Структура позааудиторної діяльності студентів



Скачати 89.77 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір89.77 Kb.
УДК 37.03

СТРУКТУРА ПОЗААУДИТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Скрипник Н.С.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет,

кафедра іноземних мов № 2
Створення умов для розвитку та самореалізації студентської молоді, розкриття творчого потенціалу й обдарувань особистості набуло особливої значущості в сучасному соціально-педагогічному просторі. Для визначення можливостей позааудиторної діяльності щодо створення таких умов вважаємо необхідним з'ясувати її структуру.

Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури свідчить, що питання позааудиторної діяльності досліджувались у різних напрямах. Позааудиторну діяльність розглядали як фактор професійного самовизначення студента (Т.Іванайська), щодо проблем формування і розвитку творчих умінь студентів (О.Медведєва), розвитку їхньої творчої обдарованості (І. Карпова), організаторських здібностей (Н. Галєєва), формування міжособистісних взаємин студентів (Н.Руденко), формування їхніх гуманістичних цінностей (О. Тепла).

Мета статті полягає у розкритті підходів до визначення структури позааудиторної діяльності студентів.

Слід зазначити, що серед науковців немає єдиної думки щодо визначення поняття “позааудиторна діяльність”. Одна група дослідників (Р.Абдулов, В. Бондар, С.Вітвицька, І. Карпова, О. Медведєва, В. Неграш, Г.Овчаренко, А.Рижанова, О.Севаст'янова, Н. Сердюк, І. Соколова, М.Соловей) розглядає позааудиторну діяльність як основну складову частину або підсистему виховної системи навчального закладу. Інша частина науковців (О.Гаврилюк, М. Донченко, В. Коваль, О. Максимець, Л. Петриченко, Л.Смеречак) зазначає, що позааудиторна діяльність є цілісним, загальнопедагогічним процесом і охоплює всю освітньо-виховну діяльність. Тобто, можна дійти висновку про існування двох основних підходів до розгляду позааудиторної діяльності: як до складової виховної роботи або як до складника навчально-виховного процесу. Всі форми позааудиторної діяльності студентів об'єднує те, що вони знаходяться поза розкладом навчальних занять. Отже, позааудиторну діяльність розглядаємо як необхідну складову цілісного навчально-виховного процесу, тому що вона вміщує різні заходи навчального і виховного характеру. Варто зауважити, що науковці розрізняють позааудиторну діяльність студентів і викладачів. Зазначимо, що у розглянутих роботах вчені звертають увагу на загальнопедагогічний аспект позааудиторної діяльності, яку трактують як процес, систему, діяльність. Ми розглядаємо позааудиторну діяльність як систему взаємопов’язаної діяльності суб’єктів освітнього процесу, що є невід’ємною складовою професійної підготовки і здійснюється поза розкладом навчальних занять з метою створення умов для особистісного розвитку студентів і їх самореалізації. Узагальнюючи підходи сучасних науковців (Р. Абдулов, М. Донченко, В.Коваль, Г. Овчаренко, Л. Петриченко, Н. Сердюк, В. Тимошенко та інші), можна дійти висновку, що метою позааудиторної діяльності є створення умов для всебічного особистісного розвитку студентів і їх самореалізації.

За кількістю учасників, можна виділити такі форми позааудиторної роботи, як індивідуальні, групові та масові. Сучасні науковці [2, с. 81-82] до індивідуальних форм позааудиторної роботи відносять: роботу з навчальною, довідниковою, науковою, науково-популярною, складання конспектів; роботу з електронними підручниками та посібниками; роботу в електронній мережі Інтернет; підготовку повідомлень, рефератів, курсових робіт; складання та розв’язування задач, виконання вправ; складання та розв’язування кросвордів, ребусів, продумування і створення плакатів тощо. До групових форм позаурочної роботи відносяться: гуртки та клуби (теоретичні; експериментальні; комплексні); факультативні заняття; творчі ігри; екскурсії, виховні години. Групова робота охоплює порівняно невелику кількість студентів і сприяє виявленню та розвитку інтересів та творчих здібностей, сприяє поглибленню знань з дисципліни, збагачує інформацією, формує професійно значущі вміння та навички. Групова позааудиторна робота має цільовий характер, тобто припускає наявність певної загальної мети та спільних інтересів. Масові форми роботи належать до числа найпоширеніших у вищих навчальних закладах. Вони дуже різноманітні, і, порівняно з іншими формами позааудиторної роботи, мають перевагу в тому, що розраховані на одночасне охоплення великої кількості студентської молоді. Формам масової позааудиторної роботи властиві такі особливості, як яскравість, урочистість, великий емоційний вплив. Ці форми можуть бути як пізнавального, так і розважального характеру і мають широкі можливості для активізації діяльності студентів. До масових форм позаурочної роботи можна віднести: лекторії; конференції; олімпіади, конкурси, турніри, фестивалі; декади (тижні); вікторини; КВК тощо.

Залежно від змісту та способу подання інформації виділяють такі форми роботи зі студентами в позааудиторний час: теоретичні, практичні, комбіновані. Залежно від способу виконання завдань можна відзначити усні та письмові форми діяльності, які активно використовуються викладачами у роботі зі студентами в позааудиторний час.

Якщо в аудиторний час діяльністю студента безпосередньо керує викладач, то в позааудиторний час студент здебільшого сам керує процесом оволодіння знаннями, формуванням умінь і звичок. Ступінь керівництва позааудиторною діяльністю студентів з боку педагога може бути різною: від жорсткого керівництва і контролю до повної самостійності і творчості.

Погляди дослідників на структуру позааудиторної діяльності дещо відрізняються. Наприклад, Г. Овчаренко визначає такі напрямки позанавчальної діяльності у ВНЗ [3, с. 35-36]: науково-дослідницька, суспільно-політична, художньо-естетична, трудова, історико-культурна й етнографічна, фізкультурно-спортивна, організаційно-управлінська, що відповідають специфіці стадій соціалізації студентської молоді. Центральне місце в позанавчальній діяльності займає змістовний компонент, що має властивість змінюватись у залежності від традицій ВНЗ та фаху майбутнього спеціаліста.

На погляд В. Коваля [1], система позааудиторної виховної роботи має наступну структуру: самостійна навчальна робота студентів; діяльність з самоврядування студентського колективу; культурно-дозвіллєва діяльність за інтересами; підвищення професійної майстерності. Під самостійною роботою автор розуміє підготовку до аудиторних занять, виконання самостійної роботи до навчальних дисциплін, написання реферативних повідомлень, курсових, випускних робіт. Діяльність самоврядування студентського колективу передбачає самостійне вирішення проблем життєдіяльності студентської групи, колективу гуртожитку тощо. Культурно-дозвіллева діяльність стає структурною частиною системи позааудиторної роботи за умови реалізації культурно-дозвіллевих потреб студентів шляхом залучення їх до відповідної організованої діяльності. А саме участі у об'єднаннях за інтересами, конкурсах, змаганнях тощо. Під підвищенням професійної майстерності як складової системи позааудиторної роботи студентів, автор розуміє цілеспрямоване удосконалення умінь професійної направленості (спортивні тренування, участь у студентських наукових конференціях, стажуваннях, участь у тренінгах тощо).

Л. Петриченко [4, с. 36] зазначає, що система позааудиторної роботи має поєднувати такі компоненти, як позааудиторна навчально-дослідницька та науково-дослідна робота студентів (НДР), “суто” виховна позааудиторна робота творчого характеру та студентське самоврядування. Дослідниця вважає, що науково-дослідна робота як складник позааудиторної роботи спрямована на поглиблення мотивації творчої професійної діяльності студентів, сприяє поглибленню теоретичних знань студентів про творчість, розвитку творчого мислення студентів, озброєнню студентів дослідницькими вміннями для здійснення цієї діяльності. По-друге, заохочення студентів та участь їх у науково-дослідній роботі сприяє, на її думку, розвитку в них самостійності й ініціативності, індивідуального професійного стилю, творчих здібностей, без чого неможливе здійснення професійної діяльності на високому рівні. “Суто” виховна складова системи позааудиторної роботи студентів сприяє формуванню високоморальної й інтелектуально розвиненої особистості, яка здатна швидко й безболісно адаптуватися до складних умов; уміє розкривати, аналізувати й активно використовувати свої потенційні можливості.

Дещо по-іншому структуру позааудиторної діяльності студентів представляє О. Стоян [6, с. 21], який виокремлює в ній чотири групи:

1. Самостійна робота з підвищення професійного рівня (конспектування першоджерел, підготовка до лекцій і семінарів, виконання курсових робіт,читання спеціальної літератури);

2. Участь у створенні культурних цінностей (суспільна робота, заняття на факультеті суспільних професій, науково-дослідна робота, участь у художній самодіяльності, любительські і творчі заняття);

3. Засвоєння культурних цінностей (читання художньої, документальної і науково-технічної літератури, журналів і газет, прослуховування музичних записів, відвідування кіно, театрів, концертів, музеїв, виставок, лекцій, зустрічі з письменниками, артистами, художниками);

4. Відпочинок і розваги (заняття спортом, зустрічі з друзями, знайомими, родичами, відвідування ресторанів, кафе, зустрічі з коханою людиною, прогулянки містом, заміські виїзди тощо, настільні ігри, бездіяльний відпочинок, „байдикування”).

Автор зазначає, що межі між другою-четвертою групами досить умовні і види діяльності однієї групи можуть виконувати деякі функції іншої групи, доповнювати одна одну.

При всьому різноманітті видів позанавчальної діяльності, на думку С.Савченко [5, с. 196-197], їх можна об'єднати в такі основні групи:

- науково-дослідна діяльність (проведення дослідів, робота у науковому товаристві, написання наукової статті, участь у експедиції, заняття в гуртках тощо, виконання конкретних програм і проектів);

- суспільно-політична діяльність (робота в органах студентського самоврядування, участь у виборчих кампаніях, співробітництво з молодіжними організаціями, діяльність у студентських союзах і об'єднаннях);

- художньо-естетична діяльність ( участь у художній самодіяльності, КВК, різноманітних творчих гуртках і об'єднаннях, літературна, художня творчість, захопленість різними видами мистецтва);

- трудова (частково-трудова) діяльність (робота у волонтерському загоні, участь у будзагонах, практика, різні види комерційно-трудової діяльності);

- історико-культурна й етнографічна діяльність (заняття у національно-культурних гуртках і об'єднаннях, фольклорні, історико-культурні експедиції, вивчення забороненої і забутої літературної спадщини земляків);

- фізкультурно-спортивна діяльність (відвідування спортивних гуртків, секцій, участь у спортивних змаганнях, заняття спортом поза ВНЗ, спортивний історико-культурний туризм, професійний спорт і т.д.);

- організаційно-управлінська діяльність (специфічний вид діяльності, яким займається невелика за кількістю група активістів, які безпосередньо є лідерами студентства у масштабах ВНЗ, району, регіону).

Традиційно згаданим провідним видам позанавчальної діяльності відповідають напрями виховної роботи ВНЗ, які розширюють і конкретизують ці види. А проведення будь-якого масштабного виховного заходу передбачає гармонічне поєднання багатьох видів позанавчальної діяльності .

На наш погляд, позааудиторна діяльність студентів має наступну структуру:



  • самостійна навчальна робота студентів;

  • навчально-дослідна та науково-дослідна робота;

  • культурно-дозвіллева діяльність;

  • студентське самоврядування.

Під самостійною навчальною роботою розуміємо підготовку до аудиторних занять, виконання завдань до самостійної роботи з навчальних дисциплін, виконання індивідуальних завдань, пов'язаних з науково-дослідною роботою і культурно-дозвіллєвою діяльністю студентів. Навчальна-дослідна та науково-дослідна робота передбачає участь студентів у різних наукових об'єднаннях і гуртках, конференціях, олімпіадах, конкурсах тощо. Культурно-дозвіллева діяльність передбачає участь студентів у різноманітних виховних заходах ВНЗ та об'єднаннях різного типу і напряму, конкурсах, змаганнях тощо. Студентське самоврядування розуміємо як самостійне вирішення проблем життєдіяльності студентської групи, колективу гуртожитку тощо. Вважаємо доцільним підкреслити, що позааудиторну діяльність розглядаємо як систему і всі її елементи взаємопов'язані.

Таким чином, на основі проведеного аналізу визначень структури позааудиторної діяльності студентів можна дійти висновку, що серед науковців немає єдиної думки щодо її визначення і структури. До структури позааудиторної діяльності студентів, на наш погляд, належать такі складові: самостійна навчальна робота студентів; навчальна-дослідна та науково-дослідна робота; культурно-дозвіллева діяльність; студентське самоврядування. Подальшого розгляду потребує визначення можливостей позааудиторної діяльності щодо створення умов для особистісного розвитку та самореалізації студентської молоді.


Список літератури:

1. Коваль В.Ю. Система позааудиторної діяльності студентів вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / В. Ю. Коваль // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: «Педагогіка, психологія, соціологія» 2009 р.- №6 – с. 19-23. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_pps/2009_6/koval.pdf

2. Кучерява О.Ю. Форми та види поза аудиторної роботи з математики в педагогічному університеті / О.Ю. Кучерява // Didactics of mathematics: Problems and Investigations.- 2009. - № 31. – С. 79-83.

3. Овчаренко Г. Е. Позанавчальна діяльність студентів у вищих навчальних закладах: сутнісні характеристики, структура та особливості. / Г.Е.Овчаренко //Освіта Донбасу. – 2008. - № 5-6 (130-131). – С. 35-38.

4. Петриченко Л. Система позааудиторної роботи, спрямованої на підготовку майбутнього вчителя до творчої професійної діяльності / Л. Петриченко // Випуск LI Словянськ 2010. – С. 33-40.

5. Савченко С. В. Личностно-ориентированный подход к организации внеучебной работы в вузе / С. В. Савченко // Вісник луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2003. - № 7 (63). – С. 193-198.



6. Стоян А. Н. Организация досуга студенческой молодежи. / А. Н. Стоян – Киев: Вища школа, 1984. – 41 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка