Соціально-педагогічні основи запобігання торгівлі людьми І експлуатації дітей



Скачати 257.4 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір257.4 Kb.
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАПОБІГАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІТЕЙ

(навчальна програма, Київ, 2009)

Рекомендовано до друку Науково-методичною Радою Міністерства освіти і науки України (Протокол НМК №1 від 29.01.2008 року)
Автор – О.А.Удалова, старший науковий співробітник Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, кандидат педагогічних наук.
Рецензенти: В.Г.Панок, директор Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, кандидат психологічних наук; І.М. Мельникова, старший науковий співробітник Інституту вищої освіти АПН України, кандидат педагогічних наук.
Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, рекомендовану літературу, плани семінарських занять, завдання і запитання для самоконтролю, перелік питань, які виносяться на залік.


Пояснювальна записка
Україна стикається з грубими порушеннями прав людини, насильством та торгівлею людьми. Суспільна загроза цих явищ полягає в посяганні на права людини, які задекларовані в міжнародних і національних документах: на невід’ємне право на життя (ст. 27 Конституції України), право на повагу до гідності (ст. 28 Конституції України), на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 Конституції України), свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33 Конституції України) та ін.

Організація Об’єднаних Націй прийняла низку актів – декларацій, конвенцій та інших документів, які після ратифікації їх державами допомагають долати різні види дискримінації та насильства щодо особистості. Серед них варто згадати Загальну декларацію прав людини (ООН, 1948 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ООН, 1966 р.), Декларацію соціального розвитку (ООН, 1986 р.), Конвенцію про права дитини (ООН, 1989 р.) тощо.

Торгівля людьми, незважаючи на зусилля державних органів, міжнародних та неурядових організацій, залишається однією з найгостріших проблем в Україні.

Україна як демократична держава взяла на себе зобов’язання щодо дотримання міжнародного права в частині захисту прав людини – запобігання торгівлі людьми.


Система освіти має великі можливості щодо попередження торгівлі людьми. Педагогічний процес значною мірою зумовлюється змістом освітніх предметів, який сприяє оволодінню знаннями про людину та суспільство, про права людини. Особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, правознавству, суспільствознавству, літературі (українській та світовій), філософії, соціології, політології тощо.

Головні завдання навчально-виховних заходів із запобігання торгівлі людьми – підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.

Управління педагогічним процесом здійснює вчитель, який повинен спроектувати навчально-виховну роботу, організувати співробітництво сім’ї і навчального закладу, оперативно контролювати хід процесу і вносити відповідні корективи, аналізувати досягнуті результати та виявляти недоліки, оперуючи визначеннями, засобами і формами педагогічного процесу.

Україна, інтегруючись у європейську спільноту, затвердила цілий ряд національних програм з проблем ґендерної рівності, захисту прав дитини, запобігання торгівлі людьми. Вагоме місце серед них займає постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007р. №410 «Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року», яка передбачає низку важливих заходів освітньо-інформаційного характеру. Цією постановою передбачено розроблення та впровадження у вищих навчальних закладах, обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, у педагогічних вищих навчальних закладах спецкурсу з питань запобігання торгівлі людьми.

Запропонована програма спрямована насамперед на те, щоб мінімізувати розрив між існуючими та необхідними знаннями студентів, педагогів у сфері правового захисту дітей від експлуатації і торгівлі людьми та умінням використовувати ці знання на практиці.

Реалізація стратегічних цілей та визначення системи педагогічних заходів у виховній роботі щодо запобігання торгівлі людьми повинна базуватися на вирішенні таких основних завдань:



  • єдність спеціалізації (правового, організаційного, планового, інформаційного, методичного забезпечення), створення єдиної системи роботи правоохоронних органів та неурядових організацій, закладів освіти щодо протидії порушенням прав людини;

  • комплексність, що передбачає поєднання різних засобів впливу на особистість, умови її життя і виховання;

  • плановість, програмно-цільовий підхід до організації діяльності з попередження торгівлі людьми, насильства, експлуатації тощо;

  • багатоступеневість заходів загального і соціального попередження експлуатації і торгівлі людьми серед учнівської та студентської молоді;

  • диференціація та індивідуалізація заходів щодо виховання конкретної особи з урахуванням її вікових та психологічних особливостей, причин та умов порушення її поведінки;

  • єдність заходів педагогічного впливу та соціальної допомоги;

  • єдність колективних, групових та індивідуальних заходів;

  • конкретність і реальність профілактичних дій щодо порушення прав людини.

Орієнтованою програмою передбачено найактуальніші теми і проблеми, які дозволять сформувати у студентів, педагогів знання, навички щодо запобігання торгівлі людьми – насамперед, такі:



    • права людини у міжнародному та національному законодавствах;

    • міжнародне та національне законодавство щодо захисту прав дітей;

    • міжнародне та національне законодавство щодо протидії торгівлі людьми та пов’язаним з нею злочинами;

    • міжнародне та національне законодавство щодо протидії торгівлі дітьми, комерційній сексуальній експлуатації дітей та використанню найгірших форм дитячої праці;

    • порядок усиновлення українських дітей іноземними громадянами;

    • нормативно-правове забезпечення роботи з надання допомоги дітям, потерпілим від торгівлі людьми;

    • право повнолітніх на працю – гарантія міжнародних та національних документів;

    • дитяча праця – основні законодавчі акти;

    • суб’єкти діяльності щодо протидії торгівлі людьми в Україні;

    • виконання положень Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року;

    • ґендерна політика;

    • основні етапи системи надання допомоги дітям, потерпілим від торгівлі людьми в Україні;

    • повноваження служб у справах неповнолітніх у протидії торгівлі людьми;

    • порядок звернення із заявами про злочин до правоохоронних органів;

    • роль неурядових організацій в Україні у здійсненні роботи щодо протидії торгівлі людьми;

    • основні напрями, форми і методи навчально-виховної роботи з учнями та студентами;

    • планування виховної роботи і соціальної профілактики торгівлі людьми;

    • організація просвітницької роботи з батьківською громадськістю.

Цей спецкурс може бути доповненням до циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Науково-методичні матеріали рекомендується використовувати в процесі підготовки студентів педагогічних ВНЗ, в системі підвищення кваліфікації викладачів, класних керівників, практичних психологів, соціальних працівників, при проведенні навчально-виховної роботи із учнівською та студентською молоддю, а також при підготовці молоді до сімейного життя.

Запропонована навчальна програма згрупована у трьох модулях.

На вивчення курсу відводиться 54 години (з них: лекційних – 8, семінарських – 12, самостійної роботи – 24, консультацій – 10).

Зміст навчальної програми
Модуль 1.

Тема 1: Торгівля людьми: історичний огляд та проблеми визначення

Основні підходи до визначення поняття торгівлі людьми. Визначення феномену «торгівля людьми», «рабство»

Причини виникнення торгівлі людьми в світі і в Україні

Співвідношення феноменів торгівлі людьми та торгівлі жінками, дітьми

Характеристика потенційної групи ризику
Тема 2: Торгівля людьми – порушення прав людини

Конституційні принципи правового статусу громадян України. Загальне уявлення про права людини і про історію боротьби за їх визнання та юридичне закріплення. Ситуація в Україні щодо торгівлі людьми та експлуатації дітей. Сучасні міжнародні правові стандарти в галузі прав людини. Міжнародне та національне законодавство щодо протидії торгівлі людьми та пов’язаних з нею злочинами.


Тема 3: Трудова еміграція з України в контексті загальноосвітніх міграційних процесів
Основні причини трудової міграції. Аналіз статистичних даних щодо громадян України, що виїжджають за кордон. Шляхи влаштування українських громадян українських громадян на роботу за кордоном. Працевлаштування громадян в Україні. Соціально-економічні наслідки трудової еміграції для України. Вплив міграційних процесів на стан демографічної ситуації в Україні. Правовий статус українських трудових мігрантів та стан дотримання їх прав.
Модуль 2

Тема 4: Правові аспекти заборони торгівлі людьми та експлуатації дітей
Загальна характеристика українського законодавства та окремі види злочинів (торгівля людьми, експлуатації дітей). Інтерпол та його діяльність у боротьбі з торгівлею людьми. Огляд законодавчої системи з питань торгівлі людьми та експлуатації дітей у деяких зарубіжних державах. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні. Проблеми бездоглядності та безпритульності дітей. Порушення прав дітей: експлуатація і торгівля
Тема 5: Діяльність неурядових та міжнародних організацій щодо запобігання торгівлі людьми

Роль неурядових організацій у здійсненні роботи щодо протидії торгівлі людьми. Неурядові та міжнародні організації в Україні та їх діяльність щодо запобігання торгівлі людьми. Діяльність неурядових організацій за кордоном – суттєва допомога потерпілим від торгівлі людьми. Напрями роботи неурядових організацій щодо превентивно-освітньої кампанії з питань запобігання торгівлі людьми


Модуль 3.
Тема 6: Запобігання торгівлі людьми: процес та методи соціально-педагогічної роботи

Уявлення про процес соціально-педагогічної роботи щодо запобігання торгівлі людьми.

Технологія реалізації діагностичного прогностичного напряму соціально-педагогічної роботи. Форми і методи соціально-профілактичної роботи. Технологія реалізації корекційно-реабілітаційної діяльності з потерпілими від торгівлі людьми. Форми і методи просвітницької діяльності у системі навчально-виховної роботи у навчальному закладі . Напрями і зміст методичної роботи з проблем запобігання торгівлю людьми і експлуатації дітей.
Тема 7: Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності

Права та обов’язки дитини в сім’ї. Роль сім’ї у соціалізації особистості. Особливості соціалізації дитини в різних типах сімей. Причини і теорії виникнення торгівлі дітьми. Діти-жертви торгівлі і експлуатації. Злочини проти життя, здоров’я і гідності дитини. Провідні завдання родинного виховання. Безпечна поведінка дітей, правила поведінки в Інтернеті.


ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ

ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Міжнародна законодавство і державна політика у сфері охорони прав людини

План.


  1. Міжнародні законодавчі акти в сфері захисту прав людини.

  2. Основні напрями діяльності ООН. Документи ООН з прав людини.

  3. Законодавчі акти в сфері захисту прав дитини в Україні.

  4. Соціальна політика Україні щодо запобігання торгівлі людьми.

  5. Трудова міграція: причини і наслідки.

  6. Права, обов’язки та можливості громадян України за кордоном.

Практичні аспекти захисту громадянами України своїх прав і законних інтересів (практичні заняття)

а) порядок звернення за захистом до органів державної виконавчої влади та прокуратури;

б) порядок звернення за судовим захистом, адвокатський захист;

в) механізм подання заяв та скарг до міжнародних та державних установ;

г) захист прав українських трудових мігрантів за кордоном


Література: 3, 8, 11, 16, 20, 22, 25, 27, 28, 29, 37, 38, 45, 46, 47, 50
Тема 2. Порушення прав дітей: експлуатація та торгівля.

План



  1. Основні права дитини, проголошені в міжнародних та національних документах

  2. Торгівля дітьми – грубе порушення прав дитини

  3. Причини поширення торгівлі дітьми в Україні

  4. Комерційна сексуальна експлуатація дітей: ситуація в Україні та шляхи запобігання

  5. Використання найгірших форм дитячої праці: актуальність для України, шляхи протидії

  6. Діяльність держави щодо протидії торгівлі дітьми.

  7. Діяльність неурядових організацій у напрямі протидії торгівлі дітьми.

  8. Шляхи запобігання торгівлі дітьми.

  9. Основні правила безпечної поведінки дитини.

  10. Інформаційні засоби зв’язку (Інтернет, мобільні телефони) і правила безпеки щодо їх використання.


Література: 7, 8, 9, 14, 16, 17, 20, 32, 34, 35, 36, 42, 43, 49, 54, 57.
Тема 3. Шляхи запобігання торгівлі українськими громадянами / Науково-методична конференція
Мета: систематизація, розширення, поглиблення та актуалізація знань педагогів.
Навчально-виховне призначення підсумкового заняття полягає в тому, щоб закріпити вміння захищати свої права і інтереси через систему законодавчої, виконавчої та судової влади.
Оформлення: передбачає виставку спеціальної літератури, кращих рефератів, доповідей та ін.
План

  1. Закон як інструмент забезпечення основних прав людини (доповідь).

  2. Рабство та його сучасні прояви (доповідь).

  3. Торгівля людьми як злочин проти людини (доповідь).

  4. Дитяча праця у сучасному світі та в Україні (доповідь).

  5. Форми та методи роботи педагогів щодо профілактики торгівлі людьми і експлуатації дітей (доповідь).


Питання для обговорення:


  1. Які міжнародні документи проголошують права людини?

  2. Які види прав Ви знаєте?

  3. У чому їх суть? Які основні права людини гарантує Конституція України?

  4. Яку роль посідають ратифіковані міжнародні договори у системі національного законодавства?

  5. Які міжнародні документи спрямовані на протидію торгівлі людьми?

  6. Які є основні напрями протидії торгівлі людьми та пов’язаним з нею негативним явищам?

  7. Що таке рабство і коли вперше з’явилося поняття «біле рабство»?

  8. Що таке торгівля людьми (відповідно до визначення Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї)?

  9. Як виглядає схема скоєння злочину торгівлі людьми?

  10. Порівняйте визначення статті 149 ККУ та Протоколу. У чому різниця?

  11. Яке покарання передбачено статтею 149 ККУ за скоєння злочину торгівлі людьми?

  12. Які ще національні документи спрямовані на протидію торгівлі людьми?

  13. Чому необхідно виділяти дітей в окрему категорію?

  14. Які основні міжнародні документи спрямовані на охорону прав дітей?

  15. Які права дитини проголошує Конвенція ООН про права дитини?

  16. Які законодавчі акти України покликані охороняти права дитини?

  17. Що проголошує стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства»?

  18. Які міжнародні документи спрямовані на протидію експлуатації дітей?

  19. Що таке торгівля дітьми?

  20. У якій статті КК України особливу увагу приділено боротьбі з торгівлею дітьми?

  21. Що таке жорстоке поводження з дітьми?

  22. Які міжнародні документи регламентують право людини на працю?

  23. Які гарантії права на працю проголошує Конституція України?

  24. Які особливості роботи неповнолітніх установлює законодавство України?


Додаткові ресурси: перегляд відео матеріалу з проблем протидії торгівлі людьми.
Підсумковий захід може відбуватися у формі конференції, семінару, усного журналу, кінолекторію та ін.
Література: 1, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 21, 24, 29, 30, 31, 32, 33, 37, 48, 50, 60, 63, 66.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Міжнародні основні документи, які декларують необхідність дотримання та захисту прав людини, у тому числі дітей:
Загальна декларація прав людини 1948 р.,

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (ст.10),



Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст.. 23 і 24).


  1. Документи, які окремо наголошують на захисті прав дитини:

    • Женевська декларація прав дитини 1924 р.;

    • Декларація прав дитини 1959 р.;

    • Конвенція про права дитини 1989 р. (ст. 1-41)




  1. Документи, які спрямовані на боротьбу з торгівлею людьми:

  • Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами (1949 р.);

  • Декларація «Про ліквідацію насильства щодо жінок» (Генеральна Асамблея ООН 1993 р. );

  • Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, Нью-Йорк, 1979 р.);

  • Конвенція ООН по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю (200 р.);

  • Додатковий протокол до Конвенції ООН по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї (2000 р.);

  • Рекомендації Ради Європи




  1. Документи, які спрямовані на боротьбу з різними формами експлуатації та торгівлі дітьми:

  • Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи «про сексуальну експлуатацію, порнографію, проституцію, а також торгівлю людьми та підлітками»;

  • Факультативний Протокол до Конвенції про права дитини, що стосується торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії (Нью-Йорк, 25 травня 200 р.);

  • Стокгольмська Декларація та План дій проти комерційної сексуальної експлуатації дітей (1996 р., підписана 122 країнами);

  • Конвенція про громадянсько-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (1980 р.);

  • Конвенція про захист дітей співробітництво в галузі міжнародного усиновлення (Гаага, 1993 р.);




  1. Конвенції МОП:




    • Конвенція №29 «Про примусову і обов’язкову працю» (1930 р.);

    • Конвенція №10 «Про мінімальний вік допуску дітей на роботу у сільському господарстві» (1921 р.);

    • Конвенція №15 «Про мінімальний вік допуску підлітків на роботу як вантажників вугілля або кочегарів на флоті» (1921 р.);

    • Конвенція №16 «Про обов’язковий медичний огляд дітей і підлітків, зайнятих на борту суден» (1921 р.);

    • Конвенція № 58 «Про мінімальний вік допуску дітей на працю в морі» (1936 р.);

    • Конвенція №59 «Про мінімальний вік прийому дітей на роботу в промисловості» (1937 р.);

    • Конвенція №77 «Про медичний огляд дітей і підлітків з метою з’ясування їх придатності до праці у промисловості» (1946 р.);

    • Конвенція №90 «Про нічну працю підлітків у промисловості» (1948 р.) (всі вищезгадані конвенції ратифіковані Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11.08.1956 р.);

    • Конвенція № 123 «Про мінімальний вік допуску на підземні роботи у шахтах та рудниках» (1965 р.) (ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 04.02.1970 р.);

    • Конвенція № 138 «Про мінімальний вік прийому на роботу» (ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 04.03.1979 р.);

    • Конвенція № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці».

II. Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, які спрямовані на охорону дитинства в Україні:

  1. Закони України та документи, прийняті Верховною Радою України:

    • Закон України «Про охорону дитинства», статті 10, 32 (від 25.04.2001, № 2402-3);

    • Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (від 15.11.2001, №2789-ІП)

    • Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю в Україні» (від 21.06.2001, №2558-ІП);

    • Закон України «Про захист суспільної моралі» (від 20.11.2003, №1296-IV);

    • Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001р., № 2334-111;

    • Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01 червня 2000 р.;

    • Закон України «Про освіту» (введений в дію Постановою Верховної Ради України № 1144—12 від 04.06.91, із змінами та доповненнями);

    • Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» (15.12.92, № 2859);

    • Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (05.02.1993 р., № 2998-ХТТ);

    • Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» (24.01.1995 р., № 20) із змінами та доповненнями;

    • Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» (16 липня 1999 р.);

    • Закон України «Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції дитячої порнографії'» від 3 квітня 2003 р., № 716—ІУ;

    • Закон України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 182 «Про заборону та негайні заходи шодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» від 5 жовтня 2000 р., № 2022—ІП;

    • Сімейний кодекс України (вступив в силу 1 січня 2004 р.);

    • Кримінальний кодекс України (вступив в силу 1 вересня 2001 р.);

    • «Про забезпечення організаційно—правових умов соціального захисту дітей—сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (від 13.01.05, № 2342-ІУ);

    • «Про внесення змін до статті 177 Сімейного кодексу України і статті 32 Цивільного кодексу України» (від 02.06.2005 р., № 2620—IV);

    • «Про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства" (щодо визначення та заборони найгірших форм дитячої праці, від 03.02.2005 р., №2414-1У);

    • «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (в частині регламентації діяльності комп'ютерних клубів, ігрових закладів, від 11.01.2005 р., № 2304-IУ);

    • «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей" (від 16.11.05, № 3097—IV), на виконання якого повноваження щодо усиновлення дітей від Центру з усиновлення дітей при МОН передається до урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини, який створюється у складі Мінсім'ямолодьспорту.

  1. Укази Президента України:

  • «Про затвердження Заходів щодо поліпшення становища дітей—сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» від 17.10,97, № 1153/97;

  • «Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконаленню взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку» (від 18.01.2001 р., № 20/2001).

  • 11 липня 2005 року за № 1068 Указ «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» та «Про проведення у 2006 році Року захисту прав дитини.

3.Постанови Кабінету Міністрів України:

– Постанова Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.95 «Про затвердження правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон та проїзних документів дитини, їх тимчасового отримання та вилучення»;



  • «Про подальший розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді та підвищення ефективності їх діяльності» (21.01.1998 р., № 63);

  • «Про комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні» (20.03.1998 р., № 348);

  • «Про поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (16.06.1998 р., №909) та інші;

  • «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» (постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р., № 564);

  • «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю»(постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р.);

  • «Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога» (від 13 червня 2002 р.);

  • «Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги» (від 19 серпня 2002 р. № 1203);

  • «Про затвердження порядку повернення дітей—іноземців до місць їх постійного проживання» (від 26 вересня 2002 р., № 142);

  • «Про затвердження Типового положення про центр реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми» від 27.06.2003 р., № 987;

  • «Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 28 січня 2004 р., № 87;

  • «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності та безпритульності»;

  • Постанова КМУ від 06.02.2006р. № 106 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей—сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошової винагороди батькам—вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною»;

  • «Про Типове положення про соціально—реабілітаційний центр —дитяче містечко»;

  • Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про. схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Національний ) план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки» №229-р від 22.04.2006 р.;

  • Розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки» №503-р від 07.12.2005 р.;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки» №623 від 11.05.2006 р.;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки» №1767 від 20.12.2006 р.;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року» №410 від 07.03. 2007 р.


Завдання для підсумкового контролю


  1. Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини в Україні.

  2. Конституція України. Аналіз основних положень, що стосуються прав дітей та молоді.

  3. Міжнародні механізми забезпечення прав людини.

  4. Міжнародна хартія з прав людини її структура.

  5. Загальна декларація прав людини – перший в історії міжнародних відносин акт, в якому проголошено права людини і її основні свободи.

  6. Декларація прав дитини. Основні принципи. Зміст та завдання, що випливають з неї.

  7. Особливості соціального становлення молоді в Україні.

  8. Чинне законодавство стосовно дітей в Україні.

  9. Торгівля людьми, як проблема порушення прав людини.

  10. Сучасне рабство. Торгівля дітьми.

  11. Боротьба з торгівлею людьми на національному та міжнародному рівнях.

  12. Законодавча база щодо захисту прав людини та запобігання торгівлі людьми.

  13. Права людини у міжнародному та національному законодавствах.

  14. Міжнародне та національне законодавство щодо протидії торгівлі людьми та пов’язаним з нею злочинам.

  15. Трудова міграція і її наслідки.

  16. Шляхи легального працевлаштування закордоном українських громадян.

  17. Сімейні традиції деяких країн світу.

  18. Статус жінки в суспільстві в деяких країнах світу.

  19. Основні права дитини, проголошені в міжнародних та національних документах.

  20. Торгівля дітьми – грубе порушення прав дитини.

  21. Причини поширення торгівлі дітьми в Україні.

  22. Комерційна сексуальна експлуатація дітей: ситуація в Україні та шляхи запобігання.

  23. Використання найгірших форм дитячої праці: актуальність для України, шляхи протидії.

  24. Діяльність держави в напрямі протидії торгівлі дітьми.

  25. Діяльність неурядових організацій у напрямі протидії торгівлі дітьми.

  26. Шляхи запобігання торгівлі дітьми.

  27. Основні правила безпечної поведінки. Правила безпеки в Інтернеті.

  28. Насильство як соціальна проблема.

  29. Міжнародні стандарти з питань дитячої праці.

  30. Законодавство України та його відповідність конвенціям МОП №№ 138, 182.

  31. Концепція національної політики запобігання та ліквідації дитячої праці в Україні.

  32. Освітня стратегія щодо викоренення незаконного використання дитячої праці.

  33. Освіта як умова профілактики залучення дітей до незаконних форм праці.

  34. Програма психотерапевтичної підтримки дітей, що постраждали від насильства.

  35. Психологічна реабілітація дітей, що були зайняті у найгірших формах дитячої праці, шляхом активізації креативного потенціалу особистості.

  36. Насильство як фактор деструкції особистості підлітка.

  37. Ґендер, соціальні ролі, ґендерний стереотип.

  38. Духовна атмосфера і стиль сімейного виховання.

  39. Порушення стосунків дитини й дорослого як першоджерело соціальної дезадаптації.

  40. Типологія соціально дезадаптованої поведінки дітей з проблемних сімей.

  41. Організація просвітницької роботи з батьківською громадськістю.

  42. Зміст і форми роботи з неблагополучними сім’ями.

  43. Робота з неповними сім’ями.

  44. Робота з конфліктними сім’ями.

  45. Робота з багатодітною сім’єю.

  46. Соціалізація вихованців інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

  47. Ґендерні ролі в сім’ї. Ґендерна дискримінація.

  48. Організація дитячої праці в позаурочний та позашкільний час.

  49. Негативний вплив незаконних форм праці на здоров’я дітей.

  50. Дитячі захворювання, пов’язані з насильством та експлуатацією.

  51. Трудові права неповнолітніх.

  52. Соціально-педагогічна профілактика насильства над дітьми.

  53. Принципи соціально-педагогічної діяльності щодо запобігання насильства над дітьми.

  54. Характеристика функцій соціально-педагогічної діяльності щодо запобігання торгівлі людьми.

  55. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності.

  56. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що залишилися без опіки батьків.

  57. Технології соціально-педагогічної роботи щодо запобігання порушення прав людини.

  58. Соціально-педагогічна діяльність у навчальних закладах.

  59. Соціальна вулична робота. Волонтерські дії.

  60. Технологія реалізації педагогами діагностичного і прогностичного напряму роботи.

  61. Модель професійної педагогічної діяльності щодо запобігання торгівлі людьми.


Рекомендована література


  1. Агєєва В.П., Близнюк В.В., Головашенко І.О. та ін. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 536 с.

  2. Анализ работы «горячих линий» по предотвращению торговли людьми в Украине и возможные пути их развития / Е.Левченко, О.Калашник, И.Шваб и др. – К.: Украинский институт социальных исследований, 2004. – 84 с.

  3. Вегера С.А. Аспекти праці та соціальної захищеності дітей в Україні. – К.: Міністерство праці та соціальної політикив Україні, 2001.

  4. Безпальча Р. Предотвращение домашнего насилия и торговли людьми. – К.: Winrock International, 2001. – 252 c.

  5. Безпальча Р. та ін. Запобігання домашньому насильству і торгівлі жінками: Підручник з проведення тренінгів. – К.: Winrock International, 2002.

  6. Безсонова А., Литвинова Т., Руденко-Кардаш Л. та ін. Книга для тренерів: Програма навчання фаховим навичкам. – К.: Winrock International, 2002.

  7. Бжиська Ю.В. Проблема жорстокого ставлення до дітей у сім’ї в США // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: Зб. наук. пр. в 2 ч. – К.: ІПБ, 2000. – Ч.2. – С.161–168.

  8. Боротьба проти використання праці дітей. – К.: Вид-во «Пульсарі», 2002.

  9. Боротьба проти експлуатації дітей. – К.: Вид-во «Міленіум», 2002.

  10. Бопп Д., Березовецький Т., Пчеліна С. та ін. Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. – К., 2002.

  11. Брандер П., Гомес Р., Кин Э., Леминер М., Оливейра Б., Ондрачкова Я., Суслова Е. и др. Компас: Пособие по образованию в области прав человека с участием молодежи / Под ред.: П. Брандер., Э.Кин, М.Леминер. – Венгрия, Council of Europe, 2002.

  12. Бугаєць Н.А., Трубавіна І.М. Теорія і практика взаємодії сім’ї та школи. – Х.: ХДПУ, 2001.

  13. Впровадження тендерних підходів у діяльність правоохоронних органів України: Матеріали науково-практичної конференції (18-20 травня 2005 р.) // Національний університет внутрішніх справ. – К., 2005. – 146 с.

  14. Галустян Ю.М., Новицька В.П., Петрочко Ж.В. Уразливість дітей щодо комерційної сексуальної експлуатації в Україні: Ситуаційний аналіз. – К., 2003.

  15. Григорович И.Н. Синдром жестокого обращения с ребенком. Общие вопросы и физическое насилие: Учебное пособие для студентов и врачей. – Петрозаводск: Изд-во ПГУ, 2000.

  16. Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці: Конвенції Міжнародної Організації Праці. – К., 2000.

  17. Запобігання торгівлі дітьми з метою їх використання для примусової праці та сексуальної експлуатації в Україні: Проект звіту соціологічного дослідження за методом швидкого оцінювання / Наук. ред. Ю.Саєнко, О.Петращук. – К., 2003. – 72 с.

  18. Завилянский Й.Я., Блейхер В.М., Крук Й.В., Завилянская Л.Й. Психиатрический диагноз. – К.: Вища школа, 1989. – 305 с.

  19. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю в Україні» // Нормативно-правове забезпечення діяльності центрів соціальних служб для молоді. – К.: ДЦССМ, 2002. – С.5–11.

  20. Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей. Навчальний посібник / За ред. К.Б.Левченко, О.А.Удалової. – К., 2005. – 210 с.

  21. Запобігання торгівлі людьми: взаємодія органів державної влади, міжнародних та неурядових організацій / Галустян Ю.М., Дорошок Т.О., Колос Л.Є., Левченко К.Б. та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004.

  22. Збірник інформаційних матеріалів / Державний комітет України у справах сім’ї та молоді, Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна». – К., 2003.

  23. Иванов Н.Я. Популяционные нормы для определяемых с помощью ПДО показателей акцентуации характера у подростков // Психологическая диагностика при нервно- психических и соматических заболеваниях. – Л., 1985. – С.44–46.

  24. Игошев К.Е., Миньковский К.М. Семья. Дети. Школа. Библиотека для родителей. – М.: Юр. лит-ра, 1989. – 96 с.

  25. Левченко К.Б., Удалова О.А., Дорошок Т.О., Калашник О.А., Ковальчук Л.Г. та ін. Інформаційний вісник // Вища освіта: Інформ. вісник. – К., 2004. – №15. – 47 с.

  26. Левченко К.Б. Ґендерна політика в Україні: визначення, формування, управління: Монографія. – Х.: Вид-во НУВС, 2003. – С.268–303.

  27. Левченко К.Б. Права жінок: зміст, стан та перспективи розвитку: Монографія. – Х.: Вид-во НУВС, 2001. – С.185–246.

  28. Левченко К.Б. Механізми контролю за дотриманням прав жінок та досвід їх застосування на міжнародному і національному рівні // Дотримання прав жінок та завдання правоохоронних органів України: Зб. наук. праць. – Х., 1999.

  29. Левченко К.Б. Міжнародні документи щодо запобігання торгівлі жінками: практика їх використання в Україні // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. – К., 1999. – Т.18. – С.393–406.

  30. Как организовать деятельность по предотвращению торговли женщинами: Практическое пособие для тренингов. – К.: Украинский ин-т социальных исследований, 2001. – С.37–55.

  31. Как организовать работу телефона доверия: Из опыта внедрения в Украине проекта ОБСЕ, БДИПЧ по поддержке региональных «горячих линий» – партнеров «Ла Страда-Украина» / Под общей редакцией Е.Б.Левченко. – К.: Украинский ин-т социальных исследований, 2001. – 54 с.

  32. Караман О.Л. Технологія профілактичної роботи в системі «соціальний захист дитинства» // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя. – К.–Житомир, 1999. – С.43–46.

  33. Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання). – К.: ДЦССМ, 2002. – 164 с.

  34. Конвенція МОП №138 «Про мінімальний вік прийому на роботу».

  35. Конвенція МОП №29 «Про примусову і обов’язкову працю».

  36. Конвенція № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці».

  37. Куц В.М., Левченко К.Б., Соболєв В.О. та ін. Діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі з торгівлею людьми: Навчально-методичний посібник. – Харків, 2001.

  38. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті (у двох книгах) / За заг. ред. Академіка НАН України Ю.С.Шемшученка; Автори та упорядники Ю.Римаренко, Я.Кондратьєв, Ю.Шемшученко, К.Левченко та ін. – К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Київський університет права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001.

  39. Матеріали міжнародної конференції 21-22 жовтня 2002 р. «Запобігання торгівлі людьми: економічні проблеми та шляхи їх вирішення». – К., 2003. – 168 с.

  40. Педагогічний словник для молодих батьків. – К.: ДЦССМ–ІПВ ІПНУ, 2002. – 348 с.

  41. Праця дітей: Проблема та дії у відповідь. Матеріали для семінарів-тренінгів: Пер. з англ. / Заг. ред. укр. вид. О. П. Петращук. - К.: Міленіум, 2002.

  42. Про міжнародний досвід і кращу практику запобігання та ліквідації дитячої праці. Звіт. – К.: Міленіум, 2002.

  43. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 646 «Про затвердження інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку».

  44. Помощь детям и подросткам, пострадавшим от жестокого обращения и коммерческой сексуальной эксплуатации. Методическое пособие / Под. ред. З.В.Луковцевой. – М., 2005. – 151 с.

  45. Понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи / За ред. І.В.Козубської, І.І.Миновича. – Ужгород: УжНУ «Мистецька лінія», 2001. – 152 с.

  46. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. №623 «Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки».

  47. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки».

  48. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2007р. №410 «Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року».

  49. Практична педагогіка виховання: Посібник з теорії та методики виховання / За ред. М.Красовицького. – К.; Івано-Франківськ: Плай, 2000.

  50. Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. –2004. – Вип.36. – 172 с.

  51. Противодействие торговле людьми: законодательные и нормативные акты зарубежных государств: Информационно-аналитический справочник / Сост.: Е.Левченко, О.Калашник, Е.Черепаха, И.Шваб. – Харьков: Изд-во НУВД, 2003. – 232 с.

  52. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.04.2006 №229-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки».

  53. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. №503-р «Про схвалення Концепції Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки».

  54. Сєрова І.І. Сучасні світові тенденції протидії нелегальній міграції та їх вплив на боротьбу з торгівлею людьми // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми: Зб.наук.праць. – К.–Харків: Вид-во НУВС, 2004.

  55. Сексуальное надругательство над детьми: Из опыта социальной работы в Канаде / Пер. Н.Ганенко // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2004. – №2. – С.144–152.

  56. Система захисту дітей від жорстокого поводження / За ред. К.Б.Левченко, І.М.Трубавіної. – К.: ДЦССМ, 2005.

  57. Соціальна робота в Україні: Навчальний посібник / І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Л.Харченко та ін. / За заг.ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. – К.: Наук.світ, 2003. – 233 с.

  58. Сорокина Н.В. Жестокое обращение с детьми: экстренное психологическое консультирование // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2004. – №2. – С. 138–143.

  59. Система оказания помощи потерпевшим от торговли людьми в Украине: по результатам исследования / Е.Левченко, О.Калашник, И.Шваб и др. – К.: Гос. ин-т проблем семьи и молодежи, 2004. – 162 с.

  60. Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів / За ред. Л.Й.Капської, І.М.Пінчук, С.В.Толстоухової. – К.: УДЦССМ, 2000. – 260 с.

  61. Сорочинська В.Є. Соціальна педагогіка: Курс лекцій. – Вінниця: Вид-во ВПУ, 2001.

  62. Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми: Зб.наук.праць. – К.–Х.: Вид-во НУВС, 2004.

  63. Соціальний аналіз основних чинників торгівлі людьми: реальна ситуація та шляхи запобігання. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003.

  64. Соціальна профілактика торгівлі людьми / За ред. К.Б.Левченко, І.М.Трубавіної.–К., 2005. – 342 с.

  65. Тейлор М. Європейська конвенція з прав людини: відправні пункти. Матеріали для вчителів. – Україна, Департамент управління документальною інформацією, 2002.

  66. Трубавіна І.М. Етика соціально-педагогічної роботи з сім’єю. – К.: УДЦССМ. – 81 с.

  67. Трубавіна І.М. Концепція «допомоги для самодопомоги» в соціальній роботі в Україні // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. – №2. – С.44–51.

  68. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім’єю. – К.: ДЦ ССМ, 2003. – 131 с.

  69. Трубавіна І.М. Соціальний супровід неблагополучної сім’ї. – К.: ДЦССМ, 2003. – 85 с.

  70. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків / За ред. В.Г.Панка. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 277 с.

  71. Хавеман Р., Війєрс М. Огляд законодавства про боротьбу з торгівлею людьми в Україні. – К.: МОМ, 2001. – 95 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка