Стахановський професійний ліцей



Скачати 287.1 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір287.1 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

В ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

СТАХАНОВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Розробка уроку зі світової

літератури за темою:

Роман Оскара Уайльда

«Портрет Доріана Грея» - пам’ятка

декадентської доби

Автор – Мікєладзе Ірина Олексіївна

Тема уроку: «Портрет Доріана Грея» - пам’ятка декадентської доби.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма: урок-дослідження

Мета:

  • розглянути етико-філософський сенс конфлікту краси і моралі в романі

«Портрет Доріана Грея»; втілення різних аспектів естетизму в образах твору; розкрити символіку роману; уайдлівські парадокси; виявити елементи імпресіоністичної техніки у стилі письменника; використовуючи метод дослідження, довести, що «Портрет Доріана Грея» - пам’ятка декадентської доби»; поглибити та систематизувати знання учнів щодо вікторіанської доби, витоків та принципів естетичної теорії Уайльда, декадансу як явища у мистецтві; сформувати цілісне сприйняття твору із визначенням власної позиції

  • формувати навички проектної діяльності, роботи в групі, розвивати естетич-

ні смаки, творчу уяву; навички аналізу художнього тексту, вміння узагальнювати матеріал, висловлювати та аргументувати власну точку зору, дискутувати; критично мислити

  • виховувати прагнення до сприйняття краси, мистецтва; толерантно

ставитися до різних думок, поглядів, явищ; неприйняття аморальності, жорстокості, насилля

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, слайд-презентації «Оскар Уайльд і його роман «Портрет Доріана Грея», «Мандрівка до ХІХ століття», «Презентація Вікторіанської епохи», «Англія Вікторіанської епохи на картинах Тіссо», «Світ вишуканої краси», «Гармонія квітів», «Ілюстрована міні-хрестоматія», «Доріан Грей»; міні-хрестоматія, електронний міні-підручник; музичний супровід – записи ноктюрнів Ф. Шопена

речі-символи, необхідні для створення інтер’єру уроку: букети троянд та бузку; пензлі, палітра, мольберт з портретом, який завуальовано пурпурною тканиною; дзеркало овальної форми; книжка у жовтій обкладинці; театральна маска; хімічна колба; ніж; бокал із квіткою маку; морський компас; ноти ноктюрнів Шопена; щось із атрибутів англійського джентльмена (краватка, циліндр тощо)

Методи та прийоми роботи: елементи проектної діяльності учнів, робота в малих групах, інтерактивні вправи «Форум», «Чарівне коло»; «творча майстерня», бесіда, складання узагальнюючої таблиці, елементи інсценування

Епіграфи:

  • Краса — одна з великих істин світу, як сонячне світло, як весняна пора... Краса — це поза всякими сумнівами. Їй дано божественне право на верховенство (О. Уайльд)

  • Бачити, відчувати, виражати – в цьому ціле мистецтво (Е. Гонкур, Ж. Гонкур)

  • Життя коротке, мистецтво – вічне (О. Уайльд)

Хід уроку:

Примітка*. Задля того, щоб повніше зануритися в епоху Вікторіанської Англії, доцільно запропонувати учням одягти деякі аксесуари тієї доби: для юнаків - вільна сорочка з відкладним коміром, пов’язана бантом; яскравого кольору піджак із квіткою в петлиці тощо (за взірець можна взяти відомі портрети О. Уайльда); для дівчат – капелюшок, віяло, висока зачіска, якісь прикраси та ін. Приміщення бажано прикрасити витворами мистецтва.wilde.jpg21446084_oscar_wilde_with_bow_tie.jpg180px-dandys_1830.jpgwilde_oscar_hat.jpg

Готуючись до уроку, учні виконують творчі завдання: підготувати проекти-презентації з тем «Англія Вікторіанської епохи на картинах Джеймса Тіссо», «Презентація Вікторіанської епохи»; знайти та виписати із тексту роману афоризми, парадокси; пейзажі, описи інтер’єру.

І. Мотивація навчальної діяльності

Заздалегідь підготовлений учень в образі Оскара Уайльда, «в’язня С.3.3», читає уривок із «Балади Редінгської в’язниці»:




Глава 5
Кто знает, прав или не прав

Земных Законов Свод,

Мы знали только, что в тюрьме

Кирпичный свод гнетет

И каждый день ползет, как год,

Как бесконечный год.


Мы знали только, что закон,

Написанный для всех,

Хранит мякину, а зерно

Роняет из прорех,

С тех пор как брата брат убил

И миром правит грех.


Мы знали - сложена тюрьма

Из кирпичей стыда,

Дворы и окна оплела

Решетка в два ряда,

Чтоб скрыть страданья и позор

От божьего суда.


За стены прячется тюрьма

От Солнца и Луны.

Что ж, люди правы: их дела,

Как души их, черны,-

Ни вечный Бог, ни Божий Сын

Их видеть не должны.

x x x

Мечты и свет прошедших лет



Убьет тюремный смрад;

Там для преступных, подлых дел

Он благостен стократ,

Где боль и мука у ворот

Как сторожа стоят.
Одних тюрьма свела с ума,

В других убила стыд,

Там бьют детей, там ждут смертей,

Там справедливость спит,

Там человеческий закон

Слезами слабых сыт.


Там жизнь идет из года в год

В зловонных конурах,

Там Смерть ползет из всех щелей

И прячется в углах,

Там, кроме похоти слепой,

Все прах в людских сердцах.


Там взвешенный до грамма хлеб

Крошится, как песок,

Сочится слизью по губам

Гнилой воды глоток,

Там бродит Сон, не в силах лечь

И проклиная Рок.


Там Жажда с Голодом, рыча,

Грызутся, словно псы,

Там камни, поднятые днем,

В полночные часы

Ложатся болью на сердца,

Как гири на весы.


Там сумерки в любой душе

И в камере любой,

Там режут жесть и шьют мешки

Свой ад неся с собой,

Там тишина порой страшней,

Чем барабанный бой.


Глядит в глазок чужой зрачок,

Безжалостный, как плеть,

Там, позабытые людьми,

Должны мы околеть,

Там суждено нам вечно жить,

Чтоб заживо истлеть.

x x x

Там одиночество сердца,

Как ржавчина, грызет,

Там плачут, стонут и молчат,-

И так из года в год,

Но даже каменных сердец

Господь не оттолкнет.
Он разобьет в тюрьме сердца

Злодеев и воров.

И лепрозорий опахнет,

Как от святых даров,

Неповторимый аромат

Невиданных цветов.


Как счастлив тот, кто смыл свой грех

Дождем горячих слез,

Разбитым сердцем искупил

И муки перенес,-

Ведь только к раненым сердцам

Находит путь Христос.

…………………………………….

Глава 6

Есть возле Рэдинга тюрьма,

А в ней позорный ров,

Там труп, завернутый людьми

В пылающий покров,

Не осеняет благодать

Заупокойных слов.
Пускай до Страшного суда

Лежит спокойно Он,

Пусть не ворвется скорбный стон

В его последний сон,-

Убил возлюбленную Он,

И потому казнен.


Но каждый, кто на свете жил,

Любимых убивал,

Один - жестокостью, другой -

Отравою похвал,

Трус - поцелуем, тот кто смел,-

кинжалом наповал.

Переклад Н. Воронель



Примітка* Під час декламації уривка на екрані проектора з’являється зображення – ілюстрація до поеми (слайд № 2 презентації «О. Уайльд"). Після відповіді учнів на перше питання бесіди висвітлюється назва та текст «Балади»

Бесіда:

- Уривок із якого твору Оскара Уайльда ви щойно прослухали?(із «Балади Редінгської в’язниці)

- Як поет зображує долю засуджених? (в поемі зображено страшний світ за тюремними мурами: сморід, який вбиває всі мрії, біль та мука; самотність,що з’їдає серце як іржа; важка, виснажлива праця; це світ, де спрага змагається з голодом, де б’ють дітей, де «справедливість спить», а людський закон насичується сльозами слабких; тут в’язням судилося «заживо зітліти, забутими людьми»)

- Що вам відомо про долю цього твору?( Оскар Уайльд був засуджений до двох років каторжних робіт і відбував покарання у Редінгській в’язниці. Після звільнення в 1897р. письменник написав про те, що йому довелося пережити в ці роки, але жоден журнал не згодився друкувати його поему. «Балада» вийшла окремим виданням 1898 р. анонімно: замість прізвища автора – арештантський номер в’язня – С.3.3)

- Яке звинувачення було висунуте Уайльду?(обвинувачення в моральних збоченнях)

- Як ви вважаєте, за що насправді засуджено письменника?(насправді, це був прояв ненависті до викривача лицемірної моралі, яка накопичувалася роками в англійському респектабельному суспільстві; нерозуміння й неприйняття світлого, глибоко людяного мистецтва Уайльда; ворожого ставлення до всього, що суперечило вченню кальвінізму)

Вчитель. Сталося так, що О. Уайльд, пояснюючи трагедію талановитого поета О. Суінберна, мимоволі передбачив власну долю, як і долю будь-якого письменника, що кинув виклик своїй епосі, намагався виправити зіпсоване суспільство: зіткнувшись у творах Суінберна «з воланням плоті, яка крається бажаннями й спогадами, радістю й каяттям, силою й безсиллям, англійське суспільство, як завжди лицемірне, пуританське та святенницьке, не здатне у витворі мистецтва знайти саме мистецтво, заходилося шукати в ньому автора».



Чому ж суспільство так цинічно і жорстоко покарало «Короля життя»? Щоб відповісти на це питання давайте пригадаємо головні події життя Оскара Уайльда.

Примітка* Надалі у тексті методичної розробки наводитимуться посилання, які у електронному міні-підручнику відповідно подаються у вигляді гіперпосилань.

ІІ. Актуалізація опорних знань.



  • Перегляд слайдів № 1-10 презентації «Оскар Уайльд. Сторінки біографії». Уч-

ні стисло, у вигляді тез, повторюють найважливіші події життя письменника.

Висновок: безжалісну й жорстоку реакцію пересічних англійців на «справу Уайльда» зумовив весь стиль його життя, погляди, творчість, бо вони кидали різкий і рішучий виклик пуританській поважності, обмеженості, лицемірству і прагматизму вікторіанства.

Вчитель. Сучасник Уайльда, Жан Кокто, якось сказав про нього: “ Оскар Уайльд дорого заплатив за те, що був Оскаром Уайльдом. Але бути Оскаром Уайльдом – вершина розкоші ”.


  • Як ви розумієте цей вислів?

Відомо, що провідним принципом світогляду й художньої творчості письменника був естетизм. Давайте звернемося до міні-підручника та пригадаємо значення цього терміну.

Посилання 1. Естетизм (від грец. «почуттєвий, здатний відчувати») – тенденція в англійській літературі, яка сформувалась наприкінці ХІХ ст.. під впливом ідей Джона Рескіна (вічна за своїм значенням формула: зв'язок краси і правди, краси і добра, краси й справедливості) та Уолтера Пейтера («естетичний дослідник розглядає всі предмети, з якими йому доводиться мати справу, всі твори мистецтва, всі гарні форми природи і людського життя як сили та явища, здатні породжувати приємні відчуття»). Естетизм породив культ витонченої краси. Його творці вірили, що реалізм приречений на цілковитий крах, що соціальні проблеми зовсім не стосуються справжнього мистецтва і висували гасла: «мистецтво для мистецтва», «краса заради самої краси».

  • Як ви гадаєте, де потрібно шукати витоки естетизму Уайльда?

Примітка* Якщо відповідь на це питання викликає в учнів труднощі, вони можуть звернутися до міні-підручника. Узагальнююча схема (слайди 11, 12) розглядається на моніторі персонального комп’ютера або на мультимедійному екрані.

Орієнтовна відповідь. Витоки естетизму Уайльда потрібно шукати

по-перше, у його біографії, самому стилі життя. Народжений в інтелігентній родині (батько – відомий лікар, мати – письменниця), Уайльд змалку прагнув до вишуканого стилю в усьому. «Апостол естетизму», «естет» - це начебто стало його професією, визначенням його громадського статусу. Та й одягався він відповідно: оксамитовий, золотистого кольору піджак, бриджі, чорні довгі панчохи; вільну сорочку з відкладним коміром пов’язував бантом, часто мав квітку у ріках, носив каштанові кучері до плечей – так не було прийнято у доброчинних англійців. Навколо його естетизму завжди панувала атмосфера якогось легкого скандалу.

Одружився Уайльд із вродливою донькою дублінського адвоката – Констанцією Ллойд. Будиночок на Тайт-стріт, де мешкало подружжя, було обставлено з великим смаком. Улюбленим заняттям Уайльда було показувати своїм гостям дружину, щомісяця вбрану в інший костюм: грецький, середньовічний, старовенеціанський, голландський.



По-друге, поклоніння Красі не обмежувалося для письменника тільки прагненням оточити себе вишуканими речами, меблями, картинами, носити елегантний одяг, спілкуватися з вродливими людьми. Культ краси в Уайльда – це насамперед благоговійне ставлення до мистецтва. Ще у шкільні роки він добре вивчив класичні мови, захоплювався античністю. Саме блискуче знання античного світу відкрило юнакові двері до аристократичного Оксфорду, де читав лекції з мистецтва філософ Джон Рескін. Він натхненно розповідав про красу – й ту що, що існує в природі, й ту, що створена людськими руками. Джон Рескін мав великий вплив на Оскара, однак майбутній письменник пішов своїм шляхом. Якщо Рескін відстоював правду й етичну чистоту мистецтва, Уайльд натомість відривав етику від естетики і заперечував зв'язок мистецтва з мораллю: «Закони мистецтва не збігаються з законами моралі»; «Естетика вища за етику!».

Довідка. Естетика (від грец. αισθητικός — той, що відчуває, чуттєвий)  — 1) наука, головним предметом вивчення якої є естетичне та його дійсність, його закони і норми, форми і типи, його відношення до природи й мистецтва, його походження і роль в художній творчості; 2) філософське вчення про сутність і форми прекрасного в художній творчості, в природі і житті, про мистецтво як особливий вид суспільної ідеології.

Довідка. Етика – 1) одна з форм ідеології – вчення про мораль, її розвиток, принципи, норми та роль у суспільстві; 2) сукупність норм поведінки, мораль якоїсь суспільної групи, професії.

По-третє, у Уайльда були попередники у літературі. Серед тих, хто першим и кинув виклик епосі, були поет Олджернон Суїнберн та його друг Данте Габріель Россеті. Ще рішучішим неприйняттям дійсності пронизані книги, статті, промови Джона Рескіна, Уїльяма Морріса – поета, декоратора, орнаменталіста, гравера. Вагомий вплив на творчість Уайльда мали Едгар По, Шарль Бодлер, Теофіль Готьє, Стефан Малларме, Жоріс Карл Гюїсманс. Цих митців об’єднувало:

  • неприйняття буржуазного прагматизму

  • зацікавленість особистістю людини, її духовним світом

  • уболівання за справжнє мистецтво і його творців

  • прагнення зберегти традиційні уявлення про гуманізм.

Саме до цієї плеяди приєднався у 80-х роках Оскар Уайльд. Ставши проповідником культу краси, «апостол естетизму» зробив для себе мистецтво єдиним «сонцем Всесвіту». Письменник вірив, що мистецтво, створюючи спільну духовну атмосферу для всіх народів, могло б зблизити людей настільки, що вони ніколи не воювали б одне проти одного.

В-четвертих, сучасна література не подобалася Уайльдові перш за все тому, що була надто наближена до дійсності й перетворювалася на копію реального життя. Творчість же, на його думку, - це мистецтво брехні (тобто вигадки). Занепад брехні Уайльд і вважав головною вадою творів своїх сучасників. Відкидаючи принципи натуралізму і реалізму в мистецтві, Уайльд протестує не стільки проти цих художніх напрямів, скільки проти монотонної, безбарвної, потворної, непоетичної, антиестетичної дійсності, яка не заслуговує на те, щоб бути відображеною митцем. При цьому Уайльд високо цінує реалізм таких великих майстрів, як Діккенс, Теккерей, Бальзак, Достоєвський, хоча і розумів їхню творчість по-своєму.

Посилання 2. Натуралізм – літературний напрям, який виник у західноєвропейській літературі в 70-х рр..і розповсюдився у 80-90-х рр.. ХІХ ст.. Програму натуралізму сформулював Е. Золя в книзі «Експериментальний роман». Натуралізм трактував життя з позицій біологізму; характер людини, з погляду натуралістів, залежить від спадковості, фізіологічних чинників. Натуралісти прагнули з науковою точністю описувати зовнішній вигляд людини, події, середовище, відмовляючись від їх художньої інтерпретації. Натуралізм відкривав для мистецтва нові галузі (біологічні аспекти людського існування, життя міських низів, людина і виробництво), однак не давав можливості створювати узагальнюючі картини та образи, тому логічним був шлях письменників від натуралізму до символізму й імпресіонізму. В літературі ХХ ст.. традиції натуралізму посідають помітне місце. Натуралістичний досвід відображення непривабливих явищ дійсності був використаний багатьма письменниками (А. Барбюс, Т. Драйзер, Б. Пільняк).

Узагальнити висновки можна у наступній схемі (див. Схему 1 та слайд № 11)

  • Пригадайте основні принципи естетичної теорії Уайльда

  • (див. Схему 2), слайд № 12

Основні принципи естетичної теорії Уайльда:

  • Мистецтво не є засобом пізнання та перетворення дійсності, воно пізнає лише Красу, тобто саме себе. Життя і мистецтво абсолютно несумісні

  • Мистецтво шукає для себе зразки не в природі, а лише в самому собі. Навпаки, мистецтво є зразком для природи

  • Мистецтво не може бути засобом виправлення моралі, бо мораль і краса – знову-таки несумісні

  • Найвищим критерієм для витвору мистецтва є досконалість його форми, а не глибина розкриття проблем життя чи гострота моральної проблематики

Підсумок: свою філософію мистецтва Уайльд виклав у книзі «Задуми», а також у передмові до роману «Портрет Доріана Грея». Він утверджує самоцінність і самодостатність мистецтва. Воно, на думку Уайльда, не виражає нічого, крім самого себе, існує самостійно і розвивається за своїми законами. Мистецтво не є породженням певної епохи чи її відтворення, бо воно – вище за життя. Ця думка – наріжний камінь естетики Уайльда, яка являє собою низку парадоксальних суджень. Але чи не найпарадоксальнішим є твердження про те, що не мистецтво наслідує життя, а навпаки: життя наслідує мистецтво.

Довідка. Парадокс – думка, яка суперечить здоровому глузду; незвичайне явище, що не відповідає загальноприйнятим уявленням.

Афоризм — закінчена думка, висловлена стисло й лаконічно

Схема 1
Схема 2



  • Як же виникла теорія Уайльда, яка проголошує, що естетика ворожа добру? Можливо, відповідь на це запитання допоможе нам зрозуміти, що вислови письменника були не такими вже й парадоксальними, як здається на перший погляд.

Вчитель. Такі колоритні особистості, як О. Уайльд і Б. Шоу, були несподіваними для Англії ХІХ ст.. і водночас цілком природними. Це був останній період Вікторіанської епохи; в усіх сферах особистого і суспільного життя деспотично панували похмурі і святенницькі звичаї. Не випадково перед деякими митцями поставало питання: а чи не краще відгородитися від дійсності, поринути у чарівні, захоплюючі фантазії, які б дали змогу хоча б тимчасово вирватися із задушливої атмосфери буття? Саме на такому ґрунті і зародився художній, або естетичний, рух, який в Англії ототожнювався з ім’ям і творчістю О. Уайльда.

ІІІ. Презентація Вікторіанської епохи. виктория.jpg

  • Примітка* Перегляд слайдів презентації можна

здійснити як індивідуально – на моніторі ПК під час роботи творчих груп – так і колективно – на мультимедійному екрані (учні – автори проекту – коментують перегляд)


Королева Вікторія
Посилання 3. Вікторіанська епоха (1837-1901) – період царювання Вікторії, королеви Великобританії та Ірландії, імператриці Індії. У сфері економіки Англії в цей період продовжується промислова революція та розвиток капіталізму. Для соціального тла епохи характерний суровий моральний кодекс (джентльменство), який закріпив консервативні цінності та класові розбіжності. У зовнішній політиці здійснювалася колоніальна експансія Британії в Азії та Африці.

За часів королеви Вікторії вступає в свої права середній клас. В суспільстві почали превалювати цінності, які він сповідував. Тверезість, пунктуальність, працьовитість, економність і хазяйновитість цінувалися й до правління Вікторії, та саме у її епоху ці якості стали домінуючою нормою. Приклад подавала сама королева: її життя, що було підпорядковане обов’язку та сім’ї, разюче відрізнялося від життя її попередників. Більшість аристократії наслідували приклад королеви Вікторії. Цінності та енергійність середнього класу зумовили всі досягнення вікторіанської епохи. Але його представники мали також і непривабливі риси: міщанську впевненість у тому, що процвітання – це винагорода за чесноти; доведене до крайнощів пуританство в сімейному житті, яке породжувало почуття провини та лицемірство.



Посилання 4. Пуританин – суровий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності тощо. (Докладніше див. гіперпосилання)

  • Перегляд презентації «Англія Вікторіанської епохи на картинах Тіссо».

Завдання: перегляньте слайди презентації; зверніть увагу на деталі одягу, інтер’єрів, архітектури; сюжети картин. Якою вам видалася Вікторіанська Англія на полотнах Тіссо?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Вступне слово. Найвідомішим твором Оскара Уайльда, який

приніс йому всесвітню славу і найповніше відбив його філософські та естетичні погляди, життєве кредо і принципи художньої творчості, став роман "Портрет Доріана Грея". Це єдиний опублікований роман письменника. Вперше його було надруковано у 1890 р. в журналі «Ліппінкоттс мансли мегезін», а пізніше видано окремою книгою у 1891 р. і доповнено особливою передмовою, яка стала маніфестом естетизму.

  • Перегляд слайду № 14 «Історія створення роману»

Публікація роману спричинила справжній скандал у суспільстві. Англійська критика одностайно визнала твір аморальним, деякі критики навіть вимагали книгу заборонити, а автора притягти до кримінальної відповідальності за зневагу до суспільної моралі. Проте звичайними читачами роман був сприйнятий із захопленням.

  • Сьогодні ми спробуємо розібратися, хто ж мав рацію: критики чи читачі; маємо сформувати власну позицію сприйняття роману, а також дослідити питання - чи можна вважати роман «Портрет Доріана Грея» пам’яткою декадентської доби?

  • Насамперед згадаємо визначення декадентства (слайд № 15)

Декадентство (від фр. decadence – занепад) – загальна назва кризових явищ в європейській літературі, мистецтві, культурі різних часів. Сам термін виник у Франції і вперше був застосований щодо художніх тенденцій другої половини ХІХ – поч.. ХХ ст.. Характерні риси декадансу:

  • неприйняття дійсності періоду «кінця століття» як чогось ницого, відразливого

  • розуміння мистецтва як творчості духу, самовияву вільного митця

  • відстоювання права митця на індивідуалізм, аморальність, естетство й естетизацію потворного, магію, єресь тощо

  • звільнення мистецтва від соціальних і моральних зобов’язань, сповідування теорії «мистецтва для мистецтва», увага до естетичної проблематики творів, підкреслення її самоцінності

  • прагнення дослідити й відтворити засобами художнього слова непізнаний «безмежний світ» підсвідомого, «таємні кутки» і глибини людського духу, джерела інтуїції, її природи

  • примат форми над змістом, зосередження уваги митця на винаходженні нових засобів художньої мови, зокрема в галузі риморитміки

    • Для того, щоб провести дослідження, ми сформуємо творчі групи за напрямками (слайд 16):

  • Етико-філософський сенс центрального конфлікту краси і моралі

  • Втілення різних аспектів естетизму в образах Д. Грея, лорда Генрі та Безіла

  • Символіка роману

  • Уайльдівські парадокси

Примітка*. Групи формуються за уподобаннями; бажано, щоб кількість членів групи не перевищувала 5 осіб. Умовно творчі групи можна назвати так: «Я - філософ»; «Я – уважний читач»; «Я – вправний літературний критик»; «Я – поціновувач парадоксів». Оскільки останній напрямок досліджень видається найбільш складним і потребує узагальнень, доцільно залучити до цієї групи сильних учнів та запропонувати їм заздалегідь обміркувати сенс парадоксів із передмови до роману, а у разі необхідності – надати консультацію.

Вчитель. Один із відомих афоризмів Уайльда стверджує: «З погляду форми за взірець усіх мистецтв править мистецтво музики. З погляду почуття — вмілість актора». У романі «Портрет Доріана Грея» письменник досить часто звертається до музичного мистецтва. Так, сам Доріан майстерно грав на роялі. Він з захопленням говорить про творчість німецького композитора Шумана - «Увійшовши, вони [лорд Генрі та Безіл] побачили Доріана Грея. Він сидів за роялем, спиною до них, і гортав сторінки «Лісових сцен» Шумана.

    • Та це ж чудові речі, Безіле! — вигукнув Доріан. — Ви повинні позичити мені

ці ноти, я хочу їх вивчити!» (ІІ розділ).

Леді Агата прагне залучити Доріана до благодійної діяльності – бо ж він так гарно грає! «А на тебе, Гаррі, я така сердита! Навіщо ти намовляєш нашого милого містера Грея облишити з Іст-Ендом? Повір, йому б там ціни не було. Слухачам би сподобалась його гра...» Алан Кемпбел, у минулому приятель Доріана, теж був «непересічним музикантом: на скрипці та роялі він грав краще, ніж більшість аматорів. Власне, музика й звела їх, його і Доріана Грея… . Вони познайомились у леді Беркшир того вечора, коли там грав Рубінштейн, і опісля їх завжди бачили разом в опері й усюди, де можна було почути гарну музику». За визнанням лорда Генрі Доріан чудово виконує твори Шопена: «Заграйте мені, Доріане, заграйте який-небудь ноктюрн … Яке гарне оце, що



ви граєте! Мені здається, чи не писав його Шопен на Майорці, коли море зітхало круг його вілли і солоні бризки сягали вікон? Таке воно напрочуд романтичне... Яке це щастя, що ми маємо хоч одне ненаслідувальне мистецтво! Грайте ще, Доріане, я сьогодні так запраг музики!»

    • Я пропоную і наш урок супроводжувати музикою. Хай лунають чарівні звуки ноктюрнів Ф. Шопена! (слайд № 18).

    • Щоби повніше зануритися у світ роману Уайльда, здійснімо

мандрівку у ХІХ ст., зазирнемо у куточки Лондону, де відбувалися події твору.

  • Перегляд слайдів презентації «Мандрівка в ХІХ ст..» (№ 19-34)

Завдання для творчих груп (див. міні-підручник)

  • Ознайомтеся із запропонованими матеріалами міні-підручника, презентацій

та електронної міні-хрестоматії. Обговоріть питання; відповіді занотуйте у зошити. Сформулюйте стислі висновки. Співвіднесіть результати своєї роботи із відповідною ознакою декадансу та внесіть їх в узагальнюючу таблицю. На підставі цього доведіть або спростуйте приналежність твору до декадентської літератури.

  • Презентація результатів роботи груп

  • 1- «Я - філософ». Етико-філософський сенс центрального конфлікту краси і

моралі.

  • 2 - «Я – уважний читач». Втілення різних аспектів естетизму в образах

Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла

  • 3 - «Я – вправний літературний критик». Символіка роману

  • 4 - «Я – поціновувач парадоксів». Уайдлівські парадокси

Узагальнююча таблиця (слайд № 17)

Ознаки декадентського твору

Особливості роману «Портрет Доріана Грея»

  • неприйняття дійсності «кінця століття»

роман відображує Уайльдівський естетизм, який був викликом Вікторіанській епосі

  • розуміння мистецтва як творчості духу, самовияву митця

образ Безіла втілює ідею служіння мистецтву, завдання якого – створювати Красу

  • відстоювання права митця на індивідуалізм, аморальність, естетство й естетизацію потворного, магію

Доріан у гонитві за насолодою пізнає всілякі гріхи, вчиняє злочини, розтліває власну душу – і все це фантастичним чином відбивається на його портреті

  • прагнення дослідити й відтворити засобами художнього слова непізнаний «безмежний світ» підсвідомого, «таємні кутки» і глибини людського духу, джерела інтуїції, її природи

лорд Генрі прагне вивчати психологію людей, досліджувати життя і пристрасті, проводити «вівісекцію» себе й інших; Доріан для нього – об’єкт вивчення і спостереження, результат експерименту; в романі зображено роздвоєння особистості Доріана, потайне життя його душі

  • звільнення мистецтва від соціальних і моральних зобов’язань, сповідування теорії «мистецтва для мистецтва», увага до естетичної проблематики творів, підкреслення її самоцінності

головний конфлікт твору – краса і мораль, він пов’язаний з іншими: життя і мистецтво, мистецтво і мораль; Безіл, створюючи портрет, стає на позиції «чистого мистецтва» і тому йому вдається створити шедевр

Висновок: Отже, естет Оскар Уайльд, проголошуючи незалежність мистецтва від моралі, водночас стверджує своїм твором: не можна безкарно порушувати норми людського життя. Втрата моральних устоїв веде людину до загибелі. У цьому - гуманістичний сенс роману. Цей твір - ідеальний приклад парадоксальної (перевернутої) фабули.

Вчитель. Ви, напевно, вже звернули увагу на речі, що створюють інтер’єр нашого уроку: квіти, пензлі, палітра, мольберт, дзеркало та ін.. І здогадалися, що вони щось собою символізують. Давайте згадаємо відповідні вислови Уайльда: «У будь-якому мистецтві є і прямозначність, і символ. Ті, що силкуються сягнути поза прямозначність, ризикують. Ті, що силкуються розкрити символ, ризикують також». Спробуємо «ризикнути» й розкрити ці символи. Учні висловлюють припущення; тлумачення символів може бути найнесподіванішим, проте обов’язково виправданим та мотивованим. Наприклад - квіти – символізують витончену красу; портрет, що його задраповано пурпурною тканиною, – душу і сумління героя, а також Красу і витвір мистецтва; дзеркало – самозакоханість Грея, початок розпаду його душі; книжка, яка за словами Доріана, отруїла його, – наступний щабель його розбещення; пензлі, палітра, мольберт – символ творчості художника, Безіла, а також кривавого злочину Доріана Грея; хімічна колба – нагадує про Алана Кемпбела, якого вимушена співучасть у злочині Доріана штовхнула до самогубства; ніж – знаряддя вбивства, а також відплати; театральна маска – спомин про Сібіл та її самогубство – перший злочин «Прекрасного принца»; морський компас нагадує про Джеймса Вейна - наступну жертву Доріана; маки та бокал – символізують його гріхи в гонитві за насолодою; ноти – потяг Доріана до музики.

  • Творча майстерня. Практична робота (колективна)

    • Давайте згадаємо як розпочинається перший розділ роману.

«Робітню художника сповнювали густі пахощі троянд, а коли в садку знімався літній легіт, він доносив крізь відчинені двері то п'янкий запах бузкового цвіту, то погідніший аромат рожевих квіток шипшини. З перського дивана, де лежав лорд Генрі Воттон, курячи своїм звичаєм одну по одній незліченні цигарки, можна було побачити лише блиск золотаво-ніжного, як мед, цвіту верболозу, чиє тремтливе віття, здавалося, насилу витримувало тягар полум'яної краси. Зрідка на довгих шовкових шторах величезного вікна миготіли химерні тіні птахів, утворюючи на мить щось подібне до японського малюнка, і тоді лорд Генрі думав про блідолицих художників із Токіо, які засобами мистецтва, з природи своєї статичного, намагалися передати відчуття швидкості й руху. Ще більш угнічувало тишу сердите гудіння бджіл, що пробиралися високою невикошеною травою чи монотонно й настійливо кружляли біля покритих золотистим пилком вусиків розлогої жимолості. Невиразний клекіт Лондона долинав, наче басова нота далекого органа»
- Чи можемо ми зрозуміти, про яку пору року йдеться? Якщо так, то завдяки чому? (йдеться про весну, адже квітнуть бузок, шипшина, верболіз, жиломость)

    • Які ще квіти згадуються у творі? ( троянди, тюльпани, рокита, фіалки,

орхідеї, маргаритки, лілеї, іриси)

    • Як ви гадаєте, чому в інтелектуальному романі так багато

уваги приділяється квітам?( у романі є багато символів, квіти також символізують певні почуття, уподобання автора. Уайльд, взагалі, великого значення надавав мові квітів, він часто виходив на вулиці міста у костюмі, що нагадував костюм принца, у петличці його сюртука незмінними були фіалки, а у руці лілеї, гвоздики, щоб нагадати людям, що в житті крім корисного, прагматичного є і прекрасне )

Посилання 5. Інтелектуальний роман – твір, в якому увага автора зосереджена не стільки на зображенні самого життя, людських характерів, скільки на ідейних, теоретичних суперечках персонажів.

  • Перегляд презентації «Гармонія квітів».

  • Завдання. Перегляньте слайди презентації «Гармонія квітів».

  1. Які враження викликав у вас цей перегляд? Яку особливість світогляду О. Уайльда ілюструє наведена цитата?

  2. Уайльд досить часто використовує образи квітів:

  • навіть його руки – холодні, білі, подібні до квітки – мали своєрідні чари

  • очі – сині озера пристрасті, губи – пелюстки троянд

  • я мушу посіяти маки жалоби у себе в саду

  • жодна квітка його привабливості не зів’яне

  • роман був написаний цікавим філігранним стилем… Траплялися тут метафори, дивовижні мов орхідеї

  • квіти – своєрідний еквівалент усього найсвятішого, найзаповітнішого, невимовного, що приховано в глибинах людської душі

Знайдіть у тексті роману свої приклади використання письменником образів квітів та поясніть, яку функцію вони виконують.

Довідка. Із енциклопедії символів: бузок – символ першого почуття, кохання; троянда (червона) – кохання, краса жовта - зрадливість; рокита – символ весни; верболіз – надія; фіалка – скромність; маргаритка – цнотливість, чистота; тюльпан – гордість, чисте кохання; гвоздика червона – пристрастне кохання; вірність, незрадливість; символ боротьби, честі, свободи; орхідея – краса, довершеність, витонченість; лілея – величність краси і чистоти, цнотливість.

  • Вправа «Чарівне коло». «Я – витончений естет». Учні по колу зачитують

свої приклади опису пейзажів, інтер’єрів, старовинних речей та ін. із тексту роману. Виграє той, хто наведе більше таких описів та чиї приклади будуть доречнішими. Він і визнається «найбільш витонченим естетом» й отримує у нагороду квітку від Оскара Уайльда (тобто учня, який виступає в його образі).

Підсумок:

    • Які особливості уайльдівського стилю ви помітили, коли працюва-

ли над текстом роману? (глибокий психологізм у зображенні образів, від-

творення зміни у настрої персонажів, їх життєвих вражень, насиченість твору кольорами, звуками, символами)

Вчитель. Наведені ознаки стилю характерні для імпресіоністичної техніки. Давайте згадаємо, що являє собою така течія в мистецтві, як імпресіонізм.

  • Перегляд слайдів № 35-43 презентації «О. Уайльд»

Посилання 6. Імпресіонізм (від франц. «враження») – течія в мистецтві другої половини ХІХ – початку ХХ ст.. Імпресіонізм став цілою епохою в історії французького живопису (сама назва течії походить від назви картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця»). Художні відкриття імпресіоністів у галузі образотворчого мистецтва пов’язані з новим сприйняттям предмета зображення, зумовленим не тільки прагненням відобразити враження від життєвого явища, а й підкреслити його мінливість, плинність. У літературі головними ознаками імпресіонізму були психологізм у змалюванні персонажів, прагнення відтворити зміни у настрої та життєві враження, ритмічна організація прози, увага до кольорів та звуків. Риси імпресіонізму притаманні творчості Бертольда Брехта, Гіде Мопассана, Кнута Гамсуна, Оскара Уайльда. В історії літератури імпресіонізм залишився тенденцією у творчості художників, які належали до різних літературних напрямів

Вчитель. Один із епіграфів нашого уроку стверджує: «Бачити, відчувати, виражати – в цьому ціле мистецтво» (Е. Гонкур, Ж. Гонкур). Це творче кредо імпресіоністів.

    • Як ви гадаєте, чи виявилося таке мистецтво в романі О. Уайльда?

Вчитель. У англійського поета-романтика ХVІІІ ст.. Вільяма Вордсворта є такі рядки:

До прекрасногонатюрморт.jpg

Святе мистецтво! В пензлі чи пері

Є сила дати вічність кожній рисі,

Хмарині, що пливе в небесній висі,

Веселих промінців химерній грі;
Вони спиняють порух віт вгорі

І подорожніх, що ідуть у лісі,

І корабель, що при скелястім мисі

Навік у бухті кинув якорі.


Дитя весни, і літа, й падолисту,

Що вірно тчуть ясну твою окрасу,

Мистецтво, ти даруєш благодать.
І стримане, просте, хоч повне змісту,

Ти вмієш вирвать мить із плину часу



І в ній Божисту вічність передать.

Переклад М. Стріхи

  • Як ви розумієте цей вірш?

  • Чи збігається уявлення щодо ролі мистецтва у автора цього вірша

з поглядами Уайльда? А з Вашими? (Учні можуть висловити різні точки зору, наприклад, таку: втілюючи в своїх образах ідеали краси, мистецтво пробуджує в людях естетичні почуття творців, вчить розуміти прекрасне, формує естетичну ціннісну орієнтацію в світі, впливає на духовний розвиток особистості; мистецтво пов’язане з мораллю, бо воно всебічно впливає на людину: на її почуття, розум, волю; стимулює її творче самовираження та самовдосконалення)

Довідка. Мистецтво – 1) творче відображення, відтворення дійсності в художніх образах (словник Ожегова); 2)мистецтво – засіб духовного осягнення світу і самореалізація особистості з точки зору ідеалів Краси і Гармонії.

  • Як Ви гадаєте, чи відображують вислови, наведені у якості

епіграфів уроку, сутність особистості й творчості Уайльда, а також – зміст нашого уроку?

  • Інтерактивна вправа «Форум». Учням пропонується висловити свою думку за такими темами:

  • Яке враження справив на Вас роман «Портрет Доріана Грея»?

  • Чи можна вважати роман аморальним?

  • Ваше ставленая до головного героя та конфлікту романа

  • Чи вважаєте Ви роман актуальним?

Примітка*. Задля виконання вправи учні одержують аркуші, на яких їм потрібно «зареєструватися» (тобто вказати свій логін та пароль – будь який парадокс або афоризм Уайльда) й висловитися щодо запропонованих тем. Заздалегідь проінструктовані 2-3 учнів переглядають картки та задля скорочення часу згруповують їх умовно за будь-яким критерієм (наприклад, схвальні відгуки; негативні; нейтральні). Після цього оголошуються результати та починається обговорення. Всі бажаючі мають змогу висловити «особливу думку» або вступити в дискусію.

Цікаві факти.

  • Роман екранізовано більш ніж 15 разів

  • Роман було написано за три тижні

  • Ні один із пороків Доріана Грея, окрім вживання опіуму, чітко не названий. Сам Уайльд говорив, що кожен вбачає в його герої власні пороки і гріхи

  • Існує хвороба «синдром Доріана Грея» - культ молодості, страх перед фізичним старінням

  • Серед неологізмів, введених Дугласом Коуплендом в романі «Покоління Х», є такай: Доріан-грейство (бажання приховати ознаки старіння тіла)

Підсумок уроку: Уайльд у передмові до роману слушно писав: «Суперечки з приводу мистецького твору свідчать, що цей твір новий, складний і життєздатний». "Портрет Доріана Грея" можна тлумачити по-різному, але не визнавати його безумовну неординарність і художню довершеність - неможливо. Критики, сперечаючись з окремих питань стосовно мистецьких позицій Оскара Уайльда, доходять спільного висновку про роман: це твір новий, складний і життєздатний. Свідченням цього є довголітнє життя роману, в якому кожне нове покоління читачів знаходить те, що співзвучне даному часу, що хвилює душу, збагачує розум, приносить насолоду, бо творчість великого англійського письменника Оскара Уайльда - то справжнє мистецтво.

Домашнє завдання: написати твір за романом О. Уайльда на одну з тем: "Доріан Грей - жертва філософії гедонізму", "Якою є справжня мораль роману" Портрет Доріана Грея", "Роль парадоксів у романі О. Уайльда"; зробити малюнок до обкладинки книги "Портрет Доріана Грея".





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка