лінією.

Так, у «Грайливих пальчиках» діти пальцями імітують різні види діяльності: крокування, гру на музичних інструментах, вправи з м’ячиком…

«Пори року» - музична пальчикова гра-казка про пори року і перетворення сніжинки. Розповідь супроводжую вправами для розвитку моторики пальців рук. Емоційний стан дітей, створений музикою, сприяє більше глибокому засвоєнню отриманих знань про навколишній світ і явища природи.

У музично-сюжетному циклі «Що побачила Даринка у бабусі у селі» діти, співаючи, зображають рухами пальців різних тварин, що живуть у селі.

«Лісові пригоди Світланки» - гра-казка про лісових мешканців.

«Велика родина» - розповідь про дружні родинні стосунки.

Діти радо беруть участь у музичних пальчикових іграх. Навіть ті діти, які зазвичай малоактивні чи у яких на початку заняття був поганий настрій, захоплюючись, швидко підключаються до музичної гри.

У своїй практиці поєдную музичні вправи для розвитку звуковисотного та ладового відчуття, відчуття динаміки з використанням музичних інструментів. Діти, граючи на музичних інструментах, опановують засоби музичної виразності, зокрема такі, як: темп, ритм, регістр, артикуляцію, динаміку.

Інструменти для гри використовую не лише традиційні, а і саморобні:

- маракаси, заповнені різною крупою

- різноманітні «шурхунчики» зроблені з целофану.

Під час гри на музичних інструментах пропоную дітям творчі завдання: вигадати свою мелодію, продовжити подану запропоновану мелодію, продовжити подану запропоновану мелодію, змінити ритм, тембр мелодії, даю можливість запропонувати свої завдання.

Рухливі музичні ігри та вправи зазвичай проводжу на килимку. Стоячи у колі, діти добре бачать один одного, спостерігаючи за товаришами ніби бачить себе у «дзеркальному відображені». У дружньому колі виникає атмосфера колективної праці, і це також стимулює дітей до виконання того чи того завдання (див. Додаток №3).



Один із найцікавіших, і найдоступніших і багатофункціональних матеріалів для виховання і навчання дітей дошкільного віку є український дитячий музичний фольклор. Це різноманітні дитячі пісеньки, колискові, пісні-казки, небилиці, пісні з казок, заклички, примовки, прозивадки, пісні-звуконаслідування, веснянки, гаївки, колядки, щедрівки, дитячі музичні ігри, загадки, які поповнюють музичний навчальний репертуар. У свої працях Карл Орф наголошував на значенні національної культури і традицій у початковому музичному вихованні і рекомендував використовувати відібрані національні твори з використанням властивих цьому народі музичних інструментів.

За багато років своєї музично-педагогічної практики з’ясувала, що особлива мова дитячого музичного фольклору позитивно впливає на розвиток емоцій дітей та стимулює їх до активного спілкування між собою із дорослими. Використання у роботі творів дитячого музичного фольклору сприяє формуванню у дітей ціннісного ставлення до навколишнього світу і спонукає до вивчення рідної мови, українських звичаїв і культури, розвиває музично-творчі здібності. Даю можливість дітям продумати різні інсценівки, обіграти їх.

Набутий на музичних заняттях досвід інсценізації музичних творів сприяє творчому наповненню повсякденного життя дошкільників. Так, наприклад, закличка «Іди, іди, дощику» зазвичай є природнім емоційним відгуком більшості моїх вихованців на дощову погоду.

Поступово готую вихованців і до участі у пісенній творчості. Виконуючи, скажімо знайому дітям пісню, зупиняюся наприкінці, не завершую мелодію – малюки доспівують її самі. Потім співаючи нову розспівку, перериваю її звучання на нестійкому звуці – діти закінчують фразу стійким звуком. А згодом, виконавши уривки музичних творів у мажорному та мінорному ладах, прошу вихованців розрізнити їхні характери (весело та сумно), відтворити голосом мелодію.

Для самостійних імпровізаційних вправ пропоную дітям наслідувати, імітувати спів зозулі, проспівати імена, скласти мелодію на слова «цінь-цірінь», «няв-няв». Вокальні навички дошкільників удосконалюються під час складання пісенних відповідей. Можна ставити дітям музичні запитання, як-от: «Зайчик, Зайчик, де бував?» Діти самостійно імпровізують: «Я в садочку танцював! Під кущем, під кущем!»

Імпровізації задовольняють прагнення дітей передати свої емоції за допомогою музики. Важливо те, що реакція на запропоновану ситуацію бувають найнесподіванішими. Так формується здатність дітей мислити не у «загальному потоці» а креативно.

Старших дошкільників я спонукаю складати пісні на їхні власні слова. Але спершу вчу відчувати ритмічну пульсацію поетичного рядка, і власне, римувати. Потренуватися можна на таких прикладах:

Музкерівник: Діти:

Сонечко віконечко

Діти квіти

Струмочки листочки

Весна красна

Велике значення для розвитку творчих здібностей мають музично-ритмічні вправи. Демонструючи характерні рухи певного персонажу, діти під супровід відповідної музики передають особливості його поведінки. Наприклад танок ведмежат – незграбний, метелика – витончений, зайченяти – жвавий, сніжинки – ніжний.



Не менш цікавою є така форма роботи, як озвучування казок. Далі домовляємося, хто якого персонажа буде озвучувати, спільно визначаємо, у кого краще виходить. Діти самі обирають інструменти, які на їхню думку, більше імпонують тому чи іншому персонажу казки. Наприклад у казці «Рукавичка» діти озвучують «Мишку – дзвоником, жабку – бубном, зайчика- металофоном, лисичку – трикутником, вовка – кастаньєтами, ведмедя – барабаном, діда - тріскачкою».

Під час інсценізації казки імена персонажів змінюємо звучання відповідних інструментів. Наприклад:


  • Хто, хто в рукавичці живе ?

  • Я … (звучить дзвоник)

  • Я … (звучить трикутник) Ати хто?

  • А я … (звучить барабан) волохатий, пустіть мене до хати!

  • Заходь!

Ця форма роботи надзвичайно цікава дітям. Час минає непомітно, і в кінці заняття вони просять6 «А може ще?».

Під час слухання музики, що відтворює картини природи можна зацікавити дітей розповіддю, якої «Настало літо – грибне, пісне, полуничне, річкове, малинове. Прислухайтесь: у полі шелестить травичка, сюрчать коники, гудуть бджоли. Мовчить вода в річках, озерах. А ж раптом – хлюп! Сплесок води! Певно, рибка хвостиком вдарила. Дзюркотить струмочок. Зупинись і почуй його пісеньку». За допомогою цього прийому, не виходячи з дитячого садка, можна побувати, скажімо, у лісі.

А потім перед кожною дитиною складу аркуш паперу для малювання і фарби. Звучить музика і … ліс (приходить у гості) до дітей. Він дзвенить пташини голосами, у ньому стрибають білки і зайці, стукає дятел, продирається крізь хащі ведмідь, риспає вовк. Ми слухаємо музику, і кожен бачить «своє». І це «своє» відтворює у малюнку. На наступному занятті діти можуть пояснити зображене, долучаючи до розповіді жести, рухи та міміку.

Якось на одному із занять хлопчик запитав мене : «Що таке музика?» Подумавши, я відповіла6 «Музика – це природа, яка оточує нас, серед якої ми живемо, це її звуки». Адже кожен звук може стати музичним, тому що він має акустичні властивості і його може передати певний музичний інструмент та голос людини. Про те, що таке музика, як навчитися розуміти і любити її, розповідаю дітям на кожному музичному занятті.

Розповідаю дітям про те, що музика виникла під час співу. І однією з найдавніших пісень є колискова. Колискова не лише допомагає дитині заспокоїтися та заснути, вона ще й підвищує її розумові здібності, налаштовує на хвилю щастя, гарного настрою.

У наступних бесідах насамперед розповідаю дітям, що музика народжується зі звуків, які видають музичні інструменти. Пояснюю, що різні музичні інструменти звучать по-різному, тому, що кожен з них утворює звуки у свій спосіб. Щоб діти практично засвоїли ці знання, використовую різні методи, зокрема: пропоную дітям самостійно здобути звуки – у молодшій групі – імпровізуючи на різних музичних інструментах. У старшій групі – виконую просту мелодію на металофоні.

Використовую прийом порівняння. Спочатку даю дітям прослухати аудіо запис на крапання дощу а потім виконую п’єсу «Сумний дощик», Дмитра Кабалевського і пропоную дітям визначити, чи чути звуки дощу у цьому творі, тобто чи вдалося композитору передати звуки дощу музикою. Потім пропоную дітям прослухати аудоізапис «гудіння» джмеля та твір «Політ джмеля» М. Римського-Карсакова і відповісти чи схожа музика, написана композитором, на звук польоту справжнього джмеля.

Великий вплив на сприйняття музики має досвід дітей, набутий під час спостережень у природі (див. Додаток №4), які я проводжу спільно з дітьми.

Продовжуючи ознайомлювати дітей з музикою, проводжу бесіду з дітьми на тему: «Чи живе музика у вас вдома?», розпитую, чи вміє хтось із рідних грати на музичних інструментах, на яких саме?

Розповідаю, що музика «живе» у казці. Разом з дітьми драматизуємо улюблені казки, у яких музика-чарівниця «оживляє» казкових героїв. Наприклад так, як це відбувається у дитячій опері Миколи Лисенка «Коза-Дереза» за допомогою пісні.

Ще музику ми чуємо у мультфільмах. Яскравим прикладом є мультфільм «капітошка». Обговорюємо його зміст, розучуємо пісню капітошки. Діти самостійно дають характеристику почутій музиці, кожне слово висловлює свою думку. Музичний супровід у танцях та іграх створює відповідний настрій, допомагає правильно передати образ певного героя, його пластику, характер. Діти дізнаються про роль музики у театрі.

Адже театр –це насамперед яскраве емоційне дійство, а ніщо так не підсилює емоційність сприйняття, як музика.

Щоб збагатити уявлення дітей про музику та прищепити любов до неї, пропоную батькам час від часу відвідувати з дітьми ляльковий театр, вистави, концерти. Адже лише так діти зможуть ширше ознайомитися з музикою, як видом мистецтва.

Підсумовуючи знання дітей про музику, використовую різні сучасні форми роботи, наприклад, презентація, в яких усі матеріали можна коротко подати у цікавому дисковому, відео форматі. Такі презентації, насичені яскравими образами, дають змогу розширити та збагатити уявлення дітей про музику, систематизувати їхні знання.

Тож методів та прийомів, для того, щоб «занурити» дітей у світ музики, багато. Але головне завдання музичного керівника я вбачаю у тому, щоб навчити дітей «жити» музикою, насолоджуючись кожним звуком.

Існує ще чимало цікавих і ефективних методів та прийомів, що сприяють розвитку креативності у дошкільників. Головне, щоб використовуючи їх, ми усіляко підтримували прояви дитячої творчості – навіть найпростіші, відзначали знахідки дітей – нехай і незначні, цінували їхні особисті думки – бодай найнаївніші.

Ось що стимулює розвиток креативного підходу до навколишнього світу.

Сподіваюся, що наша любов до дітей, бажання використовувати у своїй роботі прогресивні методи та прийоми, досконало оволодіти мистецтвом виховання. Помножені на високий професійний запал, допоможуть нам подолати непростий шлях від слів – буття до слів – творчості, як вершинної точки спільності дорослого і дитини.

Це і є наш найвищий приорітет, наш педагогічний Олімп.

Додаток 1

КАЗКУ РОЗПОВІДАЮТЬ... МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Фрагмент домінантного заняття з розвитку креативності з елементами імпровізації

Старша група

МЕТА:


- продовжувати вчити слухати і розуміти музику;

- розвивати здатність до музичної імпрові­зації відповідно до тексту казки;

- зіставляти тембр музичного інструмента та літературний зміст;

- учити відчувати темпові й динамічні змі­ни музики.

ОБЛАДНАННЯ: деркач, барабан, рубель, дзві­ночки, свищики, ксилофон, тріскачка, металофон, цимбали, пляшечки з пшо­ном.

ХІД ЗАНЯТТЯ:



Музичний керівник: Діти, впевнена, що всім вам дуже подобається слухати казки. Але сьогод­ні пропоную вам спробувати себе у ролі казкарів і розповісти власну цікаву історію. То як, згодні?

А розказати казку нам допоможуть наші му­зичні інструменти. Отже, кожен візьміть собі ін­струмент, який більше до вподоби.



Діти беруть інструменти, сідають на визначені місця.

Музичний керівник: Тож послухайте казку про дівчинку Росяночку.

Казка про дівчинку Росяночку

Була собі дівчинка Росяночка — чемна та мила. Жила вона у чарівному лісі. Уночі у лісі тихо-тихо.



Музичний керівник грає на фортепіано у низькому регістрі. Лише зірки мерехтять на темному небі.

Дитина грає поодинокими ударами на металофоні у такт музиці. Та ось прокинулося сонечко і послало на землю один, другий, третій промінець.

Дитина виконує прийом глісандо на ксилофоні у такт акомпанементу музичного керівника.

Першою від промінчика сонця прокинулася травичка і лагідно зашелестіла.



Діти грають на пляшечках з пшоном у такт акомпанементу. У траві розкрилися квіточки-дзвіночки і весело задзеленчали.

До музичного супроводу приєднуються діти, які грають на дзвіночках.

Прокинулася дівчинка Росяночка, поглянула у віконце і зраділа чудовій погоді. Пішла Рося­ночка до річки вмиватися. Шелестить травичка, дзвенять дзвіночки, радісно співають пташки.



Вступають діти, що грають на свищиках.

Усі вони вітають красуню Росяночку. Хвильками весело зустрічає дівчинку річка. Діти виконують прийом глісандо на цимбалах.

І все було б добре, та злі Баба Яга і Кощій Безсмертний стежили за дівчинкою Росяночкою з темного лісу. Ось вони помалу підкрадаються до неї все ближче і ближче... Ось-ось схоплять Росяночку і понесуть її за високії гори, бистрії ріки, темнії ліси...

Діти грають на тріскачці, деркачі, рублі. Темп прискорюється, сила звука поступово зростає. І бути б лиху! Та тут з'явився добрий вайлуватий Ведмедик.

Дитина вистукує на барабані.

Він став проганяти злих Бабу Ягу та Кощія Безсмертного все далі й далі вглиб лісу. Наля­кані Баба Яга та Кощій Безсмертний тікали щодуху.



Темп музичного супроводу ще прискорюється.

І зраділо сонечко, (грає ксилофон)

Лагідно зашуміла травичка, (грають сипучі ударні)

Задзвеніли дзвіночки, (грають дзвіночки)

Заспівали птахи, (грають свищики)

Весело заплескали річкові хвилі. (вступають цимбали)

Ось і казочці кінець, а хто грав — той молодець!

Музичний керівник: Що ж, діти, ви дуже прикрасили казку тим, що вступали у гру відпо­відно до сюжету. Звучання кожного з ваших ін­струментів доповнювало казкову історію так, як це не можна передати словами.

Що виразив своїм звучанням твій інстру­мент (називає ім'я дитини)? (Очікувана відповідь: «Мерехтіння зірок на темному небі».)

Що змальовував ти (називає ім'я дитини) сво­єю грою? (Очікувана відповідь: «Сонячні промінці».)

Хто говорив голосом ваших інструментів (називає імена дітей)? (Очікувана відповідь: «Це шелестіла трава, співали пташки».)

Як називається твій інструмент (називає ім'я дитини) і що він зображував своїм звучан­ням? (Очікувана відповідь: «Я грала на цимбалах, їх звучання зображало плескіт хвиль».)

А коли темп твоєї гри прискорювався? (Очікувана відповідь: «Я грала швидше та голо­сніше, коли річка «хвилювалася» за дівчинку Ро-сяночку».)

А які інструменти змальовували Бабу Ягу та Кощія Безсмертного? (Очікувана відповідь: «Дер­кач, тріскачка, рубель».)

Коли змінювався темп вашої гри? (Очікувана відповідь: «Коли Баба Яга і Кощій Безсмертний ті­кали від Ведмедика».)

Який інструмент допоміг вам передати об­раз Ведмедика? (Очікувана відповідь: «Барабан».)

Діти, ви гарно грали у такт акомпанемен­ту, імпровізували, змінювали ритмічний ма­люнок мелодії, силу звука за власним бажан­ням. У вашому виконанні наша казка прозвуча­ла дуже цікаво.


Додаток 2

Мовленнєві ігри за системою Карла Орфа

Юрій Островський Кулачки й долоньки
У кожного, друзі, є дві руки, (діти показують руки)

Стукніть один об один кулачки: (стукають кулачками)

Стук- стук, стук-стук!

Стук- стук, стук-стук!

Ну і долоньки не відстають!

Весело й дружно долоньки б'ють: (плескають у долоні)

Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп!

Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп!

Б'ють скоріше кулачки,

Так уже стараються: (швидше стукають кулачками)

Стук- стук, стук-стук!

Стук- стук, стук-стук!

У долоні залюбки

Плескають, мов граються: (швидше плескають)

Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп!

Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп!

Кулачки сердито й лунко

Дужче бити стали: (дуже швидко стукають)

Стук- стук, стук-стук!

Стук- стук, стук-стук!

Адолоньки, ну й пустунки,

Теж не відставали: (ще швидше плескають)

Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп!

Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп!

Даніїл Хармс
Веселий дід

Жив на світі старий дід

Маленького зросту (діти згинають спини)

І сміявся той дідок

Дуже-дуже просто:

Ха-ха-ха (по черзі грають на різних шумових

Та хе-хе-хе, інструментах, супроводжуючи

Хі-хі-хі звуконаслідування сміху)

Та бух-бух!

Бу-бу-бу


Та бе-бе-бе,

Дінь-дінь-дінь

Та трюх-трюх! (грають усі разом)

Він побачив павука,

Дуже налякався,

Та, схопившись за боки, (ставлять руки в боки)

Дзвінко розсміявся:

Хі-хі-хі (по черзі грають на різних шумових

Та ха-ха-ха, інструментах, супроводжуючи

Хо-хо-хо звуконаслідування сміху)

Та гуль-гуль!

Ги-ги-ги


Та га-га-га,

Го-го-го


Та буль-буль! (грають усі разом)

Раз побачив стрибунця

Й так розвеселився,

Що від сміху на траву (присідають)

Зовсім повалився:

Ги-ги-ги (по черзі грають на різних шумових

Та гу-гу-гу, інструментах, супроводжуючи

Го-го-го звуконаслідування сміху)

Табах-бах!

Ой! Не можу

Більше я,

Ой! Не можу

Ах! Ах! (грають усі разом)

Яків

А про Якова ви чули?

Якось Яків сіяв мак: (діти ритмічно плескають)

Так-сяк, аби як! (виконують ковзні оплески)

Виріс ярий Яків мак. (показують як виріс,

піднімаючи руки вгору)

Ось-так, ось-так! (виконують ковзні оплески)

Та щось коле, як їжак. (ударяють пальцями по колінах)

Оце так, оце так! (швидко плескають)

Анатолій Камінчук

Чечір-вечір

Чечір-вечір, вечір-чечір, (діти виконують ковзні оплески)

Хтось воркоче біля печі. (швидко плескають)

Чорні лапки, вуса, ротик, (ударяють долоньками по колінах)

Чечір-вечір, (виконують ковзні оплески)

Чорний котик. (ритмічно плескають)

Анатолій Камінчук

Баба Віхола

Баба Віхола ішла, (діти тупають)

Велетенський міх несла. (тупають, згинаючи спини)

Аж тут вихор налетів, (грають на тріскачках)

Міх пошарпав, потрусив. (грають на брязкальцях)

Розв'язався бабин міх — (виконують оплеск)

І посипав долу сніг. (стукають пальчиками об підлогу)

Юрій Буряк



Цап

На городі цап-цап (діти грають на кастаньєтах)

Капусточку хап-хап! (швидко плескають)

Борідкою трусь-трусь, (грають на маракасах)

Капусточка хрусь-хрусь (грають на тріскачках)

Ратичками туп-туп, (притупують)

Капусточка хруп-хруп (грають на тріскачках)

А за цапом дід-дід, (грають на бубоні)

Палицею тіп-тіп! (грають на дерев'яних паличках)

Цап як скочить — брик-брик! (грають на кастаньєтах і



притупують)

На все село крик-крик! (голосно плескають)

На синяки дме-дме! (дмухають на руку)

Вигукує: «Ме-е-е, ме-е-е!» (звуконаслідують)

За ним Рябко: «Гав-гав!» (звуконаслідують)

Оце тобі, щоб не крав! (показують кулачки)



Пальцята

Є маленькі в нас пальцята:

Ось які, ось які. (діти показують пальці)

В кулачки їх поскладаєм:

В кулачки, в кулачки. (показують кулачки)

Кулачок об кулачок:

Цок-цок-цок, цок-цок-цок. (стукають кулачками)

По колінцях кулачок:

Цок-цок-цок, цок-цок-цок. (стукають по колінцях)

Додаток 3

Рухливі ігри за системою Карла Орфа

Каруселі

Ми кататися хотіли, (діти стоять у колі, погойдуючи руками)

На машину швидко сіли. («беруться за кермо»)

І поїхали, і поїхали... (біжать по колу, імітуючи рухи шофера)

Ми кататися хотіли, (стоять у колі, погойдуючи руками)

На ракету швидко сіли (відводять руки назад



у сторони, показуючи «ракету»)

І поїхали, і поїхали... (біжать по колу, імітуючи рухи ракети)

Ми кататися хотіли (стоять уколі, погойдуючи руками)

І на потяг швидко сіли (показують рух колес поїзда)

І поїхали, і поїхали... (біжать по колу, імітуючи рухи поїзда)

Ми кататися хотіли, (стоять у колі, погойдуючи руками)

На конячку швидко сіли (імітують «вершника на коні»)

І поїхали, і поїхали... (біжать по колу, імітуючи рухи коня)

Ми кататися хотіли {стоять у колі, погойдуючи руками)

І на гойдаку всі сіли. (похитуються справа наліво)

Покаталися, покаталися... (похитуються справа наліво)

Ми кататися схотіли (стоять у колі, погойдуючи руками)

І в калюжу швидко сіли. (обхоплюють голову руками)

Ой!!! (швидко сідають на підлогу)

Яна Яковенко

Зарядка

Там-там-тарам! (діти плескають у долоні, стоячи у колі)

У кімнаті шум і гам! (притупують ногами)

Це до мене всі звірятка (імітують «привітання» руками)

Позбирались на зарядку. (марширують по колу)

Ось ведмідь клишоногий

Вивертає смішно ноги. (рухаються по колу, імітуючи ведмедів)

Бжілка весело літає —

І на квітах мед збирає. (імітують політ бджіл)

Дзьоб-дзьоб, чап-чалап! '

Журавель шукає жаб. (йдуть, високо піднімаючи коліна)

Жабка-скрекотушка

Упіймала мушку. (стрибають із зігнутими ногами)

Пострибала білочка

З гілочки на гілочку. (стрибають, просуваючись вперед)

Нам горішки збирає — (нахиляються вперед)

Лусь-лусь-лусь їх лузає. (плескають у долоні)

Киця спинку вигинає, (йдуть «навшпиньках», вигинаючи спини)

Сіру мишку виглядає. (приставляють руку до чола)

Сидить тихо шкрябунець (присідають і приставляють



пальчик до рота,

промовляючи: «Тс-с-с»)

Тут зарядочці кінець! (піднімаються з присіду,



плескають у долоні)

Небилиця

Закортіло киці

В ліс на вечорниці. (діти вигинають спинки, як киці)

Взула срібні черевички, (притупують ногами)

Скочила з полиці. (стрибають)

Підбігає до воріт. (біжать дрібними кроками)

Підбігає до воріт,

А там стоїть кіт! (імітують переляк)

А-а-а-а-а-а-а! Кіт (присідають)

Не пускає кицю

В ліс на вечорниці! («сваряться» пальчиком)

Бочка

Котилася велика бочка (взявшись за руки, збільшують коло)

З маленького горбочка (присідають)

Та об землю трісь-трісь! (плескають у долоні)

Та об землю бах-бах! (стукають кулачками об коліна)

І розбилася! Ось так! (сідають на підлогу, розводять руки в сторони)



Дзень-бзень

Дзень-дзень-дезень! (діти виконують рух кистями рук



«ліхтарики»)

Дзвенить муха цілий день. (виконують ковзні оплески)

Тихо-тихо в темнім лісі, (потирають долоні)

Хтось таємний спить в горісі. (закривають руками очі)

Раптом він прокинувсь — скік! (стрибають)

І співає цілий рік! (повторюється все спочатку з



прискоренням)

Тра-та-та

Тра-та-та! Тра-та-та! (діти виконують ковзні оплески)

Вийшла киця за кота, (притупують ногами)

За Кота-Котовича, (плескають по колінах)

За Сивка-Сивковича. (плескають у долоні)

Тра-та-та! Тра-та-та! (плескають у долоні з



витягнутими вперед руками)

Ну була і сміхота

На весіллі у кота! (тримаючись за живіт, імітують сміх)
Додаток 4

Музичне заняття на тему «Що таке музика?»

Старша група

МЕТА:


слухання музики — формувати досвід му­зичних вражень, розвивати мислення, творчу уяву, бажання слухати найкращі зразки світової класичної музики; вдоско­налювати вміння самостійно визначати настрій, характер, інтонації музичного тво­ру, засоби музичної виразності (темп, тембр, динаміку), вживати музичні терміни; закладати основи музичного смаку;

співи — вчити співати природним голо­сом, без напруження, легким звуком, м'яко, наспівно; закінчувати ненаголоше-ний кінець фрази, правильно передавати мелодію та настрій пісні, чітко вимовляти слова, брати дихання між музичними фра­зами; разом починати і закінчувати спів; самостійно починати після музичного вступу, співати злагоджено у заданому темпі; прислухатися до співу інших дітей, до звучання інструменту, слухати себе під час співу, зберігати правильну позу під час співу; виховувати любов до пісні, ба­жання співати;

гра на музичних інструментах — розви­вати інтерес до активної гри на музичних інструментах, учити зосереджуватися на грі, диференціювати тембри музичних інструментів, створювати музичний образ, самостійно передавати настрій музи­ки; розвивати відчуття мелодійності, рит­му; продовжувати вчити правильного по­водження з музичними інструментами, закріпити прийоми гри на них.

ОБЛАДНАННЯ:

• іграшки — фігурки звірів, декорації до каз­ки «Колобок»;

• камінець; склянки з водою і без води; дзві­ночок; паперові стрічки; поліетиленовий пакет; чайна ложка; однакові склянки, наповнені водою різного кольору до різ­ного рівня; дерев'яні ложки; натягнута між двома опорами нитка;

• аудіозапис твору Йоганна Штрауса «На прекрасному блакитному Дунаї», аудіопристрій;

• плакат з нотними записами;

• ширма, музичні інструменти.

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА:

• розучити з дітьми пісню «Я Лисичка, я се­стричка» з опери Миколи Лисенка «Коза-дереза».

ХІД ЗАНЯТТЯ:



На столі розміщено декорації настільного театру до казки «Колобок». Усіх дійових осіб озвучує музичний керівник.

Музичний керівник: Діти, сьогодні ми поманд­руємо у королівство Музики. А перед тим завітаємо у гості до наших знайомих Діда з Бабою. Погляньте, до якої казки ми потрапили? Правильно, це казка «Колобок». А ось і сам Колобок. Лежить на підві­конні — сумує. Раптом чує, що Сорока-Білобока кричить: «Музика у лісі, музика у лісі...». Колобок подумав: «Що то за музика?». Стриб — та й утік і від Баби, і від Діда. Котиться Колобок лісовою стежкою, коли на зустріч йому — Зайчик. Колобок і запитує у Зайчика: «Що таке Музика? ». А Зайчик відповідає:

Музика — це звук.

Це коли...

Кіт муркоче,

Грім гуркоче,

Дощик ллється,

Скло десь б'ється.

Вітер віє сніговії.

Дзвони дзвонять,

Череду гонять,

Трава шелестить,

Джміль пролетить,

І коли ти чуєш стук —

Все це зветься просто ЗВУК. Діти, Зайчик каже, що звук виникає дуже про­сто, давайте спробуємо самостійно утворити звук.



Музичний керівник пропонує дітям утворити звуки різними способами, зокрема:

перелити воду зі склянки у склянку;

постукати камінцем об стіл;

задзвонити дзвіночком;

подмухати на паперову стрічку;

пошарудіти поліетиленовим пакетом;

постукати чайною ложкою по склянках, наповнених водою до різних рівнів;

постукати дерев'яними ложками одна об одну;



посмикати натягнуту між двома стійками нитку.

Музичний керівник: Діти, Зайчик пропонує ут­ворити мелодію, об'єднавши всі отримані звуки. Давайте спробуємо заграти свою мелодію.

Діти імпровізують, створюючи мелодію за допомогою шумових інструментів.

Музичний керівник: Молодці, діти, а зараз ра­зом із Зайчиком і Колобком послухаємо музичний твір Йоганна Штрауса «На прекрасному блакитно­му Дунаї», який він присвятив прекрасній річці. Діти, сядьте зручненько на подушечки, розслабте­ся, заплющіть очі і спробуйте уявити, на що схожа музика. Можливо, хтось побачить берег Дунаю? Колобку, а ти слухай уважно. Ось так композитор почув, як звучить річка.

Діти слухають аудіозапис.

Після прослуховування кожна дитина

розповідає про те, що вона уявила.

Музичний керівник: Колобку, ти зрозумів, що таке музика?

Колобок: Так, тільки у мене виникло ще одне запитання: хто то такий композитор? Покочуся далі і дізнаюся.

Музичний керівник: Котиться Колобок, а на зустріч йому... Хто, діти? Правильно, Вовк.

Колобок: Добрий день, Вовче. Допоможи мені. Може ти знаєш, хто такий композитор?

Вовк: Чув, що композитор — це людина, яка складає звуки у мелодію і записує їх на папері, а з мелодій утворює музику. А от як він записує — це вже мені не відомо, спитай ще когось.

Музичний керівник: Покотився Колобок далі, а на зустріч йому... Хто, діти? Правильно, Ведмідь.

Колобок: Добрий день, Ведмедю! Так мені дізнатися хочеться... Може ти знаєш, як записує композитор музику? Можливо, літерами чи циф­рами...

Ведмідь: Це ж усім відомо — нотами. Ноти символи незвичні І доволі симпатичні, Означають кожен звук — Миші писк і дощу стук.

Музичний керівник показує дітям плакат з нотними записами.

Колобок: Дякую, Ведмедю!

Музичний керівник: Покотився Колобок далі, а на зустріч йому... Хто, діти? Правильно, Лисичка.

Лисичка: Ой, а хто це такий смачненький та кру­гленький по ліску блукає?

Колобок: Це я — Колобок.

Лисичка: Щось трішки недочуваю, підійди по-ближче. Та сядь мені на язичок і я все зрозумію, що ти там белькочеш.

Музичний керівник: Діти, треба нашого Колоб­ка виручати, пісеньку про Лисичку заспівати. Лисичко-сестричко, Колобок маленький, говорить тихо, а наші дітки тобі пісеньку голосно заспівають. А коли вже наша пісня тобі сподобається, не їж, будь ласка, Колобка.

Лисичка: Добре, із задоволенням послухаю вашу пісню. Давно вже мені ніхто не співав. Усі звірі мене, руду, бояться і на концерти не запрошують.

Діти виконують пісню

«Я Лисичка, я сестричка» з дитячої опери

Миколи Лисенка «Коза-дереза».

Лисичка: Гарна пісня, та не хочеться мені з вами розставатися. Давайте, діти, пограємо трішки.

Музичний керівник проводить

музично-дидактичну гру «Бубон чи брязкальце».

Діти мають відгадати, який музичний

інструмент звучить за ширмою.

Музичний керівник: Лисичка плакалась, що її не запрошують на концерти, тож давайте зараз з вами заграємо для неї.

Діти виконують знайомі мелодії на музичних

інструментах під музичний супровід музичного

керівника.

Музичний керівник: Колобочку, час тобі додо­му вирушати, бо Баба з Дідом хвилюватимуться. Тепер ти зможеш усім розповісти, звідки беруться звуки, що таке музика. Діти, давайте нагадаємо Колобку —

• 3 чого утворюється мелодія? Музика?

• Хто її записує ?

• За допомогою яких знаків її записують?




Музичний керівник



ДНЗ №30

Бурин

Лариса Петрівна

м. Тернопіль

2011

Вересень

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка