Софіївська зш І-ІІ ступенів Опис досвіду вчителя початкових класів Сичової Галини Миколаївни



Скачати 251.82 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір251.82 Kb.


Софіївська ЗШ І-ІІ ступенів

Опис досвіду

вчителя початкових класів

Сичової Галини Миколаївни
2314foto21


2014 р.

Дитина читає... Спрага знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного - все це втамовується дитячим читанням, яке по праву можна назвати рушієм загального розвитку. А якщо не читає, або читає мало - це обмежує її розвиток настільки, що роки дальшого життя не можуть заповнити вакууму духовності, освіти в дитинстві.

Дитяче читання відіграє велику роль у житті кожного з них, далеко більшу, ніж у житті дорослих. Книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. Не залишається безслідним її вплив на розвиток та виховання підростаючого покоління.

Навчити дітей читати - одне з основних завдань школи. Його важливість підкреслював В.Сухомлинський, стверджуючи, що "читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книга, починається копітка робота над словом. Яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей-працю, гру,спілкування з природою, музику, творчість."[2]

Від учителя початкових класів значною мірою залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книжку, чи лишаться байдужими. Якщо дитина подружиться з книжкою на все життя, то матиме широкий світогляд, різнобічні знання, глибоке розуміння суттєвого.

На важливу освітню і виховну роль книжки в житті дитини вказував і К.Д.Ушинський. За його словами, вона впливає не лише на розум, а й почуття дитини. Тому й написав цінні методичні вказівки щодо керівництва дитячим читанням. Він писав, що зустріч з книжкою має бути якомога ранішою: "Шестимісячний вік - це вже не рано. Не бентежтесь, якщо дитина не все розуміє... Нехай малюк звикає до вашого голосу ... в поєднанні з книжкою"

[ 3].

Свою діяльність я основую на практичних ідеях В.О.Сухомлинського, Ш.А.Амонашвілі, вчителів-новаторів С.П.Логачевської, С.П.Дашевської і ін. Я зрозуміла, що найголовніше у роботі - пошана до дитини, пробудження у неї інтересу до навчання, впровадження різних його форм.



Якість читання є найважливішим чинником, який впливає на успішність тих, хто навчається. У процесі читання удосконалюються оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників, у свою чергу, залежить розумова працездатність. У науково-методичній статті В.М.Зайцева «Резерви навчання читанню» розкрита важливість оптимального читання [5, 10]. Оптимальне читання - це читання із швидкістю розмовної мови, тобто в темпі від 120 до 150 слів в хвилину. Саме до такої швидкості пристосувався за багато століть артикуляційний апарат людини, саме при цій швидкості досягається краще розуміння тексту. І вже в початкових класах втрачається 60-70% учнів із високим рівнем навчальних досягнень - вони не можуть вчитися успішно, оскільки при переході в п'ятий клас, збільшується об'єм інформації, а низька техніка читання не дозволяє засвоювати матеріал.

Як показали дослідження завідувача лабораторії педагогічної діагностики Донецького держуніверситету В.М.Зайцева більшість дітей, що погано читають, - меланхоліки та флегматики. І навпаки, ті, хто добре володіє цією навичкою, - здебільшого холерики та сангвініки. Вчителям це бажано знати, щоб відповідно впливати на вихованців, досягати позитивного результату в письмі та в лічбі, швидкого виконання трудових операцій, фізичних вправ завдяки швидкочитанню. Власне, це й якісно вищий рівень інтелекту дитини.

Професор І.Т.Федоренко [6] дійшов висновку, що швидкість читання істотно впливає на якість запам'ятовування матеріалу: увага школяра спрямована не на сам процес, а на сприйняття прочитаного. Враження від окремих слів інтегруються, тому легше сприймаються логічні, смислові зв'язки між ними. При повільному читанні діти просто гублять початок фрази, ще не дочитавши її до кінця.

Сьогодні, як ніколи, заслуговують на увагу методичні рекомендації харківського вченого, професора І.Т.Федоренка, які допомогли відстояти пріоритет української методичної науки в опануванні навичок швидкочитання. Інтерес до ідей настільки великий, що вчителі-новатори від руки переписують статті з єдиного примірника журналу "Початкова школа" (№ 1, 1982 р.), де вперше було опубліковано творчий доробок професора.

Тема педагогічного досвіду «Використання сучасних педагогічних технологій в удосконаленні читацьких навичок молодших школярів» є актуальною сьогодні, бо від ступеня сформованості читацьких навичок залежить не тільки навчання та успішність учнів у середній ланці, а й інтелект дитини, як особистості. У своїй роботі над цією проблемою намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

АКТУАЛЬНІСТЬ вибраної теми визначається рядом чинників.

ПО-ПЕРШЕ, тим, що формування і розвиток навиків читання молодших школярів є найважливішою складовою частиною учбового і виховного процесу

в початковій ланці загальноосвітньої школи, сприяє формуванню всесторонньо розвиненої особи.

ПО-ДРУГЕ, тим, що в нашій країні росте число паганочитающих дітей. Швидкість читання істотно впливає на успішність школярів. Підвищивши швидкість читання, ми можемо значно підвищити їх успішність.

ПО-ТРЕТЄ, у дітей часто читання перетворюється на гіркі тортури. Багато дітей не хочуть і не люблять читати. Кожен вчитель повинен шукати шляхи виходу з даної ситуації. Для цього необхідно вивчати досвід інших педагогів, випробувати нові ідеї, технології навчання і розвитку повноцінного навику читання.

Гіпотеза: ефективне формування читацьких навичок молодших школярів можливе за умови:

застосування на кожному уроці читання спеціальних вправ, що мають на меті розвиток техніки читання та розуміння прочитаного;

досягнення позитивних результатів шляхом дотримання системи роботи та методичного оновлення уроків читання в поєднанні з високим професіоналізмом та творчим підходом учителя до справи;

застосування на уроках диференційованих завдань, спрямованих на опанування навичками швидкочитання.

Питання ролі читацьких навичок у навчанні школярів і засобів їх формування є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які здійснювали О.Я.Савченко, Л.А. Свінкова, Г.Я. Бабенко, В.І. Лозова, А.М. Алексюк, А.І. Зільберштейн, Н.Ф. Скрипченко, М.С. Вашуленко, І.П. Ґудзик.

В.Сухомлинський [5,85] з цього приводу писав: " Чим раніше дитина почала читати, чим органічніше пов’язане читання з її духовним життям, тим складніші процеси мислення, що відбуваються під час читання, тим більше дає читання для розумового розвитку". Та в той же час В.Сухомлинський наголошував і на тому, що "вкрай необхідно привчати дітей самостійно спілкуватися з книжкою,., прагнучи до роздумів і міркувань".

Як і багато інших вчителів, я стикаюся з проблемою: навчившись грамоті, учні дуже нелегко оволодівають мистецтвом свідомого читання, тим більше що цей процес проходить дуже нерівномірно, зважаючи на неоднакові моторно-психологічні властивості різних учнів. Тому на уроках читання я враховую такі фактори:

* загальний рівень класу;

* рівень кожного учня окремо;

* сприйняття читацького матеріалу класом вцілому та кожним учнем окремо.

Врахувавши ці фактори, я намагаюсь добирати найоптимальніші для даного класу і кожного учня окремо дидактичні методи і прийоми. При підготовці уроку я насамперед встановлюю, який саме компонент навичок читання доцільніше формувати і розвивати на основі відповідно підібраного текстового матеріалу. Тому підібрані завдання, як правило, відповідають поставленій меті.

Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:

І. Актуалізація знань.

* вправи на дихання;

* артикуляційні вправи;

* вправи на темп читання;

* вправи на тембр читання;

* вправи на висоту голоса;

* вправи на правильність;

* вправи на свідомість;

* вправи на мелодику.

ІІ. Робота з новим текстом на уроці.

* ознайомлення (1-2 кл. – вчитель, 3-4 кл. – сильний учень)

* багаторазове читання з різними видами завдань:

- ковзне читання;

- вибіркове читання;

- уточнююче читання;

- доведення думки словами з тексту;

- діалоги;

- багаторазове механічне перечитування (ланцюжком, у парах, „буксир”, „коректор”, „дощиком”, „сонечком”, скоромовкою, „ну, постривай”, „віконечко”, „як директор” тощо.

ІІІ. Закріплення отриманих знань.

* читання тексту в особах (залежить від тексту);

* виділення і перечитування найголовнішого в тексті;

* характеристика героїв через сюжетну лінію тексту або словами автора;

* визнчення частини, яка виражає головну думку тексту;

* поділ тексту на смислові частини.

Домашні завдання по тексту добираю за принципом доцільності: такі, що мають елемент творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми. Потреби у перечитуванні опрацьованого тексту на наступному уроці немає. Якщо ж домашнім завданням є новий текст, він повинен мати смислову „прив’язку” до робочого тексту на уроці. Наприклад, працюючи вдома, учні повинні знайти спільне і відмінне.

На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, я дотримуюсь таких правил:

1. Ніколи і нічого не робити за учнів.

2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.

3. Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.

4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для 7-9-річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично. У своїй роботі з учнями – на уроках читання, розвитку мовлення, народознавства, на годинах спілкування – я використовую твори В.О.Сухомлинського та його метод проведення уроків на природі .

Органічним компонентом навчально-виховного процесу є позакласна робота. У широкому сенсі така робота включає в себе спілкування з батьками учнів, підготовку і проведення концертів, вечорів, ранків, конкурсів, свят, екскурсій тощо, також розробки-сценарії найбільш цікавих і вдалих позакласних заходів.

Головним результатом своєї роботи я вважаю той факт, що після закінчення молодшої школи рівень знань, умінь і навичок, загальної освіченості і культури моїх учнів, переважна більшість яких не виявляла особливих здібностей на початку навчання, був оцінений як високий або середній. Вкрай важливим і дуже приємним є те, що в процесі навчання між мною, учнями та їх батьками встановилися щирі, добрі відносини, які підтримуються і досі.

Я вважаю, що важливим є принцип активності дитини. Знання учнів, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля. Особливу цінність для учня має шлях, який він обере, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває знаннями і навичками, які у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху. Через те я вирішила працювати над даною проблемою Актуальність досвіду зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення творчої особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань; сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності; забезпечує особистісно-орієнтовну модель навчання; робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку в початковій школі; створює атмосферу співробітництва, взаємодію вчителя і учнів. Я впевнена, що використання інтерактивних методів на уроках читання сприятиме розвитку творчих здібностей школярів. Проблема творчості знайшла відображення в багатьох науках. Вона органічно пов’язана з творчими здібностями.

Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш поширеними є: групова робот, що ґрунтується на принципах одночасності і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності;

робота в парах, що дає можливість учням обмінятьсь ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом; метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання. «Мікрофон» — це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас).

Запитання вчителя: — Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють?

— З чого складається книга? Хто її створює?

«Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництву; учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми; мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами; співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися; експертів, що аналізують проблему; друзів, які спілкуються один про одного, довіряють, допомагають. «Мозковий штурм» — це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5-7 осіб, що є «генераторами ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записуються на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалити якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?..» (4 клас).

Запитання вчителя: — Що означає бути людиною?

Побудова «Асоціативного куща» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім – другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається. Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує (3 клас).

Запитання

— Де ви можете знайти відповіді на свої запитання?

— Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

(Знання можна почерпнути від дорослих, з телебачення, раді< комп’ютера, друкованої продукції: енциклопедій, довідників, творім письменників, журналів, словників.)

Робота в парах

Я пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеличкої дискусії чи аналізу. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хв. для обміркування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єдную учнів у пари, визначаю, хто з них буде висловлюватися першим, і пропоную обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Перш за все, з’ясовую для себе: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнювати, учень – смолоскип, який потрібно запалювати». Уважно придивляюся до кожного учня, намагаюся знайти і розвивати його позитивні риси. Тому ще з перших днів навчання дитини в школі намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок вперед. Працюючи над даною проблемою переконалася, що розвивати творчі здібності можна по – різному. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Моє завдання – управляти процесами творчого пошуку йдучи від простого до складного: створювати ситуації успіху , що сприяють творчій активності школяра; розвивати його уяву мислення; розв’язувати дедалі складніші творчі завдання. Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інтерактивні методи навчання. Саме вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості. Незважаючи на розмаїття нововведень основною формою організації навчальної діяльності учнів залишається урок. Готуючись до нього продумую кожен його етап, добираючи ефективні методи та прийоми. Передусім для розвитку творчих здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно-позитивну атмосферу. Ось як роблю це я. Перед уроком запитую у дітей, який у них настрій, що їх хвилює, що радує. Потім пропоную їм узяти «чарівний мішечок» і повкидати туди всі свої негативні емоції. Я також «жбурляю» свої негативні емоції, «мішечок» зав’язується і викидається в кошик для сміття. Якщо діти приходять на урок втомлені, треба їх «струснути» і розвеселити пропоную ігри «Ха-ха-ха» або «Кричу до схочу». Вони допомагають позбутися негативних емоцій.

Для ефективного застосування інтерактивного навчання я старанно планую свою роботу: даю завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; відбираю для уроку або завдання такі вправи, які зацікавили б учнів; при виконанні даю учням час подумати над завданням; на одному занятті можу використати одну (максимум дві) такі вправи, а не їх калейдоскоп; глибоко вивчаю і продумую матеріал, зокрема додатковий; старанно планую, розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую запитання й можливі відповіді, виробляю критерії оцінювання ефективності заняття; мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для них випадків, проблем; оголошую очікувані результати заняття та критерії оцінювання роботи учнів.Виходячи з того, що найголовнішим завданням початкової школи є навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою, тому я на уроках читання, виходячи із завдань словникової роботи, пропоную дітям вправи.(додаток 1)

В.О.Сухомлинський писав: «Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань, різні діти йдуть по - різному». Тому, подаючи матеріал, підбираю завдання за рівнем складності. При систематичному їх використанні в учнів розвивається зорова пам'ять, розширюються обсяг сприймання, нарощується швидкість читання, збагачується словниковий запас, виробляється зосередженість під час читання. Власний досвід свідчить про те, що які б інтерактивні методи ми не використовували б в практиці, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають ігрові завдання, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, і гра для них – це перша можливість виявити себе як особистість, саморозвинутись, самовиразитись. Невід’ємною складовою частиною моєї педагогічної діяльності є ігрові технології.(Додаток 2).

Гра для дитини – супутник життя. «Дитина граючи живе, і живучи грає». Саме гра є тим видом діяльності, у якому учні навчаються спілкуватися, набувають перших навичок поведінки в колективі, пізнають різноманітні явища навколишньої діяльності. На уроці чи то в позакласний час доцільна гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання перемогти, розвиває самостійність у мисленні, творчі задатки. Часто на уроки до дітей приходять герої улюблених казок, зустріч з якими у формі гри поступово переростає у навчальну працю. Ігрова діяльність знімає психологічне напруження. Під час гри в дітей формується вміння спілкуватися, дослухатися до думки товаришів і висловлювати свою думку. Урок – це творчість, а творцями його є самі учні. Уроки намагаюся будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання.

В.О.Сухомлинський наголошував, що інтерес до знань неможливий без повсякденного читання наукової та науково-популярної літератури. Не може бути й мови про непохитний інтерес до знань, якщо учень не виходить за межі підручника. [ 1,473].Тому в практиці своєї роботи я запровадила гурток дитячого читання «Читайлик» і кожний четвер ми з учнями спілкуємося із різноманітним, захоплюючим світом книг у нашій бібліотеці.

Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо. В.О.Сухомлинський писав, що " Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою на все життя,-в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою, на світ божий виповзає. Неначе невідомо звідки воно й взялося, погане."[2,200 ]

Зміст і методика предмета "Читання" мають величезний потенціал для морально етичного, естетичного виховання; мовленнєвого, інтелектуального і творчого розвитку дітей засобами художнього слова. Хоча уміння читати розвивається на всіх уроках і життєвих ситуаціях, однак лише на уроках читання воно є об’єктом цілеспрямованого, системного опрацювання, що дозволяє умінню стати повноцінною навичкою, яка є інструментом неперервної освіти людини упродовж життя.

Висновки


Читання - це головне уміння людини в житті, без якого він не може повноцінно пізнати навколишній світ. І тому цьому настільки необхідному умінню дитину учить вчитель початкової школи.

Як зробити щоб це вчення не перетворилося на гіркі тортури? Що придумати, щоб урок читання став найулюбленішим? Як учити читанню, щоб діти полюбили книгу, адже книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя і впливає на подальший їх розвиток?

Ці питання завжди хвилювали мене, примушували шукати, пробувати і накопичувати нове в своєму досвіді.

Робота вчителя в будь-якому напрямі повинна бути систематичною і регулярною, тільки тоді вона може дати якийсь результат.

Я протягом всіх чотирьох років початкової школи прагну привити інтерес до читання, всіма силами намагаюся їм показати, що ці знання одержують з книг, привчаю дітей користуватися довідковою літературою.

"Психологи стверджують, що на успішність учня впливає більше 200 чинників. Природно, що все їх врахувати просто неможливо. Але навіть якщо з 200 взяти тільки 40 і досліджувати їх дію на успішність учня, то опиниться, що чинником № 1 є все-таки уміння швидко і правильно читати ".

Читання повинне стати стежкою, що веде до вершин розумового, морального і естетичного виховання. Тому, інтерес до нього виховую не тільки для того, щоб діти стали грамотними людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, уміли розуміти іншу людину, співчувати їй, допомагати.

Перед собою я ставлю такі цілі:

1.Зробити процес навчання, наскільки можливо, цікавим і раціональним.

2.Систематично використовувати вправи для розвитку мовного апарату дитини, перешкоджати можливим відхиленням.

3.Сполучати розумове, моральне, естетичне, художнє і трудове виховання.

4.Використовувати сучасні педагогічні технології.

Як правило, до нас приходять різні діти: одні - мріють про школу, інші - бояться її і хочуть залишатися завжди непомітними. Тому, перше моє завдання - сподобатися дітям не тільки як вчитель, а, можливо, як друг, з яким можна поговорити, пограти, посміятися. Налагоджую довірчі відносини з батьками. Провожу заняття для батьків. Знайомлю їх з методикою навчання грамоти, детально учу їх працювати з посібником «Навчання грамоти через гру», даю свої рекомендації до процесу навчання[Додаток 3 ], відповідаю на всі питання. Намагаюсь, щоб на другу зустріч зі мною діти і батьки ішли із задоволенням.

(Додаток 1)


1. Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням:

огорожа брама тин вогнище

багаття хата дім мотив

будинок паркан наспів веселити

ворота радувати бути халупа

мелодія існувати живопліт частокіл


2. Прочитайте слово. З яких слів воно утворилося?

Електростанція, хлібозавод, книгодрукарня, хлібород, білокора (береза).


3. Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови).

Яке слово сховалося у цьому прикметнику? (пухнастий, морозний). У дієслові? (прочитай, напиши).


4. Прочитайте найдовше слово (завдання сильнішим учням); найкоротше слово (завдання для слабших). Визначте, скільки в ньому складів?
5. Прочитайте слова. Чи є серед них слова з різною кількістю звуків? Знайдіть слова, у яких є букви, що позначають два звуки.

Апельсин, дуб, цінний, якір, хвиля, літо, вересень, їжак, зимонька.


6. Читання деформованих слів. Вилучення зайвого. Пояснення лексичного значення.

Нийніж, каласвий, лийми, монли, розичдобвийли. (зайве лимон - фрукт).

СЛОВА: ніжний, ласкавий, милий, доброзичливий - слова-синоніми.
7. Читання з наростанням швидкості.
8. Читання таблиць-пірамід для розширення кута зору, для розширення поля читання. (Таке завдання я пропоную на картах, робота в парах)

жив ум


князь жаль

начебто дорого

територія тішатися

домислитися князювання

засновано бездонна

літопис письмо

собор дуже

хан як


Завдання такого типу формують в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. Вправи допомагають учням чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом - словосполучення, смислову фразу, речення.

Так, у 3 класі, при вивченні теми "Школа Володимира Великого" - урок читання, пропоную слідуючі вправи на підвищення швидкості читання, осмислення прочитаного і розвитку мислення.


Гра "Незвична математика"

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Кни - и + яма - ма + зь = ... (КНЯЗЬ)

Вона - на + лод + ила - ла + мир = ... (ВОЛОДИМИР)

Ве + лист - ст + кий = ... (ВЕЛИКИЙ)
Читання тексту з дошки

Прочитайте текст, роз'єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про князя Володимира Великого.

ЗакнязяВолодимираВеликогоукраїнськадержава-буладужевелика. КнязьмешкавуКиєві.

ВолодимирВеликийбудувавцеркви, закладавшколи, допомагавбідним.

Бувсуворийдлялихих, алелагіднийдлядобрих.

ЗайогокнязюваннянашнародприйнявХристовувіру.

(Додаток 2)

Вправи, спрямовані на подолання помилок пропусків і додавань

Психологічною основою помилок пропусків і додавань, як і замін, на початковому етапі навчання є неправильна здогадка або помилкове сприйняття слова. Так, унаслідок того, що дитина не має достатнього досвіду в читанні слів із збігом приголосних, у неї виникає природне бажання спростити читання. Попередити появу таких помилок дозволяють вправи, що забезпечують усвідомлення ролі пропусків і додавань букв завдяки їхньому впливу на смисл слова, який, у свою чергу, виявляється у реченні. Дитині слід запропонувати для читання і пояснення лексичного значення слова, які відрізняються однією буквою, а потім спробувати скласти з ними речення. Наприклад:

лис — лист мак — смак жито — житло

пар — парк віти — квіти малюк — маслюк

На городі цвіте мак.

Цукерка має чудовий смак.

У лісі малюк знайшов маслюк.

На основі цієї вправи можна провести наступну гру



Гра «Додай букву»

Хід гри. Дорослий демонструє Дитині складені з букв розрізної азбуки слова, з'ясовує їхнє значення, а потім пропонує додати до цих слів одну букву так, щоб виникло нове слово. Малюк записує поряд нове слово. За кожну правильну спробу дитині нараховується один бал. Наприкінці гри дитина читає утворені пари слів і підраховує кількість отриманих балів. Наприклад: їжа — їжак ,буря — буряк, метр — метро ,міст — місто, коза — козак ,корова — коровай.










Зменшити кількість помилок замін, пропусків, додавань дозволяють вправи, суть яких полягає в уважному ставленні до буквеного складу слів унаслідок багаторазового перечитування, наприклад у ході наступної гри.

Гра «Слова читаю — різницю шукаю»

Хід гри. Дорослий пропонує дитині позмагатися в знаходженні якомога більшої кількості слів, що відрізняються однією, двома буквами. Дитина і дорослий знаходятьу таблиці слова, що відрізняються однією буквою, і виписують їх парами. Перемагає той, хто знайде якомога більше слів і не припуститься жодної помилки.


річка

біль

очі

коса

лис

гра

калоша

кобза

місто

коза

тісто

овочі

граблі

сіль

лоша

ручка



Вправи, спрямовані на усунення помилок перестановок

Помилки перестановок умовно належать до категорії мовленнєво-рухових, тому що причини їхнього виникнення досить різноманітні. На початковому етапі навчання читання більшість перестановок пов'язані з помилковістю сприйняття і мають характер зорово-моторної (мовленнєвої) неадекватності.

Простежити й усвідомити вплив перестановок на смисл дозволяють вправи з читання і складання слів. Наприклад: сир — рис сорт — трос зола — лоза вікно — вінок кіт — тік серп — прес кіно — коні ланка — канал

Ця вправа може перетворитися на цікаву гру.



Гра «Букви переставляю — нові слова читаю»

Хід гри. Дорослий пропонує дитині прочитати слова, складені з букв розрізної чи магнітної азбуки, і позмагатися в утворенні нових слів із тих букв, які входять до складу запропонованих. Дитина «записує» буквами розрізної азбуки задане слово, а потім переставляє в ньому букви так, щоб утворилося нове. Наприклад:

Масло — смола, курча — ручка, літо — тіло, липка — пилка, марка — рамка, різка— зірка.

За кожне правильно складене слово дитина отримує один бал. Наприкінці гри дитина підраховує кількість складених слів і кількість набраних балів. За п'ять набраних балів дитина отримує приз.

Урізноманітнити хід гри можна, якщо запропонувати дитині скласти якомога більше різноманітних слів із букв заданого слова. Наприклад:



СОЛОМА — сом, масло, смола, сало, соло, лом, сам, мало тощо.

Які ігри та вправи допоможуть дитині в усвідомленні смислу прочитаного?

Основною метою читання є розуміння смислу прочитаного. Досягнення цієї мети стає можливим лише тоді, коли дитина на основі розуміння лексичних значень слів навчиться встановлювати зв'язки між ними і розуміти, як ці слова об'єднуються в речення. Наприклад: дитина може добре розуміти, що означають слова ручка, лежати, стіл. Однак лише з речення стає зрозумілим, яку інформацію хотіли передати за допомогою цих слів: ручка лежала на столі; ручка лежить на столі; ручка лежатиме на столі; ручка лежить під столом, ручка лежить біля стола тощо. Тому, на наш погляд, саме ступінь розуміння речення треба розглядати як найважливіший показник, що забезпечує фактичне розуміння тексту, тобто таке розуміння, яке дозволяє дитині дати відповідь на запитання, про кого вона прочитала, що трапилося, чим закінчилася подія тощо.




Гра «Слова швидко прочитаю і загадку відгадаю»

Хід гри. Дорослий демонструє дитині картки, на яких записані окремі дієслова. Дитина читає кожне слово і швидко називає той предмет, який може здійснювати вказані дії. Гра продовжується до першої помилки. Потім дорослий і дитина міняються місцями.

Подібна гра буде корисною і в усному виконанні. Під час її проведення дитина і дорослий чергуються в називанні дієслів та іменників.

Ускладнити роботу можна, якщо пропонувати для складання речення дієслова, вжиті у формі минулого часу. Наприклад:

ріс — клен співав — купався —

росла — дівчинка співала — купалася —

росло — дерево співало — купалося —

росли — цуценята співали — купалися —

Гра «Незакінчені речення»

Хід гри. Дорослий пропонує дитині прочитати речення, записані на окремих картках. Картки демонструються дитині таким чином, щоб останнє слово речення не було видно. Дитина має за смислом здогадатися, якого слова не вистачає. Після того як дитина висловить здогадку, останнє слово відкривається, і малюк перевіряє правильність своєї думки. Якщо відповідь правильна, дитина і дорослий міняються ролями.

Від мого плаща відірвався ... .

З останнього яєчка вилупилося ... .

На письмовому столі лежала ... .

Матеріалом для проведення цієї гри можуть служити приказки і прислів'я, а також невеликі художні твори. Наприклад:

Що упало, те ... .

Як гукнеш, так і ... .

Що посієш, те й ... .



Додаток 3

Пам’ятки для учнів

Взявши в руку книжку, почитай:

  1. заголовок;

  2. прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);

  3. де і коли видана книжка, для якого віку;

  4. анотацію, зміст, передмову (якщо вони є).

Розглянь ілюстрації, хто художник? Поміркуй:

  • про кого і про що може йтися мова у книжці?

  • Чи хотілося б тобі прочитати її?

Ти прочитав книжку. Після цього:

    1. познач слова, значення яких тобі невідоме.

    2. яка основна думка книжки ( про що хотів сказати автор).

    3. чого вчить цей твір?

    4. склади план.

    5. підготуй переказ.

    6. чи охоче ти читав книжку? чому?

    7. назви дійових осіб.

    8. що ти дізнався про героя прочитаного твору?

    9. чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або на подібні теми?

Робота над віршем

  1. Прочитай вірш.

  2. Підбери до нього малюнки.

  3. Знайди образні вислови.

  4. Підготуй відповіді на питання.

  5. Визнач слова з логічним наголосом.

  6. Визнач місця для читання різним тоном і в різному темпі.

  7. Прочитай вірш виразно.

  8. Подумай, яка головна думка вірша.


Як готувати домашнє завдання з читання

  1. відкрий книгу на потрібній сторінці.

  2. згадай, про що дізнався на уроці.

  3. прочитай текст уголос.

  4. виділи незрозумілі слова, спробуй пояснити їх.

  5. подумай, яка головна думка цього твору.

  6. розділи текст на частини, дай заголовки.

  7. перекажи за планом.

  8. дай відповіді на запитання і завдання підручника або зошита.


Вчись читати правильно:

    • стеж за словами у рядку, не переставляй їх;

    • намагайся зрозуміти те, про що читаєш;

    • при читанні будь уважним до кожного слова;

    • намагайся, читаючи про себе, не шепотіти і не ворушити губами.


Вчись читати виразно:

  • Пам’ятай: не можна прочитати виразно, якщо не розумієш змісту.

  • Спробуй уявити собі те, про що читаєш.

  • Визнач своє (та автора) ставлення до подій, персонажів, пробуй при читанні передати його інтонацію, виділяй голосом важливе.

  • Визнач основне завдання читання (що ти хочеш передати).

Читай, чітко вимовляючи слова, дотримуйся пауз в кінці речень, між абзацами та частинами тексту

Література:

1 .Сухомлинський В.О. -К.,1976.- Т. 2, -с.473.

2.Сухомлинський В.О. -К.,1977.- Т. 3, -с.194, с.85.,с.200

3.Ушинський К.Д. Перша книжка після азбуки. - К., 1974. - Т. 2. -С. 42.

4.Ушинский К.Д. Избранные педагогические произведения. - М: Педагогика, 1986. - Т.2. - 238 с.

5. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению/ В.Зайцев // Начальная школа. – 1990. – №2. – С.10-15

6. Федоренко І.Т. Система вправ для вдосконалення читання школярів //Початкова школа. - 1989. - № 11.

7. Коваленко О.М. Як навчити вашу дитину швидко і правильно читати. -Харків; 2010.-с.16

8.Інтернет ресурси.works.doklad.ru/view/Lowhz

9.Інтернет ресурси. tvorcharobota.blogspot.com/…






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка