Свято святої Меланки. Щедрий вечір зміст



Скачати 173.88 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір173.88 Kb.
Свято святої Меланки. Щедрий вечір


ЗМІСТ

Стор.


  1. Історія свята…… ………………………………………………………..................2

  2. Міф про Меланку……..……………………………………………………………3

  3. Святкування Маланки..……………………………………………………………4

  4. Щедрий вечір………………………………………………………………………5

  5. Вірування та ворожіння……………………………………………………………5

  6. Народні прикмети………………………………………………………………….6

7. Сценарій …………………………………………………………………................7

8. Методичні рекомендації до проведення заходів…………………………………12

8.1. оформлення експозицій книжково-журнальних виставок...……………….12

8.2. проведення бесіди для учнів старших класів …………................................12

8.3. проведенн бесід для учнів молодших класів ……………………………….12

9. Бібліографія…………………………………………………………………………12

9.1. Цікаві інтернет- ресурси……………………………………………..………….12

9.2. Список рекомендованої літератури…………………………………………….13

10. Ключові слова…………………………………………………………..…...........14

1.Історія свята
Щедрий вечір (Маланка, Маланія, Васильєв вечір) — вечір 13 січня напередодні Старого Нового року.

Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії  (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У навечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік.

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий. В Україні переддень Нового року й називали Щедрим вечором, вітальників, що ходили з поздоровленнями, — щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками. Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебувають в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розповідати Богові про те, як господар її утримує та годує. Тоді як Святвечір був дякою за минулорічний урожай, то 13 січня, встелена збіжжям та сіном долівка, мала символізувати Щедрому богові багаті хлібні ниви та луки, які від нього очікуватимуть в Новому році. 13 січня також називали Меланки або Маланки (за християнським календарем Меланії - знатної римлянки V ст., яка будувала церкви, згодом стала черницею й молитвами творила чудеса). Етнологи твердять, що Маланка - найдавніше українське свято, яке має глибоке прадавнє коріння та супроводжувалося цікавим театралізованим дійством.

Господар брав під пахву дідуха, який стояв на покуті протягом свят — від Святвечора до Водохреща, тричі обходив з ним усе обійстя, навідувався у всі господарські будівлі: до хліва і стайні, клуні й комори тощо. Це, за народними уявленнями, мало сприяти наступному врожаєві, добрій плодючості птиці й худоби та прибутку в господарстві.



Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: печеня, смажене м'ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. Щодо специфіки страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів - вареники чи, як вони кажуть, «пироги».

Цікавим був ритуал залякування садових дерев. Якщо яблуня, груша, слива чи інше дерево не родило протягом кількох років, господар брав сокиру, постукував обухом по стовбуру і тричі промовляв: «Уродиш — не зрубаю, а не вродиш — зрубаю!». Дерево, злякавшись, повинно було влітку рясно вродити. Бувало, що просто підходили до дерева і просили: «Роди, Боже, так рясно, як на небі зорі, і так красно, як у небі ясно!» Якщо ж усі дерева були родючі, тоді хазяїн просто брав солом’яні перевесла і перев’язував ними стовбури, щоб гусінь не чіплялася. Солому не знімали до весни, і вона справді захищала дерева від плодожерки. Щоб позбутися на наступний рік бур’янів, рослинних хвороб, гусені, медведки, хробаків тощо, тричі оббігали навколо клуні чи току, садка. Бігти слід було босоніж, тому це охоче, зі сміхом, робили хлопчики-підлітки, після чого вилазили грітися на піч. Щоб не зубожіти в наступному році, заборонялося ходити до когось за позичкою. В жодному разі не позичали нічого жінки, бо вони могли «забрати достаток із господарства, де брали позичку». Якщо вже була конечна потреба щось попросити, то посилали малого хлопця.

Вечеряли рано, щоб потім прийняти щедрувальників. А вже після цього на селі панувала тиша — до ранку, до появи посівальників, бо вважалося, що Новий рік слід зустрічати уві сні. Хто не спить опівночі, того засуджували як вельми грішну людину. Під Новий рік і під Різдво ночували тільки вдома: «Боже спаси, десь ночувати в людях, бо так цілий рік і будеш блукати світом». Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів (7 - 19.01) була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.

2. Міф про Меланку

За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.

Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ще святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а з свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.



3. Святкування Маланки

«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одяга­ли чудернацький одяг, пере­вертали кожухи, розмальову­вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень -щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін. Сьогодні ця барвиста маланчина  галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, в кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоу - бізнесу,  кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки,


Та не ламайте – цілі давайте!
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила.
Щедрий вечір, добрий вечір
         Добрим людям на здоров’я!

Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично -ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення:

А учора із вечора
Пасла Маланка та й два качура.
Та й пасучи, загубила,
Шукаючи, заблудила… і т. д.

Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині – у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.

4. Щедрий вечір

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь». Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: – Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: – Не бачимо Вас, батьку! – То дай, Боже, щоб і на той  рік не бачили! Цей ритуал  символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут в родині. На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно  ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії - римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.   

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан — напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це — «Голодна кутя», Богоявленне надвечір'я.

В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами — символом щедрости, багатства!

5. Вірування та ворожіння

З щедрою кутею пов'язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби «Новий рік зустріти в мирі і злагоді». Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів з надією на згоду. Ввечері цього дня дівчата ворожать. За давнім звичаєм, коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали в них вдома ворота або хвіртки, хоч би як не стерегли господарі. Щоб повернути втрату, батько дівчини мусив ставити могорич.

В різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось деякі з них:


  • виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою — таким і буде суджений: якщо пес, то лихим а життя собачим, вівця — тихим і сумирним тощо;

  • біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;

  • кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!». Хто присниться, з тим і випаде одружитись;

  • або перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений перевези через місток». Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.

6.Народні прикмети

В ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось деякі з них:



  • якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;

  • якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;

  • якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;

  • якщо падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;

  • який перший день у Новому році, то й рік буде такий;

  • якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. "Яка Меланка, такі й Петро з Павлом";

  • якщо вночі вітер дме з півдня - рік буде теплий, із заходу - буде вдосталь молока і риби, зі сходу - до врожаю фруктів;

  • якщо зоряне небо - добре нестимуться кури;

  • якщо ожеледь на деревах - уродить садовина;

  • якщо сильний мороз і падає малий сніжок - на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу - на неврожай і хвороби;

  • якщо під старий Новий рік добрий сніг - сій гречку.

Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати правий чи лівий чобіт; якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець - щедрий.

Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою - злива.



7. Сценарій

  • Свято святої Маланки та Щедрий вечір (Сценарій) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://szenki.in.ua/index.php/.–Назва з екрана.

Щедрувальники приходять до вікна баби Маланки.

- Тітко Маланко, пустіть козу до хати, бо замерзла.

Б.М. - Нема де тій козі розгулятися, тісно в хаті.

- Та пустіть, бо замерзла!

Б.М. – Ні, ні, пізно, пізно.

- Будьте ласкаві, пустіть, бо й козенята померзнуть.

Б.М. – Я хату помастила, припічок побілила, а ви мені пустку зробите.

Коза: - Ме – е - е!

Б.М. – Та йдіть уже, йдіть… Тільки добре співайте. (першим іде козовод і веде "козу", за ним – "кіт", а за "котом" всі щедрівники)

Щедрівка "Старій рік минає"

(Увійшли, поскидали шапки, "Добрий вечір" сказали – не разом, а хто коли зайшов. Поставали серед хати і старий козовод починає)

Ну-те панове,

Ну-те мурове,

Поставайте в ряду

Я козу веду.

(Під музику ідуть два кола)

Гоп – гоп коза!

Гоп – гоп сіра!

Гоп – гоп коза!

Гоп – гоп біла! 


Ой, розходилась, розвеселилась,

По свому дому, по-веселому!

Гоп – гоп коза!

Гоп – гоп сіра!

Гоп – гоп коза!

Гоп – гоп біла!

Д.: Де коза ходить, там жито родить!

Де не буває, там вилягає,

Де коза ногою, там жито копою!

Де коза рогом, там жито стогом!

Циган: Може купите мою козу, вона молоко дає.

Дівч.: В тебе не коза, а кляча, до того, ще й ледача.

Ц.: Не ображай мою козу, бо зараз хату рознесу.

Д.: Та в тебе коза вкрадена, а не куплена. До того ж, ще й облуплена.

Ц.: Не правда твоя, моя коза коза ще добре скаче.

Правда, дівчата?

Дівчата: Правда, правда, добре коза. Купуйте, поки продає.

Господиня: А що, може куплю козу. Буде молоко для дитини.

Скільки хочеш за свою козу?

Ц. Мірку гречки коза коштує, бо ще добре танцює.

Ще й мішок вівса й ячменю і гривень повну жменю.

Госп.: Де ж тобі гривень візьму, коли в мене лише одна капуста..

Ц.: Бог з тобою. Думаю сторгуємося і з козою розцілуємося.

Д.:У нас на Володарщині всі хлопці стрільці,

Встрелили козу в праве вушко,

В праве вушко в саме сердечко!

Тут коза спала, нежива стала.

"Коза" падає, задирає хвіст і вдає, що мертва.

Ц.: Рятуйте мою кізоньку, дам грошей жменю.

Дівч.: Треба козі сало, щоб вона встала.

Госп.: Нема сала, миша вкрала.

(Циган підходить до коза, шепче її на вухо. Коза ледь заворушилася, піднімає голову)

Ц.: Ожила!

Дайте козі ячменю.

А нам грошей повну жменю

"Коза" схоплюється і починає танцювати танець "кози".

Дівчата: Наша кізонька ожила. Чим господарі тебе пожалують?

Чи міркою жита, щоб коза була сита,

Чи міркою вівса – зверху ковбаса?

Коза: Ме-е (танцює)

Б.М. – Добра коза, гарно танцює (гладить козу)

А може ще й щедрівники танцюють і заспівають для нас.

Танець "Краковяк"

Щедрівка "Ой, сивая тая зозуленька"

1.Ой, сивая тая зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

2.Усі сади та й облітала

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

3.А в одному та й не бувала

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

4.А в першому ясен-місяць

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

5.А в другому красне сонце

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

6.А в третьому дрібні зірки

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

7.Ясен- місяць, то господар

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

8.Красне сонце, то їх мати

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров’я.

Б.М.: – Розвеселили мою душу, потішили стару. От ніби я й помолодшала

Ц.: Дякуємо господині, що нашій козі дали дари від всієї душі.

(До кози) Підійди ближче, поклонись нижче.

Дому і цій господині.

Дівчинка: Дай Вам Боже, щоб на полі

Всього родилося доволі:

Із колоска – жінка,

Із снопка – мірка,

Від кожної тварі щоб мали по парі,

Щоб у вашій хаті ви були багаті.

Добрий вечір Вам!

Щедрівка "По всьому світі стала новина"

Хазяїн іде – пожиток несе

Перший пожиток – мірочка гречки на варенички.

Другий пожиток – мірочка жита, щоб коза була сита

Третій пожиток – решето вівса, зверху ковбаса.

А за ці щедрівки – кварта горілки.

А за цієї мови будьте здорові

На щастя, на здоров’я, на Новий рік.

Аби вам родило краще, як торік.

Співають всі:

Гоп-гоп, козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька.

Ой розходилася, розвеселилася.

По своєму дому, по-веселому.

Ой поклонися своєму господарю,

Жінці його й дітям його.

Гоп-гоп, козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька.

Де коза стопою, там жито копою!

Де коза рогом, там жито стогом

Де коза ходить, там жито родить!

Гоп-гоп, козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька.

8. Методичні рекомендації до проведення заходів




13. 01. 2016 р. – Свято святої Маланки. Щедрий вечір

8.1. оформлення експозицій книжково-журнальних виставок:


  • «Ой радуйся, земле!».

епіграфи до книжково – журнальних виставок:

Щедрий вечір, добрий вечір!

Тут живе господар- багатства володар.

Щедрий вечір, добрий вечір!



8.2)проведення бесід для учнів старших класів на тему:

  • Ходіння з Маланкою;

  • Українські новорічні обряди «Коза» і «Маланка»;

  • Щедрий вечір.

8. 3) проведення бесід для учнів молодших класів на тему:

  • «Сійся –родися, жито пшениця!».

  • «Новорічні звичаї українців».

9.Бібліографія

9.1.Цікаві Інтернет-ресурси

  • Щедрий вечір [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Маланка [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • 13 січня – Щедрий вечір та свято Маланка [Електронний ресурс] // Українські традиції – Режим доступу : http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/280-7-sichnia-rizdvo. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015)

  • 13 січня – Щедрий вечір та свято Маланки [Електронний ресурс] // Релігійно-інформаційна служба України. – Режим доступу : http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/54891/.– Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Свято Маланки (Щедрий вечір) [Електронний ресурс] // ДивенСвіт. – Режим доступу: http://dyvensvit.org/articles/1755.html. - Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Свята Маланки- Щедрий вечір, і Василя – старий рік [Електронний ресурс] // Жінка-українка. – Режим доступу : http://ukrainka.org.ua/svyato-malanky-i-vasylya/.– Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Свято Маланки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://matiyko.io.ua/s89840/svyato_malanki. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • 13 січня –Щедрий вечір та свято Маланки (+ народні прикмети) [Електронний ресурс] // Рівне 1. – Режим доступу : http://www.rivne1.tv/Info/?id=43067. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Щедрий вечір (Свята Меланки) [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/habits/803q0.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Щедрий вечір та Маланки [Електронний ресурс] // Спадщина України . – Режим доступу : http://www.spadshina.com/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Щедрий вечір та свято Маланки [Електронний ресурс] // Paralleli . – Режим доступу : http://paralleli.if.ua/news/50005.html– Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).

  • Маланка (Щедрий вечір) [Електронний ресурс] // Арт вертеп . – Режим доступу : http://artvertep.com/authors/3162/article/10150.html.– Назва з екрана. – (Дата звернення 28.10.2015).


9.2 Рекомендований список літератури

  1. Васильченко, Л. Щедрий вечір [Текст] /Л. Васильченко // Шуткова неділя. Брошнів,1994.– С. 13-16.

  2. Гайдукевич, Т. І. Новорічні звичаї українців [Текст] /Т. І. Гайдукевич // Чиста криниця. Стрий, 1994. – Ч. 1 – С. 103-107.

  3. Кирієнко, Тетяна Ой радуйся, земле! [Текст] /Тетяна Кирієнко // Початкова школа. – 2014. – № 12 .- С. 59-60.

  4. Кобальчицька, Р. Різдвяно-новорічні обряди в описах Володимира Шалаги [Текст] /Р. Кобальчицька // Народна творчість та етнографія. – 2006.- № 1- С. 99-98.

  5. Кожолянко, Г. Магічність буковинської Маланки: традиції та сучасність [Текст]/ Г. Кожолянко // Народна творчість та етнографія. – 2008. – № 1. – С. 98-106.

  6. Курочкін, О. В. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність [Текст] /О. В. Курочкін // К., Наукова думка, 1978. – 190 с.

  7. Курочкін, О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка»: з історії народних масок [Текст]/ О. Курочкін // Опішне. Українське народознавство, 1995. – 379 с.

  8. Маланка [Текст] // «Молода Просвіта» Тернопільщини.- Тернопіль, 2006. – С.99-101.

  9. Павленко, В. В. Щедрий вечір! Добрий вечір! [Текст] / В. В. Павленко // Позакласний час. – 2009. – № 21-22. - С. 102.

  10. Пронь, Л. М. Новорічний обряд «Маланки» [Текст] / Л. М. Пронь // Позакласний час. – 2009. – № 21-22.- С. 103-106.

  11. Світ колядок і щедрівок [Текст] // Позакласний час.-2010.-№ 12.- С. 108-116.

  12. Сохранич, А. Б. Дідух до столу- зло з хати [Текст] / А.Б. Сохранич // Позашкільна освіта. – 2012.-№8.-С. 42-47.

  13. Шокало, О. Вирій народної культури: (з історіі вертепу) [Текст] // Радянська школа . – 1990. - № 12. - С. 41-44.




КЛЮЧОВІ СЛОВА : українські свята, Щедрий вечір, Свято Маланки, християнські свята




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка