Сучасний стан рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець карпато-подільського регіону україни



Скачати 198.8 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір198.8 Kb.
НАТАЛІЯ АНІПКО

СУЧАСНИЙ СТАН РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЗАМКІВ ТА ФОРТЕЦЬ

КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Резюме. Стаття присвячена проблемі рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України. На основі аналізу їх сучасного використання були виділені чотири групи, куди увійшли однорідні за цим показником пам’ятки середньовічної оборонної архітектури – замки та фортеці або їх руїни.

Ключові слова: рекреаційно-туристичне використання,середньовічні замки та фортеці, руїни замків та фортець, замки-палаци.

Вступ. Середньовічна оборонна архітектура України сьогодні є однією з найменш прилаштованих для потреб туристичного бізнесу в Європі. Ті незначні кроки, що сьогодні здійснюються в цьому напрямі, не дозволяють у недалекому майбутньому сподіватись на суттєве покращення ситуації.

Більшість середньовічних замків і фортець України або їх руїн та залишків зосереджені на території Карпато-Подільського регіону. Всього таких пам’яток у регіоні налічується 87. Стан багатьох з них – критичний. Пам’ятки не охороняються, а відсутність ремонтно-реставраційних робіт тощо прискорюють їх подальше руйнування. Це зумовлює низький рівень туристичної привабливості багатьох оборонних пам’яток середньовіччя в регіоні.

У статті наведені результати дослідження сучасного стану рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України.

Попередні дослідження. Аналіз сучасного використання середньовічних замків та фортець України був зроблений О.В. Жуковою у 2007 році [1]. Проте, цей аналіз враховує тільки використання приміщень вцілілих пам’яток. Тому в ньому не були враховані заходи, які відбуваються на територіях замків та фортець, зокрема анімаційні (фестивалі середньовічної та сучасної культури, рицарські турніри тощо). В інших більш ранніх публікаціях запропоновано всі оборонні споруди України поділити на чотири класи в залежності від ступеня їх збереженості та відповідно можливостей туристично-краєзнавчого використання [3]. Запропонований О.В. Лесиком підхід та класифікація пам’яток оборонної архітектури були доповнені [5] та використані у подальших дослідженнях [4].

Постановка завдання. Завданнями дослідження було: 1) провести аналіз сучасного стану рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків і фортець Карпато-Подільського регіону України, їх руїн та залишків; 2) згрупувати всі пам’ятки регіону в однорідні групи за станом рекреаційно-туристичного використання.

Виклад основного матеріалу дослідження. З семи областей Карпато-Подільського регіону за кількістю середньовічних замків та фортець або їх руїн і залишків, а також замків перебудованих у палаци чи палаців збудованих на місцях замків, на першому місті Тернопільська область (32 пам’ятки), далі йдуть Львівська (15), Хмельницька (13), Закарпатська (10), Вінницька (9), Івано-Франківська (7) та Чернівецька (1).

Проведення аналізу показало суттєві відміни у стані сучасного рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець регіону дослідження. За результатами аналізу всі об’єкти дослідження були поділені на чотири групи. При поділі на групи в першу чергу враховувалось: 1) сучасний стан рекреаційно-туристичного використання та збереження пам’ятки; 2) історико-культурне значення (цінність) пам’ятки; 3) проведення або відсутність ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування території пам’ятки. Також при поділі на групи було враховано чи був перебудований замок у палац або споруджений на місці замку.



Перша група складається з двох підгруп. До першої увійшли середньовічні замки та фортеці, які відносно добре збереглись, частково реставровані або відновлені, а їх приміщення сьогодні використовуються під музеї чи окремі експозиції (в усіх пам’ятках групи), заклади харчування (Олеський, Мукачівський та Ужгородський замки, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці) тощо. Вони також є місцем проведення конференцій, семінарів (Олеський замок), фестивалів середньовічної та сучасної культури, днів міста та інших заходів для туристів (фортеці в Хотині, Меджибожі, Кам’янець-Подільському, замки в Мукачевому, Ужгороді, Збаражі та Олеську) тощо. Замки Львівської області є філіями Львівської галереї мистецтв [6]. У Карпато-Подільському регіоні до цієї підгрупи відносяться дев’ять пам’яток (табл. 1), сім із них входять до складу історико-культурних заповідників.

Таблиця 1

Рекреаційно-туристичне використання збережених

середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України





Місцезнаходження пам’ятки та час її створення

Сучасне та заплановане використання

приміщень і території пам’ятки



Збережені середньовічні замки або фортеці,

використовуються з метою рекреації та туризму



Львівська область

1

Жовківський р-н, смт. Жовква - комплекс споруд замку Жолкевських

1594 –1606 рр.



Культосвітні установи: історико-художній музей, філія Львівської галереї мистецтв, пам’ятка є складовою частиною Державного історико-архітектурного заповідника м. Жовкви.

Замок є місцем проведення анімаційних заходів. Знаходиться в стадії реставрації. У майбутньому частину приміщень замку планується використати під готель.



2

Золочівський р-н, м. Золочів - комплекс споруд замку 1634 –1686 рр.

Культосвітні установи: музей-заповідник «Золочівський замок», виставкові зали, філія Львівської галереї мистецтв.

Замок є місцем проведення анімаційних заходів, виставок, симпозіумів тощо.



Заклади харчування: обідній зал.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Золочева та Золочівського замку.



3

Бродівський р-н, смт. Олесько - замок Даниловічів

ХІV – ХVIІ ст.



Культосвітні установи: Державний музей-заповідник «Олеський замок», філія Львівської галереї мистецтв.

Заклади харчування: ресторан "Гридниця".

Замок є місцем проведення конференцій, семінарів та фестивалів.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Олеська, Олеського замку та інших замків Західного регіону України.


Закарпатська область

4

Мукачівський р-н, м. Мукачеве - замок «Паланок» ХІV – ХVIІІ ст.


Культосвітні установи: історичний музей, картинна галерея, художній салон, виставка "Дерев'яні церкви Закарпаття".

Заклади харчування: кав’ярні.

Замок є місцем проведення анімаційних заходів.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію м. Мукачеве та Мукачівського замку.


5

Ужгородський р-н, м. Ужгород – замок Х-ХVІ ст.


Культосвітні установи: Закарпатський краєзнавчий музей

Заклади харчування: дегустаційний зал.

Замок є місцем проведення анімаційних заходів.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Ужгорода та Ужгородського замку.


Чернівецька область

6

Хотинський р-н, м. Хотин - комплекс споруд фортеці ХІ – ХVІІ ст.


Культосвітні установи: Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця".

Заклади харчування: кав’ярня.

На території заповідника є діюча православна церква ХІХ ст. Фортеця є місцем проведення анімаційних заходів, тематичних виставок. На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Хотина та Хотинської фортеці.



Тернопільська область

7

Збаразький р-н, м. Збараж замок 1631 р.


Культосвітні установи: складова частина Національного заповідника «Замки Тернопілля», музей трипільської культури, етнографії, скульптури, зброї.

Замок є місцем проведення анімаційних заходів.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Збаража та Збаразького замку.


Хмельницька область

8

Кам'янець-Подільський р-н, м. Кам'янець-Подільський -

комплекс Старого замку Х – XVIІІ ст.



Культосвітні установи: Історико-краєзнавчий музей, складова частина заповідника „Кам'янець”.

Заклади харчування: кав’ярня.

Фортеця є місцем проведення анімаційних, святкових та культурно-освітніх заходів, тематичних виставок.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Кам’янець-Подільського та його фортецю.


9

Летичівський р-н, м. Меджибіж - комплекс споруд замку-фортеці ХІІ, ХIV – ХVІ ст.

Культосвітні установи: Історичний музей, музей жертв голодомору, складова частина Державного історико-культурного заповідника „Меджибіж”.

Фортеця є місцем проведення анімаційних, святкових та культурно-освітніх заходів.



Збережені середньовічні замки або фортеці,

не використовуються з метою рекреації та туризму



Закарпатська область

1

Мукачівський р-н, смт. Чинадійово - замок Сент-Міклош ХVІІ ст.

Замок знаходиться в оренді, реставрується.

Львівська область

2

Перемишлянський р-н, с. Свірж – замок кінця XV ст.


Замок є місцем проведення мистецьких заходів. Пам’ятка реставрується. Замкове приміщення планується використовувати як Будинок творчості для українських архітекторів. Навколо замку зберігся парк.

Тернопільська область

3

Тернопільський р-н, м. Тернопіль - старий замок с. XVI - п. XIX ст.

У приміщенні замку розміщена спортивна школа. Пам’ятка потребує ремонтно-реставраційних робіт. Планується розмістити музей історії м. Тернопіль.

До заповідників, створених на основі одного видатного ансамблю або комплексу пам'яток (у даному випадку замок або фортеця) належать:

1. Музей-заповідник "Золочівський замок" (1986 р.);

2. Державний музей-заповідник "Олеський замок" (створений у 1989 р.);

3. Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" (2000 р.).

До заповідників-міст, створених на основі всього історичного центру міста включно з середньовічним замком або фортецею, в досліджуваному регіоні належать:

1. Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (1977 р.);

2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовква (1994 р.);

3. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Збараж (1994 р.), з 2005 року перейменовано в Національний заповідник «Замки Тернопілля»;

4. Держаний історико-культурний заповідник ''Меджибіж'' (2001 р.).

До другої підгрупи увійшли збережені середньовічні оборонні замки та фортеці, приміщення яких сьогодні не використовуються для рекреації і туризму, а туристи можуть їх оглянути тільки зовні. Такі пам’ятки потребують значних ремонтно-реставраційних робіт. У Карпато-Подільському регіоні до цієї групи віднесені: Свірзький, Тернопільський та Чинадієвський замки (табл. 1.).

До другої групи, яка є найчисельнішою, віднесені руїни та залишки середньовічних оборонних замків і фортець. У цій групи виділено три підгрупи. До першої увійшли руїни дев’яти пам’яток у м. Кременець, м. Теребовля та м. Бережани Тернопільської області, у м. Галич Івано-Франківської області, у м. Львів, у с. Старе Село Пустомитівського району та с. Урич Сколівського району Львівської області, у м. Хуст та с. Невицьке Ужгородського р-ну Закарпатської області, які відповідають таких критеріям:

а) є визначними середньовічними оборонними спорудами (руїни замків у м. Галич, м. Кременець, м. Теребовля, м. Львів, с. Урич, с. Старе Село);

б) є пам’ятками національного значення;

в) є популярними об’єктами туризму;

г) входять до складу історико-архітектурних заповідників (Національний заповідник «Замки Тернопілля» до якого увійшли руїни замку в м. Теребовля, Національний заповідник "Давній Галич" (створений у 1994 р.) – руїни замку в м. Галич, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львів (1975 р.) – руїни високого замку в м. Львів, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани (2001 р.) – руїни замку в м. Бережани, Державний історико-культурний заповідник "Тустань" (1994 р.) – залишки наскельного міста-фортеці в с. Урич Сколівського району Львівської області, Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (2001 р.) – руїни замку в м. Кременець);

г) на їх територіях була проведена або триває консервація, реконструкція, впорядкування території тощо (руїни замків і фортець у м. Кременець та м. Бережани Тернопільської області, у м. Галич Івано-Франківської області, у м. Львів та с. Урич Сколівського району Львівської області). Наприклад, згідно з проектом реставрації Галицького замку передбачено відновити вцілілі мури, південно-західну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею та каплицею. У відреставрованій вежі замку буде розміщено експозицію Музею пізньосередньовічного та нового Галича [8];

д) навколозамкові території є місцями відпочинку місцевого населення, туристів та мають об’єкти туристичної інфраструктури (руїни замків та фортець у м.Теребовля Тернопільської області, у м. Львів та с. Урич Сколівського району Львівської області, у с. Невицьке Ужгородського р-ну Закарпатської області);

є) їх території є місцями проведення анімаційних та інших заходів для туристів (руїни замків у м. Кременець Тернопільської області, в с. Старе Село Пустомитівського району та с. Урич Сколівського району Львівської області на території Державного історико-культурного заповідника "Тустань". Наприклад, у 2005 році замкова гора Бона у м. Кременець, де збереглись руїни замку ХІІІ-ХІV століття (башта з готичною аркою для проїзду та оборонні мури товщиною 2,3 м і висотою 8–12 м), стала місцем проведення фестивалю середньовічної культури “Королева Бона-2005”. У 2006 та 2007 роках фестиваль у Кременці відбувся під назвою “Стара фортеця” і вже був проведений зі статусом міжнародного; у 2008 та 2009 роках - під назвою міжнародний історико-туристичний фестиваль середньовічної культури "Стара фортеця". Участниками фестивалю були гості з Угорщини, Польщі, Німеччини та Білорусі. За період проведення фестивалю туристи могли побачити середньовічні придворні та народні танці; лицарські турніри; групові бої; стрільбу з луків й арбалетів; виставку-продаж предметів побуту, одягу, прикрас, зброї; показ жіночих і чоловічих костюмів ХІV-ХVІ століть (Німеччини - ХVІ ст., Італії – ХVІ ст., Англії – ХІV ст., Франції – ХІV, ХV ст., Голландії – ХV ст.); піротехнічне шоу тощо. Біля руїн замку завжди до послуг туристів екскурсоводи та продаються сувеніри і різноманітна друкована продукція про історію м. Кременець та його замку.

Особливе місце в цій групі пам’яток належить наскельному місту-фортеці IX–XIII ст. Тустань. На відміну від інших оборонних споруд – ця була створена на скелях [9]. Сьогодні на території Державного історико-культурного заповідника „Тустань“ відкритий музей, в якому відвідувачі можуть оглянути експозицію про наскельне місто-фортецю Тустань, ознайомитися з його історією, дослідженнями, археологічними знахідками тощо. У 2006 р. був започаткований фестиваль української середньовічної культури „Ту Стань!», який щороку відбувається на території заповідника.

До другої підгрупи увійшли руїни шести замків Тернопільської області в м. Скалат Підволочиського району, смт. Микулинці Теребовлянського р-ну, с. Кривче Борщівського р-ну, с. Язловець, с. Підзамочок і смт. Золотий Потік Бучацького р-ну та руїни замку в с. Буша Ямпільського р-ну Вінницької області. Об’єднання цих семи пам’яток в одну підгрупу зумовлено кількома спільними позитивними та негативними рисами. Позитивні: руїни замків у Тернопільській та Вінницькій областях входять до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» і Державного історико-культурного заповідника "Буша" (створеного у 2000 р.). Цей статус передбачає проведення консервації, реконструкції та впорядкування території пам’ятки або здійснення цих робіт у недалекому майбутньому. Такі роботи вже тривають на території Скалатського замку. Спільними негативними рисами для пам’яток цієї групи є: а) як об’єкти туризму вони не є сьогодні популярними та мало відомі громадськості; б) не використовуються в туристичному бізнесі.

До третьої підгрупи віднесені менш відомі руїни або залишки середньовічних замків, які є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення, проте їх території не впорядковані, що створює проблеми для їх огляду туристами; не проводяться ремонтно-реставраційні роботи, анімаційні та інші заходи для туристів тощо. До цієї групи належать руїни та залишки середньовічних замків у 38 населених пунктах: Вінницької області (м. Бар, м. Хмільник, м. Шаргород, с.Озаринці Могилів-Подільського р-ну, с. Селище Тиврівського р-ну,); Закарпатської (м. Виноградів, смт. Королеве Виноградівського р-ну, с. Квасове Берегівського р-ну, с. Середнє Ужгородського р-ну); Івано-Франківської (м. Надвірна, с. Пнів Надвірнянського р-ну, с. Раковець та смт. Чернелиця Городенківського р-ну, с. Маріямпіль Галицького р-ну, смт. Рожнятів Рожнятівського р-ну,); Львівської (м. Добромиль Старосамбірського р-ну), Тернопільської (м.Бучач, смт. Залізці Зборівського р-ну, смт. Гусятин, с.Сидорів та с. Личківці Гусятинського р-ну, с.Висічка, с. Кудринці та с. Окопи Борщівського р-ну, с. Буданів та с.Долина Теребовлянського р-ну, с. Старий Збараж Збаразького р-ну, с. Токи Підволочиського р-ну, с. Новосілка Заліщицького р-ну; Хмельницької (м. Старокостянтинів, смт. Летичів Летичівського району, с. Зіньків Віньковецького р-ну, с. Сутківці Ярмолинецького р-ну, смт. Сатанів Городоцького р-ну, с.Чорнокозинці, с. Жванець та с. Рихта Кам’янець-Подільського р-ну).

Деякі з пам’яток, які дійшли до нашого часу, мають вигляд замково-палацових комплексів. Тому до третьої групи, яка складається з двох підгруп, віднесені збережені та частково збережені середньовічні оборонні замки перебудовані у замки-палаци або палаци збудовані на місті замку. Таких пам’яток на території Карпато-Подільського регіону десять. До першої підгрупи віднесені три пам’ятки, які сьогодні використовуються з метою рекреації та туризму (табл.2). Спільними рисами для них є: проведення ремонтно-реставраційних робіт, повне або часткове впорядкування територій пам’яток та використання їх приміщень. До складу двох замково-палацових комплексів входять створені у минулому парки, які сьогодні є пам’ятками садово-паркового мистецтв.

Таблиця 2

Рекреаційно-туристичне використання збережених та частково збережених замково-палацових комплексів Карпато-Подільського регіону України





Місцезнаходження пам’ятки та час її створення

Сучасне та заплановане використання приміщень

і території пам’ятки



Львівська область

1

Бродівський р-н, м. Броди – комплекс замка-палацу XVII ст.

Культосвітні установи: виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Збережене приміщення замкового палацу використовується для проведення тематичних виставок. Територія замку-палацу є місцем проведення анімаційних заходів.

Пам’ятка потребує значних ремонтно-реставраційних робіт.


2

Бродівський р-н, с. Підгірці – комплекс споруд замка-палацу 1635-1640 рр. та парку XVII ст. - пам'ятки садово-паркового мистецтва державного значення

Культосвітні установи: Музей заповідник «Підгорецький замок», філіал Львівської галереї мистецтв. Пам’ятка знаходиться в стадії реставрації. Планується розмістити музейно-культурний центр.

Тернопільська область

3

Збаразький район, смт Вишнівець - комплекс споруд замка-палацу 1640-1720 рр. та парку XVIIІ ст. - пам'ятки садово-паркового мистецтва державного значення


Культосвітні установи: є складовою частиною заповідника «Замки Тернопілля», у відремонтованих приміщеннях палацу відкриті музейні експозиції.

Територія замка-палацу є місцем проведення мистецьких та анімаційних заходів. Пам’ятка знаходиться в стадії реставрації. Планується створити готельно-відпочинковий комплекс.

На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції про історію Вишнівця та інших замків Західного регіону України.


До другої підгрупи віднесені шість палаців, збудованих на місцях замків в ХVІІІ та ХІХ ст. Це пам’ятки населених пунктів Вінницької області (смт. Муровані Курилівці Мурованокуриловецького р-ну, с. Чернятин Жмеринківського р-ну), Львівської (м.Червоноград, с. Коропець Монастириського р-ну, с. Тартаків Сокальського району) та Тернопільської (с. Білокриниця Кременецького р-ну). Ці об’єкти не використовуються з метою рекреації та туризму, зокрема в приміщенні палацу с. Білокриниця розміщений Кременецький державний лісотехнічний коледж; у палаці с. Плотича – лікарня тощо. Єдиною пам’яткою, в якій планується провести реконструкцію та створити туристично-відпочинковий центр, є палац у с. Тартаків Сокальського р-ну Львівської області. Пам’ятка передана в концесію приватному інвестору на 49 років [11].

З десяти збережених замків-палаців та палаців регіону найбільш привабливими для туристів є Вишнівецький та Підгорецький. Саме ці пам’ятки сьогодні є об’єктами ремонтно-реставраційних робіт. Наприклад, у Вишнівецькому замку-палаці в кількох вже відремонтованих приміщеннях розташовані невеликі експозицій (в основному етнографічні). Протягом 2002-2006 років замок був місцем проведення Всеукраїнського фестивалю козацької пісні “Байда”. А у 2009 р. в приміщеннях пам’ятки вперше був проведений костюмований бал. До комплексу Вишнівецького замка-палацу входить парк, який був закладений у 1731 р. на території у 218 га. Першоосновою цього парку був природний ліс. Сьогодні в парку росте близько 370 вікових дерев 17 видів, проте основними є 100-літні липи. Основна частина парку втрачена і сьогодні його площа складає тільки вісім гектарів [7]. Парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва (охоронний номер 516) [10].

До четвертої групи увійшли руїни та залишки замків перебудованих у замки-палаци або палаців збудованих на місті замку в 13 населених пунктах регіону дослідження: Вінницької області (смт. Шпиків Тульчинського району), Закарпатської (с.Довге Іршавського р-ну,), Львівської (смт. Поморяни Золочівського р-ну, с. Підгірці Стрийського р-ну), Тернопільської (м. Чортків, с. Ягільниця та с. Колидняни Чортківського р-ну, смт. Скала-Подільська Борщівського р-ну, смт. Гримайлів Гусятинського р-ну, с. Нирків (Червоноград) Заліщицького району), Хмельницької (м. Ізяслав Кам'янець-Подільського р-ну, с. Панівці, смт. Чорний Острів Хмельницького р-ну). Всі пам’ятки цієї групи за ступенем їх використання подібні до пам’яток другої підгрупи другої групи.

Висновки. Проведений аналіз сучасного рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України, а також їх руїн показав, що під музеї частково прилаштовані приміщення – 13,8% пам’яток, заклади харчування – частково приміщення 6,9% пам’яток, місцем проведення святкових і культурно-освітніх заходів, тематичних виставок, конференцій, семінарів, мистецьких та анімаційних заходів є приміщення й території 17,2% пам’яток. Такий низький показник пояснюється, в першу чергу, станом збереження (з 87 тільки 21 пам’ятка є відносно добре збереженою), відсутністю ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування територій тощо. Більшість замків, які сьогодні в руїнах, можуть бути з успіхом використанні в туристичному бізнесі, про що свідчать поки-що поодинокі приклади.

Література

1. Жукова, О.В. Замкові комплекси XII-XVII ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання [Текст]: дис... канд. іст. наук / О.В. Жукова. — Х., 2007. — 293с.

2. Замки Тернопілля. Галицька брама [Текст] /відповідальний за випуск А.Маціпура. – 2007, №5-6. – Л., 2007. – 48 с..

3. Лесик, О.В. Замки та монастирі України [Текст] / О.В. Лесик. – Львів: Світ, 1993. – 174 с.

4. Рунців, О. Історико-культурні ресурси Тернопільської області як джерела формування попиту і пропозиції на ринку туристичних послуг [Текст] / О.Рунців // Історія української географії. – Тернопіль:Підручники і посібники, 2008. – Вип. 17.

5. Рутинський, М.Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам’яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник [Текст] / М.Й.Рутинський. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.

6. www. lvivgallery.org – сайт Львівської національної галереї мистецтв.

7. www.ukrain.travel.

8. www.davniyhalych.if.ua – сайт Національного заповідника «Давній Галич».

9. www. tustan.com.ua – сайт Державного історико-культурного заповідника „Тустань“.



10. ukrainainkognita.org.ua – перелік природних заповідників, заказників, парків та пам'яток природи Тернопільської області.

11. www. prostir.museum/publications/ua – сайт «Музейний простір України».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка