Шукає серце щастя



Скачати 419.9 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір419.9 Kb.


МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЗ «ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА»



ШУКАЄ СЕРЦЕ ЩАСТЯ...
(До 100-річчя від дня народження Василя Барки)
Біобібліографічний покажчик

Київ 2008



ББК 84.4Укр62 я1

Ш95
Шукає серце щастя (до 100-річчя від дня народження Василя Барки) : біобібліогр. покажч. / [уклад.: Н. Мельник, Т. Буряк, О. Круківська] ; Держ. закл. «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2008. – 43 с.
У біобібліографічному покажчику «Шукає серце щастя» подано інформацію про життєвий і творчий шлях Василя Барки – одного із найяскравіших представників Нью-Йоркської групи українських літераторів. Нині виповнюється 100 років від дня народження поета.

До представленої роботи увійшла стаття літературознавця, доктора філософських наук Євгена Сверстюка.

У покажчику зібрано як окремо видані твори Василя Барки, так і публікації у різних часописах, хрестоматіях, збірках тощо, а також статті, рецензії, наукові розвідки про творчість, життя та особистість поета та літературознавця.

Матеріали розміщено в алфавітному порядку у межах тематичних розділів.

Упорядники не претендують на вичерпність інформації.

Покажчик адресовано бібліотечним працівникам, студентам, старшокласникам, викладачам літератури, а також усім, хто цікавиться українською еміграційною літературою.


Укладачі : Н. Мельник, Т. Буряк, О. Круківська

Редактори : С. Чачко, В. Кучерява

Відповідальний за випуск : Г. Саприкін

©Укладачі : Н. Мельник, Т. Буряк, О. Круківська

©Д З «Державна бібліотека України для юнацтва», 2008

ПОЕТ, ФІЛОСОФ, САМІТНИК
Поет, філософ, самітник, він виділяється серед найталановитіших українських письменників на еміграції і своїм способом життя, і своїм прямуванням.

Подібно до Сковороди, Гоголя, Шевченка, він не залишить по собі спадщини, крім рукописів...

У прямуванні Василь Барка теж самітник: він успадкував сковородинську духовну дорогу і не сходив з неї, бо з цієї дороги справжні не сходять. Християнський мислитель, християнський поет, він завжди йшов неухильно своєю дорогою, і там було дуже мало супутників. Чомусь жорстка хвиля духовного відпливу змила з цієї заповітної дороги всі сили української літератури – і тих, кому призначено було кинути творчі сили на виживання, і тих, кому судилось загинути в повені терору, і тих, кого доля розкидала по світах. «Утопити Барку» – жартували ті, кого викинуло на той берег. Але чомусь жодному не спало на думку, крім жартів, йти з Баркою тією заповітною вузькою дорогою... На цій дорозі пильна радянська критика зафіксувала появу поета Барки в статті «Проти вилазки класового ворога в поезії».

Несумісність християнського світосприйняття з марксистським світоглядом настільки органічна, що її видно в усьому. В його поетичних збірках «Океан», в чотирьох книжках поезій «Свідок», навіть у романі «Жовтий князь» не знайдете творів політично акцентованих. Але свідчення Василя Барки про свою епоху убивчі вже тому, що вони не лжесвідчення, а чесна правда, книжка «Правда Кобзаря» – це захист Шевченка від повені більшовицької фальсифікації.

Василь Барка – автор визнаний. Його романи видавало відоме французьке видавництво «Галлімар». Його твори повільно повертаються в Україну – йдуть без спонсорів, без популяризаторів. Але читач в Україні передчуває: пора Барки наближується. Бо в нинішньому духовному пробудженні бракує передусім мудрого і просвітленого правдивого слова Василя Барки.

Євген Сверстюк, доктор філософських наук,

головний редактор газети «Наша віра», літературознавець,

поет, публіцист

ВІД УКЛАДАЧІВ
Василь Очерет (Барка) народився 16 липня 1908 року у селі Солониця на Полтавщині у родині «козацького сословія». Це давало можливість навчатися у духовному училищі трьом синам Костянтина Очерета безкоштовно. Василь був наймолодший із братів. Він вступив на учительські курси, які згодом були реорганізовані у педагогічний технікум. Працював вчителем математики на Донбасі, звідти змушений був тікати аж на Північний Кавказ через «конфлікти з місцевими партійними керівниками». У м. Краснодарі жив і вчився на філологічному факультеті педагогічного інституту.

Ще у юнацькі роки трапилася Василеві нагода прочитати дві книги: «Гайдамаки» Шевченка з ілюстраціями художника Сластіона та «Божественну комедію» Данте з відомими ілюстраціями художника Доре. Як пізніше напише у своїй автобіографії В. Барка: «...«Гайдамаки» прочиталися легко, з цікавістю; але «Божественна комедія» зосталася більшою частиною незрозуміла, тільки чудові ілюстрації ввели в цілий світ надзвичайних подій і запам’яталися назавжди; так само, як постійні розмови батька з його приятелями – про його улюблену книгу, «Апокаліпсис», де розкривалось значення приходу кожного ангеля і кожного звіра...».

Забігаючи наперед, скажемо, що Василь Очерет захистить дисертацію про співвідношення реалістичності і фантастики в стилі «Божественної комедії» Данте у Московському педінституті напередодні війни. А у 70-х роках минулого століття перекладе українською мовою «Об’явлення» («Апокаліпсис») для повного видання українською мовою Біблії у Римі. Що ж стосується теми Шевченка, то літературознавець Василь Барка напише і видасть дослідження «Правда Кобзаря», а також багато статей з питань творчості видатного українського поета, які зайняли своє місце у багатій шевченкіані.

У 20-х роках ХХ століття Василя Очерета цікавлять соціальні науки. Він читає «Емпіріомонізм» і «Тектологію» Богданова, вивчає марксизм, «але хмарні теорії не могли задовольнить серця». Літературна полеміка, розпочата Миколою Хвильовим, для Василя Барки «була ... якась стороння». «Благоговів» перед Григорієм Сковородою, близьким був Достоєвський, «кумирами», крім Шевченка, вважав Івана Франка (особливо прозу), Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, вірші Тичини вивчав напам’ять.

По закінченню Краснодарського педінституту викладає історію західноєвропейської літератури.

У 1932 році одружується зі своєю студенткою, майбутньою письменницею, Натко Довлетхан. Згодом у них, у голодний 1933-й, народжується син Юрій. У цей час Василь Очерет працює науковим співробітником інституту та в художньому музеї м. Краснодар. Після того, як його мало не віддали до суду за «контрреволюційне оформлення музею», їде до Москви навчатися в аспірантурі.

Під час Другої світової війни Василь Очерет був мобілізований у «народне ополчення», хоча за станом здоров’я міг цього оминути. Але – «повинен виконати обов’язок». В бою ополченець Очерет був двічі поранений.

Кінець війни застав Василя у Німеччині, у палаючому Берліні, куди у 1943 році він був вивезений німцями на примусові роботи. Потім невдалий нелегальний перехід кордону омріяної Франції, суд, вирок підштовхнув його на поїздку до США, куди він і виїхав, отримавши офіційний дозвіл як мешканець табору для переміщених осіб (Ді-Пі) у 1950 році. Там його чекала важка праця кочегара, санітара у шпиталі. Згодом працював редактором на радіо «Свобода», звідки через нездоров’я змушений був піти.

Останні десятки років життя жив і творив в українському центрі Глен Спей, в оселі «Верховина» (власність Братського союзу робітників-українців), поблизу Нью-Йорку.

Після інсульту у 1999 році медичну допомогу йому надавали у старечому будинку в м. Ліберті, штат Нью-Йорк. Там, 11 квітня 2003 року Василь Барка помер.




РОЗДІЛ І. ТВОРИ ВАСИЛЯ БАРКИ
Публікації творів В. Барки окремими виданнями
Барка В. Апостоли / В. Барка. – Авгсбург : Друкарня Дмитра Сажника. – 1946. – 46 с.
Барка В. Апостоли / В. Барка. – Б. м. : Об-ня укр. письменників, 1946. – 48 с.
Барка В. Білий світ : поезії / В. Барка. – Мюнхен : Вид-во «Укр. трибуна», 1947. – 179 с.
Барка В. Вершник неба : есеї / В. Барка. – Нью-Йорк : Наша Батьківщина, 1965. – 113 с.
Барка В. Вершник неба : есеї / Василь Барка. – Нью-Йорк : Перші стежки, 1972. – 115 с.
Барка В. Вершник неба : есе / Василь Барка. – Львів : Свічадо, 1998. – 152 с.
Барка В. Душі едемітів : роман / В. Барка. – К. : Кобза, 1994. – 664 с.
Барка В. Жовтий князь : повість / В. Барка. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Сучасність. – 1962. – 210 с.
Барка В. Жовтий князь : повість / В. Барка. – Нью-Йорк, 1968. – 211 с.
Барка В. Жовтий князь : роман / В. Барка. – К. : Вид-во художньої л-ри «Дніпро», 1991. – 264 с.
Барка В. Жовтий князь : роман / В. Барка. – Львів : Червона калина, 1998. – 279 с.
Барка В. Жовтий князь / В. Барка ; [передм. М. Жулинського, Л. Танюка]. – К. : Вид-во «Б-ка українця», 1999. – 292 с.
Барка В. Жовтий князь : роман / В. Барка. – К. : Наук. думка, 2000. – 304 с.
Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. – К. : Київ. правда, 2003. – 319 с.
Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. – Харків : Фоліо, 2008. – 316 с. : іл. – (Укр. л-ра).
Барка В. Зболені роки / В. Барка. – Вінниця : [б. в.], 1995. – 146 с.
Барка В. Земля садівничих: есеї / Василь Барка. – [Мюнхен] : Сучасність, 1977. – 189 с.
Барка В. Кавказ : драматична поема / В. Барка. – Дніпропетровськ : Пороги, 2006. – 767 с. : іл.
Барка В. Лірник : вибрані поезії / В. Барка. – Нью-Йорк : Вид-во Нью-Йоркської Групи, 1968. – 301 с.
Барка В. Лірник : вибрані поезії / В. Барка. – К., 1992. – 688 с.
Барка В. Поезія. Жовтий князь : повість / Василь Барка. – К. : Наук. думка, 2005. – 304 с.
Барка В. Правда Кобзаря / Василь Барка. – New York : Вид-во «Пролог», 1961. – 288 с.
Барка В. Правда Кобзаря / Василь Барка ; [післямова Я. О. Поліщук ; т-во укр. мови ім. Тараса Шевченка у США, Рівнен. ООТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Рівнен. М(Н)ОТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Рівнен. ОО «Меморіал» ім. В. Стуса. – Рівне, 2002. – 320 с.
Барка В. Псалом голубиного поля : поезії / Василь Барка. – Нью-Йорк : Слово, 1958. – 32 с.
Барка В. Океан / В. Барка. – Нью-Йорк : Слово, 1959. – 239 с.
Барка В. Океан : лірика / В. Барка. – 2-ге вид.– Нью-Йорк : Слово, 1979. – 284 с.
Барка В. Океан : лірика / В. Барка. – К. : Орій, 1992. – 3 т. – 359 с.
Барка В. Рай : роман / В. Барка. – Нью-Йорк : Вид-во «Свобода» Джерзі Ситі. – 1953. – 309 с.
Барка В. Спокутник і ключі землі : роман-притча / В. Барка. – К. : Орій, 1992. – 427 с.
Барка В. Судний степ : епічна поема / В. Барка. – К. : Орій, 1992. – 781 с. : іл.
Барка В. Трояндний роман / В. Барка. – Mannheim : Kessler Verlag, 1956. – 98 c.
Барка В. Хліборобський Орфей, або Клярнетизм / В. Барка. – Мюнхен; Нью-Йорк, 1961. – 87 с.
Barka W. Le prince jaune / Transl. O. Jaworskyj / Paris: Monde entier. – 1981. – 363 p.
Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» : фрагм. / Аліг’єрі Данте; [пер. з італ. В. Барки, вступ. ст. І. Костецького]. – Штуттгарт : На горі, 1978. – 32 с.
Публікації творів В. Барки в періодичних виданнях
Барка В. Апостолічний старчик / Василь Барка // Сучасність. – 1977. – № 1. – С. 5 – 13.
Барка В. Божевільна / Василь Барка // Арка. – 1948. – Ч. 5 (11). – С. 37.
Барка В. «Виноградник» Юрія Буряківця / Василь Барка // Визвольний шлях. – 1962. – Кн. 7 – 8.– С. 811 – 814.
Барка В. Висоти перемін / Василь Барка // Сучасність. – 1985. – № 10. – С. 5 – 6.
Барка В. Відсвітленість царства / Василь Барка // Сучасність. – 1984. – № 11. – С. 30 – 32.
Барка В. Відхід Тичини / Василь Барка // Сучасність. – 1967. – № 11. – С. 36 – 45.
Барка В. Відхід Тичини / Василь Барка; [вступ. ст. Ю. Коваліва] // Слово і час. – 1992. – № 2. – С. 11 – 17.
Барка В. Відроджені жанри / Василь Барка // Сучасність. – 1997. – № 6. – С. 151 – 154.
Барка В. Відроджені жанри / Василь Барка // Слово і час. – 1998. – № 2. – С. 92 – 96.
Барка В. Вітаїстичний панораменон / Василь Барка // Сучасність. – 1991. – № 6. – С. 32 – 43.
Барка В. Дожидання весни / Василь Барка // Арка. – 1948. – Ч. 3 – 4 (9– 10). – С. 71.
Барка В. Жайворонок / Василь Барка // Арка. – 1948. – Ч. 2 (8). – С. 34. : іл.
Барка В. Господар міста : [п’єса] / Василь Барка // Сучасність. – 1980. – № 6. – С. 8 – 32.
Барка В. Господар міста : [п’єса] / Василь Барка // Сучасність. – 1980. – № 7– 8. – С. 41 – 63.

Барка В. Господар міста [п’єса ] / Василь Барка // Сучасність. – 1980. – № 9. – С. 14 – 35.
Барка В. Досвітність моря і таємна будівля / Василь Барка // Сучасність. – 1979. – № 3. – С. 3 – 6.
Барка В. Досвітній потік : сонети / В. Барка // Слово – 1962. – С. 162 – 164.
Барка В. Експресіоністична проза Ігоря Костецького / Василь Барка // Сучасність. – 1963. – № 5. – С. 40 – 45.
Барка В. Желтый князь : роман / Василь Барка; пер. с укр. и предисл. Л. Танюка // Дружба народов. – 1991. – № 11. – С. 3 – 91 ; № 12. – С. 50 – 115.
Барка В. Жовтий князь / Василь Барка // Сучасність. – 1962. – № 7. – С. 5 – 38 ; № 8. – С. 5 – 50 ; № 9. – С. 6 – 41 ; № 10. – С. 5 – 51 ; № 11. – С. 5 – 55.
Барка В. Замовляння / Василь Барка // Сучасність. – 1963. – № 7. – С. 3.
Барка В. З книги псалмічної лірики «Царство» / Василь Барка // Сучасність. – 1997. – № 1. – С. 5 – 10.
Барка В. З нових поезій / Василь Барка // Сучасність. – 1968. – № 4. – С. 5 – 10.
Барка В. «З якого квіту?» / Василь Барка // Арка. – 1948. – С. 34. : іл.
Барка В. Із збірки «Добровістя світил» / Василь Барка // Сучасність. – 1970. – № 12. – С. 54 – 60.
Барка В. Кавказькі малюнки. Світання в горах. Мадонна. Руїна. Скорбний час. Літо. Доля (І, ІІ). Камінь. Ромен. Досвіт. Очі квіток / Василь Барка // Сучасність. – 1962. – № 6. – С. 3 – 10.

Барка В. «Кобзар» і Біблія. Знахід Гоголя (1809 – 1852) / Василь Барка ; вступ. сл. Є. Сверстюка // Слово і час. – 1993. – № 7. – С. 5 – 8.
Барка В. Лірик-мислитель : [передрук з часопису «Українські вісті» 9 квіт. 1967 р. ] / Василь Барка // Укр. слово. – В 4 кн. Кн. 2. : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. / упоряд., ред. та бібліогр. Василя Яременка. – К. : Вид-во «Аконіт», 2001. – С. 208 – 213.
Барка В. Майбутній антихристичник / Василь Барка // Сучасність. – 1980. – № 3. – С. 3 – 6.
Барка В. Межі художности : літ. етюд / Василь Барка // Сучасність. – 1998. – № 6. – С. 103 – 116.
Барка В. На дорозі поступу (твори Зенона Голубця) / Василь Барка // Сучасність. – 1989. – № 7 – 8. – С. 85 – 96.
Барка В. Намара в’язневі: як недуга : [розд. з роману «Спокутник і ключі землі»] / В. Барка. // Світо-вид. – 1990. – Вип. 2. – С. 69 – 81.
Барка В. Нова книжка про Т. Шевченка [Л. Луцева «Тарас Шевченко – співець української слави і волі»] / Василь Барка // Листи до приятелів. – 1964. – С. 48 – 50.
Барка В. Новий переклад «Фавста» / В. Барка // Укр. літ. газ. – 1956. – Листоп. – С. 1.
Барка В. Новотвір «Флоріяна» : [етюд з естетики орнаменту] / Василь Барка // Сучасність. – 1996. – № 3 – 4. – С. 149 – 151.
Барка В. Небесні криниці / Василь Барка // Дзвін. – 1990. – № 9. – С. 9 – 14.
Барка В. Океан / Василь Барка // Арка. – 1947. – Ч. 4. – С. 20.
Барка В. Океан / Василь Барка // Арка. – 1948. – Ч. 5 (11). – С. 37.
Барка В. Пейзажі душі / Василь Барка // Дніпро. – 1990. – № 10. – С. 43 – 44.
Барка В. «Перебудований» Гелікон / Василь Барка // Сучасність. – 1962. – № 3. – С. 23 – 30.
Барка В. Передзвітний стан / Василь Барка // Слово і час. – 1998. – № 12. – С. 3.
Барка В. Подвиг при сфері добропрекрасного / Василь Барка // Сучасність. – 1995. – № 7 – 8. – С. 134 – 146.
Барка В. Поезії / Василь Барка // Вітчизна. – 2005. – № 3/4. – С. 92 – 102.
Барка В. Поезії / Василь Барка // Слово і час. – 1993. – № 7. – С. 9 – 11.
Барка В. Поезії / Василь Барка // Київ. – 2005. – № 4. – С. 137 –150.
Барка В. Поезії / Василь Барка // Сучасність. – 1989. – № 3. – С. 5 – 8.
Барка В. Поезії: Скорбота. Біженці. Символ. Два кораблі. Твердість. Передгроззя / Василь Барка // Сучасність. – 1961. – № 6. – С. 3 – 6.
Барка В. Поклик (Осінь). Зима (її тюремність і пташиний час) / Василь Барка // Сучасність. – 1981. – № 2. – С. 3 – 7.
Барка В. Порада райдуги. Безсмертний собор / Василь Барка // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 9 – 14.
Барка В. Правда Кобзаря / Василь Барка // Персонал. – 2007. – № 10. – С. 32 – 41.

Барка В. Прикмета поетичного. Живий спадок / Василь Барка // Основа. – 1993. – № 1. – С. 98 – 103.
Барка В. Приреченість / Василь Барка // Арка. – 1948. – Ч. 3 – 4 (9 – 10). – С. 71.
Барка В. Прочанин моря. Порада райдуги / Василь Барка // Сучасність. – 1988. – № 4. – С. 7 – 17.
Барка В. Реквієм / Василь Барка // Сучасність. – 1987. – № 4. – С. 5 – 10.
Барка В. Ретроспективна виставка Юрія Соловія / Василь Барка // Листи до приятелів. – 1965. – С. 49 – 50.
Барка В. Речник обнови : [про творч. Т. Г. Шевченка] / Василь Барка // Українська мова і література в школі. – 1993. – № 3. – С. 32 – 34.
Барка В. Роздоріжжя кобзарів : [про Юрія Шевельова] / Василь Барка // Сучасність. – 1969. – № 3. – С. 59 – 70.
Барка В. Світло образів / Василь Барка // Сучасність. – 1983. – № 10. – С. 84 – 87.
Барка В. Синтакса кольорів / Василь Барка // Сучасність. – 1981. – № 3 – 4. – С. 76 – 78.
Барка В. Скорботна мати / Василь Барка // Арка. – 1947. – Ч. 1. – С. 27.
Барка В. Сокира і духовна революція : [образи-алегорії і образи-символи у творчості поета] / Василь Барка // Літ. Україна. – 1992. – 5 берез. – С. 7.
Барка В. Спадщина війни / Василь Барка // Сучасність. – 1990. – № 7 – 8. – С. 11 – 18.
Барка В. Спокуса : [розд. з роману «Душі едемітів»] / Василь Барка // Світо-вид. – 1995. – С. 95 – 108.
Барка В. Степовий хрест: розп’яття / Василь Барка // Сучасність. – 1990. – № 4. – С. 5 – 7.
Барка В. Традиція і модернізм / Василь Барка // Слово. – Ч. 3. – С. 502 – 509.
Барка В. Трагізм і сила щирости / Василь Барка // Сучасність. – 1969. – № 7. – С. 48 – 56.
Барка В. Тривога : урив. [з вірша українського поета з США] / Василь Барка // Зірка. – 1990. – 7 верес. – С. 2.
Барка В. У поєдинку з Жовтим князем : [урив. з повісті «Жовтий князь»] / В. Барка ; передм. Леся Танюка // Молода гвардія. – 1990. – 5, 6, 8, 9, 13 черв. – С. 3.
Барка В. Хліборобський Орфей, або клярнетизм / Василь Барка // Сучасність. – 1961. – № 2. – С. 59 – 78 ; № 3. – С. 45 – 66 ; № 4. – С. 64 – 81 ; № 5. – С. 75 – 98.
Барка В. Ювелірний живопис: (Металопластика Рема Багаутдина) / Василь Барка // Слово і час. – № 3. – С. 79 – 82.
Барка В. «Я щасливий, бо маю Божу поміч писати твори, про які мріяв» : [В. Барка про себе і події в Україні] / В. Барка // Літ. Україна. – 1996. – 25 квіт. – С. 7.
Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка // Дніпро. – 1992. – № 8 – 9. – С. 5 –54 ; № 10–12. – С. 4 – 93.
Видрук творів В. Барки у збірках, хрестоматіях
Барка В. Поезії. Листок з вирію. // Поезія української діаспори / Василь Барка; упоряд. : Кирпа Галина Миколаївна, Чередниченко Дмитро Семенович. – К. : Голов. спец. ред. л-ри мовами нац. меншин України, 2001. – С. 30 – 36, С. 424.
Барка В. Апостоли. Рай. Заповідний храм. Воскресіння. Чернечі свічі. Різдвяна ніч // Слово благовісту. Антологія української релігійної поезії / упоряд. Т. Ю. Салига. – Львів : Світ, 1999. – С. 422 – 429.
Барка В. // Історія української літератури ХХ століття 1910 – 1930-ті роки) : у 2 кн. / за ред. чл.-кор. НАН України В. Г. Дончика. – К. : Либідь, 1993. – . –

Кн. 1. – 1993. – С. 55, 174.


Барка В. // Історія української літератури ХХ століття : у 2 т. / за ред. чл.-кор. НАН України В. Г. Дончика. – К. : Либідь, 1994. – . –

Т. 2. Ч. 1 (1940 – 50-ті роки). – 1994. – С. 9, 27, 37, 42, 111, 325, 327.


Барка В. Поезії / В. Барка // Координати. У 2 т. Антологія сучасної української поезії на Заході / [упоряд. Богдан Бойчук і Богдан Т. Рубчак, вступ. ст. Івана Фізера]. – [Б. м.] : Вид-во «Сучасність», 1969. – . –

Т. 1. – 1969. – С. Х, ХХVII, XXX, XXXI.

Т. 2. – 1969. – С. 60 – 86.
Барка В. Поезії / В. Барка // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діяспорі. – К., 1995. – С. 21 – 37.
Барка В. Поезії / В. Барка // Українське диво. Поетична антологія : кн. 2 / упоряд. В. Коломієць. – К. : Укр. письменник, 2005. – С. 390 – 392.
Барка В. // Українське слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. : у 3 кн. / В. Барка. – К. : Рось, 1994. – . –

Кн. 2. – 1994. – С. 642 – 687.


Барка В. // Українське слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. : у 3 кн. / В. Барка. – К. : Аконіт, 2001. – . –

Кн. 3.– 2001. – С. 236 – 265.



РОЗДІЛ ІІ. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ БАРКИ
Барка Василь // Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 1 / голов. ред. проф. д-р Володимир Кубійович, заст. голов. ред. проф. Микола Глобенко / Paris ; New-York : Вид-во «Молоде життя», 1955. – С. 94.
Барка Василь // Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 1 / голов. ред. проф. Володимир Кубійович / Перевидання в Україні. – Львів, 1993. – С. 94.
Барка Василь // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 2. – К., 2003.– С. 260 – 261.
Барка Василь (пс.: Василь Очерет) // Універсальний словник-енциклопедія. – К. : ПВП «Всесвіт» ; Львів : ЛДКФ «Атлас», 2001. – С. 118.
Барка Василь = Василь Костянтинович Очерет / Веніамін Еппель // Нові матеріали до словника українських псевдонімів. – К., 1999. – С. 13.
Barka W. // Encyclopedia of Ukraine. V. 1 (A – F) / Ed. by Volodymyr Kubijovyc. – Toronto ; Buffalo : London : University of Toronto Press, 1984. – P. 178.
Бойчук Б. Рання поезія Василя Барки / Б. Бойчук // Світо-вид. – 1998. – Ч. 4. – С. 42 – 50.
Василь Барка (В. Очерет) // Українська літературна енциклопедія. Т. 1. – К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1988.– С. 131.
Василь Барка // Письменники України : довід. – Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. – С. 359.


Василь Барка // Українська література ХХ століття : навч. посіб. для старшокласників та вступників до вищ. навч. закл. / уклад. Н. І. Бернадська. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання-Прес, 2004. – С. 128 – 133.
Вірний М. Портрет поета / М. Вірний. – Рівне : [б. в.], 1998. – 195 с. : іл.
Вовк М. Сакральна ритуальність у міфо-символічній образній системі прозової спадщини В. Барки / Мирослава Вовк // Нар. творчість та етнографія. – 2005. – № 5. – С. 93 – 99.
Головань Т. До питань про естетичну концепцію Василя Барки / Т. Головань // Слово і час. – 2002. – № 8. – С. 84 – 88.
Головань Т. Словотворчість Василя Барки / Т. Головань // Дивослово. – 2002. – № 9. – С. 7 – 8.
Гринів О. Василь Барка як послідовник Григорія Сковороди / О. Гринів // Літературознавство : третій Міжнар. конгрес україністів (Харків, 26 – 29 серп. 1996) : [наук. доп.] / Міжнар. асоц. україністів, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України ; упоряд. Мишанич О. – К. : Обереги, 1996. – С. 325 – 331.
Гришин-Грищук І. Найбільша трагедія в історії України : [про книгу В. Барки «Жовтий князь»] / І. Гришин-Грищук // Буковин. віче. – 1993. – 14 серп.] – С. 3.
Дмитренко М. Віньєта до «Білого світу» Василя Барки / М. Дмитренко // Арка. – 1948. – Ч. 3 – 4 (9 – 10). – С. 48.
Дмитренко М. Ілюстрації до поезій В. Барки / М. Дмитренко // Арка. – 1948. – Ч. 2 (8). – С. 34 – 35.
Дроботько Н. Характеристика родини Катранників : (за романом В. Барки «Жовтий князь») / Н. Дроботько // Дивослово. – 2000. – № 6. – С. 37 – 38.
Дятленко Т. Символічний пейзаж як елемент метафізичного виміру у романі В. Барки «Жовтий князь» / Т. Дятленко // Всесвітня л-ра та культура. – 2007. – № 2. – С. 22 – 25.
Жданович О. «Жовтий князь» В. Барки французькою мовою / Олег Жданович // Сучасність. – 1981. – Ч. 9. – С. 124 – 127.
Жулинський М. Г. Високий світоч віри: голодомори в Україні та роман В. Барки «Жовтий князь» / М. Г. Жулинський. – К. : Пед. преса, 2003. – 56 с.
Забарний О. Роман Василя Барки «Жовтий князь» / Олександр Забарний // Дивослово. – 1996. – № 10. – С. 30 – 34.
З преси: [про вид-во «Свобода», вихід роману В. Барки «Рай»] / гол. ред. М. Шлемкевич // Листи до приятелів. – 1963. – Кн. 8. – С. 7.
Клиновий Ю. Книга української правди : [повість Василя Барки «Рай»] / Ю. Клиновий // Моїм синам, моїм приятелям : ст. й есеї. – Едмонтон – Торонто : Об-ня укр. письм. «Слово» в Канаді, 1981. – С. 551 – 555.
Князева Н. Специфіка мови роману В. Барки «Жовтий князь» / Надія Князева // Дивослово. – 1998. – № 3. – С. 16 – 18.
Ковальчук О. Г. Аналіз творів шкільної програми / О. Г. Ковальчук. – Ніжин : Просвіта, 1996. – 78 с.
Ковальчук О. Г. Голгофа України : «Жовтий князь» В. Барки та «Сад Гетсиманський» І. Багряного / О. Г. Ковальчук; Ніжин. Держ. пед. ін-т ім. М. Гоголя. – Ніжин, 1995. – 17 с.
Кондратюк К. Урок пам’яті жертвам голодомору : за творами В. Барки «Жовтий князь» та У. Самчука «Марія» / К. Кондратюк // Освіта. – 2000. – 1 – 8 берез. – С. 8 – 9. : іл.

Корибут Ю. Свій білий світ : [про поезію В. Барки і, зокрема, про твір «Білий світ»] / Ю. Корибут // Арка. – 1948. – Ч. 3 – 4 (9 – 10). – С. 46 – 48. : іл.
Крикуненко В. Василь Барка : «Що з поетом, тепер професором, Федором Приймою?» / Віталій Крикуненко // Слово і час. – 2005. –№ 8. – С. 69 – 74.
Кудрявцев М. Голод-33 в художній літературі : [«Марія» У. Самчука (1939), «Жовтий князь» В. Барки (1963), «Все минає» В. Гросмана (1963) та ін.] / М. Кудрявцев // Слово і час. – 1993. – № 10. – С. 68 – 73.
Кумейська Н. Василь Барка, «Жовтий князь» : урок – іст.-літ. дослідж. в 11-му кл. / Наталія Кумейська // Дивослово. – 2005. – № 3. – С. 27 – 28.
Лесич В. На межах незавершеного покоління : [поети української еміграції 1940-х років] / В. Лесич // Слово. – 1962. – Ч. 1. – С. 298, 302 – 304.
Логвиненко Н. «Вони були серцем чисті, як квіти і сонце, незміренно кращі від зірок небесних...»: роман В. Барки «Жовтий князь») / Н. Логвиненко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 1999. – № 3. – С. 2 – 6.
Лучків С. «Океан» Василя Барки: у пошуках перекладу як творчості / С. Лучків ; пер. з англ. В. Івашко // Світо-вид. – 1995. – Ч. 1 (8). – С. 77 – 87.
Лущій С. МУР у ретроспективному контексті / Світлана Лущій, Наталія Павловська // Київ. – 2006. – № 6. – С. 177.
Лятуринська О. Псалом голубиного поля / О. Лятуринська // Київ. – 1958. – № 5 – 6. – С. 29 – 34.
Мазоха Г. С. Жанрово-стильові особливості постмодерністського епістолярію : на матеріалі приватного листування Василя Барки / Г. С. Мазоха // Акт. пробл. слов’ян. – 2006. – Вип. 11., ч. 2. – С. 544 – 552. – (Філол. серія : Лінгвістика і літературознавство).
Мариненко Ю. «Світосяяний і ніжний..» : роман В. Барки «Рай» / Юрій Мариненко // Дивослово. – 2002. – № 6. – С. 2 – 5.
Мисливець Н. М. Художнє осмислення трагедії народу (голодомору 1933-го) у романі Василя Барки «Жовтий князь» / Н. М. Мисливець // Л-ра та культура Полісся. – 1997. – Вип. 9. – С. 174 – 175.
Мовчан Р. «Жовтий князь» Василя Барки / Р. Мовчан // Слово і час. – 1998. – № 12. – С. 14 – 18.
Мовчан Р. «Жовтий князь» Василя Барки / Раїса Мовчан // Дивослово. – 2002. – № 4. – С. 21– 25.
Мовчан Р. Поетичний світ раннього Василя Барки / Раїса Мовчан // Українська мова й л-ра в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 1. – С. 78 – 89.
Наумович С. З нових видань / С. Наумович // Визвольний шлях. – 1956. – Кн. 10. – С. 1216.
Орлюк Я. Василь Барка і його роман « Жовтий князь» / Я. Орлюк // Дивослово. – 2000. – № 6. – С. 34 – 36.
Пасемко І. Реквієм по голодомору 1933-го / І. Пасемко // Друг читача. – 1992. – 29 квіт. – С. 3.
Пахаренко В. Народ супроти більшовизму / Василь Пахаренко // Укр. мова і л-ра в шк. – 1993. – № 5 – 6. – С. 6.
Пашковська Н. Правда життя і правда художня в українському романі про село / Н. Пашковська // Іст.-літ. журн. – 1997. – № 3. – С. 108 – 114.
Полтава Л. Тріумф українського роману у Франції : [до 50-річчя голодомору] / Л. Полтава // Визвольний шлях. – 1982. – № 12. – С. 887 – 888.
Плющ Л. Божественна літургія «Океану» / Л. Плющ // Слово і час. – 1993. – № 11. – С. 93 – 95.
Плющ Л. Від «Княгині» Шевченка до «Жовтого князя» Барки / Л. Плющ // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 74 – 86.
Пушко В. Ф. До джерел романного мислення Василя Барки / В. Ф. Пушко // Вісник Луган. Держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 1999. – № 9. – С. 29 – 33.
Пушко В. Ф. Страдницька доля Василя Барки / В. Ф. Пушко // Слово і час. – 2000. – № 9. – С. 65 – 69.
Рубчак Б. До високих околиць / Б. Рубчак // Овид. – 1957. – № 10. – С. 9 – 13.
Савченко В. Василь Барка – письменник апокаліптичної доби / Віктор Савченко // Вітчизна. – 2007. – № 5 – 6. – С. 155 – 157.
Савченко В. Василь Барка – письменник апокаліптичної доби : [з нових видань журналу «Бористен»] / Віктор Савченко // Слово Просвіти. – 2007. – № 30. – С. 14.
Салига Т. Ю. У космічній гармонії : [про видатного укр. письменника, що проживає у США, В. Барку] / Т. Ю. Салига. – Львів : Каменяр, 1991. – С. 203 – 215.
Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія : [архів Василя Барки ; Фонд № 204] / Ін-т літ. ім. Т. Шевченка НАН України.– К. : «Фоліант», 2006. – Т. 2 – С. 371 – 382.
Сулима М. Найбільша національна катастрофа України : [про вступ. ст. П. Равіча до французького вид. творів В. Барки] / М. Сулима // Укр. думка. – 1983. – 25 серп. – С. 2.

Тарута Т. Вивчення творчості Василя Барки в школі : посіб. для вчителя / Тетяна Тарута. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2004. – 48 с.
Тельгарова В. Життєва основа роману Василя Барки «Жовтий князь» / В. Тельгарова // Дивослово. – 2000. – № 7. – С. 39 – 40.

Федоровская Л. Тридцать третий: читая роман Василия Барки «Желтый князь» / Л. Федоровская // Правда Украины. – 1993. – 19 мая. – С. 3.
Шерех Ю. Етюди про «незрозуміле» в літературі : поезія Василя Барки / Ю. Шерех // Арка. – 1947. – Ч. 4. – С. 1– 6.
Шуминська Л. Вивчення у школі повісті Василя Барки «Жовтий князь» / Людмила Шуминська // Рідна шк. – 2000. – № 4. – С. 24 – 26.
Матеріали до біографії В. Барки
Архів В. Баркив Києві // Слово і час. – 1996. – № 8 – 9. – С. 57.
Бондар Н. До 90-річчя поета Василя Барки / Н. Бондар // Слово і час. – 1998. – № 12. – С. 19.
Безчасний В. На екрані – «Жовтий князь» : [ про вечір, присвячений письменнику-модерністу, філософу Василю Барці ; Лубни ] / Володимир Безчасний // Зоря Полтавщини. – 2005. – 1 квіт. (№ 50 – 51). – С. 5.
Василь Барка: письменник, 1908 – 2003 : некролог // Літ. Україна. – 2003. – 24 квіт. (№ 16 – 17). – С. 12.
Вітаємо з сімдесятиріччям! // Молода Україна. – 1983. – № 325. – С. 7.
Вірний М. Мандруючий при відсвітах безсмертя : (деякі факти з життя і творчості В. Барки з нагоди його 75-річчя) / М. Вірний // Укр. вісті. – 1983. – 2 – 9 жовт. – С. 4.
Карпенко В. Останній автограф письменника Василя Барки / Віталій Карпенко // Літ. Україна. – 2006. – 13 квіт. (№ 14). – С. 1, 7.
Карпенко В. Зустрічі з Василем Баркою : нарис [про українського письменника В. Барку (1908 – 2003)] / В. Карпенко // Літ. Україна. – 2003. – 5 черв. (№ 22). – С. 7.
Кіндрась К. Відкритий океан Василя Барки, якому 16 липня виповнилося 93 роки / К. Кіндрась // Берегиня. – 2001. – Ч. 4. – С. 83 – 86.
Кіндрась К. Одиниця виміру – Василь Барка / К. Кіндрась // Віра. Об’єднання українських православних сестринців. – 2000. – Лип. – верес. – Ч. 3 (99). – С. 18 – 19.
Кіндрась К. Світ ловив його, та не спіймав / К. Кіндрась // Всесвіт. – 2003. – № 7/8. – С. 162 – 164.

Логвиненко О. На відстані у 37 літ : [про роман «Жовтий князь» українського письменника в США В. Барки] / О. Логвиненко // Літ. Україна. – 1998. – 26 лют. – С. 6.
Медуниця М. Князь нашої літератури / М. Медуниця // Уряд. кур’єр. – 1999. – 9 лют. – С. 8.

Мовчан Р. Український лірник на американській землі / Раїса Мовчан // Дивослово. – 1998. – № 7. – С. 4.
Найдан М. Відійшов і залишається у вічності Василь Барка / Михайло Найдан // Сучасність. – 2005. – № 12. – С. 153 – 154.
Слабошпицький М. Із життєпису білого ченця / Михайло Слабошпицький // Київ. – 2005. – № 4. – С. 151 – 158.
Слабошпицький М. Із життєпису білого монаха. Василь Барка / Михайло Слабошпицький // 25 поетів української діаспори. – К. : Ярославів Вал, 2006. – С. 477 – 509.
Степовик Д. Глен Спей Василя Барки : [про життєвий і творчий шлях письменника] / Дмитро Степовик // Літ. Україна. – 1991. – 8 серп. – С. 8.
Ульяненко О. Василь Барка – восьме коло пекла : [про українського письменника] / О. Ульяненко // Україна молода. – 1999. – 1 груд. (№ 224). – С. 12.
Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів : штрихи до історії Фундації : виступи і лекції нагород Антоновичів : (1982 – 1998) / упоряд. С. Гальченко. – Київ ; Вашингтон : Август, 1999. – 200 с. : іл.
Янько Л. Повернення «Жовтого князя» / Л. Янько // Вечірній Київ. – 2000. – 12 лют. – С. 7.

РОЗДІЛ ІІІ. ЛИСТУВАННЯ, СПОГАДИ, НОТАТКИ ПРО ВАСИЛЯ БАРКУ
Багаутдин Р. У пошуках свободи : спогади, пригоди, нотатки / Р. Багаутдин. – К. : ВУС, 2005. – С. 31, 102, 149, 167, 186, 189, 231, 239, 246, 247, 252.
Багряний І. Листування. / І. Багряний – К. : Смолоскип, 2002. – Т. 2 . – С. 234.
Барабаш Ю. «Коли забуду тебе, Єрусалиме...» / Ю. Барабаш. – Харків : «Акта», 2001. – С. 54, 96, 103, 112, 119, 167, 184, 199, 216.
Грабович Г. До історії української літератури : дослідж., есеї, полеміка / Григорій Грабович. – Вашингтон ; К., 2002. – С. 173, 246, 379.
Дзюба І. М. З криниці літ : у 3 т. / І. М. Дзюба. – Київ : Видавн. дім «Києво-Могил. Акад.», 2006. – . –

Т.1 : Статті. Доповіді. Рецензії. Передмови. Дещо про добрих сусідів і духовну різню. – 2006. – С. 287, 695, 698.



Т. 2. : Шевченко і світ. Естетика і культурологія. Знайомства з десятою Музою. «Бо то не просто мова, звуки..». Тернисті дороги порозуміння. – 2006. – С. 477, 615.
Жданова Р. Українська дантеана / Р. Жданова // Слово і час. – 2002. – № 12. – С. 90
Жулинський М. Слово і доля / М. Жулинський. – Київ, 2002. – С. 587 – 601.
Костюк Г. З літопису літературного життя в діяспорі : до 15-річчя діяльности Об’єднання українських письменників «СЛОВО» 1954 – 1969 : [доповідь на 4 з’їзді ОУП «Слово» 28 – 29 листопада 1970 в Нью-Йорку] / Григорій Костюк // У світі ідей і образів: вибране : критичні та історико-літературні роздуми (1930 – 1980). – [Б. м.] : Сучасність, 1983. – С. 445, 446, 463, 469, 473, 476, 479, 480, 481, 486.
Мазоха Г. Відлуння епохи: Письмовий епістолярій ІІ пол. ХХ ст. [листування У. Самчука, В. Вовк, В. Барки] / Г. Мазоха. – К. : Міленіум, 2006. – 180 с.
Одарченко П. Видатні українські діячі : ст., нариси / П. Одарченко, передм. Р. Харчук. – К. : Смолоскип, 1999. – С. 113, 114.

Олійник-Рахманний Р. Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні (1919 – 1939 роки) / Р. Олійник-Рахманний. – К. : Четверта хвиля, 1999. – С. 95.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. – К., 1997. – С. 194, 238, 251, 267 – 270, 273, 277, 324, 336 – 340.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі : моногр. / С. Павличко. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Либідь, 1999. – С. 194, 282, 295, 311 – 314, 317, 321, 368, 380 – 384, 398, 403, 405, 410, 412, 414.
Павличко С. Теорія літератури / С. Павличко. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – С. 198, 278, 290, 304 307, 310, 314, 356, 357, 367 – 371, 385, 390, 392, 396, 398, 400, 480, 499, 501, 550.
Париж. Олегові Штулеві : зб. на пошану Олега Штуля-Ждановича / літ. ред. Емма Андієвська. – Париж : Вид-во «Укр. Слово в Парижі», 1986. – С. 214.
Поліщук Я. «Поет духовної свободи» : Тарас Шевченко в оцінці Василя Барки / Я. Поліщук // Дивослово. – 2006. – № 5. – С. 46 – 50.
Пушко В. Ф. Василь Барка: Біографія. «Жовтий князь». Вибрані поезії. Рукописи. Інтерпретація творів : навч. посіб.-хрестоматія / Віра Федорівна Пушко. Луганськ : Знання, 2003. – 132 с. іл. – Бібліогр. : С. 129 – 130.
Роман и жизнь : материалы науч.-теорет. конф. по роману Василя Барки «Желтый князь» / Краснодар. гос. академия культуры ; науч. ред. В. К. Чумаченко. – Краснодар, 2004. – 25 с.
Стріха М. Данте й українська література: досвід рецепції на тлі «запізнілого націєтворення». – К. : Критика, 2003. – С. 14, 96, 107, 119, 120, 121, 124, 137, 146.
Тарнавський О. Відоме й позавідоме / О. Тарнавський – К. : Вид-во «Час», 1999. – С. 8, 10, 126, 205, 279, 371 – 382.
Шерех Ю. Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеологія : в 3 т. / Ю. Шерех ; упоряд. та автор прим. Корогодський Р. М. – Харків : Фоліо, 1998. – . –

Т. 1. – 1998. – С. 32, 189, 190, 192, 193, 195, 202, 212 – 213, 230, 233, 264, 26 – 293, 346, 348, 396, 428, 497, 567, 573.



Т. 2. – 1998 – С. 315, 320, 322.

РОЗДІЛ IV. ІНТЕРНЕТ ПРО ВАСИЛЯ БАРКУ
Любов Бацька. Автор «Жовтого князя». Виповнилося 100 років від дня народження письменника Василя Барки [Електронний ресурс] / Любов Бацька. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1206/222/42806/. – Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.
Гаєвська Надія Марківна. Есеїстика Василя Барки: жанрова специфіка та проблематика [Електронний ресурс]. Гаєвська Надія Марківна. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://disser.com.ua/contents/3605.html/. – Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.


Микола Жулинський. Василь Барка – культуролог і літописець долі українського народу [Електронний ресурс] / Микола Жулинський. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.etnolog.org.ua/vyd/nartv/2003/N4/Art8.html. – Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.
Дроботько Н. Характеристика родини Катранників: (За романом В. Барки «Жовтий князь») [Електронний ресурс] / Дроботько Н. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/cgi- in/sp/search/ssearch.php?page=2&type_val=%D0%B1%р. – Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.
Пушко В.Ф. Страдницька доля Василя Барки [Електронний ресурс] / Пушко В. Ф. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/3665.html. - Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.
Тарута Т. У лабетах ненависного звіра: Проблемний семінар за романом В. Барки «Жовтий князь» [Електронний ресурс] / Турута Т. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/search/ssearch.php?page=2&type_val= 80%D0%BA%D0%B0. – Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.

Г. П. Герасимова. Український поет-модерніст, прозаїк, літературознавець, перекладач [Електронний ресурс] / Г. П. Герасимова. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/EHU/new/?verbvar=Barka_V&abcvar=30&bbcvar=3. – Загол. з екрану. Мова укр. – Перевірено 30.10.2008.
Додаток 1
ХРОНОЛОГІЯ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ БАРКИ
Поезія :

1930, Харків – зб. «Шляхи»

1932, Харків – зб. «Цехи»

1946, Авгсбург – зб. «Апостоли»

1947, Мюнхен – зб. «Білий світ»

1957, Нью-Йорк – книга притч «Трояндний роман»

1958, Нью-Йорк – зб. «Псалом голубиного поля»

1959, Нью-Йорк – зб. «Океан І»

1968, Нью-Йорк – зб. «Лірник»

1979, Нью-Йорк – зб. «Царство»

1979, Нью-Йорк – зб. «Океан ІІ»

1981, Нью-Йорк – строфічний роман «Свідок для сонця шестикрилих». У 1982 р. став першим лауреатом літературної премії Фундації ім. Омеляна і Тетяни Антоновичів



Проза :

1953, Джерзі Сіті – Нью-Йорк – роман «Рай»

1962 ( 2-ге вид. 1968), Мюнхен – Нью-Йорк – повість «Жовтий князь»

Драматургія :

1980, Нью-Йорк – п’єса «Господар міста»



Есеї :

1956, Нью-Йорк – «Жайворонкові джерела»

1961, Нью-Йорк – «Вершник неба»

1977, Нью-Йорк – «Земля садівничих»



Літературознавство :

1956, Мюнхен – Штуттгарт – Нью-Йорк – «Хліборобський Орфей, або клярнетизм»

1961, Нью-Йорк – «Правда Кобзаря»

1968, Нью-Йорк – «Творчість»



Переклади :

1963, Рим – Одкровення св. Йоанна Богослова («Апокаліпсис»)

1969, Штуттгарт – Нью-Йорк – «Король Лір» В. Шекспір

1978, Штуттгарт – «Божественна комедія» (фрагменти) А. Данте


Додаток 2
АВТОРЕФЕРАТИ ДИСЕРТАЦІЙ ПРО ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ БАРКИ
Вовк М. П. Міфо-символічні джерела прозової спадщини Василя Барки : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 07 / М. П. Вовк ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2006. – 21 с.
Головань Т. П. Естетична природа поетичного мислення Василя Барки : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 01 / Т. П. Головань ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ, 2003. – 20 с.
Кульчицька М. О. Романи Василя Барки «Рай» та «Жовтий князь»: художня візія тоталітарної дійсності : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 01 / М. О. Кульчицька ; Львів. Нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2002. – 20 с.
Маланій О. О. Художній часо-простір поезій Василя Барки : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 01 / О. О. Маланій ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2003. – 19 с.
Пушко В. Ф. Жанрово-стильові особливості прози Василя Барки : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 01 / В. Ф. Пушко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2001. – 19 с.
Швець Г. Д. Есеїстика Василя Барки : жанрова специфіка та проблематика : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10. 01. 01 / Г. Д. Швець ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2006. – 20 с.


Додаток 3
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ ПРО ТВОРЧІСТЬ

ВАСИЛЯ БАРКИ
«Своїми книгами (збірки віршів, поеми, романи, есе) хочу посприяти, аби ідеї гуманістичного напрямку, образ і дух відкритого, правового суспільства, основи справжнього демократичного урядування, нерушимі закони про людські права, з забезпеченими свободами думки, вислову, творчого пошуку, релігійного переконання – все, що становить найвищу скарбність громадського та особистого життя, осягнуте в американському суспільстві, – було б затверджене в Україні: вільній і суверенній. Якщо твори з таким духовним світлом колись приєднаються в Україні до осередніх здобутків літератури і безперервно та плідно впливатимуть на розвиток нашого суспільства, – мій вибір виправдається цілком...» Василь Барка 1987 р.
«...Зі сміливістю можна твердити, що Барка – це поет, котрий, як ніхто інший до нього, синтезував, або творчо перетопив, великі традиції европейської поезії, зокрема, символізму, з українською літературною традицією. Барка сьогодні – либонь, єдиний український поет, який трансформує свою глибоку зачудованість світом (а то і всесвітом) в поезію, яка, хоч і надто близько межує з сакральним, зокрема християнськими текстами, не приводить його до слухняного епігонства. І нарешті, Барка є одним з небагатьох митців слова, що з’ясовує трагедію, химерність і чар життя людини, зокрема, української, своєрідно філософською, а то й теологічною спрямованістю своєї поезії». І[ван] Ф[ізер]. Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діяспорі.
«...У поезії Барки наша поезія виривається з закостенілих європейських форм і, збагачена европейським вишколом, виходить на нові, органічно-українські дороги.

...А європейський вишкіл – так само безсумнівний у поезії Барки. Він виявляється не тільки в спробах його писати сонети... Але дух европейської ренесансової поезії в широкому розумінні слова – від dolce stil nuovo до Шекспіра... – незаперечний у поезії Барки. Коли порівнювати з малярством – то багато в ній від Боттічеллі, але і суворий Мантенья знайшов у ній свій відбиток. Тільки школа ця в Барки лишилася школою, учнівство його минуло, і Барка не зійшов на манівці чужого мистецтва, а став шукати – і вже де в чому знаходити – національні українські шляхи поезії.

Так створюється своєрідний стиль Барчиної поезії – іноді складний, не зовсім звичний, – але стиль дуже цікавий, стиль, що багато обіцяє нашій поезії в її прагненні йти до національних джерел. В поезії Барки треба вчитатися і – головне – вчутися, і тоді ми побачимо світ його очима, і станемо від цього напевно душевно багатші, змістовніші, глибші, світліші.

Бо це чистий і високий, хоч водночас простий і земний український і загальнолюдський, щиролюдяний і задушевний світ». Гр. Шевчук. Вступне слово до зб. В. Барки «Білий світ».


«...Але в чому Барка вже цілком своєрідний – це в нескаламученості того світу, яким він дихає і який відтворює...

Зберегти світлість не скаламученої душі: пронести її крізь гудучий пожар сучасності, ніби та сучасність цілком і без решти тільки зовнішнє явище, яка не заторкує душі в її незрушних вікових підвалинах – це велика вмілість і велика чистота душі, це велика впоєність національних традицій у душу...» Юрій Шерех. Етюди про «незрозуміле» в літературі.


«Мовна палітра поезій і віршованих романів Василя Барки надзвичайно широка, різнобарвна, «нарощувана» власними словотворами, мовно експериментальна і складна для сприйняття. Необхідна інтелектуальна напруга, аби осягнути «генеалогію» новотвору і сприйняти змістову виражальність в комплексі авторських мовних новацій стилістики епосу в цілому. Читач Василя Барки – інтелектуал, готовий до співтворчості в процесі осягнення його тексту як «інтенсивно переображуваного» авторського досвіду. Він принципово творить лише українською мовою, бо вважає свою творчість необхідною українській людині, насильно відстороненій від поглядів і філософських систем, вироблених в Україні впродовж багатьох століть, та від набутків європейської цивілізації…» М. Жулинський. Василь Барка – культуролог і літописець долі українського народу.

Додаток 4

ІЗ ПОЕЗІЙ ВАСИЛЯ БАРКИ
ВОСКРЕСІННЯ СОНЦЯ

Доснилось небуття! світанок стеле,

ворожачи, в лампадки лине:

все – від вінця, і серце вже веселе

проміння розкидає миле.
Все – від вінця, що просіяє вище,

ніж квітка до кохання кожна,

ніж казка й візерунок! – море віще

споглянути з огню не можна.


Чи мріє вбогий птах, де заблукає,

обличчя неба відшукати?

Нам: не гординя! не брання лукаве,

а погляд праведний до хатки.


Все – від огню, що розкриває ранок,

до милосердя душі кличе.

І сполохи з свічад збирає гарно,

і течію веде світліше.

3.Х.53
БІЛЯ ОСТРОВА

Я сам не знаю! з каменя німого

пісок не процвіте в барвінок.

І вже при скельнім острові до нього

накличуся, де квіт не виник.
Бо ти, єдина до розлук некрильних

ще додала німу: це – зустріч!...

Від неї, в небі мов, гаї горіли,

мов ризні – при лазурнім люстрі.


Все набіга похмурість моря бризна,

а сонця річ не перестане.

Ох острів чайок: вісточок вітчизна, –

і все без тебе не кохане.


Та часом вітер приласкає серце,

гілля без крови погойдавши.

Це айстрове, чаїне, це – трисестре

прощання з острова назавжди.

10. Х. 50.
ПРИ САМОТІ

При самоті моїй: галуззя скине

печаль огненну, й неживе...

Хоч, мов стіною, світло – все блакитне,

де димна глибина пливе.
Тріпочеться листок, до крови кожний,

та зілля доцвіта останнє.

Уже тебе побачити не можна,

хоч море гаснути не стане.


А листя: світлене, веселе – зорне,

прогляне, спалахнувши в щирість.

Така ж печаль мене тоді огорне,

як берег шелестіння ширить.


Жалі, мов дощ, листками пролилися

коли до каменя наспів.

Шукає серце щастя: це – як в лісі

дитятко ловить голубів.

17. Х. 50.

КРАЙ САМОТИ

Вже й не скажу – душа моя додолу,

тополиного смутку повна,

Вітрам недолі, де й прибій! – спрокволу

вклоняється не біля поля.
Не біля бризок білих від конвалій, –

на віях тониками тихі...

Все їх вітри від моря поривали

з гіркого гуркоту, мов лихо.


Але на самоті, при всій пожежі

моєї скорбі – все без тебе...

чого їй треба: долі, що безмежні,

мечі терпіння й небо темне.


Ніде не муч ні крильми, ні очима,

бо я вже на колінах жертва...

І лиш любов, що їй моря відчинять,

зорю, – втіша, над сонце щедра.

ІІІ. 50.

БУДЯК

Верхогірець дикий: колючками взброївсь,

а квітоносністю єство зодяг.

Серед каменів, як надгробків,

хто він? – будяк.
Суднівки його добра – яскравосизі;

нектарно достигли.

Пригостився джміль на одну.

і бджола: по смачну рідину! –

потіснилися сусіди,

мирністю досвітні.

П’ють.
Гостя зліта в свою путь;

Величезний метелик її замінив

(близько джмеля) всвітивши кармазин.

Розкошують побіч:

неворожі – робочі.

Тут: академія для людства;

там – незгідно дарма заведуться,

коли скарбничности дарів солодких

світові досить.

Добрістю миру собі єство зодяг:

всіх наділяти медом – квіт підносить,

хто? спрезирений будяк!

8. VIII. 81.
РІЗДВЯНА НІЧ

У невідомім домі, наодинці

сиділи тесля з жінкою ( чужинці

в своїм краю, серед злорік).

Були ж такі неізреченно раді,

що і вони у городській громаді,

як другі, проживуть свій вік...

Народин ждали. В золотім безладді –

солома, внесена удень. К ограді,

близь печі, тулиться ягня.

Зелена зірка світить, аж жаріє,

предвісниця терпінь: тобі, Маріє,

терпінь, як матері; і дня

предвісниця, що здавна людство мріє

в огні кривавому, багні... і зріє

для всеочищень, воскресінь

своїх. О, мати змучена, півночі

у болях – і слова старі пророчі

вже справдились. Як тиха тінь,

підвівшись мовчки споглядала очі,

дрібненькі пальці гладила діточі...

зріс, і освятився враз

їй серця цвіт. Голубила, щасливо

всміхалася до сина. Всюди ж диво:

мов світиться сідий Кавказ,

і яснокрилий хор, матусю-діво,

з-над нього мчить, виспівує, правдиво

сповіщує про хату-храм.

Якби в той час та прийняли, запеклі,

закон людяности! Пророки втеклі

аж плакали – кричали: вам,

вам сказано, що доведеться в пеклі

горіть за зло! Віконечка безстеклі

стоять у світлі неземнім,

що озаря сім’ю. До немовляти,

леліючи, щось ніжно прошептати

схилилась жінка – і над ним

притьма заплакала: їй дано знати,

що сина їй за щось замучать при Пилаті

хитрющому. На всій землі

тоді велось: як возмужають діти,

то плач, нещасна, починай скорбіти,

в тривозі ждати ночі злі

і дні. А в небі ніби мало дніти:

то віща звіздонька, замість приміти,

на всіх, на всіх стежках земних,

до матері вела. І мимо Рами,

звідкільсь дядьки з вишневими ціпками,

що, бачивши провісні сни,

з-за річки рушили поміж тернами

й ліщиною, – тепер пройшли з дарами...

Хотять низький оддать поклін.

Дарунки: ладан, золото і смірну,

загорнуті в тканину двохколірну,

поклали мовчки на ослін

і попрощались. У дорогу вірну,

у ніч високу, свіжу, тихомирну

тихенько подались діди.

Еге, якби ж то тихомирну. – Люту!

Несамовиту! Іродову! Кляту!

О, Господи! Скоріш прийди,

спаси маленького, бо міддю куту

смерть руку підняла на темну хату.

Нічого! Прийдуть і дощі,

і холод мертвий, і лиха година, –

в людині Божого побачать сина.

К Тобі ж воззвах во дні й нощі:

від голоду, огню, хвороби – нині

маляток сохрани на Україні!

1943. (із зб. «Апостоли»)



Додаток 5
«БУДОВА ЧАСУ В ІСТОРІЇ: КОМПОЗИЦІЙНІ КОЛА, ВНУТРІШНІ СИСТЕМИ ВСЕСВІТНЬОГО ЧАСУ»

Філософське бачення Василя Барки, яке він змалював на

папері



Додаток 6

Живопис Василя Барки

(зберігається у фондах Національного музею літератури України)


«... Його малярська манера цікава, базується на імпресіоністичному сприйнятті і відображенні природи. Він тонко вловлює зміни освітлення, рух повітря і кольори лісу у різні пори року».
Дмитро Степовик,

доктор мистецтвознавства






ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Багаутдин Р. 26


Багряний І. 26

Барабаш Ю. 26

Барка В. 5-17

Бацька Л. 29

Безчасний В. 23

Бойчук Б. 17

Бондар Н. 23

Вірний М. 18, 24

Вовк М. 18, 27

Гаєвська Н. 29

Герасимова Г. 30

Головань Т. 17, 31

Грабович Г. 26

Гринів О. 18

Гришин-Грищук І. 18

Данте Аліг’єрі 8

Дзюба І. М. 26

Дмитренко М. 18

Дроботько Н. 18, 29

Дятленко Т. 19

Жданова Р. 26

Жданович О. 19

Жулинський М. 19, 26, 34

Забарний О. 19

Карпенко В. 24

Кіндрась К. 24

Клиновий Ю. 19

Князева Н. 19

Ковальчук О. Г. 19

Корибут Ю. 19

Кондратюк К. 19

Костюк Г. 26

Крикуненко В. 20

Кудрявцев В. 20

Кульчицька М. 32

Кумейська Н. 20

Лесич В. 20

Логвиненко Н. 20

Логвиненко О. 24

Лучків С. 20

Лущій С. 20

Лятуринська О. 20

Мазоха Г. 21, 27

Маланій О. 32

Мариненко Ю. 21

Медуниця М. 24

Мисливець Н. М. 21

Мовчан Р. 21, 24

Найдан Н. 25

Наумович С. 21

Одарченко П. 27

Олійник-Рахманний Р. 27

Орлюк Я. 21

Павличко С. 27

Пасемко І. 21

Пахаренко В. 21

Пашковська Н. 22

Поліщук Я. 27

Полтава Л. 22

Плющ Л. 22

Пушко В. Ф. 22, 28, 32

Рубчак Б. 21

Савченко В. 21

Салига Т. 22

Слабошпицький М. 25

Степовик Д. 25

Стріха М. 28

Сулима М. 22

Тарнавський О. 28

Тарута Т. 23, 29

Тельгарова В. 23

Ульяненко О. 25

Федоровская Л. 23

Фізер І. 33

Шевчук Г. 34

Шерех Ю. 22, 28, 34

Шуминська Л. 22

Янько Л. 25



ЗМІСТ
Є. Сверстюк. Поет, філософ, самітник …………………….....3

Від укладачів…………………………………………………....4

Розділ І. Твори Василя Барки …………………………………6

Публікації творів В. Барки окремими виданнями………........6

Публікації творів В. Барки в періодичних виданнях…….......8

Видрук творів В. Барки у збірках, хрестоматіях ……….......14

Розділ ІІ. Життя та творчість Василя Барки …………….......16

Матеріали до біографії В. Барки ………………………….....22

Розділ Ш. Листування, спогади, нотатки про Василя Барку.25

Розділ IV. Інтернет про Василя Барку……………………….28

Додаток 1. Хронологія творчості Василя Барки………….....30

Додаток 2. Автореферати дисертацій про творчість

Василя Барки……………………………………………..........31

Додаток 3. Літературознавці про творчість Василя Барки…32

Додаток 4. Із поезій Василя Барки…………………………...34

Додаток 5. «Будова часу в історії: композиційні кола,

внутрішні системи всесвітнього часу».......................................39

Іменний покажчик…………………………………………......40



Науково-виробниче видання

ШУКАЄ СЕРЦЕ ЩАСТЯ

Біобібліографічний покажчик


Укладачі: Наталія Мельник, Тетяна Буряк, Олена Круківська

Комп’ютерна верстка В. М. Кучерявої

Підписано до друку 23.01.09. Зам. № 110. 43 стор. Тираж 100 пр.

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»,

03057, м. Київ, просп. Перемоги, 60



http://www.4uth.gov.ua

E-mail:inform@4uth.gov.ua







База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка