Сутність та структура професійної компетенції вчителя з проблеми формування у школярів ставлення до навчальної діяльності



Скачати 74.43 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір74.43 Kb.
СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ВЧИТЕЛЯ З ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Компетентність – це форма виконання педагогом своєї діяльності, яка обумовлена глибокими знаннями явищ, об’єктів і предметів, які він перетворює, як досконале володіння змістом своєї праці. Це відповідність праці професійно важливим якостям учителя.

Предмет праці вчителя (учень) є фундаментом його професійної компетентності (соціально-економічні, психологічні, педагогічні та спеціальні знання про дитину). А чітке виконання комунікативної, діагностичної, організаційно-методичної, конструктивної, формуючої, прогностичної, стимулюючо-регулюючої та аналітичної функцій виступає операційно-технологічними засадами професійної компетентності вчителя.

Сутність поняття “професійна компетентність” зумовлює її структуру. Так, В.Крижко та Є.Павлютенков пропонують визначити структуру професійної компетентності за трьома сферами, кожна з яких має певні рівні професійної майстерності. Перша – операційно-технологічна: знання, вміння та навички педагога, професійно важливі якості. Друга – мотиваційна сфера: духовний світ особистості – потреби, професійні орієнтації та мотиви діяльності. Третя сфера – рефлексивна, яка відтворює уявлення педагога про себе, власні якості й результати діяльності; самооцінка, яка формує навички самоаналізу власної діяльності.

На засадах аналізу й оцінки ефективності уроку висвітлюється структура професійної компетентності вчителя за п’ятьма чинниками . Перший – організаторська діяльність учителя; другий – його особистісні якості (вміння створювати позитивний психологічний клімат на уроці, виявляти до учнів доброзичливість та розумну вимогливість); третій – навчальна діяльність (реалізація основних принципів навчання, оптимальність вибору способів і засобів, ступінь досягнення головної дидактичної мети уроку); четвертий чинник – виховна діяльність педагога (дотримання принципів виховання, зв’язок виховання та навчання з життям); п’ятий – керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів на засадах диференційованого підходу (реалізація принципу розвивального навчання, активність та зацікавленість учнів навчально-пізнавальною діяльністю на уроці).

Враховуючи вищезазначене, нами були вироблені такі теоретичні підходи до професійно-педагогічної компетенції вчителів з формування ціннісного ставлення учнів до навчальної діяльності:

– професійно-педагогічна компетенція є складовою частиною професійної компетентності вчителів;

– компетентність у психолого-педагогічній літературі розглядається як особистісні новоутворення, певний якісний етап на шляху до професійної майстерності: єдність знань, умінь, навичок, потреб, інтересів, потягів, самоусвідомлення, рівень професійної майстерності, якісна характеристика ступеня оволодіння особистістю своєю професійною діяльністю.

Професійна компетентність передбачає усвідомлення особистістю своїх потягів до діяльності – потреб та інтересів, прагнень і ціннісних орієнтацій, мотивів діяльності, уявлень про свої соціальні ролі; самооцінку особистісних властивостей та якостей як майбутнього спеціаліста – професійних знань, умінь і навичок, професійно-важливих якостей, регулювання власного професійного становлення.

Професійна компетентність охоплює всі сфери особистості (мотиваційну, операційно-технічну, самоусвідомлення), формується в активній діяльності, є проміжним етапом на шляху до професійної майстерності, тому виділені сфери діяльності педагогів і є критеріями професійного становлення особистості в системі шкільної освіти. Від рівня її сформованості залежить педагогічна майстерність педагогів. Ці критерії означають, що повноцінна педагогічна діяльність складається з трьох компонентів: мотиваційного, операційно-виконавчого та рефлексивно-оцінного.

Професійно-педагогічна компетенція має ті ж самі ознаки та характеристики, як і компетентність та педагогічна майстерність. Вона охоплює три сфери: операційно-технологічну, мотиваційну, рефлексивну. Операційно-технологічна сфера має дві підсфери – знання та практичні вміння й навички.

У кожної сфери та підсфери є свої показники. Сферу операційно-технологічну ми класифікували за такими спрямуваннями діяльності вчителя початкових класів:

1) фахова психолого-педагогічна підготовка вчителя (знання, вміння та навички);

2) науково-методична підготовка вчителя (науково-методичні знання, вміння та навички);

3) суспільно-культурологічна підготовка.

Мотиваційну сферу склали показники професійних якостей та особистісних рис педагога, його емоцій, почуттів, інтересів.

Рефлексивна сфера була наповнена показниками щодо уявлень педагога про себе, про особистісні професійні якості, результати діяльності.

Отже, наводимо компоненти та показники професійно-педагогічної компетенції вчителів із формування ціннісного ставлення учнів до навчальної діяльності.

І. Операційно-технологічна сфера.

1.1. Фахова психолого-педагогічна підготовка вчителя.

Знання: психолого-педагогічних засад сутності формування ціннісного ставлення учнів до навчальної діяльності; основних положень про загальнолюдські цінності в освіті; положень нормативно-правових документів про освіту; умов і шляхів формування ціннісного ставлення учнів до навчальної діяльності (створення навчально-розвивального середовища, вдосконалення процесу навчання дітей на уроках і поза уроками; встановлення наступності та перспективності в роботі школи та дошкільного навчального закладу); технології формування в учнів ціннісного ставлення до навчальної діяльності.

Уміння: планування роботи щодо формування ціннісного ставлення до навчальної діяльності та прогнозування кінцевого результату; створення навчально-матеріального розвивального середовища: санітарно-гігієнічних умов у класі (провітрювання приміщення, дотримання світлового режиму, рухового режиму між уроками та на уроці); психологічного мікроклімату; відбору змісту уроку, доцільних форм і засобів педагогічної діяльності; врахування в навчанні особливостей розвитку пізнавальних процесів учнів та їхніх рівнів; забезпечення індивідуального та диференційованого підходу до молодших учнів; використання різних форм співпраці з дітьми в навчанні та вихованні; нестандартної організації процесу навчання: використання розвивальних ігор, гумору, малих фольклорних форм; володіння нормами оцінювання навчальних досягнень учнів; формування в дітей навичок рухової діяльності (письмо, малювання, ліплення, аплікація, фізичні вправи тощо); розвитку в дітей мотиваційного, когнітивного та операційного компонентів процесу учіння, оцінної діяльності учнів.

1.2. Науково-методична підготовка вчителя.

Знання: філософських положень про духовні, пізнавальні цінності особистості, про ціннісне ставлення особистості до процесу пізнання; концептуальних положень теорії формування ціннісного ставлення до навчальної діяльності в учнів початкових класів школи-комплексу; теоретичних узагальнень та висновків щодо формування ціннісного ставлення до навчальної діяльності в учнів школи-комплексу естетичного виховання; методичного забезпечення уроку та позаурочної діяльності дітей, де формується ціннісне ставлення школярів до навчальної діяльності.

Уміння: трансформувати науково-методичні знання в практичну педагогічну діяльність; добирати ефективні методи навчання та виховання учнів; володіння методикою формування в учнів ціннісного ставлення до навчальної діяльності; вчити учнів слухати, бачити, відчувати, уявляти; організовувати пошукову діяльність.

1.3. Суспільно-культурологічна підготовка вчителя:

Знання: впливу педагогічної діяльності вчителя під час організації навчально-виховного процесу на формування в учнів ціннісного ставлення до навчальної діяльності; основ психолого-педагогічної культури вчителя (педагогічний такт, педагогічна інтелігентність); основ духовної спадщини в суспільстві.

Уміння: позитивного ставлення до дітей незалежно від результатів виконання ними навчальних завдань; врахування в навчанні особливостей розвитку пізнавальних процесів учнів та їхні рівнів; використання в навчально-виховному процесі духовної спадщини суспільства з метою формування в учнів ціннісного ставлення до навчальної діяльності.

ІІ. Мотиваційна сфера вчителя, його професійні та особистісні якості.

2.1. Психологічна готовність до задоволення пізнавальних потреб та інтересів дітей.

2.2. Створення мотивації до навчальної діяльності шляхом стимулювання емоцій, почуттів дітей.

2.3. Формування в учнів такої пізнавальної цінності, як знання.

2.4. Психологічна спостережливість, яка є здатністю помічати емоційний стан учнів, їхній настрій, бажання, особливості сприймання, пам’яті, мислення, рівень розуміння навчального матеріалу.

2.5. Володіння прийомами підготовки психічного стану дітей з метою упередження страху молодшого учня перед навчальною діяльністю.

2.6. Володіння стійкою пам’яттю, пильною увагою, багатою уявою під час формування в учнів ціннісного ставлення до навчальної діяльності.

2.7. Почуття любові до дітей, воля.

2.8. Ініціативність, дисциплінованість, самовладання, активність і творчість.

ІІІ. Рефлексивна сфера.

3.1. Адекватний самоаналіз учителем власних знань та умінь у психолого-педагогічній, науково-методичній і суспільно-культурологічній підготовці.

3.2. Самоаналіз учителем власної мотиваційної сфери.

3.3. Самоаналіз учителем особистих якостей.

Саме така структура професійної компетенції вчителя (форма виконання ним своєї педагогічної діяльності, його особистісні якості) матиме вплив на рівень сформованості в молодших школярів ціннісного ставлення до навчальної діяльності



Кількість

Учителів


Рік

Технологічна готовність

(max 24 б)



Науково-теоретична підготовка

(max 30 б)



Методична підготовка

(max 30 б)



Психолого-педагогічна підготовка

(max 30 б)






15

19

19,6

20




19

25

24

26



Стан мотиваційних умінь (max 30 б)

Стан навчально-матеріального забезпечення

(max 30)



Підвищення професійної майстерності

(max 30 б)



Стан результативності методдіяльності

(max 30 б)



20

13

18

15

24

21

23

26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка