Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Безсмертний дух нації



Сторінка3/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Радишевський Р. Християнський ідеал Тараса Шевченка / Р. Радишевський // Літературна Україна. – 2013. – № 36. – 19 вересня. – С. 7.

  • Руденко Ю. Ідейна і духовна єдність двох геніїв України : твори Тараса Шевченка "Тарасова ніч" і Павла Чубинського "Ще не вмерла України..." / Ю. Руденко // Освіта. – 2014. – № 5–6. – 5–12 лютого. – С. 8.

  • Сверстюк Є. "Шевченкова "Княгиня" / Є. Сверстюк // Літера-турна Україна. – 2013. – № 11. – 14 березня. – С. 1, 4.

  • Сверстюк Є. Ім'я "...Неложними устами казати правду": Літературна творчість Гоголя та Шевченка / Є. Сверстюк // Літературна Україна. – 2008. – № 24. – 26 червня. – С. 1, 3.

  • Семеняк-Штангей В. Сонячний бунтівник із великої космічної хати [Т. Г. Шевченко] / В. Семеняк-Штангей // Слово Просвіти. – 2012. – № 10. – 8–14 березня. – С. 11.

  • Славинський М. Шедеври з унікального рукопису : рукописи Тараса Шевченка / М. Славинський // Віче. – 2010. – № 5. – С. 54–55.

  • Смілянська В. Шевченкова романтична поема : система індивідуальних жанрових модифікацій / В. Смілянська // Слово і час. – 2010. – № 6. – С. 3–19.

  • Соколовська К. Шануймо Кобзареве слово! : до 200-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка / К. Соколовська // Персонал. – 2013. – № 6. – С. 84–88.

  • Способи реформувати радянську систему. Зародження опозиційного руху (1945 рік – початок 60-х років ХХ століття) // Україна : антологія пам'яток державотворення, Х–ХХ ст. : у 10 т. / упоряд. Ю. Сливка. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2009. – Т. 9 : Час випробувань. Консолідація національно-патріотичних сил (1939 рік – початок 80-х років ХХ ст.). – С. 204–396.

  • Сулима В. Морфологія "Снів" Тараса Шевченка в контексті біблійних оніричних пророцтв / В. Сулима // Слово і час. – 2011. – № 3. – С. 12–20.

  • Сюндюкова І. Вогонь під попелом : у чому саме Та-рас Шевченко був пророком? / І. Сюндюкова // День. – 2012. – № 159–160. – 7–8 вересня. – С. 11.

  • Сюндюков І. Віч-на-віч із генієм : Тарас Шевченко у листуванні / І. Сюндюков // День. – 2011. – № 52–53. – 25–26 березня. – С. 10.

  • Тарас Григорович Шевченко : бібліографія видань творів, 1840-2014 / В. Ю. Омельчук, Л. В. Бєляєва, І. Д. Войченко та ін. – К. : НБУ ім. В. І. Вер-надського, 2014. – 546 с. 

  • Ткач М. Ще треті півні не співали, або Чи потрібні до "Кобзаря" додаткові коментарі / М. Ткач // Літературна Україна. – 2013. – № 45. – 21 листопада. – С. 6–7.

  • Ткаченко О. Г. Елегія у творчості Тараса Шевченка / О. Г. Ткаченко // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки. – 2000. – № 21. – С. 5–20.

  • Ткаченко О. Г. "Невільницькі" елегії Тараса Шевченка / О. Г. Ткаченко // Вісник Сумського державного університету. – 1998. – № 1 (9). – С. 152–156.

  • Ткаченко О. Г. "То ви б елегій не творили..." (До питання про жанр елегій в ліриці Т. Шевченка) / О. Г. Ткаченко // XXXII Наукова Шевченківська конференція, 21–22 травня. – Луганськ, 1998. – С. 78–83.

  • Ткаченко О. Г. До питання про елегії у творчості Т. Шевченка / О. Г. Ткаченко // Вісник Сумського державного університету. – 1997. – № 2 (8). – С. 174–178.

  • Ткаченко О. Г. Елегія Т. Шевченка "На вічну пам'ять Котляревського" / О. Г. Ткаченко // Котляревський І. П. – перший класик нової української літератури : збірник наукових статей. – Полтава, 1998. – Ч. 1. – С. 72–77.

  • Ткаченко О. Г. Шевченко і Овідій / О. Г. Ткаченко // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 49–51.

  • Ткаченко О. Г. Шевченко і Овідій. Вивчення світової літератури в школі / О. Г. Ткаченко // Вивчення світової літератури в школі : збірник науково-методичних матеріалів. – Полтава, 1996. – № 7. – С. 22–26.

  • Ткаченко О. Г. Шевченкові елегії часів неволі / О. Г. Ткаченко // Слово і час. – 2002. – № 3. – С. 12–18.

  • Ткачук М. Наративна оптика поеми Тараса Шевченка "Катерина" / М. Ткачук // Слово і час. – 2009. – № 3. – С. 26–33.

  • Ушкалов Л. "Естетика" Лібельта як дзеркало філософії Шевченка / Л. Ушкалов // Слово і час. – 2011. – № 3. – С. 20–32.

  • Ушкалов Л. "Філософія серця" Тараса Шевченка / Л. Ушкалов // Слово і час. – 2012. – № 9. – С. 17–28.

  • Ушкалов Л. Фридоліна чи Марія? : два слова про образ української жінки / Л. Ушкалов // Україна молода. – 2013. – № 53. – 9 квітня. – С. 12.

  • Франко А. Д. Методологічні аспекти моделі джерелознавчої текстологічно-атрибуційної співпраці редакторів видань Шевченкового "Кобзаря" І. Франка (Львів, 1908) та В. Доманицького (Петербург, 1907; 1908) / А. Д. Франко // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2010. – Вип. 51. – С. 37–52.

  • Цвілюк С. Не вмирає душа наша, не вмирає воля : феномен історизму в епічних творах Тараса Шевченка / С. Цвілюк // Літературна Україна. – 2010. – № 8. – 4 березня. – С. 1.

  • Цепа О. Авторське самоочікування в поезії Тараса Шевченка 1837–1847 років / О. Цепа // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 13–16.

  • Чамата Н. Жанрово-композиційна організація вірша Т. Шевченка "Три літа" / Н. Чамата // Слово і час. – 2011. – № 9. – С. 18–22.

  • Чамата Н. Шевченків диптих "Г.З." / Н. Чамата // Дивослово. – 2010. – № 7. – С. 38–41.

  • Шевченковский революционный демократизм и украинский этнографический историзм (Т. Г. Шевченко и Н. И. Костомаров) //  Т. Г. Шевченко и русские историки-демократы / Ю. Д. Марголис. – Л. : Ленингр. ун-т, 1991. – С. 66–124.

  • Шевчук С. В. Т. Шевченко – основоположник нової української літературної мови / С. В. Шевчук // Інформаційний вісник АН вищої освіти України. – 2009. – № 2. – С. 45–49.

  • Яблонська О. Поетична творчість Т. Шевченка у світлі етнопсихології / О. Яблонська // Слово і час. – 2011. – № 4. – С. 108–119.

  • Яременко В. "Суєслови, лицеміри, господом прокляті" : проблема обрядовості і народної побожності в контексті творчої спадщини Тараса Шевченка / В. Яременко // Слово і час. – 2009. – № 5. – С. 84–92.

  • Яременко В. Поема Тараса Шевченка "Марія": історіософія, канон, апокриф / В. Яременко // Історія релігій в Україні. – 2013. – Кн. 2. – С. 253–262.

  • Яременко В. І. Історична ономастика у творчій спадщині Тараса Шевченка / В. І. Яременко // Український історичний журнал. – 2010. – № 2. – С. 164–178.

  • Яременко В. І. Історіософський зміст Шевченкових "Гайда-маків" (до 170-річчя виходу поеми) / В. І. Яременко // Український історичний журнал. – 2011. – № 2. – С. 159–179.

    Т. Г. Шевченко-художник

    Чарівна українська природа!

    Широкі і безмежні лани, степові дороги,

    що ген повелися від села до села,

    тихий гай, садок вишневий коло хати,

    кручі Дніпра-Славути, –

    все так і просилось на полотно…

    Тарас Шевченко

    Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували його, навіть у години страждань і тяжкої неволі.

    Мистецька спадщина Тараса Шевченка для нас не менш цінна, ніж його поезія. Cаме природний дар малювання вивів його з безодні кріпацького стану в мистецьку еліту.

    Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів усіма відомими тоді засобами графічного зображення. Його художня творчість різноманітна.

    Уже за життя митець мав заслужену славу видатного портретиста. Він виконав також великі серії пейзажів, архітектурних замальовок (у тому числі з української старовини), книжкових ілюстрацій. Він першим із українців опанував техніку офорта та створив у ній ряд видатних композицій.

    Для Шевченка малювання стало хлібом насущним, вираженням його творчого духу. Малярські роботи митця викликають інтерес насамперед як високі мистецькі зразки. Художник торував нові шляхи в розвитку українського образотворчого мистецтва.

    Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 рр., то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки», або «Жіноча голівка», датований самим автором ще 1830 р. Із цієї юнацької роботи і розпочалася творчість видатного художника.

    До цього часу збереглися 240 поетичних творів і 1200 мистецьких робіт художника. Серед них: олійні картини – «Катерина»; роботи, виконані фарбою сіро-брунатного кольору, – «Нарцис»; офорти (відбитки з дошки, гравірованої способом травлення металу кислотами), – «У Києві», «Видубицький монастир»; малюнки – «Сліпа з дочкою», «Тополя»; акварелі – «Пожежа в степу». У його творчому доробку є твори на біблійні сюжети – «Святий Себастьян», «Розп’яття», пейзажні картини – «Мангишлацький сад», портрети, автопортрети.



    Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а за успіхи у гравюрі йому було присвоєне звання академіка.

    1. Гальченко С. Альбом малюнків Тараса Шевченка 1841–1843 рр.: наукове дослідження, коментарі / С. Гальченко. – К. : Веселка, 2013. – 32 с.

    2. Жаборюк А. Малярська творчість Тараса Шевченка : моногра-фія / А. Жаборюк. – Одеса : Астропринт, 2000. – 120 с.

    3. Сумський художній музей ім. Н. Онацького : альбом / уклад. : Г. В. Ареф'єва, Г. М. Дужа, Н. В. Курасова та ін. – К. : Фолігрант, 2005. – 172 с.

    4. Шевченко Т. Г. Альбом малюнків 1841–1843 рр. / Т. Г. Шевченко. – Факсимільне видання. – К. : Веселка, 2013. – 53 с.

    5. Шевченко Т. Г. Вибрана поезія. Живопис. Графіка / Т. Г. Шевченко. – К. : Мистецтво, 2007. – 608 с. 

    6. Шедеври українського живопису : альбом / упоряд. Д. Горбачов. – К. : Мистецтво, 2008. – 608 с.




    1. Боронь О. Факсимільне видання першого з відомих альбомів малюнків Тараса Шевченка / О. Боронь // Літературна Україна. – 2013. – № 11. – 14 березня. – С. 5.

    2. Войтенко Б. Митець української волі : Мистецький геній Тараса Шевченка / Б. Войтенко // Український лідер : Всеукраїнська молодіжна газета. – 2007. – № 9. – 5–11 березня. – С. 7.

    3. Воліковська У. Друге життя втрачених цінностей : днями Національний науково-дослідний реставраційний центр України та Національний музей Тараса Шевченка розгорнули виставку до 198-річчя від дня народження Кобзаря "Дослідження та наукова реставрація раритетів Національного музею Тараса Шевченка" / У. Воліковська // Слово Просвіти. – 2012. – № 11. – 15–21 березня. – С. 14.

    4. Генералюк Л. С. Вплив культурної аури садиб українського дворянства на картину світу Тараса Шевченка / Л. С. Генералюк // Українська біографістика. – 2011. – Вип. 8. – С. 237–247.

    5. Дацюк Г. Шевченковою рукою : фонд Томенка видав автентич-ний альбом малюнків Тараса Шевченка / Г. Дацюк // Україна молода. – 2013. – № 33. – 1–2 березня. – С. 3.

    6. Деко О. Український (Леонардо) Тарас да Моринці [Тарас Шевченко] / О. Деко // Голос України. – 2013. – № 66. – 5 квітня. – С. 10–11.

    7. Ильяш И. Ученые уже знают, какие картины не принадлежат кисти Шевченко / И. Ильяш // Голос України. – 2013. – № 142. – 2 серпня. – С. 8–9.

    8. Кущ П. Колекції вийшли на люди : раритети на виставці "Образотворча Шевченкіана" з колекції Донецького обласного художнього музею / П. Кущ // Урядовий кур'єр. – 2014. – № 38. – 27 лютого. – С. 8.

    9. Лаєвський С. На малюнку "В Седневі" – автопортрет Кобзаря? / С. Лаєвський // Урядовий кур'єр. – 2013. – № 127. – 18 липня. – С. 15.

    10. Лексіна Г. Романтизм в Україні / Г. Лексіна // Дніпро. – 2012. – № 10. – С. 127–128.

    11. Манжела Б. Краснопільське відлуння малярської спадщини Т. Г. Шевченка / Б. Манжела // Діалог. – 2013. – № 37–38.

    12. Надь О. Украинский Рембрандт : к 150-летию со дня смерти Великого Кобзаря Т. Г. Шевченка / О. Надь // Академический лето-писец. – 2011. – № 1. – С. 20–23.

    13. Наумова Н. Тарас Шевченко – академік гравюри / Н. Наумова // Науковий світ. – 2011. – № 1. – С. 18–20. 

    14. Наумова Н. Тарас Шевченко – академік гравюри : у жовтні цього року виповнилося 150 років відтоді, як Тарас Шевченко отримав звання академіка гравюри Петербурзької Академії мистецтв / Н. Наумова // Науковий світ. – 2010. – № 12. – С. 20–23.

    15. Околітенко Н. Іван Сошенко : предтеча нашого генія : до 175-річчя від дня викупу Тараса Шевченка з кріпацтва / Н. Околітенко // День. – 2013. – № 77–78. – 26–27 квітня. – С. 8.

    16. Протасова Г. "Я рисую тепер Україну..." : до 200-річчя Тараса Шевченка видано факсимільний альбом митця 1845 року / Г. Протасова // Літературна Україна. – 2012. – № 9. – 1 березня. – С. 1, 2.

    17. Риженко А. Василь Штернберг і Тарас Шевченко : до 190-річчя від дня народження художника / А. Риженко // Українська культура. – 2008. – № 3. – С. 10–12.

    18. Родик К. Агов, письменники! : вийшов факсимільний альбом Шевченка, що потребує літературного осмислення / К. Родик // Україна молода. – 2013. – № 128. – 6–7 вересня. – С. 20.

    19. Рубан В. В. Від романтизму до реалізму. Творчість Т. Шевченка : творчість Т. Шевченка як художника / В. В. Рубан // Історія української культури : у 5 т. / редкол. : Г. А. Скрипник, Р. Я. Пилипчук, В. В. Рубан та ін. – К. : Наукова думка, 2005. – Т. 4. Українська культура другої половини ХІХ століття. Кн. 2. – С. 774–789.

    20. Рубан В. В. Творчість Т. Шевченка-графіка / В. В. Рубан // Історія української культури : у 5 т. / редкол. : Г. А. Скрипник, Р. Я. Пилипчук, В. В. Рубан та ін. – К. : Наукова думка, 2005. – Т. 4. Українська культура другої половини ХІХ століття. Кн. 2. – С. 1036–1050.

    21. Салига Т. "Те велике слово художник..." : Тарас Шевченко. Катерина Білокур. Василь Голобородько / Т. Салига // Літературна Україна. – 2013. – № 13. – 28 березня. – С. 6.

    22. Середа В. Світ Шевченка у міріадах "пікселів" : унікальний портрет Кобзаря створюють його ж сюжети / В. Середа // Дзеркало тижня. – 2011. – № 8. – 5–11 березня. – С. 13.

    23. Синьоок Т. Сторінками першого "Альбому малюнків Тараса Шевченка" / Т. Синьоок // Літературна Україна. – 2013. – № 10. – 7 березня. – С. 1, 3.

    24. Смирнова Р. Нове про долю двох генії. Невідома робота Шевченка : портрет сестри Гоголя / Р. Смирнова // День. – 2005. – № 98. –3 червня. – С. 8.

    25. Ткач А. "Український Рембрандт" : матеріали до вивчення художньої спадщини Тараса Шевченка / А. Ткач // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 17–24.

    26. Трофимова А. Листівки від Тараса. Через роки : Вихід у світ наукової монографії Володимира Яцюка "Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури, 1890–1940" став, без перебільшення, неординарною подією культурно-мистецького життя України вже вкотре активізував увагу громадськості до постаті Великого Кобзаря і шевченківської листівки зокрема / А. Трофимова // Урядовий кур'єр. – 2008. – № 232. – 10 грудня. – С. 20.

    27. Факсимільне відтворення графіки художника від "Рідної країни" : у Києві відбулася презентація альбому графічних малюнків Тараса Шевченка // Голос України. – 2013. – № 90. – 17 травня. – С. 8–9.

    28. Хвостенко Г. На мольбертах Кобзаря : пензлю Тара-са Григоровича давала наснагу і наша Сумщина / Г. Хвостенко // Сумщина. – 2010. – № 28–29. – 5 березня. – С. 5.

    Шевченко і релігія

    1. Барка В. Правда Кобзаря : релігійність Тараса Шевченка / В. Барка // Персонал. – 2007. – № 10. – С. 32–41.

    2. Ісіченко І. Тягар духовного лідерства : про Тараса Шевченка / І. Ісіченко // Голос України. – 2013. – № 76. – 19 квітня. – С. 10–11.

    3. Кралюк П. Без царя й пана : Тарас Шевченко – співавтор "Книги битія українського народу"? / П. Кралюк // День. – 2011. – № 39. – 4–5 березня. – С. 11.

    4. Новий погляд на релігійність Тараса Шевченка : літературна сенсація від Дмитра Степовика – відомого мистецтвознавця, філософа і богослова // День. – 2013. – № 194–195. – 25–26 жовтня. – С. 15.

    5. Під знаком християнської віри, або Новий погляд на релігійність Шевченка // Голос України. – 2013. – № 231. – 6 грудня. – С. 15.

    6. Релігійне світобачення Тараса Шевченка // Труди Київської Духовної Академії. – 2011. – № 14. – С. 11–16.

    7. Сверстюк Є. Тарасові залізні стовпи : творчість Шевченка і християнська віра / Є. Сверстюк // Україна молода. – 2009. – № 44. –11 березня. – С. 9.

    8. Степовик Д. Православність Тараса Шевченка / Д. Степовик // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 27–41.

    9. Степовик Д. Тарас Шевченко і українське православ'я / Д. Степовик // Рідна мова. – 2006. – № 6. – С. 18–27.

    Жінки в житті поета

    Такого полум’яного культу материнства,

    такого апофеозу жіночого кохання

    і жіночої муки не знайти,

    мабуть, ні в кого з поетів світу.

    М. Рильський

    Тематика поезії Кобзаря різноманітна, та важливе місце у його доробку займають твори, що містять тему жіночої долі. Жіночі образи у Т. Шевченка особливі. Його героїні – вродливі, добрі, милі, довірливі та безкорисні. Історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса. Часто почуття поета лишали слід у поезії.

    Першим сильним почуттям Тараса було його дитяче кохання до Оксани Коваленко. Вона стала Шевченковою Беатріче, а її особиста трагічна доля стала трагедією його серця.

    У віршах, присвячених Оксані, «Мені тринадцятий минало», «Ми вкупочці росли», «Не молилася за мене», створених на засланні, доторкаємося до особисто пережитого Шевченком.

    Кохання до вільної дівчини, чорнобрової Дуні Гусиківської, розбилося об пута кріпацтва. Будучи студентом Академії мистецтв у Петербурзі, Шевченко переживає захоплення Амалією Клоберг, дівчиною-натурницею, яку вивів під ім’ям Паші в повісті «Художник».

    Закохане серце Варвари Рєпніної, дочки російського державного діяча, відчуло великий поетичний талант Шевченка. Княжна першою назвала його генієм, нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею та поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченка стали на шляху до поєднання його долі з долею В. Рєпніної? Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях. Але вже той факт, що Шевченко подарував їй свій автопортрет, присвятив поему російською мовою «Тризна», є свідченням глибокої симпатії до цієї неординарної жінки. Згодом вона стала близьким другом, сестрою та сумлінням поета.



    «Ганні вродливій» (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського, власника села Березова Рудка, що на Полтавщині) поет присвятив поему «Слепая», а також поезії «Г. З.» та «Якби зустрілися ми знову...», своєму «єдиному великому коханню». У цих віршах і відвертість, і щедрість серця поета, і шляхетність почуття, і зрілість майстра слова.

    Під час перших відвідин України, у Кирилівцях Шевченку сподобалася донька попа Григорія Кошиці – Феодосія. Після того як Тарас отримав посаду в Київському університеті, він вирішив одружитись і влаштувати своє особисте життя. Приїхав він на храмове свято свататись, але батькам Шевченко не сподобався й отримав гарбуза. Молода попівна не наважилася йти проти волі батьків, невдовзі збожеволіла та в 1884 р. померла.

    Зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса Григоровича у далекому засланні змогла дружина коменданта Новопетровського укріплення Ускова Агата Омелянівна. У листі до Залеського (10 лютого 1855 р.) він писав: «Я полюбил ее возвышенно, чисто, всем сердцем и всей благодарною моей душой. Не допускай, друже мой, и тени чего-либо порочного в непорочной любви моей». На жаль, місцеві плітки порушили безпосередність цих взаємин, але й у наступні роки вони підтримували дружні стосунки.

    Після всього пережитого на засланні почуття самотності ще більше заполонило душу Кобзаря і він остаточно наважився одружитись. У дорозі до Петербурга та Москви обставини змусили Тараса Григоровича зупинитись у Нижньому Новгороді. Він дуже швидко знайомиться з оточенням, зокрема, із молодою та дуже вродливою 16-річною артисткою Катрусею Піуновою.

    Закохавшись, Шевченко попросив батьків віддати за нього дочку. Мати намагалася довести, що Катруся ще дитина, а Шевченко значно старший, щоб пом’якшити відмову. Змучений самотністю, поет мріє про пару.

    Любов сліпа. І генії теж підвладні цій хворобі. Останнім почуттям, що спалахнуло в серці Шевченка, була любов до Ликери Полусмакової, колишньої наймички, кріпачки. Ликера для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала врятувати його від самотності, останньою надією на створення свого маленького раю.

    Він запропонував їй одружитися та виїхати в Україну. Вірив, що саме поруч із нею вдасться пережити всі негоди та знайти щастя у «хатині тихій і веселій». Адже неодмінною умовою «благодаті» він вважав сімейну ідилію у власній хатині. Але не судилося стати Ликері Шевченковою долею. Згодом вона виходить заміж за перукаря Яковлева.

    А серце поета переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності. У поетичних рядках відчуваємо радість кохання та крах надій, невимовний душевний біль. Любовні поезії сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля.




    1. Зайцев П. Перше кохання Шевченка / П. Зайцев. – К. : Україна, 1994. – 320 с.

    2. Ковтун Ю. Тарасові музи / Ю. Ковтун. – К. : Україна, 2003. – 207 с.




    1. Гринка А. С удовольствием и без морали : Тарас Шевченко и его женщины / А. Гринка // Панорама. – 2004. – № 9. – 10–17 марта. – С. А8–А9.

    2. Гундорова Т. Звернутись до звичайної людини. Тарас Шевченко – фемініст / Т. Гундорова // День. – 2014. – № 42–43. – 7–8 березня. – С. 11.

    3. Душа "с прекрасным назначеньем" : до 200-річчя від дня народження В. М. Рєпніної (1808–1891) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2008. – № 3. – С. 63–72.

    4. Кравчук Р. Кохання у житті Тараса / Р. Кравчук // Гетьман. – 2013. – № 6 (53). – С. 8–11.

    5. Манжела Б. Дві любові Тараса Шевченка (до 170-річчя першої поїздки на Сумщину) / Б. Манжела // Діалог. – 2013. – № 23. – 6 червня. – С. 2, 4.
  • 1   2   3   4   5   6   7


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка