Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на уроках української мови



Сторінка9/14
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.91 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Висловлювання учнів:


    – Алло (Слухаю Вас).

    – Добрий день. Це знайомий Василя Павловича. Запросіть, будь ласка, його до телефону.

    – Вибачте, але його зараз немає. Якщо бажаєте, можете лишити інформацію.

    – Дякую. Перекажіть, будь ласка, що сьогодні він має вийти на роботу в другу зміну.

    – Добре, обов’язково.

    – Вибачте за клопіт, до побачення.

    – До побачення.

    Після діалогу обов’язково учні дають відповіді на запитання, користуючись довідковим матеріалом на інтерактивній дошці. Про що говорили учасники? Для чого? Чи відбулася розмова? Яких необхідних умов ефективного спілкування було додержано?



 Користуючись інтерактивною дошкою, зорієнтуйтеся в наступних мовленнєвих ситуаціях, обміркуйте тему, основну думку, форму (діалог чи монолог), тип мовлення, стиль вашого висловлювання.
Інтерактивна дошка

Зразок 1

Мовлення – це процес реалізації мовленнєвої діяльності за допомогою мовних засобів.

Компонентами мовленнєвої діяльності є мотив, мета, зміст, мовленнєві дії, контроль (самоконтроль).

Мотив – це те, що спонукає мовця до мовленнєвої дії, до висловлювання.

Мета – це те, чого автор прагне досягти своїм висловлюванням.

Зміст висловлювання – це єдність теми висловлювання ( того, про що йдеться ) і основної думки ( того, для чого говориться ).

Тема – ( предмет мовлення ) визначається мотивом і метою, основна думка висловлювання зумовлюється метою.

Мовленнєва ситуація - це сукупність умов, мовленнєвих і немовленнєвих, необхідних і достатніх для того, щоб здійснити мовленнєву дію.

Мовленнєва ситуація передбачає наявність адресата й адресанта, мотиву й мети спілкування, предмета й змісту мовлення і визначає мовленнєві дії, форму, стиль, тип і жанр мовлення.




Зразок 2


Мовленнєва дія


Етап підготовки висловлювання



Структурування висловлювання

Зовнішнє мовлення


а). Уявіть, що прийшли до бабусі з проханням пояснити лікарські властивості квітів.

б). Уявіть, що ваша мама найбільше любить польові квіти. Вам потрібно купити букет до її Дня народження. Як будете описувати продавцеві квіти, які б хотіли подарувати матері?

Учні набули навичок орієнтуватися в ситуації діалогічного й монологічного спілкування, аналізувати її, використовуючи формули мовленнєвого етикету.

Використання рольових ігор ситуативного характеру сприяє розвиткові комунікативних умінь і навичок школярів, їхньої пізнавальної діяльності, установленню емоційних контактів між учасниками, створенню атмосфери вільного спілкування, формуванню навичок мовленнєвого етикету. Крім того, методично правильне застосування рольових ігор як імітаційної форми активного навчання дає змогу словесникові створити умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою інтелектуальну спроможність, що дає можливість вільно висловити думку. Ми запропонували такі завдання:

Ø Складіть кілька діалогів між вами і бібліотекарем, коли:

а) вам надали допомогу в пошуках книги;

б) бібліотекар побачив, що в підручнику, який Ви повертаєте до


фонду бібліотеки, не вистачає сторінок;

в) вам відмовляють у пошуках літератури. Використайте відомі вам


вирази задоволення, невдоволення, обурення, здивування.

Ø Уявіть:

ви зустріли друга (подругу). Обміняйтесь інформацією про важливість професії батьків. Використовуйте вставні слова та формули мовленнєвого етикету;

Ø На уроках природознавства ви дізналися про тваринний світ лісів Херсонщини. Уявіть, що діти зустрілися з Лісовичком. Зверніться до нього з проханням розповісти про мешканців лісу. Розіграйте діалог за ситуацією.

Ø Ти вперше в краєзнавчому музеї і розгубився. Розіграйте діалог з однокласниками, який виконуватиме роль адміністратора. Тобі потрібно звернутися до нього за допомогою. Які слова ввічливості в цій ситуації ти використаєш?

а) між однокласниками;

б) між учителем і учнем.

Необхідно зазначити, що перед виконанням останнього завдання ми ознайомили учнів з певними правилами, за допомогою яких здійснюється усвідомлення важливості вироблення компетентності в процесі говоріння:


Під час активного обміну думками


  • забороняється давати оцінку та поради тому, хто говорить, перебивати його, змінювати тему розмови;

  • мовець має очима встановлювати контакт, доброзичливо посміхатися, користуватися жестами; необхідно доводити свою точку зору за допомогою аргументів і фактів.

Для точного слововживання, емоційної передачі змісту ситуації пропонували «оживлення» малюнків через діалог, тобто завдання, спрямовані на уточнення когнітивних властивостей мовленнєвого висловлювання, формування вміння аналізувати, розуміти ситуацію, зображену на малюнках, а також поведінку людини при взаємодії з іншими. Це вміння ми виробляли за допомогою таких завдань:

  1. Вибрати малюнок за бажанням (на першому - діти працюють на ділянці; на другому - розмова між бабусею і хлопчиком, який допомагає перейти дорогу; на третьому - дівчинка рятує кошенятко, на четвертому – хлопець на скейті). Який цікавий, близький? Чи були з тобою подібні випадки? З ким бажаєш познайомитися? Як звернулися б? Що скажете? Скажіть так, щоб з Вами бажали познайомитися.

  2. Розгляньте малюнок, на якому зображено, як учителька знайомить дітей з новим учнем. Де все відбувається? Що роблять діти? Як ви гадаєте, що переживає новенький? Відчуває? На основі чого Ви так думаєте, що підтверджує Вашу думку? Познайомтеся з новим учнем, запитайте, звідки перейшов, познайомте з друзями. У складеному діалозі використайте формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації.

Кумуляційні вправи забезпечували осмислення змісту й загальної структури висловлювань, виділення логіко-смислових частин, встановлення логічних зв’язків між елементами, висловленню власної думки, використання формул мовленнєвого етикету відповідно до ситуації спілкування.

Залучення учнів до участі в мовленнєвих ситуаціях допомагало уникнути формальності, сприяло створенню природної , невимушеної атмосфери спілкування.

Тренувально-мовленнєві вправи спрямовані на вдосконалення навичок створювати діалогічні і монологічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, необхідних у різних життєвих ситуаціях.

Завдання передбачали доречне застосування мовних засобів, що відповідають ситуації, стилю, сфері спілкування, визначення структурно-змістової єдності висловлювань, об’єднання частин в мовленнєве висловлювання, встановлення логіки розгортання повідомлень, планування і вербалізація предикативної структури викладу, тобто співвіднесення з реальною ситуацією.

Ø Пригадайте урок вивчення рідного краю, темою якого було «Дерево роду». Спробуйте намалювати його. Візьміть інтерв’ю у батьків. Запитайте, чи пам’ятають про рідних. Складіть словесний малюнок родинних стосунків за розповіддю. Використайте подані запитання.


  1. Чи велика була у Вас сім’я?

  2. Чи пам’ятаєте своїх дідуся і бабусю, прадідуся і прабабусю?

  3. Які у них були прізвища?

  4. Хто вважався головою сім’ї?

  5. Що робила мати?

  6. Що запам’яталось про батьків?

  7. Як склалася доля братів і сестер?

Такі завдання контролюють уміння школярів свідомо ставитися до використання мовних засобів, помічати помилки в мовленні, краще творити діалоги.

Серед тренувально-мовленнєвих вправ особливе місце займали вправи на реконструювання і конструювання висловлювань за опорами(вербальні й природні ситуації, малюнки, зразки, інструкції, завдання, моделі діалогів і монологів, зміст тексту, тема, технічні засоби)

Вправи на побудову власних зв’язних висловлювань різних типів та стилів мовлення вдосконалювали вміння школярів складати план і будувати на його основі усні висловлювання. Вони дозволяли перевірити, як учні оволоділи вміннями осмислення теми, орієнтації в ситуації спілкування, фактичного матеріалу, його структурної організації й мовленнєвого оформлення, а також сприяли формуванню навичок висловлювати думки в усній формі , дотримуючись стилістико –синтаксичної, інтонаційно – пунктуаційної залежності.

Ø Розіграйте діалог між бабусею й онуками, використовуючи репліки з довідок.

Для довідок:

- Основу вінка становило коло, обручик, який виготовляли зі шкіри, тканин, стрічок, із дроту, картону, воску, парафіну, металевих пластинок, пір’я , шматочків дзеркальця.

- Крім загальнослов’янських назв – «вєнок», «вянок», «вінок», «перев’язка», «чільце» - в українців у 19 – поч. 20 століття побутували – «лубок», «коробуля» (Поділля), «теремок» (Чернігівщина), «корона», «перта» (Закарпаття).

- За технікою виготовлення поділяли на звиті (стержень квітки обвивали довкола обручика), вінки – обручики (квіти розміщували над обручиком) і комбіновані (квітами повністю закривали верх голови).

- Плели вінки зі штучних і живих квітів: барвінку, чорнобривців, волошок, ромашок, півоній.

- Вплітали в них і рослини з лікувальними властивостями (безсмертник, любисток), часто, для оберега, –зубки часнику.

- Вінок був не тільки окрасою, але й символом молодості, повноліття, знаком молодої на весіллі…

- Вірили, що цей оберег від болю голови, поганого ока…

- Жіночий головний убір включав кибалку, очіпок, хустку, намітку.

• З’ясуйте за словником значення слів кибалка, очіпок, хустка, намітка.

• Складіть план розповіді про вінок.

Ø Відновіть діалог. Поясніть значення слова астрономи. При потребі зверніться до словника.

- …

- Мала планета № 2922 дістала назву оспіваної Миколою Гоголем Диканьки.



- …

- Живуть у космосі планети на ім’я Одеса, Полтава, Херсон, Ялта.

- …

- Зустрінемо на просторах Сонячної системи Таврію, Кримію, Суміану (на честь міста Суми), Гріневію (так астрономи увічнили пам'ять про романтика Олександра Гріна)



- …

- Не могли астрономи забути про тих, хто щедро оспівав і зорі, і сонце, і небо, - поетів, художників, композиторів.

- …

- Багато планет носять імена Кобзар, Леся, Сковорода, Гоголь, Булгаков



- …

- Звичайно, є планети імені Корольова, Амосова, Філатова, інших учених.

Виконання такого виду завдань допомагало розпочати, продовжити й завершити висловлювання, усвідомити особливості змістового, жанрового, стилістичного, мовного оформлення.

Ø Прочитайте. Чи здогадуєтеся, про які квіти розповідають юннати? Складіть і розіграйте діалог, відновлюючи репліки. Змоделюйте продовження:

- А ти знаєш, що вона належить до квітів, які розкривають свої пелюстки близько десятої години ранку, а закриваються між п’ятою і шостою годинами вечора.



- Вони з’являються на стеблі пізніше, коли відцвітуть квітки.

- А ця має цікаву особливість поступово міняти забарвлення: спершу вона рожева, потім – фіолетова, пізніше – синя.



      • Поясніть значення афоризму. Складіть і розіграйте діалог, в основі якого є афоризм «Усмішка – повітря, яким душа дихає». Подумайте, коли використати – на початку чи в кінці. Запам’ятайте цей афоризм.

      • Уявіть та інсценізуйте діалог трьох братів (Червень, Липень, Серпень) про зміни в природі. Якого типу та стилю мовлення цей фрагмент тексту? Які мовленнєві засоби використовуєте в ньому? Які прислів’я знаєте про них? (травень творить хліб, а червень - сіно; проводжає червень на роботу, відбиває від пісень охоту).

      • Назвіть імена, що стали назвами квітів (васильки, грицики, лілії, маргаритки, миколайчики, іван-чай(звіробій). Поцікавтеся в старших, з якими легендами пов’язана їх назва? Перекажіть.

      • Складіть діалог, що може відбутися між квітами: безсмертником, нарцисом, лілією. Яка квіточка буде розмовляти сумніше, яка – веселіше, про що говоритимуть голосніше, про що - тихіше?

      • Привітайте вчителя з Днем народження. Готуючись до цього, продумайте свою поведінку, міміку, позу.

Виконання таких вправ засвідчило, що, зорієнтувавшись в умовах спілкування, учні конструювали діалоги в заданій ситуації, на основі чого формувалася здатність вступати в спілкування, відновлювати діалог, ураховувати характеристику співрозмовників, прогнозувати висловлювання, мовленнєву поведінку. Важливо, що учні навчилися розігрувати діалог відповідно до комунікативної мети, теми висловлювання, дотримуючись норм літературної мови, використовуючи формули мовленнєвого етикету. З метою створення усних висловлювань монологічного характеру було запропоновано завдання проектної технології.

Ø Уявіть, що ви – екскурсовод музею, де зібрано іграшки з давнини й до нашого часу з різних куточків України. Ознайомте гостей із старовинними експонатами, які пошиті з тканини, плетені з вовняних ниток, дерев’яні, керамічні, солом’яні, порцелянові тощо.

Виконуючи такі вправи, підлітки виявили бажання ознайомитися з матеріалами до теми для комунікативно доречних висловлювань, що дозволило учням об’єднатися в групи й систематизувати інформацію, скласти план.

Ø Прослухайте текст. Заплющіть очі, під музику уявіть картину. Визначте стиль і тип мовлення, тему і мету тексту. Перетворіть монолог на діалог, дотримуючись відповідної інтонації. Доповніть текст власними прикладами того, що вам подобається. Які слова виділили з більшою силою голосу?

Неприємно дивитись на великий вогонь, а от на малий - приємно. І приємно обнімати лоша... Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками, скаламутивши воду, або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти пташине кубло... Приємно, коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять, приємно спати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на печі. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з людьми. Любив я, коли хтось на дорозі вночі, проходячи повз нас, казав: „Здрастуйте"... Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук в саду у присмерку, коли падають вони несподівано в траву. Якась тайна, і сум, і вічна неухильність закону почувалися завжди в цьому падінні плода (О. Довженко).

Важливими особливостями таких вправ було увиразнення мовного оформлення висловлювань за допомогою лексико-фразеологічних засобів.

Запропоновані вправи для вдосконалення навичок говоріння упродовж вивчення морфології відбувалося з дотриманням принципу послідовності й наступності, із застосуванням комунікативного методу, методу бесіди, спостереження над мовними явищами. Подаємо завдання, спрямовані на розвиток уміння підлітків досягати точності, ясності, виразності висловлювання від правильного вживання іменників, прикметників залежно від стилю і ситуації спілкування.

Ø Уявіть, що повинні пояснити однокласнику розрізнення подібних слів. Складіть і розіграйте діалог, використовуючи слова тексту.

Святослав Караванський у книзі «Пошук українського слова» показує, як зміна однієї літери в закінченні слова змінює значення цих слів, які в називному відмінку звучать однаково, хоч означають різні речі. Конкретно, слово «НІС», як пише автор, може бути вжито переносно на позначення частини судна. Тому, хоч ми й кажемо, що в нас беруть «з-під носа», опинившись на судні, ми кажемо, що обішли його «з носу до корми».

Так само розрізняємо «Дзвін у вухах» і «Дзвін на дзвіниці». «Дід узявся висадити на дзвіницю ДЗВОНА». «Я прокинувся від ДЗВОНУ в вухах».

Система розрізнення подібних слів є частиною мовної логіки, спрямованої на те, щоб полегшити процес спілкування (Т. Теодорович).

Ø Ґронування

Заплющіть очі, уявіть, що у вас на долоні квітка. Висловіть ставлення до неї за допомогою слів – асоціацій

краса



кисень




КВІТКА




    пам'ять

    вишуканістьнь

    * Опишіть улюблену квітку своєму сусідові по парті так, щоб він міг відтворити в малюнку ваші почуття.



Така робота вдосконалює навички відтворювальної уяви, активізує логічне мислення, підвищує інтерес до навчання .

Ø Подивіться інсценізацію смішинки учнями. Визначте тему й мету тексту.

До якого стилю належить смішинка? Визначте типи використаних у ній речень за метою висловлювання. Поясніть розділові знаки діалогу. Що скажете про паузи, силу голосу, темп при звертанні, що знаходиться в середині або в кінці речення? Що виражають звертання ? Чи правильно використали кличний відмінок іменників при звертанні?

По щирості

Прийшов один господар з міста, дає своєму синові бублика та й каже:

– На, Васильку, та поділися з Івасиком по щирості.

– Як же то по щирості, батьку ? – питає Василько.

– А так, любий синку, – каже батько, – як переломиш бублика, то більшу частину даси Івасикові, а собі зоставиш меншу. Ото й зветься – «по щирості ділити».

– Е, – каже Василько, – то дайте, тату, бублика Івасеві і нехай він ділить «по щирості».

• Як ви розумієте значення висловлювання “поділитися по щирості” ? Доберіть свої вислови, близькі за значенням.

• Доведіть, що цей текст розмовного стилю.

• Як би ви вчинили на місці Василька? Складіть зв’язну розповідь

Ø Чи погоджуєтеся з точкою зору учня? Чому? Уявіть, що вчителька саме вам запропонувала дати відповідь на це запитання. Що ви відчуєте, подумаєте (згадаєте), якою буде поведінка? Які прислів’я, фразеологізми про викриття лицемірства знаєте?

Лицемірство



    Учитель: Хто такий лицемір?

    Учень: Це – хлопчик, який іде до школи з усмішкою на вустах.

    Завдання такого типу активізували мисленнєву діяльність підлітків, спонукала до пошуків, використовуючи власний досвід, рецензувати відповіді товаришів.

    Ø Прочитайте. Уявіть описану ситуацію. Спробуйте показати мімікою суворість дідуся, лагідне застереження матусі. Які прислів’я й приказки ви знаєте про хліб? Обґрунтуйте або заперечте думку останнього речення.



Хліб

- Не грайся хлібом, тож - бо гріх! –

В суворості ласкавій

Бувало, каже старий дід

Малечі кучерявій.

- Не грайся хлібом, тож – бо гріх! –

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

Росли малята, з немовлят

Робилися дорослі,

І чуте десять літ назад

Забувано навпослі,

І до архіву слово «гріх»

Здали не без підстави

Ми всі, навчивши слів нових

Дитинство кучеряве.

Проте лишилася у нас,

І зовсім це не хиба,

Глибока шана повсякчас –

Так! – до святого хліба!

Бо красень труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські родить мови.

М. Рильський

Ø Уявіть зображену в тексті картину. Спробуйте зробити його виразнішим, дібравши прикметники, які допомогли б «намалювати» уявну картину.

Соловей


Соловей сидів на гілочці, що схилилася од його ваги. Був дуже схожий на горобчика, тільки тільце мовби трохи витягнуте. Очі чорні, великі. Як співав, злегка горбився, трішки опускав крильця, широко відкривав дзьобик,у якому, ніби сердечко в дзвонику, бився язичок. І все його тільце тремтіло й здригалося(За Б.Комаром).

Ø Доберіть з довідки відповідні прикметники або іменники. Складіть діалог, використовуючи фразеологізм.

Для довідок: урівноважений, щирий, упевнений, базіка, нечесний

Учитель … – в усіх ситуаціях має олімпійський спокій.

Друг … – любить правду різати в очі.

Брат … – може будь – кого за пояс заткнути.

Сестра … – за словом до кишені не лізе.

Дідусь … – у нього сім п’ятниць на тиждень.

• Поясніть значення фразеологізмів. Доберіть синоніми до слова щирий (щиросердечний, чистосердечний, нелукавий, відвертий, прямий, безпосередній).

Ø Перебудуйте монолог на діалог між гостем країни й ентузіастом, який клопочеться й сьогодні тим, аби не забулася світла традиція, чарівна краса збережених іграшок, використовуючи, по можливості, додаткову інформацію про іграшку як атрибут ритуальних обрядів. Використайте в мовленні прикметники-означення, порівняння, метафори, фразеологізми з прикметниками.

Бабусина лялька

Вона може знайтися і у вашому домі – іграшка дитинства ваших предків: коник-гойдалка, вітрячок, півник-свищик або крихітний керамічний посуд. А скільки механічних дерев’яних іграшок майстрували колись в Україні: ведмеді стукають молотками, цап із козою танцюють по колу. Не секрет же, що в іграшках людина відтворює не тільки світ власного реального життя, а й мрії.

Наші бабусі чудово майстрували ляльки навіть із пасма льняних ниток, вміло перев’язаних у кількох місцях, щоб вийшли ручки, ніжки і навіть руса коса до пояса. Не всі ляльки мали тоді пишне вбрання і черевички. А ось національний костюм для ляльки кожна господиня вміла пошити і змайструвати, як і своїм дітям. А коли на радість малюкам сусід-тесля змайструє іграшкового воза, а сільський дідусь-гончар біля справжніх горщиків і макітер поставить у піч на випал майстерно зроблені крихітні глечики й полумиски – то цій нарум’яненій красуні з вишитими бровами і нитяною косою можна вже і ярмаркувати. І понині в деяких родинах передають із покоління в покоління ляльку у льняній запасці(В.Давиденко).

Ø Складіть діалог, використовуючи фразеологізми: мати силу волі, лиха година, зачароване коло, ковтати сльози.

Під час вивчення займенника, числівника акцентується увага на доцільне їх використання під час створення діалогів і монологів відповідно до норм.

Ø Прочитайте. Поясніть, за допомогою яких засобів створюється гумористичний ефект. Прокоментуйте розділові знаки.

Ввічливість

Першокласник Андрій весь час своїй учительці говорив ”Ти”. Зрештою, вона наказала йому 50 разів написати в зошиті фразу: “Вчительку слід називати на “Ви” “. Учень написав це сто разів.

– О, – зраділа вчителька. – Ти, напевне, відчув свою провину.

– Так, – відповів хлопчик. – Я хочу, щоб ти більше не сердилася.

• Розкажіть, коли під час спілкування слід вдаватися до пошанної множини, тобто звертатися на Ви до співбесідника.

Ø Добро


– Дідусю, це правда, що на будь – яке зло завжди треба відповідати добром ?

– Істинна правда, онучку.

– Тоді дай мені морозиво, бо я розбив твої окуляри …

• Чи поділяєте точку зору дідуся ? Чому ?

Ø Поміркуйте, яку відповідь міг дати учень, зважаючи, що це жарт.

Сім та сім

- Петрику, нам з тобою мама дала 10 горіхів.

- Тобто кожному по 7, - радісно каже менший братик Юрко

- Як же по 7, коли 7 і 7 – 14, а мама дала лише 10? – здивовано питає Петрик

- …


Упорядкування відомостей у логічній послідовності, надаючи виразності мовному оформленню, відбувалося під час складання усного твору – оповідання про випадок із життя.

Ø Перед вами початок оповідання. Чи подобається він вам і чому? Яке продовження може бути? Спробуйте зробити уривок виразнішим, правильно інтонуючи подані речення. Які жести й міміку ви будете використовувати?

Чи треба допомагати батькам?

Одного сонячного ранку Василько вирішив зробити щось хороше.

Сидить і думає: «Якщо мати втомилась, я допоміг би!» Ніби почувши думки сина, мати просить:

- Синку, вимий, будь ласка, посуд.

- Ніколи, без мене вимиють…

• Чи допомагаєте ви своїй матусі? У чому виявляється ваша любов до матері? Доберіть синоніми до слова «мама».

Ø Прочитайте текст. Що входить у поняття «обставини мовлення»? Визначте тип мовлення і способи зв’язку речень у тексті. З’ясуйте, до якого стилю мовлення належить текст. Назвіть основні ознаки цього стилю. Доберіть заголовок. Поясніть сусідові по парті значення висловів «не грати чужої ролі», «слів не кидати на вітер». Попросіть скласти план до тексту та переказати.

У культурі взаємин людей слід назвати: зобов’язаність, ввічливість, тактовність, скромність, точність, совість.

Зобов’язаність – це точність виконання доручення, єдність слова й діла.

Почуття міри, яке дозволяє виявити повагу до кращих якостей іншої людини та відшукати власну гідність, - ось у чому полягає тактовність. Скромність виявляється в уміння людини бути особистістю, не грати чужої ролі.

Точність означає уміння цінити своє слово, не кидати його на вітер. Якщо людина завжди виконує те, що обіцяє, на неї можна покластися.

Совість є важливою силою у стосунках людей. Правила етикету роблять норми культури стосунків демократичними, бо пропонують повагу гідності людини.

В основі виховання, на думку мудрих, покладено увагу людей, без якої не

можна нічого досягти.

Досить повчальна мудрість «золотого правила» доброзвичайності: «Що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм».

Усвідомлення цих мудрих порад та виховання в собі культури поведінки – складний процес, який потребує роботи розуму та волі, систематичного тренування та самодисципліни. Проте ця робота винагороджується шанобливим ставленням людей та почуттям власної гідності (Л. Феофілов).

• З’ясуйте лексичне значення слів:

відносини – взаємини – відношення – стосунки – ставлення;

егоїзм – егоїстичність;

особа – особистість – особина – особень, особистий – особовий – особливий;

виконавський – виконавчий;

діставати – здобувати – отримувати - одержувати;

шанобливий – шановний.

• Замініть у поданих словосполученнях один раз залежне слово, другий раз – головне: скрутне становище, хороших манер, грати роль.

Учням було запропоновано гру «Кутки» (поставити один одному запитання за текстом; уважно вислухати кожну відповідь учасників групи, при потребі доповнити). Позитивним результатом стали сформовані в процесі групової роботи уміння і навички: висловлювати власну думку, аргументувати власну позицію, перевіряти результат відповідно до поставленої мети.

• Уявіть, що Ви з друзями на виставці фоторобіт. Обміняйтеся один з одним враженнями з приводу фотокартки, на якій зображено вовка. Інсценізуйте.

• Уявіть, що під час перегляду звукового фільму про тварин вам доручили озвучити текст про вовка. Виділіть голосом найважливіші слова в реченнях. Подумайте, в якому темпі має звучати цей текст.

Вовк


Життя сірого волоцюги безрадісне – словом, вовче життя! У вовка завжди борються жадібність та обережність. Треба віддати належне хижакові – він уміє користуватися цими природженими властивостями. Подивіться, як обережно ідуть вовки узліссям. Ідуть тихо; очі жадібно нишпорять по простору, затримуючись на підозрілих предметах, а вуха подаються вперед, вивертаються, насторожено завмирають, уловлюючи найтонші звуки. На зупинці звір напружує ноги, ладний при найменшій небезпеці відкинути вбік короткий корпус або нести його навздогін за жертвою(З журналу).

Ø Прочитайте текст. Розкажіть про почуття автора, коли говорить про матір. Які почуття охоплюють вас?

• Найчастіше матір називають зорею. Чому це слово, на Вашу думку, є найточнішим?

• Знайдіть у тексті порівняння, метафори. З якою метою автор використовує саме їх? Використовуючи текст, складіть діалог і розіграйте його.

Де діти - там і прощання. Там сходить і заходить зоря, а мати, як чаклунка, залишається на розмову з нею. Тому в усіх піснях і заклинаннях бачимо її на зорях вечірніх і вранішніх. І сама вона давно стала зорею. Образом усього нашого життя - незгасним, немеркнучим у пам'яті. Зорею, що світить звідусюди - з усіх доріг і відстаней. Адже не хто інший як мати була і залишається для нас живим символом рідного дому, рідної землі. Тож при всіх прощаннях і зустрічах, у житті і в пісні бачимо оту, що на світі одна – матір (М. Сингаївський).

Такі завдання дозволили розробити систему вправ на вільне оперування мовними засобами під час говоріння, доречний добір слів з метою уточнення смислу висловлювання, збирання й систематизацію матеріалу на основі різних джерел, конструювання висловлювань, використовуючи багатство виражальних засобів мови, осмислення й переказування текстів різних типів, стилів і жанрів, засвоєння правил поведінки під час спілкування.


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка