Шостого скликання



Скачати 415.65 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.02.2016
Розмір415.65 Kb.
  1   2



№ 18 (241) 19-25 січня 2009 року


ТРЕТЯ СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ


У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 1

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 15

ПРИВІТАННЯ 25




У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту направити на доопрацювання законопроект про відновлення історичної топоніміки Автономної Республіки Крим.

Законопроектом (реєстр. №3334) пропонується повернути колишні історичні назви населеним пунктам Автономної Республіки Крим, що були змінені у період з 1944 по 1948 рік.

Під час обговорення проекту члени Комітету висловили низку зауважень до нього. Зокрема, наголошувалося, що законопроект внесений без відповідного подання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішень референдумів територіальних громад, рішень місцевих рад АР Крим, розрахунків необхідних фінансових витрат. Крім того, підкреслювали народні депутати, "найменування і перейменування населених пунктів повинно здійснюватися з врахуванням загальнодержавних інтересів, а також географічних, історичних, національних, побутових та інших місцевих умов".

Акцентувалася увага на тому, що такі рішення мають прийматися з обов'язковим врахуванням думки жителів відповідних населених пунктів. Народний депутат Б.Ключковський підкреслив, що згідно зі статтею 6 Закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" "виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей".



* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув низку законопроектів про внесення змін до Закону "Про столицю України - місто-герой Київ".

На засіданні члени Комітету зазначали, що законопроектами (реєстр. №№2023, 2487, 2711, 3127, №3127-1), зокрема, пропонується нова модель організації місцевого самоврядування та виконавчої влади в столиці, системи органів та посадових осіб. Крім того, передбачається розмежувати повноваження між міською радою та її виконавчими органами, міським головою та міською державною адміністрацією. Планується скасувати встановлену чинним законом практику поєднання посад Київського міського голови та голови міської державної адміністрації. Пропонується також ліквідувати районні в місті державні адміністрації, натомість зосередити виконавчі функції місцевого самоврядування міста у виконавчому органі міської ради тощо.

Народні депутати акцентували увагу на тому, що "чинний закон про столицю України не відповідає потребам забезпечення належного врядування в м. Києві та його стійкого розвитку, тому існує потреба в оновленні окремих його положень".

Зверталася увага на те, що виникла необхідність уточнення положень чинного законодавства стосовно порядку утворення і ліквідації районів у містах (в тому числі у м. Києві), визначення їх меж, оскільки порядок вирішення цих питань і досі залишився не визначеним. Зокрема, пункт 41 статті 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" містить лише бланкетну норму, згідно з якою до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься "прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначеному цим та іншими законами".

За підсумками обговорення, члени Комітету ухвалили рішення створити робочу групу для узгодження норм розглянутих законопроектів, використавши положення проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення місцевого самоврядування в місті Києві (реєстр. №3050). Комітет також доручив робочій групі підготувати єдиний законопроект з цього питання.



* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти в цілому законопроект про внесення змін до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо права сільського, селищного, міського голови зупинити рішення сільської, селищної, міської ради).

Законопроектом (реєстр. №2620, на заміну) пропонується внести зміни до статті 59 чинного закону, зменшивши "кількість голосів депутатів ради, необхідних для відхилення зауважень сільського, селищного, міського голови та підтвердження свого попереднього рішення, з 2/3 до більшості депутатів від загального складу ради (½ плюс один голос)".

Під час обговорення члени Комітету зазначали, що "відповідно до чинного законодавства у сільського, селищного, міського голови існує багато законодавчих можливостей зупиняти неприйнятні для нього рішення сільської, селищної, міської ради та цим перешкоджати їх діяльності як колегіального органу місцевого самоврядування України". Таке право голови, наголошували народні депутати, суперечить статті 5 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні".

На думку членів Комітету, прийняття законодавчого акту "не дозволить сільському, селищному, міському голові відсіювати непотрібні йому рішення, а також виключить із чинного законодавства закладені можливості щодо зловживання його владою і посадовим становищем".

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону "Про державні нагороди України" (щодо порядку призначення почесних звань).

На засіданні члени Комітету зазначали, що поданим на заміну законопроектом (реєстр. №3346) пропонується уточнити порядок присвоєння почесних звань. Зокрема, встановити правило, за яким претенденти на почесні звання України, які працюють, повинні мати не менше десяти років трудового стажу у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери, а не працюючі - не менше двадцяти років для жінок і двадцяти п'яти років для чоловіків.

На думку членів Комітету, прийняття законопроекту дозволить відзначати почесними званнями України осіб похилого віку, які вже не працюють, але "все життя старанно пропрацювали у відповідних галузях економічної та соціально-культурної сфер, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність".



* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту призначити позачергові вибори окремих сільських, селищних та міських голів на неділю 3 травня 2009 року.

На засіданні Комітет заслухав інформацію голови підкомітету з питань виборчого законодавства та об'єднань громадян Cергія Подгорного про звернення місцевих рад щодо дострокового припинення повноважень сільських селищних, міських голів.

Члени Комітету звертали увагу на те, що відповідно до норм статті 85 Конституції України, статей 14 і 15 Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", позачергові вибори сільського, селищного, міського голови призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень відповідного голови на неділю не пізніш як за 70 днів до дня виборів.

За підсумками обговорення, Комітет вирішив рекомендувати парламенту призначити позачергові вибори на неділю 3 травня 2009 року, зокрема: Хатнянського сільського голови Великобурлуцького району Харківської області, Дубенківського сільського голови Монастирського району Тернопільської області, Тарасівського сільського голови Троїцького району Луганської області, Яришівського сільського голови Могилів-Подільського району Вінницької області, Демешківського сільського голови Галицького району Івано-Франківської області, Софіївського сільського голови Черкаського району Черкаської області, Жуклянського сільського голови Корюківського району Чернігівської області, Конятинського сільського голови Путильського району Чернігівської області, Черепашинецького сільського голови Калинівського району Вінницької області, Плосківського сільського голови Дубенського району Рівненської області, Ярмолинецького селищного голови Ярмолинецького району Хмельницької області, Новооржицького селищного голови Оржицького району Полтавської області, Високопільського селищного голови Високопільського району Херсонської області, Фастівського міського голови Київської області.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Голова Державної митної служби Валерій Хорошковський, доповідаючи законопроект (реєстр. №3359), зазначив, що із до статті 201 Кримінального кодексу України пропонується виключити такий предмет контрабанди, як товари, у тому числі стратегічно важливі сировинні товари.

Натомість, пропонується передбачити, що кримінальна відповідальність за вчинення контрабанди наступатиме лише за незаконне переміщення через митний кордон України предметів, вилучених з цивільного обігу. При цьому контрабандою вважатиметься незаконне переміщення через митний кордон відповідних предметів незалежно від їх вартості. За всі інші правопорушення наступатиме адміністративна відповідальність.

За словами доповідача, прийняття запропонованих змін "має спростити процедуру притягнення до відповідальності осіб, винних у незаконному переміщенні товарів через митний кодон України, та зменшити витрати на проведення досудового слідства у кримінальних справах про контрабанду, а з іншого, а також сприяти наповненню державного бюджету за рахунок надходження додаткових коштів".

Проектом пропонується внести зміни й до Митного кодексу України щодо посилення адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, пов'язаних із переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю та несплатою до державного бюджету податків і зборів. Передбачається заміна існуючої системи штрафів, згідно з якою розмір стягнення обчислюється у відсотках в залежності від вартості "предметів правопорушення та суми несплачених податків і зборів".

Під час обговорення наголошувалося на необхідності внесення таких змін. Члени Комітету погодилися з аргументами доповідача, що "контрабанда залишається одним з головних дестабілізуючих чинників внутрішнього ринку України". Тому "сьогодні необхідно запроваджувати нові способи впливу на порушників, посилити відповідальність за порушення митних правил, при цьому, враховуючи, що гуманізація законодавства потребує зростання ролі фінансових, економічних та майнових засобів впливу на порушників закону. Розв'язання цих проблем потребує комплексного і системного підходу до законодавчого регулювання питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил" - зазначалося у ході обговорення.

Під час дискусії члени Комітету висловили низку зауважень і пропозицій, з урахуванням яких, на їх думку, законопроект може бути прийнятий у першому читанні.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Законопроектом (реєстр. №3358) передбачається встановити кримінальну відповідальність за незаконне переміщення через митний кордон України спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також за виготовлення, придбання, збут чи зберігання з метою використання таких технічних засобів (ст. 201 ККУ).

Необхідність прийняття закону, за словами заступника Служби безпеки А.Павленка, обумовлена "незадовільним станом забезпечення в Україні прав людини на недоторканість приватного життя, зокрема, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції".

Однією з причин такого стану представник СБУ назвав "недосконалість норм кримінального законодавства в частині неадекватності існуючої кримінальної відповідальності за порушення згаданих прав ступеню суспільної небезпеки, яку вони здатні спричиняти".

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, дозволить покращити стан забезпечення прав людини на недоторканість приватного життя, створить додаткові умови для підвищення ефективності боротьби з таким небезпечним явищем, як незаконне розповсюдження та збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.



* * *

У Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбулася зустріч з експертами Європейської Комісії та Міністерства транспорту Франції.

Голова Комітету Віктор Швець поінформував гостей про прийнятий Верховною Радою Закон "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". Він зазначив, що "закон ухвалений у зв'язку з необхідністю суттєво змінити ситуацію з аварійністю на автодорогах, оскільки вона була критичною і вимагала жорсткої реакції".

"Вже зараз можна сказати про ефективність дії закону", - підкреслив голова Комітету. За його словами, у порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість дорожньо-транспортних пригод зменшилася на 35-40%, а смертність - майже на дві тисячі. "Суспільство позитивна сприйняло закон, тому що він реально впливає на стан безпеки на автошляхах" - наголосив голова Комітету.

В.Швець повідомив, що Комітет здійснює постійний парламентський контроль за виконанням положень закону. Народні депутати вносять нові пропозиції, спрямовані на покращання безпеки дорожнього руху, зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, поліпшення дорожнього покриття, підготовки водіїв тощо.

Учасники зустрічі обговорили інші питання діяльності Комітету щодо законодавчого забезпечення та контролю за безпекою дорожнього руху в Україні. Йшлося й про взаємодію з іншими органами влади й державними установами, що виступають зацікавленими сторонами у покращенні безпеки дорожнього руху.



* * *

Комітет з питань культури і духовності рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону "Про кінематографію" (щодо державної підтримки національних фільмів).

Законопроектом (реєстр. №2595) пропонується розширити критерії, за якими фільм визначатиметься національним, а також вcтановити засади фінансового, господарського та митного регулювання діяльності суб'єктів кінематографії.

Під час обговорення члени Комітету зазначали, що проектом, насамперед, пропонується змінити редакцію терміну "національний фільм", розширивши критерії його визначення, доповнити чинний закон додатковими статтями щодо звільнення суб'єктів кінематографії від орендної плати за землю, оподаткування прибутку підприємств, податку на додану вартість тощо.

Наголошувалося також на необхідності здійснення політики протекціонізму з боку держави до національної кіноіндустрії з метою її розвитку шляхом запровадження механізмів залучення додаткових коштів для виробництва та розповсюдження національних фільмів.

Члени Комітету вважають, що "лише шляхом надання пільгового оподаткування можна відшукати додаткові кошти на виробництво національних фільмів, оскільки видатки на кіногалузь з Державного бюджету України на попередні роки та на 2009 рік є незначними".

* * *

Комітет з питань культури і духовності розглянув питання щодо створення єдиного центрального органу у сфері охорони культурної спадщини/

На засіданні члени Комітету заслухали інформацію з цього питання заступника Міністра культури і туризму М.Яковини, заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва В.Негоди, заступника голови Державної служби з питань національної спадщини Я.Діхтяря.

М.Яковина запропонував утворити у складі Міністерства культури і туризму Державний департамент охорони культурної спадщини як урядового органу державного управління шляхом реорганізації Державної служби з питань національної культурної спадщини, урядового органу державного управління, що діє у структурі цього міністерства, а також Управління реставрації та реконструкції історичної забудови, що знаходиться у складі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

На думку В.Негоди, необхідно провести чітке розмежування повноважень між двома міністерствами. Зокрема, за Міністерством регіонального розвитку та будівництва закріпити збереження нерухомих пам'яток архітектурно-містобудівної спадщини, а за Міністерством культури і туризму - охорону рухомої і нерухомої культурної спадщини.

Я.Діхтярь звернув увагу присутніх на те, що відповідно до статті 3 Закону "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на окремий центральний орган виконавчої влади Державний департамент охорони культурної спадщини, який не підпорядкований жодному зі згаданих вище міністерств.

Оскільки учасники засідання не дійшли спільної думки з цього питання, то члени Комітету запропонували Міністерству регіонального розвитку та будівництва та Міністерству культури і туризму підготувати пропозиції щодо чіткого розмежування повноважень у цій сфері. Комітет також доручив Міністерству культури і туризму прорахувати необхідне фінансування для створення Державного департаменту охорони культурної спадщини з місцевою вертикаллю.

* * *

Питання впровадження інноваційної моделі економічного розвитку в Україні розглядалися на спільному засіданні Комітету з питань науки і освіти та Координаційної ради з питань інформатизації при Верховній Раді.

Голова Комітету Володимир Полохало поінформував учасників засідання про те, що у парламенті зареєстрований проект постанови про проведення парламентських слухань "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізації викликів". Метою слухань має стати консолідація зусиль законодавців, урядовців, науковців та бізнесових кіл суспільства задля країни, забезпечення її конкурентоспроможності.

Він закликав членів Консультативної Ради взяти активну участь у підготовці парламентських слухань. За словами В.Полохала, ситуація, що склалась в інноваційній сфері, вимагає нагальної розробки державної політики, яка забезпечувала б розширене відтворення об'єктивної бази інноваційної діяльності та незворотній вплив інновацій на прискорене економічне зростання країни.

"Сьогодні якість управління інноваційними процесами стала визначальним фактором конкурентоспроможності національних економік". За його словами "тенденції в Україні до технологічного відставання від розвинених країн світу становлять загрозу національній безпеці, призводять до її перетворення в ресурсний придаток однієї або групи країн-лідерів".

Голова Комітету наголосив, що "за останні роки щорічні видатки на науку складали 0,3-0,5% ВВП, внаслідок чого вона могла відігравати у суспільстві переважно соціокультурну функцію". Як наслідок, спостерігається відтік з України кваліфікованих наукових та технічних кадрів, занепад багатьох наукових шкіл, стрімка деградація матеріально-технічної бази наукових та науково-технологічних досліджень, зростання ролі іноземних інвесторів. "Зокрема, знижується кількість інноваційно-активних підприємств - 26% у 1994 році проти 14,2% у 2007 році" - додав він.

Учасники засідання відзначали, що більшістю держав, які майбутній економічний розвиток власної країни пов'язують із здобутками науки і активними інноваційними процесами, розроблені документи, що визначають концептуальне та стратегічне бачення національної системи. Такий документ уперше було розроблено в США, його також мають Великобританія, Франція, Німеччина, інші країни ЄС, Росія, Білорусь, Казахстан та інші.

"Саме тому Комітет з питань науки і освіти планує у червні провести парламентські слухання "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізації викликів" - підсумував Полохало.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я не підтримує законопроект про внесення змін до Закону "Про захист прав споживачів".

Законопроектом (реєстр. №2714) пропонується привести термінологію чинного закону у відповідність із законами "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про карантин рослин", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" та Угод СОТ "Про санітарні та фітосанітарні заходи", "Про технічні бар'єри в торгівлі".

Під час обговорення законопроекту члени Комітету висловили низку зауважень до нього. Зокрема, наголошувалося, що чинний закон є базовим і визначає загальні вимоги у сфері захисту прав споживачів щодо усієї продукції, товарів робіт та послуг. Тому, на думку народних депутатів, приводити його у відповідність з вимогами галузевих законів, що визначають вимоги до певних видів продукції, зокрема харчової, є не доцільним, а запропоновані зміни є суперечливими.

Крім того, підкреслювали парламентарії, "вилучення з чинного закону положень з наявності нормативних документів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача його майну та навколишньому природному середовищу, а також проведення державної експертизи такої документації, коли такі вимоги не встановлені на рівні закону для кожного виду продукції, що виробляється або реалізується на внутрішньому ринку України, є небезпечними". Це, на думку членів Комітету, призведе до не контрольованості ситуації на споживчому ринку та створить додаткові ризики для життя і здоров'я населення.



* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії).

Законопроектом (реєстр. №2334) пропонується законодавчо врегулювати питання державної реєстрації договорів комерційної концесії, поклавши здійснення державної реєстрації зазначених договорів на Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України. Відповідні зміни передбачається внести до Цивільного і Господарського кодексів України.

На засіданні Комітету зазначалося, що сьогодні до компетенції органів, які здійснюють державну реєстрацію не віднесено реєстрацію договорів комерційної концесії, а також змін та розірвання таких договорів.

Предметом договору комерційної концесії, відповідно до законопроекту, є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.



* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Законопроектом (реєстр. №2673), внесеним Кабінетом Міністрів, пропонується законодавчо врегулювати відносини у сфері здійснення державної реєстрації актів цивільного стану. В проекті визначаються цілі та завдання проведення державної реєстрації актів цивільного стану, регламентовані засади ведення державного реєстру та порядок внесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, а також їх поновлення і анулювання.

Крім того, зазначалося на засіданні Комітету, "проект спрямований на вирішення нагальної сьогодні проблеми - неможливості укладання повторного шлюбу особами, що відбувають покарання в установах виконання покарань, та з якими розлучились дружина (чоловік)". Для її розв'язання вносяться відповідні зміни до Цивільного, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, а також Закону "Про нотаріат".

Члени Комітету наголосили на актуальності прийняття законопроекту, оскільки сьогодні порядок державної реєстрації актів цивільного стану регулюється застарілими положеннями розділу V "Акти громадянського стану" Кодексу про шлюб та сім'ю України, а засади діяльності органів реєстрації актів цивільного стану - Законом "Про органи реєстрації актів громадянського стану", прийнятим у 1993 році (останні зміни внесено до нього у 2002 році).

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо виключення інфляційної складової за прострочення боргу кредитору в частині сплати житлово-комунальних послуг).

Законопроектом (реєстр. №3390) пропонується встановити мораторій на включення індексу інфляції при стягненні кредитором суми боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати комунальних послуг. Народні депутати вважають, що ця норма сприятиме захисту соціальних прав населення в частині сплати послуг за житлово-комунальні послуги в період подолання негативних наслідків впливу світової фінансової кризи та зменшенню рівня соціальної напруги в суспільстві.

На думку членів Комітету, у законопроекті доцільно було б вказати, що при визначенні розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги не враховуються також і річні проценти від простроченої суми. Крім того, народні депутати України звернули увагу, що у законопроекті необхідно зазначити "про його тимчасовий характер".



* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" (щодо обов'язковості внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Законопроект (реєстр. №3214), внесений народними депутатами В.Стретовичем, Т.Стецьківим, спрямований на підвищення прозорості діяльності судів, уникнення виконання виконавчих документів, виданих судом без судового рішення або на підставі сфальсифікованих судових рішень (зменшення проявів рейдерства) та забезпечення належного виконання Закону "Про доступ до судових рішень".

Під час обговорення члени Комітету зазначали, що проектом, насамперед, пропонується внести зміни до Цивільного процесуального, Господарського процесуального, Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, законів "Про виконавче провадження" та "Про доступ до судових рішень", передбачивши включення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного дня після їх проголошення (прийняття) та надання сторонам копій судових рішень із значенням їх номеру в реєстрі.

Крім того, наголошували народні депутати, передбачається, що рішення суду, яке не включено до Єдиного державного реєстру судових рішень, виконанню не підлягає.

На думку членів Комітету, прийняття законопроекту має створити прозорий механізм контролю з боку держави за процесом прийняття рішень судами України, удосконалити процес документообігу в судах та актуалізувати інформацію Єдиного державного реєстру судових рішень.

* * *

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту ухвалити Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" з урахуванням пропозицій Президента України.

Закон (реєстр. №3353) був прийнятий Верховною Радою України 23 грудня 2008 року. Він законодавчо врегульовував комплекс питань, спрямованих на запобігання негативним наслідкам фінансової кризи у аграрно-промисловому секторі.

Президент України, зокрема, пропонує виключити із закону положення, відповідно до якого "Національний банк України зобов'язано здійснювати підтримку ліквідності банків, якими надано кредити сільськогосподарським товаровиробникам, через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту)". При цьому, пропонується дозволити заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників вважати добровільно пролонгованою на строк, не менше строку, на який надається таке рефінансування (але не менший за 365 днів).

Такі зміни, зазначається у пропозиціях, не відповідають нормам Конституції та Закону "Про Національний банк України". Закріплення за Національним банком України обов'язку щодо здійснення рефінансування позбавляє його незалежності під час прийняття рішень щодо здійснення грошово-кредитної політики, зокрема можливості регулювати обсяг грошової маси в економіці держави. Наслідком цього може стати поглиблення інфляційних процесів та знецінення грошової одиниці.

В пропозиціях наголошується: "неприйнятною є й норма стосовно заборони здійснювати переоцінку вартості застави, що прийнята за пролонгованими кредитами для сільськогосподарських товаровиробників протягом дії терміну пролонгації, оскільки існує ймовірний ризик неповернення кредиту та неможливості його відшкодування за рахунок прийнятого забезпечення в разі зміни вартості кредиту". Крім того, передбачена законом заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року не узгоджується з вимогами Земельного кодексу, за якими купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається.

На думку Президента, негативно вплине на економіку України і встановлення заборони на ввезення давальницької сировини (за винятком сировини для легкої промисловості: пряжі, ниток, тканин, шкіри, гумових ниток і текстилю), оскільки операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності здійснюють і суб'єкти господарювання інших галузей економіки.

Президент України пропонує ці та інші положення виключити із закону.

* * *

У Комітеті з питань податкової та митної політики відбулися громадські слухання щодо законопроекту "Про місцеві податки і збори".

Народні депутати підкреслили, що "основною метою підготовки законопроекту є оптимізація переліку податків і зборів, розширення об'єктів і бази оподаткування, що призведе до збільшення надходжень до місцевих бюджетів та сформує надійні джерела їх фінансування".

Законопроектом (реєстр. №3532) пропонується скоротити кількість місцевих податків і зборів з існуючих 14 до 4 податків і 2 зборів. При цьому, до переліку місцевих податків передбачається включити податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки та плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), які наразі відносяться до загальнодержавних податків і зборів. Водночас, правила справляння цих двох майнових податків передбачено встановити окремим законом (законами).

Під час обговорення наголошувалося, що планується змінити підходи в оподаткуванні ринковим збором, а саме: надати йому статус податку, а платниками визначити осіб, які є власниками або користувачами земельної ділянки, що відведена для ринку. Ставки податку запропоновано встановлювати за 1 кв. метр площі земельної ділянки ринку і їх розмір залежатиме від місця розташування ринку, режиму його роботи, виду товарів (робіт, послуг), продаж яких здійснюється на ринку. Запропонований механізм, на думку розробників проекту, "має покращити адміністрування цього податку, оскільки є більш прозорим і зменшує можливість ухилення від його сплати".

На заміну збору за парковку автотранспорту проектом запропоновано запровадити податок за місця для паркування транспортних засобів. Платниками цього податку визначено осіб, яким згідно із рішенням органу місцевого самоврядування відведені місця для організації паркування транспортних засобів.

Передбачається також вдосконалення механізму справляння рекламного збору. Так, зокрема, визначено платників та податкових агентів збору, об'єктом оподаткування визначені послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами, що надається рекламодавцю виробником та/або розповсюджувачем реклами на/у транспортних засобах, внутрішньої і зовнішньої реклами, а також під час провадження виставкової діяльності. Передбачена сплата збору до тих місцевих бюджетів, де розміщена реклама.

Учасники засідання наголошували на необхідності визначення основних принципів місцевого оподаткування. Голова Комітету Сергій Терьохін наголосив, що "принципи нарахування та стягнення місцевих податків мають бути прозорими і при зміні підходів адміністрування ринкового збору та збору за припаркування автотранспорту в основу було покладено саме цей принцип". За його словами, що стосується ринкового збору, "то сума цього платежу має визначатися виходячи не з кількості торгівців, оскільки її встановити навіть приблизно неможливо, а з кількості торгових місць - чітко визначеної величини". Такий підхід, на думку парламентарія, "крім всього іншого, має покласти край корупційним схемам, які зустрічаються сьогодні при розрахунках з бюджетом".

Учасники слухань висловили низку зауважень до проекту. Зокрема, йшлося про можливі негативні наслідки в разі запровадження місячного податкового (звітного) періоду для місцевих податків і зборів, що спричинить зайві витрати на ведення обліку з боку платників податків, так і податкових органів на обробку такої звітності.

На думку виступаючих, податкове зобов'язання ринкового податку та податку за місця для паркування транспортних засобів необхідно визначати виходячи не з загальної площі земельної ділянки ринку або парковки, а "з корисної площі ринка або парковки".

Під час обговорення дискусія виникла щодо запропонованої законопроектом норми оподатковування 1 кв. м площі земельної ділянки ринку незалежно від розміру торгового місця. Наголошувалося, що розмір такого місця на продовольчому рикну може суттєво відрізнятись від місця необхідного для здійснення торгівлі на товарному ринку. Застосування єдиних підходів до оподаткування, на думку промовців, "призведе до викривлення розподілу податкового тягаря поміж ринків різних типів". Тому, доцільним було б передбачити оподаткування ринковим податком одного торгового місця замість 1 кв. м.

Учасники засідання дійшли висновку про необхідність створення робочої групи для доопрацювання законопроекту до другого читання.



* * *

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту подолати вето Президента України до Закону "Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку із світовою фінансовою кризою".

Закон (реєстр. №3379), прийнятий Верховною Радою 23 грудня 2008 року, передбачає "запровадження, зміну та скасування тимчасової надбавки до чинних ставок ввізного мита на деякі товари (тимчасова процедура)".

У пропозиціях Президента України, зокрема, зазначається "про невідповідність закону положенням правової бази Світової організації торгівлі, зобов'язанням України перед нею та Міжнародним валютним фондом, а також неефективність передбачених механізмів регулювання імпорту з огляду на їх нерозповсюдження на поставки в Україну товарів з країн, з якими вона має міжнародні домовленості про вільну торгівлю тощо".

Під час обговорення члени Комітету наголошували, що "Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ 1994) дозволяє збільшення тарифів, пов'язане зі станом торгівельного балансу". Такі заходи, на думку народних депутатів, повинні "спрямовуватися на збереження країною своїх зовнішніх фінансових позицій та платіжного балансу і не мають перевищувати рівень, необхідний для упередження майбутньої загрози або для припинення вже існуючого серйозного зниження монетарних запасів".

Комітет вважає, що в умовах світової фінансової кризи "посилення Україною тимчасових обмежень імпорту може бути темою окремих переговорів з Міжнародним валютним фондом".

Члени Комітету акцентували увагу й на тому, що законом "зазначена тимчасова процедура запроваджується строком до 1 року, а Кабінету Міністрів надається право скоротити вказаний термін і зменшувати (скасовувати) розмір тимчасової надбавки до чинних ставок ввізного мита у разі поліпшення стану платіжного балансу України та не надається право встановлювати податки і збори або збільшувати термін їх застосування, що перевищує строк, визначений Верховною Радою України".

В разі неподолання вето, зазначалося на засіданні, Комітет пропонує підтримати пропозицію Президента України про розв'язання проблеми шляхом тимчасового запровадження додаткового імпортного збору на деякі товари та прийняти в цілому зазначений закон замінивши в його тексті терміни "тимчасова надбавка", "тимчасова цільова надбавка", "тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита", словами "тимчасовий додатковий імпортний збір".



* * *

Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендує парламенту прийняти в цілому законопроект про внесення змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення окремих положень цього закону у відповідність з Конституцією України).

Законопроектом (реєстр. №3140) пропонується внести зміни до статті 14 чинного закону щодо визначення статусу Національної радіокомпанії та Національної телекомпанії України, порядку призначення й звільнення з посад їх керівників, а також відмовитися від створення громадських рад до створення Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні.

Під час обговорення проекту члени Комітету зазначали, що запропоновані зміни стосовно порядку призначення та звільнення керівників НТКУ та НРКУ, статусу суб'єктів функціонування телевізійної сфери, насамперед, державних телерадіоорганізацій, зумовлені необхідністю розвитку медіапростору, введенням цифрового мовлення та започаткуванням передумов до запровадження системи суспільного телебачення.

Наголошувалося також, що "відповідно до законопроекту керівники Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України призначатимуться на посаду і звільнятимуться з неї парламентом за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України".

На думку членів Комітету, прийняття законопроекту сприятиме удосконаленню реалізації державної політики в інформаційній сфері та дасть змогу привести положення закону у відповідність з Конституцією України.

На засіданні, на прохання керівників кількох телевізійних каналів, парламентарії розглянули питання про рішення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі та рекомендації Національної ради з питань телебачення і радіомовлення телеканалам утриматись від трансляції окремих програм.

За підсумками обговорення, члени Комітету одноголосно ухвалили рішення звернути увагу НЕК та Нацради на те, що такі дії мають ознаки втручання у редакційну політику телекомпаній. А це, вважають народні депутати, є неприпустимим щодо забезпечення конституційного принципу свободи слова та чинного законодавства.

* * *

Комітет з питань транспорту і зв'язку рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Повітряного кодексу України.

Проектом (реєстр. №2373) передбачається визначити загальні засади діяльності цивільної авіації в Україні з урахуванням вимог відповідних міжнародних організацій. При цьому, з прийняттям Кодексу пропонується визнати таким, що втратив чинність прийнятий 4 травня 1993 року Повітряний кодекс України.

Члени Комітету підтримали необхідність удосконалення законодавчого врегулювання діяльності цивільної авіації, зокрема гармонізацію з нормами світового та європейського права.

Під час обговорення народні депутати висловили низку зауважень стосовно доопрацювання термінологічного апарату проекту. На їхню думку, потребують доопрацювання питання державного регулювання у сфері авіації та використання повітряного простору, узгодження з іншими законами України тощо.



* * *
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка