Що таке тренінг ? (Слайд 2) Тренінг – це організаційна інтерактивна форма навчально-виховного процесу, яка спирається на досвід І знання її учасників



Скачати 139.02 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір139.02 Kb.
ЩО ТАКЕ ТРЕНІНГ ? (Слайд 2)
Тренінг – це організаційна інтерактивна форма

навчально-виховного процесу, яка спирається на досвід

і знання її учасників; запланований процес, призначений

поповнити навички та знання учасників і перевірити їхнє

ставлення, ідеї, поведінку з метою зміни й оновлення.

Тренінгові заняття спрямовані на сформування навичок і

підвищення життєвої компетентності учасників. (Слайд 3)
Суттєвою перевагою тренінгу є те, що він створює безпечні умови й дає можливість учитися без хвилювання про неприємні наслідки, які можуть виникнути у випадку прийняття неправильного рішення.

Висока ефективність тренінгового навчання є результатом того, що : (Слайд 4)

  • цінується позиція й знання кожного учасника;

  • можна поділитися своїм досвідом і проаналізувати його в комфортній атмосфері без примусу;

  • є можливість навчатися, виконуючи практичні дії;

  • можна припускатися помилок, що не призводитиме до покарання або негативних наслідків;

  • немає оцінок та інших «каральних» засобів оцінювання нових знань.

Тренінги залежно від мети та завдань поділяють на : (Слайд 5)

  • соціально-психологічний тренінг – спрямований на розвиток комунікативних здібностей, взаємовідносини, уміння встановлювати та розвивати різні види стосунків між людьми;

  • тренінг особистісного зростання – зорієнтований на самовдосконалення, розв’язання внутрішньо-особистісних конфліктів, суперечностей тощо;

  • тематичний, або соціально-просвітницький тренінг – спрямований на розгляд конкретної теми, зміст якої потрібно засвоїти, і набуття таких умінь і навичок: комунікативних, навичок прийняття рішень, зміни стратегії поведінки, які допомагають людині гнучко реагувати в будь-якій ситуації, пристосовуватися до оточення, швидко знаходити вихід зі складних ситуацій, реалізовувати свої плани й досягати мети;

  • психокорекційний тренінг – метою якого є корекція психічних процесів, розвиток певних якостей і здібностей особистості;

  • психотерапевтичний тренінг – застосовується для виправлення хворобливих відхилень особистісного розвитку (невротичний розлад, декомпенсація, акцентуація характеру тощо);

  • психофізіологічний тренінг – спрямований на формування знань і вмінь м’язової релаксації, самонавіювання, концентрації уваги й уяви, уміння контролювати розумову активність з метою досягнення оптимальних результатів у певній сфері діяльності.

На тренінговому занятті найчастіше використовують методи: (Слайд 6)

  • групова дискусія;

  • міні лекції;

  • ігрові методи (ситуаційно-рольові, дидактичні, творчі, організаційні-діяльнісні, імітаційні, ділові);

  • методи, спрямовані на розвиток соціальної перцепції тощо.


Будь-який тренінг складається з одних і тих самих частин: (Слайд 7)



  1. Вступна частина - передбачає вирішення таких завдань:

- оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього тренінгу (отримання зворотного

зв’язку). Зазвичай це відбувається в формі опитування (що найбільше

запам’яталося чи сподобалося на минулому тренінгу) або перевірки домашнього

завдання;

- актуалізація поточного тренінгу і виявлення очікувань;

- створення доьрозичливої і продуктивної атмосфери (цей етап називають

загальним терміном «знайомство»);

- підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або

повторення правил групи.


  1. Основна частина тренінгу – кілька тематичних завдань у поєднанні з вправами на зняття м’язового і психологічного напруження. В основній частині тренінгу іноді виділяють теоретичний і практичний блоки. Проте цей поділ є умовним. Адже знання (як уміння та навички) на тренінгу здобуваються у процесі виконання практичних завдань (міні-лекції у формі бесіди, презентації, взаємонавчання, робота в парах).

  2. Заключна частина тренінгу охоплює:

- підбиття підсумків;

- отримання зворотного зв’язку за тематикою поточного тренінгу;

- релаксацію і процедуру завершення тренінгу.

Для результативності й ефективності тренінгу необхідно не тільки створити атмосферу відкритості та доброзичливості, взаємної поваги та симпатії, а й спробувати досягти дружнього співробітництва за обов’язкової умови свідомого виконання учасниками певних правил, зрозумілих і добровільно прийнятих кожним, чи правил, які допомагають сформувати атмосферу довіри та підтримки, де люди можуть виражати свої почуття, висловлювати власні думки без побоювань. Потрібно формувати навички спілкування , обговорення, розв’язання проблеми, участі у спільному відпрацюванні рішень, бути здатним оцінювати ситуацію з позиції іншої людини.



Правила

  1. Цінувати час (говорити по черзі, коротко й нечасто, за темою заняття).

  2. Говорити тільки від свого імені.

  3. Бути позитивними до себе та інших.

  4. Правило додавання (Я + Ти + Ми).

  5. Правило добровільної активності.

  6. Правило поваги до своєї та протилежної статі.

  7. Правило конфіденційності.

  8. Правило правої руки.


Тренінг «Впровадження інноваційних технологій

навчально-виховний процес» (Слайд 8,9)

Мета проведення тренінгу:

  • підвищити рівень обізнаності педагогів щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес;

  • поглибити знання педагогів про використання інноваційних технологій та інтерактивних методів роботи на уроках;

  • обмінятися досвідом з даного питання;

  • розвивати навички ділового спілкування, роботи в групі, уміння висловлювати власну думку.

Обладнання: кольорові стікери, пам’ятки «Правила спілкування в групі», аркуші

формату А4, А3, плакат «Дерево інновацій», «ДРІД».



Завдання: * створити позитивний емоційний фон учасників тренінгу;

* формувати партнерську позицію у творчій діяльності, спілкуванні;

* з’ясувати сутність понять «технологія», «педагогічна технологія»,

«структура технологій»;

* підготувати педагогів до ефективної педагогічної діяльності;

* озброїти педагогів знаннями щодо впровадження інноваційних

технологій у навчально-виховний процес.

Очікувані результати:

* усвідомлення понять «технологія», «педагогічна технологія»,

«структура технологій»;

* розуміння сутності основних інноваційних педагогічних технологій;

* сформованість умінь добирати необхідну інформацію;

* підвищення знань і рівня педагогів;

* розуміння основних інноваційних педагогічних технологій.

На стікерах написати, що ви очікуєте від сьогоднішнього заходу.



Епіграф

«… Будь-яке навчання людини є не що інше, як

мистецтво сприяти її розвитку…»

Й. Г. Песталоцці



Хід тренінгу (Слайд 10)

Вступне слово тренера.

- Сьогодні я пропоную вам стати учасниками тренінгу, під час якого ми розглянемо ряд питань, що допоможуть засвоїти теоретичні знання щодо інноваційних технологій та необхідність упровадження інновацій у навчально-виховний процес, формувати навички роботи в групах. Отже, запрошую вас до плідної співпраці.



  1. Вправа « Привітання».

Мета: познайомити учасників один з одним, створити умови для ефективної співпраці.

- Зараз ми привітаємось один з одним. Пропоную назвати своє прізвище, ім’я , по батькові, проблемне питання, над яким працюєте, а потім – свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Наприклад, Баранова Наталія Петрівна – бадьора, ніжна, працьовита. Отже, запрошую до представлення.



2. Вправа «Визначення мети тренінгу».

- Визначаємо мету нашого заняття. Для цього розповім вам одну цікаву історію.

Ідуть учитель з учнем по дорозі. Раптом учень підіймає щось із землі і переносить на траву. Учитель запитав: «Що ти зробив?». На що учень відповів: «О учителю, я побачив, що равлик повзе по дорозі, і злякався, що його хтось може роздавити. Я переніс його в траву». «Що ти наробив! – вигукнув вчитель, - равлик повз до своєї мети зі своєю швидкістю. Ти все змінив у його житті». Учень кинувся бігти. «Куди ти ? – зупинив його вчитель. «Равлик вже опам’ятався та поставив нові цілі. Ти знову хочеш все змінити в його житті ?». І потім учитель запитав: «А ти хоч пам’ятаєш, куди йдеш ?»

Отже, мета нашого заняття – йти до своєї поставленої мети й навчитися працювати злагоджено, формувати здатність до осмислення проблем колективної діяльності, формувати навички групового співробітництва та успішно справлятися з будь-яким завданням.



3. Вправа «Правила» (поділ на групи).

Мета: об’єднання учасників в групи.

Учасникам пропонується взяти картку , на якій написані слова і об’єднатися в чотири групи. Кожна група одержує картку з правилами роботи в групі.



4. Вправа «З моєї методичної скриньки. Ознайомлення з освітніми

технологіями» (теоретична частина).

Мета: сформувати загальне уявлення про сучасні інноваційні технології навчання.

Реформування соціально-екологічної системи в Україні викликає зміни у сфері освіти. Змінюється ставлення учнів, учителів, батьків до процесу навчання. Неможливо навчати й навчатися, не змінившись, не оновивши свої знання, не знайшовши нові підходи. Ефективність цього процесу прямо залежить від рівня впровадження інноваційних технологій.



Технологія (від грецького techne – «мистецтво», «майстерність» і logos – «слово», «навчання») – сукупність методів, що застосовуються в якому-небудь процесі для досягнення найкращих результатів. Для того щоб діяльність отримала право називатися технологією, необхідно її розділити на елементи, що реалізуються у певній послідовності.

Педагогічна технологія – конструювання навчального процесу з гарантованим досягненням мети. Педагогічна технологія – це не просто окремі прийоми, а налагоджена система з набагато більшим та вдосконаленим набором стратегій та прийомів, справжній «золотий ключик», здатний відкрити душу, навіть лінивому. (Слайд 11)
5. Вправа. «Система навчання».

Завдання. Назвіть інноваційні технології навчання.

( На дошці аркуш паперу з поняттям «технології». Учасники називають інноваційні технології та тренер приєднує їх до аркушу на дошці.)

Система навчання.


  1. Ігрові технології навчання.

  2. Сугестивна технологія.

  3. Технологія повного засвоєння за опорними конспектами В. Шаталова.

  4. Технологія «створення ситуації успіху».

  5. Технологія групової творчості за працею І. Іванова.

  6. Проектна технологія навчання.

  7. Технологія проблемного навчання.

  8. Особистісно орієнтована технологія навчання.

  9. Інформаційні технології навчання.

  10. Інтерактивні технології навчання.

  11. Технологія критичного мислення.

  12. Здоров’язбережувальні технології».


6. Вправа «Дерево інновацій» (робота в групах).

Мета: розкрити значення понять «особистісно-орієнтовані технології», «технології розвитку критичного мислення», «здоров’язбережувальні технології», «технологія проблемного навчання».

Перебіг вправи.

Учасники отримують аркуш ватману, на якому зображують «дерево інновацій»:



  • Коріння – зміст технології;

  • Стовбур – назва технології;

  • Гілки – методи, прийоми роботи;

  • Листя – результат упровадження.

І група – особистісно орієнтовані технології;

ІІ група – технології критичного мислення;

ІІІ група – здоров’язбережувальні технології;

ІV група – технологія проблемного навчання.

Кожна група розкриває суть відповідної технології й аналізує матеріал.

Кожна група вивішує свій плакат на дошку і захищає свої відповіді .
7. Підбиття підсумків. Метод Дрід.

Мета: отримати від кожного учасника стислу інформацію про враження від тренінгу.

Тренер пише на дошці:

Д – дії (Що робили ? Що пам’ятаєте ?)

Р – рефлексія (Які відчуття, реакція ?)

І – інформація (Яку інформацію здобули ? Які висновки зробили ?)

Д – дії (Як ви будете діяти в майбутньому ?)

Учасники висловлюють свої думки щодо кожного питання. У такий спосіб підбивають підсумки тренінгу.
8. Вправа «Прощання».

Мета: залишити приємні спогади про семінар-тренінг.

Учасники тренінгу стають в коло і бажають один одному «Нехай методична робота у вашому навчальному закладі буде …». (Слайд 12)



Додаток

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ


Мислення - це нове створення світу.

Альберт Камю.

Дана технологія - спільний міжнародний проект освітян - методична система "Розвиток критичного мислення при викладанні різних предметів", в розрізі проекту "Читання та письмо для критичного мислення" (ЧПКМ). Технологія розвиває в учнів здатність мислити критично та раціонально, використовувати та оцінювати знання.

Ефективна стратегія розвиває в учнів готовність і вміння роздумувати над прочитаним, бути учасником текстової дії, вчитися користуватися текстом, бути текстовим аналітиком. Технологія критичного-мислення передбачає формування в учнів соціально-критичної грамотності.

Серед невпинного потоку інформації дуже важливо вибрати головне, необхідне саме тепер. Уміння вибрати найголовніше - запорука успіху. Майбутнє відкриється тільки для того, хто зуміє критично осмислити отриману інформацію і виробити власний план щодо її реалізації. Це можуть зробити ті люди, які здатні критично мислити.

Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.

Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення можна назвати такі (див. додаток № 1):

• мозкова атака

• читання з передбаченням

• сенкан

• 5-хвилинне ессе

• кутки

• кубування



• гронування

• стратегія позначок-поміток

• стратегія подвійних нотаток

• стратегія "Порушена послідовність"

Застосування цих методик викликає інтерес до читання, творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.

Так, модельний урок із використанням інтерактивних стратегій - це активна пошуково-пізнавальна діяльність школяра, в процесі якої він вчиться мислити критично, виважуючи значимість прочитаного, а значить - концептуально. Такий урок досить ефективний, хоча вимагає багато часу, концентрації уваги, чітко фіксованої мети.



ТЕХНОЛОГІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ


"Саме суб'єктивне ставлення до мети діяльності,

присвоєння і прийняття цієї мети учнями і

педагогом у діловій взаємодії є першим

відправним пунктом у реалізації особистісно

орієнтованого навчання: нема мети - нема суб’єкта ".

С.Подмазін.

Особистісно орієнтовані технології однаковою мірою зверненні до виховання і до вихователя, їхніх особливостей і схильностей. Вихователі, має щоразу ніби заново будувати свої стосунки з вихованцем, особистісний момент утворює центр таких технологій. Особистісна позиція вихователя полягає в людяності, неутилітарності ставлення не лише до вихованця, а й до самого себе як особистості.

Наукові засади особистісно орієнтованих технологій розглядаються як психолого-педагогічні основи творчого розвитку учнів. Особистісний підхід потребує вбачати і в дітях, і в дорослих, залучених до освітнього процесу, неповторну унікальну особистість, постійно виявляти і підкреслювати її досягнення в цьому процесі, шляхетність почуттів та знахідок розуму, щоб кожен не тільки відчував особистісно і себе, і кожну іншу людину, а й поважав іншу особистість, її індивідуальність та неповторність незалежно від того, наскільки вона здається зрозумілою для оточуючих.

Особистісна позиція педагога полягає в гуманістичному ставленні до дитини як до найвищої цінності, як до мети, а не до засобу.

Особистісно зорієнтований навчально-виховний процес будується у формі співпраці вчителя з учнями за типом "дорослий-дорослий". Тут дорослий і дитина потрапляють у рівноправну позицію: дитина отримує можливість проявляти самостійність мислення, незалежність, здатність до вибору, тобто якості дорослого.

Особистісно орієнтований урок починається з визначення педагогічної мети, яка повинна стати особистою метою кожного учня. Прийняття мети учнями і педагогом у формі діалогу є першим відправним пунктом у реалізації особистісно орієнтованого навчання.

Основні етапи особистісно орієнтованого уроку (за С.Подмазіним):

I. Етап орієнтації про місце уроку в курсі, розділі, темі.

II. Етап цілепокладання.

• Визначення разом з учнями особистісно важливих завдань (що може дати цей урок учневі).

III. Етап проектування.

• Залучення учнів до діяльності через випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, самостійні завдання;

• Складання плану очікуваної роботи.

IV. Етап організації виконання запланованої діяльності.

• Вибір учнями завдань і способів їх виконання;

• Робота в групах ми індивідуально;

• Фіксація пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, план, тези);

• варіативність у виборі домашнього завдання (диференціація за рівнем складності).

Методи психолого-педагогічної підтримки діяльності школярів: Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань.

V. Контрольно - оцінювальний етап.

• Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності (парні і групові форми взаємоконтролю);



• Надання учням можливості порівнювати отримані результати зі зразком;

• Оцінювання.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка