Скрипник Людмила Василівна, кандидат історичних наук, викладач історії Анотація у роботі представлені рекомендації щодо проведення урок



Скачати 418.01 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2016
Розмір418.01 Kb.
  1   2   3
Державний навчальний заклад

«Черкаський професійний автодорожній ліцей»


Методичний посібник

«Шляхи активізації пізнавальної діяльності

на уроках історії»

Автор –

Скрипник Людмила Василівна,

кандидат історичних наук,

викладач історії

Анотація
У роботі представлені рекомендації щодо проведення уроків всесвітньої історії на ІІ курсі за програмою 11 класу, які передбачають вивчення нового матеріалу на основі впровадження (на окремих етапах уроку) активних методів навчання для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Мета даної роботи – запропонувати вчителям історії методи активного навчання, що розвивають пізнавальний інтерес, спрямовані на розвиток творчого самостійного мислення учнів, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.


Затверджено

педагогічною радою ДНЗ «ЧПАЛ»

протокол № від 19 березня 2012 р.
Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання.

Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, але досвід роботи одного вчителя не може бути механічно перенесений іншим учителем в інший клас. У зв'язку з цим виникає потреба в теоретичному обґрунтуванні системи роботи вчителів з активізації пізнавальної діяльності учнів.

Учитель не тільки пояснює навчальний матеріал, а й організовує пізнавальну діяльність учнів. Починається виклад матеріалу з повідомлення теми. Перш за все треба показати необхідність вивчення теми і логіку вивчення кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми. Для цього можна навести цікаві факти, вказати пізнавальні задачі, що будуть розв'язуватися на уроці. Адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої вольової дії.

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності  це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.

Деякі автори, наприклад Ю. К. Бабанський, цю групу методів визначають як активні методи навчання чи методи активного навчання.

Класифікація методів активізації навчально-пізнавальної діяльності

Імітаційні методи

Неімітаційні методи

Ігрові

Неігрові

Бесіда, сокрастична бесіда

«Асоціативний кущ»

Метод інсценування

Метод аналізу конкретної ситуації

Прес-конференція

«Мікрофон»

Ділові ігри

«Мозкова атака»

Дискусія

«Мозаїка»

Метод круглого столу

Урок із заздалегідь запланованими помилками

Робота в парах

Інтелектуальна розминка

Робота в групах



За ступенем активності учнів чи характером їхньої навчально-пізнавальної діяльності можна виокремити імітаційні та неімітаційні методи.
Перелік уроків, на яких використано методи активного навчання




п/п

Назва теми

№ уроку

Тема уроку

Тип уроку

Етап уроку

Інтерактивні форми

Методи активного навчання

1.

Розвиток культури у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

14

Наукові відкриття у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

Урок вивчення нового матеріалу

Актуалізація.

Усвідомлення змісту. Рефлексія.

Індивідуальна, парна, групова, колективна.

Мозкова атака,

еврістична бесіда, дискусія

2.

Розвиток культури у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

15

Зміни в соціальній структурі населення у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

Комбінований

Актуалізація.

Усвідомлення змісту. Рефлексія.

Індивідуальна, групова.

Постановка проблемного питання, «Асоціативний кущ», робота в парах з підручником, «Мікрофон»

3.

Розвиток культури у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

16

Література. Мистецтво

Комбінований

Актуалізація.

Усвідомлення змісту. Рефлексія.

Індивідуальна, парна, групова.

Інтелектуальна розминка, робота з таблицею, «Мозаїка», бесіда – діалог з аудиторією, прес- конференція, дискусія

4.

Розвиток культури у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

17

Шляхи подолання світових проблем

Урок вивчення нового матеріалу

Усвідомлення змісту

Індивідуальна, колективна.

Лекція з заздалегідь запланованими помилками, метод круглого столу, метод аналізу конкретної ситуації, «Мозаїка»,

Відео-матеріали


Тепер перейдемо до аналізу імітаційних неігрових методів навчання, основними різновидами яких є аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, круглий стіл тощо.

Аналіз конкретної ситуації

Перші приклади використання цього методу можна знайти ще у педагогів стародавнього Риму. Наприклад, від учнів, які вивчали право, вимагали доведення особистих поглядів на основі аналізу автентичних судових прикладів. 

Аналіз конкретної ситуації, в основі якої лежить певна проблема, відрізняється від традиційних методів навчання тим, що практичних навичок учні набувають за допомогою реальних прикладів із життя країни, а також із певної професійної діяльності. На основі цього відбувається дискусія, що сприяє вирішенню суттєвої ситуаційної проблеми. Цей метод надає можливість порушувати будь-які проблеми, що випливають із ситуаційного опису. Тому він полегшує виникнення змістовних емоційних дискусій, мета яких – опрацювання обгрунтованого плану діяльності та прийняття відповідного рішення. Вивільняючи творче мислення під час всебічного аналізу конкретної ситуації, цей метод спонукає учнів до творчої дії та колективного самовдосконалення.

Залежно від дидактичної мети можна провести заняття, застосовуючи такі різновиди методу аналізу конкретної ситуації: 

  1. розв'язання ситуаційних задач – метод аналізу;

  2. розбір інцидентів (явищ) – метод інцидентів;

  3. розбір конфліктів – метод конфліктів;

  4. метод «лабіринту дій»;

  5. метод послідовних ситуацій.


«Мозкова атака»

Цей метод виник у 30-ті роки XX століття як спосіб колективного продукування нових ідей. Термін походить від англійського brainstorming, що Дослівно означає «мозковий штурм». Деякі дослідники цей метод визначають як «банк ідей». Він грунтується на груповому формуванні ідеї розв'язання певної задачі. Група, перед якою вона ставиться, висуває якомога більше нових ідей, інколи абсолютно несподіваних, що сприяє створенню атмосфери невимушеності, змагальності та співробітництва. Заохочується будь-яка пропозиція, думка, ідея, забороняється критика і насмішки щодо них. Тільки після збирання всіх пропозицій починається їх оцінка, яка полягає у вчебічному та об'єктивному аналізі всіх пропозицій і виборі найбільш оптимальної з них. Так, наприклад, при вивченні теми «Японія в другій половині ХХ на початку ХХІ ст.» учням пропонується висловити усі свої припущення з приводу питання: що могло бути причиною «японського економічного дива»? Спочатку вчитель характеризує становище Японії після ІІ Світової війни, дає пояснення терміну «японське економічне диво», а потім ставить проблемне питання. Учні роблять припущення, вчитель записує їх на дошці, правильно формулюючи. Згодом робиться аналіз записаних причин, вказується, які з них більш важливі і це записується в конспект. Учні, які не висували жодних ідей заохочуються до повторення та узагальнення. Метод сприяє активності учнів на уроці та міцності здобутих самостійно знань.

Урок-бесіда – «діалог з аудиторією»

найбільш поширена й порівняно проста форма активного залучення учнів до навчального процесу. Вона передбачає безпосередній контакт педагога з аудиторією, що дає змогу зосередити увагу учнів на найбільш важливих проблемах теми, яка вивчається, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням рівня підготовленості та освіти аудиторії.

Участь учнів у бесіді можна забезпечити різними прийомами. Поширені в педагогічній практиці, наприклад, запитання до аудиторії (спантеличення). Вони носять інформаційний характер, тобто спрямовані не на контроль, а на з'ясування думок і рівнів поінформованості учнів з проблеми, що вивчається, актуалізації знань, необхідних для її розуміння, та визначення ступеня готовності до сприйняття матеріалу лекції. Коли рівень підготовленості слухачів досить високий, можна ставити проблемні запитання, які, вказуючи на сутність навчальної проблеми, спонукають до обмірковування проблемної ситуації. Учні, замислюючись над змістом ситуації, виявляють інтерес до теми лекції, позитивно ставляться до проблем, які підлягають вивченню, намагаються самостійно або разом з педагогом розв'язати проблемну ситуацію. Таким чином, відбувається всебічний і глибокий аналіз проблеми. 

Доцільність використання наведених методів можна продемонстувати на прикладі наступного уроку.

УРОК № 14

Тема уроку: Наукові відкриття у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

Мета уроку:

  • Ознайомити учнів з основними напрямками сучасних наукових досліджень;

  • Розвивати вміння учнів визначати позитивні та негативні риси явищ;

  • Виховувати в учнів свідоме ставлення до моральних та матеріальних цінностей, прагнення до духовного розвитку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати.

Комплексно-методичне забезпечення уроку: презентація, відео матеріали, матеріали інтернет-ресурсу
ХІД УРОКУ

  1. Організаційна частина (перевірка наявності учнів, визначення чергових)

  2. Повідомлення теми, мети уроку

Сьогодні на уроці ми вивчаємо дуже цікаву тему «Наукові відкриття другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.» Метою нашого уроку є ознайомитися з найбільш вагомими науковими досягненнями людства в різних галузях науки та визначити їх історичне значення та вплив на наше сучасне життя.

Відкрийте зошити, запишіть тему уроку та план її вивчення (слайд №1)

План

  1. Основні напрямки науково-технічної революціїї в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

  2. Історичне значення наукових відкриттів для розвитку людства.


Мотивація вивчення теми. Сучасний світ увійшов у третє тисячоліття. До цього важливого рубежу людство підійшло з великими досягненнями і великими втратами. Сьогодні всіх цікавить запитання: яке майбутнє чекає нас? Яким шляхом буде розвиватися цивілізація у ХХІ ст.? Кожна освічена людина повинна орієнтуватись в сучасному розвитку науки та техніки. Кожен із вас відчуває на собі вплив сучасних технологій. І від того, як кожен з нас буде використовувати наукові відкриття залежить доля людства в цілому.

Вивчивши новий навчальний матеріал, пропоную вам в кінці уроку дати відповідь на питання: Які позитивні та негативні впливи мають наукові відкриття на життя сучасних людей?».

  1. Вивчення навчального матеріалу.

В ході вивчення першого питання пропоную вам замалювати таблицю та заповнити її даними:

Галузь

Здобутки

Фізика

 

Транспорт

 

Космонавтика

 

Генетика, медицина

 

Електроніка та робототехніка

 


Сьогодні я розповім вам основні досягнення в галузі фізики, а інші запропоновані галузі готували 4 команди, які тепер є експертами з цих питань.

Після Другої світової війни розвиток науки і технології набув таких швидких темпів, що отримав назву науково-технічна революція. У період 20-30-х років для подвоєння об`єму наукових знань потрібно було 24 роки, у 1945-1964 рр. – 14 років, наприкінці ХХ ст. – 5-7 років.

Найбільшим відкриттям людства у ХХ ст. було оволодіння ядерною енергією. Проте це відкриття у першу чергу було використано у військовій сфері. Створення атомної, а згодом, водневої і термоядерної зброї поставило людство перед можливістю повного знищення. Як ви вважаєте: атомна енергія – це позитивне чи негативне явище в розвитку людства?

Перша в світі атомна електростанція потужністю в 5 мегаватт була запущена 27 червня 1954 р. в м. Обнінськ Калужської області.

Ядерна енергія на кінець століття забезпечувала лише близько 8% світового виробництва енергії. Після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.) до атомної енергетики стали відноситися дуже обережно, а деякі країни взагалі відмовилися від її використання (Скандинавські країни та ін.). Атомні програми деяких країн викликають занепокоєння і підозру у всьому світі (КНДР, Іран тощо).

Найпотужніша сучасна атомна електростанція Касивадзакі-Каріва знаходиться в Японії. (фото на слайді № ) В експлуатації знаходяться 5 киплячих реактори та 2 покращені ядерні киплячі реактори, загальна потужність яких становить 8 212 мегаватт. Ця електростанція була побудована в 1985 р. В 2007 р. через землетрус силою 6,8 балів за шкалою Ріхтера відбулась аварія на цій станції, що призвела до витіку радіації. На сьогодні після серії відновлювальних робіт, направлених на покращення сейсмостійкості, станція працює на повну потужність.

Запорізька АЕС – найпотужніша АЕС в Європі і лідер електроенергетики України, є унікальним енергокомплексом із 6 окремих енергоблоків загальною потужністю 6 000 МВт. Перший блок станції був збудований в 1984 р., останній - у 1995 році. (фото на слайді № )

Проте з відкриттям атомної енергії пошуки альтернативних джерел енергії не припиняються. Найбільшим відкриттям в цій галузі є винайдення антиматерії.

Антиматерія - найпотужніше з усіх відомих людині джерел енергії. Ця речовина найдорожча в світі. Вона вивільняє енергію зі стовідсотковою ефективністю (коефіцієнт корисної дії ядерного поділу - 1.5%). Антиматерія не забруднює і не опромінює довкілля, і лише кілька грамів її могли б живити енергією місто Нью-Йорк цілу добу. Проте є одне "але"... Антиматерія дуже нестабільна і вибухає від контакту з чим завгодно. Один грам антиматерії містить стільки ж енергії, скільки й двадцяти кілотонна атомна бомба - така, яку скинули на Хіросіму. Тривожить одне: чи ця надзвичайно нестабільна субстанція врятує світ, чи за її допомогою буде створено найсмертоноснішу зброю на світі? На даний момент CERN працює над створенням контейнерів для зберігання антиматерії, принцип роботи яких буде базуватися на вакуумній порожнині і надпотужних магнітах.

(або Відео по антиматерії http://io.ua/v8d4e1e2448f63195576ea865568bbc85)

Як ви вважаєте, яку інформацію доцільно було б записати як результат в галузі Фізики?

Таким чином, запишіть до першого рядка: ядерна енергетика, відкриття та дослідження антиматерії.

Наступна галузь, яку я пропоную вам розглянути – це розвиток транспорту. Це питання для нас підготувала…Група А., тож давайте надамо їй слово.

Ми проаналізували здобутки в галузі транспорту і отримали такі результати:

В галузі автомобільного транспорту можна відзначити такі зміни

У 1986 р. у світі нараховувалось понад 500 млн автомобілів (третина у США). В 2010 р. їх кількість сягнула 1 мільярда. Річний їх випуск сягає 30 млн штук. Швидкість автомобілів порівняно з серединою ХХ ст. зросла у декілька разів.

Але існує ще і зворотній бік медалі. Щорічно в світі за наслідками ДТП гине 1млн. 200тис. людей, і 50млн. одержують травми різної тяжкості. В Україні в 2010р. загинуло під час ДТП 2,5 тис. осіб, 24,5тис. осіб травмовано.

Автомобільний транспорт суттєво забруднює екологію вихлопними газами, тому науковці працюють над новими видами пального. Яскравим прикладом цього є розробка електричних двигунів та авто на сонячних батареях.

Швейцарець Луіс Пальмер вирішив особистим прикладом показати перспективність екологічно чистого транспорту і цього літа відправився в кругосвітню подорож на "сонячному таксі". Цей надлегкий двомісний автомобіль оснащений електродвигуном і сонячними батареями, які перевозяться на спеціальному причепі. Вночі машина може їхати на електриці, запасеній акумуляторами. ФОТО СЛАЙД №

Учні заохочуються ставити питання експертам-доповідачам.

Разом визначають головні здобутки галузі.

В колонку здобутків в галузі космонавтики запишіть запуск штучних супутників і пілотованих людиною космічних апаратів, висадка людини на Місяць, дослідження поверхні Марсу.

Наступним напрямком НТР можна виділити досягнення в хімії, біохімії, генетиці, медицині.

У другій половині ХХ ст. виникла нова галузь науки - генетика. Лідерство тут посіли США

У 1953 р. вчені Кембриджського університету Д.Уотсон і Ф.Крік відкрили молекулу ДНК, що несе в собі програму розвитку організму.

З 1972 р. почалося виведення нових порід тварин і рослин (ГМ – модифікованих). Зокрема, створювалися рослини. Які стійкі до шкідників або мають певно задані властивості. Проте, у багатьох країнах щодо їх вживання є упередженість, навіть існують законодавчі заборони. Мотивується це тим, що немає досліджень, які б дали позитивні результати, що вони не вплинуть у майбутньому на генотип людини.
На порозі ХХІ ст. були відкриті можливості клонування – штучне вирощування з однієї клітини даної біологічної копії організму донора. Вівця Долі, вирощена шотландськими вченими, стала справжньою сенсацією. Робилися неодноразові заяви про клонування людини. Проте у більшості країн це заборонено законодавчо.
Стрімкого розвитку набула медицина. Були створені принципово нові медичні препарати. Людство позбулося багатьох хвороб, навчилося пересаджувати органи, замінювати їх штучними тощо. Розроблені нові методи діагностики. Проте це не врятувало людство від появи нових невиліковних хвороб (СНІД, нетипова пневмонія тощо).

  • 2010 винайдена штучна кров. Кровозамінник отриманий з використанням клітин, виділених з пуповинної крові ембріонів. Вчені компанії Артеріосайт за три дні перетворюють одну одиницю пуповинної крові на 20 одиниць донорської. Пораненому для лікування в середньому потрібно 6 одиниць. Одна одиниця штучної крові оцінюється в 5 тисяч долларів. Практичне застосування новинки очікується не раніше 2013 року.


Запишіть, будь ласка, основні здобутки в цій галузі: поява генної інженерії, створення нових медичних препаратів, нові методи діагностики, можливість пересадки органів, заміна їх штучними.

Наступна галузь науки, з якою ви безпосередньо пов’язані в своїй майбутній професії – Електроніка та робототехніка.

Учні заохочуються до висловлювань власних думок щодо ролі комп’ютерів та мобільних телефонів у житті сучасної людини, майбутнього розвитку робототехніки.

6 березня 1983 року був випущений перший в світі комерційний портативний стільниковий телефон. Цього дня компанія Motorola представила апарат Дайнатек 8000X - результат 15 років розробок, на які було витрачено більше $100 млн. Телефон важив 794 грами і мав розміри 33 x 4,4 x 8,9 див. Заряду акумуляторів першого мобільника зі світлодіодним дисплеєм вистачало на 8 годин роботи в режимі очікування або години розмов.

Розвиток комп`ютерної техніки дав змогу створити промислові роботи, що стали замінювати автоматичні технологічні лінії. На кінець ХХ ст. у світі нараховувалося 300 тис. роботів. Роботи дали змогу значно вдосконалити технологічний процес, замінити людину у багатьох процесах.
Новини про виставку роботів у Токіо - http://www.newstube.ru/media/vystavka-robotov-v-tokio-stanet-samoj-masshtabnoj-v-istorii

В здобутки цієї галузі запишіть: створення ЕОМ, персонального комп’ютера, мережі Інтернет, мобільна телефонія, поява сучасних роботів.

Ми розглянули основні напрямки науково-технічного прогресу, наукові відкриття та перспективи розвитку, а тепер пропоную перейти до питання № 2 – історичне значення наукових відкриттів для розвитку людства.

На початку уроку я поставила перед вами питання: «Які позитивні та негативні впливи мають наукові відкриття на життя сучасних людей?»

Пропоную висловлювати свої думки, а також фіксувати їх в конспектах разом зі мною за такою формою:

Позитивний вплив / значення

Негативний вплив / значення

Винайдення джерел енергії

Створення зброї масового знищення

> середньої тривалості життя людей в 2 рази

Зміна стилю життя людей, насиченість побуту людини технічними засобами, що провокує різноманітні хвороби

автоматизація і роботизація виробництва

Екологічні проблеми – забруднення навколишнього середовища

>вільного часу

Час плине швидко, темп життя наростає, що створює відчуття постійного стресу

Створення глобальних мереж передачі інформації (радіо, телебачення, Інтернет)

10% населення світу залежні від комп’ютера

Людством винайдено ліки від хвороб


Духовність людей відстає від наукового прогресу, людина вірить у свою всесильність

Швидкість створення нових знань збільшилась у 10 разів


Інформаційна перенасиченість людини

  1. Узагальнення та систематизація знань

Таким чином, ми з вами розглянули основні напрямки науково-технічної революції та головні досягнення в різних галузях науки. Крім названих галузей науки, відбувся прогрес і в інших (математика, астрономія, геодезія, економіка, суспільні науки тощо), які поширили знання людей про світ, суспільство і все, що нас оточує.

Ми визначили основні наслідки наукових відкриттів для життя людей, від кожного з вас залежить, як будуть використовуватись надбання наукових галузей – чи зі знаком + чи зі знаком -.

  1. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів

  2. Домашнє завдання: Використавши електронну версію підручника, розміщену на сайті МОНУ, а також конспект, написати твір-роздум на тему: «Чи можна назвати ХХ ст. століттям прогресу і панування розуму?»




Використання презентації

Постановка проблемного питання

Бесіда – діалог з аудиторією

Відео-матеріал

Аналіз конкретної інформації – виділення головного

Робота в групах
Прес-конференція

Аналіз конкретної інформації – виділення головного

«Мікрофон»


Відео-матеріал

«Мозкова атака»

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка