Стратегія розвитку школи методичні рекомендації



Скачати 156.79 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір156.79 Kb.
c:\users\oksana\pictures\ключ-к-успеху.jpgc:\users\oksana\pictures\0_12279300_1414593661_img.jpg
Великоберезнянський районний методичний кабінет

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ШКОЛИ

Методичні рекомендації




Osvita

osvita_vber@ukrpost.ua





ВСТУП

Керівництво такою динамічною системою, як школа, вимагає ретельного планування. Глибоко продуманий, змістовний, чіткий, конкретний, з близькою, середньою та віддаленою перспективою, план роботи школи є тим документом, що визначає обличчя, стиль школи, та як маршрутна карта, відображає систему діяльності шкільного колективу. Планування буде лише тоді ефективним, коли всі його складові будуть утворювати певну систему. Планування дає можливість педагогічному колективу вийти на більш високий рівень організації навчально-виховного процесу, системно реалізовувати стратегію постійного зростання.


СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

відображені в розробленій відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» Типовій інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 28.08.2013 р. № 1239 , і Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України № 284 від 29 квітня 2002 р.

У Типовій інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 28.08.2013 р. № 1239 визначені типи планів, які є обов’язковими в закладі:

- робочий навчальний план;

- річний план;

- перспективний план.

У Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України № 284 від 29 квітня 2002 р., у п. 2.1 визначено такі види планів закладу:

1. Перспективний план.

2. Річний план.

3. Робочий навчальний план.

4. Додатки до робочого навчального плану:

- розклад уроків (щоденний, тижневий);

- режим роботи (щоденний, річний).
Планування стратегії розвитку навчального закладу

це своєрідний пошук відповіді на чотири запитання:



  1. Яким є сьогодні заклад, його сильні і слабкі сторони?

  2. Яким хотілося б бачити заклад у майбутньому?

  3. Чи можна реалізувати поставлену мету і якими можуть бути перешкоди?

  4. Що необхідно зробити в якій послідовності, щоб досягти мети?


ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ПЛАНУ РОЗВИТКУ ШКОЛИ

1. Вибірковості, що передбачає необхідність брати до уваги розміри школи, її оточення, можливості педколективу; зосереджуватися лише на 2-3 пріоритетах розвитку педагогічного процесу.

2. Систематичності, що передбачає складання плану за певними етапами: оцінка попередньої діяльності школи; планування розвитку школи; реалізація плану роботи школи; оцінювання діяльності школи в ході реалізації плану.

3. Безперервності, що передбачає планування діяльності школи на значний період часу, наприклад, на три роки.

4. Всеосяжності, що передбачає включення до плану, крім пріоритетів діяльності колективу школи, також державних пріоритетів та зв'язків з соціальним оточенням (батьківською громадськістю, різноманітними об'єднаннями та організаціями, державними інститутами, зацікавленими у вихованні підростаючого покоління тощо), природним оточенням.

5. Демократичності, що передбачає усвідомлену участь всього колективу у складанні, виконанні плану , регулярне інформування його про хід реалізації плану.

План розвитку школи повинен бути зорієнтований на досягнення ознак ефективно працюючих шкіл :

1. Наявність спільної мети, що означає чіткі цілі і завдання, націлені на певні досягнення, які педколектив добре розуміє, поділяє і прагне виконати.

2. Створення в школі сприятливого мікроклімату для організації навчально-виховного процесу, що означає: орієнтацію колективу школи на вирішення проблем.

3. Згуртованість, співробітництво, єдність, комунікативність членів педколективу.

4. Участь педколективу в прийнятті рішень; акцентування уваги на усвідомленні позитивних результатів.

5. Позитивна поведінка учнів, їх відповідальне ставлення учнів до шкільної діяльності.

6. Практика вимогливого і справедливого заохочення учнів, контакти та співробітництво з батьками.

7. Ефективна організація та здійснення навчально-виховного процесу:

– педагогічно доцільний розподіл учнів по класах, створення відповідного темпу навчання та вирівнювання можливостей учнів;

– ефективні навчальні методики, індивідуальний розвиток учнів, групові форми і методи роботи, координація навчальних планів та навчального процесу;

– наявність системи вимог, в якій не допускається зниження досягнень учнів нижче державних стандартів;

– максимальне використання часу для навчання;

– акцентування уваги на оволодінні учнями основними навчальними навичками;

– наявність методик і засобів для періодичного спостереження за розвитком учнів;

– практично-зорієнтоване вдосконалення та розвиток педагогів в школі.

8. Ефективне керівництво, що означає:

– спостереження та контроль за діяльністю школи як педагогічної системи;

– надання своєчасної допомоги вчителям;



  • педагогічно доцільне керівництво навчально-виховним процесом;

– забезпечення сприятливого психологічного мікроклімату в колективі.

СТРУКТУРА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ

Планування розвитку школи – узагальнене уявлення про головні пріоритети розвитку шкільної організації, вирішенню яких колектив присвячує щонайменше три роки.

Важливим при складанні програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу є бачення його керівником цілей діяльності закладу на досить тривалий період. Таке планування повинно відображувати віддалену перспективу розвитку кожної підсистеми діяльності закладу і його соціально-педагогічної системи в цілому відповідно до ієрархії цілей.

У процесі розроблення перспективного плану роботи доцільно виділити такі етапи:



  1. Організаційний аналіз стану закладу.

  2. Визначення місії закладу.

  3. Формування концепції майбутнього закладу.

  4. Розроблення стратегії, основних напрямів і завдань переходу до нового закладу.

  5. Формування перспективного плану роботи.

  6. Експертиза плану.

Рада закладу після погодження з педагогічною радою затверджує перспективний план роботи закладу – письмовий документ, який визначає систему заходів щодо реалізації стратегії діяльності організації на певний довгостроковий період. Він базується на результатах зовнішнього та внутрішнього оцінювання, містить бачення майбутнього закладу; включає конкретні цілі та завдання, описані конкретними термінами – що повинно бути зроблено, коли, ким, яким чином.

Успішний перспективний план зазвичай містить такі складові:



  • Організаційний аналіз, який включає ідентифікацію зацікавлених осіб, аналіз сильних і слабких сторін організації.

  • Мету, якої організація хотіла б досягти у майбутньому відповідно до програми розвитку закладу.

  • Завдання, які потрібно виконати, і терміни їх виконання.

  • Опис очікуваних результатів.

Структуру перспективного плану потрібно коригувати зі структурою річного плану роботи закладу. Це стосується і кількості розділів, і структури планування конкретних заходів. У структурі доцільно зазначати не лише назви заходів, терміни виконання та відповідальних за виконання, але ще й виконавців (з із зазначенням певного підрозділу закладу, що виконуватиме завдання щодо реалізації заходу) — наскільки це можливо передбачити в перспективному плані.

Структура планування заходів

№ з/п

Назва заходу

Терміни виконання (навчальний рік або кілька навчальних років)

Відповідальний за виконання (як правило, із адміністрації закладу)

Виконавці (назва підрозділу або конкретні прізвища)

Примітка

До перспективного плану діяльності закладу як додатки можуть розроблятися цільові проекти.

Цільовий проект — це сукупність теоретичного обґрунтування та конкретного плану дій для переведення певної шкільної підсистеми на вищий рівень розвитку.

За напрямами діяльності проекти (системи):

- дидактична система, спрямована на вирішення актуальних проблем навчання;

- виховна система, що передбачає спрямування на реалізацію актуальних проблем виховання;

- науково-методична система, в основі якої — підвищення професійної майстерності педагогів школи;

- управлінська система, спрямована на розроблення та впровадження нової моделі стосунків, режиму діяльності, удосконалення управлінської діяльності;

- соціально-психологічна система;

- матеріально-технічна система, що передбачає вдосконалення матеріальної бази школи, упровадження нових механізмів господарювання, естетичне оформлення приміщень, нове технічне обладнання.

За широтою залучення ресурсів цільові проекти поділяються на:

- внутрішньошкільні, для реалізації яких залучаються внутрішні ресурси школи;

- відкриті, для роботи над якими залучаються ресурси інших організацій та установ.

За участю педагогів у розробленні та реалізації цільові проекти поділяються на колективні, групові, індивідуальні.

Цільові проекти, як правило, одержують власні назви, які лаконічно відображають їх зміст.

Цільові проекти створюють самі педагогічні колективи, учителі сприймають їх як власні та колективні надбання. Проекти доречно оформляти у вигляді окремих таблиць, кожна з яких розкриває зміст діяльності колективу щодо реалізації певного цільового проекту і дає змогу координувати та контролювати роботу виконавців у перспективі, протягом навчального року, місяця, тижня.

Контроль за ходом виконання цільових проектів покладається на адміністрацію школи, керівників методичних об’єднань або спеціально призначених осіб. Рішення про повне виконання цільового проекту або про припинення роботи над його реалізацією приймають ті органи, які дали згоду на його здійснення, або директор школи. Інформація про хід виконання загальношкільних цільових проектів і результати роботи заслуховується на засіданнях ради школи (педагогічної ради) і узагальнюється наказами по школі.

Методика проектно-цільового планування діяльності закладу дозволяє кожній школі мати індивідуальний план роботи, який враховує її особливості, забезпечує простір для творчого пошуку окремим об’єднанням і групам педагогів, кожному вчителю, і через реалізацію блоку цільових проектів спрямовує їх зусилля на вирішення актуальних проблем шкільного життя.

ОРІЄНТОВНИЙ АЛГОРИТМ

РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Перший крок. Створення команди для складання плану розвитку школи. Над складанням плану РШ має працювати весь педколектив із залученням батьків та учнів-старшокласників. Для координації процесу створення ПРШ слід створити команду, склад якої може бути обраний колективом, або призначений директором. До складу команди мають ввійти: адміністратори, голова профкому, керівники методоб'єднань або інші вчителі, голова батьківського комітету, бібліотекар. Видання наказу по школі про розроблення плану розвитку.

Другий крок. Оцінка попередньої діяльності школи. Засідання робочої групи (сприяє появі ініціативної, творчої команди). Визначення напрямів роботи й відповідальних. Пошук джерел інформації. Визначення мети діяльності команди: на діагностично-аналітичній основі завдяки систематичній і постійній взаємодії всіх суб'єктів освітнього простору (учнів, батьків, учителів, громади) спланувати й реалізувати поступовий і цілеспрямований розвиток школи для створення й забезпечення гідних умов для формування, удосконалення особистості, а також розроблені місія і мета діяльності школи.

Інформацію отримують з неофіційних педагогічних спостережень, тестування вчителів, учнів, батьків, бесід з адміністрацією.

Оціночний інструментарій може бути таким: анкети та тести з різних напрямків діяльності школи для батьків, вчителів, учнів (їх ставлення до організації освіти взагалі та зокрема в даній школі, про мікроклімат в школі, про рівень творчих здібностей та ін); педагогічні спостереження, ділові діагностичні ігри. Завершується робота засіданням педради колективу школи, на якому повідомляються результати дослідження та виявлені проблеми; пропонуються шляхи вирішення проблем, які зорієнтовують на досягнення ознак ефективно працюючих шкіл.

Третій крок. Планування розвитку школи. Попередня інформація використовується для розробки ПРШ, визначаються пріоритети на наступні 3 роки, забезпечується створення для реалізації цілей системи завдань, проміжних цілей, заходів, термінів виконання, виконавців бажаних результатів.

Для цього необхідно:

1. Розглянути характеристики ефективно працюючих шкіл, нормативні документи Міністерства освіти про школи різних типів.

2. Зробити огляд стратегічних вимог до школи з боку держави, органів освіти, батьківської громадськості, учнівських об'єднань, аналіз нормативних та розпорядчих документів, анкет батьків та учнів.

3. Підготувати аналіз даних попередньої оцінки діяльності школи; підготувати план дій, беручи до уваги: пріоритети, ресурси (якими володіє школа і які потрібно здобути), необхідну підтримку з боку методичних служб, органів освіти, владних структур, критерії оцінювання.

4. Організувати обговорення наслідків попередньої оцінки шкільної організації в мікрогрупах педколективу з метою виявлення, уточнення пріоритетів, що дає можливість перейти до постановки цілей.

Постановка цілей:

-означає погляд в майбутнє, орієнтацію і концентрацію зусиль на тому, що повинно бути досягнуто, тобто цілі прогнозують кінцевий результат;

-врахування того, що цілі можуть змінюватись з часом з різних причин;

-означає усвідомленість дій педколективу у відповідності з основними орієнтирами;

- сприяє концентрації сил на дійсно ключових напрямках;

- є безумовною передумовою планування та прийняття рішень.



Формулювання місії і мети.

Орієнтовно:

Місія школи. Кожній дитині - гідні й необхідні умови розвитку та реалізації свого потенціалу для власного й суспільного блага.

Генеральна мета. Шляхом співпраці дітей, батьків, учителів, громади, розуміючи, що кожен є самоцінною особистістю, через відкриті щирі стосунки, беззаперечне прийняття дитини, свободу і творчість учителя створити умови для гармонійного розвитку Людини.



Розробка концептуальних засад діяльності закладу.

Моделювання діяльності закладу або окремих його ланок.

Орієнтовно:



  • структурно-управлінська модель закладу;

  • організаційно-функціональна модель методичної роботи;

  • організація роботи з обдарованими дітьми;

  • модель організаційної роботи профспілкового комітету;

  • модель учнівського самоврядування;

  • модель виховної роботи;

  • модель випускника.

Здійснюється розробка проектів, які охоплюють дидактичну, виховну, науково-методичну, матеріально-технічну системи закладу. Призначаються координатори кожного проекту.

Орієнтовно:

Проект «Обдарована дитина» розроблена з метою пошуку та створення умов для всебічного розвитку і розкриття інтелектуального та творчого потенціалу учнів, стимулювання творчого самовдосконалення обдарованих дітей, сприяння їхній самореалізації в сучасному суспільстві.

Проект «Педагог ХІХ століття» призначений сприяти підвищенню рівня фахової компетентності, стимулюванню творчої діяльності.

Проект «Родина» соціально спрямований на покращення якості взаємодії батьків і педагогів для становлення учня як особистості.

Проект «Комфортне забезпечення» передбачає поліпшення матеріально-технічної бази школи для забезпечення умов якісної навчально-виховної діяльності.

Проект «Країна здоров’я» передбачає створення сприятливих умови для покращення здоров'я дитини, її всебічного розвитку; підготовку до відповідального життя в родині та суспільстві

Проект «Від екології довкілля – до екології душі» передбачає поглиблення екологічної освіти та виховання школярів, зміну ставлення людей до навколишнього середовища, довкілля, природи та особистого здоров’я.



Проект «До народних джерел» створений для вирішення просвітницько-культурних, благодійних, виховних, етнокультурних та інших проблем патріотичного виховання дітей та молоді, орієнтує на організацію найбільш значимої системи діяльності із вивчення історії та традицій своєї школи, села, малої та великої Батьківщини, по увічненню пам’яті загиблих захисників Батьківщини.

П’ятий крок. Прогнозування. Очікувані результати виконання плану розвитку школи.

Шостий крок. Систематизація матеріалів. Підготовка презентацій.

Сьомий крок. Затвердження на засіданні педради. Узгодження з відділом освіти.

Восьмий крок. Презентація плану розвитку школи

Дев’ятий крок. Реалізація Плану розвитку школи

Десятий крок. Контроль за планом розвитку школи це безперервний процес. Оцінювання виконання плану потрібно проводити в кінці року. Команда плану розвитку школи після оцінювання ходу виконання плану готує звіт, який доводиться до відома педколективу, учнів, батьків.

Рекомендовані для занесення до перспективного плану теми для обговорення на засіданнях педагогічної ради, конференції (загальних зборів) колективу закладу:

  1. Удосконалення уроку як засобу розвитку особистості учня в процесі допрофільної підготовки та профільного навчання.

  2. Результати діяльності педагогічного колективу щодо реалізації методичної проблеми закладу на шляху його інноваційного розвитку.

  3. Особистісно зорієнтована профорієнтаційна робота педагогічного колективу як основа соціалізації учнів.

  4. Інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу на уроках (з предмета або галузі).

  5. Інтеграція знань про природу — один зі шляхів формування життєво важливих компетентностей учнів (для предметів природничої галузі).

  6. Створення сприятливих умов для розвитку здібностей, обдарувань, творчого мислення учнів початкової школи.

  7. Створення умов для розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників засобами систематичного моніторингу рівня їх професійної компетентності.

  8. Результати моніторингу стану викладання (предмет) з урахуванням головних вимог діагностування (об’єктивності, надійності, статистичного оброблення одержаних даних).

  9. Забезпечення умов розкриття творчого потенціалу педагога, формування ціннісних орієнтацій, рефлексивного мислення, оволодіння тенденціями змін в освітньому просторі.

  10. Творче використання різних шляхів удосконалення інноваційної діяльності для досягнення максимальної ефективності навчально-виховного процесу.

  11. Використання інновацій як механізмів руху школи та отримання кращої якості освіти.

  12. Перетворення найбільш ефективних інновацій на повсякденну практику роботи навчального закладу.

  13. Діяльність педагогічного колективу щодо пошуку оптимальних шляхів і способів підвищення ефективності навчальної діяльності учнів.

  14. Аналіз портфоліо педагога як форма оцінювання його професіоналізму та результативності роботи під час експертизи на відповідність заявленій кваліфікаційній категорії.

  15. Презентація проектів, створених учителями та учнями.

  16. Підготовка, організація, проведення та результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

  17. Творчий розвиток учнівської молоді в позакласній роботі.

  18. Стратегія переходу навчального закладу до моделі профільної школи:

    • адаптування до умов профільної школи;

    • завдання переходу до профільної моделі;

    • поетапність дій, зміст діяльності на кожному етапі, наступність;

    • очікуваний результат.

  19. Проблема готовності педагогічного колективу до здійснення допрофільної та профільної підготовки: ознаки готовності педагогів до нового змісту діяльності; напрями та форми підвищення компетентності педагогів у питаннях допрофільної та профільної підготовки;

    • вивчення наявного досвіду щодо запобігання типових утруднень.

  20. Портфоліо досягнень учнів як засіб упорядкування профільного навчання: призначення портфоліо як компонента «профільного простору» школяра; технологія формування портфоліо та педагогічна підтримка цього процесу.

  21. Метод проектів як важливий засіб розвитку соціальної компетентності учнів профільної школи.

  22. Проблеми дотримання принципу наступності у процесі формування й розвитку мотивації навчальної діяльності школярів у початковій школі, школі ІІ ступеня та старшій профільній школі.

Джерело: О.Жосан «Планування роботи школи: сучасні підходи», Шкільний бібліотечно-інформаційний ресурс



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка