Т. Г. Шевченко поет, художник, патріот



Скачати 98.95 Kb.
Дата конвертації02.03.2016
Розмір98.95 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Кз «НСЗШ І-ІІІ ст.. № 24» м. Нікополя


Позакласне читання

Тема: Т.Г.Шевченко –



поет, художник, патріот.

Вчитель початкових класів

Конюхова Т.О.

м.Нікополь


Тема Т.Г.Шевченко – поет, художник, патріот.

Мета: розширити знання учнів про життя Т.Г.Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про дитячі роки поета; збагачувати словниковий запас учнів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного, почутого; розвивати навички виразного читання; виховувати бажання глибше ознайомитися з життям і творчістю великого Кобзаря,виховувати гордість за духовну спадщину українського народу.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, виставка книжок, надруковане оповідання

Л.Большакова «Випадок», відеоматеріал, прислів’я, кросворд.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ Повідомлення теми уроку.

Я хочу розпочати наш урок з акровірша

( віршована загадка, перша літера кожного рядка утворюють слово- відгадку.)


Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати.

Дмитро Білоус.


Про кого цей вірш?
Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті заграє веселка,

Повні сил і живої снаги –

Ми вшановуєм

Пам’ять Шевченка.
Сьогодні наш урок присвячений великому поету України Т.Г.Шевченку, творчість якого знають і люблять всі народи світу.

А ми як громадяни України повинні знати, любити і плекати ту спадщину ,яку залишив нам Тарас Григорович Шевченко.


Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами - сльозами.


В похилій хаті, край села

Над ставом чистим і прозорим,

Життя Тарасику дала

Кріпачка – мати, вбита горем.


ІІІ. Робота над темою уроку.
Пропоную вам зараз здійснити уявну подорож куточками України майже 200 років потому.
Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її.

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.

Україна – це марні, обшарпані. Голодні люди. Ідуть вони на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть. Це праця до сьомого поту. Віконця хатин, що світяться злиднями.

Україна – розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі..


9 березня 1814року темної ночі, перед світом в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село вогник: народилась нова панові кріпацька душа, а Україні – великий співець – Тарас Шевченко. Коли йому виповнилося 2 роки родина переїхала в село Кирилівку.

Тут у Кирилівце, в убогій хатині минуло безрадісне дитинство майбутнього поета.

Білявий, замурзаний, часто з гулею на голові, гуляв він собі на вулиці, на городі, в саду. Був допитливим, кмітливим, дуже здібним. Сам Тарас почав учитися у 7 років. Його першим вчителем був батько.
Родина Шевченків була великою.

Усіх дітей було шестеро:три брати : Тарас, Микита, Йосип. І три сестри: Катерина, Марина, Марійка. З рідні найбільше любив Тарас свою старшу сестру Катерину, котра в час, коли їхня мати відбувала панщину, піклувалася малим пустуном, який був надзвичайної жвавої вдачі. І зачісувала його, й годувала, й піснями плекала, розвивала вроджений поетичний дар.


А що ви знаєте про матір Т.Г.Шевченка?
Мати Тараса Шевченка, Катерина Бойко, кріпачка - працьовита, дбайлива, тихої вдачі. Її образ чистим і ясним залишився в душі Тараса.
СЦЕНКА,
Хл. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?

М. Так, мій синочку, правда.

Хл. А чому так багато зірок на небі?

М. Це коли людина на світ приходить, бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хл. Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

М. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Хл. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

М. Старайся, мій хлопчику.


Ледве Тарасові минуло 9 років, як померла його мати ( на 40 – році життя.)

Там матір рідную мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.


Батька Тараса звали Григорій Іванович, був людиною доброю й трохи писемною, дещо заробляв стельмахуванням( виготовлення коліс до возів) , а іноді чумакував.

Після смерті дружини Григорій Іванович одружився з Ориною Терещенчихою. Мачуха ненавиділа малого Тараса. Доводилося хлопцю в бур’янах сусіда шукати захисту від лайки та стусанів злої мачухи.

Та ще , поки жив батько, якось терпів Тарас. Але коли хлопчику було 11 років батько помер. Тарас став круглою сиротою
Там батько, плачучи з дітьми

( А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі.

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межі людьми,

Мов мишенята.




  1. Читання твору Л.Большакова « Випадок».

А яким було життя Тараса в рідній хаті після смерті батька ми дізнаємося прочитавши оповідання « Випадок».




  • Словникова робота

  • Читання тексту

  • Робота над змістом

  • Висновок.

ФІЗХВИЛИНКА




  1. Поневіряння сироти.

.

Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

Змалку в обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника, вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села в пошуках вчителя. Був він наймитом, в обов’язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду, терпів знущання від п’яного дяка.

Після декількох років Тарас стає слугою пана П.Енгельгардта, який робить його козачком. Однак любов до малювання не покидає Тараса.

Одного разу пан з панею поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платона, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Пан захотів мати власного художника і віддав навчатися Тараса до живописця Ширяєва (1832р. – 18р.) стверджують, що саме тоді Тарас почав складати вірші.
Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками Сошенко і К. Брюловим, поетом В Жуковським.

Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет Жуковського, написаний К. Брюловим і за 2500 крб. викупили Тараса у поміщика. (22 квітня 1838р.)

Далі він навчався в Академії художеств в Петербурзі. В 1845р. він закінчує навчанні з двома срібними медалями і званням «вільного» художника.

Тарас малює портрети, картини, зарисовує пам’ятники минулого, робить ілюстрації до своїх творів.




  1. «Вільний художник»

Слайди. Автопортрети, картини природи, портретист.


  1. Т.Шевченко – поет.

Свою першу збірку творів( 1840р.) поет назвав «Кобзар». Входило до неї тоді 8 поезій.

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди, співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на старовинному інструменті – кобзі. Назва інструменту і дала назву -кобзарі.

Шевченко не грав на кобзі, не співав по дорогах України. Але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.


6. Т.Г.Шевченко – патріот.

Т.Г.Шевченко всім серцем болів за рідну Україну, протягом усього життя мріяв про загальну грамотність серед простих людей. Повернувшись із заслання Т.Шевченко написав і видав «Буквар южноруський» - перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Це книга для навчання грамоти дорослих( 24 сторінки). Для дітей склав невеличку книжку « Малий кобзар для дітей з малюнками».


Важке життя сироти, поневіряння, тяжкі роки заслання підірвали здоров’я поета.

9 березня 1861р. Тарасу Григоровичу виповнилось 47р. надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битись серце великого українського Кобзаря. Тіло перевезено було в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

Щоб лани широкополі

І Дніпро і кручі

Було видно, було чути

Як реве ревучий.




  1. Читання віршів дітьми.

Свої твори він писав чарівною, барвистою українською мовою. Тому вірші його легко читати і запам’ятовувати. Ніжно, ласкаво описує він природу України. Вітер. Сонце, зорі, дерева – все оживає у віршах Шевченка.




  1. Виставка книжок.

На вірші покладено музику і звучать пісні ( на фоні музики)

ІІІ Закріплення знань.
А зараз ми ще раз пригадаємо життєвий шлях Т.Г.Шевченка. ви послухаєте віршовані

рядки, а потім ми зігроємо в гру «Асоціативний кущ» Т.Г.Шевченко ….


У старій хатині

Кріпака колись,

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.


У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.


Вмерли мама й тато..

Сирота – в дяка,

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.


В пана – бусурмана

В Петербурзі дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.


Хоче малювати,

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.


За ясну свободу,

Світло майбуття –

Він віддав народу

Все своє життя.


ГРА

До своїх нащадків, до нас з вами поет звертався словами:


І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пам’янути

Незлим тихим словом.


Пам’ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам’ять: іменем Шевченка названо вулиці,( був у Нікополі, проїжджав вулицею Шевченка) театри. Національний університет носить його ім’я. на майданах міст і сіл споруджено пам’ятники поету. А саме головне , що він живе в наших серцях.
ІV Робота з комп’ютером.
Народом про нього складено прислів’я та приказки.

Ми попрацюємо в групах:

Одні будуть розгадувати кросворд, а інші будуть складати прислів’я.


  • Шевченко Тарас, наче сонце для нас.

  • Шевченкове перо панів по серцю шкребло.

  • Пани Шевченка карали, але мудрості не відібрали.

  • Шевченко дужий був не силою. А словом мудрим.

  • Тарасові слова – то правда жива.

  • Шевченкові твори сяють, мов зорі.

  • Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

  • Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.

  • Шевченків «Кобзар» - то для народу, великий дар.

  • Шевченкове слово в віках на старіє.

  • Шевченкові пісні молодіють, бо люди з ними живуть, працюють і мріють.

  • Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

  • Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди.

V Підсумок уроку.


Про цю видатну людину можна говорити дуже багато. Коли знайомишся з життям Т.Шевченка то кожен раз розкриваєш для себе нові таємниці.

Я маленька українка, Він здобув нам славу,

Восьмий рочок маю, Як ніхто на світі.

А про Тараса Шевченка А та наша слава

Вже багато знаю. Не вмре, не загине,

Він дитя з-під стріхи, Наш Тарас Шевченко –

Він в подертій свиті, Сонце України.

Ось іде до нас весна.

Все навколо ожива.

Підсніжники прокидаються.

Проліски посміхаються.

Пташки прилітають



Діти вибігають

На луках стрибають.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка