Створення цілісної системи художньо-естетичної освіти і виховання засобами мистецтва



Сторінка2/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.18 Mb.
1   2   3   4   5   6

Цілісна модель художньо-естетичної освіти в

Цукрозаводському навчально-виховному комплексі

Олександрійської районної ради Кіровоградської області
Одним з головних завдань сучасної освіти є створення такої системи навчання й виховання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей. Для реалізації цього завдання необхідна зміна пріоритетів педагогічного мислення, встановлення якісно інших стосунків у навчально-виховному процесі, де центральним є виховання загальнолюдських цінностей особистості (доброти, милосердя, толерантності та ін.), стимулювання її внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання.

Однією з умов ефективного впровадження цілісної системи художньо-естетичної освіти й виховання учнів є створення естетичного середовища в навчальному закладі, відкритого до активної взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем. Важливим завданням сучасної школи є інноваційна педагогічна діяльність, яка дає можливість прийти на зміну традиційній. Це дасть можливість викладати нові предмети, спецкурси; створення освітнього середовища, сучасний дизайн шкільних інтер’єрів; естетику шкільного спілкування, панування педагогічного оптимізму й віри, що кожна дитини в душі митець. Саме художньо-естетичні аспекти шкільного життя мають змогу нейтралізувати зовнішні антиестетичні впливи макросередовища, засобів масової інформації, виконувати арттерапевтичну і превентивну функції щодо девіантної поведінки учнів [1, с.188].

Впровадження у шкільну практику комплексу видів мистецтва дасть змогу вирішити питання поліхудожнього виховання учнів – розвитку особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприйняття, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні, розширення асоціативного уявлення учнів, збагачення їх суб’єктивного світосприймання і світовідчуття, створення умов для розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер особистості.

Невід'ємний компонент загальної середньої освіти становить освітня галузь «Мистецтво». Державний освітній стандарт забезпечує можливість неперервної художньо-естетичної освіти, що дає змогу учням продовжувати її на різних ступенях навчання і складає основу для подальшої самоосвіти та самовиховання.

Мета створення цілісної системи художньо-естетичної освіти й виховання в Цукрозаводському навчально-виховному комплексі Олександрійської районної ради була розпочата з 2008 року, коли заклад був включений до експериментальної роботи з теми «Художньо-естетична освіти і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів».

На базі закладу з 2004 року працює школа мистецтв, яка створена з метою формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні. Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, виховні й розвивальні аспекти.

Цілісність (англ. integrity) – внутрішня єдність, пов'язаність усіх частин чого-небудь, єдине ціле.

Цілісна модель навчання в Цукрозаводському навчально-виховному комплексі:



Викладання інтегрованого курсу мистецтва в початкових класах, заняття в дошкільному навчальному закладі та заняття театрального гуртка дають можливість змалювати цілісну модель щодо впровадження в навчально-виховний процес предметів художньо-естетичного циклу в Цукрозаводському навчально-виховному комплексі Олександрійської районної ради.

В закладі з предметів художньо-естетичного циклу викладається «Мистецтво» в 1 – 4 класах і реалізуються змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв – музичне, візуальне, хореографічне, театральне. Домінуючими змістовими лініями залишаються музичне та візуальне мистецтва, у змісті яких інтегруються елементи інших змістових ліній. У закладі діє театральна студія та танцювальний гурток. Вивчення інтегрованого курсу Мистецтво продовжується у 5-8 та 9-11 класах. Програма «Мистецтво» для 5-8 класів розроблена з урахуванням наступності з інтегрованим курсом «Мистецтво» для 1-4 класів. У 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, і втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти на уроках «Художня культура». У 10 класі опановується «Українська художня культура», а у 11 класі – «Зарубіжна художня культура». Таким чином реалізуються дидактичні принципи послідовності, наступності та неперервності змісту загальної мистецької освіти, застосовується культурологічний підхід.
Дошкільна освіта

Викладання предметів естетичного циклу розпочинається з дитячого садка.

Працюючи з дошкільнятами вихователі і музичний керівник завжди пам’ятають, що все велике починається з малого. Тому починають якомога раніше розвивати у дітей логічне та абстрактне мислення, фантазію, спостережливість та увагу, музичний слух, навчають дітей слухати музику, співати, формувати художньо-творчі навички, навчають бачити красу, відчувати її, реагувати на красиве емоціями і почуттями. Саме з цією метою застосовують музично-дидактичні ігри, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у нього зорову, слухову і рухову активність, тим самим розширюючи музичне сприйняття в цілому.

Основне призначення музично-дидактичних ігор є формування у дітей музичних здібностей, у доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті, розвинути у них відчуття ритму, тембрового і динамічного слуху, спонукати до самостійних дій із застосуванням знань, одержаних на музичних заняттях.

Для закріплення знайомих пісень О.С. Михайлова використовує гру «Чарівна дзиґа», яку проводить в декількох варіантах. Наприклад, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано; 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, яку виконують учні класу разом або індивідуально; впізнати пісню, що виконується на фортепіано або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти.

У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру «Музичний магазин» (робота в групах). Продавець пропонує покупцю касету, диск, платівку і голосом відображає мелодію. Від його виконання залежить, візьмуть дану касету чи попросять іншу, від дитини вимагається і чистота звучання, і правильна постановка звуку, і дотримання всіх відтінків при виконанні.

Значну роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Розспівка «Качелі» дає знання про висоту звуків. Дитина отримує завдання визначити по одному звуку, де знаходяться «Качелі» (вгорі чи внизу) і показати на картинці. Якщо дитина правильно визначає, всі діти плескають. Таким чином проходить своєрідна гра на визначення звуків по висоті.

Також О.С. Михайлова використовує музичні загадки, які навчають дітей не тільки мислити, шукаючи текстову відгадку, але й доповнювати відповідь, наприклад, музичною фразою.

В грі «Де мої дітки?» розвиваються уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня високим.

Зазвичай для розспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, поспівок, і діти співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескувати ритмічний малюнок, в подальшому стукати його музичним молотком на бубні або металофоні (на одній пластинці).

В середній групі діти самостійно виконують ритмічний малюнок поспівки на одному звуці будь-якого музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці).

Для розвитку уяви, творчої активності вихователі використовують нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Малювання зубною щіткою, губкою, ватними паличками, картопляними штампиками, пальцями викликає у дітей позитивний сплеск емоцій: подив, радість, задоволення.

Вихованцям подобається з готових зображень створювати натюрморт, портрет, пейзаж коли на занятті звучить спокійна музика. За допомогою практичних дій малюки краще засвоюють поняття «композиція», «перспектива».
Початкова освіта

Дуже результативною є співпраця школи з колективом дитячого садочка селища. У законі України «Про освіту» та Державній національній програмі «Освіта» підкреслюється, що саме наступність дитячого садка і школи є однією з необхідних умов безперервної освіти, яка в певній мірі повинна забезпечувати: єдність, взаємозв’язок мети, методів, способів, організованих форм виховання і навчання з урахуванням вікових особливостей. Протягом дошкільного періоду створені умови для художньо-естетичного розвитку. Прийшовши до школи дитина вже володітиме художніми навичками та певними техніками, вмітиме слухати музику, співати, декламувати, танцювати. У неї сформовані задатки художнього смаку, обізнаності з рідною культурою. Наступність у вивчені матеріалу від простого до складного, формування первинних уявлень про музику, залучення до світу музики наймолодших діточок дає позитивний результат у майбутньому.

Саме у такому віці мистецтво має стати найважливішим засобом пізнання навколишнього світу та всіх предметів у початкових класах. На заняттях образотворчого та музичного мистецтва діти розвивають мистецькі здібності, універсальну здатність до творчого удосконалення будь-якої діяльності.

Прийшовши до навчального закладу, учні в процесі сприймання, усвідомлення, осмислення чуттєвого досвіду, сконцентрованого у творах мистецтва, виховуються й розвиваються. На уроках мистецтва дитина відкриває гаму нових почуттів, починає переживати радість пізнання краси природи, праці, творів мистецтва, людських взаємин, усвідомлює власне «Я», опановує мову емоцій.

Так, наприклад, урок мистецтва у 1 класі при вивченні теми «Веселий мандрівник» носить характер гри. Діти були акторами театру. Кожен учень самостійно створив собі образ казкового героя з кольорового пластиліну. В кінці уроку був створений міні-театр, де діти розіграли оперу-казку «Плескачик», навчалися акторському мистецтву. На уроці були засвоєні поняття «ляльковий театр», «рукавичні ляльки», «пальчикові ляльки».

Під час вивчення теми «Коза-дереза» в 2 класі учні з великим задоволенням показували пантоміму до образів цієї казки.

При вивчені теми «На гостину до росіян» учні 4 класу виконували тематичне завдання «Виготовлення обкладинки до альбому-сувеніру», працювали групами в різних художніх техніках. 1 група учнів – в техніці аплікації з паперу, 2 група учнів – в техніці оздоблення бісером, 3 група учнів – в техніці аплікації з природними матеріалами (пшоном, сіллю, гречкою).

По закінченню вивчення розділу «Подорож по країнах і континентах» у 4 класі вчитель проводив урок-концерт «Країнами і континентами».

Діти працювали групами. Кожна група здійснювала уявну подорож (Росія, Білорусь, Польща, Париж, Австрія, Іспанія, Англія, Америка, Індія). Парам необхідно було виготовити виріб-сувенір, використовуючи різні техніки, який був би пов’язаний із певною країною.

Перша група ліпила з пластиліну об’ємні російські мотрійки різного розміру.

Друга група учнів виготовляла вітальну листівку з Парижу, в якій було поєднано роботу фарбами з аплікацією.

Третя група побувала в Італії та виготовила міні-колаж на тему «Італійський карнавал». Діти використовували різноманітні техніки (друкування, аплікації) та декорували роботу бісером і паєтками.

Четверта група побувала в Індії. Так як слон в індійській культурі є символом мудрості, доброти, тому часто тканини прикрашали орнаментом зі слоном. Учні створили такий орнамент гуашевими фарбами.

Особлива увага в Цукрозаводському НВК приділяється молодшому школяреві. Лише через мистецтво можна закласти основи художнього, естетичного сприйняття явищ навколишнього. Кожен вчитель, керівник гуртка, вихователь дошкільного закладу намагається створити навколо теми уроку чи заняття атмосферу радості, задоволення співучасті дітей у процесі сприйняття матеріалу та сформувати в них потребу активної творчої віддачі при виконанні практичної роботи. Тому досить часто постає питання: «Що зробити, щоб дитина йшла назустріч із справжнім мистецтвом у передчутті нового, захоплюючого, співзвучного з внутрішніми мотивами і бажаннями?».

Цікавими і непередбачуваними одержуються уроки-проекти.

У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедія.

Робота з мультимедій-ними посібниками дає можливість урізноманітнити форми роботи на уроці за рахунок одночасного вико-ристання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо- та відеоматеріалу.

Саме використання ІКТ сприяє:



  • кращому сприйняттю й засвоєнню дітьми навчального матеріалу;

  • зростанню інтересу до пізнання;

  • індивідуалізацію навчання;

  • розвитку творчих здібностей учнів;

  • скороченню видів роботи, що стомлюють дітей;

  • використанню різних аудіовізуальних засобів (музики, графіки, анімації) для збагачення змісту і посилення мотивації навчання;

  • більш динамічній подачі матеріалу;

  • формуванню в учнів адекватної самооцінки та створенню умов для самостійної роботи;

  • засвоєння і учнями, і учителями нових важливих знань, умінь, навичок.

У Цукрозаводському навчально-виховному комплексі ІКТ використовують в усіх видах урочної й позаурочної діяльності, починаючи з 1-х класів, при цьому розширюються можливості навчально-виховного процесу, забезпечуючи нові шляхи подачі інформації, даючи можливість для випробовування власних ідей і проектів, для вивчення й викладання предметів у початкових класах.

Найпростішою й найпоширенішою на сьогодні програмою, яка допомагає вчителю урізноманітнити урок, є прикладна програма Power Point. Як показує практика, використовувати комп’ютерні презентації можна на уроках будь-якого типу (урок вивчення нового матеріалу, урок закріплення знань, умінь, навичок; урок контролю знань, умінь, навичок; нестандартний урок; інтегрований урок; комбінований урок). Головне, щоб поданий матеріал відповідав принципам науковості, наочності, був поданий в обсязі, що відповідає дидактичній меті.

Інформаційні технології на уроках як образотворчого мистецтва так і музичного мистецтва є тим інструментом, який дозволяє вчителю якісно змінити методи та форми своєї роботи, повніше зберегти і розвинути індивідуальні здібності учнів, підсилити міжпредметні зв'язки у навчанні, постійно динамічно оновлювати навчальний процес.

Використовуючи відео- та аудіотехніку, комп'ютер, інші мультимедійні засоби, мережу Інтернет розкриває широкі можливості для творчості, втілення своїх ідей. Це і сучасне якісне звучання фонограми, можливість самостійно створювати мелодію.

Використання комп'ютера можливо в таких направленнях:


  • слухання та аналіз музичних творів;

  • написання музики;

  • вивчення історії та теорії музичного матеріалу, який одночасно подається у вигляді тексту, аудіозвучання, відеозображення;

  • складання ігрових музичних программ;

  • робота в мережі Інтернет.

Музичні енциклопедії, програма «Школа розвитку особистості Кирила та Мефодія» є досить ефективним програмовим забезпеченням, у якому представлені різні напрямки музичної культури: жанри, стилі, інструменти, російські та зарубіжні музичні класики. У старших класах для розширення кругозору учнів поряд з музичним матеріалом вчитель користується мультимедійним забезпеченням «Всесвітня історія живопису». Для навчального процесу особливий інтерес представляють ігрові музичні програми. Наприклад, програма «Cartoon classics» (класична музика з мультфільмів) пропонує учням за допомогою героїв мультиків поринути у чудовий світ класичної музики. Разом з казковими героями з дитячих колекцій «Видатні композитори та художники світу» учні заглиблюються у вивченні матеріалу. Для знайомства з традиціями України народу використовується мультимедійна дитяча енциклопедія «Традиції українського народу».

Принципово нові можливості відкриває мережа Інтернет. Отримана інформація дозволяє зробити надбання світової культури більш відкритим для учнів, розширює доступ до творів музичного мистецтва.

ІКТ дає можливість учням удосконалюватися і самоактуалізуваться, вчитель при цьому виступає як помічник учнів, що дає можливість повною мірою проявляти і розвивати їх потенціал.
Позашкільна освіта

Позашкільна освіта – сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах (Закон України «Про позашкільну освіту»).

Мистецькі нотки продовжують звучати і в позашкільній освіті.

Музична школа здійснює естетичне виховання і культурний розвиток дітей та юнацтва із залученням їх до вивчення української та світової культури.

Завдання кожного вчителя музичної школи є досягнення такого рівня художньої культури учнів, який надасть їм можливість збагачувати свій духовний світ через самостійне сприймання та розуміння творів мистецтв різноманітних епох, напрямів, авторів, що приведе до самовираження, самовдосконалення кожного вихованця як особистості в музичному мистецтві, розвитку його творчих та художніх задатків.

Завдання театрального гуртка – не підготувати акторів, а освітити внутрішній світ дитини, відкрити в дітях джерела енергії і любові, навчити бачити світ навколо і дивуватися, а здивувавшись – радіти; формувати активну життєву позицію, відповідальність за власний вибір; допомогти дітям самоактивізуватись й розкрити свій потенціал; навчати їх розуміти іншого як самого себе; навчати мислити, адже «якщо мислиш, ти – частина безсмертя»; розвивати творчий потенціал вихованців, бо справжні таланти починають народжуватись ще у дитинстві.

Хореографічне виховання має велике значення в естетичному розвитку дитини. Засобами танцювального мистецтва воно прищеплює любов до прекрасного. Саме така мета стоїть перед керівником хореографічного гуртка у школі, оскільки естетичне виховання повинно починатися в ранньому віці.

Завдання педагога-хореографа полягає в тому, щоб невпинно підвищувати хореографічну культуру дітей, знайомлячи їх з кращими зразками танцювального мистецтва, з життям і діяльністю провідних хореографів і композиторів, які працювали в царині балетної музики. Крім того, педагог-хореограф навчає своїх вихованців основ танцювального мистецтва, дає їм необхідні знання, навички, танцювальну техніку, враховуючи вікові особливості учнів.

Основне завдання хореографічного гуртка – дати учням початкову хореографічну підготовку, виявити нахили дітей і задовольнити потребу в руховій активності, розвинути почуття ритму, хореографічну виразність, координацію рухів.

В Україні люди здавна мають тонке почуття прекрасного і потяг до мистецтва. А діти особливо розуміють красу і здатні творити вже в ранньому віці. Саме тому у нашому закладі був започаткований гурток декоративно-прикладного мистецтва. Тут діти в процесі занять розвивають мислення, зорову пам'ять, творчу уяву, художні здібності, засвоюють графічне і живописне уміння, навики, вчаться спостерігати, аналізувати предмети і явища навколишнього світу. Завдяки заняттям у гуртках у дітей змалечку розвиваються такі риси як фантазія, уважність, акуратність, просторове та аналітичне мислення, дрібна моторика рук і головне - любов до творіння!

Метою занять є розвиток творчих здібностей, художнього смаку, розширення кругозору у дітей.

Ми прагнемо, щоб наші вихованці відчували і знали, що їхня робота недаремна і комусь потрібна, що вони своїми творами вносять у світ частку прекрасного.

Гуртки декоративно-прикладного мистецтва – це чудовий спосіб виховання в дітях почуття краси, бо саме тут діти пізнають секрети мистецтва малювання, ліплення, торцювання, технічного моделювання, квілінгу, орігамі.

Прекрасне – добрий помічник у процесі виховання дитини. Твори мистецтва допомагають дітлахам пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію.

Танцювальний гурток, декоративно-прикладне мистецтво, акторська майстерність… Тут вирує світ театру, світ майстрів, де дитина може уявляти, імпровізувати, творити, фантазувати, бути сама собою. Вона актор, майстер свого шедевру, артист, танцівник. Тут зароджуються перші кроки реального життя, в якому потім жити цьому маленькому індивідууму. Сучасні загальноосвітні школи, дошкільні та позашкільні навчальні заклади мають стати осередками виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, яка характеризується високою емоційно-естетичною культурою. Завершуватися викладання мистецтва має інтегративним курсом так, щоб ввести старшокласників у світ мистецтва та ознайомити їх зі світовою художньою культурою загалом.
Основні вміння та навички,

які формуються в учнів після викладання інтегрованого курсу «Мистецтво»
Музичне мистецтво

1 клас

1. Провідною темою з музичного мистецтва у 1 класі є тема «Абетка мистецтв». Протягом року йде послідовне збагачення музичного досвіду дітей, виховання в них навичок сприймання і виконання музики, діти ознайомлюються з правилами співу та слухання музики.

2. Опановують основні елементи музичної мови: порівнюють шумові й музичні звуки, орієнтуються в поняттях: звук та його властивості (висота, тривалість, гучність), мелодія, голос, інструмент; розрізняють голоси (жіночі, чоловічі, дитячі, високі, низькі).

3. В процесі творчих завдань вчаться розрізняти висоту звуків, відзначати її рухом руки, імпровізувати «музичні діалоги», складати мелодії до віршів, розвивати відчуття ритму шляхом виконання ритмічного супроводу до пісень, розучування елементарних хореографічних рухів.

4. На кінець навчального року учні вже мають уявлення про оточуючий світ, наповнений красою та розмаїттям звуків, кольорів, ліній, рухів жестів, з яких народжуються види мистецтв-музика, живопис, хореографія та ін.
2 клас

1. Зміст програми 2 класу вводить учнів у світ краси довкілля в мистецтві, знайомить з народними святами та традиціями. В процесі опанування навчального матеріалу йде поглиблення знань про особливості мов мистецтв. Вводяться нові поняття музичної мови, які учні застосовують під час співу, сприймання та аналізу музичних творів.

2. Відбувається набуття початкового досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості, поглиблюється уявлення учнів про зв’язок музики з життям.

3. Розвивається емоційна сфера, через активну музичну, сценічну та хореографічну діяльність.

4. Учень аналізує й інтерпретує зразки українських народних пісень і танців, зміст прослуханих музичних творів, вчиться відчувати красу навколишнього світу в мистецьких творах.

5. На кінець року другокласники володіють початковим рівнем знань та навичок, які можуть застосувати в процесі самостійної творчої діяльності.


3 клас

1. Програма 3 класу розкриває багатогранність образу людини в мистецтві через такі теми: «Мистецькі мандри казкових героїв», «Краса людської духовності». Учні усвідомлюють особливості відображення внутрішнього світу людини засобами різних видів мистецтв.

2. Вміють визначати характери казкових персонажів за їх музичними характеристиками, розпізнають інтонаційно-характерні риси казкових образів у музичних творах, порівнюють казкові образи (портрети) в різних видах мистецтва, зокрема спільне і відмінне у їх звучанні й зображенні та засоби їх художнього втілення.

3. Багаж знань та понять розширюється, поглиблюється. Під час знайомства з темами: «Легендарні герої в мистецтві», «Комічні та фантастичні образи» на елементарному рівні знайомляться з такими естетичними поняттями: ліричне, комічне, фантастичне, героїчне, епічне.

4. Різноманітні творчі завдання направлені на розкриття власного духовного світу в практичній діяльності.

5. На кінець 3 класу учні стали більш емоційними, вміло використовують здобуті знання, прагнуть до власної елементарної творчості. В учнів сформована цілісна система нерозривності зв’язків між видами мистецтв.


4 клас

1. Учні володіють системою знань та умінь, та уміло використовують їх в практичній творчий діяльності.



  1. Теми 4 класу збагачують знання учнів про мистецтво українського народу та показують багатогранність музичного мистецтва інших народів.

  2. Сприймаючи та аналізуючи твори мистецтва, учні відчувають красу українського народного музичного мистецтва, інтонаційні особливості музики українського народу, відчувають національну своєрідність, спільне й відмінне в музиці різних народів.

  3. Тема «Подорожі країнами та континентами» формує уявлення про національні особливості мистецтва різних народів світу, через практичне виконання пісень різними мовами, розучування елементів народних танців, виготовлення елементів костюму та інше.

  4. Учні 4 класу з задоволенням виконують творчі завдання пошукового характеру, готують повідомлення, допомагають у створенні презентацій, діляться особистим досвідом з даних тем. Наприклад, учні музичної школи виконували італійські, німецькі пісні мовою оригіналу. Учні танцювального гуртка затанцювали елементи танцю «Вальс».

  5. На прикладі різноманітних музичних та художніх творів розуміють взаємозв’язок та взаємовплив між музикою різних країн.

  6. На кінець 4 класу учні володіють відповідним рівнем знань, умінь, навичок з курсу, необхідними їм для продовження знайомством з чудовим світом мистецтва в середній та старшій школі.


Образотворче мистецтво

1 клас

На уроках образотворчого мистецтва учні вчаться відображати світ засобами образотворчого мистецтва (у порівнянні з музикою), дізнаються на елементарному рівні про види образотворчого мистецтва: декоративно-прикладне мистецтво, скульптуру, графіку, живопис та їх виражальні можливості. В учнів відбувається розвиток графічних навичок, спостережливості. Вони вчаться відтворювати прості за формою предмети, отримують перші уявлення про плани у просторі (передній, дальній), що сприяє розвитку просторового мислення. Школярі на початковому рівні вивчають основи кольорознавства (основні, похідні кольори; теплі, холодні кольори; розбілення, затемнення кольору). Ці знання допомагають учням в інтерпретації музичних творів, відображенні оточуючого світу в усій різнобарвності форм і кольорів.

Учні ознайомлюються з традиційними та нетрадиційними художніми техніками. Нетрадиційні художні техніки (плямографія, монотипія тощо) сприяють розвитку в учнів уяви, фантазії, креативності.

Більшість тематичних завдань мають інтегрований характер та сприяють втіленню аудіо-візуальних асоціацій у композиціях. Наприклад, відтворення на папері характерних музичних образів лісових мешканців, відображення емоційного стану явищ природи засобами живопису та музики, відображення у контрастних композиціях характерів музичних героїв, передача особливостей поведінки героя (клоун) за допомогою пантоміми тощо.

Школярі вчаться порівнювати елементи різних мистецтв: крапка – нота, лінія – мелодія.

Сприймання музичних та візуальних творів (у порівнянні) дає можливість учням усвідомити нерозривний зв’язок між різними видами мистецтв.

Крім того, школярі ознайомлюються з театром як видом мистецтва, дізнаються про види театру. Вчаться створювати маски, виконувати ескізи сценічних костюмів для акторів, виготовляти макети декорацій. Ознайомлюючись з поняттям «театр ляльок», учні дізнаються про види ляльок, тіньовий театр, виготовляють пальчикових ляльок, ляльок для тіньового театру, декорації до вистави та беруть участь в інсценізації уривків казок та театралізації (вистава до казки «Рукавичка» під час вивчення теми «Велика вистава»). Це дає можливість допомогти першокласнику адаптуватися до навколишнього середовища (сприяння емоційної розкутості дитини, позбавлення її затисків, надавати впевненості під час публічних виступів); розвинути свої здібності (стимулювання художньої уяви, здатності до образного й вільного сприйняття навколишнього світу, вміння спілкуватися); навчитися аналізувати художній твір, розбиратися в мотивації поведінки персонажа; розвинути навички колективної творчості.
2 клас

Учні продовжують знайомство з кольорознавством (вивчають поняття: «палітра», «колорит», передача плановості (передній, дальній) за допомогою кольору), поняттям «лінія горизонту». Також знайомляться з жанрами образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт), отримують уявлення про особливості зміни взаєморозташування окремих частин форми тіла птаха та його пропорцій у процесі руху, із способами зображення тварин. Все це сприяє подальшому розвитку їх просторового мислення, навичок відображення оточуючого світу в усій різнобарвності форм і кольорів.

Учні вчаться розуміти поняття «орнамент», «стилізація форми», створюють орнамент у смужці, квадраті. Дізнаються про мистецтво писанкарства, петриківський розпис, український національний костюм та вчаться виконувати ескізи орнаментів для музичних інструментів, писанок, українського одягу, створювати український віночок. Це дає можливість ознайомити учнів з українськими народними традиціями, звичаями, виховати повагу до української національної символіки.

Більшість тематичних завдання мають інтегрований характер. Наприклад, створення музичних образів в техніці плямографії, ілюстрування музичного образу з передачею яскравих образних характеристик тощо). Такі завдання сприяють розвитку в учнів аудіовізуальних асоціацій, уяви, фантазії, творчих здібностей, самореалізації.

Проведення музейних уроків («Про що розповів натюрморт», «Осінні барви», «Як сопілка флейтою стала», «Ниточковий барвограй», «Чарівний віночок», «Троїсті музики») – це ефективний спосіб залучення школярів до культурної спадщини попередніх поколінь на уроках музичного та образотворчого мистецтва з інтегрованого курсу «Мистецтво».


3 клас

Учні продовжують знайомство з театром ляльок. Дізнаються про створення казкових героїв на телеекрані (мультиплікація), створення сучасних мультфільмів за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, отримують елементарні навички роботи з графічним редактором, розвивають навички роботи в групі. Це дає можливість учням зрозуміти, що за допомогою комп’ютера можна знайти цікаву інформацію з потрібної теми та виконати ілюстрації до казок, віршів, оповідань і створити мультфільм.

Деякі тематичні та творчі завдання мають інтегрований характер («Оживи картину», відтвори мімікою образ Петрушки, передай образ героя за допомогою речитативу, відтвори за допомогою пантоміми характерні риси героя, створи композицію на музику Ф.Шопена (акварель) або Б.Бартока (гуаш) тощо, сприяють розвитку в учнів аудіовізуальних асоціацій, уяви, фантазії, творчих здібностей, самореалізації.

Порівняння художніх та музичних однойменних творів сприяє розвитку в учнів цілісного бачення оточуючого світу, вміння дітей передавати свої враження та емоції засобами образотворчого та музичного мистецтва.

Ігри типу: «Знайди помилки», «Вилучи зайве» сприяють активізації пізнавальних інтересів учнів.

Розділ «Легендарні герої в мистецтві» знайомить учнів з видатними постатями в мистецькому світі, що сприяє поштовху до пізнавальної, пошукової діяльності дітей з даної теми. А, це буде фундаментом для вивчення історії, української та зарубіжної літератури в сер ланці загальноосвітньої школи.

Учні знайомляться з жанром мистецтва «портрет», «жанрова картина».

Проведення музейних уроків («Образ Мадонни в мистецтві», «Портретна галерея», «Дорога до храму», «Легендарні митці», «Козацькому роду нема переводу») – це ефективний спосіб залучення школярів до культурної спадщини попередніх поколінь на уроках музичного та образотворчого мистецтва з інтегрованого курсу «Мистецтво».


4 клас

Учні продовжують ознайомлення з українськими народними традиціями, звичаями (народні мальовки, українські костюми різних регіонів України, народні іграшки різних регіонів України тощо). Це дає можливість узагальнити знання дітей про мистецтво України та перейти до вивчення особливостей мистецтва інших країн світу (Росія, Білорусія, Франція, Німеччина, Італія тощо). Це сприяє поліхудожньому вихованню учнів, сприйняттю цілісної картини світу, формуванню загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

Виконуючи тематичні та творчі завдання, учні реалізують отримані ними знання за попередні роки навчання та удосконалюють уміння та навички з проблем: «форма», «колір», «плановість», «композиція».

Проведення музейних та бібліотечних уроків («Мистецтво минулого», «Ой, роде наш красний!», «Людина – головний образ мистецтва») – це ефективний спосіб залучення школярів до культурної спадщини попередніх поколінь на уроках музичного та образотворчого мистецтва з інтегрованого курсу «Мистецтво».



Умови самореалізації та розвитку

здібностей школярів у Цукрозаводському

навчально-виховному комплексі

Сьогодні однією з проблем психології є розвиток творчого потенціалу школярів. У вирішенні цього завдання велика роль належить початковим класам, де закладаються основи творчої діяльності. Адже дитячий вік має великі можливості для розвитку творчих здібностей. Тому розвиток творчих здібностей в умовах сучасної школи можливий лише при створенні певних умов, що сприяють їх формуванню.

Першою умовою розвитку здібностей школяра в Цукрозаводському НВК є створення відповідного психологічного клімату. Саме вчитель з перших днів навчання дитини у школі заохочує і стимулює виникнення у неї творчих здібностей, впевненість у своїх силах, розумових можливостях. Школяр має знати «смак успіху».

Другою умовою є зняття обмежень, бар’єрів, що придушують творчий розвиток дітей.

Наступною умовою є здійснення індивідуалізації навчання на основі рекомендацій психолога, технології особисто-орієнтованого, різнорівневого навчання, розширення кругозору, надання можливості діяти за інтересами, можливість ставити перед собою завдання.
Психологічний супровід

розвитку творчого потенціалу учасника

навчально-виховного процесу

Художньо-естетична діяльність, сприйняття мистецтва є великим ресурсом, де можна пізнати себе та кожну особистість окремо. Тому уроки «Мистецтва» дарують не лише емоційне задоволення, а й виступають засобом пізнання учнів початкової школи.

Кожен психолог закладу обирає форму, засоби та види роботи з учнями згідно вікових особливостей, міркує, як зацікавити, побачити, зрозуміти, допомогти учневі. Працюючи з дітьми молодшого шкільного віку, можна без зайвих навантажень на учня, провести з ним діагностичну, корекційно-розвивальну, психотерапевтичну роботу під час уроків «Мистецтва». Тому тісна співпраця психолога з вчителями курсу дуже важлива та корисна і для самих дітей, і для психолога та вчителя.

Першим етапом психологічного супроводу є проведення дослідницької роботи, яка включає в себе анкетування, спостереження та моніторингово-дослідницьку діяльність (додаток 1).

Під час спостережень за дітьми на уроках мистецтва можна зібрати дуже багато важливої інформації про дитину. Ніякий предмет не змусить дитину так розказати про свій внутрішній світ як «Мистецтво». Адже найціннішу інформацію дає спостереження, коли учень займається творчістю, взаємодіє з вчителем та учнями. Загальновідомо, що творчість – це вища ступінь психічної активності. Сучасні дослідження доводять, що завдяки художньому сприйняттю особистість пізнає себе, отримує змогу відчути свої прагнення і потреби. Художні малюнки, сприйняття художнього тексту, витворів мистецтва по-перше залишають невичерпний емоційний слід в пам’яті сприймаючого, наводить його на глибокі роздуми стосовно життя і існування взагалі, по-друге являють собою, так би мовити, шкалу для вимірювання емоцій і вражень.

К.Станіславський говорив про творчість «… це насамперед повна зосередженість всієї духовної і фізичної природи», що «вона охоплює не тільки зір, слух і всі п’ять чуттів людини», вона охоплює «розум і почуття, волю і пам’ять, уяву».

Буває, що дитина в своїх малюнках подає сигнал про допомогу, використовуючи систематично темні кольори чи інші ознаки неблагополучного зображення. Такі ситуації вчителі обов’язково помічають. Це є предметом подальшої психокорекційної роботи психолога.

Завдяки спостереженням було помічено, що велика кількість колективних робіт з предметів курсу допомагає дітям адаптуватись до шкільного навчання, до життя в колективі.

З метою з’ясування впливу інтегрованого курсу «Мистецтво» на емоційну сферу дітей була розроблена спеціальна анкета «Моє відношення до інтегрованого курсу «Мистецтво» для учнів 1-4 класів». Враховуючи вікові особливості дітей, деякі запитання до анкети побудовані так, що учні дають відповідь просто зафарбувавши кружечки обраним кольором, відповіді до інших запитань дітям легко знаходити на аркушах (додаток 2).

Проаналізувавши отримані дані було з’ясовано, що уроки курсу викликають у дітей яскраві емоції, створюють гармонійний «зосереджений» настрій. В результаті відбувається вплив на духовний розвиток особистості. Також з’ясовано, до яких видів роботи діти відносяться найбільш позитивно на уроках музики та образотворчого мистецтва. Дані анкетування допомогли вчителям розглянути кожен клас як окрему групу вподобань задля подальшого розвитку творчого потенціалу классу вцілому і кожної особистості окремо.

Анкетування проводилось з учасниками засідання творчої групи вчителів початкових класів з проблеми «Специфіка викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в початкових класах та учасниками обласного та районного семінарів з проблеми впровадження інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура в закладі (додаток 3). Результати такого анкетування допомагають простежити відношення вчителів до курсу; кількість закладів, які запроваджують даний курс та оцінити результативність роботи школи з даної проблеми.

Завдяки анонімності анкетування, учасники вільно висловлювали свої думки. Проаналізовані результати показали, що курс «Мистецтво» є актуальним серед вчителів. Педагоги вважають, що уроки «Мистецтва» допомагають вчителю в досягненні основної мети – випустити в світ прекрасну людину.

З метою виявлення динаміки якості знань проводились моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів за весь період вивчення курсу «Мистецтво» (додаток 4).

Результати допомогли відстежити ріст зацікавленості учнів до навчання курсу. Постійна присутність позитивної динаміки навчальних досягнень учнів, говорить про актуальність для учнів даного предмету та високий рівень мотивації.

Отже, результати психолого-педагогічних досліджень дають можливість виявити відношення дітей до вивчення курсу, вплив уроків на емоційну сферу кожної особистості, простежити динаміку навчальних досягнень та пізнавальної активності школярів.

Враховуючи психологічні особливості впливу мистецтва на людину, необхідною технологією в роботі практичного психолога та вчителя є арт-терапія. Уроки та заняття з елементами арт-терапії в Цурозаводському навчально-виховному комплексі розглядаються як інноваційні форми роботи з дітьми. Адже арт-терапія допомагає вирішенню таких важливих питань як, розвиток креативності та розвиток і гармонізація особистості.

Завдання атр-терапевтичної роботи:


  • виховні (сприяння співпереживанню, бережним взаємостосункам з однолітками та дорослими);

  • корекційні (корегування образу «Я», покращення самооцінки, налагодження шляхів взаємодії з іншими людьми);

  • психотерапевтичні (сприяння виникненню відчуттів психологічного комфорту, захищеності, радощів та успіху);

  • діагностичні (дозволяють отримати інформацію про розвиток та індивідуальні можливості дитини, виявити проблеми);

  • розвивальні (сприяння особистісному росту людини, розвиток здібностей до творчості, саморегуляція відчуттів та поведінки).

Мета використання арт-терапевтичних методик:

  • зниження емоційної тривожності;

  • підвищення самооцінки;

  • розвиток комунікативних навичок;

  • сприяння розвитку самопізнання;

  • покращення відношень «дитина-вчитель», «дитина-психолог», «дитина-батьки;

  • сприяння закріпленню позитивних поведінкових реакцій.

Одним із видів арт-терапії є театральна діяльність. Театр – це мистецтво спілкування та співпереживання, а співпереживанню треба вчити, вчити ділитись теплом своєї душі, вчити не зачерствіти серцем. З цією метою на уроках курсу та заняттях з психологом використовуються елементи театральної гри, розігруються ситуації, використовуються маски «Мій настрій», картки «Назви емоцію», вироби з уроків мистецтва під час корекційно-розвивальних занять. Руки дітей стають акторами, кожен пальчик перетворюється у казкового героя, що дозволяє дітям імпровізувати. Такі ігри дуже цікаві дітям, допомагають розвивати словниковий запас, вчать виражати свої емоції з допомогою слів і образів.

Учням 1 класу особливо цікавим є виготовлення героїв для тіньового театру. Під час процесу адаптації до школи спільна творча діяльність захоплює в процес створення казки навіть недостатньо активних дітей, допомагає їм подолати труднощі в спілкуванні.

Симетрично вирізані контури звірів використовуються під час ігор в тіньовий театр. З задоволенням беруть у свої руки персонажів лялькового театру (виготовлених власноруч) та розповідають про свої думки. З допомогою ляльок дитина може виразити і відрегулювати власні переживання. Ляльки провокують дитину на ведення діалогу, що слугує стимулюючим фактором для розвитку діалогічного мислення.

Продовження ігор з ляльками в позакласній роботі під час відвідування гуртка сприяє процесу спілкування з однолітками. Виконуючи ролі персонажів з різними характерами, діти приміряють на себе різні моделі соціальної поведінки.

Такі перевтілення дітей, несуть в собі активізуючий вплив як на мовну діяльність,так і на емоційну сферу дитини. Тому співпраця психолога з вчителями в таких видах роботи сприяє якіснішому та індивідуальному підходу до кожної дитини, з метою корекції чи розвитку кожної особистості.

Широко використовуються елементи казкотерапії. Казка є одним із інструментів вчителя, психолога, батьків, за допомогою якого можна спілкуватися з дітьми їхньою мовою. Малювання казок, відгадування казок за малюнками, об’єднання декількох казок в одну, складання нових, аналізування, розповідь, переписування, дописування казок допомагає учням опанувати основні життєві принципи, вчать реагувати на життєві ситуації, допомагають подолати страхи, невпевненість, допомагають фантазувати.

Під час занять казкотерапії використовуються малюнки учнів, зроблені на уроках курсу. Роботи учнів 3-4 класу можуть побачити учні 1-2 класу. Діти розуміють, що їхня робота може бути корисною для інших і це є стимулом до подальшої образотворчої діяльності. Такий непрямий зв’язок між учнями школи сприяє заохоченню дітей до безпосереднього контакту між собою, що позитивно впливає на комунікативний та соціальний розвиток учнів.

Казкотерапія – це вплив на внутрішній світ і дитини,і дорослого. Адже і дорослі не завжди вчасно можуть зрозуміти деякі негаразди в житті дітей, не завжди мають відповідь, що спонукало дитину так, чи інакше вчинити. Тому проводиться просвітницька робота серед вчителів та батьків з використанням елементів казкотерапії під час консультацій та занять.

Одним із видів арт-терапії є кольоротерапія, заснована на дії кольору на нервову систему дитини. Існує два напрями кольоротерапії: безпосередній вплив на мозок людини та створення необхідного кольорового лікувального середовища. Тому під час оформлення кабінетів школи, враховуються значення кольорів і використовуються ті, що заспокоюють нерви, допомагають адаптації, лікують розладжену нервову систему і до того ж корисні для очей. Але враховуючи те, що загалом дітям подобається колір, потрібно збагачувати світ наших дітей різними яскравими кольорами. Виходячи з цього в психологічному кабінеті створена спеціальна психотерапевтична зона. Облаштована зона елементом для сенсорної терапії «Шовковий дощик» (виготовлений з різнокольорових стрічок), м’яким ворсистим покриттям природної зелені, столиком-пісочницею та кімнатними квітами. Зайшовши в середину шовкового дощику, здається, ніби опинився у веселці. Колірна гамма стрічок допомагає розслабитись, підняти настрій, зняти стрес. Умови даної зони допомагають розвивати у дітей сенсорне сприйняття кольору, створюють атмосферу творчості, зацікавленості, невимушеності, експериментування, емоційного переживання, що сприяє колірному відкриттю у дітей, допомагають заспокоїтись під час тривоги, очистити свідомість від непотрібних думок.

Для формування колористичної культури школярів вчителі курсу розвивають прагнення у дітей до пізнання кольору, краси фарб у природі, мистецтві, навколишньому світі, розкриваються резерви дитини у кольорі та вміння винаходити способи колористичного рішення малюнка, вчать створювати свої колірні комбінації, виражати себе через колір, викликають бажання досліджувати колір, експериментувати з ним, створювати цікаві колірні комбінації.

Вчителями і психологом проводяться цікаві вправи та ігри з використанням кольорових пісень, презентацій, малюнків та відео.

В діагностичній роботі враховуються значення кольорів. В залежності від того, який колір найчастіше використовує у своїх малюнках дитина та який є для неї найулюбленішим, можна виділити різні особливості її характеру, дізнатись про її емоційний стан.

Використовується кольоротерапія у поєднанні з нестандартними техніками роботи в образотворчому мистецтві.

На творчих заняттях – іграх, з метою розвитку різних властивостей дитячої психіки (уваги, спостережливості, уява, різні види пам’яті, фантазія,мовлення та культура спілкування, координація рухів, пластичність, орієнтування у просторі) використовуються елементи ізотерапії. Малювання долоньками, пальчиками розглядається як розвиток, зцілення через малюнок. У роботі з підлітками під час консультацій та занять елементи ізотерапії використовуються з колажем.

Без звернення до музики неможливо уявити процес навчання, виховання та розвитку особистості. Адже тільки музика може проникнути в глибині сфери особистості, куди не можна сягнути за допомогою слова. Тому метод музикотерапії використовується у роботі з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Елементи музикотерапії використовуються як засіб підвищення соціальної активності, самопізнання, самовираження, самореалізації, комунікативних здібностей особистості, покращення розуміння себе та інших, адекватної соціалізації в суспільстві. Під час знаття напруження, подолання тривожних станів, подолання бар’єрів у спілкуванні, як супровід під час релаксації. Зазвичай елементи музикотерапії застосовуються в комплексі з іншими методами. Особливо корисним та вдалим є слухання звуків природи під час творчої роботи учнів на уроках та заняттях.

Форми роботи, що застосовуються в Цукрозаводському навчально-виховному закладі: рухове розслаблення і злиття з ритмом музики, музично-рухові ігри та вправи, психічна й соматична релаксація, вокальні вправи-співи, ігри на музичних інструментах, музичне малювання, пантоміма, рухова драматизація під музику та дихальні вправи з музичним супроводом.

Оздоровчі технології в освітньому процесі – важлива вимога Базової програми та самого сучасного життя. Тому ефективною розвивально-оздоровчою технологією вважаю піскотерапію. Гра з піском як процес розвитку самосвідомості дитини та її спонтанної «самотерапії» відома з давніх часів. Враховуючи те, що пісок має чудову властивість «заземляти» негативну психічну енергію, використання пісочниці у психолого-педагогічній практиці дає комплексний освітньо-терапевтичний ефект. Для цього в психологічному кабінеті облаштовали куточок для пісочної терапії.

Можливості пісочної терапії проявились і в тому, що пісок став привабливим і для дорослих. Вчителі та підлітки на підсвідомому рівні прагнуть самовиражатись в картинах з піску. Пісочниця стала середовищем для спілкування людини з собою і символами реального світу (фігурками). Гра з піском стала процесом саморозвитку та спонтанною „самотерапією”.

Спостереження показують, що ігри в піску позитивно впливають на емоційне самопочуття дітей та дорослих. Згідно слів К.Юнга «…процес гри з піском вивільнює заблоковану енергію і активізує можливості самосцілення, що закладені в людській психіці». Тому створення середовища, в якому відбувається велике таїнство переносу внутрішнього світу на площину піску, має особливе значення в роботі психолога.

Отже, основою роботи кожного, хто працює з дітьми, має бути використання здоров’язберігаючих технологій та створення умов для творчої діяльності. Адже кожен день людина відчуває різноманітні, можливо, нові емоції для себе, але побачити їх і проявити іноді дуже складно в сучасному стрімкому суспільстві. Використання вищезгаданих методів арт-терапії в Цукрозаводському НВК, дає можливість усім учасникам навчально-виховного процесу активізувати свої творчі потенціали та приховані можливості, самовиражатись, задовольнятись, відпочивати, грати та зцілюватись.

Важливим у психологічному супроводі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» є просвітницька робота. З метою підвищення психологічної культури вчителів, батьків та гостей школи проводяться виступи на методоб’єднаннях, під час семінарів та засідань творчих груп: «Особливості арт-терапії як методу», «Психологія кольору», «Дитячий малюнок», «Здоров’язберігаючі технології».

Супровід розвитку творчих здібностей особистості стосується і гостей школи.

На обласному семінарі «Створення цілісної системи освіти і виховання засобами впровадження інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» учасники семінару передали свої почуття, настрій, фантазії на частині спектру відносно одного з видів мистецтва, виконуючи арт-терапевтичну вправу «Малювання в сегментах» (додаток 5).

На районному методоб’єднанні вчителів початкових класів було проведено тренінгове заняття «Мандала – подорож в глиб себе» (додаток 6). На засіданні творчої групи вчителів початкових класів щодо впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво» було проведено заняття з використанням арт-терапевтичних вправ (додаток 7).

Узагальнюючи вищесказане, можна зазначити, що кожна особистість може активізувати свій творчий потенціал, свої приховані можливості за умови створення відповідних умов та клімату. У нашому закладі над цим питанням працюють всі учасники навчально-виховного процесу і залучаються гості. Таким чином, одним з головних завдань Цукрозаводського навчально-виховного комплексу виступає розвиток здатності до художнього сприйняття як необхідної умови забезпечення ефективності естетичного виховання і особистісного вдосконалення, підготовки до глибокого розуміння духовних цінностей, розвитку гармонійно-розвиненої особистості.


Використання методу проектів

в початковій школі під час викладання

інтегрованого курсу «Мистецтво»
2 клас. Розділ «Пори року і народні свята»

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка