Сл соціально-економічні перетворення, що відбуваються в суспільних відносинах, у змісті громадського життя, зумовлюють необхідність такої організації навчально-виховного процесу,



Скачати 97.05 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір97.05 Kb.
Аналітична діяльність заступника директора з навчально- виховної роботи

СЛ.1. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в суспільних відносинах, у змісті громадського життя, зумовлюють необхідність такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала передусім розвиток особистості школярів, високу якість отриманих знань, сформованість необхідних умінь і навичок випускників, що вимагає насамперед істотного поліпшення якості роботи педагогічних кадрів, удосконалення організації науково методичної роботи.

СЛ.2. Досягти певних результатів, вважаю, можна через систематичну аналітичну діяльність, в основі якої моніторинг освітніх процесів як цілісна система аналізу і прогнозування, що дає змогу відстежувати всі освітні процеси в динаміці, своєчасно корегувати і ефективно ними управляти.

СЛ.3 Освітній моніторинг – форма організації збору, оброблення та поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогнозування розвитку.

СЛ.4. Структура моніторингу нашого навчального закладу – це комплексна аналітична система за такими напрямками:

  1. педагогічний моніторинг;

  2. методичний моніторинг;

  3. моніторинг якості освіченості учнів.

Механізм управління якістю освіти засобом моніторингу універсальний, оскільки дає змогу відзначити якість освіти на всіх рівнях навчального процесу: від учня до педагога.

СЛ.5. Метою педагогічного моніторингу є оцінка рівня професійної компетентності учителя і полягає у тривалому спостереженні за явищами педагогічної діяльності, аналіз професійного рівня педпрацівників та експертне оцінювання результатів діяльності.

СЛ.6. Ключовою умовою підвищення якості освіти є високий рівень професійної компетентності педагогічних кадрів, що передбачає володіння вчителем необхідною сумою знань, умінь і навичок, що визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя як носія певних цінностей, ідеалів та педагогічної свідомості.

Від педагогічної майстерності учителя залежить якість освіти, тому упродовж року проблемі педагогічної майстерності приділяється значна увага.

Системному аналізу підлягають проведені уроки, виховні заходи учителя, самоосвітня діяльність педагога, участь у системі методичної роботи та вплив усіх чинників на результати навчальних досягнень учнів.



СЛ. 7. Основним показником роботи навчально –виховного закладу

є якість знань учнів.

Постає питання: як найраціональніше провести моніторинг навчальної діяльності учнів?

Відстеження рівня навчальних досягнень в переважній більшості проходить через зрізи знань, директорські контрольні роботи, ДПА, аналіз зовнішнього оцінювання. Але ці форми пропонують лише факт моніторингу – кінцевий результат.

Важливо побачити процес відтворення знань, їх передачу, опанування. Все це можна побачити тільки на уроці

Тому дуже важливо проводити моніторинги проведених уроків аби побачити проблеми учителя, вчасно надати допомогу, делегувати роботу у відповідні методичні підрозділи.

Аналіз відвіданих уроків намагаюсь проводити за такими напрямками: ефективність навчально –виховного процесу, зміст уроку, рівень навчальних досягнень учнів.

Оцінці ефективності навчально –виховного процесу підлягає організація уроку, де аналізується вчасність приходу вчителя на урок, підготовка обладнання дошки, готовність учнів до уроку, санітарний стан класу.

Вміння учителя на уроці оцінюється спостереженням за знанням предмета і загальною ерудицією вчителя, за культурою мовлення, дикцією, емоційністю, спостереженню підлягає рівень тактовності взаємин з учнями.

Окремо оцінюється рівень методичної майстерності - відслідковуються форми, методи, прийоми, які використовує вчитель і як вони впливають на засвоєння навчального матеріалу учнями, розвитку їх здібностей, навичок; наскільки активізують роботу учнів з різним рівнем навчальних досягнень.

Зміст уроку оцінюється шляхом спостереження за глибиною і науковістю пояснень педагога, шляхи досягнення мети уроку, використання наочності.

Рівень навчальних досягнень учнів передбачає характеристику відповіді учня, де оцінюється правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість.

Якість знань учнів аналізується через такі параметри як осмисленість, глибина знань, системність і узагальненість.

Аналіз навчальних досягнень учнів буде неповним , якщо не проаналізувати вміння учнів аналізувати, систематизувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати і робити висновки.

( Дається приклад аналізу уроку)

СЛ.8. Щоб урок відповідав сучасним вимогам, важливо вчителю йти в ногу з наукою, а інколи бути попереду. Тому самоосвіта – невід’ємна постійна діяльність, орієнтована на розширення й поглиблення знань і вмінь вчителя, підвищення рівня предметної підготовки, розвиток його творчої особистості.

Основні напрямки, за якими вчителі працюють над удосконаленням власної педагогічної системи в рамках самоосвітнього процесу це:



  • вивчення психолого-педагогічної літератури;

  • методичний;

  • професійний.

Вся робота базується на методичній проблемі.

Виходячи із своїх запитів і потреб, ураховуючи особливості організації навчально –виховного процесу у НВК, вчитель обирає джерела і визначає обсяг і глибину праці.

Кожен вчитель має зошити з самоосвіти, в яких розроблені плани вивчення теми (в основному вони розраховані на 5 років: від атестації до атестації), указані форми роботи над кожною темою.

( Демонструється зошит з самоосвіти.)

Кожен вчитель веде картку з самоосвітньої діяльності, в якій фіксує методичну проблему, над якою працює, указує в яких методичних формах брав участь, з якою тематикою виступав перед колегами і фіксує досягнуті результати.

Ось картка самоосвітньої діяльності вчителя біології і хімії Макарової Ольги Андріївни.

( Демонструється картка.)

СЛ.9. Творчість учителя реалізується в дидактичній, виховній, організаційно-управлінській діяльності, громадсько-педагогічній підсистеми та в підсистемі самовдосконалення. Для кожної з них уводяться такі рівні творчої педагогічної діяльності:


  • репродуктивний;

  • практичний;

  • творчий.

Відслідкувати і оцінити рівень професійної майстерності дає карта методичної діяльності педагога.

(Аналізується карта)



СЛ.10. Важливою ланкою аналітичної діяльності заступника директора є моніторинг навчальних досягнень учнів.

Так проведено зріз знань з історії у 5-11 класах. Для порівняльного аналізу беремо результати трьох складових: результати І семестру, контрольного зрізу знань і тематичної.



Мета: відслідити достовірність виставлених оцінок учителями. Особлива увага приділяється тим учням, які на контрольному зрізі знань показали результати нижчі. Контрольний зріз знань показав, що в порівнянні з тематичною є учні у 5, 9 і 11 класах, які виявили нижчий рівень знань.

Наступним етапом є виявлення причин і надання дієвих рекомендацій. Для цього:



  1. Відвідується система уроків, до уваги береться комплексний їх аналіз і акцент робиться на діяльності конкретних учнів і вчителя з ними протягом уроку. Виявляється, що учень 5 класу не вміє працювати з підручником, а саме:прочитаний текст усвідомлює поверхово, не може виділити головного, з великим трудом за допомогою вчителя знаходить відповіді на питання, поставлені в кінці параграфа.

Під час актуалізації опорних знань з трудом передає той матеріал, що був почутий під час попереднього уроку від учителя під час емоційної розповіді з використанням наочності і технічних засобів навчання ( у даному випадку – фрагмент фільму).

Отже, аби учителю працювати на систематичне покращення результатів треба знати розумові здібності кожного учня, їх психологічний стан і свою діяльність на уроці направляти на диференціацію і індивідуалізацію навчання. А для цього має чітко спрацювати психологічна служба, яка на основі різних діагностик з учнями виявить і порадить, які методи і прийоми раціонально використовувати з конкретними групами учнів і з кожним учнем конкретно.

Далі технологія проведення уроку уже за учителем. Само по собі результату не буде, якщо уникнути збагачення своїх знань питаннями методики.

Тому надаються рекомендації:



  • учителю:

  1. шляхом самоосвіти опрацювати відповідну статтю в журналі, методичній літературі;

  2. з урахуванням психологічних і розумових здібностей учнів розробити алгоритм методів і прийомів взаємодії учителя і учня;

  • методичному об’єднанню:

1.на засіданнях методичного об’єднання розглянути питання «Диференціація і індивідуалізація навчання. Шляхи впровадження на кожному етапі уроку».

- психологу школи:

1. до …. провести у 5 класі психологічний моніторинг рівня володіння розумовими операціями.

Наступним етапом є контроль.


  1. Клас, який показав найгірщі результати підлягає класно-узагальнюючому контролю.

  2. Якщо в недостатніх результатах виявлена слабка методична підготовка вчителя, то персонально-тематичному контролю підлягає сам вчитель.

  3. А якщо результати загалом по школі не задовольняють, то викладання підлягає предметно-узагальнюючому контролю.

Збір і обробка таких даних допомагає скласти розділ «Контроль і керівництво» річного плану.

СЛ.11. Навчальні досягнення учнів у процентному відношенні вираховуються по кожному предмету в кінці кожного навчального року. За результатами складаються кольорові діаграми, де враховуються чотири рівні навчальних досягнень. Вони є яскравим наочним прикладом підвищення або зниження знань учнів по предмету протягом декількох років.

СЛ.12. Результати навчальних досягнень учнів по предметах аналізується і за допомогою таблиці. Вирахувана динаміка росту чи зниження результативності у порівнянні з попереднім роком.

Аналіз цієї таблиці дозволяє прийняти управлінські рішення, скорегувати розділ «Контроль і керівництво» у річному плані.



СЛ.13.

Модернізаційні зміни в структурі і змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка б успішно функціонувала в постійному режимі оновлення й розвитку, групувалася на наукових засадах, сприяла підвищенню рівня загально дидактичної, методичної, технологічної і психологічної підготовки педагогів до підвищення якості навчально –виховного процесу, забезпечувала розвиток творчого потенціалу кожного вчителя.

Ефективність науково-методичної роботи насамперед визначається рівнем методичного процесу та залежить від чітко побудованого управління методичною роботою.

Тому великого значення в системі науково-методичної роботи набуває аналітична діяльність кожного методичного підрозділу.

Суть методичного моніторингу полягає у аналізі участі вчителів у науково-методичній роботі, її вплив на результативність роботи, визначення невикористаних резервів щодо здійснення системного контролю за реалізацією запланованого.

Контрольно- діагностична й корекційна функції є одним з найважливіших у діяльності заступника директора з навчально –виховної роботи.

Вони здійснюються з метою виявлення ступеня досягнення поставленої мети та визначених завдань, одержання об’єктивної достовірної інформації про стан методичної діяльності педагога, навчально –виховного, педагогічного процесу та визначення невикористаних резервів щодо здійснення системного та своєчасного контролю за реалізацією запланованого.

СЛ.14. Важливо приділяти постійну увагу вивченню і аналізу діяльності методичних підрозділів, ефективність науково-методичної роботи педагогічними кадрами.

Виходячи з науково-методичної проблеми школи предметними методичними об’єднаннями проводиться діагностика вчителів, формулюється науково-методична проблема методоб’єднання вчителів, визначається самоосвітня діяльність. Як звіт про набуту практичну діяльність вчителі проводять відкриті уроки, після яких аналізують досягнення і прорахунки, шукають шляхи розв’язання проблем.



СЛ.15. Спланувати ефективну методичну роботу неможливо без аналізу кадрового складу. Аналізується компетентність учителя, досвід його роботи, відношення до роботи, професійна майстерність. Результатом аналітичної діяльності є продумування структури методичної роботи, зміст якої спрямований на підвищення рівня теоретичної підготовки кожного вчителя, активізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, засвоєння й упровадження в практику роботи прогресивних технологій навчання та виховання, перспективного педагогічного досвіду, підвищення результативності педагогічної праці.

СЛ.16.

СЛ.17. Відстеження , обробка і аналіз в сукупності педагогічного і методичного моніторингу направлено на системне відстеження результативності освітніх послуг.

Для цього аналізується якість знань по предметах, класах, робота з обдарованою молоддю.



СЛ.18. аналіз

СЛ.19. аналіз

СЛ.20. аналіз

СЛ.21. Всі результати протягом п’яти років збираються в порт фоліо вчителя, яке під час атестації є предметом оцінювання роботи учителя по всім напрямкам протягом п’яти років:

  1. Аналіз матеріалів внутрішньошкільного контролю.

  2. Ознайомлення з персональними напрацюваннями педагога.

  3. Вивчення результатів діяльності учителя і як підсумок творчий звіт атестуючого.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка