Скадовська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 творчий звіт вчителя початкових класів



Скачати 90.92 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір90.92 Kb.
Скадовська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

ТВОРЧИЙ ЗВІТ


вчителя початкових класів

Адзими Тетяни Миколаївни


2015 рік


(Слайд 1,2)

Дивитись очима дитини

На світ, весь сповнений краси, -

Це значить – ростити Людину

І крила їй дати в політ.

Коли я приходжу до дітей, бачу їхні очі, то замислююсь над тим, якими вони будуть, коли виростуть... зачаровані погляди малюків – очі, які не дають зупинитися на досягнутому, примушують йти вперед і творити щось нове. Я хочу навчити їх цінувати життя, любити землю і себе на ній, бачити прекрасне навколо себе кожного дня і творити добро, бо життя – це дійсно свято. (Слайд 3)



Краса боятися незвична,

Бо звикла вірити, що вічна...

Кожній людині потрібно те життєдайне джерело, яке б наповнювало душу енергією, розум – мудрістю, а життя – красою...

Саме цю важливу роль, на мою думку, відіграє мистецтво. Адже людина, яку надихнули ніжні звуки чудової мелодії, неперевершений ритм поезії, незабутній, різнобарвний слід пензля на полотні, здатна на справді великі справи.

Навіть дитя, яке ще не вміє зв’язано говорити, висловлювати свої думки, вже намагається (Слайд 4) чи то на клаптику паперу, чи то на шпалерах, намалювати відомі тільки йому штрихи, лінії. А молодший школяр(Слайд 5) із задоволенням зображує на папері все, що бачить та уявляє, навіть іще не знаючи, що образотворче – це один із видів мистецтва, який супроводжує людину у продовж усього життя, забарвлює його різнобарвними тонами, додає радості сприйняття, возвеличує...

Викладаючи образотворче мистецтво з урахуванням віко­вих особливостей, я замис­лююся над тим, що окрім спрямованого навчання відбувається природний розвиток якості образотворчої діяльності, змінюється уява, сприйняття світу, ставлення до власної творчості.

Для молод­ших школярів притаманна постійна зміна дій — подивитися, послу­хати, пограти, поспілкуватися, помалювати. За цими критеріями я планую проведення кожного уроку і навчальну діяльність спря­мовую на формування відносно вірного розуміння наукових понять. Тож навчальний процес (Слайд 6)планую так, щоб кожний урок був спрямований на формування художньої компетентності учнів та охоплював універсальні компоненти освіти:

гностичний (знання та уявлення);

аксіологічний (сприймання, інтерпретація, есте­тична оцінка);

праксеологічний (художня діяльність);

креативний (творче самовираження у сфері мис­тецтва);

комунікативний (культура спілкування).

Готуючись до зустрічі з учнями на уроці, я продумую, як подати навчальний матеріал так, щоб були не просто засвоєні певні правила та прийоми роботи, а щоб знання, уміння і почуття у процесі індивідуальної творчої діяльності стали частиною внутрішнього світу дитини, її життєвого досвіду.

Активізацію навчальної діяльності я досягаю різними засобами, але більшість з них належать до системи інтерак­тивного навчання (іг­рові методики; різноманітні форми роботи в групах, парах; проектні методи).

Намагаюся, (Слайд 7) щоб моя робота вчителя у режимі інтерактивної технології перетворювалася на захоплюючу навчальну палітру, у справжнє сучасне навчальне середовище, у калейдоскоп ідей, які допомагають конструювати мені авторські уроки, створюючи неповторний професійний методичний візерунок.

Я вважаю, що сучасний урок - це передбачуване співробітництво творчо працюючого вчителя й активного думаючого учня. Я використовую демократичний особистісно орієнтований підхід в якому навчальна діяльність має вмотивований характер та підтримується розумно використаними інтерактивними технологіями.

Вважаю важливим створювати атмосферу співробітництва, яка сприятиме розкриттю здібностей кожної дитини через застосування ігрових технологій навчання і виховання (ігри-театралізації, інсценізації, метод «оживлення картин», ігри-асоціації, народні ігри; використання загадок, ребусів, кросвордів, лото, вікторин, конкурсів, аукціонів, умовних подорожей, круїзів, віртуальних та реальних екскурсій тощо). Використання інтерактивних технологій навчання допомагає у досягненні розвивальних та дидактичних цілей, створює атмосферу взаємної підтримки, взаєморозуміння та взаємоповаги між учнями.

Починаючи урок, я маю на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюся до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках.

На етапі актуалізації опорних знань використовую такі методи як “Ланцюжок”, “Пінг-понг”, побудову асоціативного куща, використання сигнальних карток, гру “Так – ні”.

Обов’язково у моєму арсеналі є такий вид ігрового методу, як конкурси, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами учнів. Кожна група прагне краще виконати завдання. Наприклад, під час малювання “Будинку казкового героя” об’єдную учнів на групи, пропоную групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону, повідомляю вид діяльності казкового героя.

Завдання: змоделюйте будинок із запропонованих частин; приклейте частини на аркуш, оздобите будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця; підготуйте усний захист проекту.

Після виконання аналізую роботу і визначаємо групу – переможця.

Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, дає можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізацією, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Обов’язково на уроках використовую роботу в парах і групах. Це дає можливість кожній дитині стимулювати розумову діяльність, висловити свої думки, зробити пропозиції, знайти компромісне рішення, виступити в ролі педагога та учня. Працюючи в парах чи групах, учні ефективно вирішують частково-пошукові, творчі, аналітичні, узагальнюючі завдання. Я вважаю, що при цьому бажання не підвести свою групу націлює учня підвищувати свій рівень знань, тренувати навички, уміння, допомагає розкрити свої здібності заради команди, виробити навички самоаналізу, підвищує рівень самооцінки. Зміст групової роботи — розглянути якнайбільше підходів до досягнення поставленої мети і критично оцінити кожний із них.

На мою думку: групова робота — це, перш за все, гра – гра в на­вчання, гра в організацію, гра в мислення. Виконуючи роль, дитина перевтілюється, стає ак­тивною, зацікавленою, набуває позитивних якостей.

Малювальні ігри сприяють розвитку уяви, просторових уявлень. Наприклад, написання власного імені з відображенням як у дзеркалі (через лінію-межу); «крапки-крапки» (з’єднання довільно поставлених крапок у будь-яке конкретне зоб­раження), «каляки-маляки» (завершення випадкової лінії, яку було почато із закритими очима, певним малюнком), тощо.

Особливу увагу приділяю методам та заходам психолого-педагогічної під­тримки діяльності учнів. Це – заохочення; навчально-пізна­вальна гра; створення ситуації успіху; стимулювання пізнавального інтересу; створення проблемної ситуа­ції; спонукання до пошуку альтернативних рішень; ви­конання творчих завдань; створення ситуації взаємодопомоги; створення яс­кравих наочно-образних уявлень тощо.

В ігровій формі я практикую проведення як всього уроку, так і ок­ремих його етапів. Засто­сування ігор веде до підвищення творчого потенціалу, до більш глибокого, осмисленого та швидкого засво­єння програмового матеріалу. Якщо в навчанні невідо­ме іноді лякає учнів, і вони інстинктивно від нього від­сторонюються, захищаються, втрачаючи віру в свої сили, то у грі зустріч із невідомим є бажаною. Той са­мий учень сміливо йде до невідомого, залюбки долає його.

Адже ігрові прийоми знімають напругу з перших хвилин уроку, довгий час підтримують оптимальний тонус пізнавальної активності дітей, допомагають формувати соціальні якості особистості, загальні й спеціальні здібності.

Для ознайомлення молодших школярів із поняттям теплі та холодні кольори пропоную їм уявити себе в гостях у Сонця, Снігової Королеви. А закріплюючи дану тему, я використовую розвивальну гру «Прикрась ялинку». Дітям більш цікаво за допомогою гри згадати теоретичні знання, ніж робити це у сухій формі перевірки знань. З радістю учні допомагають Зайчику і Лисичці прикрасити свої ялинки. Але щоб допомогти тваринам, потрібно знати теплі й холодні кольори. Так гра стає певним стимулам у праці. Це говорить про те, що для ігор треба мати певний рівень знань, умінь, на основі яких формуються нові.

З великим задоволенням учні виконують на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, розвивальним, і діти легко засвоюють правила образотворчої грамоти.

Найголовніше те, що в грі вирішується певне розвивальне завдання, яке стає своєрідним етапом у розвитку художніх здібностей, умінь і навичок.

Образотворче мистецтво допомагає учням навчитися висловлювати свої думки і почуття не тільки на площині та в об’ємі із застосуванням різних художніх технік та матеріалів, а і в мовних формах. Помічниками у цьому виді роботи є три “Чарівники” – “Я бачу”, “Я чую”, “Я відчуваю”. Наприклад, за репродукцією картин чарівник “Я бачу” детально помічає всі дрібниці, перераховує їх, описує властивості і функції. Другий помічник “Я чую” описує звуки, що їх можуть створювати всі деталі картини, якщо є персонажі, то їх мовлення. Опис я супроводжую питаннями типу “Чому ти так думаєш?”, “Що саме тобі підказує, що це так?”. Третій помічник “Я відчуваю” описує настрій, почуття. Діти, за такою методикою, розповідають про свої відчуття так, ніби вони самі знаходяться в картині, в малюнку або є персонажами інших видів візуальних мистецтв.

Особливу увагу я звертаю на те, що сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками, адже педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей.

Запровадження інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель – комп’ютер - учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа, що є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків.

Я вважаю, що методи та прийоми інтерактивного навчання бага­тофункціональні:



    • вони активізують та стимулюють пі­знавальну діяльність;

    • оптимізують спілкування в про­цесі взаємодії;

    • забезпечують короткий ефективний відпочинок, знімають напруження, підсилюють інтерес до навчального матеріалу;

    • дозволяють змоделювати різноманітні ситуації і цим самим наблизити умови навчання до реальної дійсності;

    • активізують взаємо­дію між учасниками навчально-виховного процесу.

Сама специфіка предмета “Образотворче мистецтво” дозволяє мені широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.

Тобто, формуючи розвивальне середовище, маю на меті досягти відповідні завдання:

1. Освітні – спрямовані на активацію уяви та фантазії, які передбачають формування практичної діяльності, уміння аналізувати та інтерпретувати мистецькі твори та дитячі малюнки, навчатися споглядати їх різними способами: статичний - сприймати їх через внутрішній світ, пропускати через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного стану та виразити їх; динамічний - сприймати через зовнішні відображення мистецьких творів, тобто “оживлювати” образи картини чи скульптури рухами, театральною діяльністю, обрядовими дійствами.

2. Розвивальні – спрямовані на використання нетрадиційних методів запропонованого матеріалу як один із засобів впливу на творчий потенціал дитини. Сюди відносяться застосування непоширених художніх технік (пальчиковий метод, малювання пластиліном на склі, лиття води у форми, ліплення з мокрого піску тощо) та матеріалів (малювання лаком для нігтів, коректором, “ліплення” туалетним папером, гіпсовим бинтом тощо), використання різних предметів (палички, корпуса кулькової ручки, овочів), застосування імпровізації в поєднанні різноманітних технік.

3. Виховні – містять у собі незвичайні форми проведення уроку як засіб формування здатності проявляти творчу діяльність: урок на заочних виставках, у музеї, на екскурсії, у магазині, у майстернях митців – живописців, гончарів, різьбярів, вишивальниць, в ательє, редакції. Використовую різноманітні види уроків – шоу, вернісаж, аукціон, обрядових дійств. Проводжу рольові ігри – сесія мистецтвознавців, зустріч інопланетних митців. Теми виховних завдань спрямовані на розвиток не тільки нових образів та ідей, а включають у себе загальнолюдські цінності.

Отримані знання учні підтверджують не тільки в школі ІІ ступеню, так, наприклад, роботи моєї учениці, випускниці школи Горбатенко Ольги виставлені у районному будинку культури.



Постійно працюю над підвищенням фахового рівня. Слідкую за новинками методичної літератури, періодичними виданнями, вивчаю досвід роботи педагогів району, області.

Обладнавши кабінет образотворчого мистецтва систематично працюю над його дидактично-методичним наповненням..


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка