Система роботи по розвитку уяви в обдарованих дошкільників



Скачати 175.29 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір175.29 Kb.
Система роботи по розвитку уяви в обдарованих дошкільників.
Яценко Тетяна Володимирівна – аспірантка Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України.

Анотація.

В статті описана система роботи з обдарованими дітьми в умовах суспільних дошкільних навчальних закладів.

The system of work with gifted children in the conditions of public preschool education is described in the article.

В статье описана система работы с одаренными дошкольниками в условиях общественных дошкольных учебных заведений.



Ключові слова.

Обдарованість, інтегративна програма, скрінінг обдарованих дітей, мультісенсорний підхід у навчанні, розвивальне предметне середовище, мультісенсорне середовище, особистісно-орієнтована освітня технологія.


Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Робота педагогічного колективу дошкільного закладу здійснюється на основі навчально-виховної програми — державного документу, який визначає цілі, завдання і зміст роботи з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Науково і методично обґрунтована програма нобхідна для синтезу історичних надбань, нових досягнень теорії та практики дошкільної освіти, актуальних суспільних вимог до неї, повинна відповідати особливостям пізнавальної діяльності дітей, забезпечувати їхній гармонійний розвиток. Існуючі державні програми в Україні не завжди враховують індивідуальні особливості дітей, а саме особливості роботи з обдарованими дітьми та їх гармонійний розвиток. Так, наприклад, у програмі “Малятко” зовсім відсутній розділ, який визначає напрямки роботи з обдарованими дітьми, проте у програмі “Дитина” найтиповіші для кожної вікової групи психологічні причини труднощів і відповідні доцільні педагогічні впливи розглядаються у розділі “Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів”. На відміну від попередніх програм навчання і виховання, Базова Програма розвитку “Я у Світі” має розділ “Характеристика та особливості розвитку обдарованої дитини”, в якій розкрито стратегію розвитку, завдання розвитку та організацію життєдіяльності обдарованої дитини [1]. Проте жодна програма не пропонує конкретної системи роботи з даною категорією дітей.



Аналіз останніх досліджень і публікацій.

В останні роки на Україні створено наукові фонди, які сприяють виявленню, навчанню і вихованню обдарованих дітей: “Наукова зміна”, “Обдарованість”, “Обдаровані діти України”, затверджена комплексна програма “Творча обдарованість”. За результатами реалізації програми “Обдаровані діти” в Донецькій області створений Банк обдарованих дітей.

На відміну від України, в Росії соціальне замовлення суспільства до освіти на творчо обдаровану особистість зумовило підвищення вимог до її якості. Ці вимоги знайшли віддзеркалення в президентській програмі “Діти Росії”, що включає розділ “Обдаровані діти” (1996), “Національній доктрині утворення РФ” (2000), “Концепції модернізації освіти до 2010 року”, в яких розвиток здібностей, обдарованості особистості ставиться як одна з пріоритетних цілей.

Авторська програма розвитку здібностей і обдарованості О. Л. Музики ”Три кроки” розрахована на школярів, але ідею трьох кроків програми можна використовувати і в роботі з дошкільниками: створення ситуації успіху для всіх учасників навчально-виховного процесу; створення ситуації поцінування досягнень, результатів та вмінь; накопичення досвіду успішних діяльностей [2].

Програма ”Обдарована дитина” була створена колективом авторів Учбового центру О. Л. Венгера у 1995 році . Вона є рівневим варіантом програми ”Розвиток” і призначена для освітньої роботи з групою розумово обдарованих дітей 5 - 7 років. Використання програми вимагає від вихователя не лише загальної кваліфікації, але і знання психології обдарованих дітей.

Авторська формувальна програма В. І. Маслової "Я — дослідник світу" спрямована на розвиток творчого потенціалу обдарованих дітей і включає наступні розділи:

1. Розвиток інтелектуальної сфери обдарованих дітей.

2. Розвиток творчих здібностей обдарованих дітей.

3. Розвиток емоційно-образних компонентів творчого потенціалу обдарованих дітей.

4. Формування духовно-етичних характеристик творчого потенціалу обдарованих дітей [3].

О. І. Щебланова пропонує авторську систему роботи з обдарованими, яка складається з п’яти етапів: скрінінгу (відсіювання) обдарованих, ідентифікації, відбору для спеціального навчання, індивідуалізації процесу навчання, забезпечення психолого-педагогічного супроводу на всіх етапах розвитку [4].

О. І. Савенков у авторській програмі “Обдарована дитина в масовій школі” [5] пропонує систему психодіагностики обдарованості, що включає три рівні: теоретичний (розробка концепції і моделі обдарованості); методичний (вибір і підготовку “інструментарію”); організаційно-педагогічний, передбачаючий чотири етапи виявлення обдарованості — попереднього пошуку; оцінно-корекційний; самостійної оцінки; завершального відбору.

Проводячи аналіз систем роботи з обдарованими дітьми, можна зустріти безліч програм, розроблених авторськими колективами навчальних закладів Росії та України: ”Нова формація” (Абакан), ”Нове покоління” (Новочебоксарськ), ”Екологія обдарованості” (Маслянінськ), ”Обдарована дитина в системі загальноосвітньої школи адаптивної моделі” (Москва), Підпрограма цільової програми ”Діти Алтаю 2007 – 2010 роки” - ”Обдаровані діти”, Цільова регіональна програма ”Обдаровані діти” (Хойнікськ), ”Обдаровані діти” (Донецьк) та ін.

Таким чином, аналіз програм роботи з обдарованими дітьми свідчить про те, що найбільше уваги приділяється дітям шкільного віку, дошкільники частіше залишаються поза увагою науковців і практиків. Лише невелика частина представлених у літературі систем роботи може бути використана в роботі з обдарованими дітьми дошкільного віку.

У дослідженнях про розвиток обдарованості дитини, що публікуються останнім часом міститься багато самих різних цікавих завдань для розвитку творчого мислення, пам'яті, уваги і творчості дошкільників. Але, як відомо, серйозний педагогічний ефект не можуть гарантувати окремі завдання і методики. Його можна добитися лише маючи цілісну систему, програму.

Формулювання цілей статті.

Мета статті – описати систему роботи з обдарованими дітьми в умовах суспільних дошкільних навчальних закладів.



Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасний підхід до проблеми обдарованості і її специфіки в дошкільному віці дозволив розробити як систему відсіювання (скрінінгу) обдарованих дітей, так і особливу (інтегративну) програму розвитку особистості дошкільників, спрямовану на розвиток у дітей трьох компонентів, що входять до структури обдарованості: пізнавальної активності, розумових здібностей та дитячих видів діяльності.

Особливістю програми є те, що вона спрямована на співпрацю батьків, вихователів і психолога дошкільного закладу. В структуру програми входить: скрінінг обдарованих дітей, підготовка колективу дошкільного закладу до роботи з обдарованими дітьми, інтегративна програма роботи з дітьми, робота з батьками.



Мета програми:

- виявлення і підтримка обдарованих дітей, розкриття їх індивідуальності, розвиток цілісного світобачення, творчого і системного мислення;

- створення сприятливих умов для розвитку обдарованих дітей в інтересах особистості, суспільства і держави.

Завдання:

1. Створити системи скрінінгу і розвитку обдарованих дітей.

2. Створити оптимальні умови для розвитку і реалізації потенційних здібностей обдарованих дітей.

3. Удосконалити інформаційне, науково-методичне забезпечення дошкільного закладу з проблеми дитячої обдарованості;

4. Налагодити взаємодію педагогів дошкільного закладу з батьками виявлених дітей з метою реалізації цілісного підходу в їх вихованні і розвитку (батьки-дитина-педагоги).

У зв’язку з тим, що виявлення розумової обдарованості можливо лише з п’ятирічного віку, тому і навчання таких дітей ми почали з п’яти років.

Робота з дітьми і дорослими велася одночасно, причому найбільше уваги потребувало впровадження інтегративної програми розвитку обдарованих дошкільників, в основі якої лежить розвиток внутрішніх механізмів творчої уяви як новоутворення дошкільного віку та основної характерної якості обдарованої дитини (уява є основою творчості, а творчість – один з компонентів обдарованості).

При відборі в групу обдарованих дітей потрапили дошкільники з яскраво вираженою пізнавальною спрямованістю і високим рівнем розвитку розумових здібностей. Але це здібності, характерні саме для дошкільного дитинства, - вони проявляються головним чином в області образних форм пізнання світу - наочно-образного мислення і уяви. Тому основне завдання освітньої роботи полягало в тому, щоб забезпечити вдосконалення цих здібностей. Відомо, що в старшій групі триває засвоєння різних форм символізування, яке є основою для розвитку творчих здібностей, тому в нашій програмі дітям пропонувалися завдання, спрямовані на розвиток уяви. Що стосується пізнавальної спрямованості, то її збереження і розвиток забезпечене насиченістю програми пізнавальними завданнями і не вимагає яких-небудь спеціальних виховних дій.

Творча діяльність, яку ми постійно використовували на заняттях, сприяла розвитку почуттів дітей. Здійснюючи процес творчості, дитина відчувала цілу гаму позитивних емоцій як від процесу діяльності, так і від отриманого результату. Творча діяльність сприяла оптимальнішому і інтенсивнішому розвитку вищих психічних функций, таких, як пам'ять, мислення, сприймання, уваги. Творча діяльність впливала на розвиток особистості дитини, допомагала їй засвоювати моральні норми – розрізняти добро і зло, співчуття і ненависть, сміливість і боягузтво і т. д. У своїй творчій діяльності дитина відбивала своє розуміння життєвих цінностей, свої особистістні властивості, по-новому осмислювала їх.

В творчості дитини процеси сприймання, уяви і мислення зливаються воєдино. Тому для фахівців дошкільної освіти, які працюють з обдарованими дітьми, важливо зрозуміти, що розвиток уяви не можна розглядати у відриві від розвитку мислення і довільної саморегуляції. Саме через втілення у малюнках, виробах, конструкціях, ігрових сюжетах і так далі відбувається обробка образів уяви в реальну творчість дітей.

Отже, теза Л. С. Выготського про взаємозв'язок розвитку уяви, мислення, вольової регуляції і творчості дитини [6, с. 100]. можна розглядати як провідний принцип організації навчання, спрямованого на розвиток творчої особистості обдарованої дитини. Тому на наших заняттях ми надавали перевагу продуктивним видам діяльності, які мають образну основу.

Для досягнення розвивального ефекту навчання ми побудували план розвитку уяви та творчості обдарованої дитини, а не просто план оволодіння дітьми операціональною стороною діяльності.

Розуміння обдарованості, як системної якості, припускає розгляд нами особистісного розвитку як провідної мети навчання і виховання обдарованих дітей. “Маючи справу з обдарованою дитиною, - писав відомий психолог і педагог А. В. Петровський, – треба висувати не питання про подальший тріумф її дарування, а завдання формування її особистості, в якій здібності лише один з компонентів її структури” [7].

В якості пріоритетних цілей розвитку обдарованих дітей старшого дошкільного віку ми виділяємо: розвиток духовно-моральних основ особистості обдарованої дитини, вищих духовних цінностей; створення умов для розвитку творчої особистості; розвиток індивідуальності обдарованої дитини (виявлення і розкриття самобутності і індивідуальної своєрідності її можливостей); забезпечення умов розвитку цілісного світобачення і високого рівня компетентності в різних областях знання відповідно до індивідуальних потреб і схильностей дитини.

Основні завдання програми:


  1. Сприяти розвитку творчої уяви як основної характерної якості обдарованої дитини.

  2. Задовольнити пізнавальні інтереси як прояв основної пізнавальної потреби обдарованої дитини.

  3. Створити сприятливі умови для гармонійного поєднання інтелектуального розвитку обдарованої дитини з її фізичним, соціальним, емоційно-вольовим, морально-духовним, естетичним розвитком.

  4. Гармонізувати взаємини з однолітками.

  5. Звернути увагу дитини на власні недоліки, попереджаючи зазнайство.

  6. Сприяти розвитку індивідуальності обдарованої дитини, її самобутності.

  7. Вчити керуватися у своїй поведінці совістю як внутрішньою етичною інстанцією.

  8. Формувати базові моральні якості, такі як працелюбність, людяність, самолюбність, самовладання, справедливість, відповідальність та ін.

Розроблена нами інтегративна програма охоплює тільки освітню роботу з обдарованими дітьми, тобто їх навчання на заняттях, хоча багато видів запропонованих завдань можуть бути включені у вільну діяльність дітей, при цьому зміст занять може бути істотно змінений або замінений новим (відповідно до завдань розвитку розумових здібностей). Завдання даються в ігровій, властивій віку дітей привабливій формі.

Стосовно навчання інтелектуально обдарованих дошкільників, безумовно, провідними в нашій роботі були методи творчого характеру - проблемні, дослідницькі, проектні - у поєднанні з методами самостійної, індивідуальної і групової роботи. Особливе місце відводилося методу пісочної гри (педагогічна пісочниця). Ці методи мають високий пізнавально-мотивуючий потенціал і відповідають рівню пізнавальної активності і інтересів обдарованих дітей.

Наша програма має наступні особливості: включає завдання на розвиток не тільки інтелектуального, але і творчого потенціалу дитини; поєднуються пізнавальні і емоційні компоненти (інтеграція); вивчаються широкі (глобальні) теми і проблеми, що дозволяє враховувати інтереси обдарованих дітей до загального, їх підвищене прагнення до узагальнення, інтерес до майбутнього; формується цілісна картина світу на основі інтеграції тем і проблем (тематичне планування), що відносяться до різних галузей знань і дозволяє стимулювати прагнення обдарованих дітей до розширення і поглиблення своїх знань; враховується схильність дітей до дослідницького типу поведінки, формуються навички дослідницької діяльності; враховуються інтереси обдарованої дитини і максимально заохочується поглиблене вивчення тим, вибраних самою дитиною; забезпечється гнучкість і варіативність учбового процесу з точки зору змісту, форм і методів навчання, аж до можливості їх коригування самими дітьми з урахуванням характеру їх потреб, що змінюються, і специфіки їх індивідуальних способів діяльності; підтримується і розвивається самостійність у навчанні; постійно збагачується і набувається досвід творчості, формується механізм самоорганізації та самореалізації особистості кожної дитини; використовуються різноманітні джерела, засоби і способи отримання інформації (реалізація принципу комп’ютерізації освіти); використовується мультісенсорний підхід у навчанні обдарованих дітей, що передбачає включення різних анаізаторів у процес пізнання та збагачення чуттєвого досвіду дитини; стимулюється оцінка дітьми результатів своєї роботи, формуються у них навички публічного обговорення і відстоювання своїх ідей і результатів творчої діяльності.

Мета і завдання програми спираються на психолого-педагогічні принципи.

До основних загальних принципів навчання обдарованих дітей дошкільного віку, відносяться:

- Принцип розвивального і виховного навчання. Цей принцип означає, що цілі, зміст і методи навчання повинні сприяти не лише засвоєнню знань і умінь, але і пізнавальному розвитку, а також вихованню особистих якостей дітей.

- Принцип індивідуалізації і диференціації навчання. Він полягає в тому, що цілі, зміст і процес навчання повинні враховувати індивідуальні і типологічні особливості дітей. Реалізація цього принципу особливо важлива при навчанні обдарованих дітей, у яких індивідуальні відмінності виражені в яскравій і унікальній формі.

- Принцип урахування вікових можливостей. Цей принцип припускає відповідність змісту освіти і методів навчання специфічним особливостям обдарованих дітей на різних вікових етапах, оскільки їх підвищені можливості можуть легко провокувати завищення рівнів труднощів навчання, що може привести до негативних наслідків.

- Діяльнісний принцип підкреслює, що вихідним моментом в досягненні цілей розвивальної роботи є організація активної діяльності дитини.

- Принцип інтеграції зусиль найближчого соціального оточення припускає залежність ефективності розвивальної роботи від співпраці з батьками вихованців, від опори на взаємовідносини з однолітками.

- Принцип взаємозв'язку розвитку уяви, мислення, вольової регуляції і творчості дитини.

- Принцип ампліфікації розвитку, що передбачає максимальну реалізацію усіх можливостей вродженої програми дитини і новоутворень, придбаних за роки життя, які виникають в результаті "зустрічі" генетичних і соціальних програм розвитку.

Маючи перед собою два шляхи розвитку дитини: прискорення розумового розвитку (збільшення об’єму знань) та ампліфікація (збагачення), ми зупилилися на другому. Більш систематичний і теоретично обгрунтований метод підтримки обдарованих дітей - збагачення розроблений відомим фахівцем в області психології обдарованості Дж. Рензуллі. Цей метод передбачає розширення світогляду дітей з різних тем, розвиток когнітивних та емоційних компонентів.

Розкриємо більш детально особливості реалізації принципу індивідуалізації в системі нашої роботи. Зупинимося на особливостях особистісно-орієнтованого підходу в роботі з обдарованими дітьми.

Виходячи з того, що обдаровані діти відрізняються один від одного ступінню обдарованості, пізнавальним стилем, сферами інтересів, то і програми для них повинні бути індивідуалізовані.

Переосмислення теорії та практики індивідуалізації навчання дітей викликане необхідністю створення нової парадигми дошкільної освіти, яка націлена на повноцінний розвиток особистості дитини з перших років її життя.

Необхідність індивідуального підходу пояснюємо тим, що на одні і ті ж засоби і форми виховного впливу кожна дитина реагує по-різному, залежно від своєрідності її розуму, почуттів, волі, темпераменту, характеру, що виникли раніше від того, як складаються її стосунки з однолітками, з вихователем на даному етапі. Це стає причино суттєвих індивідуальних відмінностей у ставленні кожної дитини до самих виховних впливів. Ігнорування цього факту знижує ефективність впливів вихователя на обдаровану дитину, а іноді дає небажані наслідки.

Розробка і реалізація індивідуальних програм розвитку дітей є пріоритетною діяльністю практичного психолога в системі освіти. Власне, усі інші види його діяльності: діагностична, консультативна, корекційна та інші - підлеглі їй і мають сенс лише у тому випадку, якщо повною мірою реалізується індивідуальна робота з дітьми і забезпечується розвиток їх індивідуально-психологічних особливостей [6, с.50-51].

Так, темперамент - одна з важливих умов, яку треба враховувати при індивідуальному підході до виховання і навчання, до формування характеру, до всебічного розвитку розумових і фізичних здібностей дитини.

Під час впровадження індивідуального підходу ми спиралися на два аспекти: психологічний і педагогічний. Психологічний аспект допоміг нам встановити неповторну своєрідність дитини, визначити її ставлення до оточуючих і самої себе, особливості суб’єктивного сприйняття зовнішніх впливів і специфіки реагування на них. Педагогічний аспект допоміг нам підібрати такі засоби і форми впливу на дитину, які найбільш відповідають її психологічним особливостям, психічним станам, настроям у даний момент і завдяки цьому забезпечують оптимальний виховний ефект.

Основним завданням перед освітянами, що ставить Національна доктрина розвитку освіти в Україні на найближчі двадцять п'ять років, є перехід до особистісно зорієнтованих технологій навчання. Освітній процес, якщо він дійсно особистісно зориєнтований, повинен не лише забезпечувати наукове пізнання і соціалізацію дитини під суворим контролем педагогічних дій, але і створювати умови для розкриття і розвитку індивідуальності кожної дитини. У цьому контексті сутність освітнього процесу (на відміну від учбово-виховного) зводиться не до передачі готових зразків знань і поведінки як соціально значимих еталонів (що, безумовно, важливо для становлення особистсті), а і до формування життєвої компетентності, розкриття суб'єктного досвіду самої дитини, тобто досвіду її активної життєдіяльності, який у кожного унікальний, самобутній і неповторний.

Саме тому під час впровадження нашої програми, ми реалізували особистісно-орієнтований підхід як цілісну, системну, лонгітюдну побудову взаємозв’язку ходу розвитку особистості, учіння і навчання. Розглянемо основні положення:



  1. В роботі з обдарованими дітьми ми враховували рівноправність теоретичних і практичних форм інтелекту в їх різному прояві, які дозволили виявити індивідуальну вибірковість дитини до виду, форми, темпу освоєння матеріалу.

  2. Створена і реалізована дидактична база для вибору дитиною типу завдання. Самостійний вибір дитиною завдання, відповідальність за його виконання є прояв активності, самостійності, ініціативності, в чому головним чином і реалізується позиція дитини як субъекта процесу.

  3. Виявлені психолого-педагогічні умови становлення самооцінки дошкільників, рефлексії ними досягнутих результатів як індивідуально значимих утворень (наприкінці заняття діти оцінювали як свою діяльність на занятті, так і діяльність своїх однолітків).

Особистісно-орієнтована освітня технологія, яку ми впровадили, спрямована на створення умов для прояву і збагачення суб'єктного досвіду дитини, досвіду її життєдіяльності, де вона розкривається і розвивається як суб'єкт пізнання, як індивідуальність. Така особистісно-орієнтована освітня технологія забезпечує організацію процесу пізнання як індивідуального знання. Саме пізнання при цьому розуміється не як відображення (несуперечливе в науковому змісті), а як побудова картини світу, що включає значимі для дитини особистісні сенси, накопичені в її суб'єктному досвіді (в ході власної життєдіяльності) ще задовго до шкільного навчання.

Суб'єктний досвід є цілісним, системним утворенням, яке наповнено особистісно значимим для кожної людини змістом: умови життя, предметний світ, система взаємовідносин (інші складові людської життєдіяльності). Людина накопичує свій суб'єктний досвід з початку народження, тому не враховувати його системно і комплексно при навчанні було б неприродньо і небезпечно.

у традиційних освітніх технологіях суб'єктний досвід дитини ігноруєтся або визнається часто невірним. У особистісно ориентованій освіті дитина спочатку виступає носієм суб'єктного досвіду. Головна мета використання суб'єктного досвіду в освітньому процесі – максимальне виявлення можливостей та інтересів дитини з метою підвищення результативності засвоєння і зменшення витрат у навчанні.

Використання суб'єктного досвіду дозволило нам будувати учбовий процес так, щоб, вирішуючи ті або інші завдання, дитина відчувала потребу і мала можливість реалізувати власні наміри, тобто діяти за власним бажанням, за самостійним вибором.



Важливим аспектом в реалізації нашої програми було створення розвивального предметного середовища. Ми створили систему умов, що забезпечили повноту розвитку дитячої діяльності та її особистості. Вона включає ряд базових компонентів, необхідних для повноцінного фізичного, естетичного, пізнавального і соціального розвитку обдарованих дітей. Величезним резервом творчого розвитку дитини є використання нових інформаційних технологій (у тому числі комп'ютерних), які можуть увійти до дошкільного дитинства через гру і інші види символіко-моделюючої діяльності. Нові інформаційні технології формують у дитини мотиваційну, інтелектуальну і операціональну готовність до життя в інформаційному суспільстві. Невід’ємною частиною створеного розвивального середовища є обладнання сенсорної кімнати, що надає можливість здійснювати мультисенсорний підхід до розвитку особистості обдарованої дитини. Мультісенсорна кімната багатофункціональна, основне її призначення – активізація сенсорних аналізаторів у дітей. Ідея використання мультисенсорного методу в навчанні дітей не нова. Ефективність цього методу підтверджена багаторічною успішною практикою у багатьох країнах світу. Нейрофізіологічні дослідження науковців показали, що діти краще засвоюють інформацію, включаючи усі чутливі канали сприйняття: слух, зір, дотик, нюх і смак. Ця технологія забезпечує багатоканальність надходження інформації і в той же час цілісність її сприймання. Таке середовище можна назвати «мультісенсорним середовищем».

Висновки і перспективи наукових пошуків. Таким чином, реалізація програми розвитку обдарованих дошкільників вимагає дотримання найважливішої умови розкриття творчих здібностей дітей - це створення загальної атмосфери прийняття, свободи, можливості для кожної дитини пережити досвід своєї успішності, "момент досягнення". Основними умовами розвитку уяви обдарованих дітей є:

  1. Створення суб’єкт-суб’єктних відносин з дитиною;

  2. Включення дитини в різні види творчочості;

  3. Збагачення соціального досвіду дитини;

  4. Забезпечення розвитку пізнавальних інтересів;

  5. Перетворення уяви з вільної на творчо спрямоване довільне фантазування;

  6. Формування позитивного емоційного відношення до нового;

  7. Формування уміння застосовувати спосіб включення.

Отже, давня і в той же час актуальна проблема створення програм і умов розвитку обдарованих дітей не має простого, однозначного рішення. Вона вимагає подальших досліджень. Ця дискусійна проблема повинна вирішуватися з урахуванням конкретних соціально-психологічних обставин. Обдарованість настільки індивідуальна і неповторна, що питання про оптимальні умови навчання і розвитку кожної дитини повинно розглядатися окремо.
Література.

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. кер. та заг . ред. О. Л. Кононко. 3-тє вид., випр. – К. : Світич, 2009. – 430 с.

  2. Музика О. Л. Програма ціннісної підтримки роззвитку здібностей та обдарованості «Три кроки» / О. Л. Музика. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – 34 с.

  3. Маслова В. И. Психологические условия развития творческого потенциала одаренных детей дошкольного возраста : автореферат дис. ... кандидата психологических наук : 19.00.07 / В. И. Маслова. – Нижегор. гос. пед. ун-т Нижний Новгород, 2003. – 24 c.

  4. Щебланова Е. И. Психологическая диагностика одаренности школьников: проблемы, методы, результаты исследований и практики / Е. И. Щебланова. – М. : Воронеж, 2004. – 246 с.

  5. Савенков А. И. Программа "Одаренный ребенок в массовой школе" / А. И. Савенков // Первое сентября. – 2003. – № 29.

  6. Чиркова Т. В. Психологическая служба в детском саду: Учебное пособие для психологов и специалистов дошкольного образования / Т. В. Чиркова — М. : Педагогическое общество России, 1998. — 255 с.

  7. Петровский А. В. Дети и практика семейного воспитания / А. В. Петровский – М. : Знание, 1981. – 190 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка