Створення методичної служби Новомиргородського району



Скачати 252.15 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір252.15 Kb.
prapor_novomirgorodskogo_rajonugerb_novomirgorodskogo_rajonu


Створення методичної служби

Новомиргородського району

Спинімося, затамуймо подих. Чуєте, як дихає історія, як лунко вкарбовується в наші серця її голос? Варто лише підняти завісу, і нам відкриється літопис минувшини. Загляньмо в глибину історії, щоб простежити, як розвивалася методична служба в нашому краї, на Новомиргородщині, в різні періоди її існування. Це історія тих, хто став наставником для вчителів, хто супроводжував кожного педагога на шляху його творчого впевненого поступу, хто підтримував ініціативу, ставив і вирішував освітні завдання. Це історія тих, хто має невичерпну енергію,постійно у творчості та пошуку,хто впевнений у своїх починаннях і діях, хто наполегливо крокує до перемог і здобутків шляхом наукових та освітніх інновацій, реалізуючи творчі проекти та задуми. kir_nmu

Методична служба Новомиргородщини починає свою історію з 1967 року. Відповідно до наказу по Новомиргородському райвно від 3 грудня 1967 року №130 «Про організацію методичного кабінету на громадських засадах» у районі було створено методичну службу. Цитуємо наказ: «…згідно Положення МО УРСР «Про організацію методичних кабінетів у школах»:

1.Створити при райвно районний методичний кабінет на громадських засадах у приміщенні ДСШ.

2.Призначити завідуючим методкабінету на громадських засадах завуча Новомиргородської восьмирічної школи №3 тов. Захарченко Олену Іванівну, методистом-вчителя математики СШ №1 тов. Чулакова В.В.

3.Зобов’язати завідуючого методкабінетом тов. Захарченко О.І. спланувати роботу методкабінету згідно Положення.

4.Директорам шкіл ознайомити вчителів із значенням створеного методкабінету у підвищенні фахової кваліфікації та самоосвіти».

Захарченко Олена Іванівна завідувала районним методичним кабінетом з 1967 року по 1974 рік. Основним завданням методичного кабінету було вивчення й пропаганда досвіду кращих вчителів, прищеплення вчителю навичок активної самостійної роботи над підвищенням свого фахового рівня. Сама людина творча, ініціативна, вимоглива до себе та інших, Олена Іванівна об’єднала колектив методичної служби району на всебічну підготовку вчителів, підвищення їх наукових та професійних знань, ознайомлення з найдієвішими прийомами та методами навчально-виховної роботи. Вже починаючи з 1968 року в районній газеті «Червона зірка» з’являється рубрика «Трибуна вчителя», активним дописувачем якої є завідувач методкабінетом О.Захарченко. Сьогодні, 45 років потому, дізнаємося про діяльність методичної служби району не тільки з пожовтілих сторінок книг наказів райво, а й гортаючи підшивки газети «Червона зірка» тих років. Дізнаємося про проведення традиційних серпневих конференцій педагогічних працівників, січневих нарад педагогів Новомиргородщини, про досягнення й недоліки в роботі вчителів району на освітянській ниві. Так у 1970 році у традиційній січневій нараді освітян Новомиргородського району взяли участь вчителі , керівники шкіл і дошкільних закладів, представники партійних, радянських, профспілкових і комсомольських організацій – всього близько 600 чоловік. Виступаючі зосередили увагу на головному питанні – піднесенні якості знань учнів. Відбувся жвавий обмін досвідом роботи, було також викрито недоліки в роботі низки шкіл щодо забезпечення глибоких і міцних знань учнів з кожного предмета. На нараді немало було сказано і про поліпшення трудового виховання учнів, особливо старшокласників. Працювала 21 секція, у роботі яких беруть участь представники обласного відділу народної освіти та інституту удосконалення кваліфікації вчителів. Велика увага приділяється педагогічним кадрам, їх навчанню, технічному всеобучу, удосконаленню кваліфікації, поширенню кращого досвіду. Вчительські колективи активізують свою діяльність щодо поширення педагогічних знань, поліпшують роботу батьківських комітетів, шкіл матерів, університетів здоров’я.

Зі шпальт газет дізнаємося, що в 1972 році був проведений черговий семінар-практикум заступників шкіл по навчально-виховній роботі в Панчівській середній школі. На ньому було заслухано доповіді – «Про використання технічних засобів навчання, кабінету програмованого навчання в навчально - виховній роботі, їх роль у підвищенні якості знань учнів» (Г.О.Дульша, завуч Панчівської середньої школи), «Як готуватися до відвідування уроків та науковий їх аналіз» (О.К.Алєйніков, методист методичного кабінету райвно), «Система роботи заступника директора школи по піднесенню якості знань учнів» (Г.С.Невінчаний, завуч восьмирічної школи №1).

В цей час значна увага приділялась значенню дошкільного виховання на селі, адже саме на селі у розвитку дошкільного виховання виявлено багато недоліків, породжених незадовільною навчально-матеріальною базою та відсутністю кваліфікованих кадрів із спеціальною педагогічною освітою. На поліпшення роботи сільських дошкільних установ був спрямований проведений громадський огляд дитсадків. Методичний кабінет районного відділу народної освіти надав методичну допомогу правлінням колгоспів у підготовці педагогічних кадрів, організувавши навесні курси для завідуючих та вихователів колгоспних дитсадків. У 1971 році до методичного кабінету райвно прибуло 29 випускників педагогічного училища спеціально для роботи у колгоспних дитячих садках. Опікувалася ними Г.Невінчана, інспектор – методист по дошкільному вихованню.

В період підготовки до атестації у школах значно активувалась методична робота, самоосвіта учителів, зріс інтерес до вивчення науково-технічних засад сучасної педагогіки і психології, пожвавилась громадська діяльність, підвищився інтерес кожного учителя до удосконалення кваліфікації. .

Інтернаціональне виховання школярів посідає важливе місце в роботі всіх педагогічних колективів шкіл району. Особливо великого розмаху набрала ця робота в період підготовки до відзначення 50-річчя утворення Радянського Союзу. З метою узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду з питань інтернаціонального виховання в школах районний методкабінет та райком профспілки вчителів провели педагогічну естафету, присвячену 50-річчю утворення СРСР.

Протягом року 180 учителів та вихователів шкіл району підвищували науково-теоретичний рівень та педагогічну майстерність при Кіровоградському інституті удосконалення вчителів та інших інститутах, університетах республіки. «Завдання районного відділу народної освіти і його методичного кабінету – більше виявити турботи про узагальнення і поширення передового досвіду кращих освітян. Учитель – центральна фігура в усьому багатогранному навчально-виховному процесі. Він повинен багато знати, багато вміти, бути в ідейно-політичному, культурному і моральному відношеннях на рівні найвищих вимог сучасності. Головне – уже з перших днів навчального року забезпечити міцне засвоєння учнями програмного матеріалу, основ наук. Отже, потрібно поглиблювати зміст, підвищувати ефективність і пізнавально-виховне значення кожного уроку, до якого учитель має відмінно підготуватись, проводити його сучасними, випробуваними методами, високоякісно. Адже педагогіка – найточніше мистецтво, а вчитель – трудівник «найгарячішого цеху», де кується найцінніший сплав – сплав знань, переконань і практичної дії», - з виступу завідувача районним методичним кабінетом Захарченко О.І. на серпневій конференції педагогічних працівників. 1972 року.

У 1974 році методичним кабінетом проведено науково-практичну конференцію для педагогічних працівників «Етика вчителя», педагогічні читання за працею В.О. Сухомлинського «Виховання громадянина». Методист районного методичного кабінету І. Руденко провела семінар для вчителів образотворчого мистецтва на базі школи-інтернату імені Гагаріна. У програмі семінару – доповіді вчителів, відвідування уроків, зустріч з місцевими художниками, відвідування відкритих уроків.

Районний відділ народної освіти, методкабінет приділяють значну увагу самоосвіті педагогічних працівників. На районних семінарах-практикумах керівників шкіл вивчили методичний лист Міністерства освіти УРСР про організацію, планування, керівництво і контроль за самоосвітою учителів. На семінарі виробили вимоги, що стосуються організації самоосвіти. Ось окремі з них : максимально економити час учителя, щоб він міг займатися самоосвітою, скоротити число районних і шкільних нарад, засідань, удосконалити розклад уроків, організувати в кожній школі бібліографічну роботу, щоб тримати педагога в курсі всіх новинок літератури як за спеціальністю, так і з психології та педагогіки. По можливості виділити вчителям вільний день на тиждень для самоосвіти. В методичному кабінеті періодично оновлюються вітрини, бібліографічні списки, картотека новинок літератури. Нові книги широко пропагують на засіданнях методоб’єднань, семінарах. Учителі шкіл району планують самоосвіту на рік відповідно до вимог листа Міністерства освіти УРСР. В райметодкабінеті та опорних школах проводяться групові та індивідуальні консультації з питань самоосвіти . У цей період центром педагогічної думки і результативних педагогічних технологій стає Новомиргородська середня школа № 2, директор Чернуха К.Л.

Основними формами та методами методичної роботи того періоду була організація систематичної самостійної роботи вчителів над науковою літературою, організація роботи шкільних та міжшкільних методичних об’єднань, конференцій учителів, семінарів, лекцій, консультацій для керівників шкіл та молодих спеціалістів тощо.

З 1975 року завідувачем районного методичного кабінету призначено Швеця Івана Максимовича. Він мав вищу педагогічну освіту: закінчив Новомиргородське педагогічне училище, фізико-математичний факультет інституту імені О.С. Пушкіна. До призначення працював учителем фізики та математики Йосипівської середньої школи, директором Мартоніської школи.

На посаді завідувача методичним кабінетом сприяв підвищенню педагогічної освіти вчителів, удосконаленню професійної майстерності педагогічних працівників. Велику увагу приділяв створенню кабінетної системи у середніх школах, наполягав на обладнанні кабінетів різноманітною наочністю, інформаційними стендами та навчальною літературою. З переходом на новий зміст освіти потрібно якісно підготувати навчальні кабінети, збагатити їх роздатковим матеріалом, наочністю, технічними засобами навчання. Директори шкіл Новомиргородщини ознайомились із досвідом створення навчальних кабінетів у Черкаській області, куди була організована поїздка.

З 1975 року запроваджується атестація учителів загальноосвітніх шкіл. Атестаційні комісії дають оцінку діяльності педагогів, визначають чи відповідає особа займаній посаді, кращим учителям присвоюють звання «старший учитель» та «учитель – методист».

З 1975 року по 1986 рік районним методичним кабінетом завідує Шелінговська Марія Василівна, до призначення працювала вихователем групи продовженого дня Новомиргородської восьмирічної школи №1.

У цей період головне завдання загальної середньої освіти – удосконалення організації і змісту навчально-виховного процесу, підвищення ідейного і методичного змісту кожного уроку. Головний наголос – на впровадженні активних методів роботи вчителя і учня, глибоке усвідомлене засвоєння вивченого матеріалу, озброєння школярів навичками самостійного поповнення своїх знань.

Наприкінці 70-х років структура методичної роботи району вдосконалюється. У «Типовому положенні про районний (міський) методичний кабінет» було визначено основні напрями роботи райметодкабінету, приділялася особлива увага підбору методистів, здатних працювати творчо, які добре знають специфіку свого району, міста, володіють досвідом організаторської діяльності.

У 1976 р. закінчився перехід на нові навчальні плани і програми. Це потребувало удосконалення  не тільки змісту навчання, але й методики викладання. Зміцнюються штати методичного кабінету. У 1975-1976 н.р. запроваджуються факультативні заняття. Широко використовується проблемний підхід до вивчення нового матеріалу, ТЗН. Методкабінет започатковує виставки дидактичних матеріалів, наочності, виготовленої силами вчителів та учнів. У загальноосвітніх школах набирають великого розмаху гуртки. Вводиться посада методиста з виховної роботи. Майже у кожному закладі функціонують ленінські кімнати, музеї, клуби інтернаціональної дружби. Значна увага приділяється військово-патріотичному вихованню.

4-5 січня 1979 року відбулася традиційна районна учительська конференція, на якій обговорено завдання органів і установ освіти щодо поліпшення комуністичного виховання учнів, про подальше використання і вивчення російської мови, затверджено заходи щодо підготовки до відзначення 325-річчя возз’єднання України з Росією, вдосконалення комплексного виховання учнів.

На відзначення Міжнародного року дитини дошкільники району переймають досвід роботи дошкільних закладів колгоспу імені Леніна Знамянського району та фабрики діаграмних паперів міста Олександрії. Інспектором-методистом по дошкільному вихованню Л. Стрілець систематично проводяться рейди – перевірки дитячих закладів району.

Значна увага приділяється профорієнтаційній роботі. У Канізькій середній школі проведено районний семінар-практикум заступників директорів шкіл з питань трудового навчання, профорієнтації. Заступники директорів виступили з доповідями та відвідали відкриті уроки і позакласні заходи з метою ознайомлення з системою трудового виховання і профорієнтаційної роботи учнів, ознайомилися з навчально-методичним кабінетом з профорієнтації.

У галузі позашкільної освіти розвивати свої здібності допомагає районний будинок піонерів, станція юних техніків та натуралістів. Проводяться численні заходи, присвячені Міжнародному року дитини, районний огляд художньої самодіяльності , присвячений 325-річчю возз’єднання України з Росією. Участь у ньому взяли шкільні хорові колективи, вокально-інструментальні ансамблі, вокальні групи, танцювальні колективи.

У 1980 році відбулася січнева районна конференція педагогічних працівників району. В роботі секцій взяли участь методисти методичного кабінету. Значна увага приділяється питанням підвищення ефективності уроку і якості знань учнів як основ формування їх марксистсько-ленінського світогляду , активної життєвої позиції.

У місцевій районній газеті «Червона зірка» привертає увагу стаття вчителя української мови та літератури Миколи Суржка «Сухомлинський починається…» (з дорожніх нотаток), де автор ділиться своїми враженнями про обласний семінар учителів української мови та літератури, керівник В.І. Чорна. Найбільше запам’ятався семінар екскурсією до Павлиської школи В.О. Сухомлинського.

Учителі історії та суспільствознавства шкіл району систематично підвищують свій науково-теоретичний рівень і педагогічну майстерність. Вони навчаються в постійно діючому семінарі при райкомі компартії України. Проходять семінари-практикуми, відвідування відкритих уроків, їх обговорення, читання доповідей, лекцій, повідомлень, багато уваги приділяється краєзнавчій роботі.

У 1983 році – підвищення якості навчання, ідейно-політичного, трудового і морального виховання учнів, зміцнення зв’язку навчання з життям, поліпшення підготовки вихованців до суспільно корисної праці – одне з основних завдань, поставлених перед школою партією і урядом. Другий рік школи району працюють за удосконаленими програмами, які дістали загальне схвалення педагогічної громадськості і стали важливим фактором підвищення ефективності навчально-виховного процесу, якості знань учнів, їх вихованості, джерелом творчих пошуків учителів. Чіткіше тепер визначається цілеспрямованість уроку, активна його роль у засвоєнні знань. Педагогічні колективи ґрунтовно ознайомлюються з вимогами до знань учнів. У переважній більшості шкіл опрацьовано питання здійснення міжпредметних зв’язків, раціональної організації праці вчителів і учня, вибору оптимальних шляхів і методів самостійної роботи школярів. Визначення цього питання показало: значно активізувалася робота вчителя і учнів на уроці. Школярам прищеплюються навички аналізу й самооцінки, що підвищує їхню відповідальність за якість навчання, а від учителя вимагає ретельні підготовки.

У 1983 році розпочинається реформування школи: середня школа стає 11-річною, відкриваються класи шестиліток. У методкабінет вводяться посади методиста з початкової освіти та з інших навчальних предметів, в обов’язки яких входить організація роботи з педагогами різних фахів. Кожен методист відповідав за декілька предметів.

Районний методичний кабінет значну увагу приділяє навчанню молодих педагогів. Про роботу з молодими кадрами зазначено у статті завідувача методичним кабінетом Шелінговської М.В.: « У 1983 році 45 молодих учителів уперше переступили поріг шкіл Новомиргородського району . З них 31 повернулися після навчання до свого району. Протягом періоду стажування молоді вчителі набули певних практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи за обраною спеціальністю. Уже з перших днів самостійної праці учитель одержує величезну кількість нової для нього інформації. Перед ним постає багато проблем. Ось чому для наступної роботи з дітьми він повинен систематично займатися самоосвітою. І наставники, і керівники шкіл повинні дбати про те, щоб початківець постійно поповнював і оновлював свої знання, був залучений до активного навчання, спрямованого на вдосконалення професійної майстерності, зокрема, до участі у роботі методоб’єднань, школи молодого вчителя, постійно діючих семінарів , конференцій. Важливо, щоб молодий педагог сам виявляв ініціативу, творчість.»

У 1984 році на серпневій конференції педагогічних працівників головне завдання - реформа щколи, яка дасть змогу докорінно поліпшити трудове виховання і професійну орієнтацію школярів на основі поєднання навчання з продуктивною працею. 1984-1985 навчальний рік – це рік початку докорінного поліпшення трудового навчання і виховання учнів. Головне завдання у цій справі – сформувати у школярів свідомі потреби в праці, використовуючи всі засоби, методи і форми роботи в навчанні, позаурочні і позашкільні години.

Основний акцент методичної служби того часу - надання адресної допомоги молодим спеціалістам, учителям сільських шкіл, керівникам навчальних закладів із питань організації та контролю за здійсненням методичної роботи.

Перша половина 80-х років ХХ століття у методичній роботі ознаменувалась суттєвими змінами. Робота колективу методичного кабінету спрямована на реалізацію основного завдання , визначеного державою у сфері освіти: організація колективної та індивідуальної роботи з підвищення науково-методичного рівня і професійної майстерності керівних та педагогічних кадрів шкіл, дошкільних та позашкільних закладів. Колектив РМК спрямовував учителів району на впровадження в практику роботи ідей педагогічного досвіду педагогів-новаторів В.О. Сухомлинського, В.Ф.Шаталова, Ш. Амонашвілі, використання технічних засобів на уроках з різних предметів. Структура методичної роботи з педагогічними та керівними кадрами району включала в себе районні методичні об’єднання, опорні школи педагогічного досвіду, проблемні семінари, творчі групи, семінари – практикуми, конференції тощо. Зміст методичної роботи передбачав забезпечення її систематичного проведення та вивчення ефективності, аналіз стану викладання, якості знань, практичних умінь і навичок учнів, корекцію планів роботи методкабінету, перетворення кожної школи на центр виховної роботи з дітьми.

1986 року з посади заступника директора Листопадівської восьмирічної школи переведено на посаду завідуючого Новомиргородського РМК Володимира Григоровича Добровольського,де він пропрацював до 1990 року. На той час у методичному кабінеті районного відділу народної освіти налічувалося 7 працівників: завідуючий РМК, 5 методистів, 1 секретар.

1986 – 1990 роки - це період забезпеченості цілісності й безперервності підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів у між курсовий період, надання допомоги вчителям у впровадженні оптимальних форм і методів навчання та виховання, забезпечення високого рівня викладання, вивчення якості знань та вихованості учнів. Оптимізовано структуру методичної роботи з педагогічними кадрами району, адресна допомога на робочому місці – пріоритетне завдання, яке поставили перед собою працівники РМК. У цей період активно вивчався та впроваджувався досвід кращих освітян району.

Із 24 жовтня 1990 році завідувачем Новомиргородського районного методичного кабінету була призначена Стрілець Людмила Пилипівна, за фахом вчитель початкових класів (закінчила Кіровоградський педагогічний інститут О.С. Пушкіна). До призначення на посаду завідувача РМК працювала вчителем початкових класів Листопадівської 8-мирічної школи.

Людмила Пилипівна очолювала методичний кабінет 9 років. На початку 90-х років у відділі освіти налічувалося 4 методисти, які охоплювали весь об’єм роботи методичної служби.

Важливими та досить ефективними формами методичної роботи з педагогами району були шкільні, міжшкільні та районні методичні об`єднання, семінари з вчителями-предметниками, класними керівниками та керівниками шкіл; робота з молодими вчителями; робота з резервом педагогічних кадрів; школи передового досвіду з різних фахів і питань; районні конкурси «Учитель року» та «Вихователь року», творчі звіти педагогів, які претендували на звання «вчитель-методист» та «старший вчитель» при атестації; проведення засідань школи молодого керівника (директора чи заступника директора). Саме на цей період припала реалізація соціально-педагогічних ініціатив,спрямованих на створення системи освіти, нової за змістом , організаційною структурою та принципами управління. Організовуються та проводяться заходи, спрямовані на розвиток творчого потенціалу педагогів і керівників шкіл, вивчення й узагальнення їх досвіду,особлива увага приділяється навчально-методичній та науково-дослідницькій роботі. Активно стали розроблятися , апробуватися та поширюватись навчально-методичні матеріали,акцент зроблено на розвиток творчої індивідуальності педагогічних кадрів та керівних кадрів.

На межі ХХ- ХХІ століть методичній службі приділяється значна роль не лише в осмисленні інноваційних ідей, а й у їх впровадженні , у збереженні і зміцненні педагогічних традицій, у стимулюванні активного новаторського пошуку і вдосконаленні педагогічної майстерності. На початку третього тисячоліття основним завданням в організації безперервної фахової освіти стає допомога педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та рівня психологічної підготовки,активізація творчого потенціалу, формування здатності до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються.

У серпні 2000 року призначена на посаду завідувача районним методичним кабінетом Стоянова Надія Олександрівна, до призначення працювала заступником директора з навчально-виховної роботи Новомиргородської середньої школи № 3. Вона зорієнтувала колектив методкабінету на пошук і підтримку творчості та інноваційності. За сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків та результативність у роботі Надія Олександрівна нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти України, нагрудним знаком ’’Відмінник освіти України’’, грамотою обласного управління освіти і науки, подяками Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського.

У 2000-2011 роки відповідно до Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті відбувається процес модернізації української освіти, розпочалося реформування дошкільної, початкової освіти, основної та вищої школи. Саме в цей період здійснився перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання, відбувалась комп’ютеризація ЗНЗ, профілізація учнів старшої школи, система оцінювання знань, умінь та навичок учнів стала 12-бальною, введено зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників ЗНЗ. Тож на працівників РМК покладалось багато вагомих завдань, які необхідно було вирішувати швидко й невідкладно. Завдяки творчому пошуку, атмосфері співпраці, почуттю відповідальності Надії Олександрівни методичний кабінет став справжнім координатором в освітніх навчальних закладах району, який налічував 7 осіб, згодом кількість методистів збільшилась і до складу методкабінету у 2007 році входило 10 осіб. Робота методичного кабінету забезпечувала підвищення професійної майстерності педпрацівників, сягала творчого, науково-методичного та дослідницького рівня, сприяла інтенсивному розвитку всіх граней професійного росту. Кожен методист займався коригуванням роботи шкільних методичних об’єднань, відстеженням результатів професійної компетентності вчителя на різних рівнях досягнення професійної майстерності, ознайомленням, вивченням, узагальненням та поширенням передового педагогічного досвіду, прогнозуванням подальшої діяльності вчителів, організацією та здійсненням навчання педагогів. Щоб досягти таких цілей, методкабінет працював над проблемою «Удосконалення фахової майстерності педпрацівників шляхом впровадження інноваційних технологій». Було створено структуру методичної роботи, яка забезпечувала навчання кожної категорії педагогів з урахуванням їхніх запитів, потреб, уподобань. Вона стала системою підтримки педагогічних інновацій, спрямованих на якісне поліпшення всіх ланок педагогічного процесу, де враховується рівень компетентності вчителів, розвивається творчий та науковий потенціал кожної особистості в процесі проведення активних форм методичної роботи: ярмарки педагогічних ідей, методичні фестивалі, творчі звіти, конкурси «Перші сходинки до педагогічної майстерності», «Учитель року», виставки творчих знахідок педагогів району та інше.

Методичний кабінет тісно співпрацював з Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім. В.О.Сухомлинського. Методисти РМК спільно з працівниками КОІППО підготували і провели обласні семінари на базі закладів освіти району: вчителів-дослідників, вчителів фізичного виховання та основ безпеки життєдіяльності, директорів опорних шкіл, які працюють над створенням сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю», керівників РМО вчителів історії, методистів РМК з дошкільної освіти, завідувачів РМК, вчителів - експериментаторів, творчо працюючих учителів, що впроваджують ТРВЗ-педагогіку та елементи ейдетики, керівників РМО та членів обласної творчої групи вчителів української мови та літератури, керівників РМО вчителів географії та ін..

За цей період вчителі - предметники брали участь у Всеукраїнських конкурсах «Учитель року», «Класний керівник року» і досягали значних результатів. Переможцем обласного та лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2005» була визнана Бирзул О.В., вчитель історії Златопільської гімназії м. Новомиргорода у номінації «Історія». Кожен учасник представив на  розгляд журі доробок, який містив опис власного педагогічного досвіду, розробки уроків  та окремих позакласних заходів, розкривав шляхи реалізації теми, над якою працює автор; пройшов психолого-педагогічний іспит; фаховий конкурс. Найважливішим випробуванням був урок, який і визначив п’ятірку фіналістів. Члени журі Всеукраїнського етапу конкурсу високо оцінили урок Бирзул Оксани Василівни: «Методично грамотно, з високим патріотичним звучанням побудувала свій урок молода вчителька з Кіровоградщини  О.В. Бирзул. Її досвід заслуговує уваги, адже завдання конкурсу полягає не в тому, щоб відкрити конкурсанта, а в тому,щоб відібрати методи роботи, прийоми, які заслуговують на поширення по всій Україні», - це слова члена журі, переможця конкурсу "Учитель року - 1998"  Фідрі О.Г.

На фото справа наліво:  учасники конкурсу Кметь В.Б. (гімназія ім.І. Труша м. Броди),Моргун І.М. (ЗШ №2 м. Донецьк), голова журі Крижанівський О.П. (завідувач кафедри Національного університету імені Т. Шевченка, доктор історичних наук, професор), Бирзул О.В.(Златопільська гімназія м. Новомиргорода)c:\documents and settings\admin\рабочий стол\image (1).jpg

Переможцем обласного та лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року» була Шаповал В.С., вчитель початкових класів Йосипівської ЗШ І-ІІІ ступенів. Переможцями районних етапів та лауреатами обласних етапів конкурсу «Учитель року» визнані Носань Т.С., Йосипівська ЗШ І-ІІІ ступенів у номінації «Зарубіжна література», Горобець Л.М., Туріянська ЗШ І-ІІІ ступенів у номінації «Хімія», Литвиненко В.М., Новомиргородська ЗШ І-ІІІ ступенів №2 у номінації «Англійська мова».

Процес навчання педагогічних та керівних кадрів у трикутнику «методичний кабінет – заклад освіти – педагог» розглядається як професійне удосконалення фахової майстерності на основі підтримки та розвитку творчого потенціалу, особистісного зростання,які ґрунтуються на особистісно зорієнтованому підході.Згідно з наказом управління освіти і науки кіровоградської обласно\ї державної адміністрації від 6 липня 2006 року № 286 «Про проведення науково-педагогічного експерименту регіонального рівня» з 1 вересня 2006 року в Златопільській гімназії м. Новомиргорода розпочався науково-педагогічний експеримент з проблеми «розвиток творчості гімназистів шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій».

Районний методичний кабінет приділяє увагу посиленню методичної підготовки керівників навчальних закладів. Вдалося реалізувати систему підготовки керівних кадрів освітніх закладів щодо сучасних підходів до управлінської діяльності. У рамках громадської акції «Флагмани освіти і науки України» в 2009 році Капітанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор Овчаренко Л.Г.) нагороджена Дипломом за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України і занесена до книги «Флагмани освіти і науки України».

17 жовтня 2011 року на посаду завідувача Новомиргородського районного методичного кабінету призначено методиста РМК Башу Олену Дмитрівну. Олена Дмитрівна розпочала свій трудовий шлях вчителем історії Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 у 1988 році, закінчивши історичний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна. Потім довгий час працювала на посаді заступника з навчально-виховної роботи Новомиргородської спецшколи-інтернату інтенсивної педагогічної корекції І-ІІ ступенів. З 2011 року працювала методистом РМК, потім завідувачем.

Очолювана нею методична служба району – це керівництво науково-методичною роботою в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільному навчальних закладах; організація неперервного вдосконалення фахової освіти й підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів у системі навчальної та виховної роботи. Методичний кабінет організовує пошукові дослідження у галузі розробки та впровадження інноваційних технологій, навчання й виховання, удосконалення форм і методів науково-методичної діяльності з педагогічними та керівними кадрами освіти, участь в організації науково-дослідної, експериментальної роботи, вивчення та впровадження та впровадження в практику навчальних закладів перспективного педагогічного досвіду.

У 2012 році за рішенням Кіровоградської обласної ради Овчаренко Людмила Григорівна, директор Капітанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, стала лауреатом обласної педагогічної премії імені В.О.Сухомлинського, нагороджена Дипломом лауреата обласної премії і Почесною відзнакою обласної державної адміністрації і обласної ради – скульптурою «Степовий орел».

Також у 2012 році завершився науково-педагогічний експеримент регіонального рівня у Златопільській гімназії м. Новомиргорода з проблеми «Розвиток творчості гімназистів шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій». Звіт про результати даного експерименту представлено на засіданні Вченої ради кафедри педагогіки і психології кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Результати, основні напрями, методи, форми проведення дослідно-експериментальної діяльності регіонального рівня, що здійснювалася на базі Златопільської гімназії м. Новомиргорода, високо оцінено та схвалено членами Вченої ради.

Визначним для педагогів району став конкурс «Учитель року – 2012»: Яцейко В.І., вчитель української мови та літератури Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ступенів № 1, стала переможцем обласного туру та лауреатом ХVІІ Всеукраїнського конкурсу в номінації «Українська мова та література».

5 лютого 2013 року на посаду завідувача районним методичним кабінетом відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації призначено Сергату Світлану Миколаївну, методиста РМК.

Свій трудовий шлях Світлана Миколаївна розпочала вчителем російської мови та літератури Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 у 1994 році, закінчивши філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені В.К.Винниченка. З 2008 року – заступник з навчально-виховної роботи Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2, з 2010 року – методист РМК.

У 2013 році районний методичний кабінет налічує 9 методистів – Балакін Євгеній Анатолійович, Брижицька Ольга Леонідівна, Вітко Інна Рудольфівна, Іванова Оксана Станіславівна, Козак Юлія Олексіївна, Масляна Олена Леонідівна, Мікель Марія Юріївна, Піддубна Надія Іванівна, Якубцова Раїса Петрівна. Серед них – методисти, які працюють у методкабінеті більше 20 років і самі вже є історією методичної служби.

На фото: Масляна О.Л. проводить науково-практичну конференцію «Дошкільна освіта – запорука процвітання і добробуту нації» (2013 рік).d:\конференція днз 2013\sam_3511.jpg

Масляна Олена Леонідівна працює методистом із січня 1990 року, опікується розвитком дошкільної освіти в районі. Свою діяльність спрямовує на розвиток творчого потенціалу вихователів шляхом залучення до роботи методичних об’єднань, шкіл педагогічного досвіду, майстер-класів, творчих груп.

Вітко Інна Рудольфівна працює методистом

Піддубна Надія Іванівна працює методистом районного методичного кабінету з 1994 року. Свою діяльність спрямовує на розвиток творчого потенціалу вчителя шляхом залучення до роботи методичних формувань: методичних об’єднань, шкіл педагогічного досвіду, майстер-класів, творчих груп, творчої лабораторії. На фото: учасники обласного семінаруc:\users\asus\desktop\сергатій с.м\изображение 081.jpg

На високому методичному рівні Надією Іванівною у 2010 році проведено обласний семінар членів обласної та районної творчих груп учителів української мови та літератури з проблеми: «Науково-методичне забезпечення викладання української літератури. Література рідного краю. Аналіз художнього твору»..

Піддубна Н.І. опікується молодими педагогами. Молоді спеціалісти під її керівництвом методиста розкрили свій творчий потенціал і стали переможцями в обласних конкурсах молодих спеціалістів. «Містер Освітянин - 2011»-Іщенко О. С.-І місце, Іщенко І. С. – ІІ місце. «Містер Освітянин – 2012» - Федоров М.М. – ІІ місце, «Міс Освітянка – 2012» - Дубчак Н.Б. – ІІ місце.c:\users\asus\desktop\сергатій с.м\101_0071 - копия.jpg

На фото: учасники районного етапу конкурсу «Міс і Містер освіта – 2011».

Методичний кабінет працює над реалізацією науково – методичної проблеми «Підвищення результативності навчально-виховного процесу шляхом формування професійної компетентності та конкурентоспроможності педагогічних працівників».

Діяльність методичного кабінету спрямована на якісне науково – методичне забезпечення модернізаційних процесів:


  • дошкільної освіти;

  • забезпечення рівного доступу до якісної освіти;

  • переходу старшої школи на профільне навчання;

  • впровадження державних стандартів;

  • впровадження інноваційних технологій навчання, виховання й управління;

  • розвиток творчої активності педагогічних кадрів, створення сприятливих умов для самореалізації;

  • належний науково – методичний супровід діяльності освітніх округів;

  • подальшої розбудови системи моніторингових досліджень.

Активізується робота щодо включення методистів, педагогічних колективів, керівників шкіл, вчителів у пошукову, експериментально – дослідницьку діяльність, реалізацію їх творчого потенціалу, більш широкого висвітлення досвіду, творчих знахідок освітян району у фахових виданнях.

Спрямовано спільну діяльність методистів, керівників районних методичних формувань, директорів і заступників директорів ЗНЗ щодо вивчення, узагальнення, поширення, впровадження педагогічного досвіду з питань організації методичної роботи з педагогічними кадрами, піднесення якості навчання, виховання учнів.



Удосконалюється організаційно методичний супровід діяльності освітніх округів. З метою профілізації старшої школи та організації до профільної підготовки створено 3 освітніх округи: Новомиргородський, Капітанівський, Панчівський. В освітніх округах працюють ради освітніх округів, робота яких спрямована на виконання взаємозв’язаних та скоординованих цільових проектів, які в своїй сукупності створюють сприятливе освітнє середовище для прокладання кожною дитиною індивідуальної освітньої траєкторії та одержання якісної освіти. 14 травня 2013 року в кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти методисти РМК взяли участь у засіданні проблемної лабораторії завідувачів РМК з проблеми «Інноваційні форми науково-методичної роботи в освітньому окрузі як важлива умова підвищення професійної майстерності вчителя», де презентували роботу освітніх округів Новомиргородського району.

  • Згадуючи минуле, замислюємося про майбутнє. Якою має бути методична служба сьогодення? Можливо, смисл методичної роботи саме в тому, щоб оперативно (зі швидкістю кулі !) реагувати на швидку зміну обставин у сфері освіти? Надавати необхідну професійну допомогу колегам-педагогам в адаптації до нових умов? Адже саме від методиста, від його особистісних якостей та ставлення до кожного конкретного педагога залежить розквіт педагогічної творчості. Руками методистів будується майбутнє освіти, а значить, України взагалі!

  • Методист… Хто це і що це? Посада чи професія? Які функції в освітній установі повинен виконувати методист? Як правило, методист – «і швець, і жнець». Методист має бути:

  • захоплений своєю справою;

  • здатний до експериментальної, наукової, творчої діяльності;

  • професійно грамотний;

  • інтелектуалом,з високими моральними цінностями,ерудований;

  • носієм передових педагогічних технологій;

  • умілим організатором навчально-виховного процесу;

  • знавцем в усіх сферах людського життя.

Працюєш методистом, а значить, готовий прийти на допомогу кожному, хто має справу з навчанням та вихованням підростаючого покоління, зобов’язаний бути творчою особистістю, надихати на творчість інших. Складовими успіху методичної служби є високий професіоналізм, вірність покликанню, педагогічний такт, працелюбство, відповідальність, принциповість. Бути методистом – це мистецтво, яке опановуєш постійно.




Сергата С.М., завідувач РМК.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка