Сучасний зміст та завдання дошкільної освіти



Скачати 383.72 Kb.
Дата конвертації10.03.2016
Розмір383.72 Kb.
СУЧАСНИЙ ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу. В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвокомпетентної творчої особистості з раннього дитинства.

Нормативно-правове підґрунтя функціонування сучасної системи дошкільної освіти визначається основними положеннями Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», «Про охорону дитинства» та інших чинних актів вищих органів державної влади.

Основні механізми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року окреслено у Державній цільовій соціальній програмі розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 629. На її виконання розроблено План заходів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28 липня 2011 р. № 905, яким передбачено створення належних умов для функціонування дошкільної освіти, а саме:



  • забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку шляхом розширення мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності;

  • популяризація обов'язкової дошкільної освіти для дітей 5-річного віку через різні форми її здобуття;

  • зміцнення навчально-методичної та матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів;

  • поліпшення якості дошкільної освіти через розроблення механізму, що забезпечує її сталий інноваційний розвиток;

  • забезпечення особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її задатків, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних особливостей;

  • збереження та зміцнення здоров'я дітей з раннього дитинства;

  • модернізація системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

  • проведення наукових досліджень у галузі дошкільної освіти, спрямованих на забезпечення розвитку дитини, подальшого становлення її особистості;

  • урізноманітнення форм спільної роботи з батьками.

З огляду на це, пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році є спрямування освітнього процесу на реалізацію нової редакції Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти, схваленого на колегії Міністерства від 4 травня 2012 року, в якому визначено вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини 6 (7) років перед вступом до школи. Актуальність нової редакції Базового компонента обумовлена соціальною необхідністю зміни знаннєвої орієнтації при організації педагогічного процесу на особистісно-ціннісну та його узгодження із новим Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462.

Нова редакція Базового компонента дошкільної освіти передбачає:



  • зміни і доповнення з урахуванням сучасних вимог до змісту дошкільної освіти;

  • забезпечує більш тісну наступність змісту дошкільної й початкової освіти;

  • концентрує увагу на збалансованості фондів “хочу”, “можу”, “буду”;

  • окреслює рівень дошкільної зрілості дитини 6/7-річного віку.

  • Засадами нового Базового компонента дошкільної освіти виступили (БКДО):

  • визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

  • збереження дитячої субкультури;

  • створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

  • пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення в порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя;

  • повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;

  • компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;

  • надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості;

  • формування цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду дітей;

  • набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку, що відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній тощо).

Базовий компонент дошкільної освіти в новій редакції скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання.

Новою редакцією Базового компонента передбачено визначення змісту дошкільної освіти через інваріантну і варіативну складові. Інваріантна складова є обов'язковою для реалізації в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти. її систематизовано за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». Варіативна складова Базового компонента може бути реалізована за чинними комплексними і парціальними програмами з урахуванням особливостей регіону, навчального закладу, індивідуальних можливостей, здібностей, потреб розвитку дітей та (або) побажань батьків чи осіб, які їх замінюють. її складають освітні лінії «Комп'ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія» та ін.

Вищезазначені нововведення не скасовують звичні для практиків підходи до організації життєдіяльності дітей та планування освітньої роботи. Педагоги можуть використовувати посібники та інші види навчальної літератури, які укладено у відповідності із вимогами попереднього варіанту Базового компонента та чинних програм. Як і раніше, вони мають право обирати зручні для себе форми графічного або текстового планування за режимними процесами, тематичними блоками, лініями розвитку, видами діяльності, формами дитячої активності з урахуванням освітніх ліній нової редакції Базового компонента.

Зміст дошкільної освіти в межах Базового компонента реалізується через програми та навчально-методичне забезпечення, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. На сьогодні при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах, за рішенням педагогічної ради можна використовувати такі програми:



  • програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», кер. проекту Жебровський Б.М. (схвалена рішенням колегії МОНмолодьспорту від 01.03.2012, затверджена наказом МОНмолодьспорту від 21.05.12 р. № 604);

  • освітня програма «Дитина в дошкільні роки», наук. кер. проф. Крутій К.Л. (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1 /11 -11178);

  • програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина», наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В. (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1/11- 11177);

  • регіональна програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», авт.- упор. Білан О.І. (лист МОНмолодьспорту про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» від 09.12.2011 №1/11-11601).

В усіх навчальних закладах, що забезпечують здобуття дошкільної освіти, при організації освітньої роботи можна керуватися концептуальними засадами вищезазначених програм, їхніми пріоритетними завданнями та обсягами програмового матеріалу у відповідності із віковими особливостями вихованців, забезпечуючи таким чином безперервність та наступність у здобутті дошкільної освіти на різних етапах розвитку дитини, починаючи із раннього і закінчуючи старшим дошкільним віком. Такий підхід сприятиме оптимальному використанню можливостей кожного вікового періоду для повноцінного розвитку дитини, створенню сприятливого розвивального середовища, передбачатиме застосування доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб та інтересів самої дитини.

Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина».

Наукові керівники Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В. (лист про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1/11-11177), визначає зміст, обсяг, порядок подачі дітям освітнього матеріалу, орієнтує на комплексну реалізацію виховних і навчальних завдань із поступовим ускладненням на кожному віковому періоді, що забезпечує цілісний гармонійний розвиток особистості дитини.

Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» відповідає сучасним вимогам дошкільної освіти, оскільки містить у собі зміст комплексного характеру та оптимального рівня складності, який може бути засвоєним дітьми незалежно від місця їх проживання. За даною програмою мають право працювати державні дошкільні навчальні заклади в різних регіонах України.

Загальна структура програми передбачає інтегроване забезпечення діяльності педагогічного персоналу через практичне представлення програмового змісту роботи в таких аспектах: принципи роботи, співпраця з родиною, зростання особистості, завдання та зміст навчально-виховної роботи, показники успішного розвитку дитини, умови успішної педагогічної роботи, вимоги до розвивального предметного середовища, завдання і зміст роботи музичного керівника, додаткова рекомендована література.

Програмовий зміст навчально-виховної роботи з дітьми представлено за роками життя дитини дошкільного віку (від 2 до 7 років) у такій послідовності: «діти раннього віку», «наші малята», «дослідники, чомусики», «наша старша група».

Вони є логічно та змістовно взаємопов’язаними, поступово ускладнюються та відображують картину цілісного розвитку різних сфер особистості дитини впродовж дошкільного періоду. Інформацію про особливості виховання та навчання дітей 7-го року життя, які не пішли у школу (частині з них не виповнилось 6 років або за станом здоров’я, або внаслідок інших причин), розміщено другою складовою у розділі «наша старша група».

У змісті кожної вікової групи матеріал систематизовано таким чином:

- особливості розвитку дітей та завдання виховання і навчання дітей,

- організація виховання і навчання дітей,

- орієнтовний режим дня,

- тематичні розділи: «Зростаємо дужими», «Мова рідна, слово рідне», «Граючись, зростаємо», «Віконечко у природу», «Математична скарбничка», «Чарівні фарби і талановиті пальчики», «Привчаємось працювати», «Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів», «Разом із сім’єю».

Таке структурування матеріалу забезпечує системність та послідовність викладу, його поступове ускладнення відповідно до зростання вікових можливостей дітей, а також забезпечує тісний взаємозв’язок із сучасними науками – педагогікою, психологією, методиками, полегшує ознайомлення з програмою під час її вивчення у вищих навчальних закладах.

Програма забезпечує здійснення інтегрованого підходу до навчально-виховної роботи з дітьми, оскільки у сформульованих завданнях, показниках успішного розвитку та інших рубриках показано, як саме через зміст певного розділу відбувається оптимізація різних форм активності дітей, запропонованих у Базовому компоненті дошкільної освіти.

Суттєві оновлення також представлено в методичних рекомендаціях до програми:

- доповнено новий розділ щодо роботи з дітьми раннього віку, де розкриваються рекомендації роботи з дітьми 3-го року життя відповідно до рубрик даного розділу;

- додано нові матеріали з розвитку особистості, які містять рекомендації з питання розвитку особистісних якостей дитини через створення виховних психологічних ситуацій, якими має бути насичене повсякденне життя дітей дошкільного віку;

- наведено рекомендації щодо демократизації стилю спілкування з дітьми, як важливої умови розвитку самоповаги дошкільника;

- наведено оновлену інформацію про організацію життєдіяльності дошкільника в умовах дошкільного навчального закладу, організацію гурткової роботи з дітьми дошкільного віку, подано рекомендації щодо створення розвивального предметного середовища.

З урахуванням введення дошкільної освіти як обов’язкової нагальною стає проблема підготовки дітей до навчання у початкових класах. У зв’язку з цим суттєво доопрацьовано розділ «Наші старші діти», де подано диференційований зміст навчально-виховної роботи для дітей 6-го та 7-го року життя, що дає змогу вихователям варіювати зміст навчально-виховної роботи з урахуванням вікових особливостей 6-річних або 7-річних дітей, які відвідують ці групи.

Зміст цього розділу програми «Дитина» повністю узгоджений із програмами початкової школи та забезпечує перспективність і наступність двох ланок освіти.

Варто відзначити, що у програмі «Дитина» було закладено з початку існування та посилено в новій редакції спрямованість на розвиток індивідуальності дитини дошкільного віку, що відповідає сучасним тенденціям освіти взагалі та дошкільної освіти зокрема. Це відображено у вступі, принципах роботи за програмою, завданнях, змісті всіх розділів, показниках успішного розвитку дітей, що націлюють вихователя на формування цінностей, почуттів, урахування індивідуальних відмінностей дитини, розвиток її самоповаги, самооцінки, особистісних якостей тощо. Також це відображено у спеціально присвяченому підрозділі «Зростає особистість», де виокремлено базові особистісні якості дитини дошкільного віку та засоби їх розвитку.

Серед найважливіших доопрацювань, зроблених авторським колективом, слід відзначити розробку нового розділу «Діти раннього віку», в якому розкрито зміст роботи з дітьми від 2 до 3 років у такій же логічній послідовності окремих підрозділів, що й в інших вікових групах.

Зміст розділу ґрунтовно розкриває завдання виховання та навчання дітей раннього віку з урахуванням фізичної, комунікативно-мовленнєвої, пізнавальної, сенсорної, художньо-естетичної, математичної та інших сфер розвитку. На початку даного розділу окреслено основні характеристики психофізичного розвитку дітей третього року життя, сформульовано завдання виховної роботи.

У розділі "Організація життєдіяльності дітей" даються рекомендації щодо орієнтовного режиму дня дітей в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди як у дитячому садку, так і вдома. Визначено показники, за якими можна встановити успішність роботи вихователів.

Відповідно до державного стандарту дошкільної освіти, в програмі «Дитина» виокремлено розділ «Дитина у довкіллі», де для кожної вікової групи представлено доопрацьований зміст ознайомлення дітей із соціальним та предметним довкіллям, що становить змістову основу й компетентність мовленнєвого розвитку дітей (знання конкретних життєвих фактів, уявлення про навколишню дійсність стимулюють мовленнєву діяльність, збагачують мовлення) та є джерелом збагачення ігрової діяльності дошкільників.

За тематичним принципом висвітлено завдання даного розділу:

- пізнавальні (система знань про суспільство, Батьківщину, її державні символи, звичаї і традиції українського народу; практичні вміння діяти у предметному довкіллі);

- розвивальні (розвиток наукового світогляду, прагнення до активного пізнання предметного та соціального довкілля, особистісної культури в довкіллі, усвідомлення власного «Я», місця серед інших людей);

- виховні (виховання поміркованого, дбайливого ставлення до соціального та предметного довкілля тощо).

Оновлено тематику ігор, занять, літературних творів, посилено теми «Совість», «Права дитини», «Батьківщина», «Сім’я», «Космос», «Київ столиця України» тощо.

Створено розділ «Художня література», який з’явився на місці суттєво доопрацьованої рубрики «У нас у гостях книжка».

У даному розділі збережено завдання ознайомлення дітей із книгою та значно поглиблено зміст роботи з художньої літератури за рахунок формування різних видів компетенцій:


  • когнітивно-мовленнєвої (знання про письменників, їх твори в межах програми; уміння відтворювати знайомий художній твір, читати напам’ять вірші, пригадувати назву твору тощо);

  • поетично-емоційної (здатність виразно читати знайомі поетичні твори, здійснювати їх елементарний художній аналіз);

  • оцінювально-етичної (уміння свідомо аналізувати вчинки персонажів, висловлювати власні судження);

- театрально-ігрової (розігрування змісту знайомих художніх творів). Підкреслимо, що зазначені доопрацювання спрямовано не лише на оновлення змісту, але й на вилучення інформації застарілої, що не виправдала себе, не відповідає віковим можливостям сучасних дітей та умовам роботи дошкільного навчального закладу.

У розділі «Зростаємо дужими» визначено основні завдання збереження та зміцнення здоров'я дитини, виховання фізичної культури, а саме:

- всебічний розвиток, загартування, удосконалення функцій організму, підвищення фізичної та розумової працездатності дітей;

- формування правильної постави, профілактика плоскостопості;

- оволодіння різноманітними рухами (ходьба, біг, стрибки, метання та ін.); вправляння в основних рухах під час проведення спортивних ігор і розваг;

- розвиток рухових якостей (спритності, вправності, швидкості, сили, гнучкості, загальної витривалості), забезпечення активності, енергійності, високого тонусу;

- виховання позитивних моральних і вольових рис характеру та уявлень про користь занять фізичною культурою;

- виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.

Вирішального значення для повноцінного розвитку дитини набуває своєчасне оволодіння мовою, усім багатством її виражальних і змістових засобів. Мовлення тісно пов'язане з пізнавальним розвитком дитини, залученням її до основ морально-етичної, емоційно-ціннісної та художньої культури. Основним засобом розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку є спілкування в різних його формах та системах (з дорослими, іншими дітьми). Зміст цієї багатогранної роботи, що викладено в розділі «Мова рідна, слово рідне», конкретизується в рубриках: «У світі звуків», «Слово до слова – зложиться мова», «У країні граматики», «Ми розповідаємо», «Ми розмовляємо».

У розділі «Граючись, зростаємо» рекомендовано різні види ігор, які мають відповідне освітнє завдання:



  • ігри, в яких діти привчаються до спільних дій, набувають умінь товаришувати, дружити, помічати та розуміти один одного, підтримувати, допомагати;

  • різні види ігор із правилами;

  • технічні та конструкторсько-будівельні ігри;

  • творчі ігри тощо.

Особливе місце посідають народні ігри. Це універсальна скарбниця духовних надбань народу. До них належать приспівки, колискові, пестушки, утішки, скоромовки, жартівливі пісеньки та ігри, примовки, заклички, докучливі казки, небилиці, лічилки, мовчанки, дражнилки, мирилки, хороводні ігри за народними мотивами, календарно-обрядові та рухливі ігри.

Стан ігрової діяльності в групі може бути показником педагогічної майстерності вихователя.

Своєчасно ввести дитину у світ рідної природи, виховати любов, пізнавальний інтерес до її явищ, закласти основи екологічного виховання – важливе завдання роботи дошкільного закладу.

Зміст розділу «Віконечко в природу» – багатоплановий і відповідно конкретизований, у ньому визначена система доступних дітям певного віку цілісних уявлень про природне оточення, пізнавальні дії (практичні, сенсорні, дослідницькі) та види діяльності, якими вони оволодівають.



Освітні завдання такі:

  • спонукати дітей спостерігати природу;

  • на емоційно-сенсорній основі сприймати та оцінювати естетичну своєрідність її об’єктів та явищ у розмаїтті чуттєвих характеристик;

  • цікавитися довкіллям, турбуватися про нього; розповідати, запитувати, передавати враження в розповідях, музично-рухових імпровізаціях, малюнках;

  • сформувати здатність співпереживати природі, виховувати потребу її оберігати, захищати від бездумного або шкідливого втручання.

Результатом такої роботи має стати сформоване ціннісне ставлення дітей до природи, в якому відображуються інтелектуальні, емоційні, творчі та інші можливості й потреби дитини.

Розділ побудовано за сезонним принципом, а теми розташовано концентрично. Це дає змогу на складнішому матеріалі розширювати, збагачувати, систематизовувати уявлення дітей про природу.

Важливе значення для розвитку пізнавальної активності має формування у дітей початкових математичних уявлень, які дозволяють орієнтуватися в кількісних, просторових та часових відношеннях.

Зміст розділу «Математичний дзвіночок» для кожної вікової групи має два основних аспекти:

- обстеження предметних фактів та явищ;

- формування системи логіко-пізнавальних дій.

Цим підкреслюється, що процес засвоєння математичного змісту означає виконання дітьми певних дій зі специфічним матеріалом. А тому у ході здійснення програмних завдань основною метою вихователя має бути не тільки кількість математичних фактів, які вивчають діти (множини, величини, розміщення в просторі, форми), а й формування основних видів пізнавальних дій – практичних, сенсорних, мислительних, за допомогою яких виділяються, усвідомлюються, узагальнюються різноманітні математичні уявлення.

У системі навчально-виховної роботи з математичним змістом основне місце займають інтегровані (індивідуальні та групові) заняття, в яких математика поєднується з конструюванням, ліпленням, аплікацією, фізичними вправами, спостереженнями в природі тощо.

Прилучити дитину до краси й гармонії, світу мистецтва, пробудити її творчі сили й бажання займатися різними видами художньої діяльності – надзвичайно важливе завдання вихователя.

У розділі «Чарівні фарби і талановиті пальчики» художня діяльність дитини розглядається як поєднання тих видів занять, які спрямовано на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви й світу фантазії, сприйнятливості краси навколишнього світу, спрямованості на збереження і творення краси.

Спеціальна орієнтація навчально-виховного процесу в дитячому садку, його систематичність і відповідність особливостям розвитку дитини сприяє вихованню у неї художніх потреб, прагнення до краси в побуті, природі, найближчому оточенні, а далі – й до краси як окремої соціальної потреби людської культури.

Художня діяльність поєднує всі види образотворчого мистецтва (малювання, ліплення, аплікація), словесну творчість, музикування, конструювання, художню працю тощо. Тут узагальнюється досвід дитини (інтелектуальний, етичний, естетичний, трудовий), доповнюються, конкретизуються ті знання і способи діяльності, яких вона набула. У дітей дошкільного віку формується новий параметр для орієнтації в навколишньому світі – краса, естетичні цінності, що мають принципове значення в житті людини, визначаючи рівень її культури.

Тематика занять тісно пов'язана з сезонними явищами природи, улюбленими творами художньої літератури, працею людей, традиційними святами, визначними подіями. Умовою ефективності художнього виховання є доречне поєднання художнього слова, музики й образотворчої діяльності, їх взаємний вплив, збагачення.

У розділі «Привчаємось працювати» визначено види праці для кожної вікової групи, форми участі дітей у них, виховні й освітні завдання дитячої трудової діяльності.

Для дошкільників трудові завдання не тільки корисні у виховному плані, оскільки формують відповідні моральні навички (берегти й підтримувати чистоту, порядок, допомагати, долати труднощі, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця), а й надзвичайно цікаві, бо розкривають дітям сутність людської праці, дають змогу власними рученятами творити, беручи участь у різних видах праці – домашній, у природі, на майданчику, у виготовленні художніх, сувенірних виробів.

Для кожної вікової групи передбачено розділ «Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів».

Він зосереджує увагу вихователів на доцільних психологічних прийомах індивідуальної роботи. Уваги та особистісного підходу у вихованні потребує кожен малюк, однак є такі, які викликають особливу турботу дорослих – чи то своєю надмірною активністю, непосидючістю, чи своєю незадовільною поведінкою або відставанням у розвитку. Щоб допомогти вихователям та батькам таких неординарних дітей, у розділі розглянуто найбільш типові психологічні причини труднощів, які виникають у їх вихованні.

Індивідуально орієнтованої роботи також потребують діти, які дещо випереджають за своїм розвитком однолітків. У зв'язку з цим, для вихователів і батьків буде цікавою рубрика про дошкільнят із підвищеною пізнавальною активністю. Психологічні поради щодо забезпечення супроводу розвитку таких дітей включають певні рекомендації щодо ведення спостережень за дітьми з метою виявлення їх індивідуальних особливостей, методи побудови індивідуального підходу, ефективні форми спілкування з окремими групами дошкільнят, а також орієнтовний перелік психогімнастичних рольових ігор, які сприятимуть соціальній адаптації дитини. Для кожної вікової групи окреслено завдання, відповідний зміст, умови, показники успішного розвитку дитини та рекомендації батькам, які дають змогу під час врахування специфіки громадського й сімейного виховання досягати спільності, взаємної підтримки, збагачення навчальних та виховних можливостей з орієнтацією на кращі традиції сім'ї і позитивні фактори розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі.



Розділ «Прилучаємось до музичної скарбниці» подано цілісно, для всіх груп разом. Це полегшує орієнтування в змісті роботи музичного керівника. Разом із тим, слід наголосити, що вихователям, які ведуть освітню роботу в групах, украй важливо знати програму музичного виховання, співпрацювати з музичним керівником та здійснювати прилучення дітей до музичної культури тими засобами, які можна використати в умовах групи.

Структурні частини, з яких складається цей розділ, мають на меті різнобічний музично-естетичний розвиток дитини: виховання любові до пісні й співу, вміння виявити відповідний настрій в інтонації, пластиці, самостійному музикуванні, бажання слухати музику. Створення вихователем на заняттях радісної, приємної для кожної дитини атмосфери, яка допомагає увійти в чарівний світ музично-естетичних почуттів і образів, сприяє залученню дитини до музики з ранніх років.

У розділі наведено орієнтовний музичний репертуар. Музичний керівник разом із вихователем може вибрати ті твори, які найбільше відповідають його задумам. Водночас педагог може самостійно добирати музичні твори, дбаючи про їх високий художній рівень та доступність.

Отже, у новій редакції програми «Дитина» суттєво доопрацьовано всі розділи з урахуванням сучасних тенденцій розвитку дошкільної освіти. У кожному розділі підсилено змістові лінії, які спрямовані на розвиток у дитини базових особистісних якостей, самооцінки, самоповаги й самосвідомості, розуміння прав та обов'язків, екологічної та валеологічної освіченості, творчості, становлення ціннісного ставлення до оточуючого середовища, людей, самого себе, діяльності.

Зазначимо, що практика використання програми виховання і навчання «Дитина» підтверджує її високу результативність та якість роботи відомих учених, спеціалістів із питань фізичного, естетичного, природничого, комунікативно-мовленнєвого, музичного та інших сфер розвитку дітей.

На часі – впровадження оновлень, внесених до програми виховання і навчання «Дитина», розробка пакету методичних посібників до неї та проведення серії науково-методичних семінарів на відповідну тематику.

Освітня програма «Дитина в дошкільні роки», науковий керівник професор Крутій К.Л. (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1/11-11178), зорієнтована на цінності та інтереси дитини, врахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв’язок усіх сторін життя малюка.

Програма “Дитина в дошкільні роки” забезпечує:



  • охорону та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дитини;

  • фізичний розвиток дітей;

  • оптимальне навантаження на дитину з метою захисту від втоми;

  • емоційне благополуччя кожної дитини;

  • створення умов для розвитку особистості дитини, її здібностей;

  • залучення дітей до загальнолюдських та етносоціокультурних цінностей;

  • взаємодію з родиною щодо забезпечення повноцінного розвитку дітей;

  • передбачає організацію дитячої діяльності в трьох формах:

  • заняття як спеціально організована форма навчання;

  • нерегламентовані види діяльності;

  • вільний час, передбачений для дитини впродовж дня.

У програмі закладено оптимальне співвідношення індивідуальної та спільної діяльності дітей.

Мета програми – забезпечити повноцінний фізичний, соціальний, пізнавальний та духовний розвиток зростаючої особистості; полегшити входження дитини в широкий світ і розвинути її внутрішні сили.

Основне завдання програми “ Дитина в дошкільні роки“ – озброєння дитини наукою життя; формування базисних характеристик.

Науково-теоретичним ґрунтом програми є досягнення вітчизняної та світової психолого-педагогічної науки, а також сучасні дослідження розвитку дитини, які визнають своєрідність, унікальність, особливість дошкільного дитинства у становленні особистості, врахування синтезивності даного періоду щодо первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості.

Основні завдання програми:


  • озброєння дитини наукою життя;

  • формування базисних характеристик;

  • забезпечення можливості "єдиного старту" для дітей шестирічного віку;

  • створення єдиного освітнього середовища, що сприяє перспективності, наступності та спадкоємності між дошкільним навчальним закладом і початковою школою.

Науковцями доведено, що психологічний вік не збігається з хронологічним, один психологічний вік за своєю довжиною не рівний іншому. Тому в програмі "Дитина в дошкільні роки" виокремлено психологічні віки:

  • раннє дитинство (перший рік життя - ранній вік, переддошкільний вік - від року до трьох років);

  • дошкільне дитинство (молодший, середній, старший віки).

Програма має особливості в структурі, складається з двох частин: програма для раннього та переддошкільного віку і програма для дітей дошкільного віку.

Кожен віковий період має невипадкову назву.



  • "Маляточко" - освітня програма для дітей раннього та переддошкільного віку.

  • "Кроки до самостійності" - освітня програма для дітей молодшого віку дітей.

  • "Подорож у довкілля" - чекає програма дітей середнього віку.

  • "Стежинки у Всесвіт" - цю освітню програму створено для старшого дошкільного віку.

Програму зорієнтовано на досягнення певних стандартів в освіті дитини раннього та переддошкільного віку. Підґрунтям програми є якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших трьох років. Постійне вдосконалення системи дошкільної освіти, підвищення вимог до якості освітньої роботи в усіх її ланках, психолого-педагогічні дослідження підтвердили необхідність і доцільність поглиблення змісту знань, умінь і навичок кожної дитини.

Ураховуючи той факт, що ранній та переддошкільний вік — це унікальний період, пов’язаний з високою сензитивністю малюка щодо формування більшості специфічних людських якостей та здібностей, було окреслено такі завдання цього етапу розвитку:



  • від 0 до 1-го року - формування в дитини засобів та способів спілкування з дорослою людиною;

  • від 1-го до 3-х років - засвоєння суспільно вироблених засобів використання предметів, розвиток спілкування: емоційного та мовленнєвого.

Отже, пріоритетними в ранньому та переддошкільному віці є засвоєння людських способів використання предметів та розвиток мовлення. Зміст програми "Маляточко" систематизовано за чотирма розділами:

  • Фізичний розвиток. Здоровий малюк.

  • Коґнітивний розвиток.

  • Розвиток особистості.

  • Естетичний розвиток.

Розподіл програмного матеріалу в підрозділах "Створення фонду "Хочу", "Створення фонду "Можу" допоможе вихователям зорієнтуватися в організації різноманітної діяльності дитини. Фонд "Хочу" визначає завдання, які стоять перед вихователями щодо розвитку, навчання та виховання кожної дитини. Фонд "Можу" окреслює межі використання дитиною набутих знань у житті.

У розділі "Фізичний розвиток. Здоровий малюк" чітко сформульовано вимоги до розвитку рухів дитини, посилено оздоровлювальну спрямованість програми.



Коґнітивний розвиток. Цей розділ має такі напрями: предметний світ; сенсорний розвиток, формування чуттєвого досвіду; світ природи.

Пізнання дитиною довкілля (у його різних формах — сприймання, пам’ять, мислення тощо) психологами розглядається як активний процес, необхідним компонентом якого є психологічні засоби, що виформовуються в процесі навчання в найширшому розумінні, охоплюючи й навчання самим життям.

Коґнітивний розвиток дитини розуміється як неперервна та незмінна послідовність стадій, кожна з яких підготовлена попередньою, а та, у свою чергу, наступною.

Розділ "Розвиток особистості". Спілкування дитини з дорослими та однолітками розглядається як основа соціального розвитку. У параграфі "Соціалізація" визначено завдання щодо соціально-емоційного розвитку та становлення регуляторного досвіду малюка в сім’ї та дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення дитини раннього та переддошкільного віку є засобом, за допомогою якого встановлюються контакти, налагоджуються стосунки між дитиною й дорослим, дитиною й дитиною.



Естетичний розвиток. Завдання цього розділу наведено з урахуванням вимог до естетичного сприйняття довкілля малюком.

Структуру програми для дітей дошкільного віку побудовано з урахуванням ліній розвитку.

У програмі "Дитина в дошкільні роки" завданням розвитку кожного психологічного віку передує психолого-педагогічна характеристика дитини, яка складається із критеріїв, а саме: провідна діяльність; кількісні та якісні показники рівня розвитку пізнавальних, емоційних і вольових процесів; новоутворення кожного віку; сензитивні періоди формування тих чи інших психічних процесів, особистих властивостей, феноменів тощо.

Зміст програми розподілено за двома частинами — інваріантною та варіативною.

Інваріантна частина визначає обов’язковий для дітей певного віку ступінь засвоєння знань, понять, забезпечує єдність освітнього простору України, створює необхідні умови для розвитку, навчання й виховання дітей незалежно від місця та умов проживання, типу дошкільного навчального закладу.

Варіативна частина враховує й відбиває в змісті освіти реґіональні, етносоціокультурні та індивідуальні особливості розвитку дошкільника.

У програмі завдання розвитку, навчання та виховання подано за чотирма розділами: фізичний, соціальний, пізнавальний та естетичний розвиток дитини.

ґрунтом розділу "Фізичний розвиток. Здоровий малюк" є формування в дошкільника системи знань про здоровий спосіб життя, виховання потреби у фізичному самовдосконаленні тощо. Структура розділу є стрункою системою взаємодії дорослого з дитиною за такими напрямами:


  • Фізичний розвиток. Здоровий малюк (образ тіла, розвиток і живлення організму, гігієна тіла, загартування, здоров’я і хвороба, розвиток рухової активності, фізична витривалість).

  • Ґендерна соціалізація.

  • Основи безпеки життєдіяльності.

Підрозділ "Ґендерна соціалізація" розроблено згідно з новітніми дослідженнями психологів. Він охоплює дві взаємозалежні сторони: а) привласнення дошкільником прийнятих моделей чоловічої та жіночої поведінки, відносин, норм, цінностей і ґендерних стереотипів; б) вплив суспільства, соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому певних правил і стандартів поведінки, соціально прийнятних для чоловіків і жінок.

У розділі "Розвиток особистості" акцентується увага на соціальній компетентності дитини (соціальна зрілість), яка виявляється в необхідності сприймати себе в контексті відносин з іншими, у розвиненій потребі контактів з однолітками й дорослими, соціальних мотивах спільної діяльності, регуляції поведінки й діяльності, моральних почуттів.



Структура розділу складається з таких напрямів:

  • Ігрова діяльність. Сюжетно-рольова гра.

  • Ігри з правилами.

  • Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення.

  • Пропедевтичний курс навчання грамоти.

  • Риторика.

  • Художньо-мовленнєва діяльність.

  • Навчання дітей другої мови.

  • Навчання іноземної мови.

  • Соціалізація.

  • Формування оцінно-контрольних дій.

  • Розвиток духовного потенціалу дитини.

Новим у програмі є напрям "Риторика", віднесений до варіативної частини. Сучасна риторика, що лягла в основу розробки підрозділу програми, об’єднала в єдине різні знання про людину з теорії комунікації, психології спілкування, лінґвістики, етики, соціології, логіки, семіотики тощо. Отже, риторика вчить спілкуванню на новому етапі розвитку суспільства, в умовах колосальних можливостей відкритості й доступності інформаційного простору. Проте незмінним для сучасної риторики є те, що в центрі — особистість, яка спілкується.

Підрозділ "Розвиток духовного потенціалу дитини" також є новим у програмі, його віднесено до варіативної частини. Духовний потенціал є інтеґральним утворенням, що в унікальній та неповторній комбінації поєднує можливе й дійсне, свідоме й несвідоме, суще й належне; взаємопов’язує здібності й здатності особистості до прийняття, переживання й творчого втілення у всіх сферах життєдіяльності базових загальнолюдських цінностей та індивідуальних ціннісних новоутворень кожної дитини.

У розділі "Розвиток пізнавальної сфери" головним завданням є розвиток пізнавальних здібностей, ґрунтом яких є сенсорні, інтелектуальні та творчі здібності. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями, формування навичок наочного моделювання складає одне з важливіших завдань.

У структурі розділу відбито такі напрями:



  • Введення у світ кількості, логіки, простору та часу.

  • Конструювання.

  • Економічна освіта.

  • Комп’ютер у дошкільному навчальному закладі.

  • Ознайомлення з предметним довкіллям.

  • Екологічна освіта. Вступ до природознавства (світ неживої природи; природа Космосу; жива природа).

  • Елементарні історико-географічні уявлення.

У розділі "Естетичний розвиток дитини" подано програму формування естетичного ставлення дитини до світу та художнього розвитку самої дитини. Основою художнього розвитку є формування в дитини саме художніх здібностей (музичних, літературних, до зображувальної діяльності).

Цей розділ має такі напрями:



  • Світ мистецтва.

  • Театральне мистецтво.

  • Образотворче мистецтво.

  • Музика.

  • Свята та розваги.

Програма «Стежинки у Всесвіт: програма для дітей п’ятирічного віку» (Крутій К.Л.) є складовою частиною комплексної додаткової освітньої програми “Дитина в дошкільні роки” (рекомендовано МОН України, лист № 1/11-11178 від 8 грудня 2010 року) та може використовуватись як окрема самостійна програма або в складі основної для дітей п’ятирічного віку, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.

Програму зорієнтовано на цінності й інтереси дитини, урахування вікових можливостей, на збереження дитячої субкультури, ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв’язок усіх сторін життя старшого дошкільника.

У змісті даної програми вихователів дошкільних навчальних закладів зацікавлять розділи: «Ґендерна соціалізація», «Сюжетно-рольова гра», «Театралізована гра», «Соціалізація», «Риторика», «Економічна освіта», «Комп’ютер у дошкільному навчальному закладі», «Елементарні історико-географічні уявлення» «Театральне мистецтво» та інші для оновлення змісту практичної роботи з дітьми відповідно до вимог нової редакції Державного стандарту дошкільної освіти, розвитку дитячих інтересів.

Програму адресовано педагогам, практичним психологам і соціальним педагогам дошкільних навчальних закладів, вихователям, які працюють у будинках сімейного типу, інтернатних установах, прогімназіях тощо; студентам педагогічних інститутів і коледжів, які навчаються за спеціальністю “Дошкільне виховання”, батькам, а також укладачам нових комплексних програм розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

Орієнтири змістового наповнення освітньої роботи із старшими дошкільниками в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти подано у програмі розвитку дитини старшого дошкільного віку «Впевнений старт», керівник Т.В.Панасюк (схвалено рішенням колегії МОНмолодьспорту від 01.03.2012, затверджено наказом від 21.05.12 № 604).

Програма базується на засадах особистісно-орієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходів взаємодії навчального закладу й родини.

Ключові освітні завдання, показники розвитку та поради батькам викладено у розділах «Фізичний розвиток», «Пізнавальний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток», «Ігрова діяльність», «Трудова діяльність».

У роботі з дітьми старшого дошкільного віку педагогам варто спрямовувати свої зусилля не лише на формування навичок навчання, а й на створення умов для розгортання та збагачення специфічних видів дитячої діяльності (ігрової, рухової, художньої, предметно-практичної, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої), передбачати різноманітні форми й методи освітнього впливу.

Програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», автор-упорядник Білан О.І. (лист МОНмолодьспорту про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» від 09.12.2011 №1/11-11601), знайде своїх поціновувачів серед практиків-дошкільників як програма, що окреслює оптимальний комплекс розвивальних, виховних, навчальних функцій і напрямів організації життєдіяльності дітей дошкільного віку.

Програма охоплює навчання і виховання дітей від третього до сьомого року життя. Вона орієнтує на роботу з дітьми за такими тематичними підрозділами: побут, ігри, охорона здоров'я і фізичне виховання дітей, рідний край, розвиток мовлення, формування початкових математичних уявлень, естетичне виховання і художня творчість дітей, виховання основ культури поведінки і взаємин, праця.

Особливо багата програма на історико-етнографічний матеріал, оскільки укладачі розглядали її як регіональну.

У всіх навчальних закладах, що забезпечують здобуття дошкільної освіти, під час організації освітньої роботи можна керуватися концептуальними засадами вищезазначених програм, їхніми пріоритетними завданнями та обсягами програмового матеріалу відповідно до вікових особливостей вихованців, забезпечуючи таким чином безперервність та наступність дошкільної освіти на різних етапах розвитку дитини, починаючи з раннього й закінчуючи старшим дошкільним віком.

Такий підхід сприятиме оптимальному використанню можливостей кожного вікового періоду для повноцінного розвитку дитини, створенню сприятливого розвивального середовища, передбачатиме застосування доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб та інтересів самої дитини.

З метою поліпшення якості освітнього процесу та уточнення, розширення, поглиблення змісту дошкільної освіти, в тому числі при наданні додаткових освітніх послуг, у роботі з дітьми можна використовувати й парціальні програми, що були схвалені комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема, це такі програми: «Англійська мова для дітей дошкільного віку», автор Шкваріна Т.М.



Обираючи програму для дошкільного навчального закладу, необхідно враховувати, що:

  • не можна використовувати в роботі з дітьми програми, які не пройшли розгляду науково-методичної комісії МОН України, не отримали експертної оцінки на державному або обласному рівнях;

  • вибір програм, які пройшли експертизу, здійснює рада педагогів дошкільного навчального закладу;

  • вибір програми треба узгоджувати з батьками, які є учасниками освітнього процесу;

  • дозвіл на видання з позначкою “Схвалено для використання в ДНЗ” надається додатковим парціальним програмам після розгляду й затвердження Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України;

  • програми регіонального й локального рівнів упровадження (всі вони додаткові) розглядаються й затверджуються відповідно обласними чи міськими (районними) управліннями освіти із залученням до експертизи фахівців інститутів післядипломної педагогічної освіти, міських і районних методичних служб.

Якщо обрано програму, необхідно створити відповідні умови для її реалізації.

На етапі впровадження нової програми слід:

  • вивчити програму з боку реальних можливостей її реалізації в дошкільному закладі;

  • дібрати й підготувати кадри;

  • створити предметно-розвивальне середовище;

  • забезпечити виявлення труднощів, які виникають у педагогів, з метою їхньої корекції;

  • організувати діагностику розвитку дітей на кожному віковому етапі з метою встановлення можливостей засвоєння ними тієї чи іншої програми;

  • створити консультативну службу для батьків.

Отже, зазначені програми розвитку дітей дошкільного віку відображають сучасні запити практиків, орієнтують на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника.

Крім вищезазначеного програмового забезпечення, при організації роботи з дітьми дошкільного віку педагогам необхідно керуватися Переліком навчальних видань, рекомендованих до використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році, з яким можна ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) та у фахових періодичних виданнях.

У 2013/2014 навчальному році педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів особливу увагу необхідно акцентувати на вирішення таких питань:


  • забезпечення рівних стартових можливостей для подальшого успішного шкільного навчання всім дітям старшого дошкільного віку;

  • збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей з раннього віку;

  • підвищення якості дошкільної освіти.

Проблема забезпечення рівних стартових можливостей усім дітям старшого дошкільного віку має розглядатися в контексті визнання обов'язковості дошкільної освіти для цієї вікової категорії. З огляду на це, управлінським та методичним службам необхідно забезпечувати доступність освіти всім дітям старшого дошкільного віку через запровадження різних варіативних форм її здобуття (дошкільний навчальний заклад, центр розвитку, групи короткотривалого перебування дітей, підготовчі до школи групи, соціально-педагогічний патронат тощо). При цьому створювати умови для особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей за рахунок розширення мережі не лише дошкільних закладів загального розвитку, але й профільного, компенсуючого, інтернатного, сімейного, комбінованого типів, центрів розвитку дітей, навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад».

Орієнтири змістового наповнення освітньої роботи із старшими дошкільниками в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти подано у програмі розвитку дитини старшого дошкільного віку «Впевнений старт». Програма базується на засадах особистісно-орієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходів, взаємодії навчального закладу і родини. Ключові освітні завдання, показники розвитку та поради батькам викладено у розділах «Фізичний розвиток», «Пізнавальний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток», «Ігрова діяльність», «Трудова діяльність».



При роботі з дітьми старшого дошкільного віку педагогам варто спрямовувати свої зусилля не лише на формування навичок навчальної діяльності, а й на створення умов для розгортання і збагачення специфічних видів дитячої діяльності (ігрової, рухової, художньої, предметно-практичної, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої), передбачати різноманітні форми і методи освітнього впливу. Рекомендації щодо особливостей здійснення педагогічної діяльності з дітьми цієї вікової категорії даються в інструктивно-методичному листі МОН «Про організацію роботи з дітьми 5-річного віку» від 27.09.2010 № 1/9-666 та в збірнику методичних матеріалів «Обов'язкова освіта дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи», автори-упорядники Долинна О.П., Бурова А.П., Низковська О.В., Носачова Т.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 («Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах», лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорт від 12.04.2011 року № 1.4/18-Г-229).

З метою створення сприятливих умов для збереження фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, забезпечення їх своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя необхідно скоординувати зусилля всіх інституцій, причетних до справи охорони життя і зміцнення здоров'я (медичні, управлінські, методичні служби різних рівнів, педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів, родини вихованців) у таких напрямках:

  • забезпечення збалансованого харчування, медичного обслуговування дітей різних вікових категорій відповідно до потреб розвитку, оснащення освітнього процесу необхідним фізкультурним, ігровим інвентарем та обладнанням;

  • використання у практичній роботі дошкільних закладів сучасних засобів оздоровлення, фізичного розвитку і виховання: обладнання фізіотерапевтичних і медичних кабінетів, фізкультурних, ігрових майданчиків, залів, спортивних комплексів, тренажерів для групових кімнат з метою проведення занять, рухливих ігор, фізкультурних свят, розваг, днів здоров'я, дихальної та лікувальної гімнастики тощо;

  • розроблення та впровадження у педагогічний процес новітніх методик профілактики та лікування дитячих захворювань, здоров'язбережувальних та здоров'яформувальних технологій, соціально-оздоровчих проектів;

  • активне використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів фізичного виховання, які б сприяли оптимізації рухового режиму в дошкільному навчальному закладі;

  • впровадження наукових новацій, кращого досвіду з питань фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в практику роботи навчальних закладів, соціальних, психологічних служб та родинного виховання;

- максимальне забезпечення потреб дошкільних навчальних закладів у висококваліфікованих спеціалістах (лікарях, медичних сестрах, вихователях, в т.ч. з фізичної культури, психологах, при потребі - логопедах, дефектологах тощо). При цьому слід орієнтуватися на Типові штатні нормативи для дошкільних навчальних закладів, які затверджені наказом МОН від 04.11.2010 року № 1055;

  • сприяння доступності здобуття дошкільної освіти для дітей з особливими потребами (вадами фізичного, психічного розвитку), впровадження інклюзивної освіти у практику роботи дошкільних навчальних закладів/груп загального розвитку;

  • популяризація ідей здорового способу життя, безпечної поведінки у довкіллі, спеціальних знань серед дітей та батьківської громадськості.

Задля підвищення якості освіти при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах необхідно урізноманітнювати форми цілеспрямованого навчально-виховного впливу, зокрема, шляхом організації індивідуальних занять, проведення гурткової (секційної, студійної) роботи; застосовувати в освітній роботі педагогічні інновації, сучасні психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології; вивчати, узагальнювати та поширювати передовий педагогічний досвід місцевого, обласного, всеукраїнського рівнів; активізувати взаємодію з батьками; удосконалювати механізми моніторингу освітнього процесу та ін.

Однією із ефективних додаткових форм організації освітнього процесу в умовах дошкільного навчального закладу є гурткова робота, яка спрямована на задоволення потреб та інтересів дітей до певного виду діяльності, виявлення та розвиток у них загальних та спеціальних здібностей. З огляду на це, у дошкільних навчальних закладах можуть функціонувати такі гуртки: художньо-естетичні (образотворчі, хореографічні, музичні, театральні), фізкультурно-спортивні, логіко-математичні, пізнавальні, мовленнєві та ін. Діяльність гуртка потребує наявності відповідної матеріальної бази (спеціальних приміщень, матеріалів, обладнання, інвентарю, технічних засобів) та кадрового забезпечення (фахівці із педагогічною освітою певної спеціалізації - керівники студії образотворчої діяльності, хореографи, хормейстери, вчителя іноземної мови, тренера з різних видів спорту тощо).

Робота гуртків має будуватися на основі чинних парціальних авторських програм або варіативної частини чинних комплексних програм, які конкретизують, розширюють, а в окремих випадках перевищують вимоги до рівня обізнаності, життєвої компетентності дітей, окресленого інваріантною складовою цих програм.

Забезпеченню своєчасного і повноцінного розвитку дитячої особистості з перших років життя сприятиме впровадженню в педагогічний процес дошкільних навчальних закладів сучасних експериментально апробованих освітніх технологій. Зокрема, таких:

- «Психолого-педагогічне проектування взаємодії дорослого і дитини», автор - доктор псих, наук, професор Піроженко Т.О.;

- «Інтегрована особистісно-орієнтована освітня технологія у дошкільному навчальному закладі та загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня», автор - доктор пед. наук, професор Якименко С.І.;

- «Поступально-висхідне формування особистості від дошкільного віку до випускних класів школи», автор - доктор пед. наук, академік Богуш А.М.

З метою впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи дошкільних навчальних закладів управлінським та методичним службам різних рівнів необхідно створювати умови для комп'ютеризації освітнього процесу та підвищення рівня інформаційної компетентності, комп'ютерної грамотності педагогічних працівників дошкільної освіти; сприяти розробленню власних сайтів дошкільних закладів для обміну досвідом, участі у різних проектах, контактів з батьківською громадськістю тощо.

При організації спільної роботи з батьками вихованців необхідно передбачати різні форми взаємодії з ними: як традиційні (батьківські збори, консультації, бесіди, семінари, семінари-практикуми, майстер-класи, дні «відкритих дверей», показові заняття, спільні свята, розваги, інформаційні стенди, тематичні папки-пересувки, родинні газети, «скриньки» запитань і пропозицій, звукові листи, бібліотеки відеоматеріалів із різних проблемних питань, школи взаємодопомоги), так і нові (електронні міні-бібліотеки, інтернет-сайти для батьків тощо). Ефективність такої взаємодії досягається через реалізацію важливих завдань:


  • забезпечення максимального використання виховного потенціалу педагогів і родини у формуванні особистості дитини;

  • підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків, формування у них свідомого розуміння власної активної позиції у вихованні своїх дітей;

- заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності, партнерства і взаємоповаги;

- залучення батьків до створення належних умов для успішної життєдіяльності та розвитку дітей у сім'ї та дошкільному навчальному закладі.



Тісна співпраця всіх служб дошкільного навчального закладу, батьківської громадськості, керівних інстанцій, їх націленість на досягнення спільної мети стане запорукою успішної організації освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка