Складнопідрядні речення з підрядними означальними



Дата конвертації19.02.2016
Розмір69.4 Kb.
Урок № 17

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними означальними, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини; виховувати патріотизм, зацікавити фольклором, різноманітністю й неповторністю рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення й мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.
* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати в кожному частини головну й підрядну. Поставити питання від головної частини до підрядної. На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні частини речень?
Ти дай напитися заспраглій птиці, яка в міжгірї згинути могла. (П.Воронько.) І якось я знайшов таку значну вершину, що інші гори скиртами здались. (Б.Олійник.) Річки, що розлилися між гаями, сріблясті хвильки в далечінь несуть. (О.Ісаченко.) Пісня, що вже не заспіваю, завмерла на вустах моїх. (Ф.Г.Лорка.) А ранок наливає в прозору чашу, що країв не має, рожевого цілющого вина. (М.Рильський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, в якому підрядна частина пояснює той чи інший головний або другорядний член головної частини, виражений іменником чи іншою частиною мови в значенні іменника. Підрядне означальне речення відповідає на питання означень у простому реченні: який? чий? котрий? З головним реченням воно з’єднується сполучними словами який (яка, яке, які), що, чий (чия, чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі), де, куди, кому, звідки, як та сполучниками що, щоб, мов, наче (неначе), ніби та ін. Напр..: Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна. (В.Коломієць.)

У головному реченні часто наявне вказівне слово той, такий, яким виділяється означуваний іменник (напр..: Життя – такий напій, що не відірвеш уст. (О.Слоньовська.) Життя роками вишило мені на оксамиті прожитої долі ті незабутні і щасливі дні, що віддзвеніли жайвороном в полі. (Н.Медведєва.)

Підрядне означальне речення стоїть після означуваного ним слова.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання учнями теоретичного матеріалу (с. 51-52).
* Бесіда за змістом прочитаного.

  • На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні означальні частини?

  • Якими сполучними словами підрядне означальне речення поєднується із головним? Якими сполучниками підрядності?

  • Які вказівні слова часто вживаються у головній частині складнопідрядного речення з підрядним означальним? З якою метою?

  • Чим близькі до підрядних означальних займенниково-означальні підрядні речення? Навести приклад такого речення.


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення. Підкреслити в кожному граматичні основи, поставити питання від головних до підрядних речень, вказати, до яких слів у головній частині вони відносяться і якими сполучниками чи сполучними словами зєднуються з головною частиною. Визначити вид підрядних речень.
І. Як зветься вітер, який несе надію на завтрашній день? (Т.Бартош.) Як же обійти оці прекрасні, ніжні, дивні квіти, що заглядають в очі, ніби діти? (В.Вдовиченко.) Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнєє щастя могла розказать? (Леся Українка.) Кожна квітка повна сонця, що бринить, співа над світом. (І.Кучмай.) Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї. (М.Нагнибіда.)

ІІ. Це ж мій край, зелений, тополиний, без якого й жити б я не зміг. (К.Дрок.) Мій пращур був із козаків, яких боялись шляхта й хани. (Д.Луценко.) Зостав у душі заповітний куток, де казка дріма, як маля. (Б.Олійник.) І про стеблину споришу, яка мені так часто сниться, я світлу оду напишу. (Б.Дегтярьов.) Є у мене єдина молитва, щоб собі малоросом не став. (М.Палієнко.)
* З кожної пари простих речень утворити складнопідрядні речення з підрядними означальними, використовуючи сполучні слова який, що, де та ін. Складені речення записати.


  • Кожен любить чарівні українські пісні. Вони нікого не можуть залишити байдужим.

  • Стежка повела в лісок. Він вабив золотобагряною осінньою красою.

  • Я люблю блукати вузькими вуличками старовинного міста. Тут кожний дім, кожний куточок просякнутий подихом історії.


* Переписати речення з дошки, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В кожному з речень підкреслити граматичні основи. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.
Мені приснивсь Архангел Михаїл, який очолив військо світлих сил. (М.Гринів.) З сирітської хатини з Давида виріс я, що з Голіафом б’ється. (Б.Лепкий.) Що вище совісті і сонця світла, яким крізь тьму світив Сковорода? ( В.Каюков.) Одним одна лишилася мені ти, мужицька пісне, в котрій люд весь плаче. (І.Франко.) Ще довго-довго нам писать життя людського повість, де буде кожним керувать одна царівна – совість. (С.Продан.) Намалюй мені ніч, коли падають зорі. (М.Петренко.)
* Прості речення з дієприкметниковими зворотами перебудувати на складнопідрядні речення з підрядними означальними (усно).
І. Не кане марно кров, пролита за Вітчизну. (Г.Аврахов.) Пролита кров за батьківщину священним полум’ям горить. (І.Турчин.) Будь проклята кров ледача, не за чесний стяг пролита! (Леся Українка.)

ІІ. Горе ж тому кораблеві, та у море занесеному. Горе ж тому сиротині, від родини відлученому! (Л.Боровиковський.) Повіки сонях розтуля, ще не цілований бджолою. (Л.Талалай.) Ген хмарка в мареві дріма, промінням сонячним зігріта. (Б.Дегтярьов.) Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. (Л.Костенко.) Звелося сонце, сповнене діяння. (П.Воронько.)
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень вказати головне речення і визначити вид підрядного. За схемою, поданою на с. 248 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).
І. Камінь, що в мене кидають, в чорнозем душі ловлю. (Я.Лесів.) Вітрець улігся за сосною, яка верхів’ям піднімає вись. (О.Хало.) Стара верба така стара, що вниз уже росте. (П.Воронько.) Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав. (В.Сосюра.) До нас у хату крізь вікно одкрите вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній. (Леся Українка.) Осінь стояла об тій порі, коли поля спустошені, безгомінні, коли багряно відцвітають дерева, стають голими й беззахисними, коли дає про себе знати підсиненим на пожухлій траві приморозком недалека й невідворотна зима-сніговиця. (В.Бондар.)

ІІ. Білостінна батьківська хатино, всюди усміхаються мені соняхи далекого дитинства, що садила мама при вікні. (В.Олешко.) Вертай нас, памяте, вертай на ті стежини полинові, що нас водили крізь літа й не заросла в поета слові. (Б.Дегтярьов.) І стежечка від хати до дороги, що ми пройшли, спинаючись на ноги, чи не найбільше наше відкриття. (І.Гнатюк.) Покажи до схід сонця хлопяткові поле, де русалки стрибають у житі зеленім. (І.Шевченко.) Жаль неповторну швидкоплинну мить, що зовсім непримітною зникає. (Є.Гончаренко.) Душа моя бентежна, не скоряю твоїх чуттів, що ллються через край. (В.Олешко.) Послухаєм грозу і щедру зливу, що зашумує, виллється сповна. (О.Калашник.)
* Завершити народні прислівя, записати їх.
Не рубай стовпа, ... . Нема того краму, ... . Де ділися ті часи, ... . Ніж такий тупий, ... . Така біда, ... . Це тая Солоха, що... . Діждемо пори, ... .
Для довідок. .... на якому сидиш. ... щоб купити маму. ... що в рот ішли ковбаси. ... що й киселя не ріже. ... що хоч з мосту та в воду. ...кури полоха. ...що й ми виліземо з нори.
*Прочитати. Вказати займенниково-означальні підрядні речення. Чим вони близькі до підрядних означальних?
Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити. І знати тільки мужності дорогу повинен той, хто зве себе – поет. (Л.Забашта.) Не може кермувати той людьми, хто сам не бачить шляху із пітьми. (Д.Павличко.) Не заздрю тим, у кого “Жигулі” і молоко пташине на столі. А заздрю тим, хто світлий розум має, тим, хто живе красиво на землі. (К.Лесьєв-Лесь.) Заздрять тому, хто вміє язик за зубами тримати. Заздрять тому, хто вірить у слово святеє – мати. Заздрять тому, хто слово скаже і не відступить. Заздрять тому, хто вірно усе життя своє любить. Інколи дуже радію і Бога хвалю із радістю, що зовсім я не хворію гидкою чорною заздрістю. (Л.Соловйова.)
* Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення з підрядними означальними. Прочитати ці речення, дотримуючи правильної інтонації.
Чимало на землі українській пам’яток стародавньої архітектури, чиї мури живуть, мов дерева, пам’ятають, мов люди. Такі Золоті ворота Києва.

Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Це була прямокутна, прикрашена вгорі декоративною кладкою вежа. Над склепінням воріт здіймалася однокупольна церква, що була розписана прекрасними фресками.



Золота брама, яка гостинно відчинялась перед купецькими караванами й посольствами дружніх держав, завжди жахала ворогів. Золоті ворота й досі твердо стоять на землі, пов’язані з працею багатьох безіменних майстрів, які, споруджуючи браму, мурували послання своїм нащадкам (З календ.; 80 сл.).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.7, вправа 95 (І).


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка