Т. І (89) Філософія мови І культури



Сторінка2/6
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.3 Mb.
1   2   3   4   5   6

Т. III (91)




Арват Н. Н. Разговорная речь и просторечие как компоненты национальной языковой картины мира (Н. В. Гоголь, «Мертвые души»).













Иваненко В. К., Иваненко С. В. Пятиаспектный анализ текста с построением межфразовых единств.













Иванова Л. П. Любовь и ненависть в ментальном пространстве песен времен Великой Отечественной войны.













Маслова В. А. Интерпретационный лингвокультурологический подход к поэтическому тексту.













Зывэрт А. Писатель и система (на основании «Шапки» Владимира Войновича).













Волочай В. Г., Дудатьєва В. М. Мовознавчо-літературний аналіз лексики «Пісні ратної» – унікальної пам’ятки дохристиянської давньоукраїнської культури.













Єрмоленко С. С. До питання про граматичну маніфестацію літературного суб’єкта.













Гладіна Г. І., Сеніна В. К. Дієслівні форми і категорії та їх стилістичні особливості (на прикладі роману Олеся Гончара «Собор»).













Бондар М. В. Роль соціолектів у збагаченні лексичного складу вербальної структури сучасного художнього тексту.













Саноцька Л. Г. Символи у поемі Гью Макдаерміда «Сп’янілий чоловік дивиться на будяк» («A Drunk Man Looks at the Thistle») та лексичні засоби їхньої актуалізації.













Панова Е. П. Лингвострановедческий подход к анализу художественного текста в иностранной аудитории на продвинутом этапе обучения (волшебносказочное повествование в повести К. Леонтьева «Дитя души»).













Иваненко С. В. Лингвофилософские категории единичного и особенного на текстовом и послетекстовом этапах работы с текстом художественного произведения.













Романовская А. А. От мотива к фенотексту.













Песорина Л. Н. Реализация комического эффекта посредством свободных атрибутивных словосочетаний.













Єщенко Н. О. Лексико-семантичне поле простору у поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки».













Морозова І. Б. Віддзеркалення культурологічних змін суспільства у поверхневій структурі простого речення протягом ХVIIІ–XX ст. ст.













Олинчук В. В., Рябощук Ю. П. Сложности просодического восприятия художественного текста.













Иванова В. М. Маркированность рамок сна в романе Л. Кэролла «Сильви и Бруно».













Лотоцкая К. Я. Речевой этикет как маркер инокультурности художественного текста.













Шевченко О. І. Антропоцентричні механізми дискурсивного семіозису.













Чумак-Жунь И. И. Диалогичность как одна из характеристик поэтического дискурса.













Заболотська О. О. Стилістичні функції повтору у художньому тексті.













Нефёдов И. В. Языковые средства выражения экспрессии в стихотворении И. Кормильцева «Скованные одной цепью».













Нестерук И. Ф. Стилистико-смысловой аспект статуса односоставного предложения в художественном тексте.













Мовчун Л. В. Особливості використання прецедентних імен у художній прозі для дітей.













Вишницкая Ю. В. Мифологемы-медиаторы в зеркале этнического мифа (на материале современных рекламных текстов).













Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби відображення реалій життя американського півдня у творчості Фланнері О’Коннор.













Волошук В. І. Стильові особливості повторів у малих епічних жанрах Ленца.













Тышковска-Каспшак Э. Абсурд в русской прозе второй половины ХХ века (С. Довлатов).













Мельнікова Ю. О. Естетично-художні функції пейзажних описів

у романі Наталени Королеви «Quid est Veritas?» («Що є істина?»).















Нечипоренко А. Ф. Прислівники часу та місця у поетичному тексті (на матеріалі творів Івана Драча).













Мосьпан Н. В. Прикінцеві формули літературної казки з погляду теорії інтертекстуальності.













Сіранчук Н. М. Образність мовлення у системі функціонально-стильової приналежності тексту.













Комісаренко Н. О. Компаративеми в системі сучасної англійської літературної мови.













Потапова И. Н. Критерии описания типологической модели эпиграмматического текста (на материале итальянского языка).













Крапивник А. А. Христианские мифологические образы-символы и мотивы в романе М. А. Булгакова «Белая гвардия».













Пиванова Э. В. В. Набоков: слово в метапоэтической интерпретации.













Гут Н. В. Невербальні засоби вираження при прямій мові (на матеріалі творчості Григорія Тютюнника).













Говорова О. Г. Особливості художнього часу та авторські моделі інкорпорації читача як функціонально-стилістичні маркери франкомовного автобіографічного дискурсу ХХ століття (на прикладі романів Наталі Саррот «Дитинство» та «Слова» Жана-Поля Сартра).













Малишівська І. В. Функціонування іронії у художньому тексті (на матеріалі твору Айріс Мердок «Під сіткою»).













Блинова И. А. Своеобразие индивидуально-авторской картины мира в произведениях Джойс Кэрол Оутс сквозь призму выявления идиоглосс.













Москвичова О. А. Метаморфози в англомовних віршованих текстах XIX–XX століть.













Влох Н. М. Архітектоніка художнього постмодерністського тексту.













Ветлова Т. Н. Цветообозначения в романах В. В. Набокова и русское языковое сознание: лингвокультурологический аспект.













Сало О. С. Штрихи к семиотическому портрету Б. Л. Пастернака (на материале метапоэтических текстов М. И. Цветаевой).













Знась О. Ф. Принципи функціонування синтаксичної структури контрасту у складнопідрядному реченні (на матеріалах новел Й. В. Гете).













Комарницька Т. М. Дискурс батьківщини у творах Йозефа Рота.













Петренко Н. В. Функціонування займенників в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект.













Приседская В. Е. Методы анализа прагматического контекста (на материале надписей «общественных указателей»).













Мартинюк Т. В. Дискурсивний та текстовий аналіз.













Грошко Т. В. Вторинна номінація в структурі банківського дискурсу.













Насталовська І. В. Текстові трансформації в адаптованій англомовній літературі.













Яворська А. М. Емотивні засоби естетизації поетичного дискурсу (на матеріалі поезії І. Римарука).













Шуляк С. А. Поетична модель світу Євгена Гуцала.













Цехмейструк М. Г. Українська мова в контексті суспільної свідомості як духовна складова мемуарно-автобіографічної дилогії Уласа Самчука.













Передерій Г. М. Лінгвокогнітивні засоби актуалізації пафосу як складника композиційно-жанрової структури англомовної поетичної драми.













Lubenets L. V. Hybridization of America’s Image in the Novel «Pnin» by V. Nabokov (culturological and linguistic interpretation).













Іваськевич М. О. Мовноконцептуальний аналіз образної складової художнього порівняння у романах Айріс Мердок.













Лозова О. Ю. Емотивність роману У. Стайрона «Підпали цей дім» (лінгвокогнітивний аспект).













Мельник Ю. Б. Программное обеспечение для электро-акустического анализа эмоционально окрашенного дискурса.













Контозорова Н. А. Жанрообразующая роль космопоэтонимов в романе Станислава Лема «Магелланово облако».













Шокотько Л. Е. Функционирование частицы только в памятниках древнерусской литературы.













Канна В. Ю. Коннотативная топонимия в художественном тексте и стилистически маркированной речи.













Чуб Т. В. Артикль как индикатор стилистической актуализации антропоэтонима.













Шопин П. Ю. Диалог в эстетическом осмыслении У. С. Моэма (на материале романа «Театр»).












T. IV (92)




Ищенко Н. Г. Стилистические особенности производных синонимичных лексических единиц в немецком языке.













Дьячкова Н. А. Лингво-богословская составляющая концепта радость в русском языке.













Кураш С. Б. Концепт «метафора»: ракурсы поэтической рефлексии.













Скоробогатова Е. А., Савицкая Л. В. Языковые средства реализации концепта «хитрость» в русской народной сказке.













Коцюба З. Г. Дурень – розумний: протиставлення чи взаємозв’язок? (на матеріалі українських й англійських прислів’їв і приказок).













Найдюк О. В. Динаміка концепту одруження (на матеріалі німецької мови).













Сорока Т. В. Лингвокогнитивная структура концепта Famille во французском языковом сознании.













Балуш Т. В., Иватович В. Т. Белорусы как один из доминантных концептов в концептосфере белорусского языка.













Бойко А. В. Структура концепта ВРЕМЯ в английской поэзии.













Підгорна А. Б. Концепт «LANDSCAPE» у концептосфері творів сестер Бронте.













Гоменюк А. А. Гнев как эмоциональный концепт и его языковая реализация.













Ганєчко В. В. Метафорична репрезентація концептів паравербальних дій.













Лут К. А. Концептуальна метафора в економічній літературі.













Балашова С. С. Концептуальна метафора у сучасному німецькомовному політичному дискурсі.













Паршук Н. В. Средства воздействия на сознание потребителя в русском дореволюционном рекламном тексте.













Баланюк С. С. Філософсько-лінгвістичний аспект поняття «особливий» (particular).













Государська О. В. Інтерпретація поняття ‘прогрес’ у лінгвістиці.













Султанова М. Т. Концептуальная гипербола в романе Салмана Рушди «Ярость».













Черкас Н. В. Теоретичні підходи до класифікації біблійних фразеологізмів у системі англійської мови.













Клименко О. С. Ієрархічні рівні сучасної французької літературної норми.













Воробйова О. П. Еволюція образу тексту у філологічних студіях.













Павликівська Н. М. До питання про принципи й мотиви номінації в псевдонімії.













Фоменко О. С. Культурологічні помилки у номінації.













Петрикова В. Т. Семантична варіативність поняття «краєзнавство» в українському відродженні.













Цай Сяо-лин. Родовариантные зоосемизмы в отношении к полу.













Моісєєва Ф. А. Прямі засоби вираження морально-етичної оцінки.













Дудок Р. І. Семасіологічна функція диференційних та ізоморфних ознак.













Бигунова Н. А. Уровневое представление речевого акта поощрения в современном английском языке.













Тронь А. А., Тронь О. А. Лексико-семантична група дієслів кратності із семою ‘різке коливання тіла або частин тіла’.













Ходус В. П. Метапоэтика А. П. Чехова-драматурга как выражение стиля мышления.













Ерофеева И. В. Роль словообразования в организации смыслового пространства языка летописных сводов.













Максимук В. М. Типологія оповіді в сучасному жіночому дискурсі (компаративний аналіз).













Мартысюк Н. П. Социально обусловленная вариативность языковых средств в межгендерном конфликте.













Міхалевський В. Ц. Словник діалектичної лексики Південного Поділля Миколи Білінського.













Ерёменко Т. Е., Демчук А. И. Связь качества голоса и эмоционального состояния человека в метафорической интерпретации (на материале английского языка).













Ечина Н. Д. Виды системных отношений в английской клинической терминологии (лингвистический аспект).













Довга В. М. Антропоніми як етномаркований елемент ФО та їх вплив на формування фразеологічного значення.













Андреева И. А. Актуализация пространственных символов в английских локативных фразеологизмах.













Іванченко М. Ю. Інвентаризація лексико-семантичного поля «пошкодженості» в англійській мові.













Корнодудова Н. М. Синонімічні відношення в науковій і науково-популярній морській лексиці (структурно-семантичний аспект).













Володина Т. С. Лексическое значение в контексте общей семантики слова.













Бабич Т. В. Емоційний фон у процесі семантичного перетворення слів.













Сікач Л. М. Культурний компонент значення слова.













Петрова О. В. Особенности композиционной семантики отсубстантивных имен деятеля на -щик.













Набока Е. Н. Повтор, как одно из средств, способствовавших фразеологизации библейских речений (на материале англоязычного перевода Евангелия от Матфея).













Степанов А. В. Термін «американізм» у контексті дослідження проблем диверситивності сучасної іспанської мови.













Мазепова О. В. Концепт СОН у поетичній картині світу Сохраба Сепехрі.













Шевченко Н. О. Концепт-символ мак як складова фразеологізмів.













Хібеба Н. В. Придане і його назви в бойківських говірках.













Жвава О. А. Структура весільного обряду та номінація його етапів у подільських говірках.













Чжоу Вейвей. Лексика с общим значением «праздник» в словарном составе русского языка.













Скоробагатько Н. О. Лінгвокультурна природа концептів-соматизмів у фразеологічному фонді мови (на матеріалі східнослобожанських і східностепових говірок Донбасу).













Йокояма Йоко. Русская имитативная лексика (в сравнении с японским).













Крючкова А. Е. Имя собственное как лингвокультурологический компонент в пословицах и поговорках.













Захарова Н. В. Мовне втілення культурного змісту загадки.













Круківська О. В. Лінгво-прагматичні засади вживання дефінітивних висловлень у законодавчому дискурсі (на матеріалі французьких законодавчих та нормативних текстів).













Єрмоленко А. Є. Лінгвокультурологічний аналіз американського юридичного дискурсу.













Юлинецкая Ю. В. Композиционно-речевая организация международного нормативно-правового акта.













Собур С. В. Кримінальне арго: лінгвістичний та юридичний аспекти.











1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка