Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Безсмертний дух нації



Сторінка7/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Вертіль О. У Кролевець, до Огієвських : про останнє перебування Т. Шевченка на Сумщині (1859 р.) / О. Вертіль // Урядовий кур'єр. – 2010. – № 34. – 23 лютого. – С. 12.

  • Дедулин Г. Семейная история : внук садовника, у которого пять дней жил Тарас Шевченко, открыл новые факты пребывания Кобзаря на Сумщине / Г. Дедулин // Панорама. – 2005. – № 36. – 7–14 сентября. – С. В4.

  • До Кобзаря прийшли не лише українці : головні святкування з нагоди 200-го ювілею Тараса Шевченка відбулися 9 березня у центрі Сум // Сумщина. – 2014. – № 9. – 12 березня. – С. 4.

  • Дорошенко О. Очима Кобзаря. Сумщина у творчості Шевченка-художника / О. Дорошенко // В двух словах. – 2007. – № 10. – 14 березня. – С. 8.

  • Ісіпчук Н. "Я так її, я так люблю мою Україну широку..." : у Сумському обласному театрі для дітей та юнацтва 200-ту річницю від дня народження Великого Кобзаря відзначають поетичною драмою, створеною за творчістю Шевченка / Н. Ісіпчук // Сумщина. – 2014. – № 9. – 12 березня. – С. 4.

  • Ісіпчук Н. Картини Шевченка в Сумах : оригінальні офорти Тараса Шевченка та роботи художників із його найближчого оточення представлені в Сумському обласному художньому музеї ім. Онацького / Н. Ісіпчук // Сумщина. – 2014. – № 9. – 12 березня. – С. 5.

  • Ісіпчук Н. Шевченко і Сумщина : до 200-річчя Тараса Шевченка обласний краєзнавчий музей підготував масштабну експозицію, яка розповідає про його зв'язки з Сумщиною / Н. Ісіпчук // Сумщина. – 2014. – № 9. – 12 березня. – С. 4.

  • Комаров В. Памятный пикник на Псле : о единственном приезде Тараса Шевченко на Слобожанщину / В. Комаров // Ваш шанс. – 2009. – № 26. – 1 июля. – С. 22А–23А.

  • Кулик І. Цікавий експонат музейної Шевченкіани : фонди Сумського обласного музею у 2001 році поповнилися цікавим експонатом – виданням 1919 р. поеми Т. Г. Шевченка "Гайдамаки" / І. Кулик // Суми і сумчани. – 2004. – № 11. – 11 березня. – С. 6.

  • Лазаревський О. О. Шевченко і Лазаревські : уривок з нової книги / О. О. Лазаревський // Сумська старовина. – 2004. – № XII–-XIV. – С. 20–26.

  • Ленський В. О. Шевченко і національна еліта Сумщини / В. О. Ленський // Історія розвитку знарядь праці, економіки, освіти, культури на Сумщині / О. В. Ленський. – Суми : Власне видавництво, 2010. – С. 116–121.

  • Лесина Ю. Под знаком Тараса Шевченко : в Сумах прошли мероприятия, посвященные юбилею Кобзаря / Ю. Лесина // Ваш шанс. – 2014. – № 11. – 12–19 марта. – С. 23А.

  • Лесина Ю. Шевченкиана в Сумах : в галерее "Академическая" УАБД и художественном салоне открылись выставки графики / Ю. Лесина // Ваш шанс. – 2014. – № 10. – 5–12 марта. – С. 23А.

  • Мазур В. "Кобзар" і Сумщина : до 170-річчя виходу в світ "Кобзаря" Т. Шевченка / В. Мазур // Ярмарок. – 2010. – № 9. – 4 березня. – С. 2.

  • Мазур В. Духовна Біблія України : до 170-річчя виходу в світ "Кобзаря" Тараса Шевченка : кілька сумських штрихів / В. Мазур // Сумщина. – 2010. – № 28–29. – 5 березня. – С. 5.

  • Манжела Б. Він знав Тараса Шевченка : про нашого земляка, шанувальника Кобзаря, Г. С. Вашкевича (1837–1923) / Б. Манжела // Ярмарок. – 2012. – №12. – 22 березня. – С. 7.

  • Манжела Б. Дві любові Тараса Шевченка : до 170-річчя першої поїздки на Сумщину / Б. Манжела // Ярмарок. – 2014. – № 9, 10.

  • Манжела Б. Краснопільське відлуння малярської спадщини Т. Г. Шевченка (до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря) / Б. Манжела // Діалог. – 2013. – № 37. – 12 вересня. – С. 4.

  • Манжела Б. Лебединськими стежками Кобзаря [Шевчен-ко Т. Г.] / Б. Манжела // Діалог. – 2013. – № 32, 33, 34.

  • Мироненко В. Чи повернеться "Кобзар" до Огієвщини? : коли Т. Шевченка везли хоронити з Петербурга в Україну, то шлях пройшов через садибу Огієвських в Кролевці / В. Мироненко // Сумщина. – 2005. – № 28. – 12 березня. – С. 3.

  • На Сумщине представлен альманах литераторов области, посвященный 200-летию Тараса Шевченко // Данкор. – 2014. – № 11. – 12 марта. – С. 2.

  • Ольшанская Д. Наш Кобзарь : как известно, Тарас Шевченко неоднократно бывал на Сумщине. Где, когда и у кого гостил поэт в наших краях? / Д. Ольшанская // Данкор. – 2014. – № 11. – 12 марта. – С. А8–А9.

  • Панченко В. Шевченко и Хрущев : первой остановкой во время поездки Т. Шевченко в Украину было поместье Дмитрия Хрущева / В. Панченко // День. – 2010. – № 172–173. – 24–25 сентября. – С. 8.

  • Позняк О. Шевченко і Щепкін / О. Позняк // Ярмарок. – 2008. – № 10. – 6 березня. – С. 1, 4.

  • Попільнюх М. Тарасові рушники : легенди про перебування Тараса Шевченка й нині живуть на Кролевеччині / М. Попільнюх // Панорама. – 2008. – № 11. – 12–19 марта. – С. А17.

  • Садівнича Н. О. Потужність і різнобічність таланту : до 180-річчя від дня народження М. М. Петренка / Н. О. Садівнича // Сумський календар '97 / ред. : В. О. Садівничого, В. Б. Звагельський, О. К. Линник, Н. О. Садівнича. – Суми : Собор, 1996. – С. 92–95.

  • Садівничий В. О. У наполегливій і чесній праці : до 170-річчя від дня народження П. М. Соколова (Соколенка) / В. О. Садівничий // Сумський календар '97 / ред. : В. О. Садівничий, В. Б. Звагельський, О. К. Линник, Н. О. Садівнича. – Суми : Собор, 1996. – С. 72–74.

  • Саныч Г. Тарасовими стежками : общественности презентовали документальный фильм о пребывании Шевченко на Сумщине / Г. Саныч // Панорама. – 2010. – № 14. – 31 марта–7 апреля. – С. А6.

  • Семенюк М. Тривожні вісті з Сумщини : пам'ять про Т. Шевченка на Сумщині / М. Семенюк // Літературна Україна. – 2008. – № 29. – 31 липня. – С. 1.

  • Сурков В. Сумская "Шевченкиана": и в Сумах, и в Сумской области немало мест, так или иначе связанных с именем Шевченко, день рождения которого мы празднуем 9 марта / В. Сурков // Данкор. – 2011. – № 10. – 9 марта. – С. А8–А9.

  • Тарас Шевченко і Сумщина : збірник. – Суми : Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1993. – 104 с.

  • Тут бував Тарас Шевченко : садиба Хрущових у Лифиному // Сумщина. – 2014. – № 9. – 12 березня. – С. 20–21.

  • Хвостенко Г. Дві долі, осяяні Кобзарем : у номерах журналу "Киевская старина" початку минулого століття довелося знайти кілька літературознавчих статей з підписом: "Е. Колтоновская". Виявилося, за цим прізвищем стоїть одна з яскравих сторінок хвилюючої теми "Шевченко і Сумщина" / Г. Хвостенко // Сумщина. – 2008. – № 28. – 8 березня. – С. 3.

  • Хвостенко Г. Земля, яку сходив Тарас... : Шевченкіана / Г. Хвостенко // Сумщина. – 2007. – № 26. – 8 березня. – С.2.

  • Шевченкіана в колекції Сумського та Лебединського художніх музеїв : до міжнародного шевченківського свята "В сім'ї вольній, новій..." : каталог / упоряд. : Г. В. Ареф'єва, С. І. Побожій, В. І. Кравченко. – Суми : Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1993. – 28 с.

  • Шевченко вместо Януковича : около 600 сумчан собрались 9 марта возле памятника Шевченко в Сумах, чтобы отметить юбилей украинского поэта // Данкор. – 2014. – № 11. – 12 марта. – С. А1, А2.

    Національна премія України імені Тараса Шевченка

    Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 20 травня 1961 року.

    Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

    Нагородження Національною премією провадиться Указом Президента України. Щорічно присуджуються до 5 Національних премій, але не більше однієї з кожного напряму:


    • література;

    • літературознавство та мистецтвознавство;

    • публіцистика та журналістика;

    • кінематографія;

    • музичне, театральне, концертно-виконавське, народне та декоративно-прикладне й образотворче мистецтво.

    На здобуття Національної премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані (випущені у світ) у завершеному вигляді упродовж останніх 5 років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії.

    Шевченківська премія може бути присуджена громадянину України, іноземцю, особі без громадянства.

    Премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя.

    Особі, удостоєній Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата Національної премії.

    Лауреатам Національної премії Комітетом з Національної премії України імені Тараса Шевченка виплачується грошова винагорода, розмір якої щороку визначає Президент України.

    Упродовж 1962–2013 років Шевченківською премією відзначено 601 особу і 10 колективів.



    Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар у галузі літератури і Платон Майборода – у галузі музики.

    1. Антоненко-Давидович Б. Д. Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки / Б. Д. Антоненко-Давидович. – К. : Вид-во гуманітарної літератури, 2005. – 559 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    2. Базилевський В. О. Вертеп : вибрані твори / В. О. Бази-левський. – К. : Криниця, 2004. – 608 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    3. Білик І. І. Яр : роман / І. І. Білик. – К. : Грамота, 2008. – 782 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    4. Воронько П. М. Повінь : вибрані твори / П. М. Воронько. – К. : Криниця, 2004. – 608 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    5. Вышеславский Л. Избранное : стихотворения. Проза / Л. Выше-славский. – К. : Этнос, 2008. – 634 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    6. Голобородько В. І. Летюче віконце : вибрані поезії / В.І. Голобо-родько. – К. : Укр. письменник, 2005. – 463 с. – (Бібліотека Шевчен-ківського комітету).

    7. Голота Л. В. Жіночий апокриф : вибрані твори / Л. В. Голота. – К. : Український письменник, 2012. – 560 с. – (Бібліотека Шевчен-ківського комітету).

    8. Гоян Я. П. Маестро : есе / Я. П. Гоян. – К. : Веселка, 2005. – 207 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    9. Гуцало Є. П. Пролетіли коні : оповідання та повісті / Є. П. Гуца-ло. – К. : Вид-во Гуманітарної літ-ри, 2008. – 384 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    10. Дімаров А. А. Біль і гнів : роман / А. А. Дімаров. – К. : Україна, 2004. – 928 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    11. Драч І. Ф. Берло: книга поезій / І. Ф. Драч. – К. : Грамота, 2007. – 912 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    12. Земляк В. С. Лебедина зграя : романи, оповідання / В.С. Зем-ляк. – К. : Криниця, 2005. – 720 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    13. Іваненко О. Д. Мої казки і мої дорогі вчителі : спогади, казки / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 2012. – 398 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    14. Калинець І. Поезії / І. Калинець. – К. : ЛА "Піраміда", 2008. – 603 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    15. Качуровський І. Променисті сильвети / І. Качуровський. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 766 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    16. Колесник С. П. Чи будемо пересівати волю : повісті, опові-дання, нариси / С. П. Колесник. – К. : Український письменник, 2012. – 678 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    17. Коломієць В. Р. Видива на дорозі : вибрані твори / В. Р. Коломі-єць. – К. : Дніпро, 2007. – 608 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    18. Кочур Г. Третє відлуння / Г. Кочур. – К. : Український письменник, 2008. – 669 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    19. Кримський С. Під сигнатурою Софії / С. Кримський. – К. : Києво-Могилянська акад., 2008. – 718 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету). 

    20. Лупій О. Вибрані твори / О. Лупій. – К. : Український письменник, 2008. – 688 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    21. Луценко Д. О. Усе любов'ю зміряне до дна : вибране / Д. О. Луценко. – К. : Криниця, 2005. – 608 с. – (Бібліотека Шевчен-ківського комітету).

    22. Мельниченко В. Ю. Тарас Шевченко в Москві / В. Ю. Мельни-ченко. – К. : Либідь, 2009. – 740 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    23. Мовчан П. Вибрані твори : поезія / П. Мовчан. – К. : Просвіта, 2008. – 536 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    24. Наливайко Д. Україна очима заходу / Д. Наливайко. – 2-ге вид., доп. – К. : Грамота, 2008. – 782 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    25. Олійник Б. І. Вибране : поезії, поеми / Б. І. Олійник. – К. : Етнос, 2009. – 640 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    26. Погрібний А. Поклик дужого чину : статті, портрети, силуети, наближення, публіцистика / А. Погрібний. – К. : Просвіта, 2009. – 680 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    27. Світличний І. О. З живучого племені Дон Кіхотів / І. О. Світличний, Н. О. Світлична. – К. : Грамота, 2008. – 813 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    28. Слабошпицький М. Ф. Поет із пекла : романи / М.Ф. Слабо-шпицький. – К. : Грамота, 2008. – 832 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    29. Слапчук В. Д. Вибрані поезії / В. Д. Слапчук. – К. : Ярославів Вал, 2012. – 496 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    30. Талалай Л. М. Вибране / Л. М. Талалай. – К. : Дніпро, 2004. – 448 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

    31. Терещенко А. К. Анатолій Солов’яненко. Творчий шлях / А. К. Терещенко. – К. : Либідь, 2009. – 352 с. – (Бібліотека Шевчен-ківського комітету).




    1. спізнав росу, чебрець, туман...": український поет з Польщі Остап Лапський став лауреатом Шевченківської премії // Українська культура. – 2007. – № 3. – С. 5.

    2. В. Янукович підписав указ про Шевченківські премії (список) // Літературна Україна. – 2011. – № 10. – 10 березня. – С. 2.

    3. Віктор Ющенко вручив Шевченківські премії 2007 року видатним діячам культури і мистецтв // Освіта України. – 2007. – № 19. – 13 березня. – С. 1.

    4. Грабовський С. Шевченківська премія : вища національна відзнака чи символ лояльності ? / С. Грабовський // Експрес. – 2007. – № 35. – 9–11 березня. – С. 17.

    5. Диб'як Н. На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Притча про павука. Віктор Мазаний. «Тінь павука» (Видавництво «Овід», 2006) / Н. Диб'як // Дзеркало тижня. – 2008. – № 5. – 9–15 лютого. – С. 19.

    6. Дмитренко Н. Шевченківський вибір : найпрестижнішу премію країни отримають літератори й музиканти / Н. Дмитренко // Україна молода. – 2011. – № 23. – 15 лютого. – С. 9.

    7. Донець Г. П. Державні премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка // Шевченківський словник. – К., 1976. – С. 188.

    8. Жежера В. Куди поділась публіцистика : стали відомі імена переможців третього туру цьогорічної Шевченківської премії / В. Жежера // Голос України. – 2014. – № 30. – 18 лютого. – С. 10.

    9. Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. – Суми : Собор, 2005. – Вип. 2. – 271 с.

    10. Кино : энциклопедический словарь. – М. : Советская энцикло-педия, 1986. – 640 с.

    11. Костюченко В. Національна премія України імені Тараса Шевченка / В. Костюченко // Літературна Україна. – 2012. – № 1. – 5 січня. – С. 3.

    12. Лауреатів Шевченківської премії визначено [2012 рік] // Сумщина. – 2012. – № 18. – 14 лютого. – С. 2.

    13. Лобус С. Шевченківська премія : державна чи народна ? / С. Лобус // Урядовий кур'єр. – 2007. – № 62. – 6 квітня. – С. 8–9.

    14. Лубкивский Р. На соискание национальной премии Украины имени Тараса Шевченко 2008 года в области литературы, искусства, публицистики и журналистики / Р. Лубкивский // Зеркало недели. – 2007. – № 50. – 29 декабря. – С. 19.

    15. Лубківський Р. "Ми повинні мати увінчаних Шевченківською премією талановитих майстрів і водначас свідомих свого покликання патріотів" / Р. Лубківський // Урядовий кур'єр. – 2006. – 10 березня. – С. 8.

    16. Мартиник Б. Кому Шевченківську премію ? / Б. Мартиник // Експрес. – 2007. – № 27. –23–24 лютого. – С. 3.

    17. Матвієнко М. У Каневі вручено Шевченківську премію / М. Матвієнко // Літературна Україна. – 2013. – № 11. – 14 березня. – С. 2.

    18. На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2011 року // Літературна Україна. – 2011. – № 1. – 6 січня. – С. 4.

    19. Наєнко М. "Грайте в міру почуттів Шевченка..." : огляд відзначених Шевченківською премією романів, повістей, новел (1962–2012) / М. Наєнко // Слово і час. – 2012. – № 10. – С. 57–76.

    20. Не вмирає душа наша. – К. : Україна, 2002. – 174 с.

    21. Ош Ю. "Під чорним тавром" : на здобуття Шевченківської премії [Книгу про Голодомор 1932-1933 років видав у 1993 році письменник із міста Лебедина Сумської області Борис Іванович Ткаченко. Вона має назву "Під чорним тавром"] / Ю. Ош // В двух словах. – 2009. – № 6. – 11 февраля. – С. А31.

    22. Поліщук Т. Шевченківський комітет оголосив переможців 2014 року : львів'яни, донеччани і киянка / Т. Поліщук // День. – 2014. – № 29. – 18 лютого. – С. 11.

    23. Протасова Г. У духовну скарбницю нації : Національна премія України імені Тараса Шевченка / Г. Протасова // Літературна Україна. – 2013. – № 42. – 31 жовтня. – С. 2.

    24. Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник / редкол. : В. П. Щербань, М. О. Соколов, Л. С. Латишева та ін. – Суми : АС-Медіа, 2003. – 624 c.

    25. Таран Л. Ще раз про Національну премію імені Тараса Шевчен-ка / Л. Таран // Українська культура. – 2008. – № 4. – С. 6–7.

    26. Шевченківська премія, або Національна премія України імені Тараса Шевченка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Т. 2. М (Маадай-Кара) – Я (Я-форма) / уклад. Ю. І. Ковалів. – К. : Академія, 2007. – С. 583–584.

    27. Шевченківську премію з літератури отримає Василь Шкляр : у своєму романі "Залишенець" ("Чорний Ворон") автор відтворив боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади в 1920 роках // Літературна Україна. – 2011. – № 7. – 17 лютого. – С. 1.

    28. Яремчук О. Чи стане Шевченківська премія більш відкритою до змін та модернізації ? / О. Яремчук // День. – 2014. – № 11. – 23 січня. – С. 11.

    Інтернет-ресурси

    1. Shevchenko's self portraits

    http://www.chass.utoronto.ca/~tarn/courses/429-sp.html

    Англомовна сторінка з автопортретами Тараса Шевченка. Розміщена на сервері департаменту слов'янської мови та літератури торонтського університета (Канада).



    1. The Shevchenko Scientific Society

    http://www.shevchenko.org/

    Англомовний вебсайт наукового товариства імені Шевченка в Нью-Йорку (США).




    1. The Taras Shevchenko Museum of Canada

    Веб-сайт музею Тараса Шевченка в Торонто (Канада).

    www.infoukes.com/shevchenkomuseum

    1. Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка

    www.t-shevchenko.name

    Цей проект від сучасних шевченкознавців допоможе надати вичерпну інформацію про Тараса Шевченка: тексти творів, листи, фотогалереї... Сайт оновлюється, є новини.



    1. Історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шев-ченка»

    www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua

    Територіальний і духовний центр України – Черкащина – поєднав села Моринці, Шевченкове, Будище, Вільшану у Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». У цих середньо-наддніпрянських селах із славною історією та могутнім духовним потенціалом пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. На території заповідника знаходиться 40 об’єктів та пам’яток культурної спадщини України.



    1. Кобзар Тараса Григоровича Шевченка

    http://oursong.narod.ru/kobzar/kobzar.html

    1. Музей-квартира Т. Г. Шевченка (м. Санкт-Петербург)

    www.museum.ru/M1780

    Меморіальна майстерня Т. Г. Шевченка (1814–1861 роки) відкрита в стінах академії. У цій майстерні Т. Г. Шевченко жив та працював після повернення з заслання з 1858 року і до своєї смерті.



    1. Національний музей Тараса Шевченка www.shevchenkomuseum.com.ua

    Національний музей Тараса Шевченка зберігає, вивчає та пропагує поетичну та мистецьку спадщину Генія українського народу. Кожен, хто завітає до музею, побачить прижиттєві видання «Кобзаря», картини, малюнки та офорти, особисті речі Тараса Шевченка, архівні матеріали та рідкісні фотографії, картини українських і російських художників ХІХ–ХХ століть, старовинні меблі.

    1. Памятники Тарасові Шевченку в різних країнах світу http://uanew.narod.ru/taras.htm

    2. Портал

    www.kobzar.info

    Це корисний інтернет-ресурс, де через призму Шевченківського віщого слова та на прикладі сторінок із його життя показано найвищу суть українського народу, у якій зібрано все – наша культура, мова, історія, звичаї та традиції; наша етика та естетика; національна філософія та духовність.



    1. Тарас Григорович Шевченко

    http://taras-shevchenko.in.ua/

    Цей сайт про великого українського пророка, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка. У ньому зібрана корисна інформаціїя про його творчість, вірші та проза, картини. Унікальний свого роду в інтернеті розділ сайта – музика та пісні на вірші Шевченка. Також є можливість переглянути художні та документальні фільми на тему Шевченка.



    1. Тарас Григорович Шевченко (1814–1861). Біографія, твори, статті

    http://tvory.net.ua/ukrainska_literatura/avtory/shevchenko.html

    1. Тарас Шевченко. Кобзар

    http://poetry.uazone.net/kobzar/

    Web-версія «Кобзаря» Тараса Григоровича Шевченка у бібліотеці української поезії.



    1. Шевченківська енциклопедія

    www.shevchcycl.kiev.ua

    Eлектронна версія «Шевченківської енциклопедії» у чотирьох томах, яка нині готується Інститутом літератури НАНУ за участю шевченкознавців України, діаспори та країн близького і далекого зарубіжжя. Проект виконується за підтримки фонду Відродження та Державного фонду фундаментальних досліджень. Сайт перебуває у стадії наповнення.



    1. Шевченківський національний заповідник

    http://shevchenko-museum.com.ua/

    1. Шевченко в Орську

    http://history.opck.org/Shevchenko.php

    Сторінка Тараса Григоровича Шевченка на російському сайті «Историческая страница Орска».



    Телешевченкіана

    1. Х/ф «Тарас Шевченко» (1951)

    http://1576.ua/video/6

    Поет і художник Тарас Шевченко, народившись у родині кріпака, усе ж зумів досягнути слави та стати людиною-символом української нації. У фільмі зображено життєві випробування Шевченка, його найближче оточення, ворогів та прихильників, царську діяльність Миколи І, період функціонування Кирило-Мефодіївського братства.



    1. Фільм-спектакль «Назар Стодоля» (1954)

    http://www.youtube.com/watch?v=WoEGnDZcFlE

    За однойменною драмою Тараса Шевченка. Чистота, щирість любові Галі та Назара розкривається в таємничо-казковій атмосфері різдвяної ночі.



    1. Х/ф «Сон» (1964)

    http://taras-shevchenko.in.ua/kino.html

    У фільмі відтворено один із періодів життя Т. Г. Шевченка – від дитячих років до заслання. Засобами кіномистецтва автори фільму викривають «святих отців» – поборників темряви і мракобісся. Шевченко у фільмі – це людина, яка приходить до висновку про облудність релігії.



    1. Х/Ф «Тарас Шевченко. Заповіт» (19921997)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/zapovit.html

    Навчально-художньо-просвітницький серіал (12 серій). Біографія життя і творчості Кобзаря. Це фільм про любов і ненависть, про пошуки щастя і кохання, про вічну жагу правди й справедливості. При створенні серіалу використано документальні матеріали, кадри кінокласики та ігрові епізоди.



    1. Х/ф «Поет і княжна» (1999)

    http://1576.ua/video/155

    Тарас Шевченко кохається з жінками, п’є горілку в компанії записних гультіпак, тобто поводиться як нормальна людина, що не вкладається в координати традиційних трактувань його життя як суцільної національно-визвольної боротьби. І водночас це драма Кохання з великої літери, Кохання, яке могло відбутися, повинне було відбутися, але не відбулося. Фільм створено за матеріалами навчального кіносеріалу «Тарас Шевченко. Заповіт».



    1. Х/ф «Братство» (2005)

    http://1576.ua/video/168

    Дії фільму обертаються навколо постаті Т. Г. Шев-ченка. Відображено одні з найбільш ключових моментів життя письменника: діяльність у Кирило-Мефодіївському братстві, кохання до княжни Репніної та арешт.



    1. Д/ф «Розповіді про Шевченка» (1963)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/shevchenko1.html

    До 200-річчя з дня народження Кобзаря – документальний фільм із найцікавіших архівів Першого національного телеканалу!



    1. Д/ф «Мій Шевченко» (2001)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/mii_shevchenko.html

    Спецпроект Юрія Макарова «Мій Шевченко» – 4-серійний фільм, присвячений життю Великого Кобзаря. Поруч із загальнопоширеними відомостями у проекті розкриваються невідомі деталі з біографії автора, що дає цілісне уявлення про життя та особистість Тараса Шевченка – не символ і параграф із підручника, а живу людину.



    1. Д/ф «Художник Т. Шевченко» (2006)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/hudozhnyk_t_shevchenko.html

    Тарас Григорович Шевченко – український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист – духовний батько українського народу.



    1. Д/ф «Великі Українці – Тарас Шевченко» (2008)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/velyki_ukraintsi.html

    Автори документального фільму намагалися не говорити про те, що й так відомо, – про талант Тараса Григоровича, про його нелегку долю кріпака. Вони акцентували увагу на людських якостях Шевченка, розповідаючи про нього як про живу людину, яка мала як сильні, так і слабкі сторони. У фільмі йдеться й про невпоряджене особисте життя поета, і про його пристрасть до чужих жінок, і про «особливе» ставлення до релігії та Бога.



    1. Д/ф «Обличчя української історії. Тарас Шевченко» (2010)

    http://videoscope.cc/101696-oblichchja-ukrajinskoji-istoriji-taras.html

    Україна – це особистості, які формують обличчя її історії. Усього 47 років прожив Тарас Шевченко. Серед них 24 перебував у кріпацтві, 10 – на засланнях, практично всі інші – під жандармським наглядом. Проте все, що зробив Великий Кобзар назавжди залишає його серед живих, утверджує як геніального нашого сучасника і далекоглядного пророка.



    1. Д/ф «Тарас Шевченко» (2013)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/shevchenko200.html

    Документальний фільм-трилогія «Тарас Шевченко» складається із трьох серій – «Віра», «Поступ» та «Воскресіння». Фільм присвячено 200-річчю від дня народження Т. Шевченка.



    1. Д/ф «Шевченко Т. Г. 200 «Вiчний як народ»

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/shevchenko.html

    1. Д/ф «Таємниці генія Шевченка» (2014)

    http://taras-shevchenko.in.ua/film/shevchenko-taemnytsi.html

    Фільм присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Усі парадокси, усі таємниці, кохання та нащадки. Ми багато чули і читали про знаменитого Кобзаря, але в історії життя улюбленого автора лишилося іще багато невідомого.



    1. Д/ф «Ген свободи» (до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка) (2014)

    http://1tv.com.ua/uk/video/program/documentary/2013/12/17/7736

    Документальний фільм присвячено маловідомим сторінкам життя Тараса Шевченка. Його автори розмірковують над тим, що спонукає інші народи світу досі ставити пам’ятники Великому Кобзареві, адже на сьогодні у світі налічується не менше 1,100 пам’ятників Тарасу Шевченку.



    Додаток А

    «Заповіт» Т. Шевченка мовами світу

    Українською мовою



    ЗАПОВІТ

    Як умру, то поховайте

    Мене на могилі

    Серед степу широкого

    На Вкраїні милій,

    Щоб лани широкополі,

    І Дніпро, і кручі

    Було видно, було чути,

    Як реве ревучий.

    Як понесе з України

    У синєє море

    Кров ворожу... отоді я

    І лани і гори –

    Все покину, і полину

    До самого Бога

    Молитися... а до того

    Я не знаю Бога.

    Поховайте та вставайте,

    Кайдани порвіте

    І вражою злою кров’ю

    Волю окропіте.

    І мене в сем’ї великій,

    В сем’ї вольній, новій,

    Не забудьте пом’янути

    Незлим тихим словом.

    Російською мовою



    ЗАВЕЩАНИЕ

    Как умру, похороните

    На Украйне милой,

    Посреди широкой степи

    Выройте могилу,

    Чтоб лежать мне на кургане,

    Над рекой могучей,

    Чтобы слышать, как бушует

    Старый Днепр под кручей.

    И когда с полей Украйны

    Кровь врагов постылых

    Понесет он, вот тогда я

    Встану из могилы,

    Подымусь я и достигну

    Божьего порога,

    Помолюся… а покуда

    Я не знаю Бога.

    Схороните и вставайте,

    Цепи разорвите,

    Злою вражескою кровью

    Волю окропите.

    И меня в семье великой,

    В семье вольной, новой,

    Не забудьте помяните

    Добрым тихим словом.

    Переклав О. Твардовський

    Англійською мовою

    MY TESTAMENT

    When I die, let me be buried

    In my beloved Ukraine,

    My tomb upon a grave-mound high,

    Amid the wide-spread plain,

    That the fields, the steppe unbounded,

    The Dnieper’s plunging shore

    My eye could see, my ear could hear

    The mighty river roar,

    When from Ukraine the Dnieper bears

    Into the deep blue sea

    The blood of foes, then will I leave

    These hills and fertile fields,

    I’ll leave them all behind and fly

    To the abode of God

    To sing His praise, but till that day

    I nothing know of God.

    Oh, bury me, then rise ye up

    And break your heavy chains,

    And water with the tyrants blood

    The freedom you have gained.

    And in the great new family,

    The family of the free,

    With softly-spoken kindly word

    Remember also me.

    Переклав Джон Вір

    Казахською мовою

    Өсиет

    Көміндер мені өлген соң,

    Сүйікті туған елімде.

    Қазылсын қабырым кең байтақ

    Украинамның жерінде.

    Жатайын биік қорғанда

    Кеудемді кернеп жалыным.

    Жатайын тыңдап күдіретті

    Днепрдің сарынын.

    Ақса қаны дұшпанның

    Украиннан езілген.

    Ағызса оны Днепр

    Қосылса көк теңізбен,

    Тастап сонда қабырымды

    Тэңірге ұшам табынам.

    Оған дейін мен оны

    Ешқашанда таныман!

    Аттаныңдар көмгесін,

    Үзіндер бұғау темірді!

    Жау қанымен сұғарып,

    Көгертіңдер өмірді!

    Мені де, Ұлы Отанды,

    Жаңа ел үлкен өлкеде.

    Ескеріңдер үмытпай,

    Шапағатпен әр кезде!

    Переклав А. Тажибаєв

    Польською мовою

    TESTAMENT

    Kiędy umrę, na wysokiej

    Schowajcie mogilę

    Mnie, wśród stepu szerokiego

    W Ukrainie miłej:

    Żeby łany płaskoskrzydłe

    I Dniepr, i urwiska

    Widać było, słychać było,

    Jak się rączy ciska.

    A gdy spłuczę z Ukrainy

    Do sinego morza

    Wrażą krew, to wtedy rzucę

    Góry i bezdroża

    Wszystko rzucę i powrócę

    Do samego Boga

    Z modlitwami! Ale przedtem

    Nie uznam ja Boga!

    Pochowajcie, zanim sami

    Kajdany zerwiecie

    I posoką złą i wrażą

    Wolność obmyjecie.

    A mnie zaś w rodzinie waszej

    Mocnej, świeżej, nowej

    Przypomnijcie, wspominając

    Łagodnymi słowy.

    Переклав Л. Пастернак

    Французькою мовою

    LА TESTAMENT

    Quand je mourrai, enterrez-moi

    Au milieu de nos plaines,

    Sur un tertre au milieu des steppes

    De ma si douce Ukraine,

    Pour que je voie les champs immenses,

    Les rives escarpes,

    Que je puisse entendre le Dniepr

    Mugir a mon cote.

    Quand le fleuve, loin de l'Ukraine,

    Dans la mer bleue profonde

    Versera le sang ennemi,

    Je quitterai ce monde,

    Champs et collines... Volerai

    Au royaume de Dieu

    Pour prier... Mais en attendant,

    Je ne connais pas Dieu.

    Enterrez-moi et dressez-vous,

    Brisez les fers maudits,

    Arrosez votre liberte

    Du sang de l'ennemi!

    Et que dans la grande famille,

    Dlivree de ses chaines,

    Avec des mots doux et paisibles

    De moi l'on se souvienne.

    Переклав А. Абріль



    Додаток Б

    Лауреати Національної премії імені Т. Г. Шевченка Сумщини

    У галузі літератури:

    Новиченко Леонід Миколайович (народився в с. Русанівка Липоводолинського району) – літературознавець; удостоєний Шевченківської премії у 1968 році за збірку літературно-критичних нарисів і портретів «Не ілюстрація – відкриття».

    Воронько Платон Микитович (народився в с. Чернеччина Охтирського району) – визначний український поет; нагороджений у 1972 році за книгу поезій «Повінь».

    Білоус Дмитро Григорович (народився в с. Курмани Недригайлівського району) – поет, перекладач; у 1990 році одержав премію за збірку «Диво калинове» та її своєрідне продовження – збірку «Чари барвінкові».

    Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (народився в с. Засулля Роменського району) – письменник; у 1992 році (посмертно) став лауреатом премії за збірку художньої прози «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки».

    Багряний Іван (народився в м. Охтирка) – письменник, художник, громадсько-політичний діяч; у 1992 році (посмертно) відзначений високою нагородою за романи «Тигролови» та «Сад Гетсиманський».

    У галузі театрального мистецтва:

    Мокренко Анатолій Юрійович (уродженець с. Терни Недригайлівського району) – співак, професор Національної музичної академії; одержав премію у 1979 році за театрально-концертну діяльність 1977–1978 років.

    Роговцева Ада Миколаївна (народилася в м. Глухові) – народна артистка, удостоєна премії у 1981 році за виконання ролей: Раневської («Вишневий сад» А. Чехова), Лесі Українки («Надеяться» Ю. Щербака), Надії («Хазяйка» М. Гараєвої) на сцені Київського державного академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки.

    Реус Валентин Миколайович (уродженець с. Кам’янецьке Тростянецького району) – співак вокального квартету «Явір»; у 1985 році відзначений премією за концертні програми 1982–1984 років.

    Мельник Михайло Васильович (народився в с. Беєве-Комуна Липоводолинського району) – театральний режисер, актор, сценарист, музредактор, музикант, засновник і художній керівник першого українського театру одного актора «Крик», заслужений артист України; лауреат Шевченківської премії 2007 року.

    Богданович Олексій Володимирович (народився в с. Береза Глухівського району) – актор театру і кіно; відзначений у 1996 році за серіали телевізійних художніх фільмів «Пастка» і «Злочин з багатьма невідомими» студії «Укртелефільм».

    У галузі образотворчого мистецтва:

    Бут Микола Якович (народився в с. Погожа Криниця Роменського району) – художник, графік; нагороджений у 1979 році за діаграму «Битва за Дніпро».

    Лушпа Михайло Панасович (звання «Почесний громадянин міста Суми»), удостоєний Шевченківської премії у 1981 році як керівник авторського проекту Сумського державного театру драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна.

    Товстуха Леонід Самойлович (уродженець с. Горлівка Ямпільського району) – художник декоративно-ужиткового мистецтва; лауреат Шевченківської премії у 1986 році за високохудожнє використання народних традицій у творах декоративно-прикладного мистецтва.

    Козловський Микола Федорович (уродженець м. Сум) – фотохудожник, автор понад 30 фотоальбомів; у 1986 році одержав високу нагороду за серію фотоальбомів про місто Київ.

    Стороженко Микола Андрійович (народився в с. В’язове Конотопського району) – живописець, графік; премійований у 1988 році за ілюстрації до книжок М. Коцюбинського, П. Мирного, І. Франка, до збірок казок народів світу.

    Зарецький Віктор Іванович (уродженець м. Білопілля) – художник; у 1994 році (посмертно) удостоєний премії за картини останніх років: «Солдатка», «Літо», «Дерево (Витоки мистецтва)», «Ой, кум до куми залицявся», «Весняні клопоти».

    Литовченко Іван Семенович (народився в с. Бугрувате Охтирського району) – художник-монументаліст; нагороджений у 1998 році (посмертно) за гобелен-триптих «Витоки слов’янської писемності».

    Додаток В

    Видатні люди про Кобзаря

    «Як? Чому Шевченко? Чому таку талановиту англійку, яка б могла досягнути успіху та й кращого зарібку в іншій формі занять, цікавить Україна? – з недовірою… запитували Віру Річ… українці. Бо лише українці, – за словами самої перекладачки, – які без сумніву є надто скромними щодо свого національного поета, продовжують запитувати. Це було в Хайфі, – згадувала вона, – старший офіцер органів безпеки проводив зі мною процедуру формального інтерв’ю. У ході розмови виявилося, що я трохи знаю українську мову. Але чому, – запитав він, – чому ви вивчили українську? Для того, щоб перекласти Шевченка, – відповіла я. На тому інтерв’ю завершилось. І коли його секретарка принесла тістечка і чай, ми заходилися співати, як брат і сестра після довгої розлуки, «Реве та стогне…», «Думи мої…», «Гетьмани, гетьмани…», «Тече вода…» та ще щось, що могли згадати! Офіцер безпеки Ізраїлю, який народився в Німеччині, більше не запитував. Ані шведський митник, який побачив «Кобзар» у моїй торбі. Лише українці продовжують питати…».



    Віра Річ, перекладач, літературознавець (Англія)
    «Я – американський художник і американець плоттю і кров’ю, але те, що я бачив з творів Шевченка-художника, і те, що я знаю про нього як про поета, викликає найглибші почуття щирого захоплення його талантом і творчістю. Я пишаюся цими творами, немовби я сам українець. Ваш Шевченко – це мій Шевченко. Я люблю і ціную Шевченка».

    Рокуелл Кент, художник і письменник (США)
    «Слово Шевченка возвеличує, облагороджує, формує наші душі... Безперечно, пророча місія Шевченка триває і нині, і він обходить «моря і землі», своїм божественним словом кличе людей до добра та справедливості...».

    Нафі Джусойти, письменник (Осетія)

    «До того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуть різними мовами».



    Назим Хікмет, поет (Турція)
    «За глибиною істинно людського почуття, досконалістю слова Тарас Шевченко є не лише великим поетом України, а й одним із найбільших європейських поетів».

    Вольфанго Джусті, професор Рижського університету (Латвія)
    «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові світи й вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

    Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду...

    Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

    Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонах людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

    Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

    Іван Франко, український письменник-мислитель (Україна)
    «Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником».

    Акакій Церетелі, поет (Грузія)
    «Тарас Шевченко – це символ не лише країни, але й всіх, хто бореться за свою гідність будь-де у світі. Тарас Шевченко був рабом, що возлюбив свободу і виборов її. Вірші Шевченка завжди залишаються щирим виявом українського єства, виявом страждань і відваги його народу. Його поезія створювалась на мотивах, що дорогі не лише Україні, а й усьому людству. Коли Шевченко оспівує родючі українські землі, він славить красу всієї планети. Коли говорить про важку працю і бідність українських селян, він думає про трударів усього світу, коли ж милувався тими, хто дорогий його серцю, ми уявляємо людей, яких любимо...».

    Мартін Брайан Малруні, прем’єр-міністр (Канади)
    «Процес матеріалізації Шевченкової поезії потужньо триває, і тільки коли він закінчиться власною державою, ми зможемо сказати, що сучасність доросла до Шевченка.

    До того часу Шевченко зажди буде силою, що змушуватиме рости».



    Євген Маланюк, поет (Україна)

    «Двісті років ми йдемо від Шевченка. Двісті років. Нам стає снаги. Нам стає здоров’я. Нам стає слів. Йдемо. Не зупиняємось. Сліпці. І тільки Шевченко, Дух Шевченка, Слово Шевченка, Животворяща правда Шевченка відкриває окремим з нас очі...».



    Євген Баран, літературний критик (Україна)

    «Розповідаючи про життя Шевченка, ми переконані, що один спогад про подібних людей здатний звеличити і облагородити нашу душу… Без таких людей давним-давно зачерствіло б людське серце і засохла б нива життя».



    Павло Грабовський, поет (Україна)

    «Пройдуть віки, одшумлять класові битви, забудуться війни, а Шевченко, син гіркого й суворого віку, залишиться в певному розумінні прекрасного людською нормою і зразком для поколінь…».



    Віктор Острогорський, літератор (Росія)

    Додаток Г

    Афоризми, крилаті вирази Т. Г. Шевченка

    І на оновленій землі

    Врага не буде, супостата,

    А буде син, і буде мати,

    І будуть люде на землі.

    Тарас Шевченко «І Архімед, І Галілей»
    Байстрюки Єкатерини Сараною сіли.
    Встане Україна.

    І розвіє тьму неволі.



    Тарас Шевченко «Великий льох»
    І ми не ми, і я не я.
    І на Січі мудрий німець

    Картопельку садить.


    І оживе добра слава,

    Слава України.


    І премудрих немудрі одурять.
    І чужому научайтесь,

    Й свого не цурайтесь.


    І хилитесь, як і хилились!

    І знову шкуру дрете

    З братів незрящих, гречкосіїв.
    А своєї дастьбі...
    Бо хто матір забуває, того Бог карає.
    В своїй хаті своя й правда,

    І сила, і воля.


    Гірше ляха свої діти

    її розпинають.


    Грязь Москви.
    Дастьбі...Колись будем

    По-своєму глаголать.


    Доборолась Україна

    До самого краю.


    Заговорять і Дніпро, і гори!

    І потече сторіками кров у синє море.


    Кайданами міняються,

    правдою торгують.


    Не минайте ані титли,

    Ніже тії коми.



    Тарас Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
    І повіє огонь новий

    З Холодного Яру.


    Брешеш, людоморе!

    Тарас Шевченко «Холодний Яр»
    В раї пекло розвели.

    Тарас Шевченко «Якби ви знали паничі...»

    А братія мовчить собі.

    Витріщивши очі!
    Доканала вдову сиротину.
    Московська блекота

    Тарас Шевченко «Сон»
    А всім нам вкупі на землі

    Єдиномисліє подай

    І братолюбіє пошли.

    Тарас Шевченко «Молитва»
    Аж страх погано

    У тім хорошому селі.



    Тарас Шевченко «І виріс я на чужині»
    А розумне ваше слово

    Брехнею підбите.


    Аж до моря запорожці

    Степ широкий вкрили.


    Гомоніла Україна.

    Тарас Шевченко «Гайдамаки»
    Апостол правди і науки.

    Тарас Шевченко «І день іде, і ніч іде...»
    Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями.

    Тарас Шевченко «Катерина»
    Збудить хиренну волю

    Тарас Шевченко «Я не нездужаю, нівроку...»

    За що ж ми різались з ордами?

    За що скородили списами Московські ребра??!

    Тарас Шевченко «Чигирине, Чигирине...»
    За шмат гнилої ковбаси.

    Тарас Шевченко «П. С.»
    А ми дивились та мовчали

    Та мовчки чухали чуби.

    Німії, подлії раби!
    Коли

    Ми діждемося Вашінгтона?


    Найшовсь-таки один козак

    Із міліона свинопасів.



    Тарас Шевченко «Юродивий»
    Бандуристе, орле сизий!

    Тарас Шевченко «Н. Маркевичу»
    Блаженний муж на лукаву

    Не вступає раду.


    Діла добрих оновляться.

    Діла злих загинуть.



    Тарас Шевченко «Давидові псалми»
    Всі оглухли похилились

    В кайданах... байдуже.


    За честь, славу, за братерство,

    За волю Вкраїни.



    Тарас Шевченко «Гоголю»

    Ми не лукавили з тобою,

    Ми просто йшли; у нас нема

    Зерна неправди за собою.



    Тарас Шевченко «Доля»
    Будеш, батьку, панувати,

    Поки живуть люди...



    Тарас Шевченко «На вічну пам’ять Котляревському»
    Бодай те лихо не верталось.
    На нашій – не своїй землі.

    Тарас Шевченко «В казематі»
    В сімї вольній, новій.
    Вражою злою кров'ю

    Волю окропіте.


    Кайдани порвіте.
    Не забудьте пом’янути

    Незлим тихим словом.



    Тарас Шевченко «Заповіт»
    Возвеличу малих отих рабів німих!
    На сторожі коло їх поставлю слово.

    Тарас Шевченко «Подражаніє 11 псалму»
    Все упованіє моє

    На тебе, Мати, возлагаю.



    Тарас Шевченко «Марія»
    Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!
    Ви любите на братові

    Шкуру, а не душу!


    За вас правда, за вас слава

    І воля святая!


    Запить з московської чаші московську отруту!
    На всіх язиках все мовчить.
    Не вмирає душа наша.
    Не за Україну,

    А за її ката довелось пролить

    Кров добру, не чорну.

    Тарас Шевченко «Кавказ»
    За що тебе сплюндровано,

    За що, мамо, гинеш?


    Начетверо розкопана.

    Розрита могила.



    Тарас Шевченко «Розрита могила»
    Ніхто не гавкне, не лайне

    Неначе й не було мене.



    Тарас Шевченко «Хіба самому написать...»
    Наша дума, наша пісня

    Не вмре, не загине.



    Тарас Шевченко «До Основ’яненка»

    Додаток Д

    Карта подорожей Т. Г. Шевченка Сумщиною

    Зміст


    Зміст 120

    Бібліографічне видання



    Безсмертний дух нації

    до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка

    Рекомендаційний покажчик



    Укладач О. В. Бондар

    Відповідальний за випуск Т. В. Слабко

    Відповідальні реактори: Н. А. Гавриленко, С. М. Симоненко

    Комп'ютерне верстання О. В. Бондар




    Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 6,51. Обл.-вид. арк. 5,91. Тираж 4 пр. Зам. №

    Видавець і виготовлювач

    Сумський державний університет,

    вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

    Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.





  • 1   2   3   4   5   6   7


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка