Створення цілісної системи художньо-естетичної освіти і виховання засобами мистецтва



Сторінка3/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.18 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема проекту: «Обжинки».

Обґрунтування вибору проблеми.

Людину оточує дивний і чарівний світ, ім'я якому – природа. Вона така різноманітна і багатогранна, що навіть дорослому важко збагнути всі її прояви та закономірності. Зрозуміти природу, відкрити таємниці різних її явищ і за­кони її існування, розвинути у собі почуття прекрасного можна лише через спілкування з довкіллям. У вересні ми з малюками на уроці літературного читання опрацювали народну пісню «Ходить гарбуз по городу», здійснили екскурсію на городню ділянку, під час якої у дітей виникло багато цікавих питань про походження овочів та фруктів, які зустрічаються у нас на столі. Тому разом з дітьми ми вирішили попрацювати над питаннями: овочі – мандрівники, народний звичай – обжинки, організація ярмарку.



Мета проекту: розширювати знання учнів про обжинки як народний звичай, який люди відзначають восени після збирання врожаю; формувати їхні екологічні знання, уміння самостійно збирати необхідну інформацію, аналізувати її; з'ясувати, чи збуваються народні прикмети, дослідити традиції святкування осінніх народних свят в Україні; розвивати творчі й дослідницькі здібності, фантазію, уміння спостерігати; прищеплювати дітям бережливе ставлення до природи, любов до праці, повагу до народних традиції.

Обладнання: плакат з написом «Обжинки», малюнки із зображенням овочів, виставка дитячих малюнків, аплікацій, виробів з пластиліну, декорації та костюми для інсценізації народної пісні «Ходить гарбуз по городу», музичний супровід для вправи «Емпатія», слова та музика народної пісні «Ходить гарбуз по городу», репродукція картини М.Тимченко «Ходить гарбуз по городу», комп’ютер, слайди, вишиті рушники, глиняний посуд, овочі та фрукти для ярмарку.

Тип проекту: творчий.

Об'єкт пізнання – народний звичай «Обжинки».

Навчальні предмети: мистецтво, літературне читання, природознавство.

Термін роботи над проектом: 1 місяць.

Завдання проекту: залучити учнів та їхніх батьків до пошуку інформації про народний звичай «Обжинки», походження овочів нашого городу; скласти вірші; створити композиції-малюнки, аплікації, вироби з пластиліну; організувати ярмарок.

Способи реалізації завдань: збирання інформації в бібліотеці, періодичній пресі, через Інтернет; створення композицій і оформлення виставки, інсценізація народної пісні «Ходить гарбуз по городу», підбір матеріалу для ярмарку.

Ресурси:

  • матеріально-технологічні: наявність комп'ютера, дитячі композиції;

  • інформаційні: інтернет-ресурси, методична література, дитячі книги, журнали, художня література.

Результати роботи

1. Експрес-гра « Відгадай».

2. Виставка дитячих робіт «Обжинки».

3. Інсценізація народної пісні «Ходить гарбуз по городу».

4. Виховний захід « Осінній ярмарок. Обжинки».

Етапи роботи над проектом:

1. Організаційний етап

Визначення теми, мети, виду проекту, його тривалості.



2. Підготовчий етап.

Визначення джерел інформації: книги, підручники, журнали та інтернет.

Формування груп для проведення дослідження: «Всезнайки», «Народознавці», «Творці», «Актори».

3. Діяльнісний етап.

Самостійна пошукова робота учнів: обговорення в групах, збирання матеріалу, опрацювання зібраної інформації, коригування зібраного матеріалу.



Завдання для груп:

«Всезнайки» знайти цікаву інформацію про овочі-мандрівники.

«Народознавці» – дізнатися про традиції проведення осінніх народних свят в Україні, а саме «обжинки», знайти загадки та вірші про овочі.

«Творці» – дослідити, як можна створити композицію «Обжинки» у різних техніках – малюнок, аплікація, ліплення з пластиліну; організація виставки.

«Актори» інсценізувати народну пісню «Ходить гарбуз по городу».

4. Етап оформлення результатів проекту. Оформлення виставки створених композицій.

5. Презентація проекту.

Демонстрація результатів роботи груп. Звіти груп.



6. Підбиття підсумків проекту. Висновок. Самоаналіз.

Завдяки роботі над проектом учні зацікавились дослідницькою працею. Це дало гарний результат: у дітей виник інтерес до пошуку інформації з різних джерел, вони почали більше читати. Школярі ознайомились із народними традиціями, святами, прикметами та прислів'ями, пов'язаними з осінню. У ході роботи над проектом у дітей виникла потреба творити, спілкуватися, творчо застосовувати знання.



Хід уроку

1. Організаційна частина.

  • Усміхніться один одному і привітайтесь до гостей (батьки). Роботи в нас дуже багато і тому пропоную не просто слухати, а чути; не просто дивитись, а бачити; не просто відповідати, а міркувати; дружно і плідно працювати.

2. Актуалізація життєвого досвіду та опорних знань.

Мета етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми.

  • Шановні гості! Ми раді вітати вас на незвичайному уроці. Сьогодні поговоримо про те, як можна поєднати літературне читання, природознавство та мистецтво. Підбиваючи підсумки роботи в проекті «Обжинки» (звертає увагу на плакат з назвою проекту), зробимо ще один крок до чудової країни творчості, що збагачує мову, розширює світогляд та відкриває широку дорогу у світ знань. Багато з того, що вже відомо дорослим, що ми зустрічаємо щодня, діти дізналися шляхом пошуку. Наші досягнення ми присвячуємо вам, шановні гості.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас звітний урок за проектом «Обжинки», про свої здобутки звітуватимуть наші учні, які працювали за напрямками: «Всезнайки», «Народознавці», «Творці» і «Актори».



4. Виступ – звіт дітей классу.

(Виходять діти групи «Народознавці» і проводять гру «Відгадай». Після кожної правильної відповіді на дошці з'являється малюнок овочу)

Експрес-гра «Відгадай» (загадки про овочі)

Маленька, червоненька,

Із хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають.



(Редиска)





Довгий, зелений,

Добрий і солоний,

Добрий і сирий.

Хто він такий?

(Огірок)


Що то за голова,

Що лиш зуби й борода?

(Часник)





Печуть мене, смажать і варять,

Їдять мене і дуже хвалять.

(Картопля)


Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає.

(Цибуля)





Коса надворі,

А панна в коморі.

(Морква)


Хто хустиночку свою

Влітку покриває?

І по двадцять хустин

На голівці має?

(Капуста)





Я жовтенька, я маленька,

Мов медочок солоденька.

На баштані достигаю,

Тепле сонечко вітаю.



(Диня)


В полі хороше мені

Зеленіти навесні.

Чим же я — не молодець?

Маю диво-корінець,

Все про нього дбаю,

Цукор відкладаю.

(Буряк)





На городі виріс дужий,

Круглий, жовтий і байдужий

До червоних помідорів,

До капусти і квасолі.

Хто цей гордий карапуз?

Здогадалися?...

(Гарбуз)


Де зсапано, де сколото

По балках, по пагорбах

Цвіте воно, як золото

Плоди на нім, мов яблука



(Помідори)





Без очей, без рук, а лізе на дрюк.

(Квасоля)


  • Зверніть увагу ще раз на малюнки. Чи багато зібралося овочів?

  • Як називається збір овочів та фруктів? (Урожай)

Завершення збору врожаю здавна в Україні було святом.

(Виступ дітей групи «Народознавці» про «Обжинки»)

Обжинки – старовинний народний звичай святкування закінчення жнив. Назва походить від слова обжинатися, тобто закінчувати жнива. В західних областях поширена назва дожинки. Головна мета Обжинок – сприяти забезпеченню майбутнього врожаю.  В останній день жнив женці збирались гуртом на чиємусь лану і під обжинкові пісні в'язали останній сніп:

Ой, снопе, снопе, 


Снопе великий. 
Золотом-зерном 
Колос налитий.

Вважалося, що в цьому снопі зібрана вся життєдайна сила поля. В різних місцевостях України він мав свою назву: іменник, дідух тощо. Останній сніп прикрашали калиною, квітами, перев'язували стрічками і урочисто заносили до хати. На Новий рік його ставили на покуті, а виходячи в поле для першого засіву, домішували до насіння вимолочені з нього зерна.

Важливого значення в кінці жнив надавалося й обряду завивання спасової бороди (на Поліссі – перепелиця, на Волині – коза). "Бородою" слугувала невелика кількість нескошених колосків, які залишали в полі, розраховуючи таким чином забезпечити плодоріддя на наступний рік. Між стеблами розпушували землю і засівали її зерном із трьох колосків. "Бороду" перев'язували червоною ниткою або стрічками. В деяких місцевостях біля неї клали скибку хліба і трохи солі, ставили банку з водою і співали: "Оце тобі, борода, хліб, сіль і вода!" Таким чином виконувався ритуал годування землі. Потім приказували: "Роди, Боже, на всякого долю: бідного, щоб багаті були!" Після закінчення жнив женці качались по полю, щоб на той рік спина не боліла.

Жінки ворожили на врожай, тричі кидаючи позад себе серпа. Якщо він, падаючи, вдариться гострим кінцем об землю, то в наступному році буде врожай, а як вдариться тупим або держаком – погана прикмета. 

Крім цих магічних дій, під час Обжинок виконувалися спеціальні обжинкові пісні, які славили працелюбність трударів. Яскравим моментом обряду був вибір царівни – дівчини або жінки, яка відзначилася під час жнив. На голову "царівни" одягали найпишніший вінок із колосся та квітів і з піснями супроводжували її в село. На Поділлі, крім вінка, робили так звану квітку – п'ять або шість невеличких снопиків, сплетених разом.

На основі Обжинок виникло побутуюче й нині свято Врожаю.



  • Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ.

Усі овочі, які ми бачимо у нас на виставці є овочами – мандрівниками. А зараз ми дізнаємось звідки до нас прийшли такі гарні овочі і на скільки вони корисні. Про них нам розкажуть діти групи «Всезнайки».

(Виступ групи «Всезнайки» про походження овочів – мандрівників)

Морква - ще за 200 років до н.е. цю рослину знали греки, римляни. Прийшла вона до нас з Південної Європи та Північної Африки. У моркві міститься майже всі відомі вітаміни. Але найбільше у ній каротину. Дорослій людині достатньо з’їсти 80-100 грам свіжої морквини на день.

Батьківщина помідорів – Південна Америка. Перуанські індіанці використовували їх у їжу ще у 5 столітті до.н.е. іспанські мореплавці привезли помідори до Європи. У Іспанії та Португалії помідори називають яблуками. Дуже довго помідори не їли, бо думали, що вони отруйні.



Капуста – один з найдавніших видів овочів. За шість тисячоліть до нової ери її широко вирощували єгиптяни. Нашим предкам капуста також припала до душі. І зараз вона посідає одне з почесних місць серед вітчизняного овочівництва. Капуста має головчасту форму. Листки капусти гіркуваті. Використовують її у свіжому, вареному вигляді. Особливо цінна для дітей і літніх людей.

Буряк столовий родом із Середземномор'я. У ХІV-ХV сторіччях буряк завезли в Україну. Від буряка – родоначальника пішли інші види буряків - столовий, з якого варять борщ; буряк цукровий і буряк кормовий. Раніше використовували лише заморський тростинний цукор, який коштував дуже дорого.

Людина знає цибулю уже 40-50 століть. Батьківщина цибулі – Афганістан. Цибулю ще древні єгиптяни вважали достойним продуктом як для їжі, так і для лікування. Чудодійну силу приписує цибулі великий цілитель Гіппократ. Він говорив, що цибуля допоможе при захворюванні легенів.

Диня звичайна. Її історія сягає глибини віків. Араби стверджують, що диня плід райських садів, дар небес. Батьківщиною дині вважають Малу і Середню Азію. В Україну диня потрапила в ХІІ-ХІІ ст. із Середньої Азії стали вирощувати на узбережжях Чорного моря.

Перші гарбузи прибули до нас із далекої Мексики. Там так називали дині, при чому слово було складним: гарбуз – означає «ослячий огірок», бо гар – осел, а буза – огірок. А найближчий твій родич – кавун. Слово кавун теж означає назву дині, тільки не в Мексиці, а в Греції.

Батьківщина картоплі – Південна Америка, де вона росте в Андах, від Чилі до Центральної Америки. В Європі картоплю вперше пізнали близько 400 років тому. У Росію картопля була завезена за часів Петра Першого, але «заморського гостя» зустріли з недовірою, навіть почалися «картопляні бунти». Дехто їв картоплю сирою або намагався їсти отруйні зелені плоди. Індіанці називали картоплю «папа». Вона не раз рятувала місцевих жителів від голоду. Довгий час милувалися лише її квітками, прикрашали ними одяг, а жінки ще й зачіски. Квіти ці розводили на спеціальних грядках і коштували вони дуже дорого.

Огірок – це трав'яниста рослина, батьківщина якої Індія. Огірок був відомий за декілька тисячоліть до нашої ери. Важке стебло огірка прикрашало стіни єгипетських храмів. У Давньому Єгипті багаті люди для здоров'я пили огірковий сік із трояндовою водою. Із Середземномор'я ця рослина розповсюдилась в інші країни Європи. А от в Україну була завезена не з Європи, а зі Східної Азії.

Часник – овочева однорічна трав'яниста рослина. Його батьківщиною вважають гірські райони Середньої Азії, Афганістану, Індії. Людину зацікавили в часнику його запах, цінні лікувальні та харчові властивості.

Прийом «Емпатія» (перевтілення)

Уявіть себе овочем або фруктом і розкажіть про те, як вам живеться.

(Виступ групи «Артисти». Інсценізація народної пісні «Ходить гарбуз по городу»)

На городах уже зібрані гарбузи, викопана картопля, зрубана капуста на грядках. Зібраний багатий урожай. І зараз ми підслухаємо про що розмовляють овочі на городі.



Сценка «Ходить гарбуз по городу»

Ходить гарбуз по городу, 
Питається свого роду: 
А чи живі, чи здорові 
Всі родичі гарбузові? 
Обізвалась жовта диня, 
Гарбузова господиня: 
І ще живі, ще здорові 
Всі родичі гарбузові! 
Обізвались огірочки, 
Гарбузові сини й дочки: 
І ще живі, ще здорові 
Всі родичі гарбузові! 
Обізвалася морквиця, 
Гарбузовая сестриця: 
І ще живі, ще здорові 
Всі родичі гарбузові!




Обізвались буряки, 
Гарбузові свояки: 
І ще живі, ще здорові 
Всі родичі гарбузові! 
Обізвалась бараболя, 
А за нею і квасоля: 
І ще живі, ще здорові 
Всі родичі гарбузові! 
Обізвався біб услід: 
Тут зібрався увесь мій рід!.. 
Ой ти гарбуз ти перістий 
Із чим тебе будемо їсти? 
Миска пшона, шматок сала – 
От до мене вся приправа!

(Виконання пісні «Ходить гарбуз по городу»)

Мистецтво існувало завжди. Українці здавна славилися своїми піснями, танцями. Наші предки створювали музичні інструменти, художники писали картини, розписували посуд, займалися вишивкою. У нашому класі теж є творці, які вміють гарно співати, декламувати вірші, виготовляти вироби з пластиліну, створювати композиції з кольорового паперу, малювати.



(Виступ групи «Творці», які знайомлять гостей з виставкою дитячих робіт»)

5. Підбиття підсумків проекту. Висновок. Самоаналіз.

  • Чи я виконав те, що задумав?

  • Що було зроблено добре?

  • Що було зроблено погано?

  • Що особливо запам'яталося?

  • Що є головним результатом роботи?

  • Кому я хотів би подякувати за допомогу?

  • Хто міг би мені подякувати за цей проект?

  • Як дорослі оцінили мою роботу?

  • Як оцінили мою роботу друзі?

Моя оцінка проекту:

А зараз запрошуємо всіх на осінній ярмарок «Обжинки».



group 7group 2group 12


Конспект заняття

з образотворчого мистецтва

в дошкільному закладі
Тема. Салют над містом.

Організована пізнавальна діяльність: заняття-розвага.

Спосіб організації дітей: фронтальний (5-й рік життя, старша група).

Мета: вчити передавати святковий настрій у малюнку, зображуючи салют. Удосконалювати технічні навички роботи з фарбами. Розвивати уміння передавати в малюнку враження від спостережень, виражати емоційне ставлення до зображуваного через колір. Формувати вміння усвідомлювати себе як творця краси; виявляти естетичне ставлення до життя. Виховувати любов до рідного міста, зацікавлення до малювання.

Матеріал: гуаш, пензлі круглі (№ 6), пензлі щетинні, ганчірки для висушування пензлів, серветки, аркуш паперу (№ 18).

Попередня робота: заняття з аплікації, перегляд на ноутбуці святкових салютів.

Тематичне завдання: прикрашання аплікації «Наше місто» яскравими, різнокольоровими салютами.
План-схема проведення заняття:

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Підсумок заняття.

Технологія проведення

Кімната перевтілена в королівство Пензлика. Діти заходять до зали і стають півколом. Вихователь звертається до діток і говорить:



  • Погляньте, діти, скільки в нас сьогодні гостей. Давайте подаруємо їм посмішки і теплі слова:

Доброго ранку! – мовим за звичаєм

Доброго ранку! – ми всім вам зичимо

Щастя, здоров'я вам кожної днини,

Миру і злагоди вашій родині.

Діти, на минулому занятті з аплікації ми з вами розглядали тему: «Моє житло» і створювали гарне місто.

А зараз ми прикрасимо наше місто яскравими, різнокольоровими салютами.

Отже, знову ми з вами потрапили до королівства Пензлика. Цього разу він нам подарував декілька ілюстрацій із зображенням салютів.

Вихователь зачитує вірш:

Ой, дивись – салют, салют!

Он салют, і там, і тут!

Наче квіти розквітають!

Зірочками в небі сяють!

Вихованці, ви колись бачили салют?

Бесіда з дітьми про салют.

Там було багато різнокольорових вогників. Їх було багато-багато. Вони були схожі на маленькі різнокольорові кружечки.


  • Діти, а коли влаштовують салют?

  • А, в яку частину доби, хто знає?

  • Яких кольорів можуть бути салюти?

  • Скажіть, будь-ласка, а які емоції у вас викликає салют?

Вихователь проводить пальчикову гру «Чудові пальчики».

Хід гри


Раз-два-три-чотири-п'ять,

Вишли пальчики гулять.

Раз-два-три-чотири-п'ять,

Вже в будиночку сидять.



По черзі розгинати пальці, починаючи з мізинця, потім так само згинати. Вправу виконувати з початку правою, потім лівою рукою.

Дидактична гра «Червоний, жовтий, зелений».

Хід гри

Жовтий – тиша. Червоний – плещемо в долоні.



Зелений – крокуємо пальчиками по столу. (Діти активно грають у гру.)

А тепер діти займемось створенням наших маленьких шедеврів.

Послідовність виконання малювання. (Вихователь показує порядок виконання дій. Стежить за правильною технікою виконання)

Вихователь:



      • Давайте з вами намалюємо різнокольорові вогники-салюти. Спочатку намалюємо тоненькі лінії. Потім малюємо вогники салюта жорсткою щіточкою (напівсухою). Пригадуємо, як правильно тримати щіточку, так як і ручку, трьома пальцями, але вище металевої частини щіточки. Змочіть пензлик у воді. Зайву воду потрібно витерти об край баночки з водою. Наберіть фарбу на пензлик. Однією рукою тримайте аркуш паперу, щоб він не втік. А другою малюйте. Лікоть повинен лежати на столі. Пензлик потрібно тримати вертикально і методом примокування наносити на папір, розпушуючи ворсинки. Промийте пензлик, витріть його серветкою.

Вихователь:

  • Діти, зараз перепочинемо. Підходьте до мене на килимок.

Фізкультхвилинка «У нас свято»

(Звучить красива танцювальна музика. Діти з різнокольоровими стрічками бігають на носочках по колу, зупиняються, махають стрічками, крутяться, присідають. Повторюють два-три рази під музику.)

Вихователь:



      • Зараз знову за роботу. Потрібно домалювати, довести розпочату справу до кінця. Знову наносимо фарбу, примочуємо. Ось ще один вогник. Використовуємо чотири фарби (білу, зелену, жовту, червону).

Підсумок заняття. Виставка дитячих робіт.

  • Мої, любі діточки! Погляньте на свої роботи. Складається враження, що ми потрапили на свято. Як гарно і святково в нашій групі завдяки вашим салютам.

  • Вам подобаються ваші роботи?

  • Які найбільше?

  • А чим сподобались?

Молодці, діти! Малювали ви старанно і охайно, добре працювали. На цьому наше заняття закінчено.


Конспекти уроків музичного та образотворчого мистецтва

за інтегрованим курсом «Мистецтво»
1 клас. Урок музичного мистецтва

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка