Слободян Ярослави Степанівни Москалівка 2014 Проект у початковій школі 4 клас Тема: «Шевченко це народ, і як народ, він буде вічно жити» Тип уроку: урок



Скачати 221.38 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір221.38 Kb.
Ярмолинецька районна державна адміністрація

Управління освіти, молоді та спортуf:\шевченко\думка\4.jpeg

Методичний кабінет

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити

Учитель початкових класів

Москалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Слободян Ярослави Степанівни

Москалівка

2014

Проект у початковій школі

4 клас

Тема: «Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити»


Тип уроку: урок повторення (за методом проектів)

Обладнання: портрет поета, епіграф свята, ілюстрації, малюнки до творів, виставка книг,

І. Підготовчий етап.

Мета проекту


Прочитати якомога більше творів, ознайомитися з новими, виразно декламувати вірш. Залучити учнів до пошуку інформації про життя і творчість видатного сина України Т. Шевченка

Розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г Шевченка, викликати бажання глибше пізнати його життєвий шлях. Вчити виразно декламувати вірші, осмислювати і співпереживати прочитане. Розвивати читацькі інтереси, поповнювати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідного краю, до поезії та рідної мови, розвивати творчі здібності учнів.


Завдання проекту


  • Вшанувати пам’ять Т. Г. Шевченка

  • Викликати бажання розповідати вивчені вірші й слухати нові.

  • Формувати вміння самостійно шукати нову інформацію в різних джерелах.

  • Формувати в учнів бажання читати «Кобзар».

  • Створити збірку власних віршів про Т.Г. Шевченка.

  • Створити альбом ілюстрацій до творів Т.Г. Шевченка.

  • Зібрані дані упорядкувати, художньо оформити, доповнити, по можливості, фотографіями та малюнками та занести до матеріалів папки «Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити»

Характер проекту:

За кінцевим результатом: практико – орієнтований.

За змістом: міжпредметний (виховний).

За кількістю учасників: колективний.

За тривалістю: довготривалий.

За ступенем самостійності: дослідницько–пошуковий.

За характером контактів: вчитель, учні, сім’я, родина, друзі.

Термін реалізації проекту: 2 місяці.

Прогнозований результат: в результаті пошукової роботи сформувати

в учнів дослідницьку компетентність, розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка, розвивати уміння документально та художньо оформлювати зібраний матеріал.



Ресурси:

  • людські;

  • інформаційні;

  • технологічні;

  • художні.

Види діяльності


  1. Ми дослідники.

Дослідження і вивчення життєвого шляху Т. Г. Шевченка.

  • - Сирітська доля;

  • - Життєвий шлях Кобзаря.

  1. Ми краєзнавці.

Сторінками творчості Т.Г. Шевченка.

  • - Шевченко поет.

  • - Шевченко живописець.

  • - Шевченко кобзар.

  1. Ми творчі особистості.

- Складаємо вірші про Кобзаря.

- Малюємо ілюстрації до творів.

- Вікторини, загадки, кросворди.

ІІ. Шляхи реалізації проекту.


1. Завдання залучити учнів 4 класу до пошуку інформації про життя і творчість Т. Г. Шевченка.

2. Об’єднати учнів классу у групи.

3. Провести урок позакласного читання у 4 класі, пов’язаний із темою проекту.

4. Розподіл завдань для учнів за планом:

а) Ми дослідники - 2 тижні

Дослідження і вивчення життєвого шляху Т. Г. Шевченка.



  • - Сирітська доля;

  • - Життєвий шлях Кобзаря.

б) Ми краєзнавці - 2 тижні

Сторінками творчості Т.Г. Шевченка.



  • - Шевченко поет.

  • - Шевченко живописець.

  • - Шевченко кобзар.

в) Ми творчі особистості - 4 тижні.

- Складаємо вірші про Кобзаря.

- Малюємо ілюстрації до творів.

- Вікторини, загадки, кросворди.

5. Оформити проект:

- Оформити учнями інформацію у папку «Шевченко – це народ і як народ, він буде вічно жити».

- Оформити учнями виставку книг поета та малюнків до прочитаних творів.

- Провести урок позакласного читання «Шевченко – це народ і як народ він буде вічно жити».



ІІІ. Презентація проекту

ІV. Експертиза та оцінювання проекту

Зміст

Форма подання

Оцінка якості

Оформлення матеріалів довготривалого проекту «Шевченко – це народ і як народ він буде вічно жити» в окрему папку відповідно до шляхів та стежин гри.

Друкована, написана від руки, художньо оформлена, доповнена малюнками, аплікаціями, фотографіями.

Матеріали корисні та цікаві учням, батькам, вчителям.


























V. Загальні висновки:

Зміст проекту та надані матеріали свідчать про те, що проект носить практичну цінність, а його застосування приносить позитивні результати. Розробка носить авторський характер і становить інтерес для вчительського, учнівського та батьківського колективу. Як систематизований та структурований матеріал рекомендується для застосування вчителям початкових класів на уроках читання, громадянської освіти, образотворчого та музичного мистецтва.




Урок позакласного читання у 4 класі


Презентація проекту «Шевченко – це народ і як народ, він буде вічно жити».

Тип уроку: урок повторення (за методом проектів)

Мета: закріпити знання учнів про творчість Т.Г. Шевченко, розвивати мовлення, мислення, увагу, виховувати любов до книги, бажання читати твори Т.Г. Шевченка.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, мультимедійні презентації, картки з завданням, репродукції картин Т.Г. Шевченка - презентація , аудіо записи пісень, дитячі ілюстрації до творів та вірші про Шевченка.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

Вчитель. В цей погожий день. Слайд - 1

Завітало до нас чимало гостей.

Повернімося обличчям до них,

Усміхнімось і промовте: «Добрий день!»

Сьогоднішній урок читання присвячуємо видатному українському поету та художнику Тарасу Григоровичу Шевченку, вклонімося світлій пам'яті поета. Перегорнемо деякі сторінка життя великого Кобзаря, прислухаємося до шевченківської думки та слова.

У своєму «Заповіті» він казав:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Не злим тихим словом.



II. Оголошення теми та мети уроку. Слайд - 2

Мотивація навчальної діяльності.

Хто акровірш прочитає.

Про що піде мова - взнає.

Ти мусиш нам слівце назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати,

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

(Д. Білоус)

ІІ. Презентація проекту


Слово надається учасникам проекту. Ми з ними будемо подорожувати «Шевченківськими шляхами».

Звіт творчої групи «Дослідники».



1. Сирітська доля.

1-ий учень Слайд - 3

- 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчина. Батьки йому дали ім’я Тарас. Майбутній великий поет та художник, сіяч розумного, доброго, вічного. (Показує на карті України Черкащину, села Моринці та Шевченкове).



Вірш «Село! І серце одпочине.» Додаток - 1

2-ий учень Слайд - 4

- Його батьки були кріпаками. Кріпак - це людина, закріплена за паном, яка на нього працює. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ.

- Прізвище Шевченко пов’язане із назвою професії Швець.

Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко – Шевченко.

- Коли минав йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім’єю Кирилівка. Велика була сім’я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три сестрички (Катря, Ярина, Марія), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев’ятеро.

Вірш «І досі сниться: під горою» Додаток - 1

3-ій учень Слайд - 5

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та старша сестра Катерина.



Вірш «Садок вишневий коло хати.» Додаток - 1

Слухання запису мп3 «Садок вишневий коло хати»

4-ий учень Слайд - 6

- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущалися, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі-запорожці.



Вірш «Ой Богдане! Нерозумний сину!» Додаток - 1

5-й учень: Слайд - 7

Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка «в науку».За найменшу провину він карав своїх учнів різками. - Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, а в 11 років від злиднів і важкої роботи помер батько. Залишився хлопчик сиротою. В селі збереглася могила його матері та батька Григорія Івановича. Збереглася в селі хата дяка, в якій вчився малий Тарасик.



«Не називаю її раєм.» Додаток - 1

6-й учень: Слайд - 8

- Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не було.

Був він за “школяра-попихача”, тобто наймита.

Після декількох років поневірянь він стає слугою пана П.Енгельгардта, його козачком.

Про свою сирітську долю Шевченко пише багато віршів.

«Думка. Тяжко-важко в світі житии» Додаток - 1


2. Життєвий шлях Кобзаря.

7-ий учень Слайд – 9-12

- На життєвій дорозі Тарас зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії мистецтв. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар».

«Доля» Ти не лукавила зо мною, Додаток - 1

8-й учень: Слайд - 13

- Пани і цар злякались його віршів і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.



«Мені тринадцятий минало» Додаток - 1
Розгляд репродукції картини Л.С. Їжакевича «Тарас-пастух». Слайд - 14

У вірші «Мені тринадцятий минало» змальований образ Оксани Коваленко - подруги дитинства Тараса,



9-ій учень Слайд - 15

За зухвалі слова Шевченка запроторили в Орську фортецю на південних схилах Уралу. За Тарасом слідкували:



Все забороняли.

За писання й малювання

жорстоко карали.

Але цю заборону він завжди порушував і 23 квітня 1850 року Тарас Шевченко знову був заарештований. Його відправили у Новопетровську фортецю на безлюдному і дикому півострові. Єдиною відрадою поета був зелений городець із самотньою вербою, посадженою власними руками.

Вербову гілочку, як символ рідної України, повіз Тарас Григорович із собою на заслання і посадив у казахській пустелі.

Коли на чорний шлях ступав.

Ішов на прогнання в неволю

Галузку вербову підняв

Обчімкав і забрав з собою.

Була відірвана, як він.

Від пня і від землі святої.

Засуджена на лютий склін

Серед пустині степової.

Виросло велике дерево, яке люди назвали вербою Тараса. А потім поет виростив ще 200 вербинок з її гілочок. Вербовий гай у засланні нагадував Шевченкові рідну Україну.

Казахи і досі шанують пам'ять про українського Кобзаря. Вони поливають вербовий гай із Тарасової криниці, а гілочки із його верби насаджують скрізь, де пролягли поетові дороги.

Слухання запису мп3 « Зоре моя вечірняя»)

10-ий учень Слайд - 16

- Дуже хотілося поетові мати на Україні маленький будиночок. Але не судилося йому ні сімейного затишку, ні діток, яких він дуже любив. Це для них він написав і безплатно відправив на Україну 1000 «Букварів». Було це незадовго до смерті.



«Заповіт» Додаток - 1

Слухання запису мп3 «Заповіт»

11-ій учень.

Десять років заслання підірвали фізичні сили й здоров'я Шевченка.

Поет мріяв повернутися на Україну, але йому не дозволили, наказавши виїхати до Петербурга. Він був змушений виконати цей наказ.

Повернувсь Тарас з неволі

Вже хворим додому.

Але пісню, але думу

Не забув складати.

Як стражадала-горювала

Україна-мати.

12-ий учень Слайд - 17

Справжній співець України прожив тільки сорок сім років.

10 березня 1861р. Тарас Григорович помер. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Та чи могли люди забути й не виконати його «Заповіту»!

У травні того самого року його прах перевезли до України.

Поховали його на Чернечій горі поблизу Канева, яка тепер зветься Тарасовою.

13-ий учень

Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі). Це кобзарі.



«Думи мої, думи мої,» Додаток - 1

Слухання запису мп3 «Думи мої, думи мої»

  1. Звіт творчої групи «Краєзнавці». Слайд - 18


1-ий учень

Хоч і не легке було життя поета він написав багато поетичних творів. Багато написав про материнське щастя й горе, про людську мудрість, про історичну минувшину.



Інсценізація

Дія 1


Хлопчик. Матусенько, а правда, що небо на залізних стовпах

тримається?



Мати. Так, мій синочку, правда.

(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на



коліна матері, вона співає «Колискову»)

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку

запалює. І горить та свічка, поки людина не помре.

А як помре – свічка згасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому

одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?



Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, то її свічка

ледь-ледь тліє. А коли добра, робить людям добро, тоді

свічечка світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя

свічечка світила найясніше.



Мати. Старайся, мій хлопчику. ( Гладить сина по голові).
Вчитель: Чи здогадалися ви, хто дійові особи нашої інсценізації?

Діти. Так. здогадалися. Це мама і її маленький син Тарасик.

2-ий учень

Батьки його були власністю пана Енгельгарда. Гірке дитинство випало на його зло, але він дуже хотів вчитися. Він був допитливий , вразливий, цікавий до всього, його вабив довколишній світ. Прочитавши книгу С. Васильченка «Широкий шлях» під назвою: «Залізні стовпи».

Дія 2

Сусід: Слава Ісусу Христу!

Всі: Слава навіки.

Брат: Та у нас клопіт, що й вечеря не вечеря – хлопець десь дівся.

Зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, усі бур’яни обшукали, - як у воду впав!



Батько: Нічого, знайдеться. Може заснув десь у бур’яні. Проспиться – прийде…

Брат: Ну й де дітись вражій дитині?

( Чути: «Чумаки! Чумаки!»)



Сестра: А ось і наш волоцюга з’явився!

Брат: Нарешті прийшов!

Мати: Де це ти був?

Батько: Де це тебе носило досі?

Брат: Де ти блукав?

Батько: Де це ти був оце питаю?!! Чому не кажеш?

Тарас: Був у полі та й заблудив.

Батько: Бачили таке? Хто ж це тебе привів додому?

Тарас. Чумаки.

Всі: Хто?

Тарас: Стрінувся з чумаками. Питають: « Куди йдеш-мандруєш? А я кажу:

«В Кирилівку!» А вони кажуть: « Це ти ідеш в Моринці, а в Кирилівку треба назад іти. Сідай, -кажуть,- з нами, ми довеземо. Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти.



Батько: Бачили такого? Чумакувати надумав! І як воно згадало, що з Кирилівки?

Мати: Чого тебе понесло в поле? Чого?

Як ложкою працює! Наче три дні не їв!

( Тарас швидко їсть і пошепки розповідає братові і сестричці, а вони уважно слухають. Мати підслуховує).

Мати: Ви послухайте що цей волоцюга вигадує, старий цього не придумає збрехати, як воно! Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо. І ті ворота, куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби справді сам теє бачив. Ой, Тарасе, що з тебе буде?

Сусід: Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть щось добряче вийде!


  1. Шевченко - поет

3-ий учень Слайд - 19

Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче І сміється, радіє і сумує. Назвавши «Кобзарем» свою першу збірку, Шевченко підкреслив цим народність, волелюбність своєї поезії. Уся поетична творчість захоплює і вічно кличе до себе людей усіх поколінь.



«Тече вода із – за гаю»

4-ий учень

Прочитавши його вірші, ми бачимо, що душа його налаштована на добро, яке відлунює він у своїй поезії.


Вчитель. На слова Тараса Шевченка складено багато пісень («Садок вишневий коло хати; «Заповіт», «Зацвіла в долині», «Думи мої, думи мої», « По діброві вітер віє», «Зоре моя вечірняя», «Реве та стогне Дніпр широкий»).

Виконання учнями пісні «Зацвіла в долині червона калина». Слайд - 20

У поетичній спадщині поета є багато жартівливих віршів, які покладені на музику, і на сьогодні стали народними піснями.



(«Якби мені черевички» - виконання пісні з елементами танців.)

  1. Шевченко - художник. Слайди 22-27

Учитель. Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка налічує близько 1200 робіт – олійних картин, акварелей, офортів, малюнків.

Презентація картин Т. Шевченка "Катерина", "Тополя", "Пожежа в степу", "Вдовина хата на Україні", "Автопортрет" та інших.

Творчість Шевченка-художника посідає особливе місце в розвитку українського образотворчого мистецтва.

Художню освіту Т. Шевченко здобув у Петербурзькій Академії мистецтв. Вчителем Шевченка був видатний художник К. Брюллов.



5-ий учень

Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі, офорти (гравюри на металі).

- Розгляд репродукцій його картин.

Малюнок «Байгуші».

Байгуші - це бідні казахські діти, яким дозволялося жебракувати. Автопортрет на малюнку свідчить про симпатії художника до бідних казахських дітей. Шевченко виявляв глибокий інтерес до казахського народу.

6-ий учень

Малюнок «Кара шпіцрутенами». Шпіцрутени - це довгі, гнучкі лозини, якими били засуджених. Це страшна розповідь про жорстокі порядки в царській армії. Цією картиною Шевченко закликає народ до боротьби за людські права і волю.



7-ий учень

Гравюра на металі «Дари в Чигирині 1649 року».

Шевченко виявив себе добрим знавцем історичного минулого і досвідченим художником. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка-гравера.



8-ий учень

Пейзаж казахських степів «Форт Кара-Бутак» та інші Шевченко виконав під час перебування в складі наукової експедиції, яка вивчала Аральське море.



9-ий учень

Це автопортрет Т. Шевченка, який у різні роки їх намалював кілька. Автопортрет - це портрет художника, створений ним самим.



10-ий учень

У 1842 р. Шевченко створив картину "Катерина". У ній з великою силою правди розкрив трагедію поневоленої жінки. Погожий літній день, спокійний краєвид з вітряком, святкове вбрання Катерини – і раптом цей сумний-сумний вираз її юного обличчя, похилена голова. Полотно "Катерина" свідчило про те, що Шевченко засуджував тяжке становище жінки в тогочасних умовах.



  1. Шевченко – кобзар Слайди 28-30

11-ий учень

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків, сподівання на краще майбутнє. Старець-кобзар - вчитель правди.


12-ий учень

Співаючи, вони грали на старовинному інструменті - кобзі. (Розгляд кобзи). Назва інструменту і дала назву - кобзарі.

Ішов кобзар до Києва

Та сів спочивати:

Торбинками обвішаний

Його провожатий.

Мале дитя коло нього

На сонці куняє.

А тим часом кобзар

Ісуса співає.



Розгляд репродукції картини Л.М. Жемчужникова «Кобзар на шляху».

13-ий учень

Тарас Григорович не грав на кобзі. не співав пісень по дорогах України, але читаючи його твори, ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав „Кобзар”. Входило до неї тоді 8 поезій.


  1. Ми творчі особистості

Презентація малюнків учнів Додатки - 2
Вчитель. Розгляньмо ілюстрації які ви намалювали, і з'ясуймо до яких саме творів Шевченка ці малюнки.

Діти дібрали назви до малюнків словами поета?


Народ про Т. Шевченка

Народ творив про Шевченка легенди, прислів'я, приказки, вишивав його портрет на полотні, малював, вирізьблював, будував йому пам’ятники.



1 учень. Шевченко Тарас. Наче сонце для нас.

2 учень. Шевченкове перо панів по серцю шкребло.

3 учень. Пани Шевченка карали, Але мудрості не відібрали.

4 учень. Тарасові слова – то правда жива.

5 учень. Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

6 учень. Хто Шевченка почитав, той багатий серцем став.

1 учень. Шевченкове слово в віках не старіє.

2 учень. Ми Шевченка славить будем, і ніколи не забудем.

ІІІ. Підсумковий етап проекту.

1. «Шифрувальники».

- Хто такий Т.Г. Шевченко?

Т.р.с Гр.г.р.в.ч Ш.вч.нк. - в.л.к.й .кр.їнськ.й п..т, х.д.жн.к.

2. Із розсипанки скласти строфу вірша.

(Слова записані на картках. Складаємо строфу вірша на магнітній дошці).

Зоре тихесенько

Зійди з вечірняя,

Поговорим моя горою,

В неволі над тобою.

(Читання складеного вірша).

3. Складання букету Кобзареві.

Над Дніпром височить пам'ятник-велетень. Не заростають стежки до могили великого Кобзаря, все життя і творчість якого є зразком того, як справжній митець повинен своїм талантом служити народу.



(На звороті кожної квіточки записані слова із вірша Т. Шевченка. Назвати назву вірша).

· … соловейко в темнім гаї сонце зустрічає…

Світає, край неба палає ») ;



·… пташечка зраділа і защебетала...

( « Зацвіла у лузі червона калина...»);



·… у Дніпра веселочка воду позичає...

( « Зоре моя вечірняя…»;



·… сам Бог витає над селом...

( « Село! І серце одпочине…»);



·… хлюпочуться качаточка поміж осокою…

( « Тече вода із-за гаю»)...



·… сім'я вечеря коло хати,

вечірня зіронька встає...

( « Садок вишневий коло хати»);

·… ще треті півні не співали,

ніхто ніде не гомонів...

( « Реве та стогне Дніпр широкий...»).

На Тарасовій могилі у будь-яку пору року свіжі квіти. Ми теж сьогодні склали букет - символ нашої пам'яті, нашої любові й шани, нашої безмірної вдячності. (Діти ставлять квіти у вазу до портрета Т. Шевченка).

Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани

Тебе пом'янули.

І народи Вкраїни

Заповітів твоїх не забули.

Діти читають власні вірші про Т.Г. Шевченка.

1 учень.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки,

І слово твоє серце зігріва,

Тобі несемо ми оці квітки,

Щоб розцвітала матінка земля.

2 учень.

В вінок барвистий сплетені суцвіття

До ніг тобі,Тарасе, кладемо.

І хоч пройшло вже два століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

3 учень.

Живи, поете! В слові і у пісні, –

Ти доброти навчаєш нас усіх

Твої повчання нам і зараз дійсні.

Нехай завжди луна дитячий сміх.

4 учень.

І кожен рік, в весняний час,

Всі українські діти

Згадують: нас любив Тарас!

Йому дарують квіти.

5 учень.

Сповнить Тараса заповіт

Ніхто з нас не забуде,

І хоч минуло 200 літ,

Він завжди з нами буде.

6 учень. Уклін, Тобі Кобзарю,

Великий наш пророче,

Тобі співає пісню,

Те серденько дитяче.

Ми будем пам’ятати,

Всі твої заповіти.

Бо ти наш рідний батько,

А ми всі твої діти.

Вчитель: Юні друзі! Дорожіть Шевченком. Хочеться вірити, що, вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху завжди будуть Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово!

- Читайте його твори і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова — одна з найкращих мов світу!

- Учітеся, шануйте батьків, живіть дружньо — учив Шевченко! І це сьогодні головне ваше завдання. Нехай на вашому шляху завжди будуть поруч Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово!

Учні: До побачення, любі гості,

Вам зичим радості й пісень.

Вам також ми бажаємо

Настрою на цілий день!






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка