Сучасні форми І методи роботи на уроках іноземних мов у профільних класах



Скачати 66.65 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір66.65 Kb.


УДК 372.881.111.1:372.881.111.22

Бондаренко С.Ю.,

методист ЦМСПС управління освіти Кіровоградської міської ради

СУЧАСНІ ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ НА УРОКАХ

ІНОЗЕМНИХ МОВ У ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ

Сучасний етап розвитку міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах життєдіяльності вивів її на європейський та світовий простір


На завершальному ступені навчання іноземної мови в 9-11 класах систематизується і узагальнюється мовленнєвий і комунікативний досвід школярів, який вони набули в 5-8 класах. На цьому ступені вивчення іноземної мови існують реальні дидактичні можливості для подальшого вивчення іноземної мови шляхом профільної підготовки учнів засобами англійської мови, що сприятиме досягненню таких завдань навчання спілкування англійською мовою на третьому ступені як:

- розвитку комунікативної культури і соціокультурної освіченості школярів задля міжкультурного спілкування англійською мовою в соціально-побутовій, соціокультурній і навчально-професійній сферах;

- розвитку загальнокультурних умінь збирати, систематизувати різні види культурологічної та вузькогалузевої інформації, інтерпретувати і використовувати її при розв’язанні комунікативно-пізнавальних, пізнавально-пошукових та елементарних науково-дослідницьких завдань;

- навчанню основ етики дискусійного спілкування англійською мовою при обговоренні реалій в професійно орієнтованій сфері життя в англомовних та інших європейських країнах;

- поглибленню філософських знань школярів про варіативність англійської мови і особливості її функціонування в англомовних та інших країнах світу, про особливості побудови писемних та усних текстів, призначених для формального або неформального спілкування в соціально-побутовій, соціокультурній і професійно-навчальній сферах;

- навчанню школярів основ самооцінки рівня сформованості мовленнєвої, мовної і соціокультурної компетенції і розвитку потреб у мовленнєвій самоосвіті;

- ознайомленню школярів із міжнародними вимогами до рівня володіння англійською мовою як засобом інтернаціональної комунікації і взаємодії [3, с. 10].

Профілізація старшої школи — один з пріоритетів модернізації освіти Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об'єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбувається у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнта­ція на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти.

Концепція профільного навчання в старшої загальноосвітній школі [4] розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717 «Про перехід зага­льноосвітніх навчальних закладів на новий зміст і структуру навчання». Вона ґрунтується на основних положеннях Коцепції загаль­ної середньої освіти і спрямована на реалізацію «Націона­льної доктрини розвитку освіти України в XXI ст.». У названих документах закладено нові підходи до організації освіти і старшої школі. Вона має функціонувати як профільна. Основою всіх пере­творень має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозу­вання потреб і моделей розвитку особистостей. Саме на цьому ґрунтується перехід на профільну школу, що створює значно кращі умови для диференці­йованого навчання через широке використання курсів за вибором, факульта­тивів. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об'єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу [5, с. 7].

Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання учнів іноземної мови як важливого засобу міжкультурного спілкування. Оволодіння іноземною мовою надає додаткові можливості для самореалізації особистості в сучасних умовах.

Сьогодні дуже багато питань виникає стосовно профільного навчання. Профільне навчання - це засіб диференціації та індивідуалізації навчання, коли за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховуються інтереси, нахили та здібності учнів, створюються умови для освіти старшокласників відповідно до їх професійних інтересів і намірів відповідно до продовження освіти.

Профільне навчання націлене на реалізацію особистісно зорієнтованого навчального процесу. При цьому суттєво розширюються можливості побудови учнями власної освітньої траєкторії [5, с. 3-5].

Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі передбачено впровадження профільної освіти, перехід до якої створить умови для підвищення якості навчання у загальноосвітній школі та забезпечення рівного доступу кожного учня до якісної освіти відповідно до індивідуальних особливостей, інтересів, потреб.

На відміну від поглибленого вивчення предмета, профільна освіта допомагає учням глибше оволодіти дисциплінами з метою підготовки до продовження навчання або професійної діяльності у відповідній сфері [4].

Робота членів міської творчої групи «Іншомовна освіта в умовах профільного навчання» спрямована на розробку методичного забезпечення виховання різнобічної та гармонійно розвинутої, національно свідомої, високоосвіченої, життєво компетентної, творчої особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення, готової до життя і праці в інформаційному суспільстві.

Основна мета навчання іноземній мові полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, яка є підґрунтям для оволодіння нерідною мовою як засобом міжкультурного спілкування – передумовою розвитку умінь використовувати іноземну мову як найважливіший інструмент інтеграції в країнах сучасного світу. Тому, на засіданнях творчої групи розглядаються питання, пов’язані не тільки зі сферою інтересів учнів, а й питання, спрямовані на оригінальність, актуальність та новизну, що дозволяє долучити учнів до світу культури країни, мова якої вивчається.

Слід зазначити, що на уроках іноземної мови необхідно особливу увагу приділяти особистісно орієнтованому навчанню. Доцільно використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб’єктивного досвіду із запропонованої теми, продумувати чергування видів робіт, типів завдань для зниження стомлюваності учнів, заохочувати учнів до висловлювання оригінальних ідей і гіпотез, прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце в особистісно орієнтованому навчанні посідають інтерактивні технології. У світовій методичній скарбниці вчителів іноземних мов є великий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших (“Робота в парах”, “Ротаційні (змінні) трійки”, “Карусель”, “Мікрофон”) до складних (“Мозковий штурм”, “Мозаїка”, “Аналіз ситуації”), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, який дасть змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні. Систематичне впровадження інноваційних форм і методів роботи дасть змогу вчителю успішно розв’язати порушені проблеми [1, с. 16].

Ефективність застосування на уроці інтерактивних форм та методів навчання допомагають створити такі умови, за яких і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють, і вільно висловлюють свої думки. Під час роботи в парах можна виконувати такі вправи: обговорити завдання, короткий текст, взяти інтерв’ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження; зробити критичний аналіз роботи один одного, сформулювати підсумок теми, що вивчається тощо.

Принципово важливим є те, що культура розглядається не тільки як певні об’єктивно існуючі продукти інтелектуальної діяльності (твори мистецтва, книги, історичні пам’ятники тощо), а й як реальна діяльність людей у системі стосунків, які їх об’єднують. Тобто пріоритетне завдання у навчанні іноземної мови з культурологічним спрямуванням – це прилучення учнів до “мікросередовища” культури, до фонових особливостей їхньої життєдіяльності, до національних традицій в їх зіставленні зі своїм національним і мовленнєвим досвідом. Цього можна досягти завдяки послідовному лігвокраїнознавчому спрямуванню процесу навчання іноземної мови і завдяки засвоєнню учнями лексичних і фразеологічних одиниць з урахуванням національно-культурної особливості їх значень і функцій у спілкуванні, а також завдяки ознайомленню учнів із спеціально дібраним країнознавчим матеріалом щодо своєї країни та країни, мова якої вивчається [2, с. 9].

Отже, сучасна школа вимагає від учителя сучасних методів у системі навчання. Сьогодні вона повинна прищеплювати інтерес до отримання знань, формувати прагнення учнів навчатися протягом усього життя, усіма сучасними засобами та методами розвивати комунікативні навички, вчити школярів ставити проблеми та вирішувати їх самостійно й у команді.



Література

1. Варзацька Л. Інтерактивні технології в системі особистісно-зорієнтованої освіти / Варзацька Л., Кратасюк Л. // Дивослово. – 2006. – № 4. – С. 15-25.

2. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Пометун О., Пироженко Л. – К. : Освіта, 2004. – 192 с.

3. Пилипенко В. Особистісно орієнтовані технології у школі / Пилипенко В., Коваленко О. – Х. : Основа, 2007. – 160 с.

4. Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі: наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2009 року № 854/ Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України: офіц. вид. МОН України. – 2009. – № 28-29. – С. 57-64.

5. Управління профільною школою: з досвіду роботи директора школи / ред. кол. – Ч. 1. – Луганськ : Знання, 2007. – С. 3-13.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка