Способи орієнтування на місцевості



Дата конвертації24.02.2016
Розмір62.1 Kb.
6 клас

Урок №8

Дата: 24.09

Тема: Способи орієнтування на місцевості

Мета: поглиблення та систематизація знань про способи орієнтування та визначення напрямків; формування поняття «азимут» і навичок його визначення; розвиток практичних умінь орієнтуватися в різних ситуаціях; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення предмету та дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, топографічна карта, компас.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

• Що таке план місцевості?

• Що таке географічна карта?

• Що таке горизонт?

• Які ви знаєте сторони горизонту?

• Що означає «орієнтуватися на місцевості»?

• Які способи орієнтування на місцевості ви знаєте?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Кримські гори, розташовані на півдні Кримського півострова,— мальовничий район нашої країни, улюблене місце відпочинку туристів. У горах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні



групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від того, наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації, орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто залежить їхнє життя. Сьогодні на уроці ви набуватимете саме тих навичок, які можна віднести до навичок виживання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Визначення сторін горизонту на місцевості називається орієнтуванням. Найпоширеніші такі способи орієнтування на місцевості: за Сонцем, Полярною зіркою, місцевими прикметами, компасом.

При орієнтуванні за Сонцем враховується те, що найвище воно перебуває над лінією горизонту опівдні. В Північній півкулі в цей час воно завжди буває на півдні, і тінь від різних предметів падає на північ. Якщо сонячного дня поспостерігати за довжиною тіні від жердини, застромленої в землю, то виявиться, що найкоротша тінь о 12 годині місцевого в Північній півкулі часу і буде направлена на північ. Лінія, проведена в напрямку тіні з півдня на північ, називається полуденною лінією, або лінією меридіана. Лінії, розміщені перпендикулярно до неї, вкажуть схід і захід.

Безхмарної ночі можна орієнтуватися за Полярною зіркою. Полярна зірка — найяскравіша зірка у сузір'ї Малої Ведмедиці, вона розміщена поблизу Північного полюса. Для її знаходження спочатку визначають сузір'я Великої Ведмедиці, яке нагадує за формою "ківш" (з чотирьох зірок) і "ручку" (з трьох зірок). М пелено продовжують лінію, яка з'єднує дві крайні зірки "ковша", і на п'ятикратній віддалі від них по прямій знаходять яскраву зірку в сузір'ї Малої Ведмедині — Полярну зірку.

Орієнтуються на місцевості також і за місцевими прикметами. Наприклад, найбільш волога, тіньова сторона дерев і каменів переважно північна, на ній ростуть мохи і лишайники. З північного боку дерев, які ростуть на відкритій місцевості, менше гілок, з південної—більше, річні кільця з південного боку більш потовщені в порівнянні з північною. Похилий схил мурашника переважно звернений на південь, більш крутий — на північ. Крім того, мурашки будують мурашники з південного боку каменів, дерев, пнів. Весною північ і південь можна визначити і за схилами горбів та ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане раніше порівняно зі схилом, який звернутий на північ).

Найнадійніший спосіб визначення сторін горизонту — за компасом. Компас — прилад, який вказує напрям магнітного меридіана. Його дія ґрунтується на магнітному полі Землі, яке впливає на стрілку компаса. Кінець стрілки компаса, що показує на північ, називається північним. Він вказує напрям на північний магнітний полюс. Протилежна стрілка компаса (південна) спрямовується на південний магнітний полюс. Магнітні полюси земної кулі — точки на земній поверхні, в яких сходяться магнітні силові лінії. Вони не збігаються з географічними (істинними). Координати магнітних полюсів: магнітний полюс на півночі (72° пн. ш. і 96° зах. д.) і на півдні (70° пд. ш. і 150° сх. д.). Через те, що географічний і магнітний полюси лежать у різних місцях, напрям стрілки компаса на магнітний полюс не відповідає напрямові географічного меридіана. Між цими двома напрямами утворюється кут, який називається магнітним схиленням. Кожне місце поверхні Землі має свій кут схилення. Його величина враховується при точному визначенні сторін горизонту (вона вказана на топографічній карті або в спеціальних таблицях). Компас широко використовується при навігації, літаководінні, геодезії, гірській справі, артилерії та ін. Розрізняють магнітний, механічний (гігрокомпас), радіокомпас і астрокомпас. Для визначення сторін горизонту необхідно покласти компас на рівну поверхню і встановити стрілку (синій кінець її завжди показує на північ). Для знаходження географічного напрямку на північ вносять поправки на величину магнітного схилення для даної місцевості.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Картографічний диктант»

1. Намалюйте план руху школярів в М 1 : 10 000 (або М 1 : 20 000).

Загін школярів вийшов зі школи в західному напрямку і пройшов

500 м лугом до річки, яка протікає з північного заходу на південний схід. Перейшовши річку дерев’яним містком, школярі повернули на південь і пройшли 1 км стежкою через мішаний ліс до джерела. Від джерела за азимутом 50 ° вони подолали 200 м лісом і вийшли біля будиночка лісника.

 2. Підпишіть на схемі основні та проміжні сторони горизонту.

http://notatka.at.ua/_pu/7/02010494.png

 

VI. Підсумок уроку

• Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості. З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

• Надійним способом орієнтування є орієнтування за компасом. За допомогою компаса визначають азимут — кут між напрямком з певної точки на північ і напрямком на предмет, розташований на місцевості.

• У разі орієнтування за місцевими ознаками можливі погрішності, тому для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

VII. Домашнє завдання

Додатковий матеріал до уроку

• Магнітний компас було винайдено в Китаї. У китайських джерелах, вік яких 4 тис. років, є згадка про великий глиняний горщик, який караванники «бережуть більше за всі свої дорогоцінні вантажі». В ньому «на дерев’яному поплавці лежить коричневий камінь, що полюбляє залізо. Він, обертаючись, весь час указує мандрівникам у бік півдня, а це, коли не видно Сонця та не видно зірок, рятує їх від багатьох лих, виводячи до колодязів та спрямовуючи на правдивий шлях».

Уже на початку нашої ери китайські вчені почали створювати штучні магніти, намагнічуючи залізну голку. У Середземномор’ї компас з’явився приблизно в ХІІ ст. З XIV ст. компас має шкалу. Припускають, що італійський майстер Флавіо Жиойя скріпив магнітну стрілку з паперовим колом і по краю цього кола наніс градусні поділки, а до його центра провів промені, що відповідають 32-м напрямкам — румбам, для більш зручного спостереження за показниками приладу під час визначення напрямку вітру. На паперове коло майстер також наніс рисунок, який отримав назву «роза вітрів» і став емблемою всього, що пов’язано з далекими подорожами.

• Традиційне зафарбування південного кінця стрілки компаса в червоний колір, а північного — в чорний є відгомоном стародавніх часів. Ще в ассирійському календарі північ називався Чорною країною, південь — Червоною, схід — Зеленою, а захід — Білою. Відповідно фарбували міські ворота в давньому Китаї.

• Якщо немає компаса, то зорієнтуватися на місцевості можна за допомогою годинника. Для цього годинник розташовують у горизонтальній площині та повертають так, щоб часова стрілка була спрямована на Сонце. Кут між часовою стрілкою та напрямком на цифру «12» циферблата потрібно поділити навпіл. Бісектриса кута співпаде з південною лінією, що вказує напрямок «північ — південь», причому південь буде на тому кінці лінії, яка ближче до Сонця. (Положення хвилинної та секундної стрілок не враховуються.)

http://notatka.at.ua/_pu/7/s19735540.jpg

• Для орієнтування в горах слід пам’ятати, що південні схили гір набагато раніше звільняються від снігу, ніж північні. На південних схилах деяких глибоких ущелин сніг лежить упродовж цілого літа, утворюючи сніжники. Більше льодовиків розташовано на північних схилах гір, снігова лінія тут розташована нижче, ніж на південних. У лісних районах на південних схилах ростуть переважно дуб і сосна, а на північних — піхта та ялина. На південних схилах гір альпійські та субальпійські луки піднімаються вище, ніж на північних.



• У горах є свої особливі ознаки зміни погоди. Якщо в долині вночі та вранці був туман, який зник після сходу Сонця, буде гарна погода. Якщо вздовж гірського хребта спостерігається інтенсивне збільшення хмарності, що поступово затягує горизонт, слід незабаром очікувати на опади. Поява сочевицеподібних хмарин з підвітряного боку гірської вершини обіцяє погіршення погоди.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка