Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на уроках української мови



Сторінка11/14
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.91 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

3.3. Результати експериментального дослідження

На всіх етапах дослідного навчання проводилися діагностичні (поточні) зрізи, а в кінці кожного етапу – контрольні.

Мета поточних зрізів полягала в тому, щоб простежити динаміку вдосконалення навичок продукувати усні діалогічні й монологічні висловлювання, виявити корективи подальшого експериментального навчання. Мета контрольних зрізів у кінці кожного етапу – з’ясування впливу пропонованої системи роботи з удосконалення навичок говоріння на формування вмінь і навичок у конкретній ситуації, пов’язаних із продукуванням і контролем власних висловлювань.

Завдання контрольних зрізів були аналогічними до тих, що пропонувалися на констатувальному етапі експериментальної роботи. Тому рівні сформованості вмінь і навичок говоріння визначалися за тими ж критеріями, що й під час констатувального експерименту. У контрольних та експериментальних класах вони були однаковими.

Основним завданням зрізових робіт в експериментальних класах було виявити глибину одержаних знань, сформованість навичок створювати усні висловлювання, необхідні учням у процесі спілкування в різних життєвих ситуаціях, у контрольних – рівень сформованих традиційною системою навчання вмінь і навичок говоріння, адаптувавши їх відповідно до віку й можливостей учнів.

Метою контрольного зрізу на підготовчому етапі навчання було перевірити рівень умінь п’ятикласників орієнтуватися в ситуації спілкування, ураховуючи умови, обставини, місце, час, тему, мету, адресата спілкування, створювати початкове уявлення про можливий варіант змісту висловлювання, прогнозуючи його загальний характер на основі визначеної теми висловлювання, переказувати й створювати усні висловлювання (Додаток Д).

Перше завдання контрольного зрізу полягало в перевірці засвоєння компонентів мовленнєвої діяльності: тема, мета, головна думка, задум, мотив, предмет, зміст мовлення, а також визначенні типу, жанру, добиранні заголовку, переказуванні.

Кількісний аналіз результатів контрольного зрізу на першому етапі покажемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Результати контрольних робіт 1 етапу дослідженого навчання



Завдання

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

1.

27%

18%

31%

26%

45%

54%

5%

8%

2.

24%

15%

38%

29%

42%

25%

9%

29%

3.

13%

6%

30%

23%

44%

48%

12%

23%

Як видно з таблиці, контрольні й експериментальні класи виявили різницю у виконанні цього завдання - високого рівня досягли 27% (ЕК) підлітків та 18% (КК),достатнього – 31% (ЕК) та 26% (КК), середнього – 45% (ЕК) та 54% (КК), низького – 5% (ЕК) і 8% (КК). П’ятикласники здебільшого мають середній і низький рівень відповідних умінь і навичок. Основні труднощі викликало вміння сприймати задум автора, причину потреби висловлення, визначити тип, стиль і жанр мовлення. Це спричинило необхідність активізувати роботу над аналізом висловлювань і текстів відповідно до умов ситуації спілкування, ураховуючи всі її складові.

Таким чином, порівняльний аналіз виконання контрольних робіт учнями експериментальних і контрольних класів показав позитивні зміни в оволодінні учнями експериментальних класів умінням орієнтуватися в мовленнєвій ситуації. Друге завдання мало на меті перевірити вміння створювати висловлювання діалогічного характеру відповідно до задуму.

У результаті виконання цього завдання було з’ясовано, що формуванню вміння прогнозувати характер майбутнього висловлювання на основі визначеної теми сприяє цілеспрямована робота. Цікаво, що учні знають важливі історичні факти про місто, проте не змогли використати інформацію і спрямувати мовлення на слухача. 24% учнів змогли увідповіднити матеріали з ситуацією, 29% не виділили головного й другорядного у власних висловлюваннях. Школярі контрольних класів виконували завдання набагато довше, у побудові діалогу виникали труднощі, пов’язані з невмінням висловлюватися логічно й послідовно, спрямувати процес говоріння на слухача. Реалізувати задум змогли лише 15% учнів, достатнього рівня досягли 18%. 59% підлітків показали невміння спланувати своє мовлення, підтримати діалог у комунікативній ситуації. 9% уникали діалогічної взаємодії.

Високого рівня у виконанні другого завдання досягли 24% учнів ЕК і 15% КК, достатній рівень 38% ЕК і 29% КК, середній – у 42% ЕК і 25% КК, низький – 9% ЕК і 29% КК.

Третє завдання передбачало перевірити навички учнів оперувати мовними засобами під час побудови усного монологічного висловлювання, створення образності, виразності, комунікативної доцільності.

Аналіз відповідей на третє запитання засвідчив, що рівень умінь підлітків експериментальних класів створювати монологічні висловлювання в усному мовленні, ураховуючи засоби увиразнення, емоційності, образності, вищий, ніж в учнів контрольних класів. 29% учнів активно користуються багатством виражальних засобів залежно від мети і завдань висловлювання.

Наведемо приклад:

1. Якось довелося мені побувати в зоопарку, де багато цікавого й нового дізналися про тварин. Там був вовк із білою плямою на шиї… То був спритний, хоч і старий звір. Міцне й пружне тіло примушувало людей перешіптувалися: «Який сильний! Які ікла! Які очі!» Та, мабуть, ніхто по – справжньому не замислювався, що приховано за цим хижим поглядом?! Його погляд був сповнений прихованої доброти й ніжності, спокою, доброзичливості, а найголовніше – розуму й мудрості. Але був і біль … Любов до свободи – ось, що тривожило вовка. Він у неволі виріс, у неволі й помре… І ніколи не зрозуміє, що означає мчати горами, пити воду з чистого джерела в лісі, засипати на галявині серед розмаїття квітів і трав, зустрічати схід сонця на волі…

Але було ще щось у його очах. Що то було? (Ольга Ш.)

Недоліком у виконанні цього завдання було те, що бідний словниковий запас, уживання русизмів, просторіч, слів–паразитів, одноманітність синтаксичних конструкцій, відсутність образності негативно впливали на логічність і грамотність під час висловлення думок. Аналіз відповідей учнів контрольної групи показав, що 26% досягли високого рівня знань, умінь і навичок під час прогнозування усного висловлювання на основі визначеної теми; 32% - достатнього; 45% виявили часткові невміння користуватися багатством виражальних засобів залежно від мети й завдань висловлювання; 4% підлітків не змогли відтворити зміст думки, відобразити ставлення за допомогою виражальних засобів, що слугують меті спілкування, сприяють підвищенню рівня мовленнєвих умінь і навичок.

Високий рівень у третьому завданні виявили 13% ЕК і 6% КК, достатній – 30% ЕК і 23% КК, середній – 44% ЕК і 48% КК, низький – 12% ЕК і 23% КК.

Аналіз учнівських висловлювань виявив підвищення комунікативно- мовленнєвої активності в процесі продукування висловлювань, бажання свідомо оцінювати ситуацію спілкування. Це передбачало зосередження уваги на осмисленні висловлювання як продукту говоріння (теми, мети, задуму, мотиву, потреби, головного й другорядного, логіки викладу), свідомого ставлення до мовних засобів, добір яких пов’язаний з умінням вільно орієнтуватися в фонетичних, лексичних, граматичних одиницях, стилістичних різновидах, зрештою – вести діалог з додержання вимог мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях, створювати усні монологічні висловлювання. І хоча мовленнєво-пізнавальна активність учнів у будь-якій життєвій ситуації здійснюється поступово, результати контрольних зрізів свідчать про значні позитивні зрушення порівняно з результатами констатувального експерименту.

Проведення контрольного зрізу формувального експерименту другого етапу навчання (конструктивно-формувальний) за розробленою методикою дозволив визначити рівні сформованості вмінь і навичок говоріння учнів 5-6 класів відповідно до кожного завдання, що видно з таблиці 3.2. Цей етап передбачав перевірку вмінь орієнтуватися в змісті та структурі висловлювання, зокрема формулювати основну думку висловлювання, запам’ятовувати зміст, особливості мовленнєвого оформлення, обмірковувати деталі самостійно створюваного висловлювання, аналізувати особливості змісту, відповідати на запитання співрозмовника і ставити запитання, користуватися невербальними засобами спілкування, осмислювати загальну структуру висловлювання, виділяти логіко-смислові частині створюваного висловлювання.

Результати контрольних робіт 2 етапу дослідного навчання

Таблиця 3.2.

Завдання

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

1.

10%

3%

29%

18%

42%

45%

19%

34%

2.

12%

5%

31%

20%

44%

50%

13%

26%

3.

22%

9%

42%

36%

35%

42%

6%

12%

Аналіз висловлювань показав, що учні експериментальних класів відповідальніше добирали переконливі аргументи й докази, критично оцінювали, висували припущення, навіть створювали гіпотези й обґрунтовували їх, виділяючи в них основний смисл, події, зіставляли їх із власним досвідом, почуттями, цінностями. Учні контрольних класів не завжди могли уявити словесно описані явища, фантазувати, помічати життєві проблеми, спростовувати хибні припущення, робити висновки. Наведемо приклади реплік підлітків («Інколи людина завдає болю іншій людині, але робить це несвідомо»; «Людина повинна бути вдячною, якщо хтось зробив щось від душі»). Отже, логічність, доречність мовлення базуються на розвинених уміннях мисленнєвої діяльності. На жаль, учні контрольних класів не завжди швидко й адекватно реагували на репліку співрозмовника і, що є важливим для нашого дослідження, виявляли ввічливість, тактовність, терпимість до однокласників, не передбачали реакції. Тому високий рівень виявили 10% ЕК і 3% КК, достатній – 29% ЕК і 18% КК, середній – 42% ЕК і 45% КК, низький – 19% ЕК і 34% КК.

Друге завдання передбачало виявлення якісних характеристик мовлення учнів, як змістовність, точність, виразність, доречність, правильність. Учні експериментальних класів продемонстрували не тільки вміння обмірковувати деталі змісту, ставити запитання, висловлювати власну думку й переконувати інших, а й відбирати найдоречніші слова відповідно до комунікативної мети та логіки розгортання висловлювання. Наведемо фрагмент діалогу.



  • Марино, скажи, будь ласка, що тобі подарували хрещені батьки на Новий рік?

  • М’яку іграшку й книгу.

  • Чудовий подарунок. А чи знаєш, що раніше дарували саморобні іграшки?

  • Ні, не чула.

  • Дійсно, у моєї бабусі є вдома лялька з тканини. На Новий рік обов’язково дістає з шафи й залишає біля ялинки.

  • Поясни, будь ласка, навіщо потрібні такі іграшки?

  • По-перше, не шкодять здоров’ю; по-друге, свідчать про те, що хтось вкладав в них душу й серце, думаючи про найближчих людей; по-третє, були оберегом (Марина Х.).

У процесі побудови висловлювань учнями контрольних класів часто не здійснювався вибір мовних одиниць, засобів, які передають зміст висловлювання, тому не забезпечувався зворотний зв'язок. Таблиця засвідчує, що високого рівня досягли 12% ЕК і 5% КК, достатнього - 31% ЕК і 20% КК, середнього - 44% ЕК і 50% КК, низького - 13%ЕК і 26%КК.

Третє завдання полягало у визначенні рівня навичок користуватися позамовними виражальними засобами - мімікою, виразом очей і обличчя, жестами, позою мовця. Усвідомлюючи, що міміка й жести - це інтуїтивне вираження думки, учні ЕК пройнялися думкою уривку, збагатили словниковий запас лексико-семантичними засобами виразності. Увагу учнів КК менше привернули як мовні засоби, що увиразнюють зміст висловлювання, так і позамовні. Високий рівень виявили 22% учнів ЕК і 9% учнів КК, достатній рівень сформованості у 42% учнів ЕК і 36% - КК, середній - 35% ЕК і 42% учнів КК, низький - 6% ЕК та 12% КК.

Результати виконаної роботи учнями 5-6 класів підтвердили, що вдосконаленню навичок говоріння сприяє цілеспрямована й активна робота.

Метою контрольного зрізу на третьому етапі дослідження було оцінити мовленнєве повідомлення, перевірити результат відповідно до поставленої мети, висловити власну думку, створити висловлювання і відстежити реакцію співрозмовника. Учні ЕК з першим завданням справилися краще: усвідомили мотив-мету, план досягнення, оцінювання результату, виконали мисленнєві дії-аналіз, порівняння, узагальнення, робили висновки, добирали аргументи й критично оцінювали інформацію.

Таблиця 3.3.

Результати контрольних робіт третього етапу дослідного навчання



Завдання

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

1.

34%

18%

39%

33%

22%

35%

2%

5%

2.

29%

19%

37%

29%

39%

50%

1%

5%

3.

39%

28%

53%

47%

23%

33%

1%

5%

34% учнів ЕК і 18% КК мали високий рівень навичок говоріння, достатній – 39% ЕК і 33% КК, середній – 22% ЕК і 35% КК, низький – 2% ЕК і 5% КК.

Другим завданням третього етапу контрольної роботи було запропоновано побудувати діалог, використовуючи фразеологізми, що допоможе збагатити мислення й мовлення школярів, їхній ціннісно-орієнтаційний досвід. Поставивши за мету перевірити навички конструювати діалоги, учні набували вмінь доречно використовувати слова в мовленні відповідно до задуму, розвивали пізнавальну сферу, мовленнєву пам'ять.

У контрольних класах дотримувалися високого рівня мовленнєвої компетент-ності в процесі продукування діалогічних висловлювань 19% учнів КК і 29% ЕК, достатнього – 37% ЕК і 29% КК, середнього – 39% ЕК і 50% КК, низького – 1 ЕК і 5% КК.

Третє завдання забезпечує самоконтроль, взаємоперевірку, розвиток логіко-мовленнєвих умінь (логічно міркувати, виділяти смислові елементи), осмислення і оцінювання відповідей товариша. Високого рівня досягли 39% ЕК і 28% КК, достатнього – 53% ЕК і 47% КК, середнього – 23% ЕК і 33% КК, низького – 1% ЕК і 5% КК.

Порівняльні дані рівнів сформованості навичок говоріння учнів основної школи за результатами етапів експериментального дослідження подано в таблиці 3.4.



Таблиця 3.4.

Порівняльні дані рівнів сформованості навичок говоріння учнів основної школи за результатами етапів експериментального дослідження



Етапи експериментального дослідження

Рівні сформованості навичок говоріння у %

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

І етап – підготовчий (5 клас І півріччя)

13

6

30

23

44

48

12

23

ІІ етап – конструктивно- формувальний (5 клас ІІ півріччя –6 клас І півріччя)

22

9

42

36

35

42

6

12

ІІІ етап – контрольно-корекційний (6 клас ІІ півріччя)

39

28

53

47

23

33

1

5

Високий рівень сформованості навичок говоріння в учнів ЕК становить 39% (проти 24%), достатній – 53%(проти 32%), середній – 23% школярів (проти 27%), низький - 1% (проти 16%). Оволодіння учнями ЕК понятійним апаратом, засвоєння операційних основ мовленнєвого розвитку сприяло вдосконаленню навичок створювати усні діалогічні й монологічні висловлювання, увідповіднюючи мовні засоби з ситуацією мовлення.

Порівняльну характеристику рівнів сформованості навичок говоріння в учнів основної школи представлено в діаграмі (експериментальні класи позначено темним кольором, контрольні – світлим).
Діаграма 3.1.

Як видно з діаграми, в ЕК рівень навичок продукування усних висловлювань виявився значно вищим (на 12%), ніж у контрольних. Це свідчить про доцільність та ефективність методики роботи з удосконалення навичок говоріння, що сприяє свідомому плануванню й створенню підлітками якісних, комунікативно доречних усних висловлювань, необхідних у різних ситуаціях.

Таким чином, маємо підстави стверджувати, що розроблена нами система вдосконалення навичок говоріння учнів 5-6 класів є ефективною за умови поступового переходу від ознайомлення з ситуаціями спілкування до оволодіння необхідними мовленнєвими і комунікативними діями.



Висновки з 3 розділу

Удосконалення навичок говоріння учнів 5-6 класів здійснювалося за розробленою методикою, основою якої стала лінгводидактична модель, що складалася з трьох послідовних етапів: підготовчого, конструктивно-формувального, контрольно-корекційного.

Підготовчий етап експериментального дослідження, що передбачав оволодіння учнями спеціальним понятійним апаратом, вміннями й навичками на основі засвоєних мовленнєвознавчих понять, дозволив усвідомити важливість мовленнєвої ситуації, її складових у процесі висловлення думок і почуттів.

На другому етапі експерименту одночасно з засвоєнням понятійної й операційної основи мовленнєвового розвитку в учнів удосконалюються навички будувати усні монологічні й діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, увідповіднюючи мовні засоби з ситуацією мовлення.

Контрольно-корекційний етап показав важливість навичок самоконтролю й самооцінки власного мовлення, що забезпечуватимуть зворотний зв'язок і готовність до мовотворчості в будь-якій життєвій ситуації.

Удосконалення навичок говоріння буде ефективним, якщо здійснюватиметься системний підхід до роботи, відбуватиметься поетапний розвиток умінь і навичок продукування усних висловлювань, добиратимуться оптимальні форми, методи, прийоми й засоби навчання; застосовуватимуться новітні технології навчання, що створюють умови для активної комунікативної і пізнавальної діяльності школярів, розвитку творчих здібностей.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Осмислення процесу говоріння як одного з визначальних компонентів мовленнєвої діяльності є умовою стимуляції інтелектуального потенціалу школярів, взаємодії і взаєморозуміння між людьми в процесі спілкування, програмування мовленнєвих дій.

2. Проведене дослідження довело актуальність проблеми говоріння, окремі аспекти якої розв’язано в теорії і практиці навчання, проте не знайшло своєї комплексної теоретико-практичної реалізації удосконалення навичок говоріння в учнів підліткового віку.

3. Удосконалення навичок продукувати висловлювання учнів 5-6 класів здійснювалося з урахуванням комунікативно-діяльнісного підходу до навчання мови та з опорою на мовленнєву діяльність

4. Робота з удосконалення навичок говоріння передбачає урахування лінгвістичних, лінгводидактичних, психологічних, психолінгвістичних засад, що дає змогу учням 5-6 класів планувати й правильно продукувати висловлювання з метою спілкування, ураховуючи особливості ініціативних мовленнєвих дій.

5. Аналіз наукової літератури підтвердив необхідність обґрунтування й уточнення понятійної й операційної основ мовленнєвого розвитку, із засвоєнням яких удосконалюються навички створювати усні діалогічні й монологічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, що дозволило констатувати: ознайомлення школярів з теоретичними засадами говоріння принципово можливе й не створює труднощів для підлітків.

6. Систематичні спостереження уроків з української мови та літератури, аналіз усних відповідей учнів та власного досвіду викладання української мови та літератури в школі, результати анкетування вчителів та учнів свідчать про не усвідомлення ролі говоріння як виду мовленнєвої діяльності, що ускладнює процес навчання, порушує вимоги до усного мовлення. Наслідком цього є несистематичність роботи з удосконалення навичок підлітків висловлювати думки в усній формі.

7. На основі результатів констатувального зрізу виявлено помилки в процесі продукування усних висловлювань учнів 5-6 класів, а також недоліки, зокрема невміння орієнтуватися в ситуації спілкування, змісті висловлювання, структурній організації, мовному оформленні, оцінювати мовленнєві повідомлення, здійснювати контроль для забезпечення зворотного зв’язку.

8. Недостатній рівень сформованості в учнів підліткового віку навичок здійснювати мовленнєву діяльність з урахуванням усіх складових мовленнєвої ситуації дозволив припустити, що ефективність удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на уроках української мови забезпечується сукупністю таких педагогічних умов: інтерес учителя до вдосконалення навичок говоріння на мовленнєвій, мовній та соціокультурній основі, розуміння актуальності й необхідності його вдосконалення в учнів, творчий підхід до процесу навчання; наявність дібраного дидактичного матеріалу комунікативно доречних висловлювань; поєднання традиційних та інноваційних технологій навчання; активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом опори на принципи зв’язку навчання з життям; дотримання культури мовлення і правил спілкування; потреба у враженнях, спілкуванні з метою самореалізації і самовдосконалення.

9. Дослідне навчання, що здійснювалося за розробленою лінгводидактичною моделлю, засвідчило необхідність поетапного вдосконалення навичок говоріння. Результати першого етапу показали рівень засвоєння учнями мовленнєвих понять, необхідних для продукування висловлювань певного типу і стилю мовлення, як наслідок – оволодіння необхідними мовленнєвими діями. Другий етап сприяв удосконаленню навичок орієнтуватися в змісті та осмислити структуру висловлювання залежно від мовленнєвої ситуації, планувати зміст і форми майбутнього висловлювання відповідно до складових ситуацій спілкування, використовуючи відповідні мовні засоби та етикетні норми. Третій етап дозволив сформувати навички оцінювати й визначати результати висловлювання відповідно до поставленої мети, здійснювати контроль за власним висловлюванням для забезпечення зворотного зв’язку.

10. Експериментальна апробація висунутих у дисертації положень, згідно з якими здійснюватиметься вдосконалення навичок говоріння учнів 5-6 класів, дала підстави стверджувати, що запропонована система вправ (пропедевтичні, кумуляційні, тренувально-мовленнєві та творчі) сприяла глибокому засвоєнню мовленнєвих понять, формуванню комунікативних навичок під час створення усних діалогічних і монологічних висловлювань з дотриманням правил мовленнєвого етикету, емоційному розвиткові, вихованню моральних якостей.

11. Дослідження засвідчило ефективність поєднання теоретичного матеріалу й системи вправ і завдань, що сприяють удосконаленню навичок говоріння; упровадження принципів, методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для автоматизації навичок продукування усних висловлювань.

12. Результати дослідження переконали, що вдосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів необхідно здійснювати в умовах активізації навчально-виховного процесу з застосуванням новітніх технологій (технологія ситуативного моделювання; колективно-групового навчання; опрацювання дискусійних питань), що спонукають учнів 5 – 6 класів до висловлювання власної думки, особистої позиції щодо проблеми, удосконалюють уміння знаходити інформацію до теми, аналізувати її, виділяти головне й другорядне, будувати висловлювання в логічній послідовності відповідно до задуму. Створення висловлювань за допомогою інтерактивних технологій відбувається більш ефективно за умов цілеспрямованого керування цим процесом, що забезпечує підвищення експлікації наявних і вироблення більш продуктивних складових комунікативного потенціалу.

13. Результати, одержані в ході дослідного навчання, показали позитивні зміни в експериментальних класах порівняно з контрольними, що дозволило зробити висновок про ефективність розробленої нами експериментальної програми з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Особливої уваги потребують питання, пов’язані з ритміко-інтонаційною структурою усного мовлення підлітків, розвитком умінь і навичок говоріння в позакласній роботі з української мови для підвищення мовленнєвої культури особистості.


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка