Сімеонова Валентина Миколаївна



Скачати 130.37 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір130.37 Kb.


УДК 37.014.7:373.5

Сімеонова Валентина Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель історії та суспільствознавчих дисциплін, вчитель-методист гімназії № 9 Кіровоградської міської ради
ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У СУЧАСНІЙ ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ
Досліджуються проблеми громадянської компетентності учнів як одне з найважливіших завдань сучасного виховання людини-громадянина.

Ключові слова: компетентність, компетентнісний підхід в освіті, громадянська компетентність учнів старшої школи.

Исследуются проблемы гражданской компетентности учеников как одно из самых важных задач современного воспитания человека-граджанина.



Ключевые слова: компетентность, компетентностный подход в образовании, гражданская компетентность учеников старшей школы.

The problems’ civil competences have been investigating as one of the most important tasks in modern upbringing of a person-citizen.



Key-words: competence, competent approach in education, civil competence of high-school students.
Постановка проблеми. Демократична громадянська освіта є важливою складовою становлення громадянського суспільства в Україні, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості людей. Громадянська освіта є важливою складовою навчально—виховного процесу в загальноосвітній школі. Це складний і багатоаспектний процес, що вимагає системного залучення політичних, наукових та практичних освітніх і виховних зусиль.

Мета дослідження полягає у розкритті проблеми громадянської компетентності учнів як однієї з найважливіших завдань сучасного виховання людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство стане осередком реалізації її творчих можливостей, задоволення особистих та соціальних інтересів.

Виклад основного матеріалу. Нормативною базою громадянської освіти в Україні, що сформована протягом останніх років є певна сукупність правових актів різної юридичної сили, що врегульовують суспільні відносини в галузі освіти.

Закони України «Про Освіту» (1991 р.) і «Про загальну середню освіту» (1999 р.) містять загальні положення щодо ролі освіти у вихованні громадянина, окреслюють засади та принципи освіти, що безпосередньо відповідають завданню розвитку демократичної громадянськості підростаючого покоління. [5] У Законі «Про загальну середню освіту» вперше згадується поняття громадянської свідомості як засади загальної середньої освіти. Цей закон також формулює завдання загальної середньої освіти, серед яких на першому місті стоїть завдання виховання громадянина України.

Деякі з визначених цим документом завдань безпосередньо розкривають зміст громадянської освіти: «виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй. [6]

Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), вбачає мету державної політики щодо розвитку освіти у «створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти». У доктрині підкреслюється значення освіти для формування цінностей громадянського суспільства, а також необхідність виходити за межі національного громадянства і виховувати в молоді відчуття приналежності до європейської та світової цивілізації. [7]

Важливим щодо завдань і змісту громадянської освіти є положення про те, що держава повинна забезпечувати виховання особистості з демократичним світоглядом, яка орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється, є конкурентноспроможною на ринку праці. Значну увагу в доктрині приділено національному характеру освіти і національному вихованню, метою якого є «виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити у громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури».

Громадянське виховання разом з патріотичним розглядається як складова національного виховання.

Особливістю завдань громадянської освіти в основній школі, як зазначено у Державному стандарті «є створення умов для всебічного розвитку особистості на засадах загальнолюдських та національних цінностей, формування в учнів активної соціальної та громадянської позиції, сприяння їх включенню у життя суспільства, розуміння ними значущості знань для соціального становлення людини та її свідомої орієнтації у сучасному світі, гуманізації і демократизації шкільної освіти». [3]

В основній школі провідними освітніми галузями, де найбільш повно представлені громадянські знання, компетенції та цінності є "Мови і літератури" та "Суспільствознавство". Вони забезпечують засвоєння національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, формування комунікативних компетентностей, толерантності, гуманістичного світогляду, особистісних рис громадянина України, почуття причетності до європейської спільноти; засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, морально-правових норм та традицій, підготовку до взаємодії з соціальним оточенням, формування необхідності дотримання правомірної громадянської поведінки та вміння реалізувати і захищати свої права. [3]

Особливістю завдань громадянської освіти в старшій школі є створення

умов для свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві, формування в них активної соціальної та громадянської позиції, сприяння включенню школярів в соціально-політичне та економічне життя суспільства, підготовка учнів до майбутньої професійної діяльності. [3]

У старшій школі провідною освітньою галуззю, де найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є "Суспільствознавство". З поміж інших галузей дещо виокремлюється освітня галузь „Мови і літератури", в якій відповідний зміст репрезентовано більшою мірою. [3]

Освіта спрямовує людину на формування нових життєвих компетентностей, стратегій, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. [3]

Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Це може забезпечити система громадянської освіти, що має на меті підготовку молоді до активної участі в житті демократичного суспільства і формування її громадянської компетентності. [3]

Під компетентністю людини розуміють спеціальним шляхом структурований (організований) набір знань, умінь, навичок і ставлень, що дають їй змогу ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії або виду діяльності. Такі набори знань, умінь, навичок і ставлень набуваються як протягом життя, так і у процесі навчання. Сформована компетентність дозволяє людині визначити, розпізнати і ефективно, успішно розв’язати, незалежно від ситуації, проблему, що є характерною для певної сфери чи виду діяльності. [9]

Під час навчально-виховного процесу вчителі гімназії працюють над сформованістю певного рівня готовності учнів до дорослого життя. В результаті даної роботи вихованці гімназії мають життєву компетентність, що забезпечує молодій людині здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно та успішно самореалізуватись за шкільними дверима.



Під громадянською компетентністю розуміємо сукупність знань і досвіду у громадянсько-суспільній діяльності. Формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти має на меті сприяти як формуванню системи демократичної громадянської освіти в Україні завдяки поширенню європейського досвіду, наближати Україну до європейського освітнього, соціально-політичного, економічного і правового простору, слугувати набуттю нею європейської культурної ідентичності. [9]

Виховати в учня громадянську компетентність означає сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, готовність трудитися для розвитку держави, захищати її, підносити міжнародний авторитет. Це повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї незалежності як його представника, спадкоємця й наступника. Це дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію. Ці та інші якості й риси формуються в процесі засвоєння учнями духовних надбань рідного народу, цілеспрямованого національного виховання як системи ідей, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної політики українського народу, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх в дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації.

Відтак громадянське виховання ґрунтується на ідейному багатстві народу, його морально-етичних цінностях, виховній мудрості, що трансформовано в його педагогічному досвіді. Для того щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім’ї, школі міцно засвоїли історію розвитку своєї держави, духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.

Потреба в формуванні громадянської компетентності визнається суспільством і державою. В гімназії з кінця 90-х років почався цілеспрямований процес залучення передового досвіду вчителів України та зарубіжжя, результатом якого є система роботи вчителів гімназії з даної проблеми, а саме, до навчальних планів гімназії були введені курси: «Громадянська освіта», «Вчимося бути громадянами», «Ми – громадяни України», «Правознавство (практичний курс)», «Історія епохи очима людини», «Громадянська освіта: основи демократії».

Аналіз програм навчальних предметів «Історії України», «Всесвітньої історії», «Основ правознавства», курсу «Людина і світ», «Географії», «Іноземні мови», «Українська мова і література», які викладаються в гімназії свідчать, що їхній зміст в основному співпадає з Державним стандартом освіти і дозволяє вирішити завдання з формування громадянської компетентності учнів. Зауважимо, що громадянознавчий зміст в основному включений до предметів освітньої галузі «Суспільствознавство», зокрема це такі предмети як «Історія України», «Всесвітня історія», «Правознавство», «Основи правознавства», «Людина і світ», «Основи економіки», «Основи філософії». Сукупність цих предметів значною мірою розв'язує завдання виховання компетентного громадянина.

В сучасній освітній практиці широко використовуються терміни "Компетентність" та "компетенція", які характеризують різні види життєдіяльності людини, високу якість її професійної діяльності і тому в педагогіці використання таких термінів виправдане. [1]

   Компетентність – стосовно структури змісту освіти, який побудовано в сучасних стандартах за галузевим принципом і в програмах – за предметним, – виводить мету та рівень, що в інтегрованому вигляді представляє освітні результати, які досягаються не лише засобами змісту освіти, але й соціальної взаємодії; як у міжособистісному, так і в інституційному культурному контексті. Таких результатів можна спрогнозувати безліч (у сфері когнітивній, діяльнісній, мотиваційній, соціальній). [1]

Саме тому сучасна педагогічна наука визначає певну систему компетентностей, яких набуває учень, опановуючи зміст освіти у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу. Ця система містить у собі ключові, або надпредметні компетентності, які формуються під час засвоєння змісту всіх предметів і галузей освіти i є найважливішими. Ключова компетентність може бути визначена як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності та ефективно розв’язувати відповідні проблеми. Їх формування є загальним результатом засвоєння учнем усього змісту середньої освіти. Друга складова цієї системи – галузеві компетентності, які формуються в результаті опанування учнем змісту однієї галузі в усіх класах середньої школи. І нарешті виділяються предметні компетентності, що набуваються учнем у ході вивчення того чи іншого предмета в усіх класах середньої школи

  Компетенції сприймаються як похідне, вужче за поняття "компетентність". Аналіз контексту вживання поняття "компетенції" дозволяє розуміти його як соціально закріплений освітній результат. Тобто компетенції можуть бути виведені як реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів діяльності, досвіду ставлень з певної галузі знань, якостей особистості, яка діє в соціумі. [2]

Серед ключових компетентностей, які сьогодні визначені як орієнтири для виявлення результативності освітнього процесу в Україні, є: навчальна, соціальна, компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій, економічна (підприємницька), загальнокультурна, валеологічно-оздоровча та громадянська. [2]

Визначальною рисою людини-громадянина має бути громадянськість. Громадянськість – це готовність людини реалізувати свої права та обов’язки, поважати права і свободи інших громадян, розуміти відповідальність перед суспільством і державою за свої вчинки.

Громадянська компетентність є інтегративною характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного здійснення суспільного життя – громадянськості. [8]

Громадянська компетентність на думку вчених-дослідників відноситься до ключових. Ключова компетентність є об’єктивною категорією, що фіксує певний рівень розвитку в особистості суспільно визнаного комплексу знань, умінь, навичок, ставлень, орієнтацій. Відтак і громадянську компетентність учня ми будемо розуміти як сукупність освітніх елементів, що складається з сукупності знань, умінь, навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій, переконань особистості, які допомагають людині усвідомити своє місце в суспільстві, обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, батьківщиною і державою. [8]

Громадянська компетенція як здатність людини реалізовувати на практиці свою компетентність ангажує здатності взяти на себе відповідальність, спільно виробляти рішення й брати участь у його реалізації, толерантність до різних етнокультур і релігій, гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами окремої корпорації й суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів, потреб в актуалізації й реалізації свого особистісного потенціалу, здатності до саморозвитку. [4]

Таким чином, громадянська компетентність і громадянська компетенція є базовими складовими компетентнісного підходу в сучасній вітчизняній освіті. А формування громадянської компетентності учня можливе лише за наявності у педагога ключової компетентності – уміння виховувати переконання.

Громадянська освіта має на меті підготовку молоді до активної участі у житті демократичного суспільства і розвитку демократичної культури. Громадяни мають вчитися бути вільними, незалежними та творчими, критично мислити, знати свої права і обов'язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори. [4]

У процесі роботи педагогів гімназії формуються в учнів такі складові громадянської компетентності людини:


  • громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;

  • громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

  • громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

Висновки. Зміст громадянської освіти, що забезпечує формування громадянської компетентності особистості, є сукупністю:

  • громадянознавчих знань, що містять: філософсько-культурологічні та морально-етичні; політологічні; правові; економічні; соціальні;

  • громадянських умінь, що необхідні для ефективної соціалізації учня у політичній, правовій, соціальній, економічній та ін. сферах суспільного життя та пізнання оточуючого світу протягом життя;

  • громадянських цінностей, ставлень, установок, серед яких можна виокремити загальнолюдські, демократичні, національні.

Таке бачення змісту громадянської освіти дозволяє говорити про її інтегрований характер, а отже необхідність реалізації цього змісту засобами різних навчальних предметів.

Громадянська освіта сьогодні передбачає також посилення уваги учителів і науковців до розробки, адаптації й запровадження нових методик навчання та виховання, зокрема найкращих зразків вітчизняного і зарубіжного досвіду. Необхідною є також розробка критеріїв, змістового наповнення та методик оцінювання рівнів сформованості громадянської компетентності учнів на різних ступенях навчання у відповідності до базового еталона та вимог державного стандарту.

Завдяки професійній діяльності педагогів гімназії більшість випускників виявляються навченими, готовими до реалізації професійних обов’язків, вирішення реальних професійних та життєвих проблем. Вчителі різних навчальних предметів знаходять можливість теоретичні знання свого предмету втілити в практичних навчальних методиках, використовуючи інноваційні технології, і створити умови на своїх уроках близькі до життєвих нестандартних ситуацій, що допоможе майбутньому громадянину України пристосуватися до сучасних умов життя.

Педагоги гімназії, роблячи кроки в освітній європейський простір, дають вихованцям практичний неоціненний багаж знань в різних галузях науки та практики, який поставить їх на високий рівень європейських освітніх стандартів.



Література

1. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Бібік Н.М. // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К.: К.І.С., 2004. – С. 47 – 53.

2. Вербицька П. Вчителі історії та суспільних дисциплін у добу змін / Вербицька П. //Доба –2005. – №2(14). –    с.6 – 11 .

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) – Інформаційний збірник та коментарі міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – К. «Педагогічна преса», лютий 2012 - № 4-5

4. Дух Л.І. Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні громадянської освіти / Дух Л.І. // Робочі матеріали проекту «Громадянська Освіта-Україна», - 2007.

5. Закон України «Про освіту» (прийнятий Верховною Радою 3.05.91 р., зі змінами 23.12.2010 № 2856-VI) – www.rada.gov.ua

6. Закон України «Про загальну середню освіту» (зі змінами № 3701-VI від 06.09.2011 р.) - www.rada.gov.ua

7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні (Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.02 року) - www.osvita.ua

8. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Овчарук О. // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: К.І.С., 2003. – 296 с.

9. Пометун О.І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки / Пометун О.І. // Вісник програм шкільних обмінів . – 2005. – № 23. – С. 18



 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка