Справочник студента „ детские инфекционные болезни V курс



Скачати 343.86 Kb.
Дата конвертації31.03.2016
Розмір343.86 Kb.


МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ

ГУ ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ МЕДИЦИНСКАЯ АКАДЕМИЯ

КАФЕДРА ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ

СПРАВОЧНИК СТУДЕНТА
ДЕТСКИЕ ИнфекцИОННЫЕ БОЛЕЗНИ

V КУРС

(Лечебное дело, педиатрия, медико-профилактическое дело)

ДНЕПРОПЕТРОВСК - 2015

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор ДДМА,

голова ЦМК ДДМА.

член-кореспондент АМН України

професор Т. О. Перцева
«____» ___________2015р.
Довідник студента: «Дитячі інфекційні хвороби» V курс / Під ред. Л.Р. Шостакович-Корецької. -Дніпропетровськ: ЦМК ДДМА, 2015.- 21с.

Довідник складений на основі діючого навчального плану та Типової програми з навчальної дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. Містить відомості щодо структури, мети та завдань дисципліни, структуру заліковігх кредитів, тематичні плани лекцій, практичних занять і самостійної робо­ти студентів, перелік індивідуальних завдань і засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу, перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ і ОПП, перелік про­грамних питань, що виносяться на підсумковий модульний контроль, перелік джерел інформації, шкалу конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку, а також загальну інформацію щодо навчання студентів на кафедрі інфекційних хвороб за циклом «Дитячі інфекційні хвороби». Призначений для студен­тів 5 курсу, які навчаються за спеціальностями 7.110101 – «Лікувальна справа», 7.110104 –«Педіатрія», 7.110105 – «Медико-профілактична справа».


Обговорено та схвалено на методичній нараді кафедри інфекційних хвороб «_____» ________ 2015 р. (Протокол №).
Завідувач кафедрою

інфекційних хвороб професор Л.Р.Шостакович-Корецька


Схвалено предметною методичною комісією ДДМА з педіатрії «_____ » _______ 2015 р. (Протокол №)
Голова предметної методичної

комісії з педіатрі професор О.Є.Абатуров


Рекомендовано проблемною комісією з впровадження кредитно-модульної системи органі­зації навчального процесу ДДМА «_____ » _______ 2015р. (Протокол №)
ЗМІСТ

1. Загальні відомості та структура дисципліни 4

2. Мета та завдання дисципліни 5

3. Структура залікового кредиту модулю «Дитячі інфекційні хвороби» 7

4. Тематичні плани 7

4.1 Тематичний план лекцій 7

4.2 Тематичний план практичних занять 8

4.3 Тематичний план самостійної роботи студентів 8

5. Зміст дисципліни 8

5.1. Змістовий модуль 1. Дитячі крапельні інфекції 8

5.2. Змістовий модуль 2. Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей 9

5.3. Змістовий модуль 3. Гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити у дітей 9

5.4. Змістовий модуль 4. ВІЛ/СНІД, СНІД-опортуністичні інфекції, TORCH-інфекції 10

6. Розподіл балів для оцінки навчальної діяльності студента 11

7. Перелік практичних навичок, засвоєння яких контролюються під час підсумкового модульного контролю 11

8. Перелік питань до підсумкового модульного контролю модулю 4 13

9. Оцінювання навчальної діяльності студентів 15

9.1. Практичні заняття 15

9.1.1. Поточний контроль 15

9.1.2. Критерії оцінки 15

9.1.3. Перескладання незадовільної оцінки 15

9.2. Оцінювання самостійної роботи 16

9.2.1. Загальні відомості 16

9.2.2. Критерії оцінки 17

9.3. Підсумковий модульний контроль 17

9.3.1. Загальні відомості 17

9.3.2. Критерії оцінки 18 9.1.3. Перескладання незадовільної оцінки 18

9.4. Оцінювання дисципліни 19

10. Учбово-методична література, рекомендована при вивченні дисципліни 20

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Навчальна дисципліна: «Дитячі інфекційні хвороби».

Вивчається на 5 курсі у IХ або Х семестру.

Програма структурована, складається з 1модуля, 4 змістових модулів, 9 тем.


Навчальний план дисципліни

Загальна кількість годин – 45 годин (1,5 кредити)



Структурований план підготовки з навчальної дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби, V курс»

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин / з них

Рік навчання

Види контролю

Всього годин / кредитів

Аудиторних

СРС

Лекц.

Практ.

Модуль 4.
Дитячі інфекційні хвороби
Змістових модулів 4

45/1,5

10

20

15

5

Поточний та під-сумковий модуль-ний контроль.

Засоби контролю: тестові завдання, ситуаційні задачі, практичні навич-ки за стандарти-зованим перелі-ком, історія хво-роби, ведення ме-дичної докумен-тації




База навчання – кафедра інфекційних хвороб (Міська клінічна лікарня №21 ім. про. Г.Є. Попкової, вул. Канатна, 17).

Дисципліна викладається українською (вітчизняні студенти), російською (іноземні студенти) та англійською (англомовні студенти) мовами.


Персональний склад кафедри

(підрозділ «Дитячі інфекційні хвороби):

Шостакович-Корецька Людмила Романівна, д.мед.н., професор, завідувач кафедри.

Маврутенков Віктор Володимирович, д.мед.н, доцент, відповідальний за наукову роботу кафедри.

Чергінець Артем Валерійович, к.мед.н., доцент, відповідальний за учбову роботу на кафедрі

Якуніна Оксана Михайлівна, к.мед.н., асистент, відповідальна за СНТ

Будаєва Ірина Василівна, к.мед.н., асистент, відповідальна за лікувальну роботу

Чикаренко Зоя Олександрівна, асистент, відповідальна за роботу з англомовними студентами.
Детальна інформація про кафедру, а також навчально-методичні матеріали містяться на сайті кафедри за адресою: www.dsma.dp.ua, http://infectology.dsma.dp.ua

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Дитячі інфекційні хвороби як навчальна дисципліна:

а) входить як модуль 4 до складу навчальної програми з педіатрії V курс.

б) базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, нормальної та патологічної фізіології, нормальної та патологічної анатомії, гістології, фармакології, пропедевтичної педіатрії й інтегрується з цими дисциплінами;

в) закладає основи формування студентами умінь та навичок, які визначаються кінцевими цілями вивчення педіатрії як самостійної дисципліни та можуть бути використані студентами при вивченні педіатрії, дитячих інфекційних хвороб та інших клінічних дисциплін на VI курсі та у професійній діяльності.



Кінцеві цілі навчальної дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби» ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі (ОПП) та визначаються наступним чином:

  1. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

  2. Вміти встановлювати попередній діагноз найбільш поширених інфекційних захворювань у дитячому віці.

  3. Вміти визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

  4. Вміти розрізняти особливості клінічного перебігу найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

  5. Вміти визначати основні напрямки лікування найбільш поширених інфекційних захворювань у дітей різного віку..

  6. Вміти визначати профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів.

Лекції. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого в студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою студентів.

Практичні заняття. За кредитно-модульною системою організації навчального процесу практичні заняття проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. Тривалість одного практичного заняття не менше 4 годин. За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати та застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань, які передбачають:

    • збирання анамнезу;

    • огляд хворої дитини;

    • планування обстеження хворої дитини;

    • інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень;

    • проведення диференціальної діагностики найбільш поширених захворювань дитячого віку при типовому їх перебігу;

    • визначення попереднього клінічного діагнозу;

    • визначення терапевтичної тактики;

    • призначення лікувального харчування;

    • надання екстреної медичної допомоги;

    • вирішення ситуаційних задач;

    • відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка хворої дитини;

    • ведення медичної документації.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей: вміння визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань дитячого віку, класифікувати та аналізувати типову клінічну картину, складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу захворювання, демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань, ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу хвороб, здійснювати оцінку прогнозу захворювання, демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

Перелік критеріїв діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей регламентується відповідними протоколами за спеціальністю «дитячі інфекційні хвороби» (Наказ МОЗ України №354 «Протоколи з діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» від 09.07.2004).



Самостійна робота студента. Одна з головних організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях інфекційного стаціонару забезпечується викладачами кафедри.

Індивідуальне завдання. Форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання. Як обов’язкове індивідуальне завдання з визначеними критеріями оцінювання включено написання навчальної історії хвороби за результатами курації хворої дитини.

Підсумковий контроль. Засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на підсумковому модульному контрольному занятті.

Оцінка успішності студента з дисципліни. Є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих змістовних модулів.
3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЮ 4 “ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ»


Тема

Лек-ції

Пр. зан.

СРС

Індивідуальна

робота

Змістовий модуль 1: Дитячі крапельні інфекції

Обстеження хворої дитини, написання та захист учбової історії хвороби.




  1. Кір, краснуха, вітряна віспа, оперізуючий герпес

  2. Скарлатина, псевдотуберкульоз, інфекцій-ний мононуклеоз

  3. Дифтерія, паротитна інфекція, кашлюк

2

2


3
3
3

1
1
1

Змістовий модуль 2: Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей

4. Менінгококова інфекція, поліомієліт, ен-теровірусна інфекція

2

3

1

5. Грип, парагрип, аденовірусна, еспіраторно-синцитіальна, риновірусна інфекція

-

2

1

Змістовий модуль 3: Гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити

6. Шигельози, сальмонельози, ешерихіози, кишковий ієрсиніоз, ротавірусна інфекція

7. Вірусні гепатити



2

3
3

1
1

Змістовий модуль 4: ВІЛ/СНІД, СНІД-опортуністичні інфекції, TORCH-інфекції

  1. ВІЛ/СНІД (пневмоцистна, кандидозна, криптококозна інфекція)

9. TORCH-інфекції (токсоплазмоз, цитомега-ловірусна, герпетична інфекція)

2

-

2
3

Індивідуальна самостійна робота – курація хворих та написання історії хвороби







3

Всього: кредитів ECTS – 1,5; годин – 45;

10

20

15


4. ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ
4.1. Тематичний план лекцій




Тема

Кількість годин

1

Інфекційні захворювання з синдромом екзантеми

2

2

Інфекційні захворювання з синдромом ангіни. Дифтерія

2

3

Інфекційні захворювання нервової системи

2

4

Гострі кишкові інфекції

2

5

ВІЛ/СНІД у дітей

2

Всього

10


4.2. Тематичний план практичних занять




Тема

Кількість годин

1

Кір, краснуха, вітряна віспа, оперізуючий герпес

3

2

Скарлатина, псевдотуберкульоз, інфекційний мононуклеоз

3

3

Дифтерія, паротитна інфекція, коклюш

3

4

Менінгококова інфекція, поліомієліт, ентеровірусна інфекція

3

5

ГРВІ

2

6

Гострі кишкові інфекції

3

7

Вірусні гепатити

3

Всього

20


4.3. Тематичний план самостійної роботи студента




п/п

Види СРС

Кількість годин

Види контролю

1

Підготовка до практичних занять та підсумкового модульного контролю

7

Поточний контроль на прак-тичних заняттях та підсум-ковий модульний контроль

2

Опрацювання тем, які не входять до плану практичних занять:

8. ВІЛ/СНІД у дітей

9. TORCH-інфекції у дітей


5

Підсумковий модульний контроль

3

Індивідуальна СРС: курація хворих та написання історії хвороби

3

Підсумковий модульний контроль

Всього годин

15





5. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
5.1.Змістовний модуль 1: Дитячі крапельні інфекції

Конкретні цілі:

  1. Визначити місце дитячих крапельних інфекцій в структурі інфекційної захворюваності у дітей.

  2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювань.

  3. Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.

  4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.

  5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.

  6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.


Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес.

Етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка типових форм, ускладнення. Вроджена краснуха. Принципи лікування. Специфічна профілактика. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.


Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз. Інфекційний мононуклеоз.

Етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка типових форм, ускладнення. Принципи лікування. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.


Тема 3. Дифтерія. Паротитна інфекція. Коклюш.

Етіологія, епідеміологія, патоморфологічні особливості різних форм. Класифікація, клініка типових форм та ускладнень. Діагностика. Принципи лікування. Специфічна профілактика та протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.


5.2.Змістовний модуль 2: Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей

Конкретні цілі:

  1. Визначити місце інфекційних захворювань нервової системи та ГРВІ в структурі інфекційної захворюваності у дітей.

  2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювання.

  3. Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.

  4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.

  5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.

  6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.


Тема 4. Менінгококова інфекція. Поліомієліт. Ентеровірусна інфекція.

Етіологія, епідеміологія, патогенез. Класифікація. Клініка різних форм. Ускладнення. Діагностика. Наслідки. Принципи лікування. Специфічна профілактика та протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.


Тема 5. Гострі респіраторні вірусні інфекції (грип, парагрип, аденовірусна, респіраторно-синцитіальна, риновірусна інфекція)

Етіологія, епідеміологічні особливості, патогенез. Клінічні форми. Ускладнення. Діагностика. Принципи лікування та профілактики.


5.3.Змістовний модуль 3: Гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити у дітей

Конкретні цілі:

  1. Визначити місце гострих кишкових інфекцій та вірусних гепатитів в структурі інфекційної захворюваності у дітей.

  2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювання.

  3. Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.

  4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.

  5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.

  6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.


Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий ієрсиніоз. Ротавірусна інфекція

Етіологія, епідеміологія, патогенез. Класифікація. Клініка типових форм у дітей різного віку. Ускладнення. Лабораторна діагностика. Принципи лікування та профілактики.


Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші

Етіологія, епідеміологічні особливості, патогенез. Класифікація. Клініка різних форм. Лабораторна діагностика. Принципи лікування та профілактики.


5.4.Змістовний модуль 4: ВІЛ/СНІД, СНІД-опортуністичні інфекції, TORCH-інфекції

Конкретні цілі:

  1. Визначити місце ВІЛ/ СНІД, СНІД-опортуністичних інфекцій, TORCH-інфекцій в структурі інфекційної захворюваності у дітей.

  2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювання.

  3. Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.

  4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.

  5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.

  6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.


Тема 8. ВІЛ/СНІД у дітей. СНІД-опортуністичні інфекції (пневмоцистна, кандидозна, криптококозна інфекція та інші).

Епідеміологічні особливості у дітей. Клініко-лабораторна діагностика СНІД-опортуністичних інфекцій. Принципи лікування. Профілактика вродженої ВІЛ-інфекції.


Тема 9. TORCH-інфекції.

Загальні поняття про вроджені інфекції. Принципи діагностики. Клінічні прояви основних вроджених інфекцій (токсоплазмоз, цитомегалія, краснуха, хламідіоз, сифіліс, герметична інфекція). Методи пренатальної та постнатальної лабораторної діагностики. Методи профілактики та лікування.


6. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА


Зміст оцінюваної діяльності

Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1: Дитячі крапельні інфекції

45

Тема 1. Кір, краснуха, вітряна віспа, оперізуючий герпес

15

Тема 2. Скарлатина, псевдотуберкульоз, інфекційний мононуклеоз

15

Тема 3. Дифтерія, паротитна інфекція, коклюш

15

Змістовий модуль 2: Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей

30

Тема 4. Менінгококова інфекція, поліомієліт, ентеровірусна інфекція

15

Тема 5. ГРВІ

15

Змістовий модуль 3: Гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити

30

Тема 6. Гострі кишкові інфекції

15

Тема 7. Вірусні гепатити

15

Індивідуальна самостійна робота – курація хворих та написання історії хвороби

15

Разом поточна навчальна діяльність

120

Підсумковий модульний контроль

80

СУМА БАЛІВ ЗА МОДУЛЬ

200


Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою та індивідуальну самостійну роботу студенту присвоюються бали:

«5» — 15 балів

«4» — 12 балів

«3» — 9 балів

«2» — 0 балів


  • Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 (60%)

  • Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю – 80 (40%)

  • Максимальна кількість балів залікового кредиту модулю 4 – 200 (100%)

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів: не менше 63 балів під час практичних занять та 9 балів за індивідуальну самостійну роботу.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


  1. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ПІД ЧАС ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

(визначений у відповідності до ОКХ спеціаліста за спеціальністю

7.110101 – лікувальна справа напряму підготовки 1101 медицина)



  1. Вміти провести обстеження дитини, хворої на інфекційну патологію.

  2. Вміти визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених інфекційних захворювань дитячого віку

  3. Вміти використовуючи попередні дані анамнезу, епіданамнезу та огляду хворого, на основі провідного клінічного симптому або синдрому, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз найбільш поширених інфекційних захворювань дитячого віку.

  4. Вміти на підставі найбільш вірогідного або синдромального діагнозу, за стандартними схемами, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати.

  5. Вміти використовуючи найбільш вірогідний або синдромальний діагноз, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, поставити клінічний діагноз інфекційного захворювання.

  6. Вміти трактувати та обґрунтовувати загальні принципи лікування, реабілітації та профілактики інфекційних захворювань у дітей.

  7. Вміти використовуючи стандартні методики обстеження, діагностувати невідкладний стан та надати невідкладну допомогу при інфекційних захворюваннях у дітей.

  8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.


І. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень:

  1. Загальний аналіз крові

  2. Загальний аналіз сечі

  3. Копроцитограма

  4. Лікворограма

  5. Імунограма

  6. Гострофазові показники запальних реакцій

  7. Серологічні дослідження при інфекційних захворюваннях

  8. Мікробіологічні та вірусологічні дослідження рідин та виділень

  9. Методи молекулярної діагностики інфекційних захворювань

  10. Біохімічні показники: печінковий комплекс, нирковий комплекс, протеїнограма, іонограма,

  11. Променеве та сонографічне дослідження органів грудної та черевної порожнини, сечостатевої системи.


ІІ. Медичні маніпуляції

  1. Проводити ін’єкції лікарських речовин

  2. Забір матеріалу для мікробіологічних та вірусологічних досліджень

  3. Проводити люмбальну пункцію

  4. Катетеризувати периферичні вени


ІІІ. Надання допомоги при невідкладних станах

  1. Сепсис та септичний шок

  2. Набряк гортані (гострий стенозуючий ларинготрахеіт)

  3. Кишкова дегідратація (гіповолемічний шок)

  4. Анафілактичний шок

  5. Гостра печінкова недостатність

  6. Набряк мозку

  7. Гіпертермія


8. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЮ 4 «ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ»


  1. Особливості інфекційного процесу та імунітету у дітей. Профілак­тика дитячих інфекційних хвороб (специфічна і неспецифічна). Організація профілак­тичних щеплень дітям.

  2. Дифтерія. Етіологія, епідеміологія. Патогенез різних клінічних форм. Дифтерія мигділиків. Клінічні форми. Ускладнення. Дифтерійний ларинготрахеїт. Дифтерія носа, ока, статевих органів, шкіри. Діагностика. Лікування дифтерії. Протидифтерійна сироватка, умови її ефектив­ної дії, методика введення. Профілактика дифтерії.

  3. Скарлатина. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Класифікація скарлатини. Клінічна картина типових і атипових форм. Ускладнення. Лікування. Профілактика.

  4. Кір. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клініка типових та атипових форм. Ускладнення. Основні принципи лікування. Профілактика кору.

  5. Краснуха. Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика. Вроджена краснуха. Ліку­вання. Профілактика.

  6. Коклюш. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клініка. Особливості коклюшу у дітей грудного віку. Ускладнен­ня. Лабораторні методи діагностики. Етіотропна та патогенетична терапія хворих на коклюш. Профілактика.

  7. Вітряна віспа. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клінічна картина типових і атипових форм вітряної віспи. Ускладнення. Лікування, профілактика.

  8. Оперізуючий герпес. Діагностика. Лікування.

  9. Герпетична інфекція (простий герпес). Етіологія, шляхи зараження. Клінічні форми, діагностика. Лікування.

  10. Паротитна інфекція. Етіологія, епідеміологія. Класифікація. Клініч­на картина різних форм епідемічного паротиту (паротит, субмаксиліт, сублінгвіт, панкреатит, орхіт, менінгіт та ін.). Лікування. Профілактика.

  11. Грип. Клінічний перебіг. Особливості у дітей раннього віку. Ускладнення, їх патогенез. Лікування. Профілактика.

  12. Парагрипозна і респіраторно-синцитіальна інфекції у дітей. Особливості клінічних проявів. Лікування, профілактика.

  13. Аденовірусна інфекція. Шляхи передачі. Особливості перебігу у дітей раннього віку. Лікування. Профілактика.

  14. Ангіни у дітей. Етіологічні особливості залежно від віку. Клініка. Діагностика. Дифереціальна діагностика. Лікування. Тактика ведення хворих на ангіни вдома.

  15. Менінгококова інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клі­нічні форми. Клінічна картина менінгококового менінгіту. Особливості перебігу у дітей 1-го року життя.

  16. Менінгококцемія, клінічна картина. Лабораторна діагностика. Основні принципи лікування. Профілактика. Невідкладні стани при менінгококовій інфекції (інфекційно-токсич­ний шок, набряк мозку), діагностика, лікування на догоспітальному етапі і в стаціонарі.

  17. Інфекційний мононуклеоз. Етіологія. Клінічна картина. Лабора­торні методи діагностики. Основні принципи лікування.

  18. Поліомієліт. Етіологія. Клініка. Лікування. Профілактика.

  19. Ентеровірусна інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика.

  20. Шигельози у дітей. Захворюваність в різних вікових групах. Клініка, діагностика. Лікування. Профілактика.

  21. Сальмонельози у дітей. Етіологія, патогенез. Клінічні форми. Ліку­вання. Профілактика.

  22. Ешерихіози у дітей. Етіологія. Клінічні особливості у дітей різних вікових груп залежно від збудника. Лікування. Профілактика.

  23. Гострі кишкові інфекції у новонароджених. Етіологічна структура. Клінічні особливості. Діагностика. Лікування.

  24. Псевдотуберкульоз. Епідеміологічні особливості у дітей. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування, профілактика.

  25. Ієрсініоз кишковий. Особливості епідеміології у дітей різного віку. Патогенез. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика.

  26. Ротавірусна інфекція. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клінічна картина. Лікування.

  27. Вірусний гепатит А. Етіологія. Клінічна картина у дітей. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

  28. Вірусний гепатит В. Етіологія, патогенез. Особливості перебігу у дітей раннього віку. Лабораторна діагностика. Принципи терапії.

  29. Особливості діагностики і перебігу вірусних гепатитів С, D, Е та інших у дітей.

  30. ВІЛ-інфекція / СНІД у дітей. Епідеміологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.

  31. TORCH-інфекції: токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірусна інфекція, герпетична інфекція. Характеристика збудників, епідеміологія, патогенез вроджених та набутих форм, клінічні прояви в залежності від шляху та термінів зараження. Лабораторна діагностика гострих, реактивованих та латентних форм. Принципи лікування та профілактики.




  1. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Форми контролю i система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та нової редакції «Інструкції з оцінювання навчальної діяльності студентів при впровадженні кредитно-модульної системи оpганізації навчального процесу», затвердженої MO3 України 21.01.2008 № 08.01-22/65.


          1. 9.1. Практичні заняття

9.1.1. Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4 бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали.

Традиційній оцінці «5» відповідає максимальна кількість балів, яку може отримати студент при вивченні теми практичного заняття, тобто 15 балів. Оцінки «4» та «3» складають у балах відповідно 80% та 60% від максимальної оцінки в балах, тобто 12 та 9 балів відповідно. Студентам, які були присутні на аудиторному заняття і за результатами оцінювання отримали оцінку «2», виставляється мінімальна кількість балів, яка відповідає 30% від кількості балів традиційної оцінки «3», тобто 3 бали.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 4, дорівнює 120. Вона є результатом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі.

Оскільки програмою передбачене обов’язкове виконання індивідуальної самостійної роботи студентів по курації хворих, написанню та захисту історії хвороби, то мінімальна оцінка включає також кількість балів, яка відповідає оцінці «3» за дану роботу.

Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність. Захист історії хвороби проводиться у час, відведений для самостійної роботи студента на кафедрі.

Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів, не меншу за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.


9.1.2. Критерії оцінки

Практичні заняття з дитячих інфекційних хвороб є структурованими і передбачають комплексне оцінювання у балах усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під час практичного заняття.

Традиційні оцінки, які конвертуються у бали, студент отримує на практичному занятті за таких умов:

Оцінка «5» - якщо він виконав правильно не менше 90% навчальних завдань (сума балів за всі види робіт складає 15)

Оцінка «4» - якщо він виконав правильно не менше 80% навчальних завдань(сума балів за всі види робіт складає 12)

Оцінка «3» - якщо він виконав правильно не менше 60% навчальних завдань (сума балів за всі види робіт складає 9)

Оцінка «2» - якщо він виконав правильно менше 60% навчальних завдань (сума балів за всі види робіт складає 0).

Оцінка виставляється викладачем у «Журнал обліку відвідувань та успішності студентів» (форма НІ І-і) після перевірки індивідуальних завдань і оголошується студентам на наступному занятті).

Традиційні оцінки та бали, які виставляються в журналі успішності студента під час практичних занять:


Традиційна оцінка

Бали

5

15

4

12

3

9

2

0


9.1.3. Перескладання незадовільної оцінки

Студент має право перескладати лише оцінку «2». Поточні оцінки «З» або «4» не перескладаються. Студент зобов'язаний перескладати «2», якщо сума балів поточної ус­пішності не досягає мінімальної для допуску до підсумкового модульного контролю. Сту­дент не зобов'язаний перескладати поточну «2» у тому випадку, якщо сума балів поточної успішності у межах модулю перевищує мінімальну для допуску до підсумкового модульного контролю, але має право перескладати «2» і в тому випадку, якщо мінімальна сума балів до­сягнута. Перескладання здійснюється черговому викладачу виключно у позааудиторний час за графіком консультацій, регламентованим навчальним відділом. Кількість перескладань поточної «2» не обмежена. Студент має право перескладати поточні «2» протягом всього пе­ріоду вивчення дисципліни, але не пізніше додаткового терміну, регламентованого навчаль­ним відділом ДДМА. Протягом однієї консультації студент може перескладати лише одну поточну «2».


9.2.Індивідуальна самостійна робота

9.2.1. Загальна інформація

Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до аудиторних практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу i не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється під час підсумкового модульного контролю.

Оцінювання історії хвороби як обов’язкової індивідуальної роботи студента відбувається під час її захисту в процесі індивідуальної роботи викладача зі студентом.


9.2.2. Критерії оцінки

Оцінка «5» виставляється, якщо студент провів повне клінічне обстеження хворої дитини, описав його результати, правильно оцінив загальний стан хворого, клінічні зміни з боку органів і систем організму, результати лабораторних та функціональних методів обстеження, вірно визначив клінічний діагноз згідно класифікації хвороб, призначив повне та правильне лікування, правильно визначив прогноз захворювання та засоби його профілактики.

Оцінка «4» виставляється, якщо студент провів повне клінічне обстеження хворої дитини, але допустив неточності в описанні та оцінці результатів обстеження, правильно, але повно визначив клінічний діагноз, призначив лікування не в повному обсягу.

Оцінка «3» виставляється, якщо студент допустив окремі помилки в аналізі стану, результатів клінічного та лабораторного обстеження хворої дитини, обґрунтуванні діагнозу, в призначенні лікування або визначенні прогнозу захворювання.

Оцінка «2» виставляється, якщо студент допустив грубі помилки в аналізі стану, результатів клінічного та лабораторного обстеження хворої дитини, невірно обґрунтував діагноз, призначив невідповідне лікування.


Традиційна оцінка

Бали

5

15

4

12

3

9

2

0

Робота вважається виконаною лише в разі отримання студентом позитивної оцінки з історії хвороби.
9.3. Підсумковий модульний контроль

9.3.1. Загальна інформація

Здійснюється по завершенню вивчення уcix тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали уci види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою i включає контроль теоретичної i практичної підготовки.


9.3.2. Критерії оцінки

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Контроль теоретичної та практичної підготовки студентів під час підсумкового модульного контролю, який триває протягом 4 академічних годин, здійснюється за таким регламентом:

Тестовий контроль – 30 тестових завдань, проводиться протягом 30 хв. Максимальна кількість балів – 30 (1 бал за 1 правильну відповідь).

Виконання студентами практичних навичок біля ліжка хворого складається з: 1) збору анамнезу (максимально 5 балів); 2) об’єктивного обстеження (максимально 5 балів); 3) визначення клінічних синдромів з боку органів та систем (максимально 5 балів); 4) встановлення попереднього діагнозу (максимально 5 балів), 5) призначення лікування (максимально 5 балів) та 6) призначення протиепідемічних заходів (максимально 5 балів). Тривалість – 90 хвилин. Максимальна кількість балів – 30.

Вирішення комплексної структурованої ситуаційної задачі, що включає: 1) визначення попереднього клінічного діагнозу (максимально 5 балів); 2) проведення клінічної диференційної діагностики (максимально 5 балів); 3) інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень (максимально 5 балів); 4) визначення терапевтичної тактики, призначення лікування (максимально 5 балів). Перевірка результатів відбувається в присутності студента. Тривалість - 60 хвилин. Максимальна кількість балів – 20.

Традиційні оцінки та бали за підсумковий модульний контроль, які виставляються в журналі успішності студента:




Традиційна оцінка

Бали

5

70-80

4

60-69

3

50-59

2

<50


9.3.1. Перескладання підсумкового модульного контролю

Причини незарахування залікового модулю:

а) студент не набрав мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і недопущений до підсумкового модульного контролю;

б) студент складав підсумковий модульний контроль, але набрав на ньому менше 50 балів;

в) студент має невідпрацьовані пропуски занять і (або) лекцій;

г) студент не з'явився на підсумковий модульний контроль

Перескладання підсумкового модульного контролю проводиться не більше 2 разів. Перше перескладання підсумкового модульного контролю проводиться комісії у термін не більше 3 тижнів після первинного складання за планом, але не пізніше додаткового терміну. Повторне (друге і останнє) перескладання підсумкового модульного контролю проводиться комісії після закінчення терміну вивчення курсу «Дитячі інфекційні хвороби, V курс» згідно графіку навчального процесу.

Перескладання проводяться у складі збірної групи у день, призначений розкладом навчального відділу ДДМА.


9.4. Оцінювання дисципліни

Оцінка з «Дитячих інфекційних хвороб, VІ курс» виставляється лише студентам, яким зараховані yci модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради додаються до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації (15 балів) або зайняли призові місця у студентських науково-практичних конференціях (15 балів) або олімпіаді з дисципліни «Педіатрія» серед ВНЗ України тощо.

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-ри бальною (традиційною) здійснюється таким чином:

Оцінка ЕСТS

Оцінка за чотирибальною шкалою

А

5

В, С

4

D, E

3

FX, F

2

Ранжування з присвоєння оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки «FX, F» виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FX» виставляються студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зараховано підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час канікул впродовж двох тижнів після завершення навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модулю.

За дозволом проректора з навчальної частини студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше двох разів за весь період навчання).

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:



Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

Е

Решта 10% студентів

Традиційні оцінки та бали за дисципліну:




Традиційна оцінка

Бали

5

170-200

4

169-140

3

120-139

2

<120


10. УЧБОВО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА, РЕКОМЕНДОВАНА ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ
Основна література

  1. Инфекционные болезни у детей: Учебник для мед. ВУЗ ІV ур. аккр. Утверждено МОН / Под ред. С.А. Крамарева, А.Б. Надраги. — К., 2013. — 432 с. + 14 с. цв. вкл.


Додаткова література

  1. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

  2. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей-Донецк:Регина, 2005.-389с.

  3. Запорожан В.Н., Аряєв Н.Л. ВИЧ – инфекция и СПИД. -К, Здоров’я,.-1994.-623 с.

  4. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.

  5. Сэнфорд Дж., Гилберт Д., Гербердинг Дж., Сэнде М. Антимикробная терапия. М.:Практика, 1996. – 219 с.

  6. Хертл М. Дифференциальная диагностика в педиатрии.- М.:Медицина, 1990. - 1064 с.

  7. Руководство по инфекционным болезням у детей / В.Ф.Учайкин.- М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 809 с.

  8. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.Н.Тимченко, Л.В.Быстряковой. – СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.

  9. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз важнейших инфекционных заболеваний у детей. - Симферополь. 1999. – 528 с.

  10. Менингиты у детей / И.В.Богадельников, Л.Х.Горишняк, Г.М.Кушнир и др.: Под ред. проф. И.В.Богадельникова, М.В.Лободы.- Издательство «Крым-Фарм-Трейдинг»: Симферополь – Киев, 2002.– 448 с.

  11. Богадельников И. В. Справочник по инфекционным болезням у детей (для участковых педиатров, врачей санаторно-оздоровительных учреждений, семейных и школьных врачей и бригад скорой медицинской помощи).- Таврия. Симферополь, 2001. – 414 с.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка