Сучасні підходи до формування в учнів навичок фізичного самонавчання



Скачати 407.26 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації05.03.2016
Розмір407.26 Kb.
1   2

11

  • вироблення інструктивних навичок та умінь;

  • створення системи домашніх завдань;

  • організація самостійної роботи;

  • створення умов для фізичного самовдосконалення в позаурочний час. Процес фізичного виховання передбачає оволодіння учнями певним

обсягом і тематикою теоретичних знань., де вчитель запроваджує когнітивний етап. Мета якого спрямована на оволодіння підлітками знань з питань фізичної культури, які б забезпечували потребу у фізичному самовдосконаленні, оволодіння уміннями використовувати знання і навички в процесі самостійних занять спортом. Оволодіння необхідними знаннями для самостійної роботи, яка спрямована на фізичний розвиток вчитель здійснює:

  • на уроках фізичної культури;

  • у процесі групових та індивідуальних консультацій;

  • при використанні матеріалів стендів спортивного куточка;

  • тестуванні знань, гурткової роботи;

  • виготовленні учнями карток загально-розвивальних вправі для різних професій на уроках «Професійно-прикладної фізичної підготовки», рефератів про різні види спорту;

  • дає можливість учням засвоїти знання про режим дня і структуру харчування, про особисту гігієну і згубність шкідливих звичок, про загартування організму.

Наприклад, в 10 класі вчитель проводить бесіду: «Правила та методика
самостійних занять фізичними вправами», де домагається, щоб учні поряд із
засвоєнням теоретично-методичних знань запам'ятовували і практичні
рекомендації для самостійних занять, а саме: як контролювати навантаження,
як досягти успіхів у засвоєнні фізичних вправ і в розвитку якостей, як
здійснювати контроль правильної постави при виконанні вправ ранкової
гімнастики. к

Теоретично-методична підготовка проводиться постійно, вона дає змогу виробити навички самонавчання, спрямовувати й активізувати так звану



12 мотиваційну ауру (позитивну позицію до фізичної культури), яка в свою

чергу охоплює весь процес фізичного виховання, формуючи духовно-психологічний стан особи школяра на рівні існування необхідної* особистої життєдіяльності, способу життя.

Вчитель переконує учнів в тому, що результативність самостійних занять фізичною культурою неможлива без міцних теоретичних знань.

З метою розвитку у учнів самоформуючих якостей, самовдосконалення і самореалізації вчитель виробляє інструктивні навички та уміння, проводить послідовну інструктивну роботу. На кожному році здійснює інструктаж учнів, використовуючи завдання з техніки виконання вправ, з правил страхування і самострахування, взаємоконтролю, самоконтролю і самооцінки, виховує морально-вольові якості: гуманізм, повагу, взаємодопомогу, почуття колективізму.

Так, в 9 класі, по темі: «Легка атлетика», вчитель ставить завдання вивчити! техніку стрибка в довжину способом «зігнувши ноги» і проводить інструктаж за таким змістом:


  1. Підбери собі довжину розбігу таким чином, щоб з розбігу 10-15 м ногою, якою штовхаєшся попасти на брусок для відштовхування.

  2. Біжи прямо, збільшуючи швидкість так, щоб в момент відштовхування вона була максимальною.

  3. Під час бігу тулуб тримай трішки нахилений вперед, не розставляй широко ноги.

  4. Сильно відштовхуючись від бруска, рухом вперед, згрупуйся в польоті і з'єднай ногу якою відштовхнувся з маховою.

  5. Перед приземленням «викинь» гомілки ніг вперед і м'яко приземлись, не впади спиною назад.

При засвоєнні цієї вправи, учні, які відвідують інструктивно-методичні заняття можуть виступити в ролі інструктора і допомогти іншим при виконанні її. Така систематична робота дає можливість учням-інструкторам допомагати

13 вчителю у проведенні уроку, а також допомагати організовувати і проводити

змагання, таким чином створюються умови для їх самореалізації.

Формуючи в учнів вміння самостійно вирішувати окремі завдання уроків, вчитель дає завдання для учнів-інструкторів: провести розминку з групою учнів.

Так, в 8 класі по темі «Футбол» учень-інструктор проводить підготовчу частину уроку з спеціальних вправ для футболіста (вчитель здійснює педагогічне керівництво).



  1. Удари по м'ячу та зупинка його.

  2. Ведення м'яча правою та лівою ногою.

  3. Відбирання м'яча.

В 10 класі по темі «Професійно-прикладна фізична підготовка» вчитель дає учням самостійно підготувати комплекс загально-розвивальних вправ і провести їх. Кожен учень може виступити в ролі інструктора. Учням, які входять в раду «Здоров'я» вчитель дає завдання підготовити і провести з молодшими школярами рухливі ігри, «Веселі старти», міні-футбол і т.д.

Учні шукають різні варіанти у проведенні - виділяють по змісту, загальна


чи спеціальна частина (підготовка до стрибків, гри в футбол, акробатичні
вправи, і ін.); по фізичній підготовленості учнів, матеріально-технічного
забезпечення (місце заняття, інвентар), погодні умови, кількість тих, що
займаються, форма організації розминки, яка має добру моторну щільність
заходу, рухову активність. і і ]

Як правило, виконання таких завдань сприяє накопиченню знань, формуванню і практичному застосуванню вмінь і навичок, необхідних учням для страхування, розвиває їх особливі якості, формує загальні уявлення про фізичну культуру, її значення в житті людини.

Проблему формування навичок самонавчання, самовдосконалення, самореалізації, самоаналізу вчитель здійснює під час процесуально-діяльнісного етапу. Мета етапу: забезпечення рухової активності під час навчального процесу, та в позаурочний час, а саме:

14


  • планування самостійних занять в режимі дня;

  • самостійний вибір вправ та їх виконання;

  • самоконтроль (пульсометрія);

  • оцінювання і урахування показників своєї фізичної підготовки і з тестування «Крок до здоров'я».

Для успішної її реалізації вчителю допомагає вироблена система домашніх завдань, комплексів ранкової гімнастики. На кожному уроці учитель:

  • переконує учнів в практичній користі домашнього завдання, як необхідного доповнення до фізичної культури;

  • зацікавлює школярів домашнім завданням;

  • вміло виділяє головне, над чим і в який час працювати тому чи іншому учневі.

  • вміло визначає ступінь впливу домашнього завдання на розвиток фізичних якостей організму школяра, на формування навичок самовдосконалення;

  • звертає увагу учнів на організацію і методику виконання ранкової гімнастики (додаток №6.1 стор. 25);

  • вчить учнів правильної термінології і вмінню користуватись нею при запису домашніх вправ в щоденник самоконтролю;

  • фіксує домашнє завдання в річних планах навчального матеріалу;

  • оцінює виконання домашнього завдання.

Наприклад, при проведенні загально розвивальних вправ в підготовчій частині уроку, вчитель вводить дві-три нові вправи, які підводять до рухових дій в основній частині уроку. Потім ці вправи дає учням додому для відпрацювання, або в основній частині уроку після показу, пояснення і закріплення нового матеріалу вчитель просить дітей порівняти як виконують ці вправи різні учнів (ті, які добре засвоїли матеріал і ті, які роблять з помилками). І тільки після детального розбору вправ аналізу помилки,

15 вчитель задає, вправи, чи елементи з них додому, обов'язково наголошує

коли буде перевіряти і як оцінювати.

Перевіряючи домашнє завдання вчитель не зупиняє урок, а під час виконання загальнорозвивальних вправ (підготовча частина уроку), слідкує як справились з завданням учні. І якщо учень фізично слабкий добре засвоїв завдання, оцінку отримує і його «наставник», той що його консультував, перевіряє виконання домашнього завдання в основній частині окремих учнів, проводить перевірку в парах, де кожний учень оцінює виконання домашнього завдання у свого товариша, застосовує колективну перевірку - виконання домашнього завдання одним учнем, якого оцінює весь клас.

Вчитель і діти чітко знають, що домашні завдання по фізичній культурі є не лише додатковим навантаженням, а розвантаженням учнів, переключенням їх з розумової праці на фізичну. Вони сприяють зняттю стомленості, напруження, підвищенню життєвого тонусу і працездатності, направлені на засвоєння нового навчального матеріалу, на повторення і закріплення вивчених навичок, на практичне застосування отриманих на уроці знань, на підвищення результатів фізичної підготовленості, сприяють розвитку само формуючих якостей. Значну роль у формуванні навичок самонавчання, самовдосконалення і самореалізації відіграє самостійна робота учнів на уроці. Вона має місце на всіх етапах уроків, які проводить вчитель.

Завдання для самостійного виконання, як і підбір будь-якого іншого засобу планує так, щоб вони максимально підходили до вирішення основних завдань уроку. Вчитель дотримується принципу, що неможливо планувати і здійснювати навантаження без вже засвоєних учнями знань, сформованих вмінь і навичок, набутого раніше досвіду рухової діяльності. Наприклад, вії класі по темі: «Легка атлетика» організовує самостійну роботу учнів, мета якої -підвищити результат бігу. Для цього визначає завдання учням, застосовуючи картки-завдання.-

При виконанні завдань учні набувають навичок самонавчання, самоорганізації, самоконтролю. Самостійні зайняття фізичними вправами



16

допомагають учням позбутися деяких фізичних вад, збільшити рухову активність, сприяють успішному опануванню програми з фізичної культури.

Організовуючи самостійні заняття вчитель створює всі необхідні умови для підвищення результативного виконання вправ, результату, наприклад, на уроках з теми «Атлетизм, загальна і спеціальна фізична підготовка», допомагає учням в виборі вправ для самостійної роботи в позаурочний час.

Для більш самостійного розвитку рухових якостей, вчитель застосовує рівневі завдання по розділу «Гімнастика» (додаток №6.2 стор. 26). На таких уроках він застосовує груповий метод, де учнів ділить на групи за рівнем фізичної підготовленості. Кожна група виконує вправу того рівня, яку вона вибрала. Вчитель перебуває там, де працює група, виконуючи завдання першого рівня. В інших групах за порядком і правильністю виконання вправ стежить учень-інструктор. При виконанні цих вправ діти почувають себе дуже самостійно, тому що вони можуть працювати в силу своєї фізичної підготовленості, що сприяє формуванню морально-вольових якостей.

Всі завдання для самостійної роботи диференційовані в зв'язку з тим, що
діти одного віку мають різний рівень фізичної підготовленості. На уроках
вчитель коментує будь-яку виконану вправу (для чого вона, що розвиває, коли і
як її краще виконувати). ;

Вчитель працює з дітьми природно, невимушено. І даний етап, а саме процесуально-діяльнісний дає можливість розвивати технологію само-розвиваючого навчання:



  • самостійне відтворювання підлітком дій, вправ, уроків фізичної культури, спеціальних занять, фізкультхвилинок і т.д.

  • визначати школярами оптимальний розвиток рухової діяльності протягом дня з включенням щоденної ранкової гімнастики (10-15 хв.), фізкультпауз між виконанням домашніх завдань (5-7 хв.), самостійних занять з розвитку і корекції фізичних якостей та рухових навичок.

17

— оволодіння прийомами комплексного розвитку фізичних якостей

(тренування по колу), поступове збільшення навантаження, самоконтролю;


  • складання планів різних дій;

  • залучення дітей, які досягли успіхів у самостійних заняттях і гуртках, у збірні команди класу, школи з різних видів спорту.

Вчитель виступає не лише в ролі організатора самостійної роботи, але й допомагає у виконанні , спрямовує учня на досягнення результату. Він не тільки створює застиглі умови для виконання вправ, а надає учневі можливість для самостійного пошуку. Наприклад: другий клас виконує ходьбу чи біг. По сигналу вчителя учні роблять вис чи упор (вони знають про це раніше) з використанням, на момент сигналу, ближнього обладнання в залі. Вчитель дає завдання - назвати за термінологією те положення, яке він прийняв: створює пізнавальні проблемні ситуації, які спонукають учнів активно діяти самостійно виконати нову вправу, пояснити товаришам причину вибору того чи іншого способу виконання.

Із багатьох відомих засобів, які сприяють розвитку необхідних фізичних якостей, підвищують моторну щільність зайняття, формують навички самостійної роботи, інструктивну спрямованість, вчать аналізувати свій стан здоров'я, слідкувати за навантаженням, ЧСС, проводити самоконтроль на одній із станцій є урок «колового тренування». Вчителем розроблені уроки колового тренування (додаток №6.3 стор. 27), комплексом вправ до різних розділів програми (додаток №6.4 стор. 28). Це одна із ефективних технологій досягнення цілей, яку вчитель успішно застосовує (додаток №6.5 стор. 29).

Різноманітні форми самостійної роботи впроваджує вчитель на уроках
спортивних ігор. Ним розроблена система комплексної (інтегральної)
підготовки учнів на уроках баскетболу (додаток №6.6 стор. ЗО). й

Важливу частину програмового матеріалу становлять рухливі та народні ігри. Вчитель спонукає учнів до вміння само реалізувати рухові якості в грі, забезпечує взаємну повагу, взаємодовіру та співпрацю вчителя і учнів як



18 запоруку виховання активної творчої особистості здатної самостійно

приймати рішення і реалізувати їх в процесі життєдіяльності. Вчитель

підготував збірник ігор для полегшення роботи у підготовці до уроків по

фізичній культурі, (додаток №6.7 стор. 31).

Використовуючи всі форми і методи роботи вчитель підвищує рухову активність учнів, домагається засвоєння ними матеріалу навчальної програми, формує уміння і навички самостійно займатися фізичними вправами, обов'язкового дотримання вимог техніки безпеки. Для цього підготував конспекти на групу уроків за різними розділами (додаток №6.8 стор. 32, додаток №6.9 стор. 33).

І все це проводиться до виконання контрольно-корегуючого етапу, метою якого є встановлення ступеня і характеру впливу на підлітків стимулів.

Наприклад, коли учні здають навчальні контрольні нормативи і вимоги, тестування, вчитель дає можливість (для бажаючих) перездати, покращити свій результат, застосовуючи повторні, перемінні, повторно-прогресуючі методи і т.д. Вчить учнів коректувати свої фізичні якості, рухові уміння і навички, і і

Вчитель постійно дбає про створення умов для фізичного вдосконалення не лише на уроках, а і в позакласний час. З цією метою планує і проводить спортивні змагання, свята, матчеві зустрічі.

Вчитель веде спортивні гуртки «Атлет», «Юні козачата», настільний теніс. Проводяться змагання з легкої атлетики, спортивних ігор, шахів, настільного тенісу Старти надій», «Шкіряний м'яч», «Козацький гарт»: з волейболу, баскетболу, туризму.

Розроблені сценарії проведення змагань «Веселі старти» для різних вікових груп, які проводяться в закладі. •

Традиційним є проведення змагань між учнями, вчителями, батьками, «Тато, мама і я - спортивна сім'я» в молодших та середніх класах, День здоров'я, День ліцею, День фізичної культури і спорту.

Отже позакласна та позашкільна робота сприяє: її

— зміцненню здоров'я, загартуванню, підвищенню працездатності учнів;

19

— розвитку і корекції фізичних і рухових можливостей учнів,

формуванню звичок здорового способу життя;

— вихованню потреби в систематичних заняттях фізичними вправами,


прагненню до фізичного самовдосконалення.

З метою виявлення відношення учнів, вчителів, батьків до уроків та самостійних занять фізично. Культурою було проведено анкетування (додаток №6.10' стор. 34), яке показало позитивні результати. Анкетуванням було охоплено 60 чоловік.

На перше питання «так» відповіли 50% респондентів, що наголошує на те, що потрібно проводити більшу агітаційно-консультативну роботу. На Друге питання стосовно кількості уроків фізкультури на тиждень отримали відповіді «З», «4» і більше уроків. Багато учнів хотіли б займатись в спортивній секції (близько 70% респондентів). Самостійними фізичними вправами займаються 40% опитуваних, це свідчить по те, що заняття з наставником є більш ефективним і дієвим. І для багатьох дітей спорт займає одне з найголовніших місць в житті (85%>).

Опитування дітей, які займаються виявило, що значна кількість (80%) ходять на уроки фізкультури і займаються в спецмедгрупі. Де отримують посильне навантаження (95%). Велике значення має самостійна робота на цих заняттях (70%>). Після цих занять у дітей (70%) поліпшується настрій, надають життєвої наснаги (20%), почувають себе приємно стомленими (10% респондентів).

Соціометричне дослідження думки вчителів показують, що більша частина вчителів це 90% дуже позитивно відносяться до уроків фізкультури. І також більшість наголошують, що необхідно поступово вводити 3 годину це 80%. Для багатьох учнів уроки фізкультури є емоційною розрядкою і ходять вони туди із задоволенням, так вважають 96% опитуваних вчителів.

Було проведено опитування-анкетування батьків (50 чоловік) і виявлено, що більшість батьків ставляться позитивно до уроків фізкультури (8 5%) J 50% респондентів визначають, що їх діти роблять ранкову гімнастику, 25% не ■



20 можуть дати точну відповідь, 70% батьків переглядають разом з дітьми

спортивні змагання, що значною мірою гуртує сім'ю. Більшість батьків (60%)

задоволені, коли їхні діти приймають участь в спортивних змаганнях, 80%

визначають велику роль спорту і хотіли б, щоб їхні діти займалися в спортивній

секції. Значну кількість респондентів це 70% не задовольняє 2 уроки

фізкультури на тиждень. Коли дитина займається самостійно фізичними

вправами батьки прагнуть підтримати їх словами чи власним прикладом (75%).

Аналізуючи результати анкетування батьків, вчителів і дітей та стан здоров'я учнів після поглибленого медичного огляду можна зробити висновок, що діти самостійно займаються фізичними вправами, так вважають 75% респондентів батьків. Таким чином підвищують свій фізичний розвиток і фізичну підготовленість, набувають досвіду самостійної роботи.

На думку учнів для самостійного зайняття фізичними вправами їм
потрібно 2 години. ■ і ' •

Учні, які займаються в спецмедгрупі вважають, що самостійна робота фізичними вправами є важливою для покращення свого фізичного рівня. Анкетування вчителів показало, що потрібно збільшити кількість уроків фізичної культури, що дасть можливість дітям більше займатися своїм самовдосконаленням. Для покращення здоров'я формувати в дітей потребу для самостійних занять фізичними вправами.



І:

21 4.3. Висновки

Вчитель постійно здійснює аналіз фізичного розвитку і фізичної

підготовленості учнів. Відслідковує вплив застосованих ним технологій та

методик на результативність. Для цього вчитель створив банк даних фізичної

підготовленості учнів, за допомогою якого можна прослідкувати зміни в

розвитку дитини.

Наприклад, учень І-І/Г курсу (10 клас) Граф Олександр, якого навчає

вчитель з 5 класу, мав середній рівень фізичної підготовки. За останні роки

фізичний розвиток і фізична підготовленість учня значно підвищилась завдяки

відвідування ним секції «Атлет» і самостійного заняття фізичними вправами.

і Паспорт і



здоров'я фізичного розвитку дитини

і і •, ;:і

Прізвище Граф ім'я Олександр



Дата народження 1995р.

Початок 2005р. Закінчення

Показники розвитку

І ст

Ист

Шст

! < .

Ікл.

2кл.

Зкл.

4кл.

5кл.

бкл.

7кл.

8кл.

9кл.

Юкл.'1

Пкл.

Зріст (см)













150

153

168

170

175

179




Вага (кг)













52

50

59

62

65

70




Екскурсія грудної клітки


































Постава













Н.

Н.

N

N

N

N




Медична група













Осн.

Осн.

Осн.

Осн.

Осн.

Осн.







Підтягування1 у висі













3

3

4

6

10

19




Стрибок у довжину з місця













140

140

149

167

225

244




Біг 30м з високого













6,4

6,2

6,2

5,7

4,9

4,6




Нахил вперед з положення сидячи













-1

+2

+2

+5

+12

+14 1




Біг на витривалість (відп. до тестів)













1500м

2400м

7,00

10,26

10,16

і

9,49:




Рівень фізичного розвитку













Сер.

Сер.

в/с

в/с

в

в




|- ■

22

В школі проводиться шкільна Спартакіада по різним видам спорту: баскетбол, легкоатлетичне чотириборство, волейбол, гандбол, настільний теніс, шахи, міні-футбол, «Старти Надій», «Нащадки козацької слави», що дає змогу відібрати і підготувати збірну команду, яка бере участь в змаганнях у заліку Спартакіади міста. Учні постійно займають призові місця як команди, так і індивідуальні.



Участь школярів НВК №1 в міській Спартакіаді




2005-2006

2006-2007

2007-2008

2008-2009

2010-2011




1/1

2/2

1/1

1/1

1/



















Неодноразово учні брали участь в зональних та обласних змаганнях з легкої атлетики, легкоатлетичного кросу, баскетболу, «Старти Надій», «Нащадки козацької слави».

Таким чином, робота вчителя з проблеми: «Сучасні підходи до фізичного формування в учнів навичок самонавчання, самовдосконалення і самореалізації дає змогу реалізувати такі навчальні, оздоровчі і виховні завдання, як формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку; розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності, розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей, формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.



23 4.4. Рекомендації

Досвід відповідає вимогам раціонального використання часу, засобів, затрат.



Рекомендуються такі форми поширення досвіду: виступ на педагогічній раді, виступи на методичних об'єднаннях, представлення матеріалів на обласній виставці педагогічних інновацій. Рекомендовано також видати досвід окремою збіркою, надрукувати в газеті: «Здоров'я та фізична культура» та занесення до картотеки досвіду вчителів навчально-виховного комплексу, що атестуються.

24

Список використаної літератури

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: «Основ здоров'я і фізична культура» 1-11 класи. Київ - 2001р.

  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: «Фізична культура» 5-12 класи. Київ - 2005р.

  3. Програма з фізичної культури 5-9 класи. Автор І.Ю. Круцевич та інші, видавництво «Літера», 2001р.

  4. B.C. Каюров: «Книга вчителя фізичної культури». М. - 1976р.

  5. С.Г. Карпенчук: «Самовиховання особистості». К. - 1998р.

  6. М.П. Козленко: «Система фізичного виховання молодших школярів». К. - 1998р. і

  7. Г.К. Селевко: «Саморазвивающее обучение». Ярославль, ИПК - 1996р.

  8. И.С. Якиманська: «Личностное ориентированное развивающее обучение». М. - 1979р.

  9. Г.Б. Мейксон, В.Н. Шаумен: «Формування навичок і умінь самостійних занять 9-11 класи». Журнал «Физическая культура в школе». №1-1985р., ст.18

  10. М.Т.Мякушева: «Розвиваючи самостійність». Журнал «Физическая культура в школе». №6-1991р., ст.19

  11. В.Н. Шаумен: «Привчати до самостійності з першого класу». Журнал «Физическая культура в школе». №2-1987р., ст.22

  12. В.М. Єрмолова, Л.І. Іванова: «Фізична культура - 9 клас» - 2009р.
1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка